Програма вступного додаткового випробування для здобуття освітнього ступеня бакалавра



Скачати 389.58 Kb.
Дата конвертації09.12.2016
Розмір389.58 Kb.
ТипПрограма

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського
«Харківський авіаційний інститут»







ЗАТВЕРДЖЕНО








вченою радою

Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського

«Харківський авіаційний інститут»
Голова вченої ради______________
24 лютого 2016 р., протокол № 7



ПРОГРАМА

ВСТУПНОГО ДОДАТКОВОГО ВИПРОБУВАННЯ
для здобуття освітнього ступеня бакалавра

на базі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста

з нормативним терміном навчання
з напряму
6.020105 «Документознавство то інформаційна діяльність»

(шифр та найменування)



у 2016 році

Харків


2016

ВСТУП
Вступне випробування для здобуття освітнього ступеня бакалавра на базі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста з напряму

6.020105 «Документознавство то інформаційна діяльність»

(шифр і найменування)


відбувається відповідно до «Правил прийому до Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» у 2016 році» у формі індивідуального письмового фахового іспиту, який приймає екзаменаційна комісія з певної спеціальності, склад якої затверджується наказом ректора Університету.
До фахового іспиту входять питання за темами:



  • Українська мова

  • Історія України

  • Історія української культури

Перелік питань за темами наведений у програмі.


Результат фахового іспиту визначається за 200-бальною шкалою згідно з п. 6.1 Правил прийому до Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут».


  1. Питання за темою Українська мова_____

(найменування)
Мова як суспільне явище. Основні функції мови. Українська національна та літературна мова. Мовна норма. Мовна норма як історичне явище.

Стильова диференціація української мови. Загальні позамовні та власне мовні ознаки наукового стилю. Історія розвитку наукового стилю української літературної мови.

Види оброблення науково-технічної інформації (план, тези, конспект, реферат, анотація, курсовий та дипломний проекти, автореферат). Поняття про інформаційне «згортання».

Мова і професія. Основні норми усного професійного мовлення. Види та жанри усного професійного спілкування. Лекція, наукова доповідь, наукова дискусія. Мовний етикет усного професійного спілкування.

Словник професійного мовлення. Терміни та «терміноїди». Номен.

Шляхи збагачення української термінології. Роль іншомовних термінів та інтернаціоналізмів у мові фахівця. Деякі особливості правопису запозичених термінів. Інтернаціоналізм. Особливості творення нових термінів.

Термінологізація, детермінологізація, транстермінологізація. Синонімія, омонімія та паронімія в системі професійного мовлення. Гіперо-гіпонімія.

Нормативні аспекти граматичних категорій іменника та прикметника у професійному мовленні. Займенник у професійному мовленні.

Особливості запису цифрової інформації у текстах за обраним фахом. Графічні скорочення. Стандартні графічні скорочення в сучасних документах.

Особливості вживання дієслів, дієслівних форм і прислівників: термінологічний аспект. Службові частини мови в ділових документах: термінологічний аспект.

Особливості синтаксичної організації наукових текстів. Особливості синтаксичної організації наукових текстів за спеціальністю.

Поняття перекладу. Види перекладу. Особливості перекладу термінів. Лексичні та граматичні труднощі перекладу фахових текстів українською мовою. Термінологічні паралелі.

Автоматизовані системи перекладу. Редагування фахових текстів після автоматизованого перекладу.
Література


  1. Мацюк З. Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування: Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2006. – 352 с.

  2. Мозговий В.І. Українська мова у професійному спілкуванні. Модульний курс. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 592 с.

  3. Васенко Л.А., Дубічинський В.В., Крилець О.М. Фахова українська мова:Навчальний посібник. – К., 2008. – 272 с.

  4. Прикладне термінознавство: Навчальний посібник: Частина 1 / За ред.. В.В.Дубічинського та Л.А. Васенко. – Х.: НТУ «ХПІ», 2003. – 145 с.

  5. Галузинська Л.І., Науменко Н.В., Колосюк В.О. Українська мова (за професійним спрямуванням): навч. посібн. – К.: Знання, 2008. – 430 с.

  6. Гуцько М.В., Олійник І.Г., Ющук І.П. Українська мова у професійному спілкуванні: Навч. посібник. – К.: Міжнародна агенція „BeeZone”, 2004.

  7. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. – Донецьк, 2004. – 480 с.

Питання склав



канд. філол. н., доц. каф. 703 О.В.Медведь_______

(науковий ступень, посада) (ініціали та прізвище)





  1. Питання за темою_ Історія України__________________

(наймнування)
Стародавня історія України.Історія України як наука та навчальний предмет. Предмет і завдання курсу історії України. Історія України як складова частина загальноєвропейської історії. Місце курсу в системі гуманітарних наук вищої школи. Основні періоди історії України. Розвиток історичної думки в Україні. Зарубіжна історіографія. Характеристика джерел з історії України. Термін “Україна”. Форми і методи вивчення курсу. Значення оволодіння історією України для фахової підготовки і виховання громадянської позиції та патріотизму, вироблення історичної свідомості.

Основні етапи розвитку первісного суспільства. Поява і розселення людей на території України. Первісна палеолітична община. Мезоліт: виникнення родової общини. Розквіт родового ладу в неоліті. Трипільська культура. Традиції трипільської культури в культурах пізніших народів. Племінна структура суспільства епохи бронзи. Розвиток державотворчої традиції на території України: кіммерійці, таври, скіфи, сармати. Економічні зв’язки з країнами Середземномор’я та Передньої Азії. Античні міста-держави Північного Причорномор’я, їх політичне та господарське життя.

Східні слов’яни у давнину. Найдавніші писемні та археологічні джерела про походження слов’ян, їх заняття, суспільний лад, побут, вірування. Антський племінний союз. Боротьба з готами, гунами і аварами. Витоки українського народу. Перші державні об’єднання східнослов’янських племен на Середньому Подністров’ї. Східнослов’янські племена і державноплеменні союзи VI – ІХ ст. Еволюція суспільного устрою східних слов’ян. Територіальна община. Поява приватної власності. Взаємовідносини східних слов’ян з сусідніми народами.

Київська Русь. Галицько-Волинська держава. Передумови утворення Київської Русі. Особливості державотворчого процесу у Східній Європі. Походження термінів “Русь”, “Руська земля”. Перетворення Києва на державний центр східнослов’янських племінних союзів. Теорії походження Київської Русі та їх оцінки в сучасній історіографії. Соціально-економічні і політичні фактори об’єднання слов’ян. Утворення міст. Розвиток і характер землеволодіння. Князь Олег. Київська держава за Ігоря, Ольги, Святослава. Відносини Русі з кочівниками. Військові походи князів. Етнічні процеси в Київській Русі. Початок формування української народності. Русь і Візантія. Шляхи проникнення християнства на Русь. Хрещення Русі та його історичне значення. Київська метрополія. Володимир Великий. Реформування держави. Значення впровадження християнства як державної релігії. Київська Русь за Ярослава Мудрого. “Руська Правда”. Міжнародні зв’язки і місце Київської Русі в історії Європи.

Причини ослаблення влади київських князів. Володимир Мономах і його боротьба за державну єдність Русі. Причини і сутність роздробленості Русі. Зростання політичної і економічної могутності місцевих князів. Розвиток міст, ремесел і торгівлі. Продовження процесу формування української народності. Проблема генезису української народності в історіографії. Державні утворення Середнього Подніпров’я: Київська, Чернігово-Сіверська та Переяславська землі. Боротьба руських князівств із кочівниками.

Економічне і політичне зміцнення Галицького князівства.Внутрішня і зовнішня політика Ростиславичів. Ярослав Осмомисл. Протистояння експансії польських і угорських феодалів. Роман Мстиславович. Соціально-економічний розвиток Галицько-Волинської держави. Суспільно-політичний і адміністративний устрій. Боротьба Русі з монголо – татарами. Перші завойовницькі походи монголо-татар. Битва на р. Калці. Південно-західні руські землі під ігом Золотої Орди. Ідея єдності Русі. Спроби Данила Галицького організувати антиординську коаліцію держав. Міжнародні відносини за Данила Галицького. Значення Київської Русі і Галицько-Волинської держави. Їх місце та роль у формуванні українського народу і світовій історії.

Українські землі у складі Литви та Польщі. Зростання політичної могутності Великого князівства Литовського. Боротьба за оволодіння Галицько-Волинським князівством. Включення до складу Литви Східної Волині, Сіверщини, Київщини і Поділля. Відносини з Золотою Ордою і Ногайським улусом за князювання Ольгерда. Політика великих литовських князів на українських землях. Суспільно-політичний устрій держави. Кревська унія (1385р.). Розширення південних кордонів князівства. Боротьба проти наступу німецьких лицарів. Грюнвальдська битва і участь у ній українських воїнів. Литовський князь Вітовт, його зовнішня політика. Ліквідація удільних князівств. Зміцнення Московської держави та її боротьба з Великим князівством Литовським за Сіверську землю. Напад татар і турків на українські землі. Зміни в суспільно-політичному устрої Великого князівства Литовського. Зростання ролі шляхти.

Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині ХІV – середині ХVI ст. Розвиток сільського господарства, ремесла, сільських і міських промислів. Зростання міст. Надання магдебургського права українським містам. Формування панщинно-фільваркового господарства. Зростання залежності населення від магнатів і шляхти. Юридичне оформлення кріпосного права. Литовські статути 1529, 1566, 1588 рр. Устав на волоки. Зростання впливу Польщі на Литву. Місце українських магнатів і шляхти в політичному житті. Наступ католицизму. Православна церква. Люблінська унія 1569 р. Утворення Речі Посполитої. Україна під владою Польщі. Соціально-економічний розвиток України та суспільно-політичні зміни на українських землях у другій половині ХVI - першій половині ХVIІ ст. Міста і магдебургське право. Ремесла, промисли і торгівля. Поява підприємств мануфактурного типу. Покатоличення та ополячення місцевої знаті. Виникнення братств. Криза православ’я. Берестейська церковна унія 1596 р.

Джерела виникнення козацтва. Місце козаків у захисті південних рубежів Великого князівства Литовського від татар і турків. Причини, час і місце заснування першої Запорозької Січі. Зміни розташувань Січей. Початок морських походів козаків у турецькі володіння. Посилення соціального і національно-релігійного гніту в українських землях. Виникнення реєстрового козацтва. Формування суспільно-політичного устрою Запорозької Січі. Козацька адміністрація. Старшина, заможні козаки і козацька голота (сірома). Козацькі ради. Господарство, побут і звичаї козаків. Військове мистецтво. Духовний світ українського козацтва. Козацькі повстання під проводом К. Косинського та С. Наливайка. Гетьман П.Конашевич-Сагайдачний. Відновлення значення Києва як політичного і духовного центру українського народу. Запорозькі козаки в битвах під Цецорою і Хотином. Наступ магнатів і шляхти на козацькі права і вольності. Спроба уряду взяти козаків під постійний контроль. Козацькі повстання 20-30-их років ХVIІ ст. Ординація 1638 року.

Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького. Україна напередодні та в роки національно-визвольної війни середини ХVIІ ст. Причини, характер, рушійні сили і мета Визвольної війни. Богдан Хмельницький. Основні етапи війни. Перемоги під Жовтими Водами і Корсунем. Битва під Пилявцями. Облога Львова і Замостя. Зборівський договір. Утворення Української козацької держави – Гетьманщини. Молдавські походи козацтва. Битва під Берестечком. Білоцерківський мирний договір. Розгром польського війська під Батогом, бої під Монастирищем і Жванцями. Жванецька угода. Українсько-російські зв’язки в роки війни. Українсько-російська міждержавна угода 1654 р. та її оцінка в історіографії. Відновлення війни з Польщею. Перебіг воєнних подій у 1654 - 1655 рр. Віленське перемир’я.

Українські землі у другій половині ХVП – ХVШ ст. Гетьман Іван Виговський, його зовнішня та внутрішня політика. Гадяцький трактат. Московсько-українська війна 1658 - 1659 рр. Конотопська битва. Гетьман Юрій Хмельницький. Переяславський договір 1659 р. Розчленування України на Лівобережжя і Правобережжя. Гетьман П. Тетеря, його діяльність. Чорна Рада. Гетьман І. Брюховецький. Московські статті 1665 р. Андрусівська угода. Гетьман П. Дорошенко, його боротьба за об”єднання України. Гетьманування Д. Многогрішного на Лівобережжі. Гетьман Лівобережної Гетьманщини І.Самойлович, його внутрішня і зовнішня політика. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Бахчисарайський договір. „Вічний мир” 1686р. Перший Кримський похід. Запорізька Січ у другій половині ХVIІ ст. Слобідська Україна у другій половині ХVIІ ст. Підпорядкування Української православної церкви Московському патріархові.

Зовнішня та внутрішня політика гетьмана І. Мазепи. Коломацькі статті. Другий Кримський похід. Відновленні козацького устрою на Правобережній Україні. С. Палій. Національно-визвольне повстання 1702 - 1704 рр. Україна на початку Північної війни. Участь українських полків у війні. Таємна дипломатія І. Мазепи. Його перехід на бік Карла ХІІ та наслідки цієї акції для України. Зруйнування Чортомлицької Січі. Полтавська битва. Смерть І. Мазепи. Гетьман у вигнанні. Пилип Орлик та його “Конституція”. Посилення колоніальної політики Російської імперії щодо України в першій чверті ХVIІІ ст. Решетилівські статті. Гетьман І. Скоропадський. Діяльність Малоросійської колегії на чолі з Вельяміновим. Наказний гетьман П. Полуботок. Боротьба старшини за відновлення гетьманства. Гетьман Д. Апостол. Економічна політика, реформи судових установ. Робота кодифікаційної комісії. „Правління гетьманського уряду.”

Останній гетьман України К. Розумовський. Обмеження козацького самоврядування на Слобожанщині. Прагнення старшини до урівняння в правах з російським дворянством. Судова реформа. Діяльність П. Рум”янцева. Ліквідація Запорозької Січі. П. Калнишевський. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини. Участь українських козаків у російсько-турецьких війнах другої половини ХVIІІст. Заселення і розвиток Південної України. соціальні та національно-визвольні рухи на Правобережній Україні. Коліївщина. Поділи Речі Посполитої та українські землі.

Українські землі наприкінці ХVШ – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Росії наприкінці ХVIІІ - в першій половині ХІХ ст. Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ. Російсько-французька війна 1812 р. і Україна. Економічне становище та соціальна боротьба в першій половині ХІХ ст. Масонство в Україні. Декабристи в Україні. “Південне товариство”. “Товариство об’єднаних слов’ян”. Повстання Чернігівського полку. Вплив польського повстання 1830-1831 рр. на Україну. Деполонізація та активний наступ русифікації на Правобережжі. Здійснення інвентарної реформи. Початок українського національного відродження. Утворення Кирило-Мефодіївського товариства. Програмні твори кирило-мефодіївців. Т.Г. Шевченко в українському національному русі та вплив його творів на формування української національної ідеї.

Адміністративно-територіальний устрій, регіональний поділ західноукраїнських земель наприкінці ХVIІІ - в першій половині ХІХ ст. Криза кріпосницького господарювання. Антикріпосницькі рухи в Галичині, на Буковині в Закарпатті. Політика австрійського уряду щодо українців. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ. Діячі українського національного руху в Галичині. Демократично-просвітницький гурток “Руська трійця”. Альманах „Русалка Дністрова”. Західноукраїнські землі під час революції 1848 - 1849 рр. в австрійській імперії. Головна руська рада. Галицькі українці на з’їзді слов’янських народів у Празі. Закарпатські “будителі”. Лук’ян Кобилиця. Скасування кріпосницької залежності та панщини в Західній Україні.



Українські землі у другій половині XIX ст. Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст. Кримська війна і Україна. Піднесення антикріпосницького руху. Підготовка та здійснення селянської реформи. Маніфест і положення 19 лютого 1861 р. Особливості селянської реформи в різних регіонах України. Реформи 60-70 – х років ХІХ ст.: земська, міська, судова, фінансова, військова та їх історичне значення. Промисловий розвиток українських земель в пореформену добу. Будівництво залізниць. Швидкий розвиток важкої промисловості в Донбасі і Придніпров’ї. Притік іноземного капіталу. Народження вітчизняної буржуазії. Український громадсько-політичний рух кінця ХІХ - поч. ХХ ст. Суспільно-політичний рух у Наддніпрянській Україні у другій половині ХІХ ст. Польське повстання 1863 - 1864 рр. і Україна. Національна політика російського царизму щодо українців. Виникнення та діяльність українських громад. Валуєвський циркуляр 1863 р. Діяльність М.Драгоманова. Емський указ 1876 р. Російський громадсько-політичний рух народників в Україні. Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії в другій половині ХІХ ст. Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель після революції 1848 - 1849 рр. Суспільно-політичний розвиток у 60-ті – першій половині 70-х рр. ХІХ ст. Москвофільство і народовці. Становлення та діяльність суспільних рухів та політичних партій наприкінці ХІХ – на поч. ХХ століття. Активізація національного руху в Наддніпрянській Україні. Братство тарасівців, їх програмні засади. Виникнення та діяльність українських політичних партій в Австро-Угорщині.

Українські землі на початку XX ст. Соціально-економічний і політичний розвиток України на початку ХХ століття. Соціально-економічне становище українських земель у складі Росії. Економічна криза 1900 - 1903 рр. Політизація українського національного руху в Російській імперії. Земсько-ліберальна опозиція царизму. Загальноросійські і українські партії в Україні. Українська політична думка на початку ХХ ст. Студентський рух. Кооперативний рух. Україна в революції 1905 - 1907 рр. Позиції політичних партій в революції. Виникнення україномовної преси, “Просвіт” в українському русі. Діяльність українських парламентських громад у І, ІІ Державних Думах Росії. Третьочервневий переворот. Посилення національного гніту. Столипінський циркуляр 1910 р.

Столипінська аграрна реформа. Економічні і політичні наслідки реформи. Масові переселення українських селян до Сибіру і Далекого Сходу. Діяльність політичних партій і організацій в післяреволюційну добу. Українське питання в Державній Думі. Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Соціально-економічний розвиток. Кооперативний рух. Поява українських організацій “Січ”, “Сокіл”, “Пласт”. Церковне життя. Активізація пареселенського руху за океан. Життя української діаспори в США і Канаді.

Україна в Першій світовій війні. Плани Антанти і Троїстого союзу щодо України. Воєнні дії на території України. Національно-визвольний рух в умовах війни. Товариство українських поступовців. “Спілка визволення України”. Антиукраїнська політика у новоствореному Галицько-Буковинському губернаторстві. Українські січові стрільці. Антивоєнний рух народних мас. Назрівання глибокої економічної та політичної кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях.

Українська революція 1917 – 1920 pp. Лютнева демократична революція 1917 р. Становище в Україні після повалення царизму. Утворення Центральної Ради, її соціальна база, програма. М.С. Грушевський і В.К. Винниченко. Утворення рад робітничих, селянських та солдатських депутатів. Програми і цілі українських та загальноросійських політичних партій в Україні. Роль Центральної Ради у формуванні української національної державності. Всеукраїнський національний конгрес 7 - 8 квітня 1917 р. Курс на автономію України. Взаємовідносини Центральної Ради та Тимчасового Уряду. І Універсал Центральної Ради. Всеукраїнські з’їзди: селянські, військові, робітничий та ін. Сформування Генерального секретаріату. ІІ Універсал Центральної Ради. Липнева криза Тимчасового уряду та утворення української автономії. Ставлення різних політичних сил та партій України до збройного повстання у Петрограді в жовтні 1917 р. Боротьба проти органів Тимчасового уряду в Україні. ІІІ Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки. Підсумки виборів до Всеросійських Установчих Зборів в Україні. Боротьба більшовиків за владу. Створення в Україні радянського уряду. Вторгнення більшовицьких військ з Росії. ІV Універсал Центральної Ради та проголошення незалежності УНР. Прийняття Конституції УНР. Участь представників Центральної Ради в мирних переговорах у Брест-Литовську. Підписання мирного договору з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною, Болгарією. Окупація України німецькими та австро-угорськими військами. Криза Центральної Ради на весні 1918 року. Гетьманський переворот. Українська держава гетьмана П. Скоропадського: внутрішня політика, зовнішньополітичний курс, національно-культурна політика. Падіння гетьманського режиму. Утворення Директорії, її склад, соціальна база, політика. Відновлення УНР. С. Петлюра. Соціальні програми Директорії. Революційні події 1918 р. на західноукраїнських землях. Політичні партії Східної Галичини. Утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Акт злуки УНР та ЗУНР 22 січня 1919 р. Війна з Польщею.

Встановлення радянської влади в Україні. Інтервенція Антанти на півдні України. Друга війна УНР і Радянської Росії в кінці 1918 – на початку 1919 рр. Встановлення влади рад в Україні на початку 1919 р. Декларація радянського уряду України від 25 січня 1919 р. Х.Г. Раковський. ІІІ Всеукраїнський з’їзд рад. Перша радянська конституція України. Політика більшовиків в Україні у 1919 р. Політика “воєнного комунізму”. Селянський повстанський рух як історичний феномен. Політичні керівники руху. Цілі та характер селянських виступів. Н. Махно, М. Григор’єв, Д. Терпило (Зелений). Зайняття України військами А.Денікіна. Політика Денікіна в Україні. Війська УНР у боротьбі з денікінцями. Повстанський рух в тилу денікінської армії. Визволення України від денікінських військ і відродження УСРР в кінці 1919 р. В.І. Ленін та українське питання. Саморозпуск партій боротьбистів і борьбистів. Варшавський договір Ю. Пілсудського і С. Петлюри. Радянсько-польська війна. Розгром Врангеля. Ризький мирний договір. Основні уроки української національної революції.



Історія України в сучасну добу (частина друга).

Україна в 20-тi роки XX ст.Соціально-економічне і політичне становище України на початку 20-х років. Перехід до нової економічної політики. Голод 1921 - 1923 рр. на півдні України: причини і наслідки. УСРР в системі “договірної федерації”. Курс центрального партійно-державного керівництва на ліквідацію незалежності національних республік. “Автономізація” незалежних республік під виглядом утворення нової федерації – СРСР. Конституція СРСР 1924 р. Неп у промисловості. Суть господарського розрахунку. Трестування промисловості. Особливості впровадження Непу в Україні. Система реальної влади в Україні. КП(б)У. Позиція КП(б)У щодо боротьби за владу в центральному партійно-державному керівництві. Природа радянського тоталітарного режиму. Роль в ньому профспілок, комнезамів, комсомолу. Феномен “націонал-ухильництва”. Сталінська індустріалізація в УРСР. Сталінський курс на “всеосяжну колективізацію” селянських засобів виробництва. “Криза непу” як результат відмови партійно-державного керівництва від змички між містом і селом. “Ножниці цін”. Хлібозаготівельні кризи. Політика коренізації, її особливості і наслідки. Українізація. Ставлення тоталітарного режиму до інтелігенції. Перші кроки культурного будівництва: кампанія щодо ліквідації неписьменності, розгортання мережі освітніх установ, створення закладів комуністичного виховання. Ліквідація університетської освіти і перенесення центру наукових досліджень в установи ВУАН. Розвиток радянської науки. Антицерковна політика державної партії. Завершення внутріпартійної боротьби в ЦК ВКП(б) і утвердження одноособової диктатури Й.В. Сталіна. Згортання нової економічної політики. Проблема темпів індустріалізації. Дискусії з приводу плану першої п’ятирічки. Перехід до директивного планування. Виробниче змагання. Ізотовський рух. Стаханівський рух. Результати капітального будівництва у промисловості в роки першої і другої п’ятирічок. Хлібозаготівельна криза 1928 - 1929 рр.

Україна в 30-тi роки XX ст. Поворот до суцільної колективізації. Гасло: “Ліквідація куркульства як класу”: причини, масштаби, наслідки. Завершення колективізації основної частини селянських господарств у 1931 - 1932 рр. Деградація сільськогосподарського виробництва в одержавлених колгоспах. Втрати врожаю у 1931 - 1932 рр. “Робота” хлібозаготівельних комісій. Голодомор 1933 р. і його наслідки. Колгоспи в системі командної економіки після 1933 р. Політвідділи МТС і радгоспів. Зростання культу особи Сталіна. Репресії на Україні. Судові політичні процеси 30-х років. Чистка партії. Знищення керівництва КП(б)У. Політика українізації. Національно-культурна політика державної партії в УРСР 30-х років. Боротьба з “буржуазним націоналізмом” і “націонал-ухильництвом”. “Розстріляне відродження”. Діяльність АН УРСР. Здобутки і трагічні сторінки української науки, літератури і мистецтва. Конституція УРСР 1937 р. Західноукраїнські землі в 1921 - 1938 рр. Українські землі в складі Польщі. Соціально-економічне становище та суспільно-політичний рух. Створення та діяльність Організації Українських Націоналістів. Українські землі в складі Румунії. Українські землі в складі Чехословаччини. Проголошення незалежності Карпатської України. А.Волошин.

Україна під час Другої світової війни (1939 – 1945 pp.).Радянсько-німецькі договори 1939 р. Західно-українські землі. Українське питання в політиці Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини. Початок Другої світової війни. Вступ Червоної армії на територію Західної України. Територіальні вимоги радянського керівництва до Румунії. Включення основної частини західноукраїнських земель до складу УРСР та їх радянізація. Напад Німеччини та її союзників на СРСР. Оборона Києва, Одеси і Севастополя. Бої за Донбас. Окупація України військами Німеччини та її союзниками. Німецький окупаційний режим. План “Ост”. Адміністративний устрій окупованої України. Радянське підпілля та партизанський рух на окупованій території України. Утворення Української повстанської армії. Програма і тактика Організації українських націоналістів. Битва під Москвою. Перемога Червоної армії під Сталінградом і початок визволення території України. Розгортання наступу на Лівобережну Україну після Курської битви. Битва за Дніпро. Бої на Правобережжі і в західних областях. Взаємовідносини радянських партизанів з ОУН-УПА. Завершення боїв за Україну восени 1944 р. Україна на завершальному етапі війни 1944 - 1945 рр. Особливості відбудови народного господарства України в умовах війни. Втрати України у роки війни. Вклад українського народу в розгром нацистської Німеччини.

Повоєнна відбудова i розвиток України (1945 – сер. 50-х років).Включення УРСР у світову політику як одну із фундаторів та членів ООН. Участь української делегації в Паризькій мирній конференції 1947 року. Завершення збирання основних етнічних земель українського народу в межах єдиної держави. Операція “Вісла”. Примусовий обмін населенням між Україною і Польщею. Труднощі відбудови народного господарства. Голод 1946 - 1947 рр., його причини, масштаби, наслідки. Насильницька колективізація в західних областях України. Нова смуга масових репресій проти громадян України. Львівський церковний собор 1946 р. і ліквідація української греко-католицької церкви. Підпільно-партизанська боротьба ОУН-УПА з тоталітарним ладом. Ідеологічний наступ сталінщини на спроби культурно-національного відродження. Чистка національних кадрів.

Україна в умовах десталінізації (1956 – 1964 pp.). Хрущовська “відлига” і її характер в Україні. Україна після смерті Сталіна. Ідеологічна кампанія з нагоди 300-річчя Переяславської ради. Передача Кримської області до складу УРСР: мотиви і правова основа. Спроби лібералізації політичного режиму. Критика культу особи Сталіна. Початок процесу десталінізації в Україні та реабілітації жертв репресій. Реформи М.С.Хрущова, їх суперечливий і непослідовний характер, загальна спрямованість і значення. Заходи щодо удосконалення управління і модернізації промисловості. Спроби подолання кризи в сільському господарстві. Участь України в освоєнні східних регіонів СРСР і цілинних земель. Поява дисидентів в Україні. Зародження руху “шістдесятників”, їх роль у національно-культурному житті. Переміни в кремлівському керівництві у жовтні 1964 р. та їх наслідки для України.

Україна в період загострення кризи радянської системи i спроби перебудови (1965 – 1991 pp.). Реформи середини 60-х років XX ст., їх згортання консерваторами в партійно-державному керівництві. Зупинення реабілітації і замовчування злочинної діяльності Сталіна. Деформації в структурі економіки України, хижацька експлуатація її багатств, будівництво хімічних підприємств, атомних електростанцій. Наростання екологічної небезпеки. Екстенсивний розвиток сільського господарства, шкідливість кампанії щодо ліквідації “неперспективних” сіл. Усунення П.Ю. Шелеста. Дальше обмеження прав України. В.В.Щербицький як провідник русифікаторської політики центру. Україна в єдиному народногосподарському комплексі СРСР. Політичні репресії 60-70-х р. XX ст. Посилення реакції в духовному житті. Поглиблення нігілістичного ставлення до національної самобутності українського народу. Спотворення історії України.

Розгортання правозахисного й дисидентського руху: О. Тихий, В. Стус, П. Григоренко, Л. Лук’яненко, В. Чорновіл та ін. Репресивні дії органів КДБ. Зростання гальмівних процесів у соціально-економічному розвитку України. Поглиблення кризи тоталітаризму в СРСР (1985 - 1991рр.). Спроби М.С. Горбачова реформувати суспільство на шляхах прискорення, перебудови, гласності. Економічна політика центрального уряду і Україна. Чорнобильська катастрофа та її наслідки. Відновлення критики сталінізму. Зростання політичної активності народу. Гальмування перебудовних процесів в Україні. Національне пробудження українського народу. Реабілітація політичних в’язнів. Викриття злочинів тоталітарного режиму. “Закон про мови”. Народження Народного руху України і перетворення його в опозиційну до КПРС силу. Перші кроки демократизації суспільно-політичного життя і утворення нових партій та громадських об’єднань. Прийняття “Декларації про державний суверенітет України”. Курс національно-демократичних сил на утвердження державної та економічної незалежності республіки, утворення самостійної держави.



Державне будівництво незалежної України. Формування багатопартійності. Спроба серпневого 1991 р. перевороту у Москві. Схвалення Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України. Заборона діяльності КПУ. Участь інтелігенції, студентської молоді, засобів масової інформації в демократизації суспільства, відродженні національних традицій, розширенні сфери вжитку української мови. Пробудження релігійного життя. Участь української діаспори в державно-творчому процесі. Загальноукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. і вибори Президента України. Л. Кравчук – Президент України. Денонсація Договору 1922 р. про утворення СРСР. Угода про Співдружність незалежних держав. Затвердження державної символіки України.

Соціально-економічні процеси в Україні та її зовнішня політика. Прийняття Верховною Радою України нормативних актів для реформування економіки на шляхах підприємства, переходу до ринкових відносин, приватизації, їх суперечливий характер. Зниження темпів промислового і сільськогосподарського виробництва. Наростання інфляційних процесів і соціальної напруженості. Сучасний стан і проблеми української економіки та пошук шляхів їх розв’язання. Труднощі національно-культурного відродження, розвитку науки, освіти, духовності. Міжнаціональні відносини і їх правове регулювання в Україні. Етнонаціональні процеси в Україні.

Вибори 1994 р. Обрання Президентом Л.Кучми. Прийняття Конституції України 1996 р. Державотворчі процеси в Україні 1994 – 2008 р. Президентські вибори 2004 р. та суспільно-політичні події, що розгорнулися навколо них. Вибори до Верховної Ради України 2006 року та позачергові парламентські вибори 2007 року. Сучасний стан і проблеми української економіки. Зовнішня політика та міжнародні зв’язки незалежної України. Релігійне життя України в умовах незалежності. Культурні процеси в сучасній Україні.



Національно-духовне відродження України (90-тi роки XX ст. – початок XXI ст.). Національно-культурний рух в Україні наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. Українська державність як необхідна передумова розвитку національної культури. Демократизація духовного життя українського народу. Зміст статусу культури, її ролі та функцій у незалежній демократичній державі. Закон Верховної Ради України “Основи законодавства України про культуру” (1992 р.). Курс українського уряду на формування національної ідентичності. Національна культура України як засіб входження України у світовий культурний простір. Новаційні й трансформаційні тенденції у сфері духовної культури. Зростання інтересу до історії національної культури. Особливості соціокультурних процесів у незалежній Україні, їх суперечливий характер. Постмодерн в Україні. Насичення культурного життя національним і постмодерністським змістом. Формування специфічних культурних структур в окремих регіонах України. Структурна мозаїчність культури України, професійна, самодіяльно-художня, традиційно-художня, релігійна.

Література



  1. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України з додатками та доповненнями / М.С. Грушевський. – Донецьк: БАО, 2008. – 736 c.

  2. Грушевський М.С. Історія України-Руси: в 11 т., 12 кн. / М.С. Грушевський. – К.: Наук. думка, 1991.

  3. Історія України: маловідомі імена, події, факти: зб. ст. / НАН України; Ін-т історії України / за ред. П.Т. Тронька. – К.: Україна, 1996. – 436 с.

  4. Історія України: навч. посіб. / В.Ф. Верстюк, О.В. Гарань, О.І. Гуржій та ін. – К.: Вид. дім "Альтернативи", 2002. – 472 с.

  5. Історія України: нове бачення: у 2 т. / О.І. Гуржій, Я.Д. Ісаєвич, М.Ф. Котляр та ін. – К.: Україна, 1995. – 350 с.

  6. Історія України: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / В. Баран, Л. Войтович, Я. Грицак та ін. – Л.: Світ, 2003. – 520 с.

  7. Лапичак Д.І. Історія України в датах / Д.І. Лапичак. – Л.: Ін-т народознавства НАН України, 1995. – 440 с.

  8. Литвин В.М. Історія України: навч. посіб. / В.М. Литвин, В.М. Мордвінцев, А.Г. Слюсаренко. – К.: Знання, 2008. – 957 с.

Питання склав



канд.іст. н., доц. каф. 702 Ю.І.Кісіль

(науковий ступень, посада) (ініціали та прізвище)




  1. Питання за темою_Історія української культури___

(наймнування)
Культура дослов’янського населення на території України. Матеріальна та духовна культура первісного суспільства: проблема інтерпретації. Особливості палеолітичного мистецтва (настінні розписи, мала пластика тощо): українські знахідки в загальноєвропейському контексті. Культурні процеси в період неоліту та розпаду первісного суспільства. Вірування та обряди первісних людей, пережитки магічних уявлень сьогодні. Трипільська культура: проблеми інтерпретації і дискусії щодо приналежності. Культурна спадщина давніх кочовиків та землеробів України бронзового – раннього залізного віку. Матеріальна та духовна культура племен бронзового віку, а також етносів залізного віку (кімерійці, скіфи, сармати, готи, гунни, праслов’яни).

Міфологія та релігійні вірування східнослов’янських племен.Проблема генезису східнослов’янських племен. Письмові джерела про слов’янські племена в І - ІІ ст. н.е. Венеди, склавини, анти. Зарубинецька (ІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.) та Черняхівська (ІІ - V ст. н.е.) культури. Мистецтво антської доби. Давні слов’яни і Великий Степ: боротьба і культурна взаємодія. Матеріальна і духовна культура давніх слов’ян до утвореня Київської Русі. Слов’янська міфологія. Різноманіття цивілізаційних впливів на культуру Київської Русі (Візантія, нормани, Схід, Великий Степ). “Повість временних літ” про східнослов’янські племена. Побут і звичаї східних слов’ян. Полянська земля. Київ. Історія етноніму “Русь”. Соціально-економічні та історичні умови формування Київської Русі. Розвиток міст, торгівлі, ремесла, землеробства як умови формування давньоруської культури.

Християнізація Київської Русі та її значення для розвитку української культури. Соціально-політичні передумови запровадження християнства у княжій Русі. Хрещення Русі 988 р.: позитивні, негативні риси, можливі альтернативи. Взаємозв’язок давньоруської культури з культурою Візантії та культурами інших народів. Книжна наука Давньої Русі і її носії. Давньоруське літописання. Архітектура та образотворче мистецтво Давньої Русі. Християнство як чинник нової культури Слов”янська писемність та розвиток книжного знання. Література: перекладна та оргигінальна. Мистецтво княжої Русі як втілення світогляду, релігійної та естетичної свідомості. Храми і монастирі: культурні аспекти функціонування. Народна, світська і церковна музика. Своєрідність світогляду людини княжої доби.

Культура Галицько-Волинського князівства. Культура Галичини та Волині часів роздробленості та Галицько-Волинського князівства. Галицько-Волинський літопис у контексті традиції давньокиївського літописання. Освіта, письменство та мистецтво Галицько-Волинського князівства. Відкритість Галицько-Волинського князівства щодо культурних впливів Західної Європи та прагнення до органічного синтезу цивілізаційних здобутків Заходу та Сходу. Місце культури Галицько-Волинського князівства в історії української культури.

Культура України ХІV – середини ХVІ ст. Русь-Україна у складі Литви: культурно-політична ситуація. Магдебурзьке право та витоки громадянського суспільства. Занепад православної церкви і пов”язаних з нею форм культури й освіти. Зміни в політичній історії та посилення західноєвропейських культурних впливів. Культурне життя в містах Галичини XIV - XVI ст. Олельковицький Ренесанс та ранній гуманізм в Україні. Формування поліетнічного міського суспільства відкритого типу. Волинь. Київщина, Поділля в культурних процесах XIV - XVI ст. Система освіти на українських землях в XIV - XVI ст. Церковне життя на українських землях в XIV - XVI ст. Усна народна творчість.

Братський рух в Україні та його значення для збереження культурної ідентичності українського народу. Пізньосередньовічна та ренесансна література, живопис, архітектура та скульптура в Україні. Згасання візантійських впливів та входження української культури до західноєвропейського культурного поля. Освіта і наука в Україні 2 пол. XVI - XVII ст. Церковне життя в Україні XVI - XVII ст. Берестейська унія (1596 р.) і її суспільно-культурні наслідки. Діяльність православних братств в Україні. Реформація та Контрреформація в Україні. Полемічна література: православний та католицький табори. Книгодрукування: витоки, роль і значення для європейської та української культурної традиції.

Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії. Ренесансно-реформаційні ідеї в українській культурі. Діяльність культурно-освітянських осередків. Виникнення перших закладів вищої освіти в Україні (Острозька академія). Петро Могила та його внесок у розвиток української культури. Початок і розквіт діяльності Києво-Могилянської академії у ХVІІ – ХVІІІ ст. на підставах кращих зразків західноєвропейської освіти та традицій вітчизняної освітянської науки. Видатні вчені і діячі Києво-Могилянської академії. Роль Києво-Могилянської академії у розвитку вищої освіти в Україні та Росії.

Культура козацтва та її вплив на розвиток української національної культури. Суспільно-політичні передумови формування козацького типу української культури. Козацтво як головний чинник українського суспільно-політичного та культурного життя. Проблема соціальної стратифікації українського суспільства. Київ у духовній культурі України. Києво-Могилянська академія. Запорізька Січ як соціокультурний феномен. Звичаї та традиції українських козаків. Іван Мазепа та розквіт української козацької культури. Взаємодія українського козацтва та православних братств України. Діяльність у цій сфері козацьких гетьманів (П. Сагайдачний, Б. Хмельницький та ін.). Художні вподобання, демократичні настрої козацького середовища у творах українських культурних діячів (вчених, письменників).

Українське бароко в літературі, архітектурі та образотворчому мистецтві. Становище українських земель у середині XVII – XVIII ст. Втрата автономії України в умовах політики централізації Російської імперії. Початок інтеграції української козацької старшини та духовенства в соціально-політичне та духовне життя Російської імперії. Українське бароко як нове світовідчуття і нове мистецтво. Формування ідеологеми «Київ – другий Єрусалим» та її значення для розвитку національної та релігійної самосвідомості. Київський культурний центр. Розвиток історичної самосвідомості. Особливості українського бароко (архітектура, література, музика, театр). Освіта та шкільництво Гетьманщини і Слобідської України. Григорій Сковорода – останній геній Старої України.

Національне відродження в Україні (кінець ХVІІІ – середина ХІХ ст.). Причини, передумови та періодизація українського національного відродження. Вплив ідей романтизму на українську культуру. Слобожанщина – центр національного відродження України. «Історія Русів». «Енеїда» Котляревського. Початок національного відродження на західноукраїнських землях. «Руська трійця». Процес націоналізації української греко-католицької церкви. Політика урядів Російської та Австрійської імперій щодо розвитку української культури. Стан освіти. Розвиток природничих та гуманітарних наук. Розвиток української літературної мови. Усна народна творчість. Українська нова література. Театральне мистецтво і музика. Архітектура, скульптура та образотворче мистецтво.

Діяльність Кирило-Мефодієвського братства та її значення для культурної ідентифікації українського народу. “Весна народів” 1848 р. - період національного пробудження європейських країн. Асиміляція царатом української культури, знівелювання релігійно-церковного, мистецького життя, дискредитація мови. Заснування таємного Кирило-Мефодієвського братства у 1846 р. Інтелектуальна еліта України у лавах таємного Кирило-Мефодієвського братства: Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, Тарас Шевченко та ін. Праці кирило-мефодіївців: “Книга буття українського народу”, “Стату слов’янського товариства св. Кирила та Мефодія”, “До братів-українців”, “До братів росіян”, “До братів-поляків”. Вплив ідей братства на творчість М. Костомарова та П. Куліша. Знищення Кирило-Мефодієвського братства у березні 1847 р.

Т.Г. Шевченко та становлення української національної культури. Діяльність Т.Г. Шевченко у народницький період національно-культурного відродження. Внесок Т.Г. Шевченко у розвиток політичного етапу українського національного відродження. Поєднання Т.Г. Шевченко культурно-просвітницьких та політичних ідей “весни народів” 1848 р. Особливості та рушійні сили розвитку народницького та політичного етапів українського національного відродження. Т.Г. Шевченко і Кирило-Мефодіївське товариство: початок формування української національної ідеї. Творчість Т.Г. Шевченка як каталізатор зміни соціокультурної ситуації в Україні. Виникнення реалізму в українському літературі і мистецтві. Їх еволюція та витоки українського модернізму.

Вплив реалізму на розвиток українського мистецтва (література, театр, музика, живопис). Реалізм в Україні з позицій народницьких і просвітянських (С. Руданський, А. Свидницький) та громадсько-програмових (особливо О. Кониський). «Об'єктивна проза» 80—90-х років: І. Нечуя-Левицького, П. Мирного, Б. Грінченка й І. Франка. Уведення соціальних і національних тем, поширення тематики з селянського верста на робітничі й нову інтелігенцію, поданих на тлі тодішнього розвитку капіталізму в Росії й Австрії. Вірші Б. Грінченка і П. Грабовського («Громадська поезія»). Правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах при правдивості деталей як ознака українського реалізму. Принцип точної відповідності реальній дійсності як критерій художності українського реалізму. Вплив складних політичних умов у другій половині ХІХ ст. на розвиток українського реалізму: заборона українського книгодрукування, переслідування української інтелігенції тощо. Заснування у Львові культурно-освітніх товариств (“Просвіта”, “Наукове товариство ім. Т. Шевченка”), українських видавничих спілок. Харківський, Київський, Новоросійський університети як наукові центри.

Традиція та «модерн» в українській культурі кінця XIX – початку XX ст. Реформи 1860 - 1870-х років в Російській імперії та їх вплив на соціально-економічний та політичний розвиток України. Промисловий переворот, урбанізація та початок руйнування традиційного села. Зародження націоналізму. Громадівський рух. Роль Івана Франка в національно-культурному русі. М. Грушевський і його роль у розвитку української національної культури. Лютнева революція в Петрограді та спалах національно-політичного відродження в Україні. Центральна Рада. Боротьба за незалежність України. Процес зростання національної свідомості «з селян до нації». Формування ідеї соборної України. Культурний рух періоду Центральної Ради. Формування української національної школи. Національно-культурна політика Гетьманату. Створення української вищої школи. Українська Академія Наук. Д. Багалій, А. Кримський, Ст. Смаль-Стоцький, В. Вернадський, М. Туган-Барановський. Видавнича справа. Преса. Театр. Автокефалія Української православної церкви.

Українізація та її значення для культурного процесу у 20-30-х роках ХХ ст. Причини політики «українізації». Її вплив на українську культуру 20-30-х років XX ст. “Українізація” як державна політика та соціокультурний процес. Розвиток освіти та ліквідація неписьменності. Діяльність М. Хвильового, М. Зерова, М. Куліша, Ю. Клена та ін. у становленні української культури. Дрматургія та новаторство в театрі “Березіль”(Лесь Курбас). Український кінематограф (О.Довженко). Трагедія української культури 30-х рр. ХХ ст. “Розстріляне відродження” в контексті культури України. Сталінський терор та його наслідки для української культури. Особливості культури Західної України першої пол. ХХ ст. Літературно-мистецьке життя Львова. Наука та освіта в Галичині. Діяльність товариства «Рідна школа». Роль митрополита А. Шептицького на ниві української культури. Художньо-творче життя Галичини в першій пол. ХХ ст.

Соціалістичний реалізм в українській культурі радянського періоду. Соціалістичний реалізм як єдиний офіційно дозволений в СРСР «творчий метод» літератури і мистецтва. Лакування дійсності і «теорія безконфліктності», а також ілюстрування індустріалізації й колективізації, прославлення партії й вождів. Наука та освіта, преса і радіо, театр і кіно, образотворче мистецтво під час війни. Соціалістичний реалізм та патріотична тематика з ухилом у публіцистику (оповідання й статті О. Довженка). Створення нових вищих навчальних закладів і розширення мережі науково-дослідних установ у повоєнні часи. Розвиток науки і техніки. Акції, спрямовані проти творчої інтелігенції, вилучення з бібліотек книг українських політичних діячів і письменників. Поява нових творів літератури і драматургії (А. Малишко, О. Гончар, М. Бажан, Остап Вишня та ін.). Творчість композиторів Г. Майбороди, С. Людкевича та ін. Особливості архітектури та образотворчого мистецтва повоєнних часів. Створення закладів професійно-технічного навчання для підготовки робітничих кадрів. “Шістдесятники” у боротьбі за національно-культурне відродження України. Посилення ідеологічного тиску та репресій, “чистка” редакцій газет, журналів, видавництв. Розвиток кіно і театрального мистецтва (С. Параджанов, К. Муратова, Л. Биков, Н. Ужвій, Д. Гнатюк, Є. Мірошниченко та ін.). Розквіт музично-естрадного мистецтва. Втрата національної своєрідності.

Реформування системи культури, освіти, науки в незалежній Україні. Культурні процеси в Україні після 1991 р. Крах комуністичної ідеології та її наслідки для розвитку української культури. Основи законодавства про культуру, мови, освіту. Культурно-мистецькі товариства. Розширення сфер діяльності творчих спілок, мистецьких груп. Зміцнення зв’язків і співробітництва України з іншими державами. Українська державність як необхідна передумова національно-культурного відродження. Суперечливий характер культурного процесу в сучасних умовах. Демократизація як чинник національно-духовного відродження. Українські культурні традиції та сучасність.

Сучасна українська література, театр та музика. Риси нової соціокультурної дійсності: геополітична та культурна ситуація після розпаду двополюсної системи світу. Проблема типології української національної культури. Культурологічні ідеї радянської доби та їх актуальність в умовах нової соціальної реальності. Українська національна ідея – передумова розвитку національної культури в умовах нової соціальної реальності. Фактори зростання національної культурної самосвідомості. Перспективи розвитку української культури в сучасних умовах. Проблеми розвитку української культури в контексті глобалізації та ідеології глобалізму. Секуляризаційні процеси і їх вплив на українську культуру. Українська культура в ситуації постмодернізму. Специфічні риси українського постмодерну. Українська церква і релігія в ситуації постмодернізму.

Література



  1. Бокань В., Польовий Л. Історія культури України: Навч. посібник. – К.: МАУП, 2002. – 256 с.

  2. Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2002. – 520 с.

  3. Історія світової та української культури: Підручник. / Гречко В.А., Чорний І.В., Кушнерук В.А., Режко В.А. – К.: Літера, 2002. – 463 с.

  4. Історія української культури / За загал. ред. І. Крип’якевича. – К.: Либідь, 2002. – 656 с.

  5. Історія української культури / За ред. О. Павлова. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 368 с.

  6. Історія української та зарубіжної культури / за ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. − К.: Вид-во «Знання», 2002. – 351 c.

  7. Історія української культури у 5-ти т. Т. 1. Історія культури давнього населення України / Асєєв Ю.С., Баран В.Д., Баранов І.А. – К.: Наукова думка, 2001. – 1134 с.

Питання склав



канд.іст. н., доц. каф. 702 Ю.І.Кісіль

(науковий ступень, посада) (ініціали та прізвище)


Завідувач кафедри 703 ______________ А.Є.Прилуцька

(підпис) (ініціали та прізвище)

Завідувач кафедри 702 ______________ В.Б.Селевко

(підпис) (ініціали та прізвище)


Програму розглянуто і затверджено на випускаючій кафедрі 703

Протокол № 5 від «17» лютого 2016 р.
Програму вступного випробування для здобуття освітнього ступеня бакалавра на базі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста з напряму 6.020105 «Документознавство то інформаційна діяльність» погоджено Науково-методичною комісією Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
Протокол № 1 від 19 лютого 2016 р.

Голова НМК Університету



д.т.н., проф. В.М. Павленко

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал