Програма виховної роботи «формуємоособистіст ь»



Скачати 273.99 Kb.
Дата конвертації05.02.2017
Розмір273.99 Kb.
ТипПрограма

c:\documents and settings\учень 5\рабочий стол\стенд\1.png Бесідський НВК


Програма виховної роботи

«Ф О Р М У Є М О О С О Б И С Т І С Т Ь»

Пояснювальна записка.
«Виховання - це сівба зерна: чим кращий природний грунт, тим більший врожай».

Цей вислів став основою програми виховної роботи Бесідського НВК. Дана програма

була розроблена після вивчення проблем у сучасній системі виховання. Перед

педагогами нашої школи постали питання: У чому сенс сучасної концепції виховної

системи школи? Яке місце посідає ця система у формуванні особистості дитини? Як

створити єдиний простір взаємоповаги, співробітництва, співпереживання? Ці та багато

інших запитань є актуальними завжди. Сьогодні ж діяльність повинна бути спрямована

на творчий пошук дитини, що є основою виховання. Ми прагнули розробити таку

виховну систему, в якій гармонійно поєднуються духовно-естетичні, ідейно-моральні

засади, єдність доброти, пізнання й освоєння життя дитиною і відбувається це

природним чином.

У процесі аналізу тенденцій сучасного шкільного середовища – визначилося

основне коло проблем, вирішення яких можливе в класному колективі. Оскільки клас -

це соціальний організм школи. Саме тут можна створити для кожного:



  • Ситуацію розвитку;

  • Ситуацію успіху;

  • Особливе середовище спілкування і стосунків;

  • Загальне поле спільної діяльності.

Жодний навчальний заклад на сьогодні не зможе заявити про себе як сучасний ,

гуманний, особистісно-орієнтований, якщо обмежиться лише передаванням знань

учням і не буде розвивати в них здібність самостійно приймати рішення , самостійно

діяти і відповідати за свої вчинки, якщо не навчити дітей цінувати й розвивати власну

унікальну особистість, поважати і захоплюватися неповторність іншої особистості.

Об”єктом, суб”єктом, предметом впливу і результатом діяльності будь-якого

освітнього закладу є особистість його випускника , яка формується і розвивається в

умовах шкільного і позашкільного простору.

«Формуємо особистість» - це програма соціальної орієнтації, спрямована на створення сприятливих умов для відновлення та зміцнення емоційного і соціального здоров”я дітей. Дана програма складається з трьох ступенів:

1-4 класи – « Зростай людиною»;

5-9 класи - «Від я до Я», «Бути патріотом», «До джерел духовності»;

10-11 класи – «Пізнай самого себе».

На кожному ступені приділяється конкретна увага розвитку особистості дитини,

з врахуванням особливостей того віку.




Основні концептуальні підходи
Програма «Формуємо особистість» - це сукупність різнорівневих підпрограм, у ході реалізації яких дитина отримує право на відпочинок , додаткову освіту, задоволення потреби у спілкуванні та соціальній самореалізації.

Мета системи виховання: створення оптимальних умов для розвитку , саморозвитку та самореалізації особистості учня – особистості психічно і фізично здорової , гуманної, духовної та вільної, соціально мобільної , такої , яка необхідна в сучасному суспільстві .

Для оптимальної реалізації даної мети виховання необхідно визначитися з базовою тезою. Основою правильного виховання є опора на моральні цінності, вироблені досвідом попередніх поколінь, опанування культури свого народу , терпимість і толерантність стосовно представників інших культур, взаємна повага та прийняття.

Виходячи з цього , неважко визначити основні принцити виховної роботи:

- систематичність;

- оптимальність, ефективність;

- точне цілепокладання, конкретність;

- інформаційність, відкритість;

- принципи здорового глузду і зворотного зв”язку;

- демократизм , гуманізм;

- дисципліна і порядок;

- стимулювання, винагорода та заохочення ініціативи.

Пріоритетні напрямки впливу на особистість:


  • Пізнай себе як особистість інтелектуальну, гуманну, духовну, вільну, творчу шляхом формування ціннісного ставлення до себе та інших;

  • Знайди себе як людину – гуманіста, таланта, творця, трудівника шляхом освоєння ціннісних орієнтирів, позицій і досвіду поколінь, шляхом опанування

різних умінь у позашкільній діяльності ;

  • Реалізуй себе як соціально мобільний суб”єкт – товариш, друг, член суспільства, громадянин великої держави шляхом становлення соціально активної особистої, громадянської позиції.

Основний механізм виховання –освітній виховний простір, центральним структурним елементом якого є система відносин усередині простору. Морально-психологічна атмосфера, вимого й еталони поведінки, заведені в школі:

  • система стосунків між педагогами і школярами;

  • система відносин усередині учнівського та педагогічного колективів;

  • відносини між мікросоціумами (групами педагогів і (або) учнів, об”єднаних спільними цінностями , метою, спільною діяльністю). Значущість того чи іншого мікросоціуму визначається тим, наскільки великим є його вплив на формування ціннісних установок учня, його поглядів, переконань.

Наступним структурним елементом виховного простору школи є система внутрішніх і зовнішніх умов, спрямованих на розвиток, саморозвиток і самореалізацію учня як особистості.

Внутрішні умови :

  • учнівське самоврядування;

  • шкільне співуправління;

  • система роботи класних керівників, ефективність діяльності МО класних керівників;

  • психологічний супровід;




  • побудова освітнього простору на основі інтеграції освіти, розвитку та виховання з пріоритетом останнього;

  • система традицій школи.

До зовнішніх умов належать співробітництво із соціокультурними, освітніми і спортивними закладами села, у рамках якого учні школи набувають досвіду взаємодії з іншими мікросоціумами, збагачуючи тим самим свій внутрішній світ,

отримуючи навички комунікації , визначаючи своє місце в навколишньому світі.

Необхідно прагнути до того, щоб усі структурні елементи виховного простору максимально ефективно та позитивно впливали на учнів, на їхню соціалізацію.

«Формуємо особистість» - синтез основних аспектів буття особистості. Особистісний підхід стає реальним , якщо процес виховання є цілеспрямованою системою, в якій гармонійно поєднуються спеціально розроблена програма

життєдіяльності з можливостями саморозвитку і самоврядування. Виходячи із загальнолюдських цінностей і реалій сьогодення , людина ХХІ століття повинна бути фізично здоровою, духовно-моральною , інтелектуально розвиненою, цілісно мислячою й активно – діяльно пов”язаною з навколишнім світом.

Програма «Формуємо особистість» - це здійснення власних бажань і мрій, рух по висхідній особистісного розвитку. Адже прагнення підкорити висоту властиве самій природі людини.




Цілі та задачі програми виховної роботи «Формуємо особистість».

Виховання у кожній дитині людяності, доброти, громадянськості,творчого ставлення до діяльності ,дбайливого ,уважного ставлення до навколишнього світу, опанування культури свого народу.

Виховна система школи створюється спільними зусиллями усіх учасників виховного процесу.

Мета програми:

формування зрілої, цілісної особистості, адаптованої до життя

у будь-яких умовах.

Задачі програми:

1.Організація єдиного виховного простору, що розумно

поєднує зовнішні та внутрішні умови виховання школярів,

атмосферу шкільного життя, стосунки між членами

мікрогруп.

2.Залучення учнів до системи додаткової освіти з метою

забезпечення самореалізації особистості.

3. Створення умови самореалізації дитини: важливо, щоб

кожна дитина зрозуміла, що вона творець себе, своєї

дивовижної душі.

4.Виховання адаптованої людини, тобто людини, здатної

пристосуватися до вимог суспільства.

5.Прищеплення дітям з раннього віку почуття любові та

співчуття до ближнього.

6.Створення умов для участі сімей учнів у виховному

процесі , розвитку батьківських громадських

об”єднань,підвищення активності батьківського комітету.

7.Залучення батьківської громади до участі у співуправлінні

школою.

8.Розвиток самоврядування школярів, надання їм реальної



можливості братии участь в управління классу, школи, у

діяльності творчих і громадських об’єднань різної

спрямованості.

Принципи виховної роботи:

1.Особистісно-орієнтовані:

- Цілісний розвиток (фізичний , інтелектуальний, духовний);

- Психологічний комфорт ( вільна атмосфера поваги, успішності, досягнення

поставленої мети);

- Адаптованість («Школа – мій дім»);


2.Культурно-орієнтовані:

- Змістове ставлення до навколишнього світу;

- опора на культуру як на основу світогляду;

- толерантність;

- цілісна картина світу.
3.Діяльнісно-орієнтовані:

- опанування діяльності (ціле покладання, контроль, опора на самостійний

розвиток);

- креативність.



Пріоритетні напрямки виховної роботи в рамках програми

«Формуємо особистість»
1.Формування особистості вихованця школи.

Оскільки у центрі програми виховної роботи - учень, і програма орієнтована на створення оптимальних умов для формування повноцінної особистості випускника школи, основну увагу слід приділити певним характеристикам особистості.




    1. Інтелект.

Інформаційна база знань, отриманих у результаті навчання в школі, повинна супроводжуватися рядом розумових здібностей:

- критичність;

- гнучкість;

- здатність до рефлексії;

- самостійністю, широтою і глибиною мислення;

- здатність самостійно отримувати нові знання, знаходити їм сферу

застосування;

- здатність опановувати загально навчальні уміння та навички,

користуватися ними у навчальній і пізнавальній діяльності.


    1. Креативність.

У сучасному світі, який постійно змінюється, нетворчій особистості знайти своє місце, свою «нішу» дуже складно.Кожний вихованець школи повинен мати можливість виявити свої природні здібності, творчий потенціал, уміти знаходити нестандартні рішення життєвих ситуацій, бути сприятливим до нового, оригінального. Педагогічному коллективу необхідно приділяти основну увагу стимулюванню дитячої активності, творчості.



    1. Моральні цінності.

Вивчення загальноприйнятих норм поведінки у світі, державі, у

навчальному закладі, культурних цінностей історичного минулого

забезпечують зовнішню унормованість моральної поведінки учня.Формування

внутрішньої етичної унормованості здійснюється за допомогою вироблення

рефлексивного ставлення до себе відповідно до етичних ідеалів: гуманізму,

патріотизму, інтернаціоналізму, чесності, справедливості, відповідальності,

поваги до оточуючих людей, почуття власної гідності, милосердям.

Особливу увагу слід приділяти національній культурі, традиціям українського

народу.


    1. Комунікативність.

У зв”язку з необхідністю адаптації до умов соціуму, що постійно

змінюються , випускник школи повинен мати такі комунікативні навички:

-готовність до співпраці;

-здатність до розуміння іншої особистості, до співчуття;

-готовність надати допомогу;

-доброзичливість;

-такт.

1.5. Здоров”я.



Екологічна ситуація у світі нестабільна , вплив наркотичних речовин, алкоголю, тютюну на молодий зростаючий організм є згубним, можливості придбання цих речовин розширюються , незважаючи на діяльність правоохоронних органів – суспільство не може впоратися із цими проблемами. У зв”язку з наведеним вище у профілактичній роботі необхідно формувати у школярів такі установки:

-потреба у здоровому способі життя;

-ігнорування негативного впливу оточуючих;

-уміння управляти своїми емоціями, здоров”ям (психічним, фізичним);

-прагнення до зміцнення, поліпшення свого здоров”я.
1.6. Саморегуляція поведінки.

Важливою характеристикою особистості є здатність до саморегуляції свого поведінкових реакцій, до самоорганізації свого життя,уміння планувати свою та чужу діяльність, мати та відстоювати власні переконання, реалізувати свої проекти. Для цього необхідно сформувати такі якості особистості: цілеспрямованість, ініціативність, організованість, відповідальність, самостійність, почуття обов”язку, дисциплінованість, самоконтроль.


2. Підтримування , зміцнення і формування традицій школи.

Даний напрямок виховної роботи покликаний здійснювати культурно-орієнтовані принципи виховання. Цілісне уявлення про навколишній світ учні отримують через переживання особливих традиційних моментів шкільного життя, що дозволяє формувати громадянина, сім”янина, товариша. Гордість за свою школу, як і за свою сім”ю, виховує дух патріотизму, стимулює учнів і педагогів до формування нових традицій , до спільної творчості.

Необхідно ввести до традицій школи для підготовки всіх класних загальношкільних заходів, КТС створювати ініціативну групу – раду справи, не пізніше ніж за три тижні до заходу. Підготовку до КТС здійснюють за таким планом:

1.Створення ради справи.

2.визначення цілей і задач справи.

3.”Мозковий штурм”.

4.Написання плану, сценаріїв.

5.Проведення КТС.

6.Аналізування заходу,виявлення проблем, пошук шляхів їх вирішення.

3.Створення умов для творчості педагогів та учнів.

Особистості творчій, здатній до прийняття нестандартних рішень, пошуку нетрадиційного виходу із ситуації, простіше знайти своє місце , свою “нішу” в сучасному суспільстві. Реалізація даного напрямку системи виховної роботи здійснюється за умови дотримання таких умов:



  • Урахування індивідуальних здібностей кожного;

  • Урахування вікових періодів для розвитку потенційних здібностей до значущих видів діяльності;

  • Предметне самовизначення учнів з метою випробування своїх сил у різних видах діяльності;

  • Опора на змагання у навчально-виховному процесі (олімпіади, конкурси, огляди, турніри і т.д.);

  • Урахування соціального замовлення суспільства;

  • Творчість педагогів – запорука успішного формування творчості учнів школи.


Тематичні періоди і напрямки діяльності школи.
І тематичний період - «Від родини до шкільної родини йде життя дитини»

Основні виховні заходи з організації і розвитку класних колективів:

  • Інформування (ознайомлення з підбіркою літератури з теми: «Самоствердження особистості») ;

  • Класні збори;

  • Конкурси фотогазет;

  • Бібліотечні уроки;

  • «Дні іменинника»;

  • Тематичні класні години;

  • Бесіди;

  • КТС ;

  • Тестування;

  • Робота над проектами;

  • Батьківські конференції.

ІІ тематичний період - «Не споглядати й говорити, а вершити і творити»



Основні виховні заходи з розвитку творчості учнів:

  • Конкурси;

  • КТС;

  • Творчі проекти;

  • Виставки робіт;

  • Ігрові програми;

  • Екскурсії;

  • Дослідження.

ІІІ тематичний період – « Власне здоров”я- у власних руках».

Основні виховні заходи з виховання бережливого ставлення до власного

здоровя, попередження правопорушень:

  • Змагання;

  • Конкурси;

  • Флеш акції;

  • Виступи агітбригад;

  • Бесіди;

  • Години спілкування;

  • Ігри-заняття;

  • Тренінги;

  • Усні журнали.

ІУ тематичний період – «Пізнай себе і ти пізнаєш світ»



Основні виховні заходи з виховання в учнів позитивних якостей:

  • Тестування;

  • Бесіди;

  • Тренінги;

  • Анкетування;

  • КТС;

  • Диспути;

  • Круглий стіл;

  • Конкурси;

  • Заочні подорожі;

  • Огляди преси.

У тематичний період – « Вік живи – вік учись».



Основні виховні заходи з виховання в учнів прагнення до знань:

  • Участь у предметних олімпіадах;

  • КТС пізнавального характеру;

  • Диспути;

  • Конкурси;

  • Заочні подорожі;

  • Батьківські збори;

  • Класні збори;

  • Турніри;

  • Вікторини.

УІ тематичний блок – «Де рідний край, там і рай».



Основні виховні заходи з виховання в учнів культурних надбань рідного краю.

  • Уроки пам”яті;

  • Усні журнали;

  • КТС;

  • Трудові десанти;

  • Трудові сюрпризи;

  • Цікаві зустрічі;

  • Родинні свята;

  • Тематичні вечори.

УІІ тематичний блок – « Учнівське товариство «Родина»



Основні виховні заходи щодо співпраці з шкільним учнівським товариством

«Родина»:

  • КТС;

  • Засідання комісій товариства;

  • Флеш акції;

  • Контроль над діяльністю класних колективів;

  • Випуск стінгазет;

  • Трудові справи;

  • Шефська допомога;

  • Учнівське дозвілля;

  • Спортивно-масові заходи;

  • Анкетування;

Виховними принципами педагогічної діяльності мають бути: системність, доступність, зв”язок з життям, врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, особистісно зорієнтований, діяльнісний та комплексний підходи до організації виховного процесу, оптимальний вибір форм і методів роботи.

Опис досвіду.

Я, Стеценко Віталіна Миколаївна працюю в Бесідському навчально-виховному комплексі вчителем історії та права з 1989 року, а з 2002 року заступником директора з виховної роботи . Після закінчення Українського Державного Педагогічного Університету ім.М.Драгоманова збулася моя мрія : працювати вчителем у рідній школі. Я змогла прослідкувати рівень формування ціннісно орієнтованої особистості: від маленької, несміливої в оточуючому середовищі дитини до дорослої людини з сформованими поглядами, переконаннями, з певною метою і бажанням її реалізувати .

Тому, працюючи над цією проблемою, проводилося безліч заходів, спрямованих на дослідження питання формування ціннісно орієнтованої особистості, що дуже важливо в сьогоднішній школі.

В чому ж полягає моя позиція заступника директора з виховної роботи?

Насамперед, у формуванні дитини, підлітка як ціннісно орієнтованої особистості. Для мене головне, щоб соціальні цінні ідеї, спонукання стали внутрішніми стимулами особистості школяра. При цьому кожен учень повинен не менше розуміти, а проявляти цілеспрямованість в утвердженні принципів загальнолюдської моралі, правди, справедливості, гуманізму, доброти, патріотизму, мати повагу до культурно-національної духовності, історичних цінностей та символів нашої держави, поважати гідність людини через повагу до матері та батька, до свого роду, протистояти насильству, вживанню алкоголю, та наркотиків та іншим шкідливим звичкам, не стояти осторонь політичних процесів, а проявляти бажання пізнати сутність тієї чи іншої суспільно значимої події , бо жити в суспільстві і бути поза його межами неможливо. При цьому для мене в моїй роботі важливо будувати свої відносини з дітьми на принципах співробітництва, співтворчості, пам”ятаючи, що довіра та повага до особистості руйнують замкнутість, відчуженість, протистояння, що інтерес до дитини повинен бути направлений як до суб”єкта діяльності, враховуючи її потреби, психічні та вікові особливості, що складність і неоднозначність світу, оточуючого середовища впливають підчас більше, ніж виховний захід.

Вчителі нашої школи постійно ведуть пошуки раціональних шляхів, щоб створити в школі умови взаєморозкриття добрих починань батьків, позашкільних культурних центрів, а також для гармонійного розвитку особистості учня. Для цього в школі проводяться засідання педагогічної ради, на яких обговорюються питання самовдосконалення вчителя, педагогіка життєтворчості, діяльність колективу щодо впровадження нових форм і методів організації позакласної життєдіяльності учнів. ДОДАТОК А.

Основою виховної системи в нашій школі є повага і довір’я до дитини, визнання її права на життя, навчання і власний моральний вибір.

Виховна робота нашої школи спрямовується на те,щоб учні могли поглянути на себе очима однокласників, батьків, вчителів, односельців і виявити в собі те, над чим треба попрацювати , на що треба звернути увагу. З цією метою в школі проводяться різні заходи. Тут формуються навички самоаналізу – зіставлення особистої поведінки з соціальними нормами і цінностями, іде поступовий розвиток здатності контролювати себе. Саме такі якості формуються і розвиваються під час проведення позакласних заходів.

В роботі з учнями формується система самооцінки й саморегуляції. Вивчається рівень самооцінки. Для учнів, в яких завищена самооцінка, підбираються індивідуальні форми роботи, під час яких учень може конкретно оцінити свою діяльність і переконатися, на що він здатний. Діти із заниженою самооцінкою залучаються до проведення різних заходів або до такої діяльності, де б вони почували себе впевнено, де б могли проявити ініціативу. Саме в таких заходах взяли участь і допомогли в організації малоактивні учні.

Створюючи виховну систему школи ми завжди враховуємо інтереси учнів та їх батьків, громадськості, місцевих органів самоврядування, можливості педагогічного колективу традиції школи і села,соціальне оточення.

Основне завдання, яке стоїть перед педагогами нашої школи ,- формування в дітей та молоді системи цінностей і духовних пріоритетів, національної самосвідомості, розвитку творчої всебічно розвиненої особистості, особистісного потенціалу, залучення кожної дитини до активної громадської діяльності, а також піклування про здоров’я кожної дитини.

Якщо прослідкувати весь навчально-виховний процес, то по закінченні початкової школи і переході до середньої ланки, учень, який звик до одного вчителя, до його вимог, до того, що знаходиться під постійним контролем, повинен у 5 класі одночасно звикати як до класного керівника, так і до своїх вчителів-предметників, кожен з яких особистість. Руйнується схема попереднього педагогічного впливу, втрачаються деякі ціннісні орієнтації, по суті колектив треба формувати по-новому.

Ці питання обговорюються з класним керівником, аналізуються практичним психологом і вже потім на педагогічній раді розглядається питання адаптації учнів 5 класу до навчання в середній ланці. При цьому існує тісна співпраця класовода і класного керівника п”ятикласників.

Такий же процес проводиться і при вивченні питання адаптації першокласників до навчання в початковій школі. Для того , щоб перехід від дитячого садка до школи відбувся як менш безболісно для дошкільнят, працює творча група класоводів і вихователів дитячого садка «Три кроки». Дана група вивчає та аналізує проблеми, які виявлялися протягом не одного року, а потім вирішує їх через творчу співпрацю. А так, як дитячий садок є одним із структурних підрозділів нашого навчально-виховного комплексу, то дана співпраця позитивно впливає на адаптаційний період першокласників.

Для того, щоб залучити до співпраці і батьків першокласників, розроблено проект «Батьківське віче», який передбачає спільні справи школи і батьків.

ДОДАТОК Б.

Але не тільки батьки першокласників повинні співпрацювати з школою.

Взаємовідношення вчителя і сім’ї учня повинні бути такими, щоб мати успіх

у вихованні. Саме від характеру відношень учителя з учнем, його батьками залежить не лише самопочуття дитини, а й її успіхи в навчанні і вихованні. При цьому учитель також повинен користуватися загально-педагогічними принципами, такими, як: науковість,доступність , систематичність, тісний зв’язок педагогічної теорії з практикою сімейного виховання. На власному досвіді я переконалася, що в цій роботі не може бути зупинок і навіть тимчасової перерви. Діти вчаться в школі, а перед батьками виникають і ставляться все нові і нові завдання. Їх вирішення можливе лише у взаємодії через підвищення педагогічної культури батьків.

В цій складній і важливій роботі можливе використання самих різноманітних форм і методів роботи:


  • Регулярні педагогічні бесіди по програмі, складеній на основі певного контингенту учнів, батьків;

  • Групові консультації з окремих питань виховання і навчання;

  • Індивідуальні консультації батькам;

  • Залучення батьків до педагогічної самоосвіти. Надання допомоги в цій справі;

  • Батьківські конференції по обміну досвідом сімейного виховання.

Моя практика роботи з батьками показала, що батьків можна об”єднати в такі групи:

І група: Батьки – помічники вчителя у виховній роботі з дітьми. Це сім’ї з

багатими традиціями, проявляють свою громадську активність,

добросовісно відносяться до доручень.

ІІ група : Батьки – потенційні помічники вчителя і школи у вихованні дітей.

Вони будуть допомагати, якщо будуть знати, що і як робити.

Батьки такої групи позитивно впливають на дитину своїми духовними

якостями.

ІІІ група: Батьки – не розуміють або не хочуть розуміти вимоги школи у виховній

роботі, вони негативно відносяться до школи, до вчителів. Тільки одні

своє ставлення проявляють відкрито, а інші приховують це.

Але все таки , як сказав В.О.Сухомлинський, “дитячий колектив лише тоді стає виховною силою, коли він возвеличує кожну людину, стверджує в кожнім почуття власної гідності, поваги до самого себе”.

У своїй роботі з класними колективами пріоритетними я вважаю вивчення індивідуальних особливостей кожної дитини та її родини; формування високодуховної особистості спільно з родиною на кращих родинних традиціях, розвиток творчих обдарувань і здібностей. Значну допомогу в роботі класним керівникам надають “Індивідуальні картки учнів”, які запроваджені в Ставищенському районі, з яких черпається вся інформація про дитину: її здібності, особливості характеру, темперамент. Частину роботи з картками проводить шкільний практичний психолог, а це дає змогу реальніше вивчати класні колективи.

Психологічні дослідження, тестування допомагають у виявленні рівня комунікативності учня, соціометричного статусу класу, мотивів навчальної діяльності, самооцінки, особливостей мислення, пам’яті, креативності, уваги, допомагають діагностувати емоційно-вольову сферу тощо. Крім спеціальних психологічних досліджень, проводяться анкети, розроблені класними керівниками на основі спостережень за учнями під час уроків і в позаурочний час. ДОДАТОК В.

І тому перед плануванням діяльності класного колективу і школи, постійно аналізується склад учнівських колективів, ситуація в родинах.

Це робиться шляхом індивідуальних бесід з батьками та учнями. Запроваджено нами індивідуально-колективна форма роботи “Порадьте класному керівникові”, дає змогу і можливість спланувати роботу, враховуючи побажання батьків та учнів.

Необхідною я вважаю у вивченні дітей та класного колективу спільну роботу з психологом. Психологічні дослідження допомагають досконало зрозуміти індивідуальні особливості кожного, розробити стратегію і тактику виховної роботи, виробити рекомендації для учнів, для педагогів-предметників. Далі поглиблюємо вивчення індивідуальності кожного учня відповідно до вікових особливостей. Так, у 5-8 класах, проводячи бесіду “бути самим собою чи рівнятися на когось?”, вивчаємо ідеали учнів, а проводячи диспут “Що змінилося у моєму характері?” , намагаємося корегувати набуті негативні риси. Обов’язково звертаємо увагу на динаміку розумового розвитку учнів. З цією метою проводяться заняття з практичним психологом, на яких учні вчаться аналізувати свої вміння і навички, формують поняття самооцінки .

У старших класах важливим є визначення потреби у досягненнях, вивчення неформального лідерства у класі, мікрогруп, міжособистісних стосунків та певного стилю спілкування. Аналіз таких досліджень дає можливість коректувати взаємостосунки в класі шляхом перерозподілу доручених справ.

Тому щороку учні під керівництвом педагога-організатора переобирають

керівні органи учнівського самоврядування, під керівництвом класних керівників – старостат. Учнівське шкільне товариство “Родина” тісно співпрацює з адміністрацією школи, громадськістю села та іншими громадськими організаціями. ДОДАТОК Г.

Навчені з молодших класів виконувати доручену справу, діти стають дедалі самостійнішими, знають, що від них вимагається ; участь в самоврядуванні допомагає їм проявити кращі якості особистості, вирости у власних очах і в очах однокласників, батьків і педагогів.

Великого значення надаємо і розвиткові індивідуальних творчих здібностей кожного учня. Для цього проводяться творчі конкурси, змагання, проектна діяльність. Також у кожному класі проводяться індивідуальні бесіди, тренінгові заняття, години спілкування, на яких намагаємось спонукати учнів до розвитку їх загально навчальних знань і вмінь. А також формуємо потяг до творчості, естетичні смаки , прагнення удосконалювати свої здібності.

Немалого значення надаємо інформаційно-пізнавальним годинам, які розвивають інтелект, розширюють кругозір учнів: “Світ навколо нас”, “ Дзвони Чорнобиля”, “Пам’ятаємо Афганістан”, “День Землі” та ін. На таких годинах вчимо дітей критично осмислювати дійсність і людей, формувати політичні, екологічні, юридичні погляди, розвивати прагнення дізнатися більше, стати інтелектуально вищими, багатшими.

Таким чином спонукаємо дітей до самовиховання і самовдосконалення, що є необхідними складовими особистісно орієнтованої моделі виховання.

ДОДАТОК Д.

Чи не найважливішою ланкою виховної системи школи є виховання кращих моральних рис особистості, формування духовності. Далі поступово в процесі роботи розширюємо поняття учнів про духовність і формуємо переконання і потребу в найкращих морально-етичних засадах – людяності, совісті, честі, повазі до поглядів і переконань інших, прагнення робити добрі вчинки.

А виховання духовності через національні традиції, через родинне виховання важлива сторінка виховної системи нашої школи. У збірнику “Святкуємо разом”, можна ознайомитися з розробками виховних заходів. ДОДАТОК Е.
Родинні свята – це форма роботи, яка допомагає відродити духовну основу, коріння кожної особистості, донести до кожної сім’ї національний дух, а юних спонукають бути гідними продовжувачами традицій свого роду і народу.

Ще однією формою роботи, яка дозволяє здійснювати особистісно орієнтований підхід до виховання, є участь дітей у гуртках за інтересами.

В школі працюють такі гуртки: спортивний, хореографічний, “Зірниця”, гурток іграшки. Гурткова робота сприяє тісній співпраці учнів, учителів та батьків. І це виховує і розвиває в учнів художньо-естетичні смаки.

Практика показала, що така форма роботи є дуже цікавою для дітей, адже вони мають можливість розкритися як особистість, представити свій суб’єктивний досвід, мислення і разом з тим повчитися в інших, більш досвідчених, збагатити свій емоційний світ, зробити для себе якісь відкриття.

В школі працюють два музеї - Освіти, Бойової Слави. Учні продовжують пошукову діяльність. Тому колективом школи приділяється значна увага військово-патріотичному вихованню. Учні школи вивчають історію рідного краю, пропагують рідну мову, беруть участь у районних конкурсах, допомагають ветеранам і літнім людям.

Важливе місце посідає морально-правове виховання. Це уроки права, тиждень правових знань, конкурси знавців права, класні години на правову тематику. Велику увагу приділяємо і превентивному вихованню, завдяки чому останні десять років не маємо учні в на обліку в дитячій кімнаті міліції.

Особистісноорієнтований підхід до виховання не можливий без особистості учителя, адже краще всіх слів навчає живий приклад. Тому у виховній роботі всі вчителі нашого навчального закладу дотримуються таких заповідей:


  • Навчаючи інших – навчаємось самі. Пам’ятаємо: учнів захоплює висока культура педагога, знання предмета;

  • Без любові до дітей немає класного керівника. Ні посада, ні звання, ні освіта не зарадять.

  • Шукаємо в учневі хороше;

  • Стежимо за тим, щоб наші слова не розходились з ділом;

  • Справедливість – головна риса педагога;

  • Постійно помічаємо зміни в особистості учня;

  • Намагаємось все бачити та чогось не помічати; усе чути та чогось не розчути;

  • Бути з учнями поруч, але трішечки попереду.

Для контролю над роботою класних керівників проводжу аналіз виховних заходів згідно розробленого алгоритму. ДОДАТОК Ж.

Перед школою стоїть ще багато різних завдань:



  • Залучення кожного учня в таку позицію, щоб він сам міг бути ініціатором, організатором і творцем процесу сприятливої міжособистісної взаємодії;

  • Забезпечення емоційної та моральної комфортності кожного з учасників виховного процесу;

  • Насичення всієї виховної роботи проблемним змістом, що дасть учням можливість вирішувати свої проблеми.

Отже, школа – це надзвичайно перспективне поле формування здатності особистості здійснювати життєвий вибір. Тривалість та системність включення особистості учня в шкільне життя сприяють створенню умов, необхідних для формування життєвого досвіду, який ляже в основу майбутніх життєвих виборів.

Потрібно забезпечити можливість для аналізу результатів життєвого вибору, обміну досвідом, прийняття рішень (в учнівських проектах, учнівському самоврядуванні). Треба приділяти належну увагу вихованню вольових якостей учнів.

Я вірю, що наша школа зможе знайти свій шлях до серця та розуму дитини, допоможе становленню життєстійкої та життєздатної людини нового покоління.

Пояснювальна записка.

Останнім часом виховній роботі у школі приділяється особлива увага. У процесі виховання молодого покоління перед учителями постає чимало складних і водночас важливих завдань. Як виростити гармонійну особистість? На які моральні цінності зорієнтувати дитину? Як допомогти їй зберегти доброту, людяність, вірність своїм родинним витокам? Як підтримати допитливість школярів і зробити процес навчання цікавим для них і бажаним?

Ключ до вирішення цих та інших проблем сучасного виховання – позакласна робота з учнями.

Виховна робота у школі – безперервний, цілеспрямований і систематичний процес впливу вчителя на учня не лише під час навчання, а й поза уроком. Ефективно провести виховну годину зазвичай складніше, ніж дати гарний урок.

Збірник «Святкуємо разом» саме і розрахований на те, щоб допомогти вчителям у нелегкій справі творення молодої гармонійної особистості.

Бо проведення виховного заходу не повинне сприйматися дітьми як чергова рутинна бесіда на певну тему. Невимушена форма театралізованого дійства, у якому діти беруть участь із задоволенням, - найкраща для виховання, адже виховання не терпить примусу.

Свято – це багатогранний виховний захід, що традиційно проводиться у школі. Підготовка такого заходу вимагає тривалого часу і залучаються всі вчителі і учні школи. Його складовими елементами є: поезія, музика, інсценізація, хореографія. У збірнику «Святкуємо разом» розроблено виховні заходи, які відповідають вимогам «Концептуальних засад основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України». Він допоможе залучити більшість учнів школи до активної участі у громадському житті школи та класу.



Сподіваємось, робота з даними розробками допоможе вчителям організувати цікавий і змістовний виховний захід.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал