Програма з історії для 5 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів



Сторінка7/8
Дата конвертації23.12.2016
Розмір1.01 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7   8



9 клас
Курс історії України подає виклад подій, явищ і процесів, що відбувалися на українських землях упродовж «довгого» ХІХ ст., і має на меті сформувати в учнів знання та розуміння особливостей розвитку українських земель у складі Російської й Австрійської імперій, проявів модернізації та їх впливу на економічне, соціально-політичне, культурне і повсякденне життя населення України. Особливу увагу в курсі історії України приділено становленню й розвитку суспільно-політичної думки на теренах українських земель та різноманітності політичних проектів щодо подальшого розвитку українського суспільства.

Зміст курсу всесвітньої історії для 9 класу структурований за проблемно-тематичним принципом. Курс має сприяти виробленню в учнів власного ставлення до змін у житті та світогляді людей у другий період Нового часу – епоху революцій, появи нових ідеологій, становлення модерного суспільства з його соціально-політичними та соціально-економічними структурами – і підготувати до розуміння витоків ХХ ст. Матеріал курсу всесвітньої історії зосереджений на подіях, явищах, процесах, що були характерними для європейських суспільств зазначеного періоду. Історія Західної та Центрально-Східної Європи подається відповідно до обраних проблем, а не за традиційним країнознавчим підходом.

Головними змістовими лініями цього курсу є «людина – світ уявлень та ідей», «людина – влада», «людина – суспільство», «людина – світ речей».

Більше уваги приділяється створенню навчальних ситуацій, за яких учні можуть самостійно працювати з добірками історичних джерел, шукати й аналізувати історичну інформацію, оцінювати значення, наслідки та вплив таких історичних процесів, як модернізація, формування сучасних націй, державних і політичних структур сучасного типу, революція, зростання ролі освіти і науки, головні ідейно-політичні течії епохи, порівнювати явища і тенденції історії європейських країн та України у ХІХ ст., визначати роль історичних осіб, характеризувати повсякденне життя та духовний світ людини Нового часу тощо.

Важливим є опанування учнями таких складних умінь, як визначення причин, сутності та наслідків подій, явищ і процесів в українських землях та інших країнах, характеризувати, порівнювати та зіставляти їх, також формування вмінь аргументованого висловлювання власної думки і позиції в усній та письмовій формах.
ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ


Дата

уроку

К-ть годин

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ




2

ПОВТОРЕННЯ

Цивілізаційна спадщина європейської історії на кінець XVIII ст. Ранній Новий час та його ідеї, здобутки, виклики. Основні риси «старого порядку»


ВСТУП

Характеристика хронологічних меж курсу. Поняття модернізації, революції, нації, модерної держави

Характеристика джерел історії модерного часу


Учень/ Учениця:

називає хронологічні межі та періодизацію історії раннього Нового часу;

згадує і називає значущі події, явища та процеси з історії Європи та світу в XV-XVIII ст. та причетних до них історичних осіб, зіставляє їх у часі та просторі;

наводить джерела з історії ранньомодерного і модерного суспільства;

називає хронологічні межі Нового часу





8


Розділ І. ЄВРОПА ВІД ВЕЛИКОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ до середини ХІХ ст.
Велика французька революція кінця XVIII ст.. Від конституційної монархії до Республіки. Від якобінської диктатури до Консульства та Імперії Наполеона. Вплив Великої Французької революції та політики Наполеона на розвиток європейських країн. Наполеонівські війни та їх наслідки
Практичне заняття. Еволюція соціально-політичних ідей у ході революції: від «Декларації прав людини і громадянина» до «Громадянського кодексу» Наполеона
Промислова революція в Західній Європі та її наслідки. Причини нерівномірного розвитку різних країн. Становлення соціальної структури модерного суспільства

Становище і спосіб життя різних соціальних груп. Зміни у повсякденному житті


Практичне заняття. Як промислова революція змінила суспільство і спосіб життя різних верств населення



Учень/ Учениця:

називає хронологічні межі та пояснює періодизацію Великої французької революції;

показує на карті перебіг наполеонівських війн;

пояснює і застосовує поняття «буржуазна революція», «праві та ліві», «болото», «якобінська диктатура»; «промислова революція», «модернізація», «громадянські права»;

наводить приклади змін у повсякденному житті європейців у першій половині ХІХ ст.;

характеризує соціальну структуру модерного європейського суспільства першої половини ХІХ ст., становище і спосіб життя різних соціальних груп;

визначає причини, сутність і наслідки політичних та соціально-економічних змін у Франції від 1789 до 1815 рр., промислової революції в Західній Європі та нерівномірності соціально-економічного розвитку різних країн;

висловлює судження щодо ідей європейського Просвітництва, основних положень «Декларації прав людини і громадянина» та «Громадянського кодексу» Наполеона, діяльності історичних діячів, ролі насильства в революції






1

Узагальнення




1

Тематичне оцінювання




10


Розділ ІІ. НОВІ ІДЕОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ЗМІНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
Практичне заняття. Еволюція ідеї нації: від романтичного націоналізму до «Весни народів». Дж. Мадзіні
Революції 18481849 рр.: особливості та наслідки. Соціальні, політичні й національні чинники у «Весні народів». Національний рух слов’янських народів у країнах Центральної, Південної та Східної Європи

Становлення національних держав. Об’єднання Італії та Німеччини. Джузеппе Гарібальді, Отто Бісмарк

Громадянська війна і Реконструкція в США. Авраам Лінкольн. Формування двопартійної системи (оглядово)

Практичне заняття. Політико-ідеологічні течії ХІХ ст. та їх витоки. Лібералізм і консерватизм
Політичні зміни та конституційні процеси в Європі

Практичне заняття: Радикалізація політичних рухів.

Соціалістична ідея. Марксизм


«Великі» реформи 18601870 рр. у Росії. Олександр ІІ

Доба Мейдзі в Японії (оглядово).



Учень/ Учениця:

пояснює і застосовує поняття «Весна народів», «слов’янські будителі», «національна держава», «нація», «громадянська війна», «парламентська реформа», «чартистський рух», «робітничий рух», «соціал-демократія»;

характеризує сутність основних ідейних течій епохи (лібералізм, консерватизм, соціалізм, марксизм, націоналізм);

аналізує причини появи і роль основних ідейних течій епохи в житті суспільства, становлення національних держав та їх особливості, конституційні й реформаційні процеси у ХІХ ст., їх значення;

порівнює та наводить приклади революційного й еволюційного шлях розвитку провідних країн у ХІХ ст.;

характеризує та висловлює судження щодо поглядів і діяльності історичних осіб;

синхронізує події, явища і процеси європейської історії та України;

пояснює взаємовпливи європейських та українських політичних та соціально-економічних процесів;

оцінює значення та наслідки революцій 18481849 рр., становлення національних держав у Європі в ХІХ ст., Громадянської війни у США, реформ у Російській імперії 18601870 рр.





1

Узагальнення




1

Тематичне оцінювання




7


Розділ ІІІ. УТВЕРДЖЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
Науково-технічна революція наприкінці ХІХ на початку ХХ ст. та її вплив на суспільство

Індустріалізація. Монополії. Типи (ешелони) модернізації. Особливості розвитку провідних країн на зламі ХІХХХ ст.


Практичне заняття. Зміни у житті і побуті в епоху науково-технічної революції
Завершення утворення колоніальних імперій та початок боротьби за переділ світу. Міжнародні відносини від франко-прусської війни до нових військово-політичних блоків

Зміни цінностей європейської цивілізації. Модерн як новий погляд на культуру і мистецтво



Практичне заняття. Нові явища в житті суспільства (обов’язкова освіта, емансипація, зародження масової культури кінематографа)

Учень/ Учениця:

показує на карті колоніальні імперії та їх володіння, військово-політичні союзи наприкінці ХІХ початку ХХ ст.;

пояснює і застосовує поняття «науково-технічна революція», «індустріалізація», «монополія», «типи (ешелони) модернізації», «міграція», «колоніальна імперія», «військово-політичний союз», «емансипація жінок», «модерн», «масова культура»;

аналізує і характеризує досягнення НТР наприкінці ХІХ початку ХХ ст., зміни в житті та світогляді людей в епоху науково-технічної революції, їх причини, прояви, наслідки, міжнародні відносини в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.;

пояснює і порівнює причини відмінності в темпах модернізаційних процесів у різних регіонах, особливості розвитку провідних країн у зазначений період;

визначає сутність зміни цінностей європейської цивілізації наприкінці ХІХ на початку ХХ ст.;

висловлює судження щодо змін у житті і світогляді людей наприкінці ХІХ на початку ХХ ст.





1

Узагальнення. Тематичне оцінювання




1

Узагальнення до курсу: «Основні ідеї, здобутки, виклики «довгого» ХІХ ст.»

пояснює хронологічні межі періоду;

називає і характеризує основні тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку, цивілізаційні здобутки європейського суспільства від Великої французької революції до початку ХХ ст.;

висловлює судження щодо значення «довгого» ХІХ ст. у подальшому розвитку європейської цивілізації





1

Резерв





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал