Програма рівних можливостей проон інститут соціології нан україни Центр соціальних експертиз




Сторінка26/27
Дата конвертації16.12.2016
Розмір5.45 Kb.
ТипПрограма
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   27
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
зайнятість у таких економічних сферах, які є взагалі менш оплачуваними. За такого суспільного порядку громадяни неоднозначно сприймають введення паритетної відпустки по догляду за дитиною для обох батьків, що вбачається логічним з огляду нате, що, на думку респондентів, жінка меншою мірою здатна забезпечити родину, тож загалом таке завдання покладається на чоловіка.
Значною мірою на ґендерних відмінностях у сприйнятті тих чи інших аспектів суспільного життя позначається сформована система цінностей, а результати дослідження свідчать, що системи цінностей жінок та чоловіків відрізняються. Для жінок найголовнішим є створення сім’ї та щастя власних дітей, а для чоловіків – матеріальне забезпечення сім’ї та наявність постійної роботи. Також велике значення жінки приділяють таким емоційним речам, як відвертість у взаєминах спокій і затишок усім ї кохання. Однакове значення для обох статей має тільки власне здоров’я. Отже, система цінностей жінок переважно має чуттєво- емоційний характер, а система цінностей чоловіків
– матеріально-прогностичний характер.
Система цінностей має тенденцію до змін, що відбуваються залежно відвіку, освіти, сімейного стану, місця, в якому проживає людина, тощо. Для громадян, які перебувають у шлюбі, важливе значення відіграє сім’я; для тих, хто розлучився, важливими стають чинники, пов’язані з роботою та особистим розвитком людини. Велике значення сім’я має для респондентів із Західної України (Львівської області, що, можливо, пов’язане із соціокультурними чинниками розвитку цього регіону, зокрема з більшою релігійністю мешканців Заходу України. Із віком більшого значення набуває власне здоров’я; зі збільшенням рівня освіти людина більше починає перейматися постійною, цікавою та творчою роботою. Люди, які проживають у великих місцях, більше уваги приділяють професійному зростанню. Головні риси партнера по шлюбу в уявленнях українського населення – це доброта й чуйність, відповідальність, мудрість, спокійність і врівноваженість, розважливість, але від жінок збоку чоловіків також очікується лагідність і терпеливість, а від чоловіків збоку жінок – щедрість. Респонденти із вищим рівнем освіти до цього переліку також додають цілеспрямованість. Із віком респонденти дедалі менше потребують від свого партнера по шлюбу почуття гумору та щедрості. Але залежно від зміни сімейного статусу змінюється й бачення важливих характеристик партнерів. Доброта і чуйність є дуже важливими для вдів та вдівців, але вжене такими важливими для розлучених, для котрих важливішою характеристикою партнера по шлюбу є розважливість. Отже, відвіку та рівня освіти людини, від того, чи вона одружена, часом залежить сприйняття нею того, якими головними рисами має бути наділений її партнер по шлюбу дружина або чоловік.
У повсякденному житті жінки частіше за чоловіків потрапляють у ситуації дискримінаційного характеру цю думку поділяють представники обох статей. Найчастіше йдеться про надмiрне навантаження жінки при розподiлi сiмейних обов’язкiв. Але більшість дискримінаційних випадків, на які наражається жінка, трапляються на роботі, зокрема неможливість обіймати керівні посади, отримання меншої оплати за однаково виконану із чоловіками роботу тощо. Причому ці ситуації найчастіше відомі людям старшого віку. Інші ситуації, з якими зустрічалися респонденти, не залежать від статті, але залежать від інших характеристик людини. Респонденти із вищим рівнем освіти частіше говорять про ґендерну дискримінацію кар’єрного зростання людини.
Насильство у сприйнятті українських громадян передовсім асоціюється з побиттям (фізичним насильством, сексуальною наругою, сексуальним рабством і торгівлею людьми. Якщо такі порушення прав людини відносять до виявів насильства 68–78% українських громадян, то морально-етичні приниження, погрози, словесні образи, ігнорування інтересів – значно менше 21–41%. Ґендерні відмінності в тлумаченні тих чи тих дій як виявів насильства досить незначні (різниця на межі 6%) і полягають вони втому, що жінки частіше за чоловіків оцінюють сексуальні домагання, морально- етичні приниження та знущання як форми насильства. Значно більші відмінності у сприйнятті насильства виявляються між жителями місті сіл, причому відмінності міжміськими і сільськими чоловіками суттєво менші (12–
19%), ніж міжміськими й сільськими жінками (10–25%). Більшість громадян України нічого не знає про існування центрів, куди можна звернутися за допомогою в разі насильства чи дискримінації, причому чоловіки менше поінформовані за жінок (62% проти 54% відповідно. Та навіть якщо чоловік чи жінка знає про існування спеціалізованих центрів, які можуть надати допомогу в разі виявів насильства чи дискримінації, це не гарантує того, що потерпілий/потерпіла звернеться до них за допомогою. Готовність дорослого населення України звертатися за допомогою у випадку пережитого насильства до спеціалізованих центрів загалом невисока не більше 28%. Утім, жінки більше схильні звертатися за допомогою до спеціалізованих центрів із тих, хто вже звертався до них за допомогою, жінок утричі більше, ніж чоловіків. Основна ґендерна відмінність у реакції на насильство полягає втому, що чоловіки більше за жінок схильні вирішувати проблеми самостійно, без допомоги інших осіб чи установ. Жінки частіше за чоловіків звертаються за допомогою у випадку пережитого насильства чи дискримінації до рідних.
Ґендерні особливості насильства в Україні виявляються у таких двох напрямах 1) жінки загалом частіше за чоловіків переживають насильство щодо себе
(30% і 24% відповідно 2) існують ґендерні відмінності втому, якого саме виду насильства більше зазнають жінки, а якого – чоловіки. Найпоширенішими видами насильства, якого зазнають громадяни України за ознакою статі, є 1) насильство всім ї збоку партнера по шлюбу 2) насильство на роботі збоку керівника
3) насильство на вулиці. Хоча кожного із цих видів насильства зазнали 7–8% громадян, в кожному разі існують певні ґендерні відмінності. Усім ях жінки у 4 рази частіше за чоловіків потерпають від насильства збоку партнера по шлюбу, страждаючи від побиття, словесних образ, знущань, морально-етичних принижень, погроз та сексуальних домагань. Характерно, що насильство всім ях щодо жінок не залежить від їхнього віку і трапляється з приблизно однаковою частотою в усіх вікових групах від
21 до 75 років. Основною причиною того, що сексуальне
135
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
насильство часто залишається прихованим, є страх або сором перед оточенням, причому в цьому чоловіки і жінки одностайні. Іншою причиною називають страх помсти збоку нападників/кривдників, який дещо більш вагомий для жінок, ніж для чоловіків (25% і 19% відповідно).
Від насильства на роботі збоку керівника однаковою мірою потерпають і чоловіки, і жінки, проте є ґендерні відмінності у формах його вияву. Найчастіше і чоловікам, і жінкам погрожують звільненням, пониженням по службі чи іншими санкціями. Але крім того жінки додатково потерпають від знущань, сексуальних домагань, сексуальної наруги, натяків на можливість зв’язку сексуального характеру.
Від насильства на вулиці в кількісних показниках дещо більше потерпають чоловіки, ніж жінки, і насильство щодо чоловіків виявляється переважно у формі побиття, словесних образ та морально-етичних принижень. Водночас серед жінок, які пережили насильство щодо себе на вулиці, 48% зазнали сексуальних домагань, асексуальної наруги. Чоловіки удвічі частіше за жінок зазнають такої форми насильства, як експлуатація праці, хоча і витрачають вдвічі менше часу за жінок на неоплачувану домашню роботу. Це свідчить проте, що жінки не вважають домашню роботу експлуатацією праці, а справжньою роботою в суспільстві вважається лише оплачувана робота. Отож, в сучасному українському суспільстві, попри проголошення на законодавчому рівні впровадження принципів ґендерної рівності, існують стереотипи, що формують статево-рольові очікування, які, своєю чергою, заважають її досягненню.
Особливості сучасного ґендерного дискурсу в
засобах масової інформації
Хочемо митого, чині, але відображення засобами масової інформації ситуації в суспільстві щодо
ґендерних відносин значною мірою впливає на всіх членів суспільства, формуючи в них специфіку ставлення до конкретних проблем та особливості світобачення. Проведений контент-аналіз інформаційних матеріалів удрукованих ЗМІ засвідчив, що висвітлення питання
ґендерних відносин сьогодні характеризується відносною сталістю розміщення їх удрукованих виданнях. Як правило, вони локалізуються всередині друкованого видання, переважно з другої по шосту сторінку. Більшість інформаційних матеріалів із
ґендерними контекстами мають вигляд вбудованих у соціальну тематику публікацій, хоча доволі популярними є такі включення також до розважальної, політичної та медичної тем. Іншою особливістю ґендерного дискурсу в засобах масової інформації є те, що ґендерна проблематика зосереджена на подіях і процесах сьогодення, і представлена у різних за жанром, характером періодичності та регіональної локалізації друкованих виданнях. Переважно ці проблеми обговорюються відкрито, хоча часом зустрічаються матеріали, в яких ґендерні аспекти приховані за основним викладом матеріалу. У більшості матеріалів простежується конкретизація
ґендерної проблеми, причому із вираженою специфікою образів чоловіків і жінок. При цьому аналіз взаємовідносин між чоловіком і жінкою здійснюється переважно утрьох напрямах 1) репрезентація взаємної виключності чоловіків та жінок 2) підкреслення існування більш-менш значних відмінностей між ними
3) доведення повної тотожності та взаємозамінності чоловіків і жінок. Особливості інтенційної спрямованості публікацій полягають утому, що зображення образів чоловіків – героїв інформаційних матеріалів, порівняно з відповідними образами жінок, проводиться більш обережно, нерідко із виявленням нечіткого ставлення до досліджуваної теми, наявної ситуації, діючих осіб тощо. Значною мірою це пов’язано з тим, що в публікаціях значно частіше йдеться про абстрактний образ чоловіка, ніж про конкретну особу. Утім, зображення абстрактного образу жінки (або жіноцтва) в публікаціях майже не відрізняється від артикуляцій стосовно конкретної жінки
– об’єкта публікації. Незначна різниця полягає у прагненні журналістів висвітлити проблемний сенс ґендерного контексту, коли мова йде про живий жіночий образ.
Міркування в публікаціях щодо меншовартості жінки та її специфічної природи найчастіше пов’язуються з наявністю у публікаціях суджень, які розглядають ґендер утрьох напрямах а) як засаду соціальної стратифікації бяк вияв відмінностей у публічній та приватній сферах в) як вияв особливостей відчуття щастя за ґендерними ознаками. Привертає увагу спосіб подання ідей, спрямованих на захист жінок по-перше, вони подаються переважно в контексті проблем сімейного та родинного життя або ж проблем чи розвитку окремих суспільних сфер культури, освіти, науки і спорту по-друге, судження, спрямовані на захист прав жінок, як правило, супроводжуються твердженнями про наявність значного соціального потенціалу жінок, який не використовується повною мірою.
У більшості публікацій вітчизняних друкованих ЗМІ головним об’єктом інформаційного повідомлення є жінка
(71% проаналізованих публікацій. Найпопулярнішими стереотипними конструкціями соціальних практик жінок, які зображуються яку загальноукраїнських, такі в регіональних друкованих ЗМІ, є стереотипні образи жінки-матері; жінки–сексуальної подруги жінки-трудівниці; жінки-активістки та жінки-політика. Представлення стереотипних образів жінки відбувається на середньому рівні конструктивності, та все одно він є вищим порівняно із ситуаціями, коли героями публікацій виступають чоловіки.
Ґендерні протиставлення, актуалізовані збоку героїв інформаційних матеріалів, на шпальтах друкованих видань трапляються досить рідко, часом вони мають саркастичний характер, приховуючи наявні ситуаційні конфлікти між чоловіком і жінкою. Сьогодні регіональні вітчизняні видання дотримуються більш патріархатних поглядів на природу та соціальну роль жінок, ніж загальноукраїнські. Про це свідчить той факт, що в регіональній пресі зосереджено близько 85% матеріалів, які безперечно підтримують сприйняття чоловіка як звичайної людини, а жінки – як деякої специфічної істоти. Подібні судження в публікаціях здебільшого розглядаються в напрямах
ґендерні відносини і влада (26%); проблеми соціально- трудових відносин (28%); проблеми сімейного та родинного життя (36%); ґендерні аспекти сфер культури, освіти, науки і спорту (27%); сексуальна поведінка в
ґендерному контексті (27%); меншою мірою – ґендерний імідж політичних організацій (5%). Одночасне зображення в інформаційних матеріалах образів чоловіків і жінок не призводить автоматично до нівелювання соціальних ролей одних чи інших. Так,
136
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
зображення образів жінки-воїна, жінки-“зірки”, жінки- бізнес-леді, жінки-матері, жінки-домогосподарки, жін- ки-лідера, жінки-професіонала, жінки-трудів ниці відбувається паралельно із зображенням конструктивного характеру соціальної активності та соціальних ролей чоловіків. При продукуванні образів жінки-модниці, жінки-політика, жінки–сексуальної подруги, жінки- активістки та жінки-порадниці зображення авторами публікацій соціальних ролей чоловіків нерідко мають деструктивний характер. Специфіка поширення ґендерних стереотипів він- формаційному просторі друкованих ЗМІ полягає втому, що вони й надалі відтворють ієрархію ґендерної нерівності, яка існує в українському суспільстві. Передусім це виявляється в домінуванні деперсоналізованого (абстрактного) висвітлення чоловіків, тоді як жінок подають переважно персоналізовано. Водночас персоналізоване подання жінки презентується через категорії статі, віку чи сімейного стану, тоді як персоналізована презентація чоловіка супроводжується, першою чергою, представленням його імені, професії та професійних характеристик. Окрім того, провідні характеристики чоловіків, що трапляються в публікаціях, насамперед зорієнтовані на соціально-економічну сферу багатство, змагальність, логічність, самовпевненість, споглядальність. Образи жінок удрукованих ЗМІ сьогодні є здебільшого багатогранними, комплексними, не обмежуються стислим переліком рис характеру, що приписуються тому чи іншому стереотипу. Такі соціально значущі психологічні характеристики, як упевненість, честолюбство, професійність, рішучість, розум, самостійність, сміливість, спритність, інтелектуальність, кмітливість, компетентність тощо в сучасній пресі зустрічаються при висвітленні ролі жінок так само часто, які при висвітленні ролі чоловіків.
Динаміка оцінок громадянами України
розвитку різних сфер суспільного життя під
ґендерним кутом зору (2002–2006 роки)
Вивчення під ґендерним кутом зору ставлення громадськості до розвитку різних сфер суспільного життя, виконане на базі емпіричних даних Інституту соціології НАНУ зароки, висвітлило відмінності в загальних уявленнях чоловіків і жінок стосовно основних життєво важливих чинників (економіки, політики, правової свідомості, суспільної моралі, соціального самопочуття та настроїв, здоров’я, дозвілля, екології, місцевих умов, житлових умов, матеріального статусу, роботи та зайнятості, освіти, транспорту і зв’язку, соціальних змін. Його результати увиразнили тенденції слабкого поліпшення економічної ситуації в країні. Переважає думка, що економікою має управляти не лише ринок, ай держава у масовій свідомості залишається негативним ставлення до купівлі- продажу землі простежується повільне поліпшення ставлення до приватного сектору економіки. Чоловіки частіше виявляють наміри працювати в приватному секторі і як наймані працівники, і як організатори власної справи, ніж жінки.
У сфері політичного життя суспільства простежується зростання зацікавленості населення політикою, причому чоловіки цікавляться нею частіше, ніж жінки. У поглядах громадян на політичну ситуацію помітні східноєвропейські зовнішньополітичні орієнтації та симпатії досоціалістичних поглядів. Загальна політична ситуація стабільно оцінюється громадянами як напружена. В оцінках наявності політичних лідерів, здатних ефективно управляти країною, віддзеркалюються сподівання уроці на кращу роботу помаранчевої влади та подальше розчарування в ній. Порівняно активніша і рішучіша позиція чоловіків уставленні до політики виявляє невласну дієву громадську позицію, а радше оцінно-спостережувальну цікавість. Ставлення жінок до політики видається консервативнішим і байдужішим. Уявлення населення стосовно правової сфери зво-
УУ
дяться до надрідкого звернення досудових інстанцій та держадміністрацій по допомогу та ще рідшого отримання допомоги переважання переконань в неможливості щось зробити, якщо влада буде утискати права та інтереси (частка тих, хто вважає себе здатним обстоювати їх, не перевищує однієї шостої, причому більшість серед них – чоловіки поступово поширюється переконання стосовно справедливості скасування смертного вироку. Уявлення громадян про ймовірність протестів перебувають в складній залежності від їхніх протестних намірів зі зменшенням оцінок імовірності зменшуються ситуатив- но-протестні наміри і зростають узагальнено-протестні. Серед громадян із протестними намірами переважають чоловіки.
Сучасним українцям важко визначитися, у що вірити більші ускладнення в цьому відчувають жінки. Однак домінує звичка самостійно визначати, що правильно, а що ні жінки обирають позицію залежності частіше. Попри переконання в конфліктності людської природи, громадянине відзначають підвищеної ситуативної конфліктності у повсякденні. Уявлення про можливості довіри до більшості людей поєднується з думкою про небезпечність довіри, здатність збрехати заради кар’єри та переконання, що чесність – похідна від страху бути викритим. Висока довіра до родини поєднується у населення з недовірою до майже всіх соціальних інституцій.
Попри те, що соціальне самопочуття громадян поступово поліпшується, рівень його досі нижчий за середній самопочуття жінок порівняно гірше, ніжу чоловіків. Самооцінки стану здоров’я населення демонструють незначну позитивну динаміку. Чоловіки почуваються помітно краще, ніж жінки, отже, менше потребують соціальної підтримки водночас частіше відмічають у себе шкідливу звичку до тютюну та алкоголю. Готовність надавати підтримку іншим і чоловіки, і жінки висловлюють однаковою мірою.
Практика проведення відпусток населення передбачає зайняття домашніми справами, а також відсутність відпустки взагалі. Проведення вільного часу – здебільшого біля телевізора, читання газет, слухання радіо, спілкування з гостями. В цих основних практиках ґен- дерної різниці немає. Серед занять помітне місце посідає спілкування та заняття з дітьми цей спосіб проведення дозвілля більшою мірою притаманний жінкам крім того, жінки більше читають художню літературу, відвідують непродуктові магазини. Чоловіки частіше слухають музику, займаються комп’ютером, полюють або рибалять, грають у настільні ігри.
Задоволеність проживанням у своєму населеному пункті у наших співвітчизників дещо зросла, хоча й залишається на низькому рівні, які задоволеність благоустроєм будинків та вулиць. Міграційні настрої
137
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
спадають, а основною мотивацією їх є екологічний стан довкілля та бажання знайти роботу, що частіше виявляється серед чоловіків. Сьогоднішня екологічна ситуація оцінюється населенням порівняно краще, ніжу році, одначе третина громадян вважає її неблагополучною. Чоловіки схильні до більш позитивних оцінок, ніж жінки.
Житлові умови населення дещо поліпшилися, хоча половина немає вдома гарячої води така ж частина громадян мешкає в кімнаті удвох, а 9% – утрьох і більше, а кожен десятий мерзне вдома (жінки – порівняно частіше. На тлі поступового поліпшення матеріального рівня життя, яке, втім, не перевищує верхньої межі бідності, зростання середніх зарплат та цінного майна помітна серйозна ґендерна різниця в оцінках. Чоловіки частіше працюють у приватному секторі, отримують вищу заробітну платню і мають вищий матеріальний статус. Слабке поліпшення можливостей працевлаштування в Україні поєднується зі значними відмінностями можливостей чоловіків та жінок. Частка працюючих серед чоловіків більше, ніж серед жінок, на 18–20%, до того ж чоловіки порівняно легше знаходять роботу і частіше бувають нею задоволені, ніж жінки. Задоволеність населення рівнем освіти дещо зростає. Зростає також комп’ютерна грамотність і доступ до Інтернету, що більшою мірою притаманне чоловікам. У користуванні зв’язком помітні такі ґендерні відмінності жінки активніше листуються, а чоловіки частіше користуються мобільним зв’язком.
Соціальні змінив оцінках громадянами України схарактеризуємо як поступове покращення можливості висловлювати свої погляди, отримувати достовірну інформацію про події в країні та світі як уповільнення процесу погіршення матеріальних умов сімей, ситуацій у медичному обслуговуванні, умов відпочинку під час відпустки, екологічної ситуації, захищеності від свавілля влади, гарантій зайнятості, особистої безпеки як стабілізацію можливості брати участь в культурному житті, умов виховання дітей, дозвілля після роботи.
У відповідях чоловіків відстежуються визначеніші погляди стосовно багатьох сфер життя, більша зацікавленість у політиці й готовність до протесту в разі необхідності, краще соціальне самопочуття та здоров’я, упевненіша позиція на ринку праці, вища задоволеність роботою, вищий матеріальний рівень, активність у користуванні сучасною технікою. Жінки порівняно консервативніші, частіше невпевнені в собі і залежні від думки інших, мають гірше самопочуття та здоров’я, меншу реалізованість у професійному сенсі, нижчий матеріальний рівень
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Виходячи із результатів дослідження “Ґендерні стереотипи і ґендерні проблеми в українському суспільстві, пропонуємо такі рекомендації Розвивати й удосконалювати національне законодавство та практику забезпечення ґендерного паритету на основі ґендерно-правової експертизи та наукового (ґендерного) аналізу, розробивши концептуальні рамки й методології, які б дали змогу оцінювати стан справу законодавчій сфері з точки зору оптимального відображення в ній рівності статей та інтегрування її вусі галузі права Регулярно проводити порівняльний аналіз українського законодавства з міжнародним досвідом
ґендерної правотворчості та правозастосування з урахуванням національних особливостей з метою гармонізації національного права з міжнародним щодо ґендерного його аспекту Спрямувати діяльність державних, громадських і бізнесових структур суспільства на врахування
ґендерних аспектів у своїй діяльності та поліпшення
ґендерної ситуації в Україні, запровадивши системну роботу з їхніми керівниками з метою підвищення розуміння ними зв’язку між ґендерними питаннями, політикою та розвитком у суспільстві Розробити і запровадити в суспільстві для всіх верств населення системну тривалу інформаційно- просвітницьку кампанію з питань ґендерної рівності, акцентувавши увагу як на роз’ясненні поняття
“ґендер”, такі на ґендерному розумінні рівності жінок і чоловіків, яке передбачає а) рівність управах і свободах б) рівність в обов’язках; в) рівність у відповідальності г) рівність у можливостях та шансах Активізувати висвітлення у засобах масової інформації результатів виконання Указів Президента України, згідно з якими в органах виконавчої влади і місцевого самоврядування на одного із заступників покладаються обов’язки уповноваженого координатора) з питань забезпечення рівних прав жінок і чоловіків.
– Підтримувати поширення у ЗМІ матеріалів щодо законних прав населення звертатися до компетентних органів у випадках дискримінації за ознакою статі. Формувати громадське ставлення до можливостей судового вирішення питань з порушення ґендерних праву будь-якій сфері життя, розповідаючи у засобах масової інформації про факти відповідних судових рішень і випадки дієвості
ґендерного законодавства Запровадити системне збирання та накопичення повного обсягу відомостей, які висвітлюють на відповідних територіях, на всіх рівнях і в усіх сферах життя природу та наслідки нерівноправності жінок і чоловіків (ведення ґендерної статистики, запровадження системного ґендерного аналізу.
– Ураховувати ґендерний підхід при формуванні та здійсненні демографічної, соціальної й економічної політики держави, галузевих планів і програм з метою запобігання подальшій депопуляції населення та дотримання ґендерного паритету в доступі до матеріальних ресурсів.
– Розробити систему заходів зі збереження та впорядкування мережі дошкільних закладів освіти і поліпшення якості обслуговування дітей у них, які сприяли б жінкам і чоловікам поєднувати виконання батьківських обов’язків з трудовою і громадською діяльністю Розробити систему заходів з підвищення рівня
ґендерної свідомості керівників різних типів соціальних інституцій включно з бізнес- структурами, організаціями-роботодавцями та ЗМІ) з метою вироблення гнучких схем міжструктурних і міжрівневих взаємодій, спрямованих на забезпечення рівності жінок і чоловіків як при розв’язанні поточних завдань, такі при розробленні стратегічних і тактичних планів. Стимулювати керівників цих установ до впровадження ними
ґендерного балансу в кадровій політиці та інших видів роботи з ґендерних питань.
– Розробити систему заходів, спрямованих на підвищення
ґендерної компетенції органів виконавчої влади з питань впровадження ґендерно- базового підходу в усіх сферах життя, а також на посилення відповідальності державних структур за проведення ґендерно-базового аналізу в межах своєї компетенції Розробити систему індикаторів показників)
ґендерної рівноваги в суспільстві й технології моніторингу їх зміну напрямі ґендерного прогресу в суспільстві.
– Запровадити системність досліджень матеріалів ЗМІ щодо наявності в них ознак порушення ґендерного балансу, які можуть виявлятися в ґендерно дискримінаційних висловлюваннях щодо обох статей, рекламних роликах, де жінка висвітлюється як менш компетентна особа, ніж чоловік, тощо.
– Забезпечити державне фінансування механізму впровадження ґендерної політики, який включатиме витрати на навчання працівників з питань реалізації рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, проведення ґендерного аналізу поточної ситуації в суспільстві.
139


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   27


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал