Програма українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (5-9 класи)



Сторінка4/6
Дата конвертації16.01.2017
Розмір1.35 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6


Соціокультурна змістова лінія


Орієнтовний зміст навчального матеріалу

Орієнтовні вимоги


до рівня соціокультурної компетентності учнів

Cфери відношень

Тематика текстів


Теми висловлювань учнів

Я і українсь-

ка мова й література.


Я і Батьківщина (її природа,

історія).

Я і національна культура (звичаї, традиції, свята, культура взаємин, українська пісня).
Я і мистецтво (традиційне й професійне).

Я і ти (члени родини, друзі, товариші ).

Я і ми (класний колектив, народ, людство)
Я як особистість

Мова – скарбниця духовності народу.




Формування української народності. Речові пам’ятки слов’ян, писемні джерела про слов’ян. Людина й природа. Різноманітність флори й фауни в Україні й на Землі. Екологічна культура людини.
Матеріальна й духовна культура східних слов’ян. Культура Київської Русі.

Звичаї й традиції рідного краю.




Українське образотворче мистецтво. Малярство. Іконопис. Народний живопис. Народна скульптура. Шевченко – художник.




Родинні виховні традиції українців. Взаємини між чоловіком і жінкою. Народні пісні, приказки й прислів’я про родинно-сімейні стосунки. Друзі сім’ї й мої друзі. Моральні цінності і чесноти людини (порядність, чесність, доброта, гідність, скромність тощо).



Покликання людини – пізнавати істину, творити добро, примножувати красу, оберігати рідну природу.

«Мова – цілюще народне джерело», «Щире слово, добре діло душу й серце обігріло».

«Минуле свого краю завжди хвилює», «Найкраща вчителька нації – історія», «Вісники старовини», «Роль природи в житті людини»,«Знати, щоб оберігати». «Мій обов'язок перед природою».

«Відгомін минулого».

«Наші обереги»

«Моя улюблена пісня»

«Прекрасне в моєму житті»

«Крашанка і писанка».

«Усе дороги й дороги, а до матері – стежка…» (В.Коломієць), «Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько».


«Україна – наш спільний дім».

«Людина – найвеличніша з усіх істот»,

«Мій життєвий вибір»,

«Любіть землю! Любіть працю на землі» (О.Довженко).



Учень (учениця):

сприймає,

аналізує,

оцінює прочитані чи почуті відомості й добирає й використовує ті з них, які необхідні для досягнення

певної комунікативної мети;

використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини, української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу;

усвідомлює необхідність бути готовим і здатним до дотримуватися морально-етичних норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, дома, суспільно корисній діяльності.




Діяльнісна (стратегічна) змістова лінія


Види загально-навчальних умінь


Орієнтовні вимоги до

рівня діяльнісної компетентності учнів

Організаційно-

контрольні



Учень (учениця) самостійно чи за допомогою вчителя:

усвідомлює й визначає мотив і мету власної пізнавальної й життєтворчої діяльності;

планує діяльність для досягнення мети, розподіляючи її на етапи;

здійснює визначений план;

оцінює проміжні й кінцеві результати, робить відповідні корективи.


Загальнопізна-

вальні (інтелектуальні, інформаційні)



Учень (учениця) самостійно чи за необхідною допомогою вчителя:

аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;

порівнює, узагальнює, конкретизує їх;

робить висновки на основі спостережень;

виділяє головне з-поміж другорядного;


здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;

систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;

моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.





Творчі

Учень (учениця) самостійно:

уявляє словесно описані предмети і явища, фантазує на основі сприйнятого;


прогнозує подальший розвиток певних явищ;

переносить раніше засвоєні знання і вміння в нову ситуацію;


помічає й формулює проблеми в процесі навчання й життєтворчості;

усвідомлює будову предмета вивчення;

робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми;

добирає аргументи для його доведення;


спростовує хибні припущення й твердження.

Естетико-етичні

Учень (учениця)

помічає й цінує красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, вчинках людей і результатах їхньої діяльності;

критично оцінює відповідність своїх вчинків загальнолюдським моральним нормам, усуває помічені невідповідності;

виявляє здатність поставити себе на місце іншої людини;

усвідомлює й намагається творити добро словом і ділом.



8-й клас

(70 год, 2 год. на тиждень)

(4 год. – резерв годин для використання на розсуд учителя)

Мовленнєва змістова лінія

п\п


Кіль-

кість


годин

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до

рівня мовленнєвої компетентності учнів



1

16

(заг.)

Відомості про мовлення

Повторення відомостей про мовлення, текст, стилі, жанри й типи мовлення; засоби міжфразного зв’язку в тексті. Різновиди аудіювання: ознайомлювальне, вивчальне, критичне.

Особливості будови опису місцевості, пам'яток історії й культури.

Жанри мовлення: оповідання, повідомлення, тематичні виписки, конспект прочитаного, протокол, витяг із протоколу, інтерв’ю, особливості їх будови.




Учень (учениця):

усвідомлює такі поняття, як види, форми мовлення, вимоги до мовлення, складники ситуації спілкування; розрізняє різновиди аудіювання й читання;



аналізує текст, його основні ознаки й будову;

визначає види зв’язку речень у тексті, загальні мовні засоби міжфразного зв’язку (повторення й узагальнення знань);

розрізняє стилі (розмовний, художній, науковий, офіційно-діловий, публіцистичний), сферу їх використання, типи (розповідь, опис місцевості, пам’яток історії і культури, роздум) і жанри мовлення (оповідання, повідомлення, тематичні виписки, конспект, протокол, витяг із протоколу, інтерв’ю);

виявляє стилістичні помилки в тексті й виправляє їх.

2



Види робіт

Сприймання чужого мовлення:

Аудіювання (слухання-розуміння)

Слухання-розуміння текстів, що належать до стилів: розмовного, художнього, офіційно-ділового, публіцистичного, наукового; типів: розповідь, опис (зокрема опис місцевості, пам’яток історії й культури), роздум; жанрів мовлення (оповідання, стаття, повість, п’єса, нарис, замітка, вірш, байка), різноманітні жанри фольклору.

Сприймання на слух текстів, які містять аргументацію для підтвердження двох чи більше поглядів, думок; також прямо виражену спонукальну інформацію.

Читання мовчки і вголос

Читання мовчки текстів, що належать до стилів: розмовного, художнього, офіційно-ділового, наукового, публіцистичного; типів: розповідь, опис (зокрема опис місцевості, пам’яток історії й культури), роздум; жанрів мовлення (оповідання, стаття, повість, п’єса, нарис, замітка, вірш, байка), різноманітних жанрів фольклору.

Сприймання в прочитаному тексті різноманітної аргументації під час обговорення певної проблеми; також прямо вираженої спонукальної інформації.

Вивчальне читання (практично).

Робота з книжкою: передмова в книжці.

Виразне читання вголос художніх, наукових, публіцистичних, ділових текстів, що належать до таких жанрів мовлення: стаття, оповідання, повість, нарис, п’єса, замітка, легенда, байка, вірш, пісня, прислів’я й приказки (вивчення деяких напам’ять або близько до тексту).


Учень (учениця):

розуміє фактичний зміст, тему та основну думку висловлень інших людей з одного прослуховування (розповіді, лекції, повідомлення, телепередачі та ін.), слідкуючи за особливостями їх змісту й мовного оформлення (тривалість звучання художнього тексту 700-800 слів 7-8 хв., інших стилів обсягом 600-700 слів – 6-7 хв.);

визначає причинно-наслідкові зв’язки, зображувально-виражальні засоби в текстах, складніших за змістом, ніж у попередніх класах;

користується з певною метою залежно від мовленнєвої ситуації різновидами слухання: ознайомлювальним (розуміє загальний зміст повідомлення), вивчальним (усвідомлює всі елементи почутого й запам’ятовує їх, розрізняє основну і другорядну інформацію), критичним (творчо, критично формулює власні судження);

визначає зображувально-виражальні засоби тексту (зокрема помічає мовні засоби, що забезпечують зв’язність тексту); аргументи, використані в тексті для підтвердження двох чи більше поглядів, думок; прямо виражену спонукальну інформацію в тексті;

формулює висновки щодо сприйнятого, оцінює прослухане, співвідносячи його із задумом мовця, своїм життєвим досвідом).
Учень (учениця):

читає мовчки незнайомий текст, складніший і довший, ніж у попередніх класах (швидкість читання – 130-240 слів за хв.);

користується з певною метою залежно від мовленнєвої ситуації вивчальним різновидом читання (глибоко проникаючи в зміст тексту, розуміє взаємозв’язок, послідовність його композиції,з’ясовує незрозумілі фрази, дає власні визначення, максимально повно охоплює нову інформацію, визначає основне й другорядне в тексті, причинно-наслідкові зв’язки між явищами);

розрізняє в тексті прямо виражену спонукальну інформацію, різноманітну аргументацію під час обговорення певної проблеми;

робить короткі записи (план, тематичні виписки, конспект) у процесі читання;

ставить самостійно запитання під час читання й шукає на них відповідь;

оцінює прочитане з погляду змісту, форми, авторського задуму й мовного оформлення.

Учень (учениця):



виразно читає вголос знайомі (складніші за сприйняттям, ніж у попередніх класах) і незнайомі тексти різних стилів, типів, жанрів мовлення, з достатньою швидкістю (80-120 слів за хв.), відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм, виражаючи за допомогою темпу, тембру, гучності читання особливості змісту, стилю тексту, авторський задум;

оцінює прочитаний уголос текст із погляду його змісту, форми, задуму й мовного оформлення.


3




Відтворення готового тексту:
Перекази за складним планом.

Говоріння:

Вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в художньому стилі.

Стислий переказ тексту публіцистич-ного стилю (зокрема на основі прослуханих телепередач).

Письмо:

Стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі.

Докладний переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в публіцистичному стилі.

.


Учень (учениця):

переказує докладно, вибірково й стисло (усно чи письмово) прослуханий або прочитаний текст художнього й публіцистичного стилів мовлення обсягом (для докладного переказу 250-300 слів, стислого й вибіркового – в 1,5-2 рази більше), підпорядковуючи висловлення темі та основній думці, дотримуючись композиції, мовних, стильових особливостей та авторського задуму, уникає стилістичних помилок;

знаходить і виправляє недоліки в змісті, побудові й мовному оформленні висловлення;

оцінює текст щодо його змісту, форми, авторського задуму й мовного оформлення.



4




Створення власних висловлювань

Діалогічне мовлення:

Діалог, складений на основі телепередач, дібраних запитань за текстом, як обмін думками, повідомлення, відповідно до створеної в класі ситуації спілкування, пов’язаної із життєвим досвідом учнів, дискусійного характеру, його розігрування в різних стилях мовлення.

Учень (учениця):

складає діалог (орієнтовно 10-12 реплік для двох учнів) як обмін думками, повідомлення на основі самостійно дібраних запитань за текстом, прослуханих телепередач, що містять розповідь чи роздум дискусійного характеру;

додає чи змінює окремі репліки діалогу відповідно до зміненої ситуації спілкування;

підтримує діалог, використовуючи репліки для стимулювання, формули мовленнєвого етикету, демонструючи певний рівень вправності в процесі діалогу (стислість, виразність, доречність тощо), дотримуючись норм української літературної мови;









Монологічне мовлення:

Твори за складним планом.

Говоріння:

Твір-опис місцевості (вулиці, села, міста) на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі.

Твір-опис пам'яток історії й культури за картиною в публіцистичному стилі.

Повідомлення на тему про мову, що вимагає зіставлення й узагальнення матеріалу в науковому стилі.



Письмо:

Твори-описи місцевості (вулиці, села, міста), пам'яток історії й культури на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі..

Конспект прочитаного науково-навчального тексту; тематичні виписки.

Інтерв’ю в публіцистичному стилі.



Ділові папери. Протокол. Витяг із протоколу.

обирає самостійно аспект запропонованої теми, висловлюючи особисту думку щодо її обговорення, використовуючи цікаві, переконливі аргументи на захист своєї позиції, із власного життєвого досвіду, змінюючи свою думку в разі незаперечних аргументів іншого;

оцінює текст (його зміст, форму, задум і мовне оформлення).

Учень (учениця):



складає усні й письмові твори (за складним планом, обираючи відповідний ситуації спілкування й комунікативного завдання стиль мовлення (розмовний, художній, науковий, публіцистичний, офіційно-діловий), використовуючи різні типи мовлення (зокрема твір-опис місцевості, твір-опис пам'яток історії й культури) і жанр мовлення (конспект прочитаного, тематичні виписки, інтерв’ю, протокол, витяг із протоколу);

використовує засоби образності в тексті, передає причинно-наслідкові зв’язки;

додержується основних вимог до мовлення й правил спілкування;

знаходить і виправляє недоліки в змісті, будові й мовному оформленні власного й чужого висловлення;

оцінює текст (його зміст, форму, задум і мовне оформлення).

Міжпредметні зв'язки. Роздуми з елементами аналізу художнього твору, письмова порівняльна й групова характеристики літературних героїв (література).


Мовна змістова лінія

п\п


Кіль-

кість


годин

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до

рівня мовної компетентності учнів




1

50

(заг.)
1



Вступ

Мова—найважливіший засіб спілкування, пізнання і впливу.

Учень (учениця):

усвідомлює значення мови як найважливішого засобу пізнання, спілкування і впливу.

2

3

Повторення та узагальнення вивченого

Пунктуація

Лексикологія. Фразеологія.

Морфологія й орфографія.

Основні правила правопису (за вибором учителя).


.

Учень (учениця):

визначає в реченні вивчені частини мови, граматичні ознаки їх, правопис;

правильно й доцільно використовує вивчені поняття у власних висловленнях;



аргументує належність слова до певної групи лексики;

використовує

доречно в мовленні вивчені групи лексики, фразеологізми;



користується словниками різних видів.


3

4

Синтаксис. Пунктуація

Словосполучення й речення.

Словосполучення. Будова й види словосполучень за способами вираження головного слова. Види зв’язку в словосполученні.

Речення. Речення прості й

складні (повторення), двоскладні й односкладні.



Внутрішньопредметні зв’язки:

Граматика. Спостереження за використанням вивчених частин мови в ролі головного й залежного слова. Граматична помилка та її умовне позначення (практично).

Культура мовлення. Практичне засвоєння словосполучень, у яких допускаються помилки у формі залежного слова; синонімічність словосполучень різної будови. зворотний порядок слів як засіб виразності мовлення.


Міжпредметні зв'язки. Інверсія в художньому творі (література).

Учень (учениця):

розрізняє поняття синтаксис й пунктуація, головне й залежне слова в словосполученні;

визначає види зв’язку в словосполученні;

будує речення різних видів;

інтонує правильно речення різних видів, беручи до уваги й логічний наголос для передачі різних змістових та емоційних відтінків значення;

аналізує й оцінює виражальні можливості словосполучень і речень різних видів;

правильно ставить розділові знаки;

обґрунтовує використання їх за допомогою вивчених правил;

конструює словосполучення і речення різних видів, а також синонімічні;

редагує тексти, надаючи їм більшої виразності за допомогою вивчених мовних засобів;

використовує виражальні можливості речень вивчених видів у власному мовленні.


4

8

Просте речення.

Двоскладне речення.

Головні і другорядні члени речення



Підмет і присудок. Способи вираження підмета. Простий і складений присудок (іменний і дієслівний). Способи вираження присудка. Узгодження головних членів речення.

Речення поширені і непоширені (повторення). Порядок слів у реченні. Логічний наголос.



Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення (повторення).

Прикладка як різновид означення.

Види обставин (за значенням), способи їх вираження. Порівняльний зворот.

Правопис: Тире між підметом і присудком.

Написання непоширених прикладок через дефіс; прикладки, що беруться в лапки.

Виділення порівняльних зворотів комами.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення й стилістика. Дотримання порядку слів у реченні, логічного наголосу. Правильне використання форм присудка при підметі, вираженому словосполученням або складноскороченим словом. Стилістична роль означень і порівняльних зворотів у художньому мовленні.

Міжпредметні зв'язки. Епітет і порівняння як художні прийоми (література).


Учень (учениця):

розрізняє головні і другорядні члени речення;

визначає види присудків, обставин у реченнях, прикладку як різновид означення, способи вираження підмета, присудка й обставин;

пише прикладки відповідно до орфографічних норм і обґрунтовує написання;

правильно ставить розділові знаки між підметом, присудком і при порівняльних зворотах; обґрунтовує їх за допомогою вивчених правил;

знаходить і виправляє орфографічні та пунктуаційні помилки на вивчені правила;

аналізує будову простого двоскладного речення, будову тексту, засоби зв’язку речень у ньому;

оцінює виражальні можливості простого двоскладного речення в текстах різних стилів;

удосконалює будову розповідного тексту з елементами опису для зацікавлення слухачів, використовуючи засоби зв’язку речень у тексті;

правильно будує висловлення на певну соціокультурну тему, використовуючи відповідну його будову, вивчені засоби зв’язку речень;

створює тексти різних стилів, використовуючи синонімічні конструкції.



5

7

Односкладне речення.

Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, узагальнено-особові, неозначено-особові, безособові) і підмета (називні). Односкладне речення як частина складного речення.

Повні й неповні речення. Незакінчені речення, їх стилістичні функції.

Правопис.

Тире в неповних реченнях.



Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення..

Речення двоскладні і односкладні різних видів як синтаксичні синоніми. Уживання в описах називних речень для позначення часу й місця.

Використання неповних речень у діалозі, а також у складних реченнях для уникнення невиправданих повторень. Правильне інтонування неповних речень.

Міжпредметні зв'язки. Односкладні й неповні речення як виражальний засіб у художніх творах (література).

Учень (учениця):

розрізняє односкладні й неповні речення, виділяє їх з-поміж інших видів речень;

визначає види односкладних речень (також у складних реченнях);

оцінює виражальні можливості й роль односкладних і неповних речень у текстах художнього, розмовного, публіцистичного стилів;

розрізняє неповні і незакінчені речення;



правильно інтонує неповні речення;

ставить правильно тире в неповних реченнях і обґрунтовує його використання;

знаходить і виправляє пунктуа-ційні помилки на вивчені правила;

конструює односкладні речення вивчених видів, а також неповні речення;

правильно використовує їх у власному мовленні;

правильно будує текст на соціокультурну тему, використо-вуючи виражальні можливості односкладних і неповних речень.

6

5

Просте ускладнене речення.

Речення з однорідними членами

Однорідні члени речення (із сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв'язком). Поширені і непоширені однорідні члени речення. Смислові відношення між однорідними членами речення (єднальні, протиставні, розділові). Речення з кількома рядами однорідних членів. Однорідні і неоднорідні означення. Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами (повторення й поглиблення).

Правопис. Кома між однорідними членами речення.

Двокрапка й тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами.



Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення. Правильна побудова речень із сполучниками не лише.., а й..; як..., так і... Інтонація речень з однорідними членами (зокрема із узагальнювальними словами).

Міжпредметні зв'язки. Ряди різних за характером слів у ролі однорідних членів речення як засіб художньої виразності (література).

Учень (учениця):

знаходить речення з однорідними членами (непоширеними й поширеними), із узагальнювальними словами, різними рядами однорідних членів у межах одного речення;

розрізняє однорідні й неоднорідні члени речення;

визначає смислові відношення між однорідними членами речення;

правильно ставить розділові знаки при однорідних членах речення й обґрунтовує їх;

знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;

правильно інтонує речення з однорідними членами;

аналізує й оцінює виражальні можливості речень з однорідними членами в різних стилях мовлення;

конструює речення, до складу яких входять однорідні члени з різними типами зв’язку між ними, зокрема з парними сполучниками, узагальнювальними словами при однорідних членах;

будує висловлювання в різних стилях мовлення, використовуючи виражальні можливості речень з однорідними членами в усному й писемному мовленні.


7

5

Речення із звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями).

Звертання непоширені і поширені. Риторичне звертання. Вставні слова (словосполучення, речення). Групи вставних слів і словосполучень за значенням.



Правопис. Розділові знаки при звертанні й вставних словах.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення. Використання звертань і вставних слів (словосполучень, речень) для передачі ставлення до адресата. Синонімічність вставних слів і речень у тексті. Інтонація речень із звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями).

Міжпредметні зв'язки. Використання риторичних звертань у художньому творі (література). Використання вставних слів для зв'язку частин наукового тексту (математика, фізика, історія та ін.)

Учень (учениця):

знаходить і розрізняє звертання, вставні слова (словосполучення, речення) у реченні;

аналізує й оцінює виражальні можливості речень зі звертаннями, вставними словами (слово-сполученнями, реченнями) у тексті;

правильно визначає в тексті риторичні звертання й усвідомлює їх стилістичну роль;

ставить розділові знаки при звертаннях, вставних словах (словосполученнях, реченнях) , обґрунтовує їх;

знаходить і виправляє помилки на вивчені пунктуаційні правила;

конструює та інтонує правильно речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями);

використовує виражальні можливості речень зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) в усному й писемному мовленні.

8

13

Речення з відокремленими членами.

Поняття про відокремлення. Відокремлені другорядні члени речення (також уточнювальні).

Правопис. Розділові знаки при відокремлених членах речення.
Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення й стилістика. Правильна будова речень із дієприкметниковими й дієприслівниковими зворотами.. Інтонація речень із відокремленими й уточнювальними членами. Синонімічність простих речень із відокремленими членами й складних речень.

Міжпредметні зв'язки. Відокремлення як засіб художнього зображення (література); використання конструкцій із відокремленням у текстах наукового стилю (історія, географія, фізика, література та ін.).

Учень (учениця):

знаходить відокремлені й уточнювальні члени в реченні;

правильно розставляє розділові знаки при відокремлених і уточнювальних членах речення й обґрунтовує їх;

знаходить і виправляє допущені пунктуаційні й граматичні помилки;

правильно інтонує речення з відокремленими й уточнювальними членами речення;

аналізує й оцінює виражальні можливості речень із відокремленими й уточнювальними членами в текстах різних стилів;

будує висловлення в публіцистичному й науковому стилях, використовуючи вира-

жальні можливості речень із відокремленими й уточнювальними членами речення в усному й писемному мовленні.



9

4

Повторення в кінці року відомостей про словосполучення й просте речення.

Учень (учениця):

систематизує вивчені відомості зі синтаксису й пунктуації;

правильно використовує їх у власному мовленні;

доцільно застосовує виражальні можливості синтаксичних засобів для досягнення комунікативної мети.


Поділіться з Вашими друзьями:

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал