Програма рівних можливостей проон інститут соціології нан україни Центр соціальних експертиз




Сторінка8/27
Дата конвертації16.12.2016
Розмір5.45 Kb.
ТипПрограма
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   27
Таблиця 3.1.9. Розподіл відповідей громадян
на запитання Кого Ви більше схильні бачити
як Прем’єр-міністра України залежно від
соціально-демографічних характеристик, %
демографічні
характеристики
респондентів
Чоловіка Жінку Однаково
Важко
відпо-
вісти
Стать
Чоловіча
49 14 29 Жіноча 19 39 7
Вікова група
До 30 років 16 36 7
31–50 років 35 32 7
51 рік і більше 16 35 7
Тип поселення
Обласний центр 16 37 Районний центр 15 30 Селище 18 38 7
Область
Донецька
57 4
38 Житомирська 20 30 Київська 19 36 13
АР Крим 10 31 Львівська 27 38 Одеська 18 32 По 56% респондентів у АР Кримі Донецькій області та 44% в Одеській області віддають перевагу чоловікові на посаді глави виконавчої влади країни, що недивно адже їхній лідер – В.Янукович, за партію якого здебільшого голосували 2006 року в цих областях, – очолює Уряд. Відзначимо також, що львів’яни й житомиряни настроєні доброзичливіше стосовно Прем’єра-жінки порівняно з мешканцями інших регіонів. До речі, в цих регіонах більшість на останніх виборах віддала перевагу блоку, який очолює жінка – Ю.Тимошенко. Голова Верховної Ради. На користь претендента чоловічої статі на цю посаду виступає 44% громадян, тоді як на користь претендента-жінки – лише 9% (табл.
3.1.10). Очевидно, громадська думка не може навіть припустити (а тим паче погодитися, що жінка-спікер зможе керувати в залі Верховної Ради України понад ми депутатами-чоловіками. З іншого бокує досить численна група інших громадян (39%), яким байдуже у позитивному сенсі цього слова, хто очолюватиме Верховну Раду України – чоловік чи жінка.
Характерно, що в плані ґендерних переваг щодо посади Голови Верховної Ради України жінки напрочуд солідарні з чоловіками серед них лише 10 % воліють бачити на посаді спікера саме жінку, тоді як серед чоловіків таких 7% (табл. 3.1.10). Щоправда, 44% жінок вважають, що посаду спікера Верховної Ради може обіймати особа будь-якої статі, – чи то чоловік, чи то жінка, але з підтексту цих відповідей вочевиднюються переваги стосовно призначення на цю посаду чоловіка.
Як і у разі оцінювання ґендерних перевагу призначеннях на посаду Президента та Прем’єр- міністра, громадяни старшого віку (51–60 років)
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ЩОДО ҐЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ ТА СТАВЛЕННЯ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ
39
толерантніше ставляться до обрання спікером жінки. Інших істотних відмінностей уставленні громадян різного віку до призначень на посаду спікера Верховної Ради України не спостерігається. Якщо говорити про особливості освітньої диференціації громадян та відповідних їхніх переконань, то фактично для кожного другого громадянина із неповною середньою і повною середньою освітою зовсім неважливо, хто обійматиме посаду Голови Верховної Ради – чоловік чи жінка.
Таблиця 3.1.10. Розподіл відповідей громадян
на запитання Кого Ви більше схильні бачити
як Голову Верховної Ради України залежно від
статі, вікової групи, типу поселення та регіону, %
графічні
характе ристики
респондентів
Чоло-
віка
Жінку Однаково
Важко
відпо-
вісти
Стать
Чоловіча
51 39 33 Жіноча 10 44 8
Вікова група
До 30 років 7
41 9
31–50 років 9
37 7
51 рік і більше 11 39 9
Тип поселення
Обласний центр 10 36 Районний центр 8
39 Селище 10 41 10
Область
Донецька
53 6
38 Житомирська 15 33 Київська 33 35 12
АР Крим 7
70 Львівська 9
35 Одеська 13 32 Уже стало традиційним, що сільські жителі у потенційних призначеннях на відповідальні керівні посади віддають свої симпатії жінкам. От і у випадку
ґендерних переваг при призначеннях на посаду Голови Верховної Ради України серед сільських жителів меншою є частка тих, хто волів би віддати цю посаду чоловікові, порівняно з міськими жителями (39% сільських жителів проти 49% жителів обласних центрів. У регіональному розподілі з приводу призначення чоловіка на посаду Голови Верховної Ради України найяскравіше виокремлюється громадська думка жителів Донецької області та АР Криму Донецькій області за спікера-чоловіка виступає 58% громадян, тоді яку Криму – Голова Верховного Суду. Щодо призначень на цю посаду серед українських громадян найбільше тих, для кого не є принциповим, чи буде Головою Верховного Суду України чоловік, чи жінка (41%). І ця думка співзвучна із результатами дослідження громадського сприйняття діяльності судів і судової системи в Україні
(2005 р, за якими у масовій свідомості домінує думка, що стать судді не відіграє особливого значення (якщо лишене занурюватися в різні категорії судових справ)
33
В оцінках ґендерних переваг щодо призначень на посаду Голови Верховного Суду України частка жінок, які обрали
ґендерно нейтральний варіант відповіді, неістотно перевищує відповідну частку чоловіків (44% серед жінок проти 37% серед чоловіків. Серед тих, кому байдужа статева належність особи, котра очолить Верховний Суд, найбільше людей із неповною середньою і середньою освітою (понад половину громадян цієї групи висловили саме таку точку зору, а також селян (Серед решти громадян, яким небайдуже, хто буде Головою Верховного Суду України, – чоловік чи жінка,
– частка тих, то волє бачити націй відповідальній посаді чоловіка, втричі перевищує частку тих, хто віддав свій голос за жінку (37% і 12% відповідно) (табл. 3.1.11).
Таблиця 3.1.11. Розподіл відповідей громадян
на запитання Кого Ви більше схильні бачити
як Голову Верховного Суду залежно від
регіону проживання (% за кожною групою)
Варіанти відповідей
Регіон
Серед усіх опитаних
Д
онецьк а область Житомирська область Київська область АР Крим
Львівськ а область Одеська область Чоловіка 33 33 18 49 40 Жінку 15 19 7
9 13 Однаково 33 35 70 35 32 Важко відповісти 19 12 5
8 14 Жителі Донецької та Львівської областей здебільшого роблять ставку на чоловіка як Голову Верховного Суду (53% і 49% відповідно. Серед кримчан 18% віддають перевагу винятково чоловікові націй посаді, тоді як 70% жителів АР Крим зазначають, що їм однаково, хто очолюватиме судову систему в Україні, – чоловік чи жінка. Цей показник як свідчення толерантного сприйняття жінки на відповідальній посаді Голови Верховного Суду виглядає вельми сумнівно, бо одночасно з декларуванням нейтрального ставлення до статі керівника суду лише 7% кримчан хотіли б бачити націй посаді жінку. Найімовірніше, декларування ґендерно нейтральної позиції однаково стосовно призначень на відповідальні керівні посади національного рівняв масовій свідомості поєднується, з одного боку, з фактичним небажанням бачити на таких посадах жінок, аз іншого – з упевненістю, щоці посади все одно обійматимуть чоловіки. Найбільше воліють бачити жінку Головою Верховного Суду України жителі Київської області (Голова Конституційного Суду. Ставлення громадян до призначення на посаду Голови Конституційного суду України цілком збігається з відповідними оцінками щодо призначень чоловіків і жінок на посаду Голови Верховного Суду України. Можливо, у масовій свідомості ці посади виглядають тотожними, тож і призначення
33 Амджадін Л, Гончарук О, Кравченко О. Судова система та судив Україні в оцінках громадськості (комплексне соціологічне дослідження) / За наук. ред. Ю.Привалова,
Ю.Саєнка. – К Прецедент, 2005. – 234 с.
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
40
на відповідальну посаду не асоціюються з певними
ґендерними особливостями.
Міський/сільський голова. Щодо призначень чоловіка чи жінки на посаду міського/сільського голови у масовій свідомості домінує думка, що стать немає значення (44%). Серед решти громадян поширенішим є переконання, що обіймати таку посаду ліпше чоловікові, аніж жінці
(34% проти 12%) (табл. 3.1.12). При цьому немає істотних відмінностей в оцінках респондентами різних вікових, освітніх та поселенських груп, але простежуються характерні особливості масового сприйняття ґендерного аспекту призначень на керівні посади жителями окремих регіонів. Так, майже половина жителів Львівської області
(44%) віддають перевагу на посаді голови міської чи сільської ради саме чоловікові, що радше має характер данини традиціям минулого. Жителі Донецької області також підтверджують свою схильність бачити на високих посадах чоловіків за чоловіка – голову місцевої ради виступають 41% жителів, проте порівняно з відповідями на попередні запитання простежуються деякі зміни, що полягають у толерантнішому сприйнятті жінки на посаді голови міського/сільської ради, аніж на посаді Президента,
Прем’єр-міністра чи Голови Верховної Ради для 48% жителів Донецької області однаково, хто буде міським головою, – жінка чи чоловік. А якщо додати до цієї частки ще 11% громадян, які воліють бачити в ролі міського голови саме жінку, то прогрес очевидний у сумі не заперечують жіночого керівництва майже 60% донеччан.
Таблиця 3.1.12. Розподіл відповідей громадян
на запитання Кого Ви більше схильні бачити
як міського/сільського голову залежно від
регіону проживання, %
Варіанти
відповідей
Регіон
Серед усіх
опитаних
Д
онецьк
а
облас
ть
Д
онецьк
а
Д
онецьк
а
Жи
то
мир-
ськ
а облас
ть
Жи
то
мир-
Жи
то
мир-
Київ
ськ
а
облас
ть
АР Крим
Львів
ськ
а
облас
ть
О
деськ
а
облас
ть
Чоловіка
41 27 32 22 44 38 Жінку 19 14 9
11 11 Однаково 31 39 64 39 41 Важко відповісти 23 15 5
6 10 Депутат Верховної Ради. Майже 60% громадян України погоджуються бачити в ролі депутата Верховної Ради представників обох статей (табл. 3.1.13). 23% респондентів віддають перевагу чоловіку 8% – жінці. Хоч як дивно, але негативна установка стосовно жінки-депутата Верховної Ради України підтримується не лише зусиллями чоловіків, її поділяють багато жінок (лише 9% жінок згодні, щоб саме жінка була депутатом Верховної Ради України).
Одесити і донеччани більшою мірою, ніж мешканці інших регіонів, воліють бачити депутатом Верховної Ради чоловіка (32% і 28% відповідно, тоді як для 78% жителів АР Крим принципової різниці тут немає.
Депутат місцевої Ради від округу, де мешкає Депутат місцевої Ради від округу
Депутат місцевої Ради від округу респондент. Бачити депутатом від свого округу тільки чоловіка хотіли б 19%, тоді як жінку – 14% (табл.
3.1.14). Для 57% громадян немає певних переваг за статтю головне, щоб якісно виконував свою роботу й зобов’язання перед виборцями.
Таблиця 3.1.13. Розподіл відповідей громадян
на запитання Кого Ви більше схильні бачити
як депутата Верховної Ради України залежно
від регіону проживання, %
Варіанти
відповідей
Регіон
Серед
усіх
опита-
них
Д
онецьк
а
облас
ть
Д
онецьк
а
Д
онецьк
а
Жи
то
мир-
ськ
а
облас
ть
Київськ
а
облас
ть
АР Крим
Львівськ
а
облас
ть
О
деськ
а
облас
ть
Чоловіка
28 22 20 12 23 32 Жінку 13 7
5 9
11 Однаково 42 55 78 63 50 Важко відповісти 23 18 5
5 7
10 23% чоловіків проти 16% жінок бажають мати депутатом від свого округу чоловіка. Депутату-жінці віддали голоси 16% жінок и 11% чоловіків. Чим молодший вік громадян, тим більше схильні вони бачити своїм депутатом чоловіка і, відповідно, менше – жінку. На загальному тлі вирізняється Житомирська область, мешканці якої однаковою мірою підтримують дві позиції
20% респондентів – за депутата жіночої статі стільки ж
– чоловічої. До того ж для 40% жителів немає значення стать їхнього депутата.
Таблиця 3.1.14. Розподіл відповідей громадян
на запитання Кого Ви більше схильні бачити
як депутата місцевої ради від Вашого округу
залежно від регіону проживання, %
Варіанти
відповідей
Регіон
Серед
усіх
опита-
них
Д
онецьк
а
облас
ть
Д
онецьк
а
Д
онецьк
а
Жи
то
мир-
ськ
а
облас
ть
Київськ
а
облас
ть
АР Крим
Львів
ськ
а
облас
ть
О
деськ
а
облас
ть
Чоловіка
19 20 17 14 20 27 Жінку 20 14 8
11 15 Однаково 40 52 73 63 50 Важко відповісти 20 17 5
6 Лідер партії, яка імпонує респонденту. Для 44% опитаних немає принципової різниці в цьому питанні
30% бажають бачити лідером партії чоловіка, тоді як жінку – 15% (табл. 3.1.15). Чоловіки, як завжди, виявляють неабияку корпоративну солідарність зате, щоб лідером був саме чоловік, виступає 36% чоловіків і 26% жінок.
Жителі Донецької області та АР Крим більшою мірою мають бажання бачити головою партії саме чоловіка та, відповідно, меншою мірою – жінку. Більш толерантними до представників жіночої статі виглядають жителі Львівської та Одеської областей (не проти жінки – лідера партії відповідно 6% і 65% опитаних).
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ЩОДО ҐЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ ТА СТАВЛЕННЯ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ
41

Таблиця 3.1.15. Розподіл відповідей громадян
на запитання Кого Ви більше схильні бачити
як лідера партії, яка Вам імпонує залежно від
регіону проживання, %
Варіанти
відповідей
Регіон
Серед усіх
опитаних
Д
онецьк
а
облас
ть
Д
онецьк
а
Д
онецьк
а
Жи
то
мир-
ськ
а облас
ть
Жи
то
мир-
Жи
то
мир-
Київськ
а
облас
ть
АР Крим
Львів
ськ
а
облас
ть
О
деськ
а
облас
ть
Чоловіка
37 27 29 38 23 28 Жінку 19 15 7
21 23 Однаково 33 37 50 46 42 Важко відповісти 21 19 5
9 Директор підприємства, на якому працює респондент. Для 33% громадян оптимальним є варіант, коли керівником підприємства, на якому вони працюють, є чоловік опитаних відповіли, що для них немає різниці, а 15% хотіли б, щоб ними керувала жінка. Чимало респондентів не визначилися з цього запитання – 14%
(табл. 3.1.16).
Таблиця 3.1.16. Розподіл відповідей громадян
на запитання Кого Ви більше схильні бачити
як директора підприємства, на якому Випрацюєте залежно від регіону проживання, %
Варіанти
відповідей
Регіон
Серед
усіх
опита-
них
Д
онецьк
а
облас
ть
Жи
то
мир-
ськ
а облас
ть
Київськ
а
облас
ть
АР Крим
Львів
ськ
а
облас
ть
О
деськ
а
облас
ть
Чоловіка
36 30 36 35 26 35 Жінку 15 16 14 11 22 Однаково 35 35 46 24 38 Важко відповісти 20 13 5
39 Яків багатьох попередніх запитаннях, чоловіки упереджено ставляться до того, щоб цю посаду змогла обіймати жінка. При цьому ані вік, ані тип населеного пункту, де проживають громадянина їхні оцінки суттєво не впливають. Разом із тим мірою підвищення освітнього рівня громадян дещо зростає і їхня схильність бачити своїм керівником жінку. Одразу впадає в очі, що у Львівській області менше респондентів, ніж в інших областях, які б хотіли бачити директором на своєму підприємстві чоловіка – 26%. З іншого боку, саме в цій області не змогли визначитися з цього приводу найбільше опитаних – 39%. Можна також вирізнити із загальної громадської думки оцінки одеситів яких воліють працювати під керівництвом тільки жінки, тоді як для половини жителів Донецької області та 46% кримчан немає різниці, хто буде їхнім керівником жінка чи чоловік.
Голова профспілкового комітету підприємства, на якому працює респондент. Це єдина виборна посада, стосовно якої кількість голосів виявилася однаковою. Так, для 42% опитаних немає принципової різниці, хто буде головою профспілки. 20% хотіли б бачить головою саме чоловіка і стільки ж – жінку. Принципових відмінностей у відповідях респондентів залежно відвіку, освіти, типу поселення та області мешкання не спостерігається.
3.1.7. Можливості щодо успішної
кар’єри для чоловіків і жінок
Концепція ґендерної рівності між чоловіками та жінками означає рівність прав, обов’язків та можливостей в усіх сферах життя, утому числі при побудові кар’єри в будь-якій сфері діяльності. Цей параграф присвячений аналізу громадської думки з приводу того, що заважає чоловікам та жінкам просуватися кар’єрною драбиною. Загальний розподіл відповідей свідчить, що головною причиною, що стоїть на заваді у побудові кар’єри, як для чоловіків, такі для жінок є брак професіоналізму, тобто недостатній досвіді обмаль знань у відповідній сфері головною для чоловіків цю причину назвали 59%, для жінок – 47%) (табл. 3.1.17). Решта причин є ґендерно відмінними якщо чоловікам після браку професіоналізму найбільше заважає недостатній рівень освіти (55%), то жінкам – наявність сім’ї та дітей (41%), і лише потім – брак освіти (40%).
Таблиця 3.1.17. Обставини, що заважають
жінкам і чоловікам здiйснювати успiшну
кар’єру, %*
Жінкам
(N = 1704)
Чоловікам
(N = 1695)
Недостатнiй рiвень професiоналiзму (досвiд та знання 59
Наявнiсть сiм’ї, дiтей
41 8
Недостатнiй рiвень освiти
40 55
Невпевненiсть у своїх силах, можливостях виконувати складнішу або керiвну роботу 25
Упередженiсть керiвництва щодо висунення жiнок на керiвнi посади
(навiть якщо професiйний рiвень жiнки-працiвника рiвний або вочевидь вищий, нiж у її колеги- чоловiка)
21 Перебування у декретнiй вiдпустцi
20 Велика конкуренцiя збоку колег- чоловiкiв
18 Велика конкуренцiя збоку колег- жiнок
13 9
Упередженiсть керiвництва щодо висунення чоловiкiв на керiвнi посади (навiть якщо професiйний рiвень чоловiка-працiвника рiвний або вочевидь вищий, нiж у його колеги-жiнки)
5 5
Iнше
1 2
* Сума відповідей перевищує 100%, оскільки респонденти могли давати кілька відповідей (не більше трьох).
Слід звернути увагу нате, що наявність сім’ї, на думку громадян, фактично не заважає чоловікам у їхній професійній діяльності, тоді як для жінок цей чинник посідає друге за важливістю місце. Отже, ми маємо ще одне підтвердження панування в українському
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
42
суспільстві думки про традиційний розподіл ґендерних ролей, за яким жінка витіснена у приватну, сімейну царину життя, де головним її завданням стає народити та виховати дітей, а публічна, професійна сфера діяльності залишається пріоритетом для чоловіка. Значні ґендерні відмінності також існують щодо чинника конкуренції збоку колег-чоловіків. Для жінок він є значно менш вагомим (18% опитаних назвали його основним для жінки, для чоловіка – 30%), а для чоловіків – третім зазначенням у кар’єрному просуванні. Разом із тим конкуренція збоку колег-жінок є втричі менш важливою для чоловіків (9%), ніж конкуренція між самими чоловіками. Кожен п’ятий респондент визнав, що жінкам, на відміну від чоловіків, часто заважає упередженiсть керiвництва щодо висунення жiнок на керiвнi посади
(навiть якщо професiйний рiвень жiнки-працiвника рiвний або вочевидь вищий, нiж у її колеги-чоловiка). Поряд з упередженістю майже однаково вагомою перешкодою в кар’єрному просуванні жінок є перебування у декретній відпустці, – так вважають 20% громадян. На кар’єру чоловіків, ясна річ, цей чинник не впливає, бо брати декретну відпустку в Україні – це неписаний обов’язок жінки, хоча право на це має не лише мама чи бабуся, ай тато та дідусь та інші найближчі родичі. Проте досі таким правом серед чоловіків скористалися одиниці. Щодо ґендерних особливостей сприйняття перешкоду побудові кар’єри, то стосовно чоловіків вони відсутні. Тобто і чоловіки, і жінки з однаковою частотою на перше місце ставлять брак професіоналізму, на друге перше місце ставлять брак перше місце ставлять брак недостатній рівень освіти, на третє – конкуренцію збоку колег-чоловіків (табл. 3.1.18).
Таблиця 3.1.18. Ґендерні відмінності щодо
визначення обставин, які заважають чоловікам
здiйснювати успiшну кар’єру, %*
Оцінювані позиції
Жінки
(n = 971)
Чоловіки
(n = 822)
Недостатнiй рiвень професiоналiзму
(досвiд та знання 55
Недостатнiй рiвень освiти
Недостатнiй рiвень освiти
52 Велика конкуренцiя збоку колег- чоловiкiв
27 29
Невпевненiсть у своїх силах, можливостях виконувати складнішу або керiвну роботу або керiвну роботу 24
Упередженiсть керiвництва щодо висунення жiнок на керiвнi посади
(навiть якщо професiйний рiвень жiнки-працiвника рiвний або вочевидь вищий, нiж у її колеги- чоловiка)
9 Велика конкуренцiя збоку колег-жiнок
Велика конкуренцiя збоку колег-жiнок
8 9
Наявнiсть сiм’ї, дiтей
8 6
Упередженiсть керiвництва щодо висунення чоловiкiв на керiвнi посади
(навiть якщо професiйний рiвень чоловiка-працiвника рiвний або вочевидь вищий, нiж у його колеги- жiнки)
6 Перебування в декретнiй вiдпустцi
Перебування в декретнiй вiдпустцi
2 1
Iнше
2 2
* Сума відповідей перевищує 100%, оскільки респонденти могли давати кілька відповідей (не більше трьох).
Дещо іншою є ситуація стосовно жінок. Чоловіки вважають брак освіти важливішим, ніж жінки (42% чоловіків назвали його основним проти 34% жінок. Разом із цим перебування в декретній відпустці чоловікам здається не такою вагомою перешкодою у побудові кар’єри, як жінкам (16% чоловіків вважають її важливою, серед жінок – 21%). Та попри таку думку чоловіків щодо декретної відпустки, самі чоловіки брати відпустку по догляду за дитиною не хочуть. Щодо решти перешкод, то вони однаковою мірою визнаються обома статями, навіть наявність упереджень щодо жінок збоку керівництва чоловіки помічають так само, які жінки.
Таблиця 3.1.19. Ґендерні відмінності щодо
визначення обставин, які заважають жінкам
здiйснювати успiшну кар’єру, %*
Жінки
(n = 971)
Чоловіки
(n = 822)
Недостатнiй рiвень професiоналiзму
(досвiд та знання 47
Наявнiсть сiм’ї, дiтей
41 37
Недостатнiй рiвень освiти
34**
42**
Невпевненiсть у своїх силах, можливостях виконувати складнішу або керiвну роботу 23
Упередженiсть керiвництва щодо висунення жiнок на керiвнi посади
(навiть якщо професiйний рiвень жiнки-працiвника рiвний або вочевидь вищий, нiж у її колеги- чоловiка)
21 Перебування у декретнiй вiдпустцi
21**
Велика конкуренцiя збоку колег- чоловiкiв
19 Велика конкуренцiя збоку колег- жiнок
12 13
Упередженiсть керiвництва щодо висунення чоловiкiв на керiвнi посади (навiть якщо професiйний рiвень чоловiка-працiвника рiвний або вочевидь вищий, нiж у його колеги-жiнки)
4 5
Iнше
1 1


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   27


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал