Програма спецкурсу та плани семінарських занять для магістрів-філософів Львів 2016



Скачати 327.81 Kb.
Дата конвертації02.04.2017
Розмір327.81 Kb.
ТипПрограма
Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Філософський факультет

Кафедра філософії
ФІЛОСОФІЯ

СТАЛОГО РОЗВИТКУ

ЛЮДСТВА

Програма спецкурсу та плани семінарських занять

для магістрів-філософів


frankologotype

Львів - 2016
Людмила Рижак . Філософія сталого розвитку людства. Програма курсу та плани семінарських занять для магістрів-філософів. - Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2016. - 21 с.
Для студентів-магістрів філософського факультету

Рекомендовано до друку кафедрою філософії

філософського факультету

Львівського національного університету

імені Івана Франка

Протокол № 1

від 31 серпня 2016 р.


Відповідальна за випуск доц. канд. філософ. наук Людмила Рижак

Редактор Лілія Баран

Макетування Людмила Рижак


Рецензент проф., д-р. філософ. наук Едуард Семенюк


Людство опинилося перед необхідністю відкрити для себе нові перспективи розвитку. Жодні локальні рішення не змінять напрям бігу - до прірви. Рішення мають бути спільними для всієї планети. За таких умов лише планетарний Колективний Інтелект може стати тим базисом, тим інструментом, який трансформує множину індивідуальних суджень, відкриттів і винаходів у деяку цілісну програму дій.

Микита Мойсеєв
МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСУ
Сутнісною ознакою ХХІ сторіччя, яке щойно розпочало свій розгін, є глобалізаційна інтеграція. Вона виявна в усіх сферах життя людини: від інформаційної, економічно-фінансової до культурно-освітньої. Глобалізація постала в результаті колосального розвитку науково-інтелектуального, техніко-технологічного та комунікативно-інформаційного потенціалу людства. Водночас науково-технічний прогрес зумовив сув’язь глобальних проблем: екологічних, енергетичних, демографічних, продовольчих і ресурсних, які поставили людство на межу виживання. Перед людством постала життєва дилема: або неконтрольоване та невпинне прискорення науково-технічного прогресу, який загрожує самознищенням, або його розумне обмеження та прийняття солідарної відповідальності за майбутнє.

Світове співтовариство під егідою ООН в останній чверті ХХ сторіччя інтенсифікувало пошук шляхів гуманізації цивілізаційного поступу людства. Колективними зусиллями був підготовлений і проведений саміт “Планета Земля” в Ріо-де-Жанейро (1992). Він задекларував ідею сталого розвитку людства як стратегію виживання на ХХІ сторіччя. Наступні саміти: Ріо+5 і Ріо+10 не лише виявили проблеми практичного характеру, а й потребу в теоретичному осмисленні сталого розвитку.

Мета спецкурсу: Філософський дискурс концептів сталого розвитку, його імперативів гідного життя людства в умовах глобалізаційної інтеграції.

Завдання спецкурсу: Проаналізувати глобалізаційні тенденції та їх соціальні наслідки. Охарактеризувати сучасний етап НТР та глобальні проблеми людства. Розкрити історію формування ідеї сталого розвитку. З’ясувати категоріальну структуру та принципи концепції сталого розвитку. Розглянути “сталий розвиток” як принцип самоорганізації людства з метою не лише виживання та подолання мегазагроз, а й гідного життя для кожної людини. Аргументувати необхідність формування етики довкілля та дискурсивної етики відповідальності. Дати загальну характеристику концепції сталого розвитку для України, основні напрями та пріоритети забезпечення сталого розвитку з урахуванням національних інтересів.


ПРОГРАМА КУРСУ
Тема 1.

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ ФЕНОМЕН:

ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ

Інтеграційні тенденції та глобалізаційні виміри буття людства. Етапи глобалізаційної інтеграції: колонізація, європеїзація та американізація. Феномен Європи та європейської людини. Д. де Ружмон. Стратегія інтеграції Європи. Принципи федералізації Європи. Ознаки нового “світоладу” та чинники його конституювання. Б. Гаврилишин. Україна в контексті європейського вибору. Науково-технічний прогрес і тенденції глобалізації. Поняття “глобалізації”. Р. Робертсон, У. Бек, З. Бауман, Т. Фрідмен. Філософія глобалізація. Ліберальні засади глобалізації. Основні риси глобалізації. Концепції поміркованої та радикальної глобалізації. Вади глобалізації та її альтернативи: антиглобалізм та альтерглобалізм.



Тема 2.

ГЛОБАЛЬНІ ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ЗАГРОЗИ

ТА ЕКО-МАЙБУТНЄ ЛЮДСТВА
Глобалізаційна криза індустріальної цивілізації: мегазагрози та мегаризики. Ідея ризику та її вплив на життєдіяльність людини. Концепт суспільства ризику як основа теоретичної рефлексії техногенного суспільства. Сучасна науково-технологічна революція. Глобальні загрози людству, їх суть та зміст. Мегаризики технологічного суспільства та їх мобілізаційна функція. Глобальне потепління та деградація екосистем. Есхатологічні та екзистенційні аспекти глобальних мегазагроз. Е. Тофлер: поняття “екологічна криза” та “екологічна катастрофа”. Еко-ризики, еко-загрози та еко-майбутнє людства. Діяльність Римського клубу: глобальне прогнозування розвитку людства. Характеристика доповідей Римському клубові: Деніса й Донели Медовзів, Ервіна Ласло, Богдана Гаврилишина. Гуманістичний маніфест Ауреліо Печеї.
Тема 3.

СТАЛИЙ РОЗВИТОК ЯК ЕКОГУМАНІСТИЧНА

ПЕРСПЕКТИВА ЛЮДСТВА

Становлення філософії глобальних проблем та конституювання ідеї сталого розвитку людства. Доповідь Гру Брутланд “Наше спільне майбутнє”. Саміт Землі “Ріо-92”. Програма дій “Порядок денний на ХХІ сторіччя”. Ідея сталого розвитку - стратегія тривкої глобалізації. Концепт “сталий розвиток” і його зміст. Імператив екологічно безпечного розвитку. Імператив соціально-економічної збалансованості суспільства. Критерії сталого розвитку людства: індекс екологічної сталості та індекс соціально-економічної гармонії. Глобальний план Маршала. Соціальне суспільство та соціальна справедливість як умова сталого розвитку. Синергетична методологія як теорія самоорганізуючих систем. Г. Гакен, І. Пригожин. Принципи синергетики: гомеостатичність, ієрархічність, не лінійність, відкритість, нестійкість, емерджентність. Глобальні сценарії розвитку людства.


Тема 4.

КОНЦЕПЦІЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ:

ВІД ПРИРОДИ ДО СПІЛЬНОСВІТУ
Категоріальна структура концепції сталого розвитку: ”людство-технологія-довкілля”. Економоцентризм суспільство загального добробуту. Криза світоглядної настанови на максимізацію споживання. Функції людства щодо довкілля. Поняття “природи” і “довкілля”. Функції довкілля. Стратегія оптимізації життєдіяльності суспільства з довкіллям. К. Маєр-Абіх: від природи до спільносвіту. Природна держава як доповнення до соціальної держави. Екологізація мислення. Е. Фермеерс. Сучасні технології та їх соціальний контроль. Категоріальний статус поняття “ресурс” у розвитку суспільства. Екологічний вимір природних ресурсів. Наукові знання та технологічні ноу-гау як ресурси сталого розвитку. Соціальні ноу-гау та їх специфіка. Б. Гаврилишин. Інформатизація та електронізація як ресурси сучасного суспільства. Еко-ефективні суспільства: постекономічні цілі. Ненасильницьке повстання суверенних споживачів. Регіональні та національні концепції сталого розвитку. Проект концепції сталого розвитку України (2000). Основні напрями та пріоритети забезпечення сталого розвитку в Україні. Діяльність Інституту сталого розвитку України.
Тема 5.

ЛЮДСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ

як ВАРТіСТь сталого розвитку
Людський потенціал та чинники його формування. Індекс розвитку людського потенціалу. Якісні характеристики людського потенціалу: фізичне, психічне та духовне здоров’я. Соціобіологія: натуралістична інтерпретація людини. Е. Вілсон. Генокультурна коеволюція. Євгеніка та неоєвгеніка: проблема вдосконалення людської природи. Супертехнології та технологічна експансія в структуру життя. Технологічна сингулярність як новий модус існування людини. Постлюдина та її риси: кіборг, мутант, клон. Антропність в умовах трансгуманістичних практик: генетичний апґрейд. Ю. Габермас, Д. Лекур. Дж. Мартін, Ф. Фуку яма. Неопсихоаналіз: психічне й духовне здоров’я та цілісність особи. К. Юнґ, Е. Берн, Е. Фром.
Тема 6.

СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ

СУСПІЛЬСТВА СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Трансформація соціальних вартостей і норм в умовах глобалізації. Громадянське суспільство та вартості західної цивілізації. Поняття “соціального капіталу”. Дж. Коулмен, Р. Патнем. Ф. Фуку яма. Структура соціального капіталу: соціальні норми, соціальні вартості та соціальні мережі. Джерела соціального капіталу. Роль освіти у формуванні соціального капіталу. Т. Парсонс. Довіра та солідарність. Дж. Маклін. Солідарність і субсидіарність. А. Карась. Солідарність як світ без насильства. Демографічні моделі та їх вплив на відтворення соціального капіталу. Еколого-етична дилема та шляхи її оптимізації. Трансформація соціальних вартостей і норм в умовах глобальної міграції. Демографічні тенденції та роль людського капіталу для їх оптимізації. Демографічна ситуація та процеси в Україні: проблеми та перспективи.
Тема 7.

людствО ЯК Культурно-цивілізаційна цілісність
Феномен людства та його філософська рефлексія. Е. Тофлер. Цивілізаційні засади консолідації людства. П. Рікер. Універсальна планетарна цивілізація та її риси. С. Гантінґтон. Локально-культурологічні цивілізації та їх взаємодія. Західна цивілізація та її риси. П. Бергер. Глобальна культура та її форми. Глобалізація і культурне розмаїття. Інтернетизація людства як ефективний спосіб культурного обміну. Е. Ґіденс. Традиції та їх соціальна роль. Детрадиціоналізація культури та втрата самоідентичності. Р. Робертсон. Поняття “глокалізації”. Фундаменталізм як загроза цілісності людства. Традиції та їхня соціальна роль. Детрадиціоналізація культури та втрата самоідентичності. Освоєння національними культурами технологічних здобутків цивілізації. Глокалізація і збереження культурної тожсамості.
Тема 8.

СТАЛИЙ РОЗВИТОК ЯК ЕТАП

НООСФЕРНОЇ ПЛАНЕТИЗАЦІЇ ЛЮДСТВА

Поняття “ноосфери” як закономірного етапу розвитку людства. Вчення про ноосферу П. де Шардена. Концепція ноосфери В. Вернадського та сучасність. Передумови настання ноосфери. М. Мойсеєв. Колективний Розум як ноосферний феномен. Інформаційне суспільство як етап ноосферогенезу. Принцип коеволюції поступу людства до ноосфери. Природа людини та сфера розуму: антропоноосферні суперечності. Науково-технологічна революція та шляхи планетизації інформаційного суспільства. Принцип коеволюції поступу людства до ноосфери. Космічні стратегії ноосфрерогенезу. Автотрофний шлях розвитку. Космічні перспективи автотрофності людства. Планетарна цивілізація людства: перспективи екорозвитку. Д. Урсул.


Тема 9.

Етичні виміри сталого розвитку:

справедливість І відповідальність за довкілля
Антропоцентризм західноєвропейського етики. І. Кант. Універсалістська етика обов’язку. Розвиток етичного вчення в ХХ ст. А. Швайцер. Етика благоговіння перед життям. В. Потер. Біоетика та коло її проблем. Етика довкілля: принцип неруйнування-творення. Голістська етика К. Маєр-Абіха. Відповідальність за збереження людства та довкілля. Етика відповідальності Г. Йонаса. Принцип глобальної справедливості. Дискурсивна етика К.О. Апеля. Ідеальна комунікативна спільнота: проблеми конституювання. Справедливість і солідарна відповідальність за реалізацію стратегії сталого розвитку. Ідея Екологічної Конституції Землі: філософсько-світоглядні засади.

Рекомендована література

Основна

  1. Апель К.-О. Ситуація людини як етична проблем // У кн.: Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія. – К. : Лібра, 1999. – С. 231254.

  2. Бауман З. Глобалізація. Наслідки для людини і суспільства. – К. : Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2008. – 109 с.

  3. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну. – М.: Прогресс-Традиция, 2000. – 384 с.

  4. Вернадський В. Кілька слів про ноосферу // Вибрані праці. К.: Наук. думка, 2005. С. 266–275.

  5. Гаврилишин Б. До ефективних суспільств. Дороговкази в майбутнє. Доповідь Римському клубові. – К. : Пульсари, 2009. – 246 c.

  6. Ґіденс Е. Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя. – К. : Альтерпрес, 2004. - 100 с.

  7. Ґор А. Земля у рівновазі. Екологія і людський дух. – К.: Інтелсфера, 2001. – 404 с.

  8. Декларация Рио по окружающей среде и развитию // Ойкумена (Український екологічний вісник). К., 1992. – №3. - С.23-25.

  9. Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації. – К. : Лібра, 2001. – 399 с.

  10. Кайку М. Візії: як наука змінить ХХІ сторіччя. – Львів : Літопис, 2004. – 544 с.

  11. Карась А. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. – К.-Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. – 520 с.

  12. Коулман Дж. Капитал социальный и человеческий // Общественные науки и современность, 2001. – №3. – С. 122–139.

  13. Концепція сталого розвитку України (Проект). – К., 2001. - 21 с.

  14. Ласло Э. Век бифуркации: постижение изменяющегося мира // Путь, 1995. № 1. С. 3–129.

  15. Маєр-Абіх К. Повстання на захист природи. Від довкілля до спільносвіту. – К. : Лібра, 2004. –196 c.

  16. Масуда Й. Комп’ютопія // Філософська і соціологічна думка, 1993. – №6. – С. 36–50.

  17. Моисеев Н. Информационное общество: возможность и реальность // В кн.: Информационное общество. СПб.-М.: ООО “Издательство АСТ”, 2004. С. 428451.

  18. Печчеи А.Человеческие качества. - М.: Прогресс, 1985. - 312 с.

  19. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой. – М.: Прогресс, 1986. – 432 с.

  20. Програма дій “Порядок денний на ХХІ століття”. – К.: Інститут сталого розвитку: Інтелсфера, 2001. - 52 с.

  21. Рікер П. Історія та істина. – К. : Видавничий дім “КМ Academia”, 2001. – 396 с.

  22. Ружмон Д. де. Європа у грі. Шанс Європи. Відкритий лист до європейців. – Львів : Б.в., 1998. – 277 с.

  23. Семенюк Е. Філософські засади сталого розвитку. – Львів : Афіша, 2002. - 200 с.

  24. Тоффлер Е. Третя хвиля. – К. : Всесвіт, 2000. – 480 с.

  25. Урсул А. Космические перспективы автотрофности человечества // Общественные науки и современность, 1995. – № 2. – С. 131–139.

  26. Фермеерс Е. Очі панди. Філософське есе про довкілля. – Львів : Стрім, 2000. - 65 с.

  27. Фрідмен Т. Лексус і оливкове дерево. Зрозуміти глобалізацію. – Львів : Б.в., 2002. - 624 с.

  28. Фукуяма Ф. Великий крах. Людська природа і відновлення соціального порядку. – Львів : Кальварія, 2005. – 380 с.

  29. Фукуяма Ф. Наше постчеловеческое будущее: Последствия биотехнологической революции. – М. : ООО “Издательство АСТ”; ОАО “ЛЮКС”, 2004. – 349 c.

  30. Хантінгтон С. Захід: унікальність versus універсалізм // Філософська думка, 1999. – №1–2. – С. 82–100.


Додаткова

  1. Андрущенко В. Організоване суспільство. – К. : Основи, 2006. – 342 с.

  2. Апель К.-О. Екологічна криза як виклик дискурсивній етиці // У кн.: Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія. – К. : Лібра, 1999. – С. 413454.

  3. Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма – ответы на глобализацию. – М. : Прогресс-Традиция, 2001. – 304 с.

  4. Бергер П. Культурная динамика глобализации. Введение // В кн.: Многоликая глобализация. – М. : Аспект Пресс, 2004. – С.8–24.

  5. Гантінґтон С. Протистояння цивілізацій та зміна світового прядку. – Львів : Кальварія, 2006. – 474 с.

  6. Браун Л. Виклики нового століття // У кн.: Стан світу 2000. – К. : Інтелсфера, 2000. – С. 3–22.

  7. Булатов М., Малєєв К., Загороднюк В., Солонько Л. Філософія ноосфери. Філософський зміст і сучасний смисл феномена ноосфери. – К. : Наук. думка, 1995. - 152 с.

  8. Вовк В. Перспективи для України. – К.: Орієнтири, 2000. - 276 с.

  9. Лук’янець В. Технології ХХІ століття: новий режим еволюції мегасоціуму // Схід, 2005. – № 5 (71). – С. 102-107.

  10. Лук’янець В. Фундаментальна наука і науковий світогляд у перспективі ХХІ сторіччя // Філософська думка, 2006. – № 3. – С. 18–19.

  11. Нейсбит Дж. Высокая технология, глубокая гуманность: Технологии и наши поиски смысла. – М. : АСТ : Транзиткнига, 2005. – 381 с.

  12. Сорос Дж. Криза глобального капіталізму: (Відкрите суспільство під загрозою). – К.: Основи, 1999. - 259 с.

  13. Толстоухов А. Глобальный социальный контекст и контуры эко-будущего // Вопросы философии, 2003. – №8. – С. 49–63.

  14. Урсул А. Путь в ноосферу. (Концепция выживания и устойчивого развития цивилизации). – М.: Луч, 1993. - 274 с.

  15. Урсул А. Переход России к устойчивому развитию. Ноосферная стратегия. – М.: Изд. дом “Ноосфера”, 1998. - 500 с.

  16. Шарден де П. Феномен человека. – М.: Наука, 1987. – 239 с.

  17. Швейцер А. Этика благоговения перед жизнью // Культура и 'тика. - М., 1973. - С.11–138.

  18. Donella H. Meadows et. al. The Limits to Growth. - New York: Universe Books, 1972.

  19. Donella H. Meadows et. al. Beyond the Limits. - White River Junction: Chelsea Green Publ, 1992.

  20. Robertson R. Globalization or Glocalization? // Journal of International communication, 1994. - Vol. І (1). – P. 33-52.


КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СТРУКТУРА КУРСУ

ФІЛОСОФІЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА(3 кредити – 90 год.)

(32 ауд. год. – 1 кредит, 3 змістовні модулі, 58 год. – самостійна робота)


п/п


Назва змістовних модулів і тем


Лекції

Семінари

Самостійна

робота

Разом

1.



Змістовний модуль І

Сталий розвиток як відповідь на мегазагрози глобалізації
Тема 1. Глобалізація як цивілізацій-

ний феномен: історія та

сучасність

Тема 2. Глобальні цивілізаційні

загрози та еко-майбутнє

людства


Тема 3. Сталий розвиток як

екогуманістична перспектива

людства

2
2


2
2

6

8

6


10

8



10

2.



Змістовний модуль ІІ

Концептуальні засади сталого розвитку
Тема 1. Концепція сталого розвитку:

від природи до спільносвіту

Тема 2. Людський потенціал

як вартість сталого розвитку

Тема 3. Соціальний капітал суспіль-

ства сталого розвитку


2
2


2

2
2


2

6
6


6

10
10

10

3.



Змістовний модуль ІІІ

Ноосферні засади сталого розвитку
Тема 1. Людство як культурно-циві-

лізаційна цілісність

Тема 2. Сталий розвиток етап як

ноосферної планетизації

людства

Тема 3. Етичні виміри сталого



розвитку: справедливість і

відповідальність за довкілля



2

2

2



2

2

2



6

6

8



10

10

12





Разом


16

16

58

90



Рейтингова система оцінювання знань студентів з курсу “Філософія СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА”
Модульно-рейтингова система освоєння курсу “Філософії сталого розвитку людства” включає три модулі, які в сумі складають 100 балів. Кредитно-модульна система передбачає систематичну роботу студентів на лекціях і семінарах упродовж семестру. Вивчення змістовного модуля завершується підсумковою роботою (есе). Пропущені семінарські заняття студент має обов’язково відпрацювати, узгодивши зміст і форму відпрацювання з викладачем, який проводить семінарські заняття. За відпрацьоване заняття студент може отримати максимально 26 балів.
Сумарна рейтингова оцінка курсу включає:


  1. Максимум 50 балів, які студент може отримати за результатами участі в семінарських заняттях. Від студента очікується активна участь в обговоренні теми семінарського заняття, опрацюванні оригінальної літератури, написанні рецензій на прочитане, підготовці рефератів і виступ із ними. Всі форми участі в семінарі оцінюються позитивно: ґрунтовна відповідь із використанням першоджерел – 50 балів, презентація першоджерел – 40-45 балів, відповідь лише на основі підручника – 26-35. Студент, який не бере участі у семінарі отримує 0 балів. Бали набираються шляхом аудиторного тестування з вивчених тем, домашні роботи-міркування обсягом до 3000 знаків, реферування першоджерел

  2. Максимум 50 балів студент може отримати за результатами підсумкової тестової модульної роботи, яка проводиться на 16 тижні.

Шкала оцінювання знань студентів з курсу

“Філософія сталого розвитку людства”



За шкалою в балах


Оцінка за національною шкалою


Оцінка за шкалою

ECTS

91–100 балів

“5”




А




71–90 балів

“4”

Зараховано

В, С

Зараховано

51–70 балів

“3”




D, E




0–40 балів

“2”

Не зараховано

FX, F

Не зараховано



Плани семінарських занять
Тема 1.

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ ФЕНОМЕН:

ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ



  1. Етапи глобалізаційної інтеграції: колонізація - європеїзація - американізація.

  2. Феномен Європи та європейської людини. Д. де Ружмон про принципи федералізації Європи.

  3. Ознаки нового європейського “світоладу” та чинники його конституювання. Б. Гаврилишин.

  4. Поняття “глобалізації”. Основні риси глобалізації. Т. Фрідмен.

  5. Науково-технічний прогрес і тенденції глобалізації. Концепції поміркованої та радикальної глобалізації.


Л і т е р а т у р а

  1. Бауман З. Глобалізація. Наслідки для людини і суспільства. – К.: Вид. дім Києво-Могилянська академія, 2008. – Розд. 3.

  2. Бек У. Что такое глобализация? – М.: Прогресс-Традиция, 2001. – Ч. 2. – Розд. 6.

  3. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє. До ефективних суспільств. Доповідь Римському клубові. – К.: Основи, 1993. – Розд. 5.

  4. Ґіденс Е. Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя. – К.: Альтерпрес, 2004. – Розд. 1.

  5. Ружмон Д. Європа у грі. Шанс Європи. Відкритий лист до європейців. – Львів : [Б.в.], 1998. – Ч.1-2.

  6. Сорос Дж. Криза глобального капіталізму. К.: Основи, 1999. Розд. 6.

  7. Фрідмен Т. Лексус і оливкове дерево. Зрозуміти глобалізацію. – Львів : [Б.в.], 2002. – Ч.1.– Розд.1, Розд. 4.


Питання для самоконтролю

  1. Охарактеризуйте етапи глобалізаційної інтеграції.

  2. У чому відмінність європеїзації від американізації?

  3. Які напрями стратегія інтеграції Європи, за Д. де Руж моном?

  4. Які чинники визначають утвердження нового світопорядку, за Б. Гаврилишиним?

  5. Сформулюйте головні риси глобалізації, за Т. Фрідменом.


Теми есеїв

  1. У чому відмінність європейської та американської людини.

  2. Порівняйте європейську та українську людину.

Тема 2.

ГЛОБАЛЬНІ ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ЗАГРОЗИ

ТА ЕКО-МАЙБУТНЄ ЛЮДСТВА


  1. Глобальні загрози людству, їх суть і зміст. Е. Тофлер про глобальну екологічну кризу та катастрофу.

  2. Ідея ризику. Мегаризики сучасної науково-технологічної революції.

  3. Діяльність Римського клубу: глобальне прогнозування розвитку людства. Характеристика доповідей Римському клубові.

  4. Гуманістичний маніфест А. Печеї. Перспективи розвитку людства.


Л і т е р а т у р а

  1. Ґіденс Е. Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя. – К.: Альтерпрес, 2004. – Розд. 2.

  2. Гьосле В. Буття та суб’єктивність. До метафізики екологічної кризи // Практична філософія в сучасному світі. – К.: Лібра, 2003. – С. 180–210.

  3. Коган А. Тернистый путь прогресса. Границы бесконтрольности и будущее технократической цивилизации. – Printed in United States of America, 2002. – Розд. 2-3.

  4. Ласло Е. Століття біфуркацій. Розуміння мінливого світу // Шлях, 1995. – № 7.

  5. Печчеи А.Человеческие качества. – М.: Прогресс, 1985. – С. 78–96.

  6. Римский клуб: 25 лет со дня основания: Декларация. Миссия // Вопросы. Философии, 1995. – № 3.


Питання для самоконтролю

  1. З якими глобальними проблемами людство ввійшло в ХХІ сторіччя?

  2. Охарактеризуйте глобальні екологічні проблеми людства.

  3. Дайте визначення понять “екологічна криза”та “екологічна катастрофа”.

  4. Які мегаризики породжені науково-технологічною революцією?

  5. У чому відмінність природних і антропогенних ризиків?


Теми есеїв

  1. Яка роль Римського клубу в осмисленні глобальних проблем людства?

  2. Охарактеризуйте доповіді Римському клубові:“Межі зростання”(1972) та “Поза межами зростання”(1992).

  3. Викладіть головні ідеї гуманістичного маніфесту А. Печеї.


Тема 3.

СТАЛИЙ РОЗВИТОК ЯК

ЕКОГУМАНІСТИЧНА ПЕРСПЕКТИВА ЛЮДСТВА



  1. Конституювання ідеї сталого розвитку. Доповідь Гру Брутланд “Наше спільне майбутнє”.

  2. Саміт Землі “Ріо-92”. Поняття “сталий розвиток” та його зміст. Імперативи сталого розвитку.

  3. Ефективне суспільство як основа сталого розвитку. Детермінанти та критерії ефективності суспільства, за Б. Гаврилишиним.

  4. Еко-ефективні суспільства: постекономічні цілі.


Л і т е р а т у р а

  1. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє. До ефективних суспільств. Доповідь Римському клубові. – К.: Основи, 1993. – Розд. 1.

  2. Декларация Рио по окружающей среде и развитию // Ойкумена (Український екологічний вісник). – К., 1992. – №3. – С.23-25.

  3. Кочеткова Т. Парадигма самоорганизации и современная экологическая ситуация // Практична філософія, 2003. – №1. – С.105–113.

  4. Програма дій “Порядок денний на ХХІ століття”. – К.: Інститут сталого розвитку: Інтелсфера, 2001. – 21 с.

  5. Ружмон Д. Європа у грі. Шанс Європи. Відкритий лист до європейців. – Львів : [Б.в.], 1998. – Ч. 3.


Питання для самоконтролю

  1. Розкрийте зміст поняття “сталий розвиток”.

  2. Який принцип покладено в основу сталого розвитку суспільства?

  3. Чому ідея сталого розвитку визнана стратегією сучасної глобалізації?

  4. Що таке імперативи сталого розвитку? Який їх зміст?

  5. Наведіть критерії ефективності суспільства, за Б. Гаврилишиним.


Теми есеїв

      1. Розкрийте зміст Глобального плану Маршала.

      2. Охарактеризуйте організоване суспільство як шлях до сталого розвитку України.



Тема 4.

КОНЦЕПЦІЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ:

ВІД ПРИРОДИ ДО СПІЛЬНОСВІТУ


  1. Категоріальна структура концепції сталого розвитку: ”суспільство-технологія-довкілля”.

  2. Критерії сталого розвитку людства: індекс екологічної сталості та індекс соціально-економічної гармонії.

  3. Національні концепції сталого розвитку. Основні напрями та пріоритети сталого розвитку в Україні.

  4. Глобальні сценарії сталого розвитку. Синергетична методологія упередження екологічних мегаризиків.


Л і т е р а т у р а

  1. Браун Лестер. Строим эко-економику // Артюс-Бертран Янн. Земля, увиденная с неба. – М.: Арт-Родник, 2002. – С.11–16.

  2. Вовк В. Україна в контексті сучасних тенденцій і сценаріїв світового розвитку // Національні інтереси. – Львів, 2002. – Ч.6. – С.105–127.

  3. Добронравова І. Ставлення людини до природи: синергетичний аспект // Філософія. Антропологія. Екологія. Альманах. Випуск перший. – К.: Стилос, 2000. – С.114–121.

  4. Катаев С. Концепция общества устойчивого развития: синергетическая интерпретация // Мировая экономика и междунарождные отношения. – М., 2003. - №4.

  5. Концепція сталого розвитку (Проект). – К., 2001. - 21 с.

  6. Кушерець В. Знання як стратегічний ресурс суспільних трансформацій. – К., 2002. – Розд.5.


Питання для самоконтролю

  1. У чому суть еколого-економічної дилеми сучасного суспільного розвитку?

  2. За якими критеріями оцінюється сталий розвиток су суспільства?

  3. Чим зумовлена необхідність розробляти національні концепції сталого розвитку?

  4. Які пріоритетні ресурси сталого розвитку в інформаційному суспільстві?


Теми есеїв

    1. Охарактеризуйте глобальні сценарії сталого розвитку.

    2. Проаналізуйте концепцію сталого розвитку для України.


Тема 5.

ЛЮДСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ

як ВАРТіСТь сталого розвитку


  1. Людський потенціал та чинники його формування. Індекс людського розвитку.

  2. Євгеніка та неоєвгеніка: проблема вдосконалення людської природи

  3. Технологічна експансія в структуру життя. Пост людина та її риси.



Л і т е р а т у р а

  1. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы. – М.: Прогресс, 1988. – 400 с.

  2. Лук’янець В. Технології ХХІ століття: новий режим еволюції мегасоціуму // Схід, 2005. – № 5 (71). – С. 102-107.

  3. Лук’янець В. Фундаментальна наука і науковий світогляд у перспективі ХХІ сторіччя // Філософська думка, 2006. – № 3. – С. 18–19.

  4. Фромм Э. Бегство от свободы. Человек для себя. – Мн.: Попурри, 2000. – 672 с.

  5. Фукуяма Ф. Наше постчеловеческое будущее: Последствия биотехнологической революции. – М.: ООО “Издательство АСТ”; ОАО “ЛЮКС”, 2004. – 349 c.


Питання для самоконтролю

  1. Що таке “людський потенціал”?

  2. Який зміст індексу розвитку людського потенціалу?

  3. Як соціобіологія інтерпретує природу людини?

  4. Яка проблематика неоєвгеніки?

  5. Що таке “постлюдина”?

  6. Яка структура особи, за К. Юнґом?

  7. Які головні елементи структури особи виокремлює Е. Берн?


Теми есеїв

1. Розкрийте головні екзистенційні дихотомії, які визначають існування людини, за Е. Фромом?

2. Охарактеризуйте продуктивний спосіб розв’язання екзистенційних дихотомій.

Тема 6.

СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ Суспільства

СТАЛОГО РОЗВИТКУ
1. Соціальний капітал та його виміри. Роль освіти у формуванні соціального капіталу.

2. Демографічні моделі та їх уплив на формування соціального капіталу.



3. Демографічні тенденції та роль людського капіталу для їх оптимізації.
Л і т е р а т у р а

  1. Ле Бра Эрве. Население планеты и окружающая среда // Артюс-Бертран Янн. Земля, увиденная с неба. – М.: Арт-Родник, 2002. – С. 49-56.

  2. Україна. Людський розвиток. Звіт 1996. – К.: ПРООН, 1996. – 110 с.

  3. Фермеерс Е. Очі панди. Філософське есе про довкілля. – Львів : Стрім, 2000. – С.29–44.

  4. Фукуяма Ф. Великий крах. Людська природа і відновлення соціального порядку. – Львів : Кальварія, 2005. – Ч. І. – Розд. 1, 2, 5.

  5. Фукуяма Ф. Наше постчеловеческое будущее: Последствия биотехнологической революции. – М.: ООО “Издательство АСТ”; ОАО “ЛЮКС”, 2004. – 349 c.


Питання для самоконтролю

    1. Яка роль соціального капіталу в становлення суспільства сталого розвитку?

    2. Як демографічні тенденції впливають на формування соціального капіталу?


Теми есеїв

  1. Які еколого-етичні принципи Хартії Землі?

  2. Які шляхи оптимізації еколого-етичної дилеми, за Е. Фермеєрсом?


Тема 7.

ЛЮДСТВО ЯК КУЛЬТУРНО-ЦИВІЛІЗАЦІЙНА ЦІЛІСНІСТЬ


  1. Феномен людства та його філософська рефлексія.

  2. Цивілізаційні засади консолідації людства. Формування глобального космополітичного суспільства.

  3. Культурницький фундаменталізм як загроза цілісності людства.

  4. Глокалізація та збереження культурної тожсамості.


Л і т е р а т у р а

  1. Ґіденс Е. Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя. – К.: Альтерпрес, 2004. – Розд. 3, 5.

  2. Лустенко А. Моделі розуміння світу в контексті парадигми “Схід-Захід”// Мультиверсум, 2000. – Вип. 18. – С.201-208.

  3. Фрідмен Т. Лексус і оливкове дерево. Зрозуміти глобалізацію. – Львів : [Б.в.], 2002. – Розд. 2.


Питання для самоконтролю

  1. Як впливає глобалізація на культурне розмаїття людства?

  2. Чи можна вважати, що Інтернет-ресурс є ефективним способом культурного обміну людства?

  3. У чому виявна детрадиціоналізація культури та втрата самоідентичності?

  4. Що таке “глокалізація” та яка її роль у збереження культурної тожсамості?


Теми есеїв

  1. Традиції та їх соціальна роль.

  2. Глобалізація та виклики національній ідентичності


Тема 8.

СТАЛИЙ РОЗВИТОК ЯК ЕТАП

НООСФЕРНОЇ ПЛАНЕТИЗАЦІЇ ЛЮДСТВА


  1. Вчення В. Вернадського про ноосферу та сучасність.

  2. Інформаційне суспільство як етап ноосферогенезу.

  3. Принцип коеволюції поступу людства до ноосфери.

  4. Планетарна цивілізація людства: космічні виміри.


Л і т е р а т у р а

  1. Булатов М., Малєєв К., Загороднюк В., Солонько Л. Філософія ноосфери. Філософський зміст і сучасний смисл феномена ноосфери. – К.: Наук. думка, 1995. – Розд. 1, 3.

  2. Моисеев Н. Человек и ноосфера. – М.: Молодая гвардия, 1990. – Розд. 1.

  3. Моисеев Н. Восхождение к Разуму. – М., 1993. – Розд. 2.

  4. Моисеев Н. Еще раз о проблеме коэволюции // Вопросы философии, 1998. – № 8. – С. 119–127.

  5. Ніколенко А.Ще раз про антропний принцип // Філософська думка, 2007. – №3. – С.138–142.

  6. Урсул А. Путь в ноосферу. (Концепция выживания и устойчивого развития цивилизации). – М.: Луч, 1993. – Разд. 4.

  7. Урсул Д. Переход России к устойчивому развитию. Ноосферная стратегия. – М.: Издат. Дом “Ноосфера”, 1998. – Разд. 1.


Питання для самоконтролю

  1. Колективний Розум як ноосферний феномен.

  2. Сталий розвиток як етап ноосферної планетизаації людства.

  3. Космічні стратегії ноосфрерогенезу. Планетарна цивілізація людства: космічні виміри.


Теми есеїв

  1. Основні ідеї праці М. Моїсеєва “Людина і ноосфера”.

  2. Філософський зміст і сучасний смисл феномену ноосфери.

  3. У чому суть еколого-етичної дилеми сталого розвитку?



Тема 9.

етичнІ ВИМІРИ сталого розвитку:

СПРАВЕДЛИВІСТЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ за довкілля



  1. Антропоцентризм традиційної етики та некумулятивність поведінки.

  2. Біоетика та її філософське обґрунтування.

  3. Екоетика: принцип не руйнування–творення.

  4. Етика відповідальності. Принцип відповідальності Г. Йонаса.

  5. Апель К.-О. Дискурсивна етика та комунікативна спільнота.


Л і т е р а т у р а:

  1. Єрмоленко А. Екологічна етика: проблеми обґрунтування // Практична філософія, 2003. – №2. – С.190–200.

  2. Єрмоленко А. Екоетика в світлі парадигмального повороту у філософії // Філософська думка, 2008. – №3. – С.88–108.

  3. Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації. – К.: Лібра, 2001. – Розд.1, 3, 4.

  4. Кордюм В. Біоетика: минуле, сучасне і майбутнє // Вісник НАН України, 2001. – №12. – С.9-23.

  5. Фукуяма Ф. Великий крах. Людська природа і відновлення соціального порядку. – Львів : Кальварія, 2005. – Ч. ІІ. – Розд. 8.


Питання для самоконтролю

  1. Охарактеризуйте принципи антропоцентричної етики.

  2. Чи тотожні поняття “біоцентризм” і “екоцентризм”?

  3. У чому суть принципу не руйнування–творення етики довкілля?


Теми есеїв

  1. Розкрийте зміст принципу відповідальності. Г. Йонаса?

  2. Проаналізуйте принципи дискурсивної етики К.-О. Апеля?

  3. Які світоглядно-ціннісні засади Екологічної Конституції Землі?



Орієнтовні питання до іспиту/заліку


  1. Охарактеризуйте етапи глобалізаційної інтеграції.

  2. У чому суть феномену Європи, за Д. де Ружмоном?

  3. Принципи федералізації Європи. Д. де Ружмон.

  1. Назвіть ознаки нового європейського “світоладу”, за Б. Гаврилишиним.

  2. Що таке “глобалізація”? Основні риси глобалізації, за Т. Фрідменом.

  3. Які риси глобалізації виокремив У. Бек?

  4. Що таке “глокалізація”?

  5. Охарактеризуйте антиглобалізм і альтерглобалізм як альтернативи глобалізації.

  6. З якими глобальними проблеми людство увійшло в ХХІ ст.?

  7. Розкрийте зміст концепту “суспільство ризику”.

  8. У чому відмінність між антропогенними й природними ризиками?

  9. Ідея ризику та її вплив на життєдіяльність людини. Еко-ризики, еко-загрози та еко-майбутнє людства.

  10. Охарактеризуйте глобальні екологічні проблеми людства.

  11. Які мегаризики спричинені науково-технологічною революцією?

  12. Дайте визначення понять “екологічна криза” та “екологічна катастрофа”.

  13. Діяльність Римського клубу: глобальне прогнозування розвитку людства.

  14. Доповіді Римському клубові Донели і Деніса Медовзів (1972, 1992).

  15. Доповідь Римському клубові Ервіна Ласло (1975).

  16. Викладіть основні ідеї гуманістичного маніфесту А. Печеї.

  17. Конституювання ідеї сталого розвитку.

  18. Концепт “сталий розвиток” і його зміст.

  19. Які принципи сталого розвитку задекларував Саміт Землі “Ріо-92”?

  20. Чому ідею сталого розвитку визнано стратегією сучасної глобалізації?

  21. Які п’ять завдань розвитку людства передбачає Глобальний план Маршала?

  22. Що таке “соціальна держава” та які її функції?

  23. Розкрийте суть індексу екологічної сталості та індексу соціально-економічної дисгармонії розвитку.

  24. Дайте визначення синергетики як теорії та методології систем, що самоорганізуються.

  25. Охарактеризуйте принципи синергетики.

  26. Глобальні сценарії сталого розвитку: FROG, GEOPOLITY, JUZZ.

  27. Категоріальна структура концепції сталого розвитку.

  28. Еколого-економічна дилема взаємодії суспільства з довкіллям.

  29. Які функції довкілля у життєдіяльності суспільства?

  30. Що таке “природний спільносвіт”?

  31. Які три наукові революції визначають технологічні перспективи людства?

  32. Категоріальний статус поняття “ресурс” у розвитку суспільства. Екологічний вимір природних ресурсів.

  33. Які найважливіші ресурси суспільної ефективності, за Б. Гаврилишиним?

  34. Наукові знання та технологічні ноу-гау як ресурси сталого розвитку.

  35. Поясніть суть ненасильницького повстання суверенних споживачів, за К. Маєр-Абіхом.

  36. Основні напрями та пріоритети сталого розвитку в Україні.

  37. Проект концепції сталого розвитку України: гуманітарна характеристика.

  38. Що таке “людський потенціал”? Який зміст індексу розвитку людського потенціалу?

  39. Як соціобіологія інтерпретує природу людини?

  40. Яка проблематика неоєвгеніки?

  41. Що таке “постлюдина”?

  42. Яка структура особи, за К. Юнґом?

  43. Які головні елементи структури особи виокремлює Е. Берн?

  44. Які головні екзистенційні дихотомії визначають існування людини, за Е. Фромом?

  45. Розкрийте зміст поняття “соціальний капітал”.

  46. Як взаємопов’язані соціальний капітал і громадянське суспільство?

  47. Що таке солідарність та які її джерела?

  48. Трансформація соціальних вартостей і норм в умовах глобальної міграції.

  49. Демографічні моделі та їх уплив на формування соціального капіталу.

  50. Демографічні тенденції та роль людського капіталу для їх оптимізації.

  51. Яка демографічна ситуація в Україні?

  52. У чому суть еколого-етичної дилеми сталого розвитку?

  53. Які шляхи оптимізації еколого-етичної дилеми, за Е. Фермеерсом?

  54. Які цивілізаційні засади консолідація людства, за П. Рікером?

  55. Охарактеризуйте головні риси західної цивілізації, за С. Гантінґтоном

  56. Дайте визначення поняття “традиція”. Які функції виконує традиція?

  57. Що таке глобальна культура? Які її типи виокремив П. Бергер?

  58. У чому суть детрадиціоналізації суспільного життя?

  59. Що таке фундаменталізм та які загрози він породжує?

  60. Які причини втрати національної самоідентичності?

  61. Глокалізація та збереження культурної тожсамості.

  62. Як розуміє ноосферу П. де Шарден?

  63. Які передумови настання ноосфери, за вченням В. Вернадського?

  64. Колективний Розум як ноосферний феномен.

  65. Які функції Колективного Інтелекту в розв’язанні екологічних проблем?

  66. Розкрийте основні риси інформаційної цивілізації, за Й. Масудою?

  67. У чому суть ноосферогенезу? Інформаційне суспільство як етап ноосферогенезу.

  68. Сталий розвиток як етап ноосферної планетизаації людства. Принцип коеволюції поступу людства до ноосфери.

  69. Космічні стратегії ноосфрерогенезу. Планетарна цивілізація людства: космічні виміри.

  70. Як Ви розумієте автотрофність людства? Космічні виміри автотрофності людства

  71. Охарактеризуйте принципи антропоцентричної етики.

  72. Розкрийте принципи біоетики.

  73. У чому суть принципу неруйнування-творення етики довкілля?

  74. Які морально-етичні принципи Хартії Землі?

  75. Які форми голістської етики відповідальності виокремив К. Маєр-Абіх?

  76. Який зміст принципу відповідальності Г. Йонаса?

  77. Які принципи дискурсивної етики К.-О. Апеля?

Навчальне видання



Філософія сталого розвитку людства
Програма спецкурсу та плани семінарських занять

для магістрів-філософів

Підписано до друку 10.07.2016.

Формат 60х64/16. Папір друк. №3. Друк офсетн.

Умовн. друк. арк. 1.



Наклад 100. Зам. № 19.
79000 Львів, вул. Університетська, 1

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал