Програма рівних можливостей проон інститут соціології нан україни Центр соціальних експертиз




Сторінка9/27
Дата конвертації16.12.2016
Розмір5.45 Kb.
ТипПрограма
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   27
* ума відповідей перевищує 100%, оскільки респонденти могли да-
**
вати кілька відповідей (не більше трьох позначено відмінність у відповідях чоловіків та жінок, яка є статистично значимою (за критерієм статистично значимою (за критерієм статистично значимою (за критерієм X ).
22
Перешкоди у побудові політичної кар’єри
для чоловіків та жінок. Український політикум має переважно чоловіче обличчя. Громадську думку з приводу того, чому так склалося і що заважає жінкам будувати таку само успішну політичну кар’єру, які чоловікам, буде проаналізовано у цьому параграфі. Отже, порівнюючи перешкоди для побудови кар’єри у політичній та будь-якій іншій сфері суспільного життя, можна сказати, що ієрархія їх залишається
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ЩОДО ҐЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ ТА СТАВЛЕННЯ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ
43
незмінною. На перше місце для обох статей виходить брак професіоналізму, проте основною причиною для жінок її вважають на 13% менше, ніж для чоловіків. Для чоловіків важливі такі перешкоди – брак освіти (46%) та конкуренція збоку колег-чоловіків (36%), а для жінок подальша ієрархія перешкод має такий вигляд наявність сім’ї та дітей, недостатній рівень освіти та упередженість збоку керівництва.
Таблиця 3.1.20. Обставини, що заважають
жінкам і чоловікам здiйснювати успiшну
політичну кар’єру, %*
Жінкам
(N = 1706)
Чоловікам
(N = 1685)
Недостатнiй рiвень професiоналiзму (досвiд та знання 63
Наявнiсть сiм’ї, дiтей
37 4
Недостатнiй рiвень освiти
33 46
Упередженiсть керiвництва щодо висунення жiнок на керiвнi посади (навiть якщо професiйний рiвень жiнки- працiвника рiвний або вочевидь вищий, нiж у її колеги- чоловiка)
21 Велика конкуренцiя збоку колег-чоловiкiв
21 36
Невпевненiсть у своїх силах, можливостях виконувати складнішу або керiвну роботу Перебування в декретнiй вiдпустцi
16 Велика конкуренцiя збоку колег-жiнок
9 6
Упередженiсть керiвництва щодо висунення чоловiкiв на керiвнi посади (навiть якщо професiйний рiвень чоловiка-працiвника рiвний або вочевидь вищий, нiж у його колеги-жiнки)
6 6
Iнше
2 Сума відповідей перевищує 100%, оскільки респонденти могли давати кілька відповідей (не більше трьох).
Ґендерні відмінності теж залишаються такими самими, що й для будь-якої іншої кар’єри – жінкам значно більшою мірою заважають наявність сім’ї, дітей, перебування в декретній відпустці та упередженість керівництва. Значно більшої ваги при побудові політичної кар’єри набуває конкуренція збоку колег-чоловіків. Це може бути пов’язано з тим, що політична сфера традиційно була чоловічою й у суспільній свідомості значно меншою мірою асоціюється з жінкою, ніж з чоловіком 34 За результатами опитування громадської думки в межах нашого дослідження
53% опитаних (60% чоловіків та 48% жінок) вважають, що у сфері політики кращими працівниками є чоловіки.
Невпевненість у своїх силах, можливостях виконувати складнішу або керівну роботу заважає однаковою мірою чоловікам і жінкам (26% і 21% відповідно.
Ґендерні відмінності в думках стосовно кар’єрних перешкоду політиці для чоловіків відсутні. Детальніше думки жінок і чоловіків щодо обставин, які заважають жінкам здійснювати успішну політичну кар’єру, наведено в таблиці 3.1.21. Чоловіки важливішими вважають брак професіоналізму (жінки – 45%, чоловіки
– 50%) та недостатній рівень освіти (різниця у 6%). Проте найбільшою ґендерною відмінністю є те, що жінки частіше за чоловіків вказують, що упередженість керівництва є однією з головних перешкод кар’єрного просування жінок у політиці (24% жінок проти 15% чоловіків. Велика частка як жінок (36%), такі чоловіків (34%) вважає, що жінки нездатні поєднувати сім’ю з політичною кар’єрою.
Таблиця 3.1.21. Обставини, що заважають жін-
кам здiйснювати успiшну політичну кар’єру, %*
Жінки
(n = 971)
Чоловіки
(n = 822)
Недостатнiй рiвень професiоналiзму (досвiд та знання)
45**
50**
Наявнiсть сiм’ї, дiтей
36 34
Недостатнiй рiвень освiти
28**
34**
Упередженiсть керiвництва щодо висунення представникiв жiнок на керiвнi посади (навiть якщо професiйний рiвень жiнки- працiвника рiвний або вочевидь вищий, нiж у її колеги-чоловiка)
24**
15**
Велика конкуренцiя збоку колег-чоловiкiв
21 19
Невпевненiсть в своїх силах, можливостях виконувати складнішу або керiвну роботу Перебування у декретнiй вiдпустцi
16 Велика конкуренцiя збоку колег-жiнок
8 9
Упередженiсть керiвництва щодо висунення чоловiкiв на керiвнi посади (навiть якщо професiйний рiвень чоловiка- працiвника рiвний або вочевидь вищий, нiж у його колеги-жiнки)
7 5
Iнше
2 2
* Сума відповідей перевищує 100%, оскільки респонденти могли
**
давати кілька відповідей (не більше трьох Позначено відмінність у відповідях чоловіків та жінок, яка є статистично значимою (за критерієм Х
2
статистично значимою (за критерієм Х
статистично значимою (за критерієм Х ).
22
Уявлення громадськості щодо шляхів подолання
перешкод для здійснення успішної кар’єри. Судячи з отриманих даних, можна говорити про наявність
ґендерних відмінностей у перешкодах на шляху
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
44
кар’єр ного зростання. Одним із основних шляхів, у яких суспільство вбачає можливість поліпшення умов кар’єрного розвитку, є створення спецiальних освiтнiх програм для жiнок, як прагнуть стати керiвниками або пiдприємцями (37%). На 14% менше громадян вважають за необхідне створювати такі програми для чоловіків, котрі прагнуть стати керівниками. 24% респондентів вважають, що необхідно проводити iнформацiйні кампанiї у ЗМI з метою викорiнення стереотипних поглядiв на обов’язки жiнки i чоловiка в сучасному суспiльствi. Фактично кожен п’ятий вважає, що ґендерну рівність можна вдосконалити, створивши належну систему закладiв з догляду за дітьми та запровадивши ґендерну просвiту у виховних та навчальних закладах, починаючи з дитячого садка (табл. 3.1.22).
Таблиця 3.1.22. Уявлення громадян про основні
шляхи подолання перешкод для здійснення
успішної кар’єри
(N = 1767, %) *
Варіанти відповідей
Чоло-
віки
n = 822
Жін ки
n = 971
У серед-
ньому
за маси-
вом
Створення спецiальних освiтнiх програм для жiнок, як прагнуть стати керiвниками або пiдприємцями
33**
40**
37
Важко вiдповiсти
30**
21**
26
Проведення iнформацiйних кампанiй у ЗМI з метою викорiнення стереотипних поглядiв на обов’язки жiнки i чоловiка в сучасному суспiльствi
20**
27**
24
Створення спецiальних освiтнiх програм для чоловiкiв, як прагнуть стати керiвниками або пiдприємцями
24 22 Створення належної системи закладiв по догляду за дiтьми
19 22 21
Ґендерна просвiта у виховних та навчальних закладах, починаючи з дитячого садка 23 Уведення заходiв так званої позитивної дискримiнацiї”, коли встановлюється квота стосовно обіймання жiнками i чоловiками деяких посад наприклад, 50 : Зняття обмежень на роботу жiнок та чоловiкiв на деяких пiдприємствах
11 14 13
Наявнiсть паритетної вiдпустки по догляду за дитиною) для батькiв
7 Сума відповідей перевищує 100%, оскільки респонденти могли давати кілька відповідей (не більше трьох Позначено відмінність у відповідях чоловіків та жінок, яка є статистично значимою (за критерієм Х
2
статистично значимою (за критерієм Х
статистично значимою (за критерієм Х Якщо говорити про ґендерні відмінності у підході до розв’язання проблем кар’єрного просування, то найбільшими вони є з приводу створення спецiальних освiтнiх програм для жiнок, як прагнуть стати керiвниками або пiдприємцями (на 7% більше жінок вважають за потрібне створення таких програм) та проведення iнформацiйних кампанiй у ЗМI з метою викорiнення стереотипних поглядiв на обов’язки жiнки i чоловiка в сучасному суспiльствi (така сама різниця у
7%).
Ґендерних відмінностей не спостерігається щодо створення спецiальних освiтнiх програм для чоловiкiв, як прагнуть стати керiвниками або пiдприємцями, розбіжність у відповідях становить лише 2%. Значна частка опитаних (серед жінок – 30%, серед чоловіків – 21%) не мають жодного уявлення, яким чином можна усунути перешкоди, що заважають будувати успішну кар’єру в Україні, і вагаються з відповіддю. Це може вказувати нате, що питання кар’єрних можливостей залежно від статі не є достатньо актуальним для українського суспільства. Майже однакова частка жінок (22%) і чоловіків (19%) вважають, що на заваді успішної кар’єри стоїть відсутність належних закладів по догляду за дітьми, тому необхідно створювати досконалішу систему відповідних закладів. Запровадження позитивної дискримiнацiї”, коли встановлюється квота для жiнок i чоловiків управі обіймати деякі посади, підтримують 17% жінок і 12% чоловіків. З метою подолання перешкод для здійснення успішної кар’єри 14% жінок і 11% чоловіків погоджуються з необхідністю зняти обмеження на роботу жiнок та чоловiкiв на деяких підприємствах.
Таким чином, проаналізувавши отримані результати, можна говорити про наявність ґендерних відмінностей у перешкодах на шляху кар’єрного зростання. Головною причиною, яка не залежить від статі, є недостатній рівень професіоналізму в певній сфері. Але якщо порівняти відповіді респондентів, то побачимо, що чоловікам більше, ніж жінкам, бракує належного рівня освіти та професіоналізму (досвіду та знань. На противагу цьому жінкам заважають здійснювати кар’єру політика чи будь- яку іншу сімейні обов’язки (перебування в декретній відпустці, наявність сім’ї та дітей. Також жінки частіше страждають від упередженості керiвництва щодо висунення їх на керiвнi посади (навiть якщо професiйний рiвень жiнки-працiвника рiвний або вочевидь вищий, нiж у її колеги-чоловiка). Значна частина громадян вбачає проблему в невпевненості у своїх силах, можливостях виконувати складнішу або керiвну роботу. Однакова частка чоловіків і жінок погоджуються, що для обох статей існує велика конкуренцiя збоку колег-чоловiкiв на роботі.
Висновки
 Сьогодні в середньому кожен другий громадянин України переконаний в існуванні ґендерної нерівності в країні, причому такої думки дотримуються і чоловіки, і жінки, щоправда дещо різною мірою (55% і 43% відповідно. Менша частка громадян (36%) вважає, що ґендерної нерівності в країні не існує.
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ЩОДО ҐЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ ТА СТАВЛЕННЯ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ
45

 На переконання громадян стосовно поширення
ґендерної нерівності, окрім їхньої статі, суттєво впливає регіон проживання, тип населеного пункту і рівень освіти. У розрізі кожної із названих категорій найбільш оптимістично (щодо відсутності утисків представників чоловічої або жіночої статі) налаштовані жителі АР Крим, сільські жителі, особи із неповною середньою освітою. Зазвичай для чоловіків характерні більш позитивні оцінки, ніж для жінок.

Більшість громадян України (62%) переконані, що утискаються права й можливості представників жіночої статі лише 6% громадян стверджують про наявність дискримінаційних утисків щодо чоловіків. При цьому фактично кожен п'ятий громадянин вказує на наявність утисків праві можливостей представників обох статей – і чоловіків, і жінок Громадська думка характеризується певними
ґендерними особливостями, які передусім полягають утому, що чоловіки менше схильні визнавати наявність дискримінаційних утисків щодо жінок, ніж самі жінки (52% і 68% відповідно.

Переконання більшості населення щодо наявності утисків за статтю сформувалися за допомогою засобів масової інформації й на підставі спілкування з друзями, знайомими та родичами. 22% громадян були свідками вияву ґендерної нерівності, а 12% самі стали жертвами дискримінації за статтю.

Домінує у масовій свідомості думка, що в українському суспільстві жінкам складніше просуватися кар'єрними сходами, ніж чоловікам. При цьому жінки вчетверо частіше за чоловіків стверджують про ускладнення щодо обіймання ними керівних посад. Водночас чоловіки більше за жінок схильні стверджувати, що кар’єрне просування не залежить від статі Існує певна залежність між освітою і типом поселення респондентів, з одного боку, та їхніми переконаннями, що жінці куди складніше стати керівником, ніж чоловікові, – з іншого. Чим вищий рівень освіти респондента та вищий адміністративний рівень поселення, де він проживає, тим більш поширеними є переконання щодо ускладнень у плані кар’єрного зростання жінок.

Понад 40% населення України переконані в наявності суспільного стереотипу політика – це нежіноча справа, внаслідок поширення якого жінці важче, ніж чоловікові, стати депутатом чи обійняти відповідальну керівну посаду. Друге місце у рейтингу чинників, які впливають на можливість для жінок входити до складу органів виконавчої влади, посідає переконання населення партії очолюють переважно чоловіки, а отже, до прохідної частини списку партій включають здебільшого чоловіків. На третьому місці серед причин – перевантаженість жінок домашніми справами й вихованням дітей, що впливає на їхні можливості кар’єрного і професійного зростання.

Громадська думка фіксує досволі чіткий розподіл владних повноважень жінок і чоловіків в українському суспільстві, який виявляється втому, що чоловіки мають більше владних повноважень у сферах роботи і соціально-політичного життя, а жінки – у сфері сімейних відносин. Лише третина українського населення схильна стверджувати, що влада між чоловіками і жінками у різних сферах суспільного життя розподілена рівномірно, проте серед чоловіків така думка поширена значно більше, ніж серед жінок Більшість населення України також вважає, що чоловіки мають ширший доступ до державних коштів та майна, ніж жінки. Причому чим вищий рівень освіти громадян, тим більше вони переконані в наявності дисбалансу в доступі жінок і чоловіків до матеріальних ресурсів, тим більшою серед них є частка тих, хто вважає, що більшістю матеріальних цінностей володіють чоловіки. Водночас стосовно доступу до сімейного бюджету більшість громадян стверджують, що жодної дискримінації за статтю тут не існує Сьогодні громадська думка продовжує відтворювати найгірші стереотипи
ґендерного сприйняття управлінських функцій в соціумі, коли традиційні сфери життєдіяльності – сім’я, культура, охорона здоров’я тощо мають залишатися тільки за жінками, а всіма іншими, часом технологічно складнішими сферами (економікою, підприємництвом, політикою тощо) можуть успішно займатися лише чоловіки. Декларована теза немає відмінності втому, хто очолюватиме ту чи ту галузь виробництва, має фактично дискримінаційне впровадження її на практиці, оскільки здебільшого на ключових керівних посадах населення очікує бачити чоловіків.

Чим вищий рівень керівної посади, тим більше громадян віддають перевагу в призначенні на неї чоловіка, а не жінки. Так, на посаді Президента України схильні бачити тільки чоловіка 47%;
Прем’єр-міністра України – 42%; Голови Верховної Ради України – 44% громадян. Відповідно частки тих, хто більшою мірою схильний бачити на вказаних посадах представників жіночої статі, становлять
19%; 16%; 9%. Мірою зменшення політичної ваги посади збільшується частка громадян, які вважають за можливе довірити посаду представникам обох статей.

Існують суттєві регіональні відмінності у громадському сприйнятті ґендерної ситуації в країні, причому найбільше вирізняються думки жителів АР Крим. Зокрема, серед кримчан найменша частка переконаних в існуванні ґендерної нерівності у країні
(33%), проте найбільша частка тих, хто переконаний у наявності утисків праві можливостей жінок (72%), готовності бачити тільки чоловіків на посадах Президента і Прем’єр-міністра (77% і 56%), існуванні рівного доступу для жінок і чоловіків до державних коштів і майна (64%).

Попри наявність ґендерних відмінностей у перешкодах на шляху кар’єрного зростання жінок і чоловіків існують й інші причини, які не залежать від статі, зокрема недостатній рівень професіоналізму в певній сфері. Заданими дослідження, чоловікам більше, ніж жінкам бракує належного рівня освіти та професіоналізму (досвіду та знань. На противагу цьому жінкам заважають здійснювати кар’єру сімейні обов'язки (перебування в декретній відпустці, наявність сім'ї та дітей. Також жінки частіше за чоловіків потерпають від упередженості керiвництва щодо висунення їх на керiвнi посади (навiть якщо професiйний рiвень жiнки-працiвника рiвний або вочевидь вищий, нiж у її колеги-чоловiка). І однозначно, що для представників обох статей
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
46
на роботі існує велика конкуренцiя збоку колег- чоловiкiв.

На думку громадськості, основними шляхами подолання зазначених перешкод кар’єрного розвитку є створення спецiальних освiтнiх програм для жiнок, як прагнуть стати керiвниками або пiдприємцями (37%) та проведення iнформацiйних кампаній у ЗМI з метою викорiнення стереотипних поглядiв на обов'язки жiнки i чоловiка у сучасному суспiльствi (24%). 14% громадян вважають, що мають існувати аналогічні програми для чоловіків.

Щоб мати більше часу для кар’єрного розвитку, жінкам передусім необхідно зменшити кількість часу, яку вони витрачають на сімейну сферу. Тому, на думку громадян, одним зі шляхів подолання перешкод є створення належної системи закладiв з догляду за дітьми (21%). Також, на думку кожного п’ятого опитаного, в освітніх та виховних закладах варто змалку запроваджувати ґендерну просвіту.
Аналіз офіційних цифр представництва жінок у вищих щаблях української влади дає підстави говорити про чоловіче панування у цій царині. Серед офіційно зареєстрованих кандидатів на посаду Президента України на виборах 1999 року представниця жіночої статі була лише одна – НМ. Вітренко. Кількість жінок серед претендентів на посаду Президента України уроці не відрізнялася від попереднього представництва їх на цю посаду. Так, серед потенційних претендентів на посаду Президента України було дві жінки – НМ. Вітренко та Ю.В. Тимошенко, але фактично після підписання угоди з паном Ющенком остання вийшла із президентських перегонів, залишивши серед офіційно зареєстрованих кандидатів лише одну жінку – ту ж таки пані Вітренко.
Ця сама тенденція спостерігається при аналізі складу виконавчої влади. Серед трьох останніх Урядів України жінки були лише втому, який очолювала жінка. В Уряді
Ю.Тимошенко із 23 посад лише дві обіймали жінки –
Ю.Тимошенко та О.Білозір. Натомість Уряди Ю.Єханурова
(25 посад, жодної жінки) та В.Януковича (26 посад, жодної жінки) можна схарактеризувати як суто чоловічі.
Ґендерний баланс складів політичних партій порівняно з виконавчою владою виглядає дещо краще. Такий висновок нам дає змогу зробити аналіз співвідношення чоловіків та жінок у списках політичних партій та виборчих блоків, що були включені до списків кандидатів у народні депутати України за останні три виборчі кампанії (1998, 2002, 2006 років. Так, питома вага чоловіків серед членів політичних партій та виборчих блоків безумовно переважає. Уроці склад усіх політичних партійна був чоловічим. Цей показник за 2006 рік кардинально не змінився, і чоловіче представництво в політичних партіях зменшилося лишена. Відповідно, частка жінок у політичному житті країни збільшилася. Так, якщо уроці у списках кандидатів відрізних політичних партій частка жінок
35 З офіційного сайту Центральної Виборчої Комісії http://www.cvk.gov.ua становила лише 10% від загальної кількості, уроці вона зросла майже вдвічі – до 20 %, тоді як на останніх виборах до Верховної Ради України 2006 року частка жінок у складі політичних партій дещо знизилася, сягнувши позначки у 19%.
Таблиця 3.2.1. Статевий та віковий розподіл
(на дату виборів) кандидатів, яких включено до
списків кандидатів від партій (виборчих блоків
партій) на виборах у народні депутати України,
%
29 березня 1998 року
Чоловіки
(N = 5550)
Жінки
(N =
641)
Відсоткове співвідношення чоловіків та жінок
90 Вікові групи:
до 30 років 8
31–50 років 69 51–70 років понад 70 років 1
31 березня 2002 року
Чоловіки
(N = 5507)
Жінки
(N =
1339)
Відсоткове співвідношення чоловіків та жінок Вікові групи:
до 30 років 13 31–50 років 58 51–70 років понад 70 років 1
26 березня 2006 року
Чоловіки
(N = 6144)
Жінки
(N
=
1451)
Відсоткове співвідношення чоловіків та жінок Вікові групи:
до 30 11 15 31–50 49 51 51–70 40 понад 70 Також варто зважати нате, що поступово зростає частка молодих політиків віком до 30 років. Не викликає сумніву, що тридцятилітні представники нової формації, носії демократичних цінностей, ліберальних і космополітських поглядів є ключовими гравцями зі зміни суспільного устрою. Окремо зазначимо, що частка молодих жінок (віком до 30 років) серед членів політичних партій поступово зростає з 8% уроці до 15% уму, що може свідчити про певні зрушення в ґендерних стереотипах як українського суспільства загалом, такі українського жіноцтва зокрема. Можна
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ЩОДО ҐЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ ТА СТАВЛЕННЯ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ
47
говорити також, що дедалі більше жінок усвідомлюють свою роль і місце у розв’язанні важливих соціально- політичних проблем суспільства. Поступово відбувається процес перетворення жінки зоб єкта на суб’єкт політики.
Нині можна констатувати, що ґендерна структура різних гілок української влади має переважно чоловіче обличчя. Якими є оцінки й думки пересічних громадян стосовно участі, місця та ролі жінок у політичному житті країні Як респонденти оцінюють ґендерний імідж політичних партій, блоків, об’єднань? Які можливі варіанти розв’язання цих питань вони бачать Про це мова піде далі.
Таблиця 3.2.2. Представленість жінок-депутатів
у загальній кількості депутатів Верховної Ради
України останніх трьох скликань
Склад депутатів
Верховна Рада
ІІІ ск
лик
ання
(1998 рік)
IV ск
лик
ання
(2002 рік)
V ск
лик
ання

тано
м на
26.10.2006 рок
у)
Загальна кількість депутатів 450 Чоловіків 426 Жінок 24 Частка жінок у загальному складі (%)
8 Питання ґендерного балансу в складі політичних партій останнім часом досить жваво обговорюється представниками різних структур – науковцями, державними діячами, політиками, але, як свідчать результати опитування, не викликає особливої зацікавленості громадського загалу. Більшість громадян (55%) ніколи не звертають уваги на співвідношення кількості чоловіків та жінок у партійних списках. До цієї ж групи можна додати окрему частину респондентів (16%), які не змогли визначитися, чи звертали вони на це увагу раніше, чині. Зрештою отримуємо красномовну цифру – 71%, яка може бути певним свідченням того, що більшість громадян не цікавить співвідношення чоловіків та жінок у партійних списках. Не виключено, що саме для них важливішими атрибутами діяльності політичної партії є, наприклад, програми, гасла, лідери тощо, ніж ґендерний баланс складу партії.
Лише кожен сьомий респондент опікується проблемою представництва жінок у партійних списках, оскільки наявність чоловіків у складі партій є апріорі беззаперечною. Незначна частка респондентів (5%) зазначила, що проглядають лише першу п’ятірку в партійних списках, аналізуючи та порівнюючи в них кількість жінок і чоловіків (див. діагр. Отже, питання представництва жінок і чоловіків у складі політичних партій для переважної більшості громадян нині не є принциповим.
Далі пропонуємо розглянути різні категорії респондентів, щоб з’ясувати, для кого ґендерний баланс списків партій є принциповим питанням. Так, виявилося, що серед респондентів, які аналізують співвідношення чоловіків і жінок у списках політичних партій, незалежно від глибини аналізу (чи то аналіз усього списку, чи лише першої п’ятірки), переважають жінки (див. діагр.
3.2.2). Більшу частку респондентів, які жодного разу не задавалися цим питанням, становлять чоловіки.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   27


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал