Програма «Український мовленнєвий етикет» Календарне планування факультативного курсу




Сторінка2/12
Дата конвертації23.12.2016
Розмір5.01 Kb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Формули
ввічливості
в
дипломатичному листуванні.
Україна
- незалежна суверенна держава. Українська мова - державна мова України. Значення дипломатичної служби для держави. Різниця в значеннях слів
посол,
посланник,
посланець.
Особливості офіційно- ділового стилю мовлення: спонукальність, непроникність, розпорядність, регламентованість.
У ч е н ь:
Загальні
вміння
та
навички
знає основні дати становлення незалежної
України; доводить значення державної мови; аналізує особливості дипломатичного листування; розрізняє види дипломатичних листів; уміє скласти найпростіший лист в офіційно-діловому стилі, вживаючи етикетні мовленнєві формули дипломатичного характеру; аналізує конкретні життєві ситуації і за допомогою слова знаходить правильне рішення;

11
Підстилі офіційно-ділового стилю: законодавчий, адміністративно- управлінський, їх особливості. Поняття
міжнародної
ввічливості. Основні види документів для дипломатичного листування: ноти, листи, меморандуми, пам'ятні записки, заяви уряду, ноти уряду, особисті послання, приватні листи напівофіційного характеру. Дипломатичне листування
Б.Хмельницького - зразок міжнародної
ввічливості. Дипломатія в Запорозькій
Січі.
Форми звертань, подяки, засвідчення в повазі та компліменти в дипломатії читає
твори художньої літератури для збагачення свого лексичного запасу.
Мовні знання та вміння вживає в мовленні
іменники в кличному відмінку; розрізняє
значення синонімів; добирає доцільні етикетні мовленнєві формули.
Літературний матеріал.
«Енеїда» І.Котляревського.
Елементи теорії літератури
Епітети,
метафори,
гіперболи,
інверсія.
Віч-на-віч з телефоном.
Телефон - важливий елемент нашого життя. Історія винайдення телефону
(Тайлор, Шарль Бурсель, Томас Едісон,
Александр
Грехем Белл, Елізо І рей). Ставлення до телефону в різні часи.
Перша телефонна розмова. Перші телефонні станції. Вимоги до .телефоністок у минулому столітті. Значення слова
телефон.
Телефонний мовленнєвий етикет. Різновиди реплік: початок та закінчення розмови, уточнювальні запитання та відповіді, формули привітання, подяки, звертання, повідомлення про себе.
Пам'ятка
«Розмова по телефону».
Раціональна структура часу в телефонній розмові.
Особливості приватних та ділових дзвінків.
Статусно-рольова гра.
Значення автовідповідача. Телефонні розіграші: за
і проти. Тест на фоногенічність.
У ч е н ь :
Загальні вміння та навички
знає історію винайдення телефону, основні вимоги до телефонної розмови
(приватної чи ділової) колись і тепер; розуміє й
пояснює значення слів та висловів королівські
вуха, комутатор, телефон; висловлює свої думки; має й реалізує акторські навички.
Мовні знання та вміння
уміє правильно вживати іменники в кличному відмінку, користуватися словником
іншомовних слів; добирає відповідні пошанівні форми, форми вибачення.
Присяга
в
мовному
етикеті
українців.
Присяга в житті українців у минулому: у скіфів, у часи Київської Руси-
України. Рота та божба як різновиди давніх присяг. Найсвященніша присяга
- цілувати землю. Звичай побратимства в давні часи. Одна з найдавніших - присяга на вірність коханій людині.
Козацькі присяги.
Чому право присягати мав не кожен.
Відповідальність присягати іменем
Бога. Принцип самозакляття в присязі.
У ч е н ь :
Загальні
вміння
та
навички
знає історію присягання в давні часи; аналізує
звичаї та правила поведінки під час складання присяги в різні часи; розкриває
виняткову роль присяги в житті людей; уміє пояснити ті чи інші звичаї під час присягання, відповідальність за сказане; має й реалізує акторські навички; уміє уважно читати
твори художньої літератури для збагачення свого лексичного запасу.
Літературний матеріа «Благослови, мати»
Д.Гуменної, вірші П.Ребра.

12
«Неофіційна» присяга.
Елементи
теорії
літератури
Епітети, метафори.
На телеграфі.
Поняття
телеграфний
стиль
і
телеграфний етикет. Основні їх ознаки: небагатослівність, лаконізм, докладні лише адреса та дані про адресата, необов'язковість уживання прийменників, сполучників, часток, розділових знаків. Умови написання слів
крапка, кома тощо. Види телеграм: ділові, службові, вітальні, приватні.
Особливості вітальних телеграм. Епітети в телеграмах. Особливості телеграм, що повідомляють про неприємності, висловлюють співчуття.
У ч е н ь :
Загальні вміння та навички
знає ознаки «телеграфного стилю»; вирізняє
основні елементи телеграфного етикету; уміє скласти й відправити телеграму.
Мовні знання та вміння
добирає відповідні синоніми, до слів; правильно вживає

й відмінює власні
імена, прізвища людей та складні географічні назви.
Елементи теорії літератури
Епітети.
«Ти славно вік свій одробив»
(етикет
поховальних
обрядів
українців).
Життя - це чергування сумних та радісних подій. Почуття страху перед обличчям смерті. Сприйняття смерті давніми народами: скіфами, трипільцями,
єгиптянами, вавилонянами, слов'янами-язичниками, народами
Африки,
Азії,
Європи.
Літературні описи ритуалів поховання в
«Повісті минулих літ». Пекло і потойбічний світ в
«Енеїді»
І.Котляревського. Опис поховальних традицій у повістях «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського, «Маруся»
Г.Квітки-Основ'яненка.
Один
із найдавніших жанрів народної творчості
- голосіння, його магічне значення.
Промова про покійного - перелік його чеснот.
Мовленнєвий етикет у слові про померлого - некролозі.
У ч е н ь :
Загальні
вміння
та
навички
знає
елементи поховальних обрядів різних народів; уміє пояснювати певні їхні елементи, спираючись на традиції цих народів; знає правила поводження на похороні; уміє виголосити промову про покійного, скласти
некролог; має й реалізує акторські навички; уважно читає твори художньої літератури для збагачення свого лексичного запасу.
Мовні знання та вміння
уміє добирати відповідні до ситуації синоніми, вживати доречні фразеологізми.
Літературний матеріал
«Повість минулих літ», український фольклор
(плачі та голосіння), «Енеїда» І.Котляревського,
«Маруся» Г.Квітки-Основ'яненка, «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського, поезії Т.Шевченка,
Є.Гребінки,
П.Грабовського,
І.Франка,
І.Манжури, П.Тичини, новели Гр.Тютюнника:
Елементи
теорії
літератури
Епітети, порівняння, метафори, уособлення, гіперболи, літоти.
"Краса жінки — в очах її коханого"
або "Кому — як ґава, а мені — як
пава"
(про
вміння
робити
компліменти).
Естетична категорія прекрасного та потворного. Еталон жіночої краси з різні часи у різних народів. Відображення жіночої краси в українській фразеології.
Літературні героїні: типове та
індивідуальне в описах
їхньої зовнішності
(«Маруся»
Г.Квітки-
Основ'яненка, «Дві московки» І.Нечуя-
Левицького). Порівняння - поширений
У ч е н ь :
Загальні вміння та навички
характеризує красу в різних її виявах; аналізує конкретні життєві ситуації, коли доцільно робити компліменти; уміє зробити доречний комплімент у слушний момент; описує зовнішність людини, використовуючи художні засоби; уважно читає твори художньої літератури для збагачення свого лексичного запасу; добирає такі засоби в мовленні, які були б щирими та приємними людині.
Мовні знання та вміння
уміє творити ступені порівняння прикметників та

13 портретний засіб («Кайдашева сім'я»
І.Нечуя-Левицького). Некрасивих людей не буває: кожен тип краси має своїх прихильників. прислівників; добирає синоніми; доречно вживає
в мовленні фразеологізми.
Літературний матеріал
«Маруся» Г.Квітки-Основ'яненка, «Дві московки», «Кайдашева сім'я» І.Нечуя-
Левицького.
Елементи теорії літератури
Епітети, порівняння, метафори, уособлення, гіперболи, літоти.
Жести
правдивіші,
ніж
слова?
(Несловесні засоби спілкування)
Мільйон невербальних сигналів, їх відображення в українській фразеології.
Більшість жестів - однакова в усьому світі. Міміка та жести - відбиток психологічного стану людини та її характеру.
Лікувальний характер усмішки, її різновиди. Різновиди жестів: ритмічні, емоційні, вказівні, зображальні, жести-символи.
Жестикуляція в дипломатії.
Фізкультхвилинка жестами.
Жестикуляція в різних народів. Не етикетний характер деяких
«зображальних» жестів.
Уміння контролювати свої жести - свідчення вихованості людини.
У ч е н ь :
Загальні
вміння
та
навички
знає символіку жестів різних народів; уміє пояснювати міміку та жести навколишніх людей, щоб не потрапити в неприємну ситуацію; контролює свої жести, доречно використовуючи
їх; має й реалізує акторські навички.
Літературний
матеріал
Міфологія, фольклор, Біблія, молитовники,
«Конотопська відьма»

«Замовляння й забобони — давньої
мудрості закони?»
Розуміння давніми людьми магічної сили вимовленого слова. Різновиди елементів антиетикету: забобони, прокльони, віщування, замовляння. В основі замовлянь
- ототожнення природного та людського.
Різновиди замовлянь: родинно-побутові, дівочі
(приворотні та відворотні), господарські, лікувальні, суспільні тощо. Вербальна магія - наука про прокльони. Біблійні та небіблійні прокльони. Елементи антиетикету у творах художньої літератури
(«Конотопська відьма»
Г.Квітки-
Основ'яненка, «Тіні забутих предків»
М.Коцюбинського, «Зачарована Десна»
О.Довженка). Лайка в українців у давнину – це побажання добра. Причина та «вроки» («лихе око»), різниця між ними. Ознаки зурочення та способи захисту від нього. Сила молитви.

У ч е н ь :
Загальні
вміння
та
навички
доводить
на конкретних прикладах силу вимовленого слова; розуміє антиетикетний характер прокльонів, замовлянь тощо; уміє пояснити медичну природу деяких зурочень; встановлює різницю між віруваннями та забобонами; аналізує образи міфології як носіїв забобонів та джерела прокльонів; аналізує
біблійні та фольклорні сюжети, у яких підкреслюється значення й сила слова; розуміє, що елементи антиетикету присутні в культурах усіх народів; знає основні відомості про міфологію різних народів; порівнює антиетикет різних народів і знаходить
причини відмінностей; має й реалізує акторські навички.
Літературний матеріал
Міфологія, фольклор, Біблія, «Конотопська відьма» Г.Квітки-Основяненка, «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського, «Зачарована
Десна» О.Довженка.


14
Орієнтовне календарно-тематичне планування занять факультативного курсу
«Український мовленнєвий етикет»





Пор. номер
Тема факультативного заняття
Кількість годин
1.
Загальне уявлення про роль і значення етикету в житті людини. Український мовленнєвий етикет як складник культури нації
1 2.
Традиційні українські етикетні форми привітань та прощань
1 3
Правила поведінки в конкретних життєвих ситуаціях: у громадських місцях, у службових приміщеннях,під час знайомства та прощання
1
4
Форми звертання в українській мові. Різні форми звертань до незнайомих людей
1 5
Знайомство - важливий момент для розвитку подальших стосунків. Форми етикету при знайомстві
1
6
Зустріч гостей. Загальні правила поведінки за столом.
Елементи оформлення святкового столу
1 7
Вибір подарунка
1 8
Види листів. Особливості ділового листування
1
9
Формули ввічливості в дипломатичному листуванні
1 10
Телефонний мовленнєвий етикет
1 11
Присяга в мовному етикеті українців
1 12
Поняття про телеграфний стиль і телеграфний етикет
1 13
Сприйняття смерті давніми народами. Етикет поховальних обрядів українців
1 14
Естетична категорія прекрасного та повторного. Еталон жіночої краси в різні часи в різних народів
1 15
Мова жестів. Відображення невербальних сигналів в українській фразеології
1 16
Різновиди жестів. Усмішка, її різновиди. Жестикуляція в дипломатії
1 17
Різновиди елементів анти етикету: забобони, прокльони, віщування, замовляння
1 18
Повторення матеріалу, вивченого протягом року
(семестру)
1

15
Тема 1
. Загальне уявлення про роль і значення етикету в житті людини.
Український мовленнєвий етикет як складник культури нації

Мета: пояснити походження слова етикет та його значення; довести важливість мовленнєвого етикету в наші дні; розвивати увагу учнів, спостережливість, пам'ять; виховувати позитивні людські якості.
Хід заняття
І.Організаційний момент
ІІ. Оголошення теми та завдань заняття
ІІІ. Опрацювання нового матеріалу
1.

Розповідь учителя з елементами бесіди
Історія етикету
«Великий тлумачний словник сучасної української мови» подає таке визначення етикету: «Установлені норми поведінки і правила ввічливості в якому-небудь товаристві». Слово «етикет» дуже схоже на слово «етикетка».
- Що між ними спільного?
Вважається, що слово «етикет» французького походження і має два значення: «ярлик» («етикетка») і «церемоніал». Хоча, насправді, і до французів це слово прийшло з голландської мови, де воно спочатку означало кілочок, до якого прив'язували папірець із назвою товару, а пізніше - папірець із написом- етикеткою, яку ми і сьогодні бачимо щодня на всіх товарах. На основі значення
«напис» розвинулось більш вузьке значення – «церемоніал», тобто, правила поведінки. Їх багато, і у різних народів вони неоднакові. Слово «етикет» прижилось у багатьох мовах. Але в українській мові є свої слова-синоніми до цього слова.
- Давайте підберемо такі слова (ґречність, чемність, норми поведінки).
Перші згадки про ґречність сягають тисячолітніх глибин людської історії.
У літературних текстах стародавнього Шумеру (сучасна територія Іраку та
Ірану) було викладено перші моральні принципи, які, на думку шумерів, були надані людям богами. У правилах поведінки різних народів відображаються різні умови їхнього життя. Ось деякі приклади. З часів стародавнього Риму до нас прийшов звичай гостинності. У стародавньому Єгипті для міжнародних переговорів вперше почали призначати спеціальних людей - послів, а самі переговори проводилися в урочистій обстановці. До речі, в Єгипті вперше з'явився звичай замикати двері на ключ. Але тільки з того боку, де був замок. У стародавній Греції посли носили при собі спеціальні жезли Гермеса, до того ж,
їм вручали інструкції з поведінки, що мали назву «дипломах». В античній
Греції навчились відмикати замки, а ключі тоді були більше метра довжиною, і носили їх через плече. І здаля було видно, що йде людина, яка нікому не довіряє. У цій же країні біднякові жити за рахунок багатія не вважалось ганебним. Бідняк був у багатія на побігеньках, розважав його, а за це багатій давав йому харчі. Грецькою мовою слово «дармоїд» звучало так: «парасит», а згодом воно перетворилося у «паразит». Жителі скандинавських країн першими ввели до правил ґречної поведінки звичай надавати почесні місця жінкам і

16 найбільш шанованим гостям. У стародавньому скандинавському епосі «Едда» детально розповідається про поведінку за обіднім столом, а правила проголошення тостів у цього народу були розроблені до дрібниць. За порушення етикету призначались штрафи. Перший посібник із ґречності було створено 1204 року іспанцем Педро Альфонсо і називався він «Дисципліна клерикаліс». У ньому викладалися правила поведінки за столом, прийому гостей, проведення бесіди.
В Україні перші писемні правила поведінки було викладено великим київським князем Володимиром Мономахом. Він писав: «У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться… Ні питтю, ні їді не потурайте, ні спанню… Лжі бережіться… А куди підете і де станете, напоїте, нагодуйте, краще стороннього; а ще більше вшануйте гостя, звідки він до вас прийде. Недужого одвідайте, за мрецем ідіте, тому що всі ми смертні єсмо. І чоловіка не миніть, не привітавши, добре слово йому подайте». В Росії у ХVІІ столітті з'явилася книжка «Юності чесне зеркало...», у якій подавались настанови молоді про поведінку в гостях, на службі, за столом. У ХIV-XVII століттях при дворах
європейських правителів було запроваджено посади церемоніймейстерів, які мали знати всі правила придворного етикету - від зачісок до застібок на взутті та прийому гостей.
А пам'ятаєте вислів: «розводити китайські церемонії»? Таких церемоній у стародавньому Китаї було близько 30 тисяч. Звичайно, їх роками вивчали тільки заможні люди, бо бідняки не могли гаяти час на їх засвоєння та дотримування. Так, колись при зустрічі китайці тиснули руки самі собі. А у більшості країн прийнято тиснути руки один одному. У південних країнах, де руки у людей вологі від поту, такі жести непопулярні. Натомість, в африканських народів при зустрічах прийнято дарувати один одному гарбуза.
Калмики, вітаючись у колишні часи, від щирого серця терлись носами.
Лапландці, виявляючи повагу та шанобливість, крутили язиками на всі боки.
Японців із дитинства привчають посміхатись, щоб нікому не псувати настрою своїм «кислим виглядом». Тому на обличчі японця завжди посмішка, і коли він пригнічений, і коли йому соромно чи боляче. Сьогодні в багатьох народів видобувати рештки їжі із зубів при людях вважається непристойним. Але не в
Німеччині, де часто-густо можна побачити таку картину: ошатно одягнені люди після їжі «приводять у порядок» свої зуби за допомогою зубочистки, і ніхто їх за це не засуджує. Або американці, які полюбляють сидіти, поклавши ноги на стіл. І це нікого не дивує, бо так допускається за їхніми правилами поведінки.
Або ось які недоречності спостерігались колись у народів Кавказу. Одна і та ж людина могла з радістю приймати гостей у себе вдома, а потім пограбувати їх у дорозі.
Велике значення в правилах ґречності надається словам. Придворний етикет мови був колись дуже «кучерявим», вигадливим. Ось такий кумедний приклад. Наприкінці ХІХ століття в Англії директором Королівського політехнічного інституту був Джон Пеппер. Одного разу до інституту приїхала королева Вікторія. Вчений вирішив продемонструвати їй дослід, але при цьому боявся порушити придворний мовний етикет. Тому, пояснюючи дослід, сказав:

17
«А зараз кисень та водень будуть мати честь з'єднатись перед лицем Вашої
Величності».
Зі зміною умов життя багато правил, приписів ґречності зникають, натомість з'являються нові. Так, поряд із побутовим з'явився діловий етикет. І подібних прикладів можна навести безліч. Зрозуміло, що правила ґречності не є чимось назавжди усталеним, але всюди цінуються тактовність, чуйність, повага до звичаїв. Знання етикету - необхідна ознака вихованості.
Різновиди етикету. Мовленнєвий етикет
Сучасний етикет успадковує звичаї практично всіх народів від сивої давнини до наших днів. Народи кожної країни вносять в етикет свої виправлення і доповнення, обумовлені суспільним ладом країни, специфікою її
історичної будови, національними традиціями і звичаями.
Розрізняють кілька видів етикету, основними з яких є:
- придворний етикет - строго регламентований порядок і форми обходження, установлені при дворах монархів;
- дипломатичний етикет - правила поведінки дипломатів і інших офіційних осіб при контактах один з одним на різних дипломатичних прийомах, візитах, переговорах;
- військовий етикет - звід загальноприйнятих в армії правил, норм і манер поводження військовослужбовців у всіх сферах їхньої діяльності;
- загальногромадянський етикет - сукупність правил, традицій і умовностей, дотримуваних громадянами при спілкуванні один з одним.
Більшість правил дипломатичного, військового і загальногромадянського етикету тією чи іншою мірою збігаються. Відмінність між ними полягає в тому, що дотриманню правил етикету дипломатами придається більше значення, оскільки відступ від них чи порушення цих правил може завдати шкоди престижу країни, її офіційним представникам і привести до ускладнень у взаєминах держав.
Поняття етикет включає в себе мовленнєвий етикет. Правила мовленнєвого етикету варіюються стосовно сфери спілкування, ситуації спілкування і залежать від таких екстралінгвістичних факторів, як рольові та особистісні стосунки комунікантів; суттєво також впливає на вживання етикетних виразів тональність спілкування (висока, нейтральна, звичайна, фамільярна і вульгарна).
Систему мовленнєвого етикету нації складає сукупність усіх можливих етикетних формул. Структуру ж його визначають такі основні елементи комунікативних ситуацій: звертання, привітання, прощання, вибачення, подяка, побажання, прохання, знайомство, поздоровлення, запрошення, пропозиція, порада, згода, відмова, співчуття, комплімент, присяга, похвала тощо. З-поміж них вирізняються ті, що вживаються при з’ясуванні контакту між мовцями — формули звертань і вітань; при підтриманні контакту — формули вибачення, прохання, подяки та
інші; при припиненні контакту — формули прощання, побажання.

Мовна культура є основною ознакою загальної культури людини і разом
із тим її складовою. Чим вищий рівень мовної культури людини, тим вищий її творчий потенціал, професійний рівень. Це особливо виявляється на прикладі

18 фахівців-юристів, які завжди були майстерними ораторами, яскравими промовцями, чиї виступи ставали подією суспільного життя і надовго запам'ятовувалися слухачам або читачам майстерним поєднанням форми і змісту промови. Низький рівень мовної культури навпаки є ознакою обмеженості виявом невміння замінити власні думки і сприймати чужі. Скоріш за все людина, яка виявляє низький рівень мовної культури не здатна до творчого, нестандартного мислення, вирішення професійних і організаційних проблем, що обов'язково позначається на успіхах у трудовій діяльності.
З точки зору національної специфіки мовленнєвого етикету варто сказати, що структура його склалася у кожної нації на її власній народній основі під впливом різного роду психологічних, соціально-політичних, культурологічних факторів.
Вважається, що мовленнєвий етикет є однією з важливих характеристик поведінки людини. Бо без знання прийнятих у суспільстві форм етикету, без вербальних форм вираження ввічливих стосунків між людьми, індивід не може ефективно, з користю для себе і оточуючих здійснювати процес спілкування.
Стельмахович М. Г. із цього приводу зауважує: «Не треба забувати, що будь- який, навіть найменший відступ від мовленнєвого етикету псує настрій, вносить непорозуміння в людські стосунки, а інколи калічить душу і ранить серце людини».

2. Практичне завдання
Учні самостійно виводять правила усного монологічного та діалогічного мовлення


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал