Програма вступного іспиту до аспірантури Інституту міжнародних відносин з німецької мови



Скачати 63.88 Kb.

Дата конвертації05.01.2017
Розмір63.88 Kb.
ТипПрограма

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Програма
вступного іспиту до аспірантури Інституту
міжнародних відносин
з німецької мови
Затверджено на засіданні Вченої Ради
Інституту міжнародних відносин
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
26 травня 2015 року (протокол № 9)
Київ – 2015

Програма призначена для осіб, що вступають на навчання до аспірантури Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка і володіють іноземною мовою в обсязі,
передбаченому програмами з іноземної мови і навчальними планами кафедри
іноземних мов Інституту.
Іноземна мова в Інституті вивчається протягом І – ІХ
навчальних семестрів. На вивчення іноземної мови відводиться 2304 аудиторні години.
Програмою нормативного курсу іноземної мови для студентів Інституту міжнародних відносин передбачається комплексне вивчення іноземної мови,
спрямоване на набуття студентами навичок володіння іноземною мовою у побутовій, соціально-культурній, суспільно-політичній і науковій сферах.
Зміст навчального матеріалу та організація учбового процесу забезпечують практичне володіння мовою як засобом спілкування. Курс граматики викладається в тісному зв'язку з лексикою. В результаті навчання студенти засвоюють активний словник обсягом до 4500 лексичних та фразеологічних одиниць. Розширенню словникового запасу сприяє
позааудиторне читання.

По закінченні курсу вивчення іноземної мови студенти мають такі уміння:
1. Читати художні, публіцистичні і наукові тексти іноземною мовою з подальшим викладенням змісту прочитаного в усній або письмовій формі із заданим ступенем повноти або згорнутості.
2. Вести бесіду і вільно висловлюватись на побутові, соціально- культурні, суспільно-політичні і наукові теми з аргументуванням власної
думки.
3. Розуміти усне мовлення співрозмовника, лектора або диктора у фонозапису, а також аудіотекст засобів масової інформації.
4. Робити доповіді та повідомлення на основі прочитаних художніх,
публіцистичних та наукових текстів, а також аудіотекстів.
5. Перекладати суспільно-політичні, наукові тексти та тексти на соціально-культурні теми з іноземної мови на українську і з української мови на іноземну з адекватною передачею стилю і змісту тексту, що перекладається.
6. Володіти засобами лексичних і граматичних трансформацій при перекладі. Уміти обґрунтовувати вибір відповідних трансформацій.
7. Анотувати та реферувати прочитані наукові або публіцистичні
матеріали, використовуючи різні види вторинного тексту на базі тексту- джерела: реферат-конспект, реферат в описовій формі, реферат-резюме,
реферат-огляд.
Відповідно вступники до магістратури повинні мати адекватну лінгвістичну і комунікативну підготовку. Знання лексики іноземної мови включає, крім частотних, загальновживаних лексичних і фразеологічних
2
одиниць, притаманних побутовій, соціально-культурній і суспільно- політичній сферам, лексику, що обслуговує таку тематику:

Всеосяжний мир і безпека. Зони напруження

Зовнішня та внутрішня політика України

Зовнішня та внутрішня політика країни, мова якої вивчається

Конституція України

Культурна спадщина та розвиток націй. Взаєморозуміння цивілізацій

Людина і довкілля, захист навколишнього середовища

ООН, ЮНЕСКО та інші міжнародні організації

Освіта в Україні і в країні, мова якої вивчається

Наука в Україні і в країні, мова якої вивчається

Права людини

Працевлаштування в Україні і в країні, мова якої вивчається

Проблеми молоді у сучасному світі

Роль масової інформації у сучасному світі
Вимоги до володіння іноземною мовою і перекладом
НІМЕЦЬКА МОВА
Граматика.
Морфологія.
Іменник. Іменники власні, загальні, прості, складні, зчислювані.
незчислювані, із значенням конкретності, абстрактності. Рід іменників.
Відмінювання іменників. Розділовий родовий відмінок. Число іменників.
Утворення множини іменників. Множина власних імен. Множина складних
іменників. Іменники, що вживаються лише у множині. Функції іменників у реченні. Назви осіб, що мають тільки один рід. Іменники, що мають два роди.
Іменники що мають різне значення залежно від роду. Рід іменників, що означають географічні назви. Рід складних іменників.
Артикль. Означений і неозначений артикль. Опущення артикля.
Основні випадки вживання та невживання артикля перед різними семантичними групами іменників. Злиття артикля з прийменником.
3

Вживання артикля перед власними іменами та географічними назвами.
Прикметник. Відмінювання прикметників. Ступені порівняння якісних
іменників.
Займенник. Особові займенники. Вживання присвійних, вказівних,
відносних, питальних займенників. Неозначено-особовий займенник man і
безособовий займенник es. Вказівний займенник як заміна іменника.
Дієслово. Інфінітив. Основні форми дієслів. Дійсний та наказовий спосіб. Презенс дієслів. Відмінювання дієслів з відокремлюваними та невідокремлюваними префіксами. Зворотні дієслова. Модальні дієслова.
Утворення часових форм Imperfekt, Perfekt, Plusquamperfekt, Futurum.
Значення та вживання часів. Пасивний стан: утворення та вживання.
Результативний пасив. Інфінітивні конструкції. Інфінітивні звороти.
Знахідний відмінок з інфінітивом. Способи: Іndikativ, Imperativ, Konjunktiv.
Futurum II, його утворення та вживання. Складні часові форми модальних дієслів та дієслів sehen, hören з доповненням в Akkusativ i Infinitiv. Складні
часові форми модальних дієслів у підрядних реченнях. Утворення i вживання
Präsens, Imperfekt, Perfekt, Plusquamperfekt Futurum Konjunktiv.
Konditionalis I. Konditionalis II. Konjunktiv Passiv. Вживання модальних дієслів для вираження ступеня вірогідності висловленого.
Дієприкметник. Partizip I. Partizip II.
Сполучник. Парні сполучники. Вживання сурядних і підрядних сполучників.
Прислівник. Займенникові прислівники. Значення та особливості
вживання деяких прислівників.
Числівник. Кількісні та порядкові числівники. Уживання числівників у датах.
Прийменник. Прийменники, що вимагають Genitiv. Прийменники, що вимагають Dativ. Прийменники, що вимагають Akkusativ. Прийменники, що вимагають Dativ або Akkusativ.
Словотворення. Склад слова. Значення суфіксів і префіксів. Словотвір
іменників. Словотвір прикметників. Словотвір дієслів.
4

Синтаксис
Словосполучення. Вільні, усталені та фразеологічні словосполучення.
Номінативні та дієслівні словосполучення. Вживання прийменників,
узгодження та порядок слів у словосполученнях.
Просте речення. Розповідні, питальні, окличні та заперечні речення.
Способи утворення питальних речень. Одночленні і двочленні, особові і
безособові, поширені і непоширені речення. Порядок слів у реченнях.
Спосіб вираження складеного іменного та дієслівного присудка.
Способи вираження означення, прямого і непрямого додатка, обставини.
Складне речення. Складносурядне та складнопідрядне речення.
Підрядні додаткові, означальні речення. Підрядні речення часу. Підрядні
речення причини. Підрядні речення мети. Безсполучникові умовні підрядні
речення. Відносні підрядні речення поступки. Складнопідрядні речення з нереальним умовним підрядним.
Особливі випадки узгодження підмета і присудка. Означення, виражене
Partizip I i Partizip II. Поширене означення.
Означальні й обставинні підрядні речення з різними сполучниками.
Партісіпіальні речення й партiсіпіальні звороти.
Вживання Infinitiv I та Infinitiv II в ролі доповнення після деяких дієслів мислення та висловлювання.
Непряма мова. Способи вираження.
МОВА МІЖНАРОДНИХ ДОКУМЕНТІВ
1. Договори та інші міжнародні угоди.
Договори та конвенції, угоди, декларації, протоколи : загальна характеристика.
2. Установчі документи Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних організацій.
Статут Організації Об’єднаних Націй, Статут Міжнародного Суду,
Статут спеціалізованих установ ООН : загальна характеристика.
3. Односторонні правові акти.
Ратифікація, приєднання та схвалення, застереження, денонсація:
загальна характеристика.
4. Резолюції та документація Генеральної Асамблеї ООН та інших
5
міжнародних організацій.
Резолюції, правила процедури : загальна характеристика.
5.
Заключні документи.
Заключні документи міжурядових переговорів і візитів, заключні
документи міжнародних конференцій: загальна характеристика.
ДИПЛОМАТИЧНЕ ЛИСТУВАННЯ
1. Мова дипломатії.
Загальноприйнятий дипломатичний вокабуляр. Офіційна мова ООН.
2. Кореспонденція ООН.
Типи офіційних повідомлень ООН. Офіційні на неофіційні листи,
вербальні ноти: загальна характеристика, лексичні та синтаксичні
особливості.
3. Дипломатичне листування
Різноманітність форм дипломатичного листування між державами.
Особисті ноти. Вербальні ноти. Протокольні формули в дипломатичному листуванні. Пам’ятні записки. Напівофіційна кореспонденція. Класифікація дипломатичних документів за змістом. Нові форми дипломатичного листування. Особисті послання від глав уряду або держав. Пам’ятні записки
(урядові). Звернення. Односторонні декларації. Заяви. – Загальна характеристика, лексичні та синтаксичні особливості.
4. Заключні документи державних візитів і переговорів
Спільні заяви, комюніке, двосторонні (багатосторонні) декларації:
загальна характеристика, лексичні та синтаксичні особливості.
5. Інші дипломатичні акти.
Агреман, екзекватура, вірчі грамоти:
загальна характеристика, лексичні та синтаксичні особливості.
МОВА КОМЕРЦІЙНОЇ КОРЕСПОНДЕНЦІ ТА ДОКУМЕНТАЦІЇ
1. Комерційна кореспонденція
Загальні правила та характеристика. Роль комерційної кореспонденції у розвитку міжнародної торгівлі. Стиль міжнародної кореспонденції.
2. Структура ділових листів.
Обов’язкові частини листа. Додаткові елементи листа. Лексичні та синтаксичні особливості. Укладання і переклад ділових листів.
3. Ділове листування.
6

Листи щодо трудоустрою. Листи-вітання, запрошення, висловлювання подяки, співчуття : лексичні та синтаксичні особливості, укладання,
переклад.
4. Телеграми. Телекси. Факси.
5. Контракти та угоди
Загальна структура. Термінологія. Архаїчні вирази.
ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА ПЕРЕКЛАДУ
1. Загальні теоретичні питання перекладу.
Роль перекладу у розвитку світової культури та зміцненні міжнародних зв’язків.
Переклад як засіб комунікації. Види письмового перекладу: повний,
реферативний, анотаційний. Види усного перекладу: послідовний та синхронний.
Проблема перекладності. Екстралінгвістичний фактор перекладу.
Фонові знання. Прагматика перекладу. Поняття адекватності перекладу.
Контекст і еквівалентність. Вузький і широкий контекст. Види і типи еквівалентів. Буквалізми.
2. Лексичні питання перекладу
Значення слова та переклад. Багатозначність та широта значення слова.
Лексичні еквіваленти. Абсолютні та контекстуальні еквіваленти.
Лексичні трансформації при перекладі: добавлення і опущення слів,
конкретизація, генералізація, синонімічна заміна, антонімічний переклад,
смислове узгодження, адаптація, експлікація, ампліфікація, компенсація,
смисловий розвиток значення, компенсація, модуляція.
Переклад інтернаціоналізмів. „Несправжні друзі” перекладача.
Безеквівалентна лексика. Реалії як компонент історичного і національно- культурного контексту: класифікація, способи перекладу – транскрипція,
транслітерація, калькування, синонімічна заміна, описовий переклад.
Переклад власних імен.
3. Граматичні питання перекладу
Граматичні трансформації при перекладі: зміна порядку слів,
членування і об’єднання речень.
Заміна частин мови при перекладі. Прийменникові та неприйменникові
конструкції та засоби їх перекладу.
Переклад артиклів з використанням лексичних та граматичних засобів.
Вибір артикля при перекладі з української мови на іноземну.
Переклад віддієслівних іменників, іменників абстрактного значення,
7
складних та складених слів.
Засоби перекладу присудка, вираженого перехідними та неперехідними дієсловами.
Переклад конструкцій з безособовими формами дієслова та каузативних конструкцій.
4. Стилістичні питання перекладу
Характеристика основних функціональних стилів.
Жанрово-стилістичні особливості публіцистичних текстів, наукової
літератури, текстів офіційно-ділових документів.
Рекомендована література
Драб Н.Л., Скринька С., Стаброз С. Deutsche Grammatik mit Lösungen.
Практична граматика німецької мови. Вінниця: Нова книга, 2007. – 280 с.
Німецька мова: Підручник / М.Р.Корольова, Е.І.Лисенко та ін. – К.:
Вища школа, 1999. – 303 с.
Камянова Т. Практический курс немецкого языка. – М.: Издательство
“Славянский дом книги”, 2001. – 384 с.
Сущинский И.И. Практический курс грамматики современного немецкого языка: Учебно-справочное пособие. – м.: ГИС, 2001. – 448 с.
Шепель Т.І., Григорова О.В. Meine Hauslektüre „Der Richter und sein
Henker“ (nach F.Dürrenmatt). Посібник з німецької мови. – К.: „Склянка часу”,
2005. – 180 с.
Dreyer, Schmitt Совершенствуем знания немецкого языка. К.: Методика,
1996. – 336 с.
Geschäftlicher Schriftverkehr. Навчальний посібник з німецької мови
(Григорова О., Гарань Л., Салькова Л.). Вид 2-ге. – «Cклянка часу*Zeitglas»,
2013.
Reimann Monika Grundstufen-Grammatik. Russische Version. – Max Hueber
Verlag, 2004. – 240 S.
8

Document Outline

  • Програма
  • вступного іспиту до аспірантури Інституту міжнародних відносин


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал