Програма вступних випробувань «Теорія І методика практичної психології»



Скачати 390.73 Kb.
Дата конвертації30.11.2016
Розмір390.73 Kb.
ТипПрограма
Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

Голова приймальної комісії

проф. Безлюдний О.І.

________________________

«___» ________________ 2016 р.




ПРОГРАМА ВСТУПНИХ ВИПРОБУВАНЬ

«Теорія і методика практичної психології»

«Магістр»

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: 05053 «ПРАКТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ»





Умань-2016



Пояснювальна записка
Побудова національної системи освіти України передбачає новий підхід до професійної підготовки майбутніх фахівців, основним критерієм якої виступає рівень компетентності випускників, раціональне поєднання їх теоретичних знань з умінням застосовувати їх на практиці.

Головним завданням вступного фахового випробування для вступників спеціальності «Практична психологія» на освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» є перевірка відповідності рівня підготовки майбутніх фахівців Галузевому стандарту вищої освіти за спеціальністю «Практична психологія» і є свідченням готовності фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» використовувати спеціальні знання та уміння у процесі виконання завдань професійної діяльності.

Програма фахового випробування покликана перевірити рівень фахової компетентності майбутнього практичного психолога, що відповідає його освітньо-кваліфікаційній характеристиці. Вона сприяє виявленню рівня спеціальної підготовки фахівця ОКР «бакалавр» та готовність до продовження навчання на здобуття ОКР «магістр».

Програма випробування містить питання з фундаментальних розділів психологічної науки, які дозволяють виявити рівень цілісності та системності теоретичних знань абітурієнта з циклу психологічних дисциплін, ступінь сформованості вмінь та навичок у плануванні, організації та проведенні сучасного психологічного дослідження.


Абітурієнт повинен знати:

  • сутність практичної психології як сфери діяльності;

  • принципи та методику роботи практичного психолога у закладах освіти різного типу;

  • нормативно-правові документи практичного психолога;

  • оволодіти практичними знаннями, вміннями, навичками з основних видів діяльності практичного психолога;

  • особливості роботи психолога з дітьми та дорослими різних вікових груп.

Абітурієнт повинен вміти:



  • вести документацію практичного психолога;

  • визначати пріоритетні напрями роботи психолога в освітніх закладах, застосовувати на практиці вміння з основних видів діяльності практичного психолога;

  • проводити психодіагностичне обстеження особистості;

  • впроваджувати систему знань про теоретичні та методологічні основи роботи практичного психолога освіти, визначати причини відхилень та проблем в розвитку дітей, способи їх подолання.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

знань і вмінь абітурієнтів


Високий рівень

194,0 – 200,0

абітурієнт ґрунтовно, повно та послідовно викладає навчально-науковий матеріал, володіє методами дослідження, уміє виділити теоретичне і фактичне в матеріалі; виявляє повне розуміння матеріалу, обізнаний з теоретичними підходами і концепціями, логічно і послідовно обґрунтовує свої думки; глибоко розкриває суть питання, застосовує теоретичні знання для аналізу соціально-педагогічних явищ, наводить приклади соціально-педагогічних досліджень та з власного соціально-педагогічного досвіду.


187,0- 193,0

абітурієнт ґрунтовно і повно викладає навчально-науковий матеріал, володіє методами дослідження, уміє виділити теоретичне і фактичне в матеріалі; виявляє повне розуміння матеріалу, обізнаний з теоретичними підходами і концепціями, логічно і послідовно обґрунтовує свої думки; глибоко розкриває суть питання, застосовує теоретичні знання для аналізу соціально-педагогічних явищ, наводить приклади соціально-педагогічних досліджень та з власного соціально-педагогічного досвіду.


181,0 - 186,0

абітурієнт ґрунтовно і повно викладає навчально-науковий матеріал, володіє методами дослідження, уміє виділити теоретичне і фактичне в матеріалі; виявляє повне розуміння матеріалу, обізнаний з теоретичними підходами і концепціями, логічно і послідовно обґрунтовує свої думки; глибоко розкриває суть питання, застосовує теоретичні знання для аналізу соціально-педагогічних явищ, наводить приклади соціально-педагогічних досліджень.



Достатній рівень

171,0 – 180,0

абітурієнт виявляє достатні знання і розуміння основних положень з навчальної дисципліни, але допускає деякі помилки, які сам виправляє; у відповіді є поодинокі недоліки в послідовності викладу матеріалу і незначні порушення норм літературної мови. Абітурієнт уміє зіставляти та узагальнювати засвоєний матеріал, робить власні висновки, виявляє частково евристичний інтерес.


162,0 - 170,0

абітурієнт виявляє достатні знання і розуміння основних положень з навчальної дисципліни, але допускає деякі помилки, які сам виправляє; у відповіді є поодинокі недоліки в послідовності викладу матеріалу і незначні порушення норм літературної мови. Абітурієнт уміє зіставляти та узагальнювати засвоєний матеріал, робить власні висновки.


152,5 – 161,0

абітурієнт виявляє достатні знання і розуміння основних положень з навчальної дисципліни, але допускає деякі помилки, які сам виправляє; у відповіді є поодинокі недоліки в послідовності викладу матеріалу і незначні порушення норм літературної мови. Абітурієнт уміє зіставляти та узагальнювати засвоєний матеріал.


Середній рівень

143,0 – 151,6

абітурієнт виявляє знання і розуміння основних положень з навчальної дисципліни, але допускає значні помилки у викладі матеріалу, які свідчать про недостатньо глибоке засвоєння теоретичних понять; володіє матеріалом на репродуктивному рівні, демонструє початкові вміння; допускає помилки в мовленнєвому оформленні. Абітурієнт частково розкриває питання при допомозі викладача.

134,0 – 142,0

абітурієнт виявляє знання і розуміння основних положень з навчальної дисципліни, але допускає значні помилки у викладі матеріалу, які свідчать про недостатньо глибоке засвоєння теоретичних понять; володіє матеріалом на репродуктивному рівні, демонструє початкові вміння; допускає помилки в мовленнєвому оформленні.


124,0 – 133,0

абітурієнт виявляє знання і розуміння основних положень з навчальної дисципліни, але допускає значні помилки у викладі матеріалу, які свідчать про недостатньо глибоке засвоєння теоретичних понять; володіє матеріалом на репродуктивному рівні, демонструє початкові вміння; допускає значні помилки в мовленнєвому оформленні.


Низький рівень

116,0 – 123,4

абітурієнт виявляє поверхові знання навчальної програми; не вміє виділити теоретичний і фактичний матеріал; непослідовно і невпевнено відповідає на запитання; допускає порушення норми літературної мови.


111,0 – 115,0

абітурієнт виявляє поверхові знання навчальної програми; не вміє виділити теоретичний і фактичний матеріал; непослідовно і невпевнено відповідає на запитання; допускає грубі порушення норми літературної мови

.


106,0 – 110,0

абітурієнт виявляє поверхові знання навчальної програми; не вміє виділити теоретичний і фактичний матеріал; неправильно відповідає на запитання; допускає грубі порушення норми літературної мови.




ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Загальна психологія
Тема 1. Предмет психології.

Визначення психології як науки. Зміна і розширення предмета психології з давніх часів до наших днів, доповнення її теоріями і методами інших наук. Поділ психічних явищ на процеси, властивості та стани. Поведінка і діяльність як предмет психології. Поняття про психіку, її функції.


Тема 2. Етапи розвитку психіки.

Розуміння психіки різними науковими теоріями. Рефлекторна природа психіки. Особливості психічного відображення. Розвиток психіки тварин. Виникнення психічного відображення. Розвиток нервової системи. Норми поведінки тварин. Відмінності психіки людини від психіки тварин. Біологічні передумови виникнення свідомості людини.


Тема 3. Свідомість та самосвідомість особистості.

Свідомість як форма відображення людиною дійсності. Структура свідомості. Значення та смисл як складові свідомості. Роль мовлення у функціонуванні людської свідомості. Несвідоме, його прояв у психічних процесах, властивостях та станах людини. Самосвідомість особистості. Я-концепція та образ «Я». Самооцінка, її структура та основні параметри. Самооцінка та рівень домагань.


Тема 4. Психологія особистості.

Індивід, особистість та індивідуальність. Індивідні та особистісні якості людини. Основні параметри особистості: сталість, єдність та активність. Спрямованість особистості як домінуюча система мотивів. Установки та прагнення. Ідеали, переконання, світогляд особистості. Самоактуалізуюча особистість. Структура особистості. Зрілість особистості, основні її критерії. Соціалізація особистості, основні її механізми.


Тема 5. Психологічна характеристика діяльності.

Поняття про діяльність. Потреби як джерело активності особистості. Мотиви діяльності. Структура діяльності. Поняття про інтеріоризацію та екстеріоризацію. Дії, їх види та структура. Основні види діяльності особистості: гра, учіння, праця.
Тема 6. Спілкування. Мова і мовлення.

Поняття про спілкування. Зміст спілкування. Засоби спілкування: мова, немовні засоби (жести, міміка, положення партнерів відносно один одного, зображення). Рівні спілкування: макрорівень, мегарівень, мікрорівень. Види спілкування: міжособистісне, особистісно-групове, міжгрупове. Спілкування безпосереднє, опосередковане, тривале і короткотривале, закінчене і незакінчене. Психологічна сумісність та її види. Конфлікт і міжособистісні стосунки. Структура спілкування: комунікативна, інтерактивна, перцептивна сторони. Механізми сприйняття людини людиною: ідентифікація, рефлексія, стереотипізація. Методи вивчення спілкування. Поняття про мову і мовлення. Функції мовлення: означення, узагальнення, комунікації. Форми мовлення: зовнішнє і внутрішнє. Види мовлення: усне (діалогічне і монологічне), писемне мовлення, їх психологічна характеристика.


Тема 7. Група і колектив.

Поняття про групу. Велика та мала група. Види малих груп. Структура малої групи. Позиція, статус, внутрішня установка та роль. Керівництво та лідерство в групі. Стилі лідерства: авторитарний, демократичний та ліберальний. Колектив як група вищого рівня розвитку. Методи вивчення малих груп та колективів. Міжособистісні взаємини в групах і колективах. Несприятливі відносини в групі, джерела їх виникнення та негативні наслідки. Типи міжособових конфліктів та способи їх розв’язання. Соціометрична картина внутрішньогрупових взаємодій. Особливості впливу групи на особистість – позитивний та негативний. Явище конформізму. Інтимні міжособистісніі стосунки: дружба, ворожість, любов.


Тема 8. Здібності.

Поняття про здібності. Здібності та діяльність. Відмінності між здібностями та знаннями, уміннями й навичками. Кількісна та якісна характеристика здібностей. Структура здібностей. Загальні та спеціальні здібності. Спеціальні здібності вчителів, психологів. Взаємозв’язок та взаємна компенсація різних здібностей. Здібності та успішність діяльності. Поняття обдарованості. Психологічна характеристика обдарованої дитини. Здібності та задатки.


Тема 9. Темперамент.

Загальна характеристика темпераменту. Історія становлення типології темпераментів. Тип вищої нервової діяльності як фізіологічна основа темпераменту. Психологічна характеристика темпераменту. Психічні властивості, що характеризують темперамент. Типологія темпераментів: сангвінічний, холеричний, флегматичний, меланхолійний. Позитивні та негативні сторони кожного типу темпераменту. Поняття індивідуального стилю діяльності. Зв’язок темпераменту та індивідуального стилю діяльності.


Тема 10. Характер.

Загальне поняття про характер. Характер як система найбільш стійких рис особистості, що проявляють себе в різних видах діяльності, спілкування та взаємодія людини з навколишнім світом. Характер та темперамент людини. Структура характеру. Риси характеру та закономірні зв’язки між ними. Різні підходи до типології характерів. Акцентовані типи характерів за К.Леонгардом . Система акцентованих характерів підлітків за А.Е.Лічко. Соціальні типи характерів за Е.Фроммом. Характер та особистість. Місце характеру в загальній структурі особистості. Характер та захисні механізми. Характер та воля людини. Характер та мотивація поведінки.


Тема 11. Увага.

Поняття про увагу. Значення уваги в житті людини. Психологічні теорії уваги. Функції уваги: активізація, забезпечення вибірковості пізнавальних процесів. Види уваги: довільна, мимовільна, післядовільна, зовнішня, внутрішня, індивідуальна, групова, колективна. Властивості уваги: вибірковість, зосередженість, сталість, обсяг, розподіл, переключення.


Тема 12. Відчуття.

Поняття про відчуття. Значення відчуттів в житті людини. Аналізатори як органи відчуттів, їх будова та функції. Класифікація відчуттів – екстероцептивні, інтероцептивні, пропріоцептивні відчуття. Загальні властивості відчуттів. Абсолютний та відносний поріг відчуттів. Адаптація та сенсибілізація органів чуття. Синестезія.


Тема 13. Сприймання.

Поняття про сприймання, відмінність сприймання від відчуттів, їх взаємозв’язок. Основні властивості сприймання: предметність, константність, цілісність, структурність. Фігура та фон сприймання. Спрямованість особистості та сприймання, аперцепція. Класифікація та види сприймання. Ілюзії зорового сприймання. Сприймання простору, руху та часу.


Тема 14. Пам’ять.

Поняття про пам’ять. Значення пам’яті в житті та діяльності людини. Види пам’яті та принципи їх класифікації. Образна, рухова, емоційна та словесно-логічна пам’ять. Довільна та мимовільна пам’ять. Особливості короткотривалої пам’яті, її обсяг та механізми. Смислова організація довготривалої пам’яті. Неусвідомлюваний характер довготривалої пам’яті. Процеси пам’яті та їх характеристика: запам’ятовування, відтворення, забування, збереження. Умови успішного збереження матеріалу у пам’яті. Тимчасове забування та його причини. Методи вивчення пам’яті. Уявлення пам’яті. Індивідуальні особливості і типи пам’яті.


Тема 15. Мислення.

Поняття про мислення як вищу форму пізнавальної діяльності. Мислення як узагальнене та опосередковане відображення дійсності. Характеристика розумових дій. Розумові операції: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, абстракція. Логічні форми мислення – судження та умовиводи, їх види. Поняття, види понять. Мислення як процес постановки та розв’язання теоретичних і практичних задач. Мислення і розуміння. Мислення і мовлення. Значення слова як одиниці мислення і мовлення. Зв’язок мислення і мовлення. Види мислення: наочно-дійове, наочно-образне та понятійне. Індивідуальні особливості мислення. Теорії мислення.


Тема 16. Уява.

Поняття про уяву, її відмінність від образів пам’яті та сприймання. Роль уяви у житті людини. Основні функції уяви: активізація наочно-образного мислення, управління емоційно-потребовими станами, довільна регуляція пізнавальних процесів, створення та реалізація внутрішнього плану дій, програмування поведінки, управління фізіологічними станами. Аналітико-синтетичний характер процесів уяви. Способи створення образів уяви: аглютинація, гіперболізація, схематизація, типізація, акцентування. Види уяви: активна, пасивна, репродуктивна, творча – їх особливості. Взаємозв’язок уяви з органічними процесами. Роль фантазії в ігровій діяльності дитини та творчій діяльності дорослого.


Тема 17. Психологія емоцій.

Поняття про емоції та почуття. Значення емоцій та почуттів в житті людини. Основні функції емоцій: комунікативна, регулятивна, сигнальна, мотиваційна, оцінювальна, стимулююча, захисна. Види емоцій. Форми переживання почуттів – емоції, настрій, афект, пристрасті. Експресія емоцій. Параметри, за якими оцінюються емоційні процеси та стани: інтенсивність, тривалість, глибина, усвідомленість, умови виникнення та зникнення, дія на організм, направленість, спосіб вираження. Емоції та особистість. Вищі почуття: моральні, інтелектуальні, естетичні.


Тема 18. Воля.

Поняття про волю, її значення в житті людини, в організації та регуляції діяльності. Підходи і тенденції розвитку уявлень про волю. Вольова регуляція поведінки. Характеристика вольової дії. Структура простої та складної вольової дії. Локалізація контролю. Вольові якості особистості – цілеспрямованість, наполегливість, витримка, рішучість, сміливість, впевненість, дисциплінованість, принциповість, ініціативність.


Вікова психологія
Тема 1. Вікова психологія як галузь психологічної науки.

Предмет вікової психології. Теоретичні та практичні завдання вікової психології. Основні розділи вікової психології. Зв’язок вікової психології з іншими науками про людину. Методи вікової психології, класифікація методів, особливості методів вікової психології, специфіка їх застосування при досліджуванні психічного розвитку дітей.


Тема 2. Психічний розвиток та навчання.

Поняття про психічний розвиток дитини. Внутрішні і зовнішні умови

психічного розвитку, їх взаємозв’язок. Соціальне середовище як умова і джерело психічного розвитку і формування особистості дитини. Рушійні сили психічного розвитку. Внутрішні умови (спадковість, вроджені передумови та дозрівання нервової системи) як природна основа психічного розвитку дитини. Закономірності психічного розвитку. Поняття про сензитивні періоди розвитку. Діяльність як фактор психічного розвитку індивіда і формування особистості. Психічна активність дитини як необхідна умова її розвитку. Діалектичний взаємозв’язок навчання, виховання та психічного розвитку. Провідна роль навчання в психічному розвитку дитини. Поняття про рівень актуального розвитку та про зону найближчого розвитку. Прийоми вивчення зони найближчого розвитку.
Тема 3. Проблема періодизації психічного розвитку.

Критерії періодизації вікового розвитку. Л.С. Виготський про стадії розвитку. Закономірності процесу інтеріоризації в онтогенезі. Інтерпсихічні та інтрапсихічні функції. Середовище як джерело розвитку вищих психічних

функцій. Закони психічного розвитку дитини. Поняття про психологічний вік. Стабільні періоди і кризи. Психологічна структура і динаміка віку. Соціальна ситуація розвитку. Положення про провідний вид діяльності у психічному розвитку. Основні психічні новоутворення віку. Періодизація психічного розвитку за Д.Б. Ельконіним. Періоди розвитку дорослої людини.
Тема 4. Психологія дітей-немовлят.

Криза новонародженості. Психологічна характеристика новонародженої дитини. Психологічний розвиток дитини у фазі новонародженості. Безумовні рефлекси і перші умовні рефлекси дитини. Розвиток форм спілкування. Комплекс пожвавлення як перша соціальна реакція. Соціальна ситуація розвитку. Провідний вид діяльності – безпосередньо-емоційне спілкування. Емоційна депрівація. Характеристика синдрому шпитальності. Психічний розвиток дитини немовлячого віку. Розвиток розуміння мови. Прийоми стимулювання мовного розвитку дитини. Опанування рухами і їх роль в психічному розвитку дитини. Особливості перших маніпуляцій. Основні досягнення дитини першого року життя. Криза першого року життя.

Тема 5. Психічний розвиток дитини раннього віку.

Анатомо-фізіологічні особливості дитини раннього віку. Соціальна ситуація розвитку дитини раннього віку. Предметні дії як форма пізнавальної діяльності дитини. Збагачення активного і пасивного словника. Опанування узагальненим значенням слів. Наслідування та його роль у розвитку дитини. Формування перших навичок і звичок поведінки у дітей раннього віку. Криза 3-х років.


Тема 6. Розвиток дошкільного дитинства.

Загальна характеристика розвитку дошкільника. Провідна діяльність дитини дошкільного віку. Гра, її види, форми і розвиток у дошкільному віці. Елементи праці і навчання в діяльності дошкільника, їх роль в психічному розвитку дитини. Новоутворення психічного розвитку дитини дошкільного віку. Розвиток сенсомоторики в дошкільному віці. Особливості уваги і пам’яті, розвиток ранніх форм практичного мислення. Опанування пасивним та активним словником. Розвиток мови. Опанування першими поняттями, судженнями і умовиводами. Практичне засвоєння граматичної будови мови. Особливості емоційних і вольових виявів і розвиток їх у дітей. Домінуючі мотиви поведінки. Формування деяких рис характеру і здібностей. Вияв індивідуальних психологічних особливостей дітей дошкільного віку, значення їх у формуванні особистості. Криза 7-ми років життя, її симптоматика. Готовність дошкільника до шкільного навчання.


Тема 7. Психосоціальний та когнітивний розвиток дітей молодшого

шкільного віку.

Загальна характеристика розвитку молодшого школяра. Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра. Навчальна діяльність як провідна, її структура. Новоутворення молодшого шкільного віку. Розвиток самосвідомості молодшого школяра. Розвиток спонукальної сфери молодшого школяра. Особливості пізнавальної сфери молодшого школяра. Розвиток сприймання молодшого школяра. Особливості уваги молодшого школяра. Неуважність і її причини. Особливості пам'яті молодшого школяра. Розвиток уяви молодшого школяра. Особливості мислення дітей молодшого шкільного віку. Особливості й розвиток усної та писемної мови молодшого школяра. Індивідуальні особливості психічного розвитку молодшого школяра і психологічні основи індивідуального підходу в навчально-виховній роботі.
Тема 8. Особливості психічного розвитку підлітка.

Загальна характеристика психічного і особистісного розвитку підлітка. Соціальна ситуація розвитку підлітка. Проблема провідної діяльності в підлітковому віці. Психологічні новоутворення підліткового віку. Розвиток відчуттів, сприймання в процесі навчальної і пізнавальної роботи. Особливості уваги і умови її розвитку. Розвиток розумової діяльності і спеціального логічного мислення. Розвиток мови підлітків. Уява і творчість підлітка в різних видах його діяльності. Особливості мотивів поведінки підлітка: інтерес до світоглядних питань, прагнення до самостійності, вимогливість і критичність в оцінці поведінки інших. Розвиток самосвідомості у підлітковому віці. Акцентуації в характері підлітків. Криза підліткового віку.


Тема 9. Психологія ранньої і зрілої юності.

Загальна характеристика раннього юнацького віку. Соціальна ситуація розвитку старшокласника. Проблема провідної діяльності в юнацькому віці. Новоутворення раннього юнацького віку. Особливості спілкування у ранній юності. Розвиток пізнавальної сфери у ранній юності. Характерні особливості мислення старшокласників. Розвиток мовлення старшокласників. Розвиток сприймання, пам’яті, уваги старшокласників. Розвиток наукової, технічної і художньої уяви. Виховання творчості. Самовизначення та самовиховання в юнацькому віці. Формування переконань та ідеалів. Розвиток естетичних почуттів. Товаришування і дружба в юнацькому віці. Розвиток самосвідомості. Професійна спрямованість, підготовка до вибору професії. Показники соціально-психологічної готовності випускника школи до самостійного життя. Загальні особливості зрілої юності. Соціальна ситуація розвитку в період зрілої юності. Розвиток самосвідомості в зрілому юнацькому віці. Дружба в зрілому юнацькому віці.


Тема 10. Рання дорослість.

Загальна характеристика періоду ранньої дорослості. Психосоціальний розвиток молодих людей.Особливості розвитку самосвідомості у ранньому дорослому віці. Розвиток пізнавальних процесів. Особливості спонукальної сфери у ранньому дорослому віці. Особливості емоційно-вольової сфери у ранньому дорослому віці. Кризи віку ранньої дорослості. Основні фактори формування особистості молодих людей.


Тема 11. Середня дорослість.

Загальна характеристика періоду середньої дорослості. Збереження і зміни фізичних можливостей у зрілому віці. Психосоціальний розвиток людей зрілого віку. Когнітивні зміни в зрілості. “Згорання на роботі”, досягнення вершини професійної і суспільної кар’єри. Зміни в розвитку особистості. Розвиток психічних процесів в зрілому віці Досягнення генеративності. Криза середини життя. Синдром “покинутого гнізда”. Небезпека емоційної стагнації.


Тема 12. Пізня дорослість.

Загальна характеристика старості. Морфо-функціональні зміни в період геронтогенезу. Психологічні причини хвороб. Психосоціальний розвиток людей похилого віку. Когнітивні зміни в процесі старіння. Властивості мудрості. Особистість і старіння. Спосіб життя похилих людей: можливості вибору. Криза “Я – інтеграції”.


Педагогічна психологія
Тема 1. Предмет і завдання педагогічної психології.

Педагогічна психологія як галузь психологічної науки. Завдання педагогічної психології. Структура педагогічної психології. Зв’язок педагогічної психології з іншими науками. Проблеми сучасної педагогічної психології. Сучасні погляди на історію педагогічної психології.


Тема 2. Психологія навчання.

Психологічне поняття про навчання. Навчання і розвиток. Психологічні механізми навчання. Психологічна характеристика форм навчання (традиційної, проблемної, програмованої, розвиваючої та ін.). Психологічні та психофізіологічні вимоги до організації навчального процесу. Поняття про научіння. Учіння як процес і як діяльність. Структура учбової діяльності. Мотиваційний компонент учіння. Психологічні особливості формування учбових умінь та навичок. Навчальність як важлива характеристика суб’єктів учбової діяльності. Віковий та індивідуальний підхід у навчанні. Вміння вчитися самостійно як інтегральна якість особистості. Психологічні фактори успішності в учінні.


Тема 3. Психологія педагогічної діяльності.

Загальна характеристика педагогічної діяльності. Індивідуальний стиль діяльності педагога. Психологія педагогічного оцінювання. Психологічний аналіз уроку. Психологія педагогічних здібностей та умінь. Виховна функція педагогічного спілкування. Психологія педагогічного спілкування.Психологічна характеристика педагогічного такту. Вплив Я-концепції педагога на його професійне спілкування.


Тема 4. Психологія виховання.

Цілі і завдання психології виховання. Рушійні сили та джерела становлення і розвитку особистості. Психологічна характеристика методів виховання. Психологічні механізми виховання. Поняття і критерії вихованості особистості. Віковий фактор вихованості особистості. Індивідуальний підхід до дитини в процесі виховання. Психологічне визначення вчинку. Психологічний аналіз вчинку. Психологія роботи з проблемними дітьми. Виховання і самовиховання – дві сторони єдиного процесу. Цілі самовиховання. Організація самовиховання. Роль дорослого у формуванні потреби у самовихованні. Психологічні механізми подолання шкідливих звичок.




Психодіагностика
Тема 1. Предмет психодіагностики.

Психодіагностика як наука і практична діяльність. Історія розвитку психодіагностики, характерні риси сучасної психодіагностики. Історія розвитку вітчизняної психодіагностики, сучасний стан української психодіагностики. Психодіагностика та суміжні напрями досліджень.


Тема 2. Методи психодіагностики.

Поняття психодіагностичного методу, його особливість у порівнянні з традиційними дослідницькими методами. Конкретизація психодіагностичного методу в основних діагностичних підходах: об’єктивному, суб’єктивному, проективному. Класифікація методів психодіагностики за різними основами. Поняття тесту. Види тестів. Стандартизація тесту. Тестові задачі, їх типи.


Тема 3. Основні психометричні характеристики психодіагностичної методики.

Поняття диференційної психометрики. Надійність тесту. Валідність методики. Основні види валідності та методи їх визначення. Проблема забезпечення достовірності даних процедур стандартизованого самозвіту. Репрезентативність тестових норм.


Тема 4. Конструювання психодіагностичних методик.

Раціональна і емпірична стратегії конструювання психодіагностичної методики; основні етапи конструювання. Конструювання тестів здібностей і досягнень. Зміст завдань, основні типи завдань за формою. Конструювання особистісних опитувальників. Формулювання пунктів опитувальника, запобігання впливу установок на відповідь, зміст завдань.


Тема 5. Проведення психодіагностичного обстеження особистості.

Науково-дослідницька та науково-практична діагностична діяльність, їх основні завдання. Розрізнення діагностичного обстеження та діагностичного дослідження. Основні етапи психодіагностичного обстеження. Індивідуальне та групове психодіагностичне обстеження, скринінг. Установлення контакту як особлива комунікативна діяльність психодіагноста. Отримання психодіагностичної інформації у роботі психодіагноста.


Тема 6. Психологічний діагноз.

Аналіз отриманих результатів психодіагностичного обстеження: констатація наявності (відсутності) певної ознаки чи рівня її розвитку. Типи діагностичних норм для оцінки результатів тестування. Характеристика етапу інтерпретації отриманих результатів. Комплексний та системний характер психологічного діагнозу. Змістові елементи діагнозу. Прогноз як компонент діагнозу. Модератори.


Тема 7. Комп’ютерна психодіагностика.

Організація комп’ютерного психодіагностичного обстеження; “якісні” та “кількісні” складові ефекту від застосування комп’ютера. Загальні принципи побудови комп’ютерних психодіагностичних систем. Основні напрямки розвитку комп’ютерної психодіагностики.


Тема 8. Етичні норми психодіагностики.

Поняття етичних норм як комплексу норм і принципів щодо захисту інтересів обстежуваних осіб. Основні професійно-етичні принципи в психодіагностиці. Регламентація етичними принципами, нормами відносин між Психодіагностом, Замовником, Обстежуваним.


Тема 9. Діагностика загальних інтелектуальних здібностей.

Поняття інтелекту як об’єкту психодіагностики. Підходи до визначення структури інтелекту: монофакторні теорії (Ч.Спірмен), мультифакторні теорії (Л.Терстоун, Д.Гілфорд), ієрархічні теорії (П.Вернон, Д.Векслер, Р.Кеттелл), модель структури інтелекту Г.Айзенка. Загальна характеристика тестів інтелекту. Конкретні методики діагностики інтелекту: тест структури інтелекту Р.Амтхауера, шкали дослідження інтелекту Д.Векслера, прогресивні матриці Дж. Равена, шкільний тест розумового розвитку, тест інтелектуального потенціалу, методика Ф.Гудінаф “Намалюй людину” тощо.


Тема 10. Діагностика креативності.

Проблема визначення творчих здібностей особистості, підходи до її розв’язання (концепція редукції творчих здібностей до інтелекту, концепція креативності як універсальної творчої здібності, підхід до творчих здібностей як прояву творчої особистості). Основні напрями дослідження й виміру креативності: особистісний та пізнавальний. Взаємозв’язок креативності та інтелекту. Методики діагностики креативності: тести Дж.Гілфорда; Е.Торранса; методики діагностики креативності дітей.


Тема 11. Проективний підхід до дослідження особистості.

Історія розвитку проективного методу. Теоретичне обґрунтування проективного підходу до діагностики особистості. Характерні ознаки проективних методик. Класифікація проективних методик. Характеристика проективних методик: ТАТ, САТ, тест малюнкової фрустрації С.Розенцвейга, експресивні методики (малюнок людини, “Будинок-Дерево-Людина” та ін.); проективне використання кольору (тест М. Люшера та ін.); тест “Незавершені речення” тощо.


Тема 12. Дослідження властивостей особистості.

Номотетична та ідіографічна психодіагностика. Поняття психічної риси, основні класи рис. Діагностика конституційних рис. Діагностика характерологічних рис, опитувальники (багатомірні та одномірні). Діагностика ситуаційно-рефлексивних рис особистості. 16-PF Р.Кеттелла як приклад багатомірної методики діагностики рис особистості. Поняття типу особистості, характеристика типологічних систем. Реалізація типологічного підходу до дослідження особистості в особистісних опитувальниках Г.Айзенка; в методиці ММРІ; в методиках діагностики акцентуації особистості (К.Леонгард – Г.Шмішек) та характеру (А. Лічко – С.Подмазін).
Тема 13. Діагностика психічних станів.

Специфіка дослідження проявів психіки як психічних станів, процесів та властивостей. Психічний стан як об’єкт психодіагностики. Основні методи дослідження психічних станів, їх характеристика. Опитувальники станів (САН, НПН, ШАС, самооцінки емоційного стану, Ч.Спілберга та ін.).


Тема 14. Психодіагностика міжособистісних відносин.

Систематизація методик діагностики міжособистісних відносин за різними критеріями: об’єкт і предмет дослідження, задачі дослідження, структурні особливості методик, вихідна точка відліку діагностики відносин. Характеристика методик діагностики міжособистісних відносин на основі надання суб’єктивної переваги.


Основи психологічного консультування
Тема 1. Види діяльності практичного психолога.

Просвітницька і профілактична робота. Психологічне консультування.

Індивідуальна психологічна корекція. Індивідуальна психотерапія. Групова психокорекція. Психологічна реабілітація. Психологічна технологія як цілісна методична система, сукупність діагностичної, інтерпретаційної (пояснювальної) та колекційної складових.
Тема 2. Мета, предмет та завдання психологічного консультування.

Місце психоконсультування у практичній діяльності психолога. Галузі застосування психоконсультування. Взаємозв’язок із психологічною допомогою, психокорекцією та психотерапією. Роль психологічного (немедичного) підходу до суб’єкта психоконсультування. Взаємозв’язок психотерапії та психоконсультування: об’єкт, суб’єкт, засоби та завдання роботи, особливості процесу.


Тема 3. Принципи психоконсультування.

Принцип активності суб’єкта психоконсультування. Принцип комплексного підходу до суб'єкта психоконсультування. Принцип добровільності участі у психоконсультуванні. Принцип індивідуального підходу. Принцип конфіденційності консультативної інформації. Принцип персональної відповідальності.


Тема 4. Етика психоконсультування. Модель фахівця.

Професійно-етичний кодекс психолога-консультанта України. Обов’язки психоконсультанта. Напрями роботи психоконсультанта. Основні права психоконсультанта. Етичні принципи роботи психолога. Етичні проблеми психологічної безпеки клієнта. Особистісні вимоги до особистості практичного психолога. Вміння активно слухати. Вміння бачити клієнта. Когнітивні та рефлексивні вимоги до консультанта.


Тема 5. Види психоконсультативно-корекційної роботи та їх особливості.

Види психоконсультування та їх особливості. Специфіка консультування за кількістю клієнтів. Особливості консультування за часом та за використовуваними методами. Специфіка психоконсультування за напрямом психокорекційної роботи.


Тема 6. Процес психоконсультативної роботи: етапи та особливості.

Схема процесу психоконсультування. Створення клімату, що забезпечує успіх психоконсультування. Етап збору інформації. Етап пошуку альтернативних варіантів. Завершальний етап консультування. Консультативна бесіда та інтерв’ю як основні технології психоконсультативної роботи: вимоги, стадії, методи, прийоми. Бесіда як основний метод отримання психологічної інформації й надання психологічної допомоги. Невербальна та вербальна психодіагностика у ході бесіди «клієнт-консультант». Стадії бесіди. Умови проведення бесіди. Прийоми та методи психологічного впливу в ході бесіди. Основні прийоми та труднощі психоконсультування. Психоконсультативний контакт. Вербальні та невербальні прийоми психоконсультування. Методи психологічного впливу. Психоконсультативний контакт як провідна фаза та умова ефективного психоконсультування. Визначення психоконсультативного контакту, ознаки, складники, критерії. Психоконсультативний контакт у різних психотерапевтичних підходах та парадигмах, умови та можливості досягнення.


Основи групової психокорекції. Практикум з групової психокорекції
Тема 1. Структура психокорекційної роботи, основні складові та їх відмінності.

Структура психокорекційної роботи: стадії (етапи) психокорекції та їх основні методи, що використовуються. Специфіка поєднаності етапів психокорекції із засобами, що використовуються, з принципами психокорекційної роботи. Основні напрями та завдання психокорекційної роботи. Особливості розвиваючої корекції. Специфіка психокорекції особистісних проблем та проблем психологічної роботи із стресами та постстресовими станами. Основні завдання роботи з пізнавальною сферою дитини із відставаннями й проблемами у навчанні. Психокорекція сфери спілкування та її порушень. Психокорекція батьківсько-дитячих стосунків.


Тема 2. Структура психокорекційної програми: визначення мети, обсягу та предмета.

Особливості та структура психокорекційної програми як базового і технологічно необхідного засобу психокорекційної роботи. Специфіка мети психокорекції, об’єкта, предмета та методів психокорекції. Особливості типових і індивідуальних програм психокорекційної роботи.


Історія психології
Тема 1. Предмет історії психології.

Предмет історії психології. Критерії періодизації історії психології. Методи історії психології. Основні фактори та принципи, які визначають розвиток психології.


Тема 2. Міфологічна і народна психологія. Психологія в Стародавньому світі. Формування первісних уявлень про душу. Виникнення і суть анімізму. Душа у віруваннях стародавніх єгиптян. Співвідношення традицій і вчинку в психології Стародавнього Китаю. Психологія самовдосконалення. Релігійні ідеї Стародавньої Індії. Старослов’янські міфологічні вірування в душу.
Тема 3. Антична психологія.

Натуралістичний принцип в античній психології. Погляди Сократа. Концепція про душу в філософії Демокріта та Епікура. Макрокосмос та мікрокосмос в теорії Геракліта. Проблема душі та її конфліктів у філософії Платона. Природно-науковий підхід до душі в філософії Аристотеля.


Тема 4. Психологічні теорії Середньовіччя та епохи Відродження.

Моністичне тлумачення зв‘язку тіла і душі. Психологія А. Августина. Психологічні погляди Фоми Аквінського.Знання як психологічний феномен в арабському Відродженні. Психол. дослідження Авіценни. Психологічні ідеї епохи Відродження. Вчення про душу Ф.Бекона.


Тема 5. Психологія 17 – 18 століть.

Психологічні ідеї культури барокко. Емпірична психологія. Вирішення психофізіологічної проблеми Р. Декартом. Основи емпіричної психології Д.Локка. Монадологічна психологія Лейбніца. Зародження та виникнення асоціативної психології. Антропологія І. Канта. Вчення Б. Спінози. Й.К.Лафатер Фізіогноміка. Месмеризм. Ф.А. Месмер. Ф.Й. Галль. Створення френології.


Тема 6. Розвиток психології в Україні.

Психологія в Київській Русі. Виникнення та розвиток психології у 17ст. Подальший розвиток у 18 ст. Розвиток психології 19 - 20 століть.


Тема 7. Психологія 19 ст. Психологія як природнича наука.

Походження психічних властивостей. Еволюційна теорія Ч. Дарвіна. Рефлекторна теорія психічного І.М. Сєченова. Роль спадковості у формуванні психічного за Т. Ріббо. Виникнення психофізики Фехнера та психометрії. Психологія „колективної свідомості” Е. Дюргейма. Психологія „колективних уявлень” Л. Леві-Брюля. „Психологія мас” Лебона. Психологічна „теорія поля” К. Левіна. Психологія дії: операціональна теорія інтелекту Ж.Піаже.


Тема 8. Становлення наукової психології. Фундаментальні напрямки

психології.

Психологія як наука про безпосередній досвід В. Вундта. Зміст структуралізму Е.Б. Тітченера. Розвиток експериментальної та прикладної психології. Теорії Ф. Гальтона. Психологія свідомості В. Джемса. Психологія біхевіоризму. Основні положення необіхевіоризму. Гештальтпсихологія.
Тема 9. Розвиток вітчизняної психології.

Вища нервова діяльність. Експериментальні дослідження І.П. Павлова. Рефлексологічна теорія психіки В.М. Бєхтєрєва. Культурно-історична концепція Л.С. Виготського. Теорія провідної діяльності О.М. Леонтьєва. Психологія установки в теорії Д.М. Узнадзе.


Тема 10. Сучасні напрямки та проблеми психології.

Гуманістична психологія А. Маслоу. Ієрархія потреб К. Роджерса. Когнітивна психологія. Принципи гештальттерапії Ф. Перлза. Психодрама Д. Морено. Логотерапія В. Франкла.


Соціальна психологія
Тема 1. Предмет, завдання і методи соціальної психології.

Соціальна психологія як наука. Зв'язок соціальної психології з іншими науками. Історія розвитку соціальної психології як науки. Внесок провідних психологічних шкіл у розробку проблем соціальної психології. Методи соціальної психології.


Тема 2. Закономірності спілкування та взаємодії людей.

Поняття спілкування в соціальній психології. Розвиток спілкування в онтогенезі. Спілкування як обмін інформацією (комунікативний бік спілкування).Спілкування як взаємодія (інтерактивний бік спілкування). Спілкування як сприймання людьми один одного (перцептивний бік спілкування). Рівні спілкування за Добровичем А. Б. Психологічні способи впливу в процесі спілкування.


Тема 3. Соціальна психологія груп.

Проблеми групи в соціальній психології. Класифікація груп. Головні характеристики великих соціальних груп. Психологічні особливості етнічних груп. Психологічні характеристики українського національного характеру.


Тема 4. Психологічні характеристики малих соціальних груп.

Загальна характеристика малої групи. Розвиток групи. Лідерство та керівництво в групі. Конформізм. Групові дискусії та групове мислення. Типи маніпуляторів.


Тема 5. Динамічні процеси в малій групі.

Динамічні процеси в групах та їх різновиди. Поняття групового тиску. Лідерство та керівництво в групах. Груповий тиск (конформізм) та його різновиди. Прийняття групового рішення. Вплив меншості на більшість.


Тема 6. Соціально – психологічні дослідження особистості.

Поняття особистості в психології. Проблема соціалізації індивіда. Соціально – психологічні механізми соціалізації. Соціально-психологічні структури особистості. Позиція як інтегральна система вибіркових відносин особистості. Соціальна установка.


Тема 7. Прикладні проблеми соціальної психології.

Предмет і завдання прикладної соціальної психології. Функції прикладної соціальної психології. Особливості прикладних досліджень у соціальній психології. Прикладні соціально-психологічні дослідження у сфері економіки та виробництва. Соціально-психологічні дослідження у сфері політики та управління. Засади і принципи роботи психолога - практика в галузі освіти. Соціально-психологічні дослідження у системі охорони здоров'я та сім'ї. Особливості соціально-психологічних досліджень у сфері права.


Психологічна служба в системі освіти
Тема 1. Місце психології в системі людинознавства.

Комплексне вивчення людини – теоретична основа практичного вирішення проблем розвитку людини. Основні етапи та особливості розвитку наук про людину.Структура людинознавства. Підготовка практичних психологів. Специфіка і взаємозв'язок наукової практичної та побутової психології. Структура і завдання прикладної психології .


Тема 2. Основи організації психологічної служби в системі освіти України.

Загальне положення про психологічну службу в системі освіти. Основні завдання та види діяльності психологічної служби системи освіти. Основні вимоги до організації служби. Структура та управління психологічної служби системи освіти. Зміст діяльності служби.


Тема 3. Організація діяльності практичного психолога.

Правовий статус практичного психолога освіти. Положення про кабінет практичного психолога в закладах освіти. Матеріали та документація практичного психолога. Вимоги до планування та звітності практичного психолога.


Тема 4. Напрямки діяльності практичного психолога.

Взаємозв'язок видів та напрямів діяльності практичного психолога. Просвітницько-пропагандистська робота практичного психолога. Профілактична робота практичного психолога. Специфіка, мета і завдання, принципи та умови психологічного консультування. Психодіагностична робота практичного психолога. Поняття психокорекції, її мета та завдання. Особливості психокорекції з дітьми. Характеристика психотерапії як складової практичної психології.


Тема 5. Особистість практичного психолога.

Критерії професійної придатності практичного психолога. Модель

особистості практичного психолога. Вміння спілкуватися з клієнтом –

стрижнева спеціальна здібність практикуючого психолога. Етичні засади діяльності практикуючого психолога. Етичний кодекс практичного психолога. Формування особистості практикуючого психолога у ВНЗ.


Тема 6. Особливості діяльності психолога в дошкільному закладі.

Теоретичні основи діяльності психологічної служби в дошкільному закладі. Організація діяльності психолога в ДЗ. Напрями діяльності психолога в ДЗ. Типові проблеми в розвитку дітей дошкільного віку.


Тема 7. Особливості діяльності психолога в загальноосвітніх, позашкільних закладах освіти та закладах інтернатного типу. Цілі та завданні психологічної служби початкової школи. Особливості функціонування психологічної служби у різних ланках загальноосвітньої школи. Специфіка психологічної служби позашкільного закладу. Особливості роботи позашкільного психолога з розвитку творчої особистості гуртківця. Специфіка роботи психолога в закладах інтернатного типу.
Тема 8. Методи вивчення дитини, їх місце та значення в психологічній службі освіти.

Класифікація методів дослідження. Експеримент та його види. Метод спостереження, його види та процедура проведення. Бесіда, основні вимоги до її проведення. Анкетування, особливості анкет.


Тема 9. Організація взаємодії психолога з членами родини.

Основні форми роботи з батьками. Застосування психологічних методів у роботі з батьками. Правила спілкування психолога з батьками.


Тема 10. Організація взаємодії практичного психолога з учасниками навчально-виховного процесу.

Моніторинг умов та особливостей розвитку особистості учнів. Психолог та міжособистісні стосунки в класі. Профілактика суїцидальної поведінки серед дітей та учнівської молоді. Діагностика та корекція психологічних девіацій.


Рекомендована література:
1. Скрипченко О.В. Загальна психологія К.: Либідь, 2005. – 464 с.

2. Веракіс А.І. Основи психології К.: Харків, 2005. – 416 с.

3. Cавчин М.В. Вікова психологія К.: Академвидав, 2011. – 382 с.

4. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія К.: Академвидав, 2006. – 360 с.

5. Битянова М.Р. Организация психологической работы в школе. – М., 2000. – 298 с.

6. Воронова В.І. Психологія спорту К.: Олімпійська література, 2007. – 222 с.

7. Бочелюк В.Й. Психологія спорту К.: Центр учбової літератури, 2007. – 271 с.

8. Введение в профессию “психолог”: Учебное пособие / Вачков И.В., Гриншпун И.Б., Пряжников Н.С.; Под ред. И.Б. Гриншпуна. – М., 2002. – 464 с.

9. Войтова Л.В., Заєць С.С. Етика і психологія сімейного життя умань,

2012. – 110 с.

10. Дошкільна психологічна служба: основні завдання та напрями діяльності // Психолог. – 2003. – №2. – С.11 – 16.

11. Демчук О.А. Психологія готовності дитини до навчання в школі Умань: Візаві, 2013. – 150 с.

12. Ежова Н.Н. Рабочая книга практического психолога / Серия “Психологический практикум”. – Ростов на Дону, 2004. – 320 с.

13. Истратова О.Н., Эксакусто Т.В. Справочник психолога средней школы. – Ростов на Дону., 2003. – 512 с.

14. Ільченко І.С., Перепелюк Т.Д. різновиди соціально-психологічних тренінгів Умань: ПП Жовтий, 2011. – 264 с.

15. Киселева М.В. Арт-терапия в работе с детьми. – СПб, 2006. – 160 с.

16. Ліщинська О.А. Методика індивідуальної та групової роботи психолога-початківця. – Кам‘янець-Подільський, 2004. – 112 с.

17. Льовочкін А.М. Етнопсихологія Умань: Алмі, 2011. – 136с.

18. Демчук О.А. Методика роботи практичного психолога Умань: Візаві, 2011. – 312 с.

19. Основи практичної психології / В.Панок, Т.Титаренко, Н.Чепелева та ін. Підручник – К., 2001. – 533 с.

20. Ільченко І.С. Арттерапія Умань: Візаві, 2013. – 150 с.

21. Положення про психологічну службу в системі освіти // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. – №2. – С.35 – 38.

22. Психологічний супровід школярів / Упорядник Т.Гончаренко. – К., 2005. – 128 с.

23. Перепелюк Т.Д. Психологія девіантної поведінки Умань: ПП Жовтий, 2011. – 96 с.

24. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учеб. пособие: В 2 кн. – 3-е изд.— М.,2001. – 480 с.

25. Самоукина Н.В. Первые шаги школьного психолога. Психологический тренинг. – Дубна, 2000. –192 с.

26. Самоукина Н.В. Практический психолог в школе: лекции, консультирование, тренинги. – М., 2005. – 244 с.

27. Сироватко О. Документація практичного психолога // Психолог. – 2002. – №10. – С.3 – 6.

28. Сиротюк А. Робота з девіантними підлітками / В кн. Психолог. Бібліотека. Корекційна робота психолога. Випуск 3. – К.,2002.

29. Хомич Г. Етичні засади діяльності практичного психолога // Світло. – 2002. – №4. – С.51 – 52.

30. Шеховцова Л. Консультування у школі // Психолог.-2004.-№19 – С.20 – 27.

Розглянуто та затверджено на засіданні кафедри психології



(Протокол № 7 від 25 лютого 2016 р.)

Голова фахової комісії С.Ю.Діхтяренко

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал