Програма з корекційно-розвиткової роботи для підготовчих, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку



Скачати 497.33 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації10.03.2017
Розмір497.33 Kb.
ТипПрограма
  1   2   3


Міністерство освіти і науки України

Інститут спеціальної педагогіки НАПН України

«Ритміка»

Програма з корекційно-розвиткової роботи для підготовчих, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку


Автор: Бабяк О.О.




ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Заняття з ритміки в молодших класах спеціальної загальноосвітньої школи інтенсивної педагогічної корекції мають велике виховне і корекційне значення.

Ритміка – це система рухових вправ, побудованих на зв'язку рухів і музики. Вона є складовою частиною етичного й художнього виховання, сприяє гармонійному фізичному розвитку дітей, розвитку музичного слуху, музичної пам’яті, виразності рухів, ознайомлює дітей з музикою, танцями, піснями, вчить у рухах виражати характер музичного твору, танцювати, співати, грати на дитячих музичних інструментах.

Головна мета корекційно-розвиткової програми „Ритміка” в школі інтенсивної педагогічної корекції: розвити інтерес до музично-ритмічної діяльності ; навчити адекватно сприймати засоби музичної виразності (особливо ритм, темп, динаміку), ритмічно рухатися у відповідності із загальним характером музики та художніми образами музичного твору.

Згідно з метою, програмою передбачені такі завдання: основні , корекційні, оздоровчі, освітні й виховні.

Основні завдання:

- формування рухових вмінь та навичок;

- формування пізнавальної активності;

- розвиток координації рухів, спритності, сили, витривалості;

- розвиток відчуття ритму;

- розвиток зорового аналізатора, слухового сприймання;

- удосконалення вмінь виконувати ритмічні образи в процесі сприймання та відтворення ритмічних малюнків;

- формування пізнавальної активності;

- розвиток емоційної та словесно-логічної пам'яті, довільної уваги, образної уяви, фантазії.

Корекційні і оздоровчі завдання:

- корекція правильної постави, ходи, грації, рухів;

- корекція порушень загальної та дрібної моторики;

- корекційний розвиток моторних функцій і дихання;

- корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.

Виховні завдання:

- виховання основних моральних якостей особистості, працелюбності, наполегливості у подоланні перешкод, охайності, вміння працювати самостійно і в колективі, вміння дотримуватися правил під час виконання ігор і вправ.

Відповідно до вимог Державного стандарту предмет „Ритміка” реалізовує зміст освіти (термін навчання, методику проведення уроків). За основу корекційно-розвиткової програми «Ритміка» взяті програми з фізкультури та музики початкових класів школи інтенсивної педагогічної корекції. Тому вчитель може користуватися вимогами, зазначеними у програмі з фізкультури для відповідного класу, та використовувати вивчені дітьми пісні і прослуховувати твори, зазначені в програмі з музики.

Корекційно-розвиткова програма має визначену структуру, яка складається з наступних розділів: І – кількість годин (зазначені для вивчення певної теми, розділу); ІІ – зміст навчального матеріалу (назва розділу, теми); ІІІ– вимоги до знань і умінь учнів (визначаються знання, уміння і навички, які повинні бути сформовані в учнів на основі вивченої теми); ІY – спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати (напрямки корекційно-розвивальної роботи, які здійснюються під час вивчення певної теми і формування процесів рухової та пізнавальної діяльності (моторики, координаційних здібностей, сприймання, емоційної сфери, уваги, пам’яті, мислення,); Y- музичний матеріал (назва музичного твору та музичний супровід).

Змістом роботи на уроці ритміки є музично-ритмічна діяльність учнів. На заняттях ритміки і танцю вивчають ті елементи музичної діяльності, які найбільш природно і логічно виявляються в рухах.

Щоб виховати у дітей здібності до емоційного і цілісного сприймання музики, необхідно ознайомити їх із засобами музичної виразності і навчити рухатися в характері і темпі музики; точно починати і закінчувати рухи разом з музикою; передавати рухами динамічні відтінки музики; виконувати нескладні ритмічні малюнки, розрізняти і виконувати в рухах нескладні музичні тривалості, знати музичний розмір.

Музичний матеріал, що використовується на уроках, повинен бути художній, доступний дитячому розумінню та сприйманню. В кожному музичному прикладі повинен бути яскраво виявлений зміст музичного тексту, ознайомлення з яким входить у даний урок.

До початку проведення ритмічних вправ діти повинні прослухати музику. Їхню увагу слід зосередити не тільки на загальній виразності даного твору, а й на тих елементах ритму, які мають бути засвоєні на цьому занятті; звернути увагу на енергійний характер маршу, на м’яке плавне звучання вальсу, на поступове наростання або послаблення звучання.

До початку занять слід організувати дітей, створити бадьорий емоційний настрій, та під заздалегідь підібрану, музику ввести дітей до залу. Як поставити дітей (колонами, лініями, у шаховому порядку) цілком залежить від досвіду керівника та від розміру приміщення, в якому проводиться заняття. Необхідно з перших уроків виховувати у дітей вміння швидко, без метушні знаходити свої місця, перевіряти інтервал, ставати в колону, швидко вирівнювати загальну лінію, правильно приймати вихідне положення. Заняття в кожному класі доцільно починати з марширування. Потім можна переходити до ритмічних вправ, музичних ігор і танців.

На уроці з ритміки учитель повинен враховувати стан фізичного розвитку дітей і відносно до нього чергувати навантаження і відпочинок, напруження і розслаблення. Поступово учні фізично й емоційно звикають до збільшення напруження, мобілізують себе на тривалу мобільну діяльність, що сприятливо потім позначається на інших уроках

Заняття ритмікою сприяє нормалізації в’ялості м’язового тонусу чи, навпаки, неприродному його напруженню, поганій координації, незграбності рухів, що притаманне дітям із ЗПР.

Ритміка впливає не лише на розвиток рухів, а й на особистість дитини. Вона сприяє формуванню довільної уваги, умінню керувати своїми рухами, орієнтуватися у різних ситуаціях, розвиває творчу уяву, сприяє формуванню позитивних якостей особистості, виховує у дітей уміння узгоджувати свої дії з колективом, активізує й організовує дітей із ЗПР. Рухи з музичним супроводом створюють благодійне підґрунтя для удосконалення таких психічних функцій, як мислення, мова, пам’ять, сприймання.

Учитель під час заняття повинен заохочувати найменші успіхи учнів, допомагати їм долати індивідуальні труднощі, терпляче, обережно ставитися до дітей. Неприпустима оцінка невдалих і помилкових рухів учнів, різкий чи підвищений тон звертання до дітей, зосередження уваги колективу на окремих учнях в разі їх невдач. Діти повинні відчувати радість від наданої їм можливості показати себе в русі, передати рухом свої відчуття, переживання, своє розуміння музичного образу.

Програма з ритміки для початкових класів школи інтенсивної педагогічної корекції розрахована на 68 годин на рік .

Програма з ритміки складається з чотирьох розділів:



  • ритміко-гімнастичні вправи;

  • ритмічні вправи з дитячими інструментами;

  • імпровізація рухів на музичні теми, ігри під музику;

  • народні танці і сучасні танцювальні рухи.

На кожному уроці програма здійснюється за всіма чотирма розділами. Однак, в залежності від мети і завдань уроку, на кожен розділ вчитель може використовувати різну кількість часу (на власний розсуд), маючи на увазі, що на початку і в кінці уроку повинні бути вправи на зняття напруги, на розслаблення, заспокоєння.

Ритміко-гімнастичні вправи

Зазвичай ці вправи використовують на початку уроку і вони є його організаційним моментом. До таких вправ відноситься ходьба, що є природним ритмічним рухом. Діти повинні навчитися координувати темп і характер своїх рухів з темпом і характером музичного супроводу, починати рух тільки після музичного вступу, якщо такий є, або за командою керівника. Також до них відносять біг, підскоки з оплесками в долоні й без них, перенесення предметів.

Підготовчі вправи допомагають правильно приймати вихідне положення, укріплюючи окремі групи мязів і розвиваючи рухливість суглобів.

У дітей молодшого шкільного віку недостатньо розвинуті м’язи ніг і спини, вони швидко втомлюються, їм важко довгий час зберігати правильну поставу, підтягнутість. Зайве фізичне навантаження негативно впливає на дисципліну в класі, діти стають неуважними, у них зникає інтерес до занять. Тому рекомендуємо урізноманітнювати ритміко-гімнастичні вправи, надавати їм ігровий характер, складніші поєднувати з легшими, намагатися, щоб на уроці була активна, дружня, весела атмосфера. Найголовніше, щоб вправи, які вивчаються, сприяли правильному формуванню дитячого організму ( зміцнення м’язів шиї, плечового поясу, рук і ніг, тулуба, спеціальні вправи для вироблення постави) та розвиткові основних рухових навичок (вправи на розвиток рівноваги, динамічної і статичної координації). До них відносять стрибки через палицю, присідання, повороти на пальцях, біг з перешкодами.

В цій роботі доцільно використовувати м’ячі, кулі, прапорці та інші предмети. Також можуть бути використані гімнастичні лави, шведська стінка тощо. Дітей слід привчати до організованого й бережливого поводження з приладдям, запобігати втомі під час наростаючого навантаження, а також дисциплінованості під час виконання вправ.

Ритмічні вправи з дитячими музичними інструментами

Вправи з дитячими музичними інструментами корисні для розвитку відчуття ритму, слухової уваги, підвищують швидкість реакції, розвивають здібність диференціювання на слух, дають широкі можливості для активного, творчого розвитку всіх учнів.

Використовуються такі музичні інструменти – барабани, бубни, а також будь-які інші інструменти, що звучать, - брязкальця, дудки, дзвіночки, ложки, хлопавки, металофони, гра на яких сприяє розвитку координації, виробленню точності й ритмічності рухів рук.

Спочатку діти ознайомлюються з кожним інструментом окремо і його можливостями, вчаться поводженню з інструментом. Потім вони вчаться спільно починати і закінчувати звучання, передавати динамічні відтінки, чергувати тривалості звучання і пауз, чергувати темп. Ці вправи багаторазово повторюються, їх складність поступово підвищується, навички поводження з інструментом і відчуття ритму поступово розвиваються.

У міру оволодіння інструментами стає можливим їх комбіноване використання, створення ансамблів і оркестрів. Гра в оркестрі вимагає від дітей певних вмінь. Діти, граючи на одній групі інструментів, виконують просту мелодію, яка складається з 2-3-х звуків, що увесь час повторюються. Діти, які грають на іншій групі інструментів, виконують нескладний ритм.

Можна використовувати вправи, в яких діти повторюють на інструменті ритмічний малюнок, відтворений учителем чи однокласниками, самі створюють ритмічні малюнки. Спільне прослуховування і передача ритму підвищує увагу учнів і почуття відповідальності перед товаришем за свою участь у спільному виконанні.

Вправи з дитячими музичними інструментами краще виконувати після ритміко-гімнастичних вправ, щоб дати можливість учням відпочити від фізичного навантаження.

У вправах з інструментами, що звучать, діти активно залучаються до мистецтва, вчаться виражати себе в ньому, брати участь у спільному виконанні творів.



Імпровізація рухів на музичні теми, ігри під музику

Сюди відносяться вправи, які містять рухи наслідувального характеру чи розкривають зміст музичної п’єси або пісні, а також вільні форми руху, самостійно обрані дітьми з метою передачі власного емоційного сприймання музичного образу.

Діти правильно й виразно рухаються, якщо вони заздалегідь ознайомилися з музикою, вчитель в короткій бесіді допомагає зрозуміти зміст пісні, характер твору вцілому і окремих його частин, тем, тобто сприяє уяві дітей, збуджує їх емоційну пам’ять, але рухів не підказує. За необхідності вчитель може допомогти у такій, наприклад, формі: ввести конкретний образ. „Ми йдемо до зоопарку”, „Коник скаче галопом”. Такі образи викликають у дітей зацікавленість, рухи стають більш виразними. У цих вправах долається скутість учнів, підвищується здатність пристосувати свої дії до наявних умов, ситуацій, зростає усвідомлення відповідальності за свої дії перед іншими учнями.

Старанно дібраний музичний матеріал допоможе створити певний характер образу і знайти правильний ритм. Лише за такої умови діти зможуть виконувати такі наслідувальні рухи, як наприклад, „дерева під вітерцем”, „політ птахів” та ін., чи брати участь в іграх „За роботу лісоруби ”, „Вітер колише дерева”, і т. ін., чи вільно зображувати дії: „Стрибає зайчик”, „Гра в сніжки”, та ін. З роками діти набувають здатності до сценічної діяльності під музику. Спочатку вчитель ділить дітей на групи, знайомить з твором дво-, три частинної форми, чи з твором, який вміщує в себе декілька різнохарактерних тем. Потім з’ясовує з дітьми, як вони зрозуміли характер кожної частини, теми. Після цього кожна група учнів може виконувати під музику різні дії, що розкривають ту чи іншу сценічну ситуацію, наприклад, „Ведмідь і діти”, „Птахи і клітка”. На наступному етапі можливий розподіл ролей, що примушує дитину вживатися в той чи інший образ, керувати своєю поведінкою, підкоряти себе правилам гри. Це стосується і інсценування пісень та казок. Наприклад: пісні „Курчата та яструб”, казки „Ріпка”, „Рукавичка”.



Народні танці й сучасні танцювальні рухи

Елементи танцю й танцювальні комбінації є вступом до вивчення комбінації танців. Учні розучують окремі елементи різних танців, виконують їх на місці, з просуванням у різних напрямках, шикуються парами, по колу тощо.

Танцювальні комбінації – це невипадковий набір танцювальних вправ. Вони мають бути частиною одного з намічених для розучування танців. Необхідно вимагати від учнів досконалого виконання всіх розучуваних танців, вимагаючи від них не тільки точного знання танцювальних рухів і фігур, а й краси, виразності виконання. Учні повинні відчувати загальний характер і темп танцю, його зміст, досягати плавності і м’якості рухів, життєрадісності і легкості.

Дуже важливо роз’яснити дітям особливості характеру і стилю тих танців, які складено на народній хореографічній основі. Багато танцювальних рухів (наприклад, па польки, галопу, па- де- баск) властиві танцям багатьох народів. Учні повинні знати особливості манери виконання цих рухів у даному танці.

Вивчення танців можна починати тоді, коли учні добре ознайомлюються з усіма елементами розучування танцю, щоб їхня увага була звернена не тільки на техніку виконання, але й на передачу змісту і виразності.

Танцювальні вправи необхідні для всіх вікових груп. Вони сприяють розвитку танцювальних здібностей, виробляють поставу, гнучкість, координацію рухів.

До навчального плану спеціальної школи інтенсивної педагогічної корекції включено два уроки ритміки на тиждень.

Для уроків ритміки учні повинні мати тапочки і гімнастичну форму, яку можна замінити костюмом для занять в хореографічних гуртках.

Уроки треба проводити в спеціально обладнаному приміщенні, яке відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. У приміщенні має бути музичний інструмент, гімнастична лава, шведська стінка, стільці для відпочинку дітей та для сидячих вправ, бажано килим чи індивідуальні килимки. Обладнання, необхідне для уроків ритміки: м’ячі і кулі різних розмірів і різного кольору, прапорці, стрічки, хустинки, обручі, булави, кеглі, скакалки, гімнастичні палиці, брязкальця, дудки, дзвіночки, барабани, бубни, ложки, хлопавки і т. ін. В кількості, приблизно до 16-20 інструментів чи предметів, тобто для кожного учня.

Підготовчий клас

64 години (2 години на тиждень)

П/п


К-сть

годин


Зміст навчального

Матеріалу



Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати

Музичний матеріал


1

2

3

4

5

6




4

8.


Пропедевтичний період.

Ознайомлення з навчальним приміщенням (ознайомлення з розташуванням й назвами об’єктів (магнітофон, програвач, музичний інструмент) та обладнання для занять з ритміки.

Орієнтація в просторі, де проводяться заняття.

Одяг і взуття для занять ритмікою.

Основні правила поведінки та безпеки на заняттях з ритміки.

Теоретичні заняття:

Загальне ознайомлення з предметом ритміки, основні складові ритміки, значення ритміки для школярів.

Основні способи користування з навчально-дидактичним матеріалом.
Ознайомлення з назвами частин тіла та напрямами, в яких вони можуть рухатися.

Ознайомлення з основним інтервалом розташування один щодо одного (*при шикуванні в лінію на відстані витягнутих рук в сторони, тощо).

Ознайомлення з характером музичних творів (весело-сумно), темпом їх виконання (швидко - повільно) та динамікою (голосно-тихо). Музичним жанром (що можна робити під певну музику – колискову, марш, танець). Ознайомлення з високими та низькими звуками.

Учень:


- називає і визначає розташування: музичних об’єктів та обладнання в залі; знаходить своє робоче місце;

- орієнтація в залі;

- розуміє, чому –заняття з ритміки потрібно проводити у спеціальному одязі та взутті;

- може перелічити основні правила поведінки на заняттях з ритміки; дотримується правил безпеки в залі (за підказкою вчителя).

- може розповісти, що вивчається на заняттях з ритміки, її головні складові (музика+ритм+рух) і для чого необхідно дітям займатися ритмікою;

- знає як поводитися з предметами та обладнанням, які використовуються на заняттях (за нагадуванням вчителя)

- знає назви частин тіла та напрямами, в яких вони можуть рухатися;

- знає основний інтервал розташування один щодо одного (*при шикуванні в лінію на відстані витягнутих рук в сторони, тощо);

- розрізняє характер музики (веселий-сумний), її темп (швидкий-повільний),

- помічає зміни в силі звучання (голосно-тихо);

- впізнає музику за жанром (марш, танок, колискова);

- розрізняє високі та низькі звуки та зіставляє їх із музично-руховим образом (високі звуки – мишка, зайчик; низькі звуки – ведмідь, слон).



Формування загального уявлення про заняття ритмікою.

Розвиток уявлень про розташування предметів у залі, та обладнання, що використовуються на уроці.

Розвиток просторової пам’яті на основі запам’ятовування правил поведінки у залі та правил безпеки з навчальними предметами.

Формування зосередженості і організованості.

Розвиток уміння дотримуватися санітарно-гігієнічних норм (провітрювання приміщення).

Формування почуття відповідальності.

Уточнення уявлень про предмет ритміки та її головні складові.

Конкретизація способів користування предметів та обладнання.

Уточнення знань про назви частин тіла та напрямами, в яких вони можуть рухатися.

Уточнення поняття про основний інтервал розташування один щодо одного.

Конкретизація понять: характер музики, темп та динаміка.


Уточнення поняття музичний жанр.

Розвиток фонематичного слуху, довільної уваги.







2.

24

Музично-ритмічні рухи

Підготовчі вправи на "Шикування в колону", "Шикування в лінію" з дотриманням відповідного інтервалу та за командою вчителя.

Ритмічна ходьба,

легкий біг,

дрібний крок,

легкі підскоки, плавні рухи рук під музику




Учень:


– виконує шикування та перешикування (за підказкою вчителя) та за основною командою вчителя.





  • – рухається під музику кроком і бігом.

Виконує плавні рухи рук під музику.


Виправлення помилок, пов’язаних з шикуванням та перешикуванням та дотриманням відповідного інтервалу між учнями.

Розвиток і корекція основних рухів, координаційних здібностей, рухової ритмічності; .

Розвиток, корегування дихання під час рухів.

Розвиток контролю за дотриманням правильної постави, у процесі руху.

Виховання в учнів організованості та зосередженості, точного виконання інструкцій учителя.


„Марш”. (муз. Ю. Соколовського)., „Марш”.( муз. М. Жербіна.).




Ходьба:

„Пісня Віні-Пуха” (муз. Вайнберга, сл. Б. Заходера).,Біг: ”Біг” (муз.О. Тилічеєвої), Стрибки: „Дощик” (муз. К. Мяскова), „У траві сидів коник” (муз. В. Шаїнського, сл. М. Носова), Плавні рухи: „Вальс” з кінофільму „Здрастуй, Москва” (муз.А. Лєпіна).




3.

28

Ігри, танці

Заміна рухів відповідно до навчальних завдань і музики.

Ритмічні оплески у долоні. Розрізнення динамічних контрастів звучання (голосно-тихо, швидко-повільно, високо-низько)
Відображення контрастності звучання зміною рухів,

Рух танком у великому колі і малому колі,


Спокійний танцювальний крок, елементи найпростіших танцювальних рухів руками, ногами.

Вільний рух імпровізованого характеру під танцювальну музику.

Слухання музичних творів у виконанні дорослих.
Супровід звучання творів вільною грою на інструменті типу брязкальця.


Учень:

- демонструє навички правильного виконання рухів;

- має уявлення про відповідність рухів і музики;


  • - проплескує в долоні ритмічний малюнок музики;

- розрізняє динамічні контрастні звучання (голосно – тихо, швидко – повільно, високо – низько);

- відчуває і відображає в рухах контрастові зміни в звучанні музичних творів;









  • - розрізняє поняття велике коло, мале коло;

  • рухається в повільному хороводі;

- виконує спокійний танковий крок;

  • виконує елементи найпростіших танцювальних рухів;

- виконує вільний рух імпровізованого характеру під танцювальну музику.


- слухає музичні твори у виконанні дорослих.

- може супроводжувати музичні твори вільною грою на інструменті типу брязкальця.



Розвиток плавності рухів, укріплення м’язів рук та ніг;

Розвиток фонематичного слуху, довільної уваги,

Розвиток почуття ритму, такту;

Розвиток слухової уваги, зосередженості

Розвиток вміння емоційно реагувати на рухові дії.

Корекція рухових дій, відповідно до музичного матеріалу.

Формування поняття «велике, мале коло»,

Розвиток танцювальних здібностей.

Розвиток творчої активності та фантазії, які допомагають включатися в колективну діяльність.

Розвиток

Розвиток відчуття ритму, підвищення уваги, швидкості реакції.

Розвиток здібностей диференціювання на слух

Укр. Народна мелодія, (обр. М. Різоля).



на зміну музичної динаміки (голосно-тихо): «Де ж наші ручки?», муз. Т. Ломової; Контрастів звучання: «Гроза», муз. О.Тилічеєвої, «Матусині колискові», муз. М. Фріденсона; на зміну темпу (швидко-повільно) «Український танець», муз. М. Сільванського, «Канава», рос. нар. танець, обробка Л. Кауфмана; «Котик захворів», «Котик видужав», муз. О. Гречанінова;

«Веселий танок», укр. нар. мелодія «Гречаники», в малому колі, муз. Т. Шатенко;


«Півник», латин. народ. пісня, обробка В. Зимицького; «Ластівочка», вірмен. народ. мелодія, «Микита», білорус. народ. мелодія, обр. С. Полянського; «Зайчики», муз. Т. Шатенко.

«На конику», муз. Гречанінова;


«Зозуля», муз і сл. Я. Степового, «Котику сіренький», укр.. народ. пісня, обр. Я. Вериківського;

укр. народ. дит. пісні: «Диби-диби», «Сорока-ворона».






Поділіться з Вашими друзьями:

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал