Програма «Школа як осередок розвитку громади»




Сторінка1/7
Дата конвертації18.06.2017
Розмір1.49 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6   7

Всеукраїнський фонд Крок за кроком»
Фонд Чарльза Стюарта Мотта
Програма Школа як осередок розвитку громади»
СТАНДАРТИ
ГРОМАДСЬКО-АКТИВНОЇ ШКОЛИ:
НАВЧАННЯ
ВПРОДОВЖ УСЬОГО ЖИТТЯ
Навчально-методичний посібник
Серія науково-методичних матеріалів у 9 посібниках
КИЇВ
ВИДАВНИЧИй ДіМ «ПЛеЯДИ»
2014

УДК 37(075)
ББК я
Ш65
Автор: Шиян Р.Б.
Науковий керівник і редактор – Даниленко ЛІ, доктор педагогічних наук, професор, заступник завідувача кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України.
Керівник авторського колективу Ворон М.В., координатор програми Школа як осередок розвитку громади Всеукраїнського фонду Крок за кроком».
Рецензенти:
Шинкаренко В.І.
Королюк С.В.
Орлів М.С.
Фененко ВВ начальник відділу інклюзивної освіти та інтернатних закладів департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України кандидат педагогічних наук, доцент, завідувачка кафедри менеджменту освіти Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського
– кандидат економічних наук, доцент, заступник директора Інституту підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України директор Миргородської ЗОШ І­ІІІ ступенів №1 імені Панаса Мирного, депутат Миргородської міської ради
Видання здійснено за підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта в рамках реалізації проекту Розвиток громадсько-активних шкіл в Україні шляхом впровадження програми Школа як осередок розвитку громади»
Схвалено для використання Міністерством освіти і науки України
(протокол № 2 від 05 березня 2014 року
Ш 65
Стандарти громадсько­активної школи навчання впродовж усього життя навчально­ме то дич ний посібник / Шиян Р.Б. Під заг. ред. Даниленко ЛІК ТОВ Видавничий дім Плеяди, 2014. — 66 с Серія науково­методичних матеріалів Стандарти громадсько­активної школи складається з дев’яти взаємопов’язаних частин, що представляють собою окремі навчально­методичні посібники відповідно до кожного стандарту якості діяльності громадсько­активної школи, а саме Лідерство, Партнерство, Соціальна інклюзія», Послуги, «Волонтерство», Навчання впродовж усього життя, Розвиток громади, Залучення батьків та Шкільна культура».
У шостому навчально­методичному посібнику Навчання впродовж усього життя акцент зроблено на реалізації засад навчання впродовж усього життя нарівні школи та його впливі на якість навчально­виховного процесу розглянуто труднощі та ризики розвитку стандарту Навчання впродовж життя представлено успішне портфоліо громадсько­активних шкіл України.
Адресовано керівникам загальноосвітніх навчальних закладів, методичним, науково­педагогічним та науковим працівникам, слухачам курсів підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів освіти, представникам громадських організацій, науковцям, членам шкільних громад та іншим фахівцям, зацікавленим у розвитку місцевої громади.
УДК 37(075)
ББК 74.05я75
ISBN 978-966-2432-24-4
© Всеукраїнський фонд Крок за кроком, 2014
© Шиян Р.Б., 2014

Стандарти громадсько-активної школи НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ УСЬОГО ЖИТТЯ
3
ЗМіСТ
Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
Вступне слово . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
Вступ
Освіта впродовж життя навчатися, щоб БУТИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
Розділ 1.
Навчання впродовж життя реалізація засади нарівні школи та вплив на якість навчально­виховного процесу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
Розділ 2.
Труднощі й ризики впровадження засади навчання впродовж життя»,
або коли стимул – не обов’язково палиця . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
Розділ 3.
З успішного портфоліо шкіл . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
Як висновок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49
Використана і рекомендована література
та електронні ресурси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Анкети для вчителів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Стандарт Навчання впродовж усього життя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Програма Школа як осередок розвитку громади . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63
Зміст

Стандарти громадсько-активної школи НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ УСЬОГО ЖИТТЯ
4
Передмова
Розбудіть цікавість людей.
Досить відкрити їхні уми, не перевантажуйте їх.
Запаліть іскру.
Анатоль Франс
Навчання впродовж усього життя є важливим елементом для всіх лю-
дей, які реагують на зміни і стежать зашвидким розвитком сучасного
світу. Для учнів важливо розуміти, що навчання – це процес, який триває
впродовж усього життя, а школа не є єдиним місцем для навчання. Прикла-
дом цього повинні бути дорослі, які показують, що навчання може бути не
лише задля роботи, ай задля задоволення. Формальній неформальні можли-
вості для освіти повинні бути доступними мешканцям громади будь-якого
віку в усій своїй різноманітності.
У сучасних умовах демократизації суспільства, зростання автономності діяльності загальноосвітніх навчальних закладів особливого значення набуває проблема трансформації загальноосвітнього навчального закладу у відкриту соціально­педагогічну систему, яка взаємодіє з соціумом надає значну увагу освітнім, соціальним, оздоровчим послугам розвиткові молодіжного руху таза лученню до співпраці громадян, поліпшенню навчання учнів, зміцненню родин та взаємин між мешканцями громади задовольняє освітні запити різних верств населення та забезпечує розвиток закладу в конкурентному середовищі.
У цьому контексті важливу роль відіграє функціонування школи як осередку розвитку місцевої громади (тобто громадсько­активної школи) та державно­
громадська модель управління школою. Адже основою громадсько­активної школи є твердження проте, що школа не може існувати окремо від потреб громади, саме вона може стати ініціатором розвитку місцевої громади. Модель громадсько­активної школи дає загальноосвітній школі змогу стати громадсько­
активною без шкоди для її головних функцій. Громадсько­активна школа ставить перед собою мету непросто надавати освітні послуги учням, ай розвивати громаду, залучати батьків та мешканців до вирішення соціальних й інших проблем, які існують яку школі, такі в громаді. Громадсько­активні школи дбають про членів місцевої громади, через свої програми намагаються задовольнити їхні потреби в навчанні. Це сприяє накопиченню громадського капіталу і створенню навчального середовища в громаді, а також сприятливого середовища для навчання дітей.

Стандарти громадсько-активної школи НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ УСЬОГО ЖИТТЯ
5
У багатьох країнах нині відбуваються швидкі зміни економічна реструктуризація й нові технології – тільки деякі з них. Колись люди могли працювати на одному місці все життя, а тепер багато людей змінюють місце роботи. І навіть якщо вони залишаються на одному місці, то та робота, яку вони виконують, може дуже сильно змінитися за період їхньої кар’єри. Таким чином, дорослим необхідно буде повертатися до навчання кілька разів за період їхнього дорослого життя. Може, це матиме конкретну мету – отримати нові навички для хобі, змінити роботу, почати свій бізнес. Але також імовірно, що дорослі продовжать навчання просто заради задоволення або для того, щоб залишитися громадсько­активним.
Дехто з людей пізнає радість успіху в навчанні, якої вони не зазнали в школі. ГАШ повинна бути готова запропонувати можливості – використовуючи таланти, навички та знання власних співробітників або працюючи в партнерстві з іншими організаціями, що надають послуги. Це і є навчання впродовж усього життя. Навчання впродовж усього життя можна широко потрактувати як навчання, яке є гнучким, різноманітним і доступним у різний часу різних місцях. Це визначення ґрунтується на чотирьох стовпах навчання для майбутнього (Delor, 1996):
Навчання, як дізнаватися – вдосконалення навчальних техніка не набуття систематизованих знань.
Навчання, як робити – підготовка людей для роботи, яка знадобиться і заразі в майбутньому тут ідеться й про інновацію та адаптацію умов роботи.
Навчання, як жити разом з іншими – мирне вирішення конфліктів, упізнавання інших людей і їхніх культур, підтримка здібностей громади, індивідуальних компетенцій і здібностей, економічна стійкість і соціальна інклюзія.
Навчання, як бути – освіта, яка розвиває людину повністю розумі тіло, інтелект, чутливість, естетичне сприйняття і духовність.
Навчання впродовж усього життя може розвивати в людях креативність, ініціативність і чуйність, даючи їм змогу адаптуватися в постіндустріальному суспільстві через розвиток таких навичок, як управління змінами, комунікація в своїй культурі, між культурами, в субкультурах, сім’ї й співтоваристві, вирішення конфліктів. Акцентна навчанні того, як учитися і зберегти потребу в навчанні на все життя.
Усі громадсько­активні школи розвиваються по­своєму, оскільки кожен навчальний заклад має свою визначену структуру, свій колектив, власні погляди на управління та потреби місцевої громади. Незважаючи на це, всі вони ма­
Передмова

Стандарти громадсько-активної школи НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ УСЬОГО ЖИТТЯ
6
ють певні спільні характеристики. Кожна ланка роботи в громадсько­активній школі чітко описана та має певні критерії, які допомагають зрозуміти та визначити рівень її розвитку.
З метою допомогти громадсько­активним школам визначити сильній слабкі сторони своєї діяльності, оцінити співпрацю з громадою та потреби у навчанні, окреслити загальні принципи діяльності ГАШ та послуги, які надаються на базі школи, міжнародна команда експертів з питань якості розвитку та діяльності громадсько­активних шкіл розробила міжнародні стандарти якості діяльності громадсько­активних шкіл. Сьогодні Стандарти успішно використовуються в понад 10 країнах, серед яких Боснія та Герцеговина, Великобританія, Вірменія, Молдова, Монголія, Казахстан, Польща, Росія, Чеська Республіка, Україна. В Україні міжнародні стандарти було апробовано в 2009 році на базі 10 громадсько­активних шкіл, і, базуючись на результатах апробації, їх адаптував до реалій колектив українських авторів.
Проведення самооцінювання якості діяльності ГАШ, як того вимагають Стандарти, може стати ключовим елементом створення сильної та ефективної позиції школи. Цей процес складається з перегляду школами власних можливостей, оцінювання та визначення досягнень. Стандарти є засобом самооціню­
вання, а не контролю, їх можуть використовувати як діючі громадсько­активні школи для покращення своєї діяльності, такі інші школи, які мають бажання працювати як громадсько­активні. Важливим елементом процесу самооціню­
вання відповідно до Стандартів є створення планів розвитку шкіл, де активну участь беруть і представники школи, і представники місцевої громади.
Цей посібник – це приклад того, як стандарт Навчання впродовж усього життя може успішно впроваджуватися на базі громадсько­активної школи і як реалізація засад навчання впродовж усього життя нарівні школи впливає на якість навчально­виховного процесу.
Ми пишаємося тим, що представляємо вам цей посібник, і сподіваємося, що ви – так само, які ми, – будете захоплені та натхнені його змістом.
З повагою,
Наталія Софій,
директор Всеукраїнського фонду Крок за кроком»,
та
Марина Ворон,
координатор програми Школа як осередок розвитку громади»
Всеукраїнського фонду Крок за кроком»

Стандарти громадсько-активної школи НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ УСЬОГО ЖИТТЯ
7
Вступне слово
«Навчання впродовж життя – сучасний принцип організації навчання,
визнаний в усьому світі й актуальний для сучасної освіти України.
Цей принцип є складовою стандарту громадсько­активної школи і потребує відмови від домінування трансляційного (репродуктивного чи повторювального) підходу в навчанні та заміни його діяльним, інноваційним, у якому основна увага зосереджується не на відтворенні знань, а на їхньому постійному пошуку.
У цьому посібнику автор акцентує увагу саме на тому, як правильно організувати такий навчально­виховний процесу загальноосвітньому навчальному закладів якому кожний його учасник матиме можливість постійно розвиватись, задовольняти власні інтелектуальній емоційні потреби використовувати власні сильні сторони, втілювати принцип навчання впродовж життя у навчально­виховний процес, що означає, насамперед, створення умов для мотивації до постійного навчання та уміння навчатися забезпечення доступу до навчання представникам усіх поколінь використання різних стилів навчання та інновацій у навчально­
виховному процесі використання потенціалу громади як ресурсу для навчання.
Автор посібника досить чітко розкриває сутність кожної умови, наводить різноманітні приклади, виокремлює індикатори, за допомогою яких можна визначити рівень реалізації даного принципу в управлінні школою.
Основними індикаторами реалізації принципу навчання впродовж життя в управлінні школою визнаються рівень залучення дітей дошкільного віку та дітей мігрантів до освіти виокремлення проблем дітей, які з різних причин залишились поза освітою, та їх усунення наявність прозорих і справедливих правил підтримки вчителів та керівників, які постійно працюють над власним професійним розвитком наявність умов для розвитку не лише в учнівської молоді, айв осіб різного віку бажання навчатися та реалізувати їхні навчальні можливості у різноманітних навчальних стилях та різних формах навчання.
У цьому посібнику наведено цікаві та корисні приклади застосування принципу навчання впродовж життя у вітчизняних та зарубіжних загальноосвітніх навчальних закладах, а також слабкій сильні сторони. До
Вступне слово

Стандарти громадсько-активної школи НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ УСЬОГО ЖИТТЯ
8
слабких сторін застосування даного принципу автор справедливо, на наш погляд, зарахував недостатнє відзначення у школі досягнень у професійному розвитку педагогів відсутність стратегій щодо формування в учнів уміння навчатися слабку поінформованість учителів про інноваційні аспекти індивідуалізації навчально­виховного процесу, зокрема планування уроків відповідно до різних стилів навчання, типів мислення учнів тощо.
До сильних сторін, на наш погляд, варто зарахувати лише системне підвищення кваліфікації педагогічних працівників, яке збереглось у вітчизняній системі освіти і заслуговує на увагу. Інші ж аспекти, визначені автором, – участь учнів і вчителів ужитті місцевої громади та громадське навчання, – потребують уточнення і вдосконалення.
У цілому цей посібник є цікавим і корисним для сучасних педагогів. Матеріал, зібраний у ньому, спрямований на поширення ідеї формування розвивального освітнього середовища в загальноосвітньому навчальному закладі й сприяє забезпеченню реалізації одного зі стандартів громадсько­активної школи – освіти впродовж життя.
Лідія Даниленко,
професор з менеджменту освіти, доктор педагогічних наук

Стандарти громадсько-активної школи НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ УСЬОГО ЖИТТЯ
9
Вступ
Освіта впродовж життя навчатися, щоб БУТИ
Виникнення уявлень, що привели до появи сучасної ідеї навчання впродовж життя, пов’язують із наслідками подій паризької весни 1968 р. та загальною увагою до стану освітніх систем, викликаною, зокрема, й цими подіями.
Доповідь тодішнього голови відділу освіти дорослих ЮНЕСКО Поля Леґра­
на Вступ до навчання впродовж життя, виголошена на Конференції ЮНЕСКО 1970 р, привела до створення Міжнародної Комісії з розвитку освіти, яку очолив Едґар Фрейре, серед іншого Міністр освіти Франціїв рр.
Результати міжнародного дослідження, яке провела комісія, були опубліковані 1972 р. під назвою Навчатися, щоб бути. Світ освіти сьогодні й завтра. Наголошуючи направі й необхідності для кожної особи навчатися впродовж усього життя, комісія рекомендувала забезпечувати тісний взаємозв’язок формальної й неформальної складових освітніх систем зі справедливим розподілом ресурсів між обома сегментами, а також між освітою наймолодших і найстарших. При цьому наголошувалося не на різновидах освітніх система на якості освіти й було висловлено ідею залучення щонайбільшої кількості людей до освіти через усунення перешкод доступу до неї найменш привілейованим прошаркам. Ішлося також про заохочення тих, хто навчається, до здійснення впливу на управління освітнім процесом, у якому вони беруть участь.
Доповідь Організації економічної співпраці та розвитку (OECD), опублікована 1973 р. під назвою Періодична освіта стратегія навчання впродовж життя, стосувалася вимог глобальної економіки та конкуренції і пов’язувала навчання з проблемою зайнятості й особистої освіти, зосереджуючи увагу здебільшого на питаннях «післяобов’язкової» освіти та підготовки.
Ідею підхопили міжнародні організації, вона зацікавила численних експертів. Серед них Т. Гусен з його Суспільством, що навчається (Learning Society) [16] та
Дж. Боткін із доповіддю Римському клубові Ніяких обмежень навчанню прокладення мостів між людьми (No limits to learning: Bridging the human gap) Розвиваючи ідеї доповіді Фрейре, пізніші документи виносили на обговорення модель суспільства, що залежить від особистостей, здатних аналізувати та прирощувати свіжі знання і доступну інформацію, а також покладатися на власну позицію та цінності.
Від середини х рр. система поглядів на проблему разом з ідеями, що відбрунькувалися від неї, була відсунута назадній план через обмеження дер­
Вступ

Стандарти громадсько-активної школи НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ УСЬОГО ЖИТТЯ
10
жавних видатків. Тоді ж, коли економічні та соціальні перетворення уможливили на початку х повернення до проблеми, вона опинилась у зовсім інших умовах, пов’язаних з боротьбою проти безробіття, що стало пріоритетом порядку денного в політиці та освіті.
Доповідь ЮНЕСКО Міжнародної комісії з освіти для ХХІ століття Навчання прихований скарб (1996), відома також як доповідь Делора, подає таке визначення освіти впродовж життя Згідно з підходами ХХІ століття освіта стає такою різноманітною у своїх завданнях та формах, що це охоплює всю діяльність, притаманну людині від дитячих років до старості й спрямовану на досягнення живих знань просвіт інших людей та самих себе. Подана в доповіді типологія навчання зводиться до чотирьох відомих стовпів навчатися, щоб знати навчатися, щоб діяти навчатися, щоб жити разом, жити з іншими навчатися, щоб бути.
І саме в цьому освітньому континуумі, що поєднує життя і суспільство, розгорнулася панорама освіти впродовж життя і здійснювався пошук ключів до ХХІ століття, які, на думку Комісії Жака Делора, мають таку конфігурацію навчання впродовж життя буде життєво необхідним для пристосування до щораз вищих вимог ринку праці та для кращого опанування часовими рамками, що змінюються, а також ритмами існування особистості».
ХХІ століття принесло суспільству, що навчається, нові виклики, загрози, алей нові здобутки. Сучасна модель ціложиттєвої освіти ґрунтується на ком­
петентнісному підході і враховує, зокрема, Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей ціло­
життєвої освіти (18.12.2006 р, серед яких визначено й уміння вчитися (про цю компетентність читайте докладніше в розділі Труднощі й ризики впровадження засади навчання впродовж життя. У Рекомендаціях йдеться, зокрема, і проте, що вкрай необхідно, щоб молодь після здобуття базової освіти та відповідного навчання мала ключові компетентності, потрібні їй у дорослому житті для подальшого навчання та роботи, і щоб дорослі могли розвивати власні ключові компетентності впродовж усього життя, пристосовуючи їх до змінних умов світу Двадцятого листопада 2012 року Європейська комісія представила на розгляд громадськості новий документ – стратегію Нові підходи до освіти. Уній чітко окреслено нові вимоги до європейської освіти ХХІ століття – зокрема збільшити кількість дорослих, які беруть участь у неперервному навчаль­

Стандарти громадсько-активної школи НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ УСЬОГО ЖИТТЯ
11
ному процесі, до 15% (сьогодні цей показник коливається нарівні наголошено на формуванні вмінь, навичок, розвитку компетентностей у сфері ці­
ложиттєвої освіти на тлі серйозних загроз безробіття серед молоді (у ЄС воно становить 23%), зменшення фінансування на освіту тощо Україна декларує впровадження принципу ціложиттєвої освіти як пріоритетного від 2002 року, коли було ухвалено Національну доктрину розвитку освіти. І хоча неперервну освіту та навчання впродовж життя названо одним із ключових напрямів державної освітньої політики в Національній стратегії розвитку освіти на 2012–2021 рр.», конкретних кроків до утвердження цього принципу в документі не знаходимо, за винятком тези про важливість вивчення досвіду зарубіжних партнерів з модернізації системи освіти, зокрема вивчення системи професійного зростання в рамках концепції Вчитися все життя шляхом запровадження міжнародних шкіл, дискусійних майданчиків тощо Проте, як втілюється цей принцип в українське шкільництво, піде мова в цій книжці.
Вступ

Стандарти громадсько-активної школи НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ УСЬОГО ЖИТТЯ
13
Розділ 1. Навчання впродовж життя:
реалізація засади нарівні школи та вплив на якість
навчально-виховного процесу
Кожна школа, що дбає про формування конкурентоздатного учня, змушена будувати свою діяльність на засадах ціложиттєвої освіти. Без втілення цього принципу знання та вміння, здобуті сьогодні, завтра можуть втратити свою актуальність, а післязавтра загалом стати непотрібними. Саме тому в умовах сучасного світу, що постійно змінюється, реалізація принципу навчання впродовж життя нарівні школи – це шанс постійно вдосконалюватися, розвивати кар’єру, розширювати можливості свого професійного вибору, а в разі потреби шукати нової роботи. Школа – це та інституція, де чи не найбільше реалізується принцип ціложиттєвої освітив Україні, й основні цільові групи в цьому процесі – учні, їхні батьки, вчителі.
Принцип навчання впродовж життя мав би передусім реалізовуватися в учнівському середовищі, бо власне на це скерована основна діяльність школи. І коли мова заходить про якість освітніх послуг, то батьки й учні – головні клієнти школи, одностайні втому, що вміння вчитися – запорука успіху в дорослому житті. В українських реаліях, де в шкільництві традиційно домінує тран­
сляторний підхід, а не діяльнісний, а навчання зосереджується на відтворенні знань, а не на їхньому пошуку, існує загроза того, що наші діти, переступивши шкільний поріг, не вмітимуть конструювати нові знання на основі наявної старої) інформації і творчо осмислювати її відповідно до зовнішніх потреб. Наскільки наша школа вчить школяра навчатися На це, власне, запитання покликане відповісти пропоноване нижче самооцінювання.
Якщо ми говоримо про якість навчально­виховного процесу, то мова заходить і про постійний професійний розвиток учителя. На це скеровано освітні реформи в тих системах, які знані з успішних результатів, засвідчених рівнем навчальних досягнень за програмами TIMS, PISA, PIRLS тощо. Як розвивати вчительську майстерність на базі школи і як оцінювати її ефективність – важливе запитання, яке ставить собі сьогодні не тільки директор школи, ай усі ті, хто турбується про якість освітніх послуг. Постійним стимулом розвитку пе­
1
Дослідивши досвід успішного реформування освітніх систем, які постійно вдосконалюються, знаний науковець Майкл Барбер виокремив 6 груп змін, які важливі для підвищення якості освіти 1) трансформація навчальних програм 2) зміна мотивації через винагороди й збільшення оплати праці 3) постійний професійний розвиток педагогів, керівників і чиновників 4) визначення навчальних досягнень учнів за універсальними критеріями 5) аналіз результатів 6) зміна нормативної бази в освітній сфері [11, 7].


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал