Програма з історії для 5 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів



Сторінка3/8
Дата конвертації23.12.2016
Розмір1.01 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7   8



6 клас
Курс історії Стародавнього світу є першим систематичним курсом історії у середній школі, на матеріалі якого починається формування основ систематичних історичних знань, ціннісних орієнтацій, особистісних переконань, у ширшому значенні – основ гуманітарної культури учнів. Особливостями даного курсу є, по-перше, його інтегрований характер – давня історія України вивчається як складова всесвітньої історії; по-друге, вивчення історичного матеріалу здійснюється у широких хронологічних межах: від появи первісної людини до занепаду Західної Римської імперії.

Курс має на меті сформувати в учнів розуміння цивілізаційної значущості стародавнього періоду в історії України, Європи та світу в цілому, античної цивілізації як основи для подальшого розвитку європейських суспільств. Задля посилення наступності у викладі матеріалу, послідовного розкриття концептуальних положень та внутрішніх логічних зв’язків у деяких темах програми подається нова послідовність вивчення навчального матеріалу та застосовується проблемно-тематичний принцип його побудови.

Викладаючи курс, варто пам’ятати, що учні 6 класу вперше ознайомлюються не лише із системним поглядом на час і простір як невід’ємними складовими історичного процесу, а й починають опановувати складні поняття – «влада», «держава», «релігія», «тип господарства», «суспільний устрій», «культура», «цивілізація». Матеріал курсу зосереджений навколо таких змістових ліній, як «людина – природа», «людина – влада», «людина – світ уявлень та ідей».

У 6 класі, порівняно із пропедевтичним курсом історії 5 класу, зростають вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів стосовно вмінь локалізувати історичні події у часі та просторі, використовувати підручник як джерело знань, застосовувати історичні поняття для пояснення минулого, висловлювати ставлення до діяльності зазначених історичних діячів, отримувати інформацію з адаптованих історичних джерел. Зміст практичних занять у 6 класі уможливлює розвиток предметних умінь, сприяє формуванню ключових елементів та історичної компетентності відповідно до вікових особливостей учнів.

Програмою передбачено обов’язкове проведення уроків узагальнення та тематичного оцінювання наприкінці вивчення більшості тем.
ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ


Дата

уроку

К-ть годин

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ




2

ПОВТОРЕННЯ

Що таке історія. Час і простір в історії. Історичні джерела


Вступ

Своєрідність епохи стародавнього світу як першого етапу в історії людства. Історичні джерела з історії стародавнього світу


Практичне заняття. Відлік часу в історії стародавнього світу

Учень/ Учениця:

згадує і пояснює, що таке історія, як історичні процеси розвиваються в часі та просторі, що таке історичні пам’ятки, джерела знань про минуле, історичні події, хто такі історичні діячі (на прикладі історії України та рідного краю);

називає основні етапи в історії людства, хронологічні межі історії стародавнього світу, основні види історичних джерел;

здійснює відлік років у історії, співвідносить рік – століття – тисячоліття, визначає тривалість і послідовність історичних подій;

застосовує і пояснює на прикладах поняття і терміни: «історія стародавнього світу», «історичне джерело з історії стародавнього світу», «ера – до Різдва Христового і по Різдву Христовому» (до Р. Х., по Р. Х.)





7


Розділ І. ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ
Наукові та релігійні теорії походження людини. Основні етапи антропогенезу. Розселення людей по земній кулі. Утворення рас

Форми господарювання первісної людини. Привласнювальні та відтворювальні форми господарства

Суспільна організація (сім’я – рід – плем’я – община) та організація влади (народні збори – рада старійшин – вождь) за первісних часів

Духовна культура та вірування людей за первісних часів


Практичне заняття. Основні стоянки та пам’ятки первісних людей на території України
Трипільська культура. Господарство, побут і духовне життя носіїв трипільської культури

Поступове ускладнення суспільного життя, передумови становлення держави та цивілізації



Учень/ Учениця:

називає основні етапи антропогенезу («австралопітек», «пітекантроп», «неандерталець», «людина розумна»), основні заняття людей на різних етапах первісного суспільства;

показує на карті місця знахідок решток найдавніших людей, стоянки давніх людей на території України, території розселення носіїв трипільської культури;

застосовує і пояснює на прикладах поняття: «сім’я», «рід», «плем’я»; «союз племен», «родова община», «сусідська община», «народні збори», «рада старійшин», «вождь»;

описує головні винаходи людства доби кам’яного і мідно-бронзового віків, первісні форми релігійних вірувань і мистецтво людей за первісної доби;

визначає і пояснює на прикладах основні ознаки привласнювального та відтворювального господарства;

порівнює форми господарювання та спосіб життя людини за різних етапів первісної доби;

характеризує суспільну організацію влади за первісних часів, ускладнення суспільного життя;

порівнює спосіб життя та соціальну організацію первісних суспільств на території Європи та України;

оцінює значення первісної доби в історії людства






1

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Розділ ІІ. ЦИВІЛІЗАЦІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ




5



Тема 1. СТАРОДАВНІЙ ЄГИПЕТ
Хронологічні межі історії Стародавнього Єгипту та її періодизація. Вплив природно-географічних умов на розвиток єгипетської цивілізації. Повсякдення та господарське життя

Утворення держави та цивілізації в Єгипті. Влада, суспільна організація в Стародавньому Єгипті. Посилення Єгипту в ІІ тис. до Р. Х. Будівництво пірамід (Джосер, Хеопс)

Розквіт та занепад Єгипту в ІІ тис. до Р. Х. Хатшепсут. Тутмос ІІІ. Рамзес ІІ

Архітектура і мистецтво, писемність і освіта


Практичне заняття. Міфи та релігія Давнього Єгипту. Ехнатон


Учень/ Учениця:

називає хронологічні межі заснування, розквіту та остаточного занепаду держави в Стародавньому Єгипті, основні періоди історії, спорудження пірамід, правління Ехнатона;

показує на карті долину Нілу, територіальні межі та основні центри Стародавнього Єгипту, напрямки завойовницьких походів єгипетських фараонів Тутмоса ІІІ та Рамзеса ІІ;

застосовує та пояснює на прикладах поняття: «ном», «держава», «реформа», «податки і повинності», «ієрогліф», «фараон», «чиновник», «вельможа», «іригація»;

описує особливості повсякденного та духовного життя, культури стародавніх єгиптян, життя і діяльність історичних постатей;

наводить приклади впливу природно-географічних умов на зародження і розвиток держави та цивілізації в Єгипті;

характеризує особливості розвитку Єгипту в різні періоди його історії, міфологічні та релігійні уявлення давніх єгиптян;

оцінює внесок єгипетської цивілізації у світову культуру






1

Узагальнення. Тематичне оцінювання




5


Тема 2. ЦИВІЛІЗАЦІЇ ПЕРЕДНЬОЇ ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ. КІММЕРІЙСЬКО-СКІФСЬКИЙ СВІТ
Вплив природно-географічних умов на розвиток цивілізацій Дворіччя в ІІІ–ІІ тис. до Р. Х. Вавилон за часів Хаммурапі

Фінікійські міста-держави. Фінікійська колонізація. Ізраїльсько-Іудейське царство. Біблія як історичне джерело

Ново-Ассирійське та Ново-Вавилонське царства у першій половині І тис. до Р. Х. (оглядово, в контексті Біблійної історії). Перська держава Ахеменідів

Племена і народи залізного віку на території сучасної України. Кіммерійсько-скіфський світ у взаєминах з цивілізаціями Передньої Азії


Практичне заняття. Геродот про скіфів. Історичні джерела про Скіфський похід Дарія І

Учень/ Учениця:

називає хронологічні межі розквіту Вавилона за правління Хаммурапі, Ізраїльсько-Іудейського царства – Давида і Соломона, Ново-Ассирійського царства – Ашшурбаніпала, Ново-Вавилонського царства – Навуходоносора ІІ, Перської держави – Дарія І; заселення території України племенами і народами, що проживали на території України протягом залізного віку;

показує на карті територію Дворіччя, Вавилонського царства часів Хаммурапі, фінікійські міста-держави, кордони Ізраїльсько-Іудейського царства, Перської держави за часів Дарія І, території розселення кіммерійців та скіфів, напрямки фінікійської колонізації;

застосовує та пояснює на прикладах поняття: «колонія», «метрополія», «колонізація»; «місто-держава», «клинопис», «закон», «Біблія», «пророки», «сатрап», «пектораль», «скіфський курган»;

описує спосіб життя населення різних цивілізацій Передньої та Центральної Азії і Кіммерійсько-Скіфського світу;

наводить приклади впливу природно-географічних умов Дворіччя на зародження держави та цивілізації, ролі заліза в історії людства, природно-географічних умов Північного Причорномор’я на тип господарювання кіммерійців та скіфів;

характеризує діяльність Давида і Соломона та Дарія І, суспільне, господарське життя та культурну спадщину племен і народів залізного віку, що проживали на території України, внесок цих цивілізацій у культурну спадщину людства;

аналізує за допомогою вчителя текст Біблії як історичного джерела;

оцінює внесок цивілізацій Передньої та Центральної Азії, кіммерійців і скіфів у світову культуру





1

Узагальнення. Тематичне оцінювання




5

Тема 3. СТАРОДАВНІ ІНДІЯ ТА КИТАЙ
Вплив природно-географічних умов на розвиток цивілізацій в Індії. Індська цивілізація. Ведійська цивілізація

Суспільний устрій, релігія та повсякденне життя Давньої Індії. Будда та його вчення

Вплив природно-географічних умов на розвиток цивілізації в Китаї. Суспільний устрій та повсякденне життя Давнього Китаю. Конфуцій та його вчення. Давньокитайські імперії
Практичне заняття. Наукові знання, освіта та писемність у Стародавньому Китаї


Учень/ Учениця:

називає хронологічні межі утворення та розквіту цивілізацій в Індії та Китаї;

показує на карті долини Інду і Гангу, Хуанхе та Янцзи, територіальні межі й основні центри давніх Індії та Китаю;

застосовує та пояснює на прикладах поняття: «веди», «імперія», «Великий шовковий шлях», «індуїзм», «буддизм», «конфуціанство»;

описує спосіб життя людей стародавньої Індії та Китаю;

наводить приклади впливу природно-географічних умов Індії та Китаю на зародження держави і цивілізації;

характеризує суспільний устрій, релігійні погляди і культурні здобутки мешканців давніх Індії та Китаю;

оцінює внесок цивілізацій Індії та Китаю у світову культуру






1

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Розділ ІІІ. ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

.

1

Спільні риси та особливості розвитку цивілізацій Стародавнього Сходу й античної греко-римської цивілізації







7

Тема 1. СТАНОВЛЕННЯ АНТИЧНОЇ ГРЕЦЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ
Вплив природно-географічних умов на розвиток античної грецької цивілізації. Населення Давньої Греції. Хронологічні межі історії античної Греції та її періодизація

Перекази про найдавнішу історію Греції. Археологічне відкриття Мінойсько-Ахейської палацової цивілізації, її основні центри; розквіт і занепад


Практичне заняття. Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера
Боротьба демосу із знаттю. Поява писаних законів у Греції. Грецька тиранія

Велика грецька колонізація. Заснування античних грецьких поселень на території України. Взаємини греків і місцевого населення. Утворення світу античних грецьких полісів

Об’єднання Аттики. Законодавча реформа. Ліквідація тиранії в Афінах. Завершення формування Афінського поліса
Практичне заняття. Спартанський поліс. Побут та виховання спартанців


Учень/ Учениця:

називає хронологічні межі існування МінойськоАхейської палацової цивілізації, гомерівського та архаїчного періодів, Великої грецької колонізації, заснування перших грецьких поселень на території України;

показує на карті Балканський півострів та острови Егейського моря, основні центри Мінойсько-Ахейської та античної полісної цивілізацій, основні області Балканської Греції, напрямки Великої грецької колонізації, античні грецькі поселення на території України;

застосовує та пояснює на прикладах поняття: «елліни», «варвари», «громадянин», «демос», «аристократія», «олігархія», «драконівські закони», «тиранія»;

описує спосіб життя людей та культурні пам’ятки Стародавньої Греції;

наводить приклади впливу природно-географічних умов Греції на розвиток цивілізації;

характеризує і порівнює суспільний устрій, культурні досягнення Мінойської та Ахейської палацових держав, періоду розквіту і занепаду Мінойської та Ахейської цивілізації, реформи Лікурга і Солона;

висловлює власне ставлення до спадщини давньогрецького суспільства, ролі античних грецьких поселень в історії України






1

Узагальнення. Тематичне оцінювання




7

Тема 2. АНТИЧНА ГРЕЦЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ДОБИ
Греко-перські війни. Походи Дарія. Марафонська битва. Похід Ксеркса

Утвердження демократії в Афінах за Перикла. Права і обов’язки громадянина. Негромадянське населення афінського полісу

Жінка в афінському полісі. Сім’я та виховання афінян

Практичне заняття. Господарювання та повсякденне життя в Давній Греції
Криза грецького поліса. Демосфен. Підкорення Греції Філіпом II

Виникнення науки. Театр


Практичне заняття. Архітектура і скульптура у Давній Греції
Практичне заняття. Давньогрецька міфологія і релігія як спосіб світосприйняття людей. Античні олімпійські ігри

Учень/ Учениця:

називає хронологічні межі та дати греко-перських воєн, Марафонської битви, скіфського походу Дарія, перебування Перікла на чолі афінської демократії;

показує на карті Перську державу і Грецію, територію розселення скіфських племен на території України; перебіг греко-перських воєн та місця основних битв;

застосовує та пояснює на прикладах поняття: «демократія», «права і обов’язки громадянина», «політика», «фаланга»;

описує пам’ятки давньогрецького мистецтва, повсякденне життя і традиції афінян, становище афінського громадянина;

порівнює устрій та повсякдення Спарти й Афін, спосіб життя і виховання спартанців та афінян;

характеризує розвиток науки, духовної та матеріальної культури Греції класичної доби, наслідки греко-перських війн;

характеризує діяльність видатних діячів;

висловлює судження про важливість афінської демократії, прав та обов’язків громадян;

оцінює внесок античної грецької цивілізації в історію людства та України






1

Узагальнення. Тематичне оцінювання




4

Тема 3. ДОБА ЕЛЛІНІЗМУ
Практичне заняття. Особистість і діяльність Александра Великого за історичними джерелами
Утворення та розквіт елліністичних держав. Основні риси еллінізму. «Зустріч цивілізацій»

Повсякденне та духовне життя за елліністичної доби


Практичне заняття. Суспільне, господарське та духовне життя в античних полісах на території України


Учень/ Учениця:

називає дати Східного походу Александра Великого, хронологічні межі елліністичного етапу, існування грецьких поселень на території України;

показує на карті кордони держави Александра Великого, центри античної цивілізації на території України, перебіг Східного походу, територіальні межі елліністичних держав, основні центри елліністичної цивілізації;

застосовує та пояснює на прикладах поняття: «еллінізм», «музей», «пергамент»;

описує пам’ятки елліністичної цивілізації, життя та побут мешканців грецьких полісів на території України, повсякденне і духовне життя в Александрії;

характеризує діяльність видатних діячів;

оцінює внесок елліністичної цивілізації в історію людства та України





1

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Розділ ІV. ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ




8

Тема 1. СТАРОДАВНІЙ РИМ ЗА ЦАРСЬКОЇ ТА РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ДОБИ
Вплив природно-географічних умов на життя населення Апеннінського півострова. Виникнення міста Рима. Царська доба в історії Стародавнього Риму

Римська республіка V–І ст. до Р. Х. Боротьба плебеїв з патриціями за свої права. Утворення римської громадянської общини

Військова експансія Риму й утворення Римської середземноморської держави

Соціальний устрій та організація влади за часів «золотої доби» Римської республіки. Права та обов’язки громадянина. Політика і політики Римської республіки

Релігія, сім’я і виховання, побут і повсякденне життя
Практичне заняття. Римське рабовласницьке помістя за даними джерел
Криза Римської республіки. Боротьба за республіку: реформи братів Гракхів
Диктатура Сулли. Перший тріумвірат і диктатура Цезаря. (оглядово)
Практичне заняття. Історичні портрети Цезаря і Цицерона


Учень/ Учениця:

називає хронологічні межі заснування Рима, Римської республіки, роки Другої Пунічної війни, реформ братів Гракхів, диктатури Цезаря, встановлення принципату Августа;

показує на карті Апеннінський півострів, Рим, Карфаген, перебіг Другої Пунічної війни, кордони Римської середземноморської держави, римські провінції доби Республіки;

застосовує та пояснює на прикладах поняття: «республіка», «патриції», «плебеї», «сенат», «консул», «народний трибун», «вето», «легіон», «провінція», «гладіатор», «диктатор», «імператор», «тріумф», «овація»;

описує побут і повсякденне життя за часів Республіки, римське рабовласницьке помістя, сім’ю і виховання у римлян;

визначає характерні риси суспільного устрою Римської республіки;

порівнює становище патриціїв та плебеїв;

характеризує особливості республіканського устрою в Римі, демократії, прав та обов’язків громадян, діяльність Цезаря і Цицерона;

оцінює внесок Риму республіканської доби в історію людства





1

Узагальнення. Тематичне оцінювання




8

Тема 2. РИМСЬКА ІМПЕРІЯ
Римська імперія доби принципату. Октавіан Август. Марк Аврелій
Практичне заняття. Місто Рим і його повсякденне життя
Кризові явища в Римській імперії й утвердження домінату. Реформи Діоклетіана і Константина

Виникнення християнства та християнізація Римської імперії. Перетворення християнства на офіційну релігію Римської імперії



Практичне заняття. Культура Давнього Риму
Розпад Римської імперії на Західну та Східну (Візантію). Початок Великого переселення народів. Захоплення Риму варварами
Римський період античних держав на території України. Боспорське царство. Пам’ятки античної цивілізації на території України
Практичне заняття. Історичні джерела про суспільне та господарське життя і духовний світ давніх слов’ян

Учень/ Учениця:

називає хронологічні межі існування Римської імперії, Боспорського царства, виникнення християнства, роки: поділу імперії на Західну та Східну (Візантію), занепад Західної Римської імперії;

показує на карті кордони Римської імперії часів розквіту та занепаду, Західної і Східної римських імперій та м. Константинополь, Боспорського царства, а також основні провінції часів імперії, напрямки вторгнення готів і гунів, території, заселені давніми слов’янами та їх сусідами;

застосовує та пояснює на прикладах поняття: «християнство», «Символ віри», «Святе письмо», «Церква», «діаспора», «Велике переселення народів», «Візантія»;

описує імператорський Рим, пам’ятки давньоримської архітектури, побут і повсякденне життя в імператорському Римі, становище перших християн, заняття, побут, духовне життя давніх слов’ян;

наводить приклади речових пам’яток історії давніх слов’ян, кризових явищ у Римській імперії, зміни у ставленні держави до християнської церкви;

характеризує реформи Діоклетіана та Константина, суспільний устрій Римської імперії, кризові явища в Римській імперії, зміни у ставленні держави до християнської церкви;

характеризує діяльність видатних діячів;

оцінює внесок Римської цивілізації та культури в історію людства





1

Тематичне оцінювання




1

Узагальнення до курсу: «Внесок народів стародавнього світу в історію людства. Роль стародавнього періоду в історії України»

Учень/ Учениця:

пояснює, що таке історія стародавнього світу,

називає хронологічні межі історії стародавнього світу;

показує на карті місця зародження й розвитку давніх цивілізацій;

визначає і характеризує основні цивілізаційні здобутки цивілізацій Стародавнього світу;

висловлює судження щодо ролі та значення історії стародавнього світу в розвитку європейської та світової цивілізації






1

Резерв


Поділіться з Вашими друзьями:

1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал