Програма вступного іспиту для абітурієнтів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»



Скачати 88.65 Kb.
Дата конвертації07.12.2016
Розмір88.65 Kb.
ТипПрограма
Хмельницький національний університет

ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ІСПИТУ

для абітурієнтів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» («спеціаліст»)

спеціальності Філологія. Спеціалізація «Українська мова і література»

Факультет гуманітарно-педагогічний

Кафедра української філології

Робоча програма складена на основі ОПП та навчального плану бакалаврів.
Програму складено _____________ Торчинським М. М., д. ф. н., проф.
Схвалено на засіданні кафедри української філології

Протокол №7 від 25 лютого 2016 р.
Завкафедри української філології _____________ Торчинський М. М.
Робоча програма розглянута та схвалена на засіданні методичної ради гуманітарно-педагогічного факультету

Протокол №6 від 17 лютого 2016 р.
Голова методичної ради ГПФ ___________ Станіславова Л. Л.

Хмельницький – 2016

ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ІСПИТУ

ДЛЯ МАГІСТРАНТІВ ТА СПЕЦІАЛІСТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ФІЛОЛОГІЯ. УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА»
ВСТУП
Важливим предметом у навчально-виховному процесі є українська мова. Своєрідність української мови як навчального предмета полягає у реалізації двох важливих соціально-буттєвих функцій – функції пізнання і налагодження комунікації із суспільством; функції забезпечення інтелектуального, духовно-морального та емоційного планів формування особистості.

Невід’ємним складником підготовки вчителів-філологів є курс історії української літератури. Художня література є оригінальним мистецьким явищем, тому долучення до здобутків українського красного письменства, розуміння ролі та значення творчої спадщини митців слова сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості.


СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
1. Фонетика

Фонетика як лінгвістична дисципліна. Фонетика і фонологія. Фонетична і фонематична транскрипція. Система фонем сучасної української мови. Фонологічні особливості голосних, їх артикуляційна характеристика. Артикуляційно-акустична класифікація приголосних. Модифікації голосних фонем, комбінаторні та позиційні зміни. Асиміляція голосних. Модифікації приголосних. Асиміляція, дисиміляція, палаталізація приголосних. Спрощення в групах приголосних. Подовження приголосних. Чергування фонем. Український складоподіл. Інтонація. Фразовий і словесний наголос. Паузи. Методика. Орфоепія. Норми української літературної вимови. Вимова голосних, приголосних звуків, звукосполучень. Особливості вимови слів іншомовного походження. Графіка й орфографія, їх особливості. Співвідношення між буквами і звуками. Принципи українського правопису. Уживання м’якого знака, апострофа. Правопис власних назв, прізвищ.


2. Лексикологія

Лексикологія як розділ мовознавства. Знакова природа слова. Лексичне значення слова і поняття. Словниковий склад мови як лексико-семантична система мови. Системний характер лексики. Парадигматичні і синтагматичні відношення між одиницями мови. Багатозначність. Лексико-семантичні варіанти багатозначних слів. Розширення значеннєвих меж багатозначного слова. Метафора. Метонімія. Синекдоха. Інші типи лексико-семантичних відношень: синонімія, омонімія, антонімія, паронімія. Лексика української мови з погляду походження: споконвічна українська і запозичена. Лексика української мови з погляду сфер вживання: загальновживана, спеціальна, діалектна, термінологічна, жаргонна. Лексика активна і пасивна. Стилістична диференціація лексики. Лексикографія, основні типи словників. Фразеологія як розділ мовознавства. Класифікація фразеологізмів, зв’язок з частинами мови. Фразеологічна варіантність та індивідуально-авторські перетворення. Джерела фразеології.


3. Морфеміка. Словотвір.

Предмет і завдання словотвору. Поняття морфеми. Морф, аломорф. Корінь слова, вільний і зв’язаний корінь. Типи афіксальних морфем. Словотворчі (деривативні) і граматичні афікси. Система словоформ повнозначних частин мови. Основа слова і закінчення. Морфемний аналіз слова. Зміни в морфемній будові слова. Спрощення. Перерозклад. Ускладнення. Явище конверсії. Об’єкт і завдання словотвору. Словотвірна структура слова в українській мові. Словотвірні засоби української мови. Поняття твірної основи. Словотвірне значення слова. Словотвірний тип. Способи словотвору. Морфологічні способи словотвору. Неморфологічні способи словотвору. Словотвірний аналіз слова. Предмет граматики української мови. Розділи граматики: морфологія, синтаксис. Граматичне значення. Граматичні форми слів. Граматичні категорії. Єдність граматичних і лексичних значень слова. Основні способи вираження граматичних значень слова. Історична змінність способів і засобів вираження граматичних значень.


4. Морфологія

Предмет та основні завдання морфології. Частини мови і принципи їх виділення. Іменник, граматичні категорії іменника. Парадигма іменників І, ІІ, ІІІ, ІV відміни. Групи іменників. Морфологічний аналіз іменника. Прикметник. Розряди, морфологічні ознаки, синтаксичні властивості. Відмінювання іменників. Ступені порівняння. Значення числівника, його граматичні ознаки, відмінювання, поєднання числівників з іменниками. Займенник, загальна характеристика, відмінювання. Дієслово, дві основи дієслова. Категорія стану, виду, перехідності-неперехідності, способу, часу, особи. Дієслівні форми. Синтаксична роль у реченні. Морфологічний аналіз дієслова. Прислівник. Категорія стану. Модальні слова. Дієслівні зв’язки. Загальні відомості про прийменник, вживання, походження, морфологічна будова. Сполучник, сполучники сурядності, підрядності, групи за будовою. Частка, формовотворчі і словотворчі частки, модальні частки; правопис часток. Вигук, розряди вигуків. Звуконаслідувальні слова. Інтер’єктивація.


5. Синтаксис

Словосполучення як синтаксична одиниця. Типи словосполучень. Речення як основна синтаксична одиниця. Основні ознаки речення. Підмет: типологія та способи вираження. Присудок як головний член речення: значення, типологія. Другорядні члени речення: принципи виділення та способи вираження.

Односкладні речення. Неповні речення, їх комунікативні функції, структурно-семантичні різновиди. Приєднувальні конструкції як специфічні різновиди повних і неповних речень. Порівняльні звороти. Просте ускладнене речення як синтаксична одиниця. Відокремлені прикладки, додатки, обставини; уточнювальні члени речення. Однорідні члени речення. Звертання. Вставні і вставлені конструкції у структурі речення. Складне речення як синтаксична одиниця. Складносурядні речення. Складнопідрядні одночленні речення. Складнопідрядні різночленні речення. Складні безсполучникові речення. Засоби передачі чужого мовлення. Складні синтаксичні конструкції. Складнопідрядні речення з кількома підрядними. Складні речення із сурядно-підрядним зв’язком. Складні речення із сполучниковим та безсполучниковим зв’язком. Текст як об’єкт лінгвістичного вивчення. Категорії тексту. Текст і стиль. Складне синтаксичне ціле. Основи української пунктуації.
6. Стилістика і культура української мови

Основні поняття стилістики. Характеристика стилів сучасної української мови. Фонетичні, морфологічні, словотвірні, синтаксичні засоби стилістики. Стилістичні групи слів у лексиці сучасної української мови. Використання багатозначності слова у текстах різних функціональних стилів. Типи і стилістичні функції омонімів, синонімів, антонімів, паронімів. Фразеологічні засоби у стилістиці української мови. Фразеологія і культура мови.


ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Давня література

Давня література – початковий і найбільш тривалий період розвитку письменства. Література Київської Русі – доба монументального та орнаментального стилю. Оригінальна література Київської Русі. Літописи. «Повісті временних літ». Ораторські твори . «Слово про закон і благодать Іларіона». «Слово о полку Ігоревім» – найвеличніша пам’ятка доби орнаментального стилю. Житійна література Київської Русі. «Повчання В. Мономаха». Ораторська проза Київської Русі. Література ХІV–XVI ст. (І пол.). Переходова доба. Література українського Ренесансу. Іван Вишенський – видатний полеміст. Початок віршованої і драматургічної літератури. Література ІІ половини XVI–XVIІ ст. Література XVIІІ ст. Бароко. Козацькі літописи. Творчість Ф. Прокоповича. Драматургія XVIІІ ст. «Милість Божія» – зразок шкільної драми. Поезія XVIІІ ст. Г. С. Сковорода – філософ, просвітитель, поет.


2. Література ХІХ ст.

Становлення нової української літератури. Творчість І. П. Котляревського. Літературні напрями початку ХІХ ст. Бурлескно-травестійна поезія. Просвітительський реалізм. Сентименталізм. П. П. Гулак-Артемовський. Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. Є. П. Гребінка. Становлення й розвиток романтизму в Україні. Левко Боровиковський – основоположник українського романтизму. А. П. Метлинський, М. І. Костомаров. Українська романтична балада. Ранні балади Т. Г. Шевченка. Традиції і новаторство. Літературний процес у Західній Україні. Література 40-х рр. ХІХ ст. Т. Г. Шевченко – основоположник нової української літератури. Петербурзький період життя і творчості. «Кобзар» 1840 р. Лірика раннього періоду; балади, соціально-побутові теми, історичні поеми, драматичні твори. Творчість Т. Г. Шевченка 1843–1847 рр. (період «трьох літ»). Творчість 1847–1857 рр. та 1857–1861 рр. Значення творчості Кобзаря в історії української і світової літератури. Загальні риси літературного процесу ІІ половини ХІХ століття. Становлення великожанрової прози. Творчість І. С. Нечуя-Левицького. Панас Мирний, роман «Хіба ревуть воли як ясла повні?». Внесок Панаса Мирного у розвиток української художньої прози. Літературна та громадська діяльність Б. Грінченка. Українські письменники 70-90-х рр. ХІХ ст. Самобутність поетичної спадщини П. Грабовського. Створення театру корифеїв, розвиток драматургічної творчості. Марко Кропивницький – засновник українського професійного театру, драматургічна спадщина письменника. Михайло Старицький, ліричні й прозові твори. І. Карпенко-Карий – найвизначніший драматург ІІ половини ХІХ століття. Літературна, наукова й громадська діяльність І. Франка. Поетична та прозова спадщина, драматичні твори. Значення української літератури 70–90-х рр. у літературному процесі. Українська література в системі європейських літератур.

Літературний процес на Україні кінця ХІХ – початку ХХ століття. Поезія і драматургія. Творчість М. Вороного, О. Олеся, В. Самійленка. Творчість Лесі Українки. Літературно-естетичні погляди Лесі Українки. Лірика. Епічна поезія. Драматургія. Новаторство стилю. Загальний огляд прози кінця ХІХ – початку ХХ століття. Художнє оновлення. М. Коцюбинський, літературна спадщина, особливості стилю. Творчість О. Кобилянської. Особливості стилю В. Стефаника. Творчість покутської трійці: Л. Мартович, М. Черемшина, О. Маковей. Творчість «Молодої Музи». Процеси «оновлення» української літератури доби помежів’я. В. Винниченко, суперечливість світогляду; мала проза, повісті й романи, драматична спадщина. А. Тесленко, С. Васильченко.
3. Українська література ХХ століття

Літературні стилі в українській літературі початку ХХ століття у контексті світового літературного процесу. Літературні угрупування: АСПИС, Плуг, МАРС, ВАПЛІТЕ, Гарт, Молодняк, Ланка. Естетичне новаторство української поезії початку ХХ століття. П. Тичина, В. Сосюра. Урбаністична поезія. Київська школа неокласиків. М. Рильський, М. Зеров, Є. Плужник. Празька школа поетів. Є. Маланюк. О. Теліга, О. Ольжич, Ю. Дараган, Л. Мосендз. Драматургія і театр. М. Ірчан, Я. Мамонтов, М. Куліш («97», «Патетична соната», «Народний Малахій», «Мина Мазайло», «Маклена Граса». І. Кочерга. Українська проза початку ХХ століття. А. Головко, Ю. Яновський, Л. Любченко. Нові якості жанру повісті. О. Турянський. Розвиток жанру (Ю. Яновський, М. Хвильовий, Ю. Смолич, В. Домонтович, В. Підмогильний, Г. Косинка). Модерний твір «Місто» В. Підмогильного. Розвиток літератури 40-60 рр. О. Довженко, О. Гончар, М. Стельмах. Проза української діаспори. У. Самчук, І. Багряний. Українська історична проза. П. Загребельний, Р. Іваничук. Конкретно-аналітична проза кінця 50 – початку 60-х років. Г. Тютюнник («Вир»), І. Вільде («Сестри Річинські»). Сатира й гумор в українській літературі ХХ століття. Остап Вишня, П. Глазовий.



Шістдесятництво – унікальне літературно-мистецьке явище в Україні середини ХХ століття. Л. Костенко, Д. Павличко, І. Драч, М. Вінграновський, В. Симоненко, Б. Олійник, В. Стус. Митці Нью-Йоркської групи. Українська проза 60–80 років ХХ століття. В. Дрозд, В. Земляк, В. Яворівський, Григір Тютюнник, Є. Гуцало, В. Шевчук. Українські постмодерністи. Неоавангардизм. Тенденції розвитку української літератури 90 років ХХ століття. Стильові й жанрові особливості. Відомі й нові імена в сучасній українській літературі: Ю. Андрухович, О. Забужко, М. Матіос. Дитяча література у контексті літературного процесу ХХ століття. І. Багмут, В. Нестайко, Я. Стельмах, В. Близнець, Б. Комар.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал