Програма вступного іспиту з філософії для вступників до аспірантури затверджено на засіданні кафедри філософії



Скачати 210.45 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір210.45 Kb.
ТипПрограма
МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

ПРОГРАМА

ВСТУПНОГО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ

для вступників до аспірантури

ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні кафедри філософії

Протокол №9 від 8 червня 2016 р.

Завідувач кафедри філософії

_________________ К.М. Кириленко

Київ 2016

Укладачі:
Безклубенко С.Д., доктор філософських наук, професор кафедри філософії, заслужений працівник культури України;

Кириленко К.М., доктор педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри філософії;

Колісник О.В., доктор філософських наук, професор кафедри соціології.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма вступного випробування з філософії розроблена відповідно до навчального плану КНУКІМ та призначена для складання вступного іспиту з філософії особами, що здобули освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст чи магістр з відповідних спеціальностей та вступають на навчання до аспірантури за напрямом підготовки іншим, ніж «Філософія».

Вступники до аспірантури повинні продемонструвати високий інтелектуальний рівень гуманітарної підготовки, мати сформований світогляд, вміти критично мислити, аналізувати, оцінювати. Вступник повинен володіти базовою програмою вивчення курсу «Філософія» на освітньо-кваліфікаційному рівні «бакалавр» та вміти продемонструвати більш глибокі та повні знання з матеріалу, що нею охоплюється.

Вступник повинен засвідчити своє володіння наступними компетентностями: володіти проблемами, що їх вивчає сучасна філософія, орієнтуватися в історико-філософській проблематиці, мати власні світоглядні переконання, мати патріотичну громадянську позицію, засновану на вивченні традицій української філософії. Це передбачає засвоєння вступником наступних знань: базових знань з філософії у її історичному та тематичному вимірах; проблематики сучасної філософії; класифікації основних філософських категорій та понять; базових положень основних типів світогляду; володіння проблематикою української філософської культури. Вступник також повинен вміти: ідентифікувати та критично оцінювати історико-філософську проблематику; ідентифікувати напрямки сучасного філософування та їх представників; ідентифікувати базові світоглядно-методологічні поняття та категорії; розпізнавати різні традиції філософування в історії становлення філософської думки України.



СТРУКТУРА ІСПИТУ

Вступний іспит з філософії до аспірантури КНУКіМ відбувається у формі складання вступником письмового тесту. Тест складається із 50-ти тестових завдань різного рівня складності. Тест передбачає виконання пасивних завдань (вибір варіанту відповіді). Тестові завдання побудовані таким чином, щоб перевірити рівень володіння вступником базовими філософськими знаннями та його вміння мислити. Тестові завдання передбачають лише одну правильну відповідь із запропонованих. Кількість варіантів для обрання правильної відповіді – від 2 до 4.



КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

Вступне випробування проводиться у формі тесту і оцінюється за 100-бальною шкалою. Мінімальний прохідний бал вступного випробування – 61 бал.

На вступному випробуванні вступник має можливість отримати від 0 до 100 рейтингових балів, що відповідає кількості правильних відповідей на тести. Загальна кількість тестових завдань – 50. Правильна відповідь на одне питання тестових завдань оцінюється в 2 бали.


Критерії оцінювання результатів

Кількість рейтингових балів

Від 45 до 50 правильних відповідей на тести. Вступник має високий рівень знань з філософії, володіє знанням філософських текстів, вільно володіє навчальним матеріалом з філософії, вміє логічно мислити, здатний аналізувати та знаходити правильні відповіді на питання та уважно виконувати поставлені завдання.

90-100

Від 38 до 44 правильних відповідей на тести. Вступник має середній рівень знань з філософії, частково володіє знанням філософських текстів, володіє певним обсягом навчального матеріалу з філософії, має навики логічного мислення, здатний аналізувати, але не має достатніх фахових знань для пошуку правильних відповідей на питання, не завжди уважний у виконанні поставлених завдань.

75-89

Від 31 до 37 правильних відповідей на тести. Вступник має низький рівень знань з філософії, не володіє або володіє дуже на низькому рівні знанням філософських текстів, володіє фрагментарно мінімальним обсягом навчального матеріалу з філософії, не завжди здатний аналізувати, не має достатніх фахових знань для пошуку правильних відповідей на питання, не завжди уважний у виконанні поставлених завдань, допускає багато помилок при знаходженні правильних відповідей.

61-74

Від 0 до 30 правильних відповідей на тести. Вступник не володіє навчальним матеріалом та не здатний знаходити правильні відповіді.

0-60

ЗМІСТ ПРОГРАМИ
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ
ТЕМА 1.1. ОСОБЛИВОСТІ ФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ. ФІЛОСОФІЯ ЯК НАУКА, ЯК СВІТОГЛЯД, ЯК РЕФЛЕКСІЯ СУБ’ЄКТА НАД ПЕРШООСНОВАМИ БУТТЯ

Особливість філософії як науки. Виникнення філософії на Сході, поява на Заході у якості раціонального знання. Поняття світогляду. Історичні типи філософії.

Будова філософії, її термінологічний апарат. Структурні підрозділи філософії: онтологія, гносеологія, логіка, етика, естетика. Світоглядно-методологічні принципи філософії на сучасному етапі її прочитання. Людиноцентризм та культуроцентризм філософського знання. Місце історико-філософської проблематики у загальному спектрі філософських проблем. Порівняльні характеристики філософії, релігії, мистецтва.

ТЕМА 1.2. ПАРАДИГМИ ФІЛОСОФУВАННЯ. ЗАХІД ТА СХІД. КЛАСИЧНА ТА НЕКЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ

Поняття парадигми. Схід та захід як дві парадигми філософії та культури. Їх особливості у порівнянні. Загальні риси філософії Стародавнього Сходу.

Особливості стародавньої індійської філософії. Особливості стародавньої китайської філософії. Порівняльний аналіз індійської та китайської філософії.

Класична та посткласична філософські парадигми. Некласична філософія як антитеза класичному мисленню. Перехід від класичної до посткласичної філософії на рубежі XIX – XX ст. Сучасна світова філософія: основні тенденції та характерні особливості. Пошук нестандартних парадигм. Основні засади некласичної світоглядної парадигми. Її прояв у сучасній культурі, втілення в світоглядних засадах сучасного світу.


ТЕМА 1.3. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ КЛАСИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ: АНТИЧНІСТЬ, СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ, ВІДРОДЖЕННЯ, НОВИЙ ЧАС

Причини виникнення філософії у Античному світі. Школи та напрямки філософії цього періоду, їх основні поняття та представники. Тенденції філософування у Античну добу. Постаті Сократа, Платона, Арістотеля. Медієвістика як наука, що вивчає середньовіччя. Дуалізм епохи. Періоди становлення та розвитку: представники та проблеми патристики та схоластики. Ідеї і твори А. Августина та Т. Аквінського. Містика у Середньовіччі як частина алхімії. Людиноцентричне переорієнтування філософії у добу Відродження. Особливості гуманізму як культурного руху, його представники; суть ідеології гуманізму. „Християнський гуманізм” Е.Роттердамського, „Утопічний соціалізм” Т.Мора. Реформація як продовження настанов Відродження у царині релігійного життя. Поява протестантизму як її наслідок. Загальні риси філософії Нового часу у контексті формування нею основних світоглядних засад класичного світобачення. Емпіризм та раціоналізм як два напрямки та дві національні школи цього часу. Проблема субстанції. Просвітництво, його представники та їх ідеї. Філософія Німецької класики як апогей філософії класичного зразка. Спадкоємність ідей її представників. Категоричний імператив як основний закон моралі у Канта, філософія суб’єкта у Фіхте, філософія природи Шеллінга, еволюція духу Гегеля, діалектика як форма розвитку та спосіб існування світу. Філософія марксизму як завершальний етап розвитку німецької класики, спрямування її тематики у соціальне русло. Основні світоглядні принципи класичної філософії.


ТЕМА 1.4. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ СУЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ, ФІЛОСОФСЬКІ ШКОЛИ ТА ЇХ ПРЕДСТАВНИКИ

Перехід від класичної до посткласичної філософії на рубежі XIX–XX ст. Основні засади некласичного світобачення, його онтологічні, гносеологічні, культурологічні параметри. Філософський ірраціоналізм як умонастрій і філософський напрям. „Філософія життя” і її різновиди. А Шопенгауер, Ф.Ніцше, В.Дільтей, А Бергсон. Позитивізм, неопозитивізм та постпозитивізм. Структуралізм. Саєнтизм. Прагматизм. Л.Вітгенштейн, Карнап, Нейрат, представники Львівсько-варшавської школи. Екзистенційна філософія: С.К’єркегор, М.Хайдеггер, К.Ясперс, А.Камю, Ж.-П.Сартр. Психоаналіз З. Фрейда та переосмислення ідей класичного психоаналізу. Архетипи несвідомого – К.-Г.Юнг, “соціальний характер” та “соціальне” несвідоме – Е.Фромм. Герменевтика та феноменологія в XX столітті, її представники. Філософська система М. Хайдеггера. Філософська антропологія, філософія культури. Їх представники, їх твори та ідеї, викладені в них. Діалогова форма існування сучасної філософії, наявність у ній різних філософських шкіл.


ТЕМА 1.5. ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ, ЕТАПИ ЇЇ СТАНОВЛЕННЯ. ПІДХОДИ ДО ЇЇ ТЛУМАЧЕННЯ НИНІ

Українська філософія як складова світового філософського процесу. Стародавній народний світогляд як підґрунтя та чинник української філософії. Складові української філософії: академічна чи професійна філософія, буттєва (філософія серця), філософія української ідеї. Три періоди розвитку української філософії: києво-руський чи християнський (XI-XV ст.); гетьманський чи бароковий (XVI-XVIII ст.); романтичний чи період української ідеї (XIX-XX ст.) Типи філософування, що склалися протягом цього часу (християнський, бароковий, романтичний). Представники української філософської думки, їх ідеї. Філософія серця як витвір української філософії. Український Сократ – С.Сковорода. Києво-Могилянська Академія як осереддя розвитку філософії України. Ідеї її викладачів того часу. П.Юркевич. Філософія київської релігійно-філософської школи. Національна ідея і її теоретики. Костомаров, Франко, Драгоманів, Донцов, Липа, Хвильовий та ін. Становлення української національної ідеї: кирило-мефодіївський, громадівський та період національного радикалізму. Підходи до її тлумачення нині.


РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ РОЗДІЛИ ФІЛОСОФІЇ
ТЕМА 2.1. ПРОБЛЕМИ БУТТЯ. ОСНОВНІ ОНТОЛОГІЧНІ ПОЗИЦІЇ У ФІЛОСОФІЇ (ОНТОЛОГІЯ)

Метафізика як: вчення про сутнє (онтологія), про сутність світу (космологія), про людину (антропологія), про існування та сутність Бога (теологія). Онтологія як складова метафізики. Буття, сутнє, сутність – основні онтологічні категорії. Онтологічні моделі світу: міфологічна, релігійна, наукова (філософська). Філософські традиції розуміння буття. Субстанційний підхід: моністичні уявлення матеріалістичної традиції філософування (Фалес, Демокрит, Гоббс, Фейєрбах, Маркс тощо) та ідеалістичної (Платон, Берклі, Гегель тощо). Плюралістичні субстанційні системи: філософія Декарта, Лейбніца, деїзм. Несубстанційні онтологічні концепції: Піфагор, представники філософії життя (Бергсон, Шопенгауер, Ніцше); феноменології (Гуссерль, Хайдеггер). Філософські уявлення про облаштуваня буття: ієрархічні чи субординативні (Геракліт, Фейєрбах) та ліберальніі, неієрархічні (Шелер, Шарден); ессенціальне бачення онтології (Платон, Аристотель, Гегель, Маркс) та екзистенційне її розуміння (Хайдеггер). Буття як запитання, можливість, імовірність, потенційність, незавершеність і відкритість.


ТЕМА 2.2. ЛЮДСЬКЕ БУТТЯ. ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ (АНТРОПОЛОГІЯ)

Існування людини у відповідності із світобудовою. Істинне буття людини як "вихід за межі", подолання речовості, "прорив" (Хайдеггер). Відкритість як характеристика істинного буття людини. Неістинне буття людини як безособове, невизначене, занурене в світ речей існування. Буття людини як оклик істини буття. Людина як "пастух і сусід буття" (Хайдеггер). «Лист про гуманізм» М. Хайдеггера.

Способи людської буттєвості. Діяльність. Комунікація. Екзистенція. Споглядання. Їх визначення та способи втілення. Смисложиттєві пошуки як стержень самовизначення людини. Потреба як двигун її активності. Антропологія як вчення про людину, її сутність і природу. Проблема людського начала. Її вирішення у міфології, релігії та філософії (теорії еволюціонізму, космізму, трудова, психоаналітична теорії). Історичний розвиток уявлень про людину. Особистісне та соціальне життя людини. Людина як істота духовна. Дух, душа, духовність. Антропологія як течія сучасної філософії, три її напрямки за їх головними ціннісними орієнтирами: «божественний» (М. Шелер, Т. де Шарден); «людський» (О.-і-Гассет, Г. Плеснер); «тваринний» (А. Гелен). Формування людиноцентричної свідомості, гіперактивістського синдрому в рамках класичної моделі світу. Критична оцінка людиноцентризму в сучасній філософії (Ніцше, Хайдеггер і ін.), "Благоговіння перед життям " (Швейцер). Основні положення концепції нового гуманізму.
ТЕМА 2.3. ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО. СУСПІЛЬСТВО, ЙОГО БУДОВА ТА ТИПИ (СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ). ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ТА ПРОГРЕСУ. ФІЛОСОФІЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ (ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ)

Особистісне та соціальне в житті людини. Типи соціального зв’язку: община, корпорація, мануфактура, кооперація, колектив, ринок, комюнітарність.

Суспільство як індивідне утворення та система. Функціональний, аксіологічний та антропологічний підходи до вивчення суспільства. Складові суспільства. Соціальна структура. Соціальна система. Стратифікація суспільства. Елітарні та егалітарні суспільства. Теорія соціальної мобільності. Наявність „ліфта” у суспільстві. Процес соціологізації сучасного індивіда. Типи суспільств у сучасній науці. Доіндустріальне, індустріальне та постіндустріальне суспільства. Відкрите та закрите суспільство (Бергсон). Провідні філософи соціальної філософії, їх твори та ідеї. (Вебер, Парсон, Луман, Хабермас та ін.) Соціальна філософія як частина філософії історії. Дві стратегії у вивченні історії: наукоцентрична чи сциєнтична. Прогресистський та регресистський підходи. Постава глобальних проблем, їх класифікація. Філософія глобальних проблем. Проблеми і перспективи сучасної цивілізації: політичні, наукові, релігійні, філософські пошуки виходу з кризи.

ТЕМА 2.4. ПРОБЛЕМИ ІСТИНИ, ПІЗНАННЯ, МИСЛЕННЯ. НАУКА, ЇЇ БУДОВА ТА РОЗВИТОК (ГНОСЕОЛОГІЯ)

Гносеологія як розділ філософії. Свідомість. Мислення. Мова як засіб мислення. Мова та мовлення. Пізнання. Категорії та принципи пізнання. Види пізнання. Чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне пізнання. Методи пізнання: загальнонаукові (спостереження, вимірювання, експеримент, моделювання, аналіз, синтез, індукція, дедукція, діалектика) та конкретнонаукові. Методи гуманітарних наук (метод індивідуалізації, герменевтичний метод, метод феноменологічної редукції, верифікації, фальсифікації і ін.). Основні гносеологічні позиції: агностицизм, скептицизм, релятивізм, абсолютизм. Проблема істини. Основні теорії істини: теорія відповідності (чи кореспонденції) (Арістотель, Юм, Рассел, неопозитивізм); теорія когерентності (узгодженості) мислення з самим собою (Кант); теорії про істину як про властивість чогось: ідеальних об'єктів (Платон, Августин), певних станів людини (екзистенціалізм). Істина як процес та результат. Конкретність та відкритість істини. Абсолютність та відносність. Критерії істини. Істина і правда. Істина і заблудження. Криза картезіанської епістемології. Плюралізація фундаментальних гносеологічних припущень. Постмодерністська пізнавальна парадигма. Знання як результат пізнання. Види знань: побутове чи повсякденне, позанаукове, наукове, загальне чи філософське. Езотеричне знання. Наука як сума отриманих знань. Структура науки: основи, закони та методи, категорії та поняття, теорії, ідеї. Логіка наукового дослідження, його етапи. Відповідальність науковця за власні відкриття.


ТЕМА 2.5. ЕТИЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ ФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ. ЕТИКА ЯК ФІЛОСОФСЬКА ДИСЦИПЛІНА. МОРАЛЬ ТА МОРАЛЬНІСТЬ

Етика як практична філософія. Постава етики як смислового центру філософії за часів античності. Арістотель про поділ філософського знання на теоретичну, практичну (етика), поетичну (естетика) філософію. Істина, Добро, Краса як триєдина єдність. Домінанта етичних цінностей на сучасному етапі прочитання філософського знання. Переосмислення предмету етики в контексті філософії постмодерну. Множинність, відкритість, поліфонія етики. Мораль як предмет вивчення етики. Імперативність, оцінюваність, відношення до дійсності, протиставленість добра і зла як компоненти, складники моралі. Класифікація філософсько-етичних концепцій моралі: за розумінням джерела моралі, за інтерпретацією ідеала, за розумінням природи моралі, за взаємовідношенням моралі та соціальності. Мораль та моральність. Структура моралі: моральна свідомість, моральна діяльність, моральні відносини. Визначення та характеристики добра. Абсолютне та відносне добро. Характеристики зла та його різновиди: космічне, соціальне, людське. Субстанційне та несубстанційне розуміння зла.


ТЕМА 2.6. ЕСТЕТИКА В СИСТЕМІ ГУМАНІТАРНИХ НАУК. ПРЕКРАСНЕ ЯК ІДЕЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА. ТВОРЧІСТЬ

Естетика в системі філософських наук. Історія її виникнення, особливості сучасного прочитання. Аксіологія. Відносні та абсолютні цінності. Краса як принцип світобудови та спосіб його існування. Прекрасне як ідея та характеристика. Взаємозв’язок прекрасного та потворного. Структура естетичної свідомості: естетичне почуття, естетичний смак, естетичний ідеал, естетичні погляди і теорії. Філософський та психологічний аспект вивчення творчості. Специфіка творчого процесу в мистецтві. Становлення і розвиток художніх здібностей людини. Вивчення проблем мистецтва. Види мистецтва. Сучасні теорії мистецтва. Мімесис. Катарсис. Художні напрямки в мистецтві ХХ ст. Модерн і постмодерн.



ПЕРЕЛІК ОРІЄНТОВНИХ ПИТАНЬ

(тестові завдання, кількість яких співпадає з кількістю орієнтовних питань, прямо не корелюються з цими питаннями (тобто, перше тестове завдання не буде по першому питанню з даного переліку питань, друге - по другому і так далі), але зорієнтовані на перевірку рівня оволодіння даними питаннями)

  1. Філософія, історія її виникнення.

  2. Предмет вивчення філософії.

  3. Філософія як світогляд. Поняття світогляду.

  4. Історичні типи світогляду.

  5. Структура філософії як науки, її розділи.

  6. Етика та естетика як філософські дисципліни.

  7. Категорії етики та естетики.

  8. Основні концепції моралі.

  9. Розрізнення понять «поняття» та «категорія».

  10. Розрізнення понять «метод» та «методологія».

  11. Східна та західна парадигми філософування.

  12. Особливості східної філософії.

  13. Китайська філософія, її основні тексти, школи китайської філософії.

  14. Поняття «дао» в китайській філософії.

  15. Індійська філософія та її головні поняття.

  16. Філософія буддизму. Поняття «нірвана».

  17. Досократівська філософія античності, коло її питань, представники.

  18. Ідеї Герекліта, Демокріта, Піфагора.

  19. Класична філософія античності, її представники.

  20. Ідеї Сократа, Платона, Арістотеля.

  21. Філософський метод Сократа.

  22. Вчення Платона про ідеї.

  23. Вчення Платона про державу.

  24. Вчення Арістотеля про матерію та форму.

  25. Патристика та схоластика як напрямки філософії середньовіччя.

  26. Суперечка про універсалії в добу середньовіччя.

  27. Гуманізм як культурний рух та ідеологія доби Відродження.

  28. Пантеїзм та деїзм як світоглядно-методологічні підходи.

  29. Сенсуалізм, емпіризм та раціоналізм в добу Нового часу.

  30. Ідеї Р. Декарта, Ф. Бекона, Д. Локка, Т. Гоббса, Д. Берклі.

  31. Філософія Просвітництва, ідеї Вольтера.

  32. Німецька класична філософія. І. Кант про пізнання людиною світу, апостеріорне та апріорне знання; головні праці філософа.

  33. Німецька класична філософія. Вчення Гегеля про абсолютну ідею та світовий дух; головні праці філософа.

  34. Світоглядні основи сучасної філософії, її представники.

  35. Філософські школи сучасності: позитивізм, екзистенціалізм, герменевтика, психоаналіз, їх представники.

  36. Ідеї Х. Ортеґи-і-Ґасета, Е. Фромма, Ф. Ніцше, А. Шопенгауера, Ж. П. Сартра, З. Фрейда, К. Юнга; їх головні праці.

  37. Особливості української філософії, періоди її становлення, їх представники.

  38. Філософія Г. Сковороди.

  39. Основні онтологічні категорії: буття, сутнє, сутності. Поняття абсолюту.

  40. Основні онтологічні позиції: субстанційна та несубстанційна.

  41. Способи людської буттєвості: діяльність, комунікація, екзистенція, самозаглиблення чи споглядання.

  42. Гносеологія, коло її питань.

  43. Свідомість як предмет вивчення гносеології.

  44. Рівні пізнання. Чуттєве та раціональне пізнання.

  45. Форми пізнання: відчуття, сприйняття, уявлення; поняття, судження, умовиводи.

  46. Основні гносеологічні позиції: сенсуалізм; раціоналізм; емпіризм; скептицизм, абсолютизм і ін.

  47. Основні теорії істини.

  48. Методи пізнання. Загальнонаукові методи пізнання. Індукція та дедукція.

  49. Проблеми історії, цивілізації, культури в працях: О. Шпенглера, К. Ясперса, А. Швейцера.

  50. Філософія культури як розділ філософії.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна

  1. Безклубенко С.Д. Основи філософських знань: курс лекцій для слухачів Академії перукарського мистец. та студ. мистецьких ВНЗ / КНУКіМ. – К., 2007. – 287 с.

  2. Бичко І. В. Філософія: підручник для студ. вищих закладів освіти / І. В. Бичко, І. В. Бойченко, М. І. Бойченко та ін. – 2-ге вид., стер. – К.: Либідь, 2002. – 406 с.

  3. Волинка Г.І. Історія філософії. Підручник. – 2015. – 480 с.

  4. Горак Г. І. Філософія: курс лекцій. – К.: Вілбор, 1997. – 272 с.

  5. Горський В. С. Історія української філософії / В. С. Горський. – К.: Наукова думка, 1996. – 286 с.

  6. Данильян О. Т., Тарасенко В. М. Філософія. – К., 2011.

  7. Естетика: підручник для студентів гуманітарних спец.вищих навч. закладів / За ред. Л. Т. Левчук. – К.: Вища школа, 2000. – 399 с.

  8. История философии в кратком изложении / Пер. с чеш. И. И. Богута. – М.: Мысль, 1991.– 590 с.

  9. Історія філософії : підручник / [Ярошовець В. І. та ін.] ; за ред. д-ра філос. наук, проф. В. І. Ярошовця ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Карпат. ун-т ім. Августина Волошина. - Ужгород : Патент, 2014. - 839 с.

  10. Історія української філософії: підручник. – Академвидав, 2008. – 624 с.

  11. Історія філософії: підручник / Ярошовець В. І., Бичко І. В., Бугров В. А. та ін. – К.: Парапан, 2002. – 774 с.

  12. Кириленко К.М. Філософія: наука і культура. Мультидисциплінарний навчальний посібник/ К. М. Кириленко. – К.: ТОВ «Агентство «Україна», 2014. – 216 с.

  13. Кириленко К. М. Філософська абетка: креативно-інновац. навч. посіб. / авт. та упоряд.: К. М. Кириленко. – Київ : «Агентство «Україна», 2015. – 144 с.

  14. Лузан А. О. Вступ до філософії: навч. посібник. – К.: ЦУЛ, 2012. – 136 с.

  15. Малахов В. А.Малахов, Віктор Арон Етика: курс лекцій: навч. посібник / В. А. Малахов. – К.: Либідь, 1996. – 304 с.

  16. Надольний І. Ф. Філософія: навч. посібник для студ. і аспірантів вищих навч. закладів / За ред. І. Ф. Надольного. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Вікар, 2001.– 457 с.

  17. Новейший философский словарь: 3-е изд., исправл. – Мн.: Книжный Дом, 2003. – 1280 с.

  18. Огородник І. В. Історія філософської думки в Україні. Курс лекцій: навч. посібник / І. В. Огородник, В. В. Огородник. – К.: Вища школа, 1999. – 543 с.

  19. Петрушенко В. А. Філософія: навч. посібник – Львів: Новий світ, 2011.

  20. Причепій Є. М. Філософія: підручник – 3-тє вид., стер. / Причепій Є. М., Черній А. М., Черкаль Л. А. – К.: Академвидав, 2009. – 592 с.

  21. Современная западная философия. Словарь / Сост.: Малахов В.С., Филатов В. П . – М.: Политиздат, 1991. – 414 с.

  22. Философия культуры. Становление и развитие. – СПб.: Издательство «Лань», 1998. – 448 с.

  23. Философский энциклопедический словарь / Редкол.: Аверинцев А. А., Араб-Оглы Э. А., Ильичев Л. Ф. и др. – 2-е изд.-М.: Сов. энциклопедия, 1989. – 815 с.

  24. Філософія як історія філософії: підручник / За заг. Ред. Ярошовця В. І. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 648 с.

  25. Эстетика. Словарь. / Под общ. ред. А. А. Беляева и др. — М.: Политиздат, 1989. – 447 с.

  26. Этика: Энциклопедический словарь / Под ред. Апресяна Р. Г. и Гусейнова А. А. – М.: Гардарики, 2001. – 671 с.

  27. Ящук Т. І. Філософія історії: курс лекцій: навч. посібник / Т. І. Ящук. – К.: Либідь, 2004. – 536 с.

Допоміжна

  1. Антология мировой философии: В 4-х тт. – М., 1969–1975.

  2. Асмус В. Ф. Античная философия / В. Ф. Асмус. – М.: Мысль, 1976. – 543 с.

  3. Багалій Д. Український мандрований філософ Григорій Сковорода / Д. Багалій. – К.: Обрій, 1992. – 472 с.

  4. Безклубенко С. Д. Вступ до культурології [Текст] : [теорет. дослідж.] / Сергій Безклубенко. - Київ : Альтерпрес, 2015. - 507, [1] с. : іл.

  5. Богомолов А.С. Античная философия. – М., 1985. – 687 с.

  6. Больнов О. Ф. Философия экзистенциализма / О. Ф. Больнов. – СПб.: Лань, 1999. – 224 с.

  7. Гайденко П. П. История новоевропейской философии в ее связи с наукой / П. П. Гайденко. – М.: ПЕРСЗ, 2000. – 456 с.

  8. Гегель Г. В. Ф. Лекции по истории философии. В 3-х кн. / Г. В. Ф. Гегель. – СПб., 2006

  9. Горфункель А. Х. Философия эпохи Возрождения / А. Х. Горфункель. – М.: Высш. школа, 1980. – 368 с.

  10. Гулыга А. В. Немецкая классическая философия / А. В. Гулыга. – М.: Мысль, 1986. – 336 с.

  11. Гуревич А. Я. Категории средневековой культуры / А. Я. Гуревич. – 2-е изд. – М.: Искусство, 1984. – 350 с.

  12. Гуревич П. С. Философская антропология / П. С. Гуревич. – М.: Омега-Л, 2008. – 608 с.

  13. Гусєв В.І. Історія Західноєвропейської філософії XV – XVII ст. – К., 1994. – 256 с.

  14. Ґордер Ю. Світ Софії. Роман про історію філософії. Перекл. з норвезької Наталя Іваничук. – Львів: Літопис, 2007. – 548 с.

  15. Древнекитайская философия. Собрание текстов в двух томах. – М.: Мысль, 1972.

  16. Енциклопедія постмодернізму / За ред. Ч. Вінквіста та В. Тейлора; пер. з англ. Шовкун; наук. ред. Пер. О. Шевченко. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. – 503 с.

  17. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст / О. Забужко. – К.: Основи, 1992. – 126 с.

  18. Ивбулис В.Я. Модернизм и постмодернизм. – М., 1988. – 64 с.

  19. История китайской философии. –Пер. с кит. Общ. ред. и послесл. М.Л. Титаренко. М.: Прогресс, 1989. - 552 с.

  20. Кузнецов В. Н. Немецкая классическая философия / В. Н. Кузнецов. – М.: Высшая школа, 2003. – 438 с.

  21. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового запада. – М., 1992. – 376 с.

  22. Левчук Л.Т.Левчук, Лариса Тимофіївна Західноєвропейська естетика ХХ століття: навч. посібник для студ. гуманітарних спец. вищих закладів освіти / Л.Т. Левчук. – К.: Либідь, 1997. – 222 с.

  23. Лосев А.Ф. История античной эстетики. – В 8-ми тт. – М., 1963-1988.

  24. Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. – М., 1978 – 624 с.

  25. Лук’янець В. С. Філософський постмодерн / В. С. Лук’янець, О. М. Соболь. – К.: Абрис, 1998. – 350 с.

  26. Лукьянов А. Е. Становление философии на Востоке (Древний Китай
    и Индия) / А. Е. Лукьянов. – М.: Инсан, 1992. – 208 с.


  27. Мамардашвили М. К. Как я понимаю философию? / М. К. Мамардашвили. – М.: Прогресс-Культура, 1992. – 416 с.

  28. Межуев В. М. Идея культуры. Очерки по философии культуры / В. М. Межуев. – М.: Прогресс-Традиция, 2006. – 408 с.

  29. Нарский И.С. Западно-европейская философия XVIII века. – М, 1986. – 400 с.

  30. Ницше Ф. Избранные произведения в 3-х т. / Ф. Ницше. – М., 1994.

  31. Ортега –и- Гассет Х. Что такое философия. – М., 1991. – 408 с.

  32. Попович М. Нариси з історії української культури / М. Попович. –
    К.: Артек, 1999.– 727 с.


  33. Проблема человека в западной философии. Переводы/Сост. и послесл. П. С. Гуревича; Общ. ред. Ю.Н. Попова. – М.: Прогресс,– 1988. – 552 с.

  34. Рассел Б. История западной философии: Пер. с англ. / Б. Рассел. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. – 992 с.

  35. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм — это гуманизм / Пер. с фр. М. Грецкого. М.: Изд-во иностр. лит., 1953.

  36. Соколов В. В. Европейская философия XV–XVII веков / В. В. Соколов. – М.: Высшая школа, 2003. – 428 с.

  37. Соколов В. В. Средневековая философия / В. В. Соколов. – М.: ЛКИ, 2008.– 352 с.

  38. Фрейд, Зигмунд. Психоаналитические этюды / сост. Д. И. Донской, В. Ф. Круглянский. — Минск: Поппури, 2010. — 608 с.

  39. Хейзинга Й. Осень средневековья / Й. Хейзинга. – М.: Наука, 1988. – 540 с.

  40. Хосе Ортега –і-Гассет. Бунт мас. – Вибрані твори. – К.: Основи, 1994. – 420 с. –С. 15-140.

  41. Чанышев А. Н. Курс лекций по древней и средневековой философии / А. Н. Чанышев. – М.: Высшая школа, 1991. – 512 с.

  42. Чаттерджи С. Древняя индийская философия / Пер. с англ. под ред. В. И. Кальянова. – М.: Иностр. лит., 1954. – 408 с.

  43. Человек. Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии. – М., 1991 – 1995.

  44. Швейцер А., Благоговение перед жизнью. — М.: Прогресс, 1992. — 573 с.

  45. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление. Томи 1-2. — М, 1993.

  46. Шпенглер О. Закат Европы. – Новосибирск: ВО «Наука», 1993. – 592 С.

  47. Юнг К. Г. Душа и миф: шесть архитипов /Пер. с англ. - К.: Государственная библиотека Украины для юношества, 1996.-384 с.

  48. Ясперс С. Смысл и назначение истории: пер. с нем. – М.: Политиздат, 1991. – 527 С.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал