Програма рівних можливостей проон інститут соціології нан україни Центр соціальних експертиз




Сторінка3/27
Дата конвертації16.12.2016
Розмір5.45 Kb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27
Таблиця 2.2.3. Розподіл відповідей на
запитання: Як Ви вважаєте, чи потрібно
українським жінкам активізувати власні
зусилля для поліпшення свого становища в
суспільстві?”, %
Варіанти відповідей
У серед-
ньому за
маси вом
Серед
жінок
Серед
чоловіків
Так, потрібно 81 Ні, непотрібно Важко відповісти 12 Немає відповіді
1
-
1
Джерело: Ґендерний паритет в умовах розбудови сучасного українського суспільства. – е вид, допов., уточ. – К Український інститут соціальних досліджень, Результати нашого дослідження показують серед експертів домінує думка, що проблема ґендерної нерівності справді залишається актуальною для українського суспільства (так вважають майже 43% експертів) (див. табл. 2.2.4). При цьому зафіксовано поглиблення усвідомлення актуальності ґендерних проблем як серед жінок, такі серед чоловіків. Зокрема,
21% експертів-чоловіків погодилися, що проблема
ґендерної нерівності сьогодні є конче актуальною для України. Звісно, доволі значна частка експертів (36%) не визнає її такою, стверджуючи, що заразу суспільстві існують більш актуальні проблеми (переважно це думка експертів-чоловіків), проте загальна тенденція є вочевидь позитивною.
23 Заданими опитування Формування ґендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень 2002 року. Джерело Ґендерний паритет в умовах розбудови сучасного українського суспільства. – е вид, допов., уточ. – К Український інститут соціальних досліджень, 2003. – 129 с.
Таблиця 2.2.4. Оцінки експертами актуальності
для українського суспiльства проблеми
ґендерної нерiвностi, %
Варіанти
У серед-
ньому за
маси вом
Чоловіки
n = 68
Жінки
n = 107
Нi, є бiльш актуальнi проблеми 49 Важко сказати, актуальна чин Так, це дуже актуальна проблема 21 58
Iнше
1 Серед основних наслідків подолання ґендерної нерівності в українському суспільстві експерти називають такі жiнки зможуть бiльшою мiрою реалiзувати свiй професiйний та особистий потенцiал, нiж нині (55%); державний бюджет буде бiльш соцiально зорiєнтованим, вiн передбачатиме збiльшення витратна пенсiйне забезпечення, охорону материнства, дитинства, освiту тощо (36%); взаємовiдносини мiж чоловiками та жiнками будуватимуться на принципах взаємоповаги й партнерства, що зробить людей щасливiшими, а родину – стабільнішою (33%), збiльшиться представництво жiнок у полiтичних партiях, що зробить полiтику та спрямованiсть цих партiй бiльш “гуманiстичними” (29%). Менш вагомими виявилися думки, що “ґендерна рiвнiсть призведе до домiнування в суспiльствi цiннiсних орiєнтацiй та стилю життя, властивих жiнкам” (22%) та “ґендерна збалансованiсть управлiнського складу зменшить його корумпованiсть на всiх рiвнях, бо жiнки менш заангажованi до цiєї практики (Необхідно зазначити, що в оцінках імовірних наслідків просування ґендерної рівності між експертами чоловічої та жіночої статі спостерігаються певні відмінності. Так, в оцінюванні позитивних наслідків для приватного життя можливості самореалізації жінок, більш гармонійні відносини в родині, панування жіночих цінностей та способу життя) чоловіки і жінки виявилися більш одностайними. Хоча дещо більше експертів-чоловіків вважають, що в разі активнішої життєвої позиції жінок може побільшати кiлькiсть розлучень, питома вага таких відповідей є незначною і корелює з відповідним показником експертів-жінок (7% проти 4%) (див. табл. 2.2.5). З іншого боку, порівняно з експертами-жінками чоловіки дещо менше схильні пов’язувати просування
ґендерної рівності із загальнодержавними наслідками
– соціальною орієнтацією бюджетної політики (27% експертів-чоловіків проти 41% експертів-жінок), із гуманізацією активності політичних партій (відповідно 24% проти 32%), меншою корумпованістю сфери управління внаслідок можливого розширення представництва жінок (15% проти 18%). Тобто роль жінок у суспільно- політичному та громадському житті досі недооцінюється навіть експертами з ґендерної проблематики.
Водночас частина чоловіків в Україні досі схильна демонструвати уявлення щодо традиційних ґендерних стереотипів та міфів. Зокрема, 18% експертів-чоловіків
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
14
погодилися з твердженням, що внаслідок просування ідей ґендерної рівності жiнки стануть бiльш агресивними i взагалi схожими на чоловiкiв, а 11% із них висловили побоювання, що в цьому разі жінки обійматимуть найкращi “чоловiчi” робочi мiсця.
Таблиця 2.2.5. Оцінки експертами наслідків
подолання ґендерної нерівності в українському
суспільстві, %
Варіанти
відповідей
У с
ередньо
м
у
за масиво
м
Чоловіки
n = 68
Жінки n = 107
Державний бюджет буде бiльш соцiально зорiєнтованим, він передбачатиме збiльшення витратна пенсiйне забезпечення, охорону материнства, дитинства, освiту тощо 27 41
Ґендерна рiвнiсть призведе до домiнування в суспiльствi цiннiсних орiєнтацiй та стилю життя, властивих жiнкам
29 18 24
Збiльшиться представництво жiнок у полiтичних партiях, що зробить полiтику та спрямованiсть цих партiй бiльш
“гуманiстичними”
29 24 32
Взаємовiдносини мiж чоловiками та жiнками будуватимуться на принципах взаємоповаги та партнерства, що зробить людей щасливiшими, а родину – стабільнішою 34 33
Жiнки зможуть бiльшою мiрою реалiзувати свiй професiйний та особистий потенцiал, нiж нині 54 Побільшає кiлькiсть розлучень, оскiльки всім ї жiнка має слухатися чоловiка, а
ґендерна рiвнiсть цьому не сприяє 7
4
Жiнки обійматимуть найкращi “чоловiчi” робочi мiсця
7 10 5
Жiнки стануть бiльш агресивними i взагалi схожими на чоловiкiв
10 18 5
Ґендерна збалансованiсть управлiнського складу зменшить його корумпованiсть на всiх рiвнях, бо жiнки менш заангажованi до цiєї практики 15 18
Iнше
4 Важко вiдповiсти
4

7
Поінформованість щодо нормативно-правової
бази з питань ґендерної рівності. Можна стверджувати про доволі високий рівень поінформованості фахівців, котрих було обрано експертами, щодо нормативно- правової бази з питань ґендерної рівності (табл. 2.2.6). Переважна більшість із них (75%) ознайомлена з документами українського законодавства, при цьому
35% експертів вважають, що ознайомилися майже з усіма вітчизняними нормативними документами в цій сфері. Водночас мусимо наголосити, що жінки є активнішими в цьому плані, оскільки 41% експертів-жінок стверджують, що повністю ознайомлені з вітчизняною нормативною базою. Серед експертів-чоловіків більше таких, хто цікавиться окремими законодавчими документами, мабуть, відповідно до поточних потреб своєї професійної або громадської діяльності (50%). Доволі значна частка експертів не знається на вітчизняній нормативно- правовій базі (15% експертів-чоловіків і 11% експертів- жінок, причому якщо хтось із них просто не відчуває такої потреби, то близько 7% нарікають на брак необхідної інформації.
Таблиця 2.2.6. Поінформованість експертів
щодо нормативно-правових документів, як
забезпечують рiвнi права та можливостi жiнок і
чоловiкiв, %
Варіанти
відповідей
У с
ередньо
м
у з
а
масиво
м
Чоловіки
n = 68
Жінки n = 107
Читав майже всe, що стосується українського законодавства 27 Ознайомився з деякими документами нашого законодавства 50 Не бачив таких документiв нашого законодавства, бо не знаю, де їх можна взяти Не читав таких документiв нашого законодавства, бо менi це не було потрібно 10 Читав мiжнароднi документи з цiєї проблематики, i менi цього досить Важко вiдповiсти
5 2
8
Iнше Найкраще розуміються на законодавчій базі з
ґендерних питань експерти, котрі працюють в органах виконавчої влади національного та обласного рівня понад третину експертів, які повністю ознайомлені з нормативними актами) та в неурядових жіночих і правозахисних організаціях (загалом близько 25%). Окремі закони знають переважно представники засобів масової інформації (вочевидь внаслідок професійної діяльності. Серед експертів, з певних причинне ознайомлених із вітчизняною нормативно-правовою базою з ґендерних питань, переважають представники бізнесових структур та організацій-роботодавців (понад третину відповідної категорії експертів) та окремі представники ЗМІ, чия діяльність радше пов’язана із висвітленням інших суспільних проблем.
Отже, аналіз поінформованості експертів щодо ґендерної проблематики висвітлює такі моменти Основним джерелом обізнаності експертів із ґен- дерної проблематики є засоби масової інформації, спеціальна література та спеціальні курси з ґен- дерної тематики. З одного боку, важливим стимулом здобуття ґендерних знань для керівників і відповідальних виконавців установ є власний інтерес до цієї сфери суспільного життя, аз іншого – існує потреба у фахівцях з ґендерних питань, які б постійно працюва-
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРТНЕ ОЦІНЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЗАСАД ҐЕНДЕРНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
15
лив системі навчання та перепідготовки державних службовців Переважній більшості експертів (75%) відомі документи українського законодавства з ґендерних питань. Найліпше розуміються на законодавчій базі з
ґендерних питань експерти, які працюють в органах виконавчої влади різного рівняв неурядових жіночих і правозахисних організаціях. Найменше ознайомлені з цим аспектом законодавства представники бізнесових структур, організацій-роботодавців та окремих ЗМІ.

Хоча серед експертів домінує думка, що проблема
ґендерної нерівності залишається актуальною для українського суспільства, зафіксовано відмінності в оцінках експертами різної статі наслідків її подолання. При цьому експерти-чоловіки меншою мірою схильні пов’язувати просування ґендерної рівності із загальнодержавними наслідками, зводячи їх переважно до царини приватного життя. Розподіл оцінок експертами загального рівня розвитку
ґендерної політики в Україні засвідчує здебільшого низькі показники щодо окремих її складових (див. табл.
2.3.1). У середньому найвищі оцінки спостерігаються лише стосовно вітчизняного законодавства з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Зокрема, 12% експертів схарактеризували рівень розвитку законодавчої бази як високий, 44% – як посередній, 36% вважають його низьким. Інші складові ґендерної політики дістали ще гірші оцінки вітчизняних експертів, включно з такими її компонентами, як створення мережі спеціалізованих інституцій з питань ґендерної рівності, наукове забезпечення ґендерних досліджень, включення знань з ґендерної проблематики до квалiфiкацiйних вимог стосовно осiб, як обіймають посадив структурах державного управлiння, та запровадження ґендерних курсів і тренінгів. Питома вага експертів, які високо оцінили рівень розвитку цих компонентів, коливалася нарівні, водночас понад 40% експертів відзначили його низький рівень. Рівень розвитку решти аспектів
ґендерної політики був оцінений іще нижче. Найнижчими виявилися оцінки експертами розвитку практики захисту вiд ґендерної дискримiнацiї через судовi справи та подання скарг уповноваженим особам, бюджетне фінансування ґендерної політики та рівень
інформаційно-пропагандистської роботи з населенням понад половину експертів погоджуються, що рівень розвитку цих складових залишається низьким).
Таким чином, можна стверджувати, що інституціональний механізм забезпечення ґендерної рівності залишається недостатньо ефективним, оскільки, за оцінками провідних експертів, не задовольняє реальних потреб населення у багатьох сферах суспільного життя.
Таблиця 2.3.1. Експертні оцінки рівня розвитку
засад ґендерної політики в сучасній Україні, %
Оцінювані позиції
Рівень розвитку
Вис
окий
Пос
ередній
Низький
Важк
о
відповіс
ти
Законодавство з питань забезпечення рiвних прав та можливостей жiнок і чоловiкiв
12 44 36 8
Ґендерно-правова експертиза нормативно-правових актiв нормативно-правових актiв
6 27 45 Бюджетне фiнансування заходiв, спрямованих на формування ґендерної культури населення культури населення 19 60 13
Комунiкацiйнi взаємини мiж різними соцiальними iнституцiями з ґендерних питань 37 45 11
Iнформацiйно-пропагандистська робота з населенням з ґендерної проблематики населенням з ґендерної проблематики 33 54 Створення мереж спецiалiзованих iнституцiй (окремих пiдроздiлiв) з питань
ґендерної рiвностi
ґендерної рiвностi
9 28 49 14
Пiдготовка та перепiдготовка кадрiв у сфер ґендерної політики сфер ґендерної політики 26 49 Фактичне врахування ґендерної компоненти під час прийняття управлiнських рiшень рiзного рiвня управлiнських рiшень рiзного рiвня
7 35 39 Запровадження ґендерних курсiв i тренiнгiв у закладах освiти та виховання молодi всiх рiвнiв молодi всiх рiвнiв
9 26 50 Наукове забезпечення (соцiологiчнi, економiчнi та психологiчнi дослiдження;
ґендерно збалансована статистика тощо)
ґендерно збалансована статистика тощо 33 41 Включення знань з ґендерної проблематики до квалiфiкацiйних вимог стосовно осiб, як обіймають посади у структурах державного управлiння структурах державного управлiння
9 25 45 20
Поширенiсть практики захисту вiд
ґендерної дискримiнацiї через судовi справи та подання скарг уповноваженим особам 25 50 Стосовно експертних оцінок відповідності реального стану справ в окремих сферах життя населення України принципам ґендерної рівності (див. табл. 2.4.1) ситуація є сприятливішою. Найвище експерти оцінили рiвність праві можливостей жiнок і чоловiкiв у царині освiти та науки (29 % вважають, що принцип ґендерної рівності тут повністю дотримується, 37% переконані, що переважно дотримується. Щодо участі в політичних та виборчих процесах відповідні показники становлять 26% і 22%.
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
16
Необхідно зазначити, що у першому випадку ситуація справді відповідає експертним оцінкам, оскільки жінки та чоловіки мають рівні можливості доступу до здобуття освіти (принаймні її базового рівня понад те, жінки становлять більшість студентів вищих навчальних закладів та більш як третину кандидатів наук. Проте втому, що стосується участі в політичному житті, експертні оцінки суттєво розбігаються з фактичними показниками. Хоча жінки беруть рівну з чоловіками участь у виборчому процесі, вони мають значно менші шанси бути обраними до представницьких органів влади національного рівня
24
Таблиця 2.4.1. Оцінки експертами відповідності
проголошеного принципу ґендерної рівності
реальному стану справ в окремих сферах життя
(індекси відповідності*)
Оцінювані позиції
Ін декс
від по від-
ності
Забезпечення рiвних прав та можливостей жiнок і чоловiкiв у полiтичних виборчих процесах
2,95
Забезпечення рiвних прав та можливостей жiнок і чоловiкiв у сфер державного управлiння та органах мiсцевого самоврядування
3,03
Забезпечення рiвних прав та можливостей жiнок і чоловiкiв у сфер працi та пiдприємництва (доступ до робочих мiсць, однакова платня за рiвну працю, доступ до кредитiв, можливостi кар’єрного просування тощо)
3,18
Забезпечення рiвних прав та можливостей жiнок і чоловiкiв у царині освiти та науки
(рiвнi можливостi вступу до державних вищих навчальних закладiв, до аспiрантури й ординатури)
3,78
Забезпечення рiвних прав та можливостей жiнок і чоловiкiв у царині сiмейно-побутових вiдносин (розподiл домашньої працi, зменшення поширеностi домашнього насилля, участь у прийняттi важливих для родини рiшень, доступ до фінансів Індекс відповідності обчислено за бальною шкалою, де 1 бал – зовсім не відповідає 2 бали – переважно не відповідає 3 бали – важко сказати, відповідає, чині бали – переважно відповідає 5 балів – повністю відповідає.
24 Парламентські вибори 2002 року унаочнили становище українських жінок у політиці. Тоді до ВРУ пройшло всього 23 жінки (5,1% від загального складу. Цей результат став найнижчим за всю історію українського парламентаризму і вчетверо меншим за представництво жінок у ВР часів УРСР, хоча жінки становили понад
60% виборців і переважну частину державного виконавчого апарату – 74,8% від загальної кількості.
Президентська кампанія 2004 року дещо поліпшила ситуацію із представництвом жінок у владі. Після значної ротації парламентських кадрів та просування партійних списків частка жінок у ВРУ зросла до 5,6%. Особливо позитивними виявилися зміни щодо їх представництва у виконавчих органах влади. Україна вперше отримала жінку – прем’єр-міністра та жінок – голів державних адміністрацій. Вибори 2006 року хоча номінально й поліпшили ситуацію (у парламент пройшли 36 жінок (8% від загальної кількості депутатів, проте ані на крок не наблизили Україну не лише до європейських парламентів (23% жінок, ай до середньосвітових показників ґендерного представництва (14%). Понад третину експертів вважають, що принцип
ґендерної рівності тією чи тією мірою дотримується у сфері державного управління та в органах місцевого самоврядування, а також на вітчизняному ринку праці. Проте, на думку майже чверті експертів, принципу
ґендерної рівності переважно не дотримуються в цих сферах. Так, з огляду на значний ґендерний розриву рівні заробітної плати (2004 року середня заробітна плата жінок становила лише 68,6% від середньої заробітної плати чоловіків, поширення випадків ґендерної дискримінації при працевлаштуванні й обмежені можливості кар’єрного зростання жінок існування ґендерної рівності на ринку праці викликає сумніви. Найнижче експерти оцінили ситуацію у сімейно- побутовій царині, тобто саме на тому рівні, деформуються традиційні ґендерні стереотипи щодо розподілу ролей жінок і чоловіків у суспільстві, започатковуються засади
ґендерної культури населення. Лише 11% експертів оцінили рівень забезпечення рівних праві можливостей у царині приватного життя населення як такий, що цілком відповідає принципу ґендерної рівності, 23% погодилися, що він переважно відповідає цьому принципу. Одне слово, експертні оцінки свідчать, що всупереч численним міжнародним документам, ратифікованим Україною, та наявності власної нормативно-правової бази, що проголошує відсутність жодної дискримінації за ознакою статі, реальна ситуація залишається вельми далекою від задекларованої. Неабиякий інтерес становлять експертні оцінки найактуальніших напрямів державної ґендерної політики
(табл. 2.5.1). Переважна частина експертів (65% чоловіків і 65% жінок) погоджуються, що виховання й пропаганда серед населення України культури ґендерної рiвностi, поширення просвiтницької дiяльностi у цiй сфер мають вирішальне значення. Наступними за рівнем актуальності напрямами ґен- дерної політики обрано розроблення та впровадження у повсякденну практику механiзмiв юридичної вiд- повiдальностi щодо випадкiв дискримiнацiї за ознакою статi (47% експертів погодилися, що цей напрям є важливим, упровадження механiзмiв позитивних дiй з метою подолання ґендерного дисбалансу в управлiнських структурах у сферах працi та полiтики (відповідно 41% експертів, удосконалення законодавства з питань забезпечення рiвних прав жiнок і чоловiкiв (34% експертів, а також забезпечення рiвних можливостей для жiнок i чоловiків щодо поєднання професiйних та сiмейних обов’язкiв (39% експертів. Цікаво, що останній зі згаданих напрямів викликав більше схвалення серед чоловіків (свою згоду з цим пунктом висловили 41% експертів чоловічої статі і
38% експертів-жінок), хоча загалом жінки були більш активними у визначенні важливих напрямів ґендерної політики. Доволі значною є перевага експертів-чоловіків у визначенні актуальності захисту суспiльства вiд iнформацiї, спрямованої на дискримiнацiю за ознакою
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРТНЕ ОЦІНЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЗАСАД ҐЕНДЕРНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
17
статi – питома вага експертів-чоловіків, які обрали цей захід, виявилася вдвічі вищою запитому вагу експертів- жінок (відповідно 44% проти 21%).
Таблиця 2.5.1. Оцінки експертами актуальності
для українського суспільства окремих напрямiв
державної полiтики щодо забезпечення рiвних
прав та можливостей жiнок і чоловiкiв, %
Оцінювані позиції
У серед-
ньо муза
ма си вом
Чоловіки
n = 68
Жінки
n = 107
Удосконалення законодавства з питань забезпечення рiвних прав жiнок і чоловiкiв
34 32 Розроблення та впровадження у повсякденну практику механiзмiв юридичної вiдповiдальностi щодо випадкiв дискримiнацiї за ознакою статi
47 41 Упровадження механiзмiв позитивних дiй з метою подолання ґендерного дисбалансу в управлiнських структурах у сферах працi та полiтики
41 34 Забезпечення рiвних можливостей жiнкам i чоловiкам щодо поєднання професiйних та сiмейних обов’язкiв
39 41 Виховання й пропаганда серед населення України культури ґендерної рiвностi, поширення просвiтницької дiяльностi у цiй сфер 65 Захист суспiльства вiд iнформацiї, спрямованої на дискримiнацiю за ознакою статi
30 44 Створення державного
(управлiнського) механiзму забезпечення ґендерної рiвностi
17 16 17
Iнше
0,6 Найменш популярним серед експертів виявилося створення державного (управлiнського) механiзму забезпечення ґендерної рiвностi (лише 17% обрали цей варіант, що свідчить про недостатню довіру до державних інституцій та сумніви в можливості ефективного функціонування їх.
Отже, експерти вважають найактуальнішим розвиток державної ґендерної політики в плані виховання й пропаганди серед населення України культури ґендерної рівності та поширення просвітницької діяльності в цій сфері.
Поінформованість працівників різних установ
стосовно Указу Президента України щодо при-
значення уповноважених з питань забезпечення
рівних прав жінок і чоловіків.
26 липня 2005 року Президент України підписав Указ Про вдосконалення роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків № 1135, спрямований на підвищення ефективності державної політики та узгодженої співпраці органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Відповідно до положень цього Указу виконання обов’язків щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у центральних та місцевих органах виконавчої влади покладено на заступників міністрів та керівників указаних органів. У зв’язку з цим в органах виконавчої влади мають визначатися особина яких покладається виконання обов’язків щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, організація у межах своїх повноважень діяльності відповідних органів.
Звісно, важливим є не лише виконання Указу Президента нарівні центральних і місцевих органів виконавчої влади, ай поінформованість стосовно нових можливостей розв’язання питань ґендерної нерівності у різних соціальних інституціях, включно з тими, які мають громадський чи бізнесовий характер. Та й життєвий досвід свідчить, що прийняття важливого нормативно- правового акта ще не означає, що працівники різних установі організацій одразу будуть поінформовані про нього, атому можуть скористатися новими можливостями у сфері забезпечення рівних прав чоловіків і жінок. Тому було вирішено запитати експертів, чи поінформовані співробітники установ (організацій, у яких вони працюють, про відповідні зміни ґендерного законодавства України. Як свідчать оцінки експертів, у половині досліджуваних установ (організацій) їхні працівники не були належним чином поінформовані про Указ Президента України, згідно з яким у кожному органі виконавчої влади або мiсцевого самоврядування на одного з заступникiв керiвника покладаються обов’язки уповноваженого з питань забезпечення рівних прав жінок і чоловіків (табл. 2.6.1). Тобто попри суттєві досягнення на шляху просування ґендерної рівності обізнаність працівників з цих питань залишається дуже низькою, і переваги їх не використовуються на практиці. Так, лише 28% експертів повідомили, що в їхніх організаціях була проведена належна інформаційна робота, а ще 22% просто не пам’ятають про такий факт тобто, знову ж таки, не користуються можливими перевагами. Природно, що серед установ та організацій, працівники яких були поінформовані про відповідний Указ Президента, переважають державні установи – органи виконавчої влади національного й


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал