Програма рівних можливостей проон інститут соціології нан україни Центр соціальних експертиз




Сторінка23/27
Дата конвертації16.12.2016
Розмір5.45 Kb.
ТипПрограма
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   27
РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ БАЗ ДАНИХ СОЦІОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ІНСТИТУТУ СОЦІОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ 2002–2006 РОКІВ ПІД ҐЕНДЕРНИМ КУТОМ ЗОРУ
119
Уроках типи помешкань населення переважно такі окрема квартира, наявність якої відмічають
52–58% громадян, індивідуальний будинок (у 39–34% опитаних, частина будинку (близько 3%) та комунальна квартира (3%), наймане у громадян житло (2%) та гуртожиток (близько 1% громадян. Ґендерної різниці у відповідях немає.
Відповіді населення на запитання, чи приватизоване їхнє житло, дають змогу простежити поступове зростання з 2002 до 2006 року частки тих, хто його приватизував, відрік) до 75% опитаних (2006 рік, і відповідне зменшення частки тих, хто не зробив цього, від третини до 19%. Значимих розбіжностей у відповідях чоловіків та жінок не зафіксовано.
У відповідях населення на запитання, скільки осіб мешкає з ними водній кімнаті, уроках помітна тенденція до зменшення кількості тих, хто живе водній кімнаті уроці середня кількість тих, хто живе разом у кімнаті, становила в середньому 1,9 осіб, а в 2006 – 1,7 осіб. Жінки порівняно частіше, ніж чоловіки, мешкають самі уроці частка таких жінок становила 37%, а чоловіків, у 2006 – 45% та 37% жінок і чоловіків від- повідно.
Згідно з відповідями громадян на запитання стосовно вигод, наявних в їхньому житлі, з 2002 до 2006 року в умовах життя сталися такі зміни частка забезпечених вдома холодною водою поступово зростає відрік) до
81% (2004 рік) та 84% (2006 рік частка забезпечених гарячою водою коливається відрік) вона зменшується до 40–39% (2004-2005 рокита рік. Кількість тих, хто має централізовану каналізацію, дещо зросла від 66% доза роки опитування частка тих, хто має центральне опалення, коливається в межах 60–
62% опитаних збільшилася частка тих, хто має домашній телефон, відрік) до 61% (2006 рік зросла відрік) до 95% (2005–2006 роки) частка тих, хто відмічає наявність у себе вдома газової або електроплити. Зауважимо, що зниження кількості тих, хто має гарячу воду, уроках можна пояснити масовими відключеннями постачання в деяких районах, пов’язаними з невчасною оплатою або з іншими причинами. Відмінності у відповідях чоловіків та жінок виникають лише в окремі роки за деякими позиціями будемо вважати їх несуттєвими. Температурні умовив житлових приміщеннях громадян уроки опитування також зазнали певних зміну році кожен п’ятий відзначав, що вдома постійно холодно, доводиться мерзнути, далі ця частка зменшується і в 2006 році становить 9%; від третини до чверті зменшується кількість тиху кого вдома прохолодно, але не настільки, щоб це заважало жити водночас частка тих, хто відзначає нормальну температуру, зростає від
45% до 64% опитаних. Простежується різниця в оцінках температурних умов чоловіків і жінок частка жінок, які відзначають, що температура нормальна, стабільно на
3–7% менша, ніж частка чоловіків. Будемо вважати, що частина жінок потребує дещо теплішого температурного режиму, ніж чоловіки.
Вочевиднюється, що житлові умови населення дещо поліпшилися, хоча важко вважати нормальними умови тієї половини населення, яке немає вдома гарячої води, й близько половини тих, хто мешкає удвох водній кімнаті, частки (9%) тих, хто мешкає в кімнаті утрьох, а тим паче – тої десятої, у кого в квартирі нестерпний холод.
Розподіл оцінок громадянами матеріального рівня життя сім’ї (табл. 5.25) уроках (бальна шкала злиденна, 10 – багата) демонструє переважання серед наших співвітчизників бідних сімей та сімей середнього рівня до бідних сімей (від 0 до 3 балів) відносять себе 46–48% громадян, до середніх – відрік) до 45% (2006 рік, до заможних та багатих – незначна частка, яка збільшується від 1% до 4 %. Середній бал самооцінок уроки опитування незначно зростає від 3,5 до 3,7 бала це означає, що зростання матеріального статусу відбувається в діапазоні бідності від середини до верхньої її межі. Жінки оцінюють сімейний матеріальний рівень назагал нижче, ніж чоловіки, наприклад уроці середній бал оцінок чоловіків становив 3,8, жінок – 3,5 бала.
Середні розміри заробітної платні респондентів з го до 2006 року зростають від 207,9 грн до 503 грн; наголосимо, що важко оцінити за цим показником матеріальний рівень громадян через постійну інфляцію. Наявні суттєві відмінності у відповідях чоловіків і жінок уроці середня зарплата чоловіків становила 258,2 грн, жінок – 169,2 грн, а уроці та 468,7 гривень у чоловіків та жінок відповідно.
У відповідях громадян стосовно цінного майна
(табл. 5.26) помітні такі зміни уроки опитування помітно зросли частки тих, хто відмічає наявність садової ділянки від 37% до 42%), кольорового телевізора (від 74% до 90%), стерео- та відеоапаратури (від 30% до 28%), холодильника від 89% до 93%), пральної машини (від 68% до 77%), модного одягу (від 11% до 16%), комп’ютера (від 5% до 19%). Майже не змінилися або незначно зросли частки тих, хто має дачу (11–13%), легкову машину (19–22%), нові меблі
(16–18%), бібліотеку (20–22%), магнітофон, радіопрогра- вач, приймач (56–56%), спортивне, туристичне знаряддя
(4–5%), моторний човен, катер (близько 1%). Зменшилася частка тих, хто має швейну машину (від 47% до 41%), ймовірно, через те, що проблем з купівлею щоденного одягу у населення поменшало, отже, зменшилася необхідність шити його вдома (це була поширена практика за радянських часів, коли купівля одягу, який подобається, становила проблему. Відмінності у відповідях чоловіків та жінок полягають утому, що чоловіки частіше мають легкову машину, кольоровий телевізор, стерео- та відеоапаратуру, магнітофон, радіоприймач, програвача від
2004 до 2006 року – пральну машину, комп’ютер.
У визначеннях населенням загального матеріального становища сім’ї помітні такі тенденції поступово зменшується уроках частка тих, кому вистачає лишена продукти (від 50% до 37%), зростає частка тих, кому вистачає загалом на прожиття (від 24% до 37%), незначно зросла частка тих, кому вистачає на все необхідне, але
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
120
не на заощадження (від 12% до 16%). Чоловіки помітно вище оцінюють матеріальне становище сім’ї, ніж жінки уроці серед тих, кому вистачає лишена харчі, 30% чоловіків і 43% жінок, а серед тих, кому вистачає загалом на прожиття, 45% та 32% чоловіків і жінок відповідно.
Таким чином, на тлі поступового поліпшення матеріального рівня життя, яке все ще не перевищує верхньої межі бідності, зростання середніх зарплат та цінного майна помітна серйозна ґендерна різниця в оцінках. Чоловіки отримують вищу заробітну платню і мають вищий матеріальних статус.
Розподіл відповідей громадян на запитання щодо різновиду їхньої зайнятості з 2002 до 2006 року свідчить про стабільність спектра зайнятості населення кваліфікованих робітників 15–16%; спеціалістів технічного профілю з вищою або середньою освітою – 6–5%; спеціалістів у галузі науки, культури, охорони здоров’я
– 5–6%; службовців з числа допоміжного персоналу –6–
7%, різноробів або підсобних робітників – 4–6%, учнів, студентів, аспірантів – 4–5%, малих бізнесменів – 3–4%, працівників сільгосппідприємств – 2–3%, непрацюю- чих пенсіонерів – 27–30%; домогосподарок – 5–6%, не мають постійного місця роботи 5–7%, не працюють і не мають джерел доходу 3–4%, зареєстровані безробітні
– 2–2% опитаних. Різниця у відповідях чоловіків та жінок віддзеркалює такі розбіжності у їхній зайнятості частка чоловіків – кваліфікованих робітників стабільно перевищує частку жінок удвічі, або й утричі частка жінок службовців (допоміжного персоналу) більш як удвічі більша за частку чоловіків частка жінок – непрацюючих пенсіонерів перевищує частку чоловіків на 11–12%; домогосподарки майже винятково жінки.
Динаміка змін зайнятості населення у приватному та державному секторі демонструє невелике зменшення частки працюючих у державному секторі відрік) до 25% (2006 рік) і збільшення в ці роки частки пра- цюючих у приватному секторі від майже п’ятої частини до більш як чверті. Відповіді чоловіків та жінок свідчать про порівняно більшу зайнятість чоловіків у приватному секторі, причому різниця зростає і становить від 10 до 15%, тобто частка жінок, які працюють у приватному секторі, залишається майже стабільною 15–18%, а частка чоловіків постійно зростає. Жінки порівняно частіше, ніж чоловіки, відповідають, що не працюють ці частки коливаються в межах 36–39% та 53–57% чоловіків і жінок відповідно. Відповіді населення уроках стосовно статусу зайнятості на роботі свідчать, що частки роботодавців, самозайнятих (6%) та найманих працівників
(40–44%) залишаються на стабільному рівні. Серед найманих працівників чоловіків на 10-12% більше, ніж жінок.
Згідно з відповідями населення, у 2002 та уроках у містах і селах, де мешкають респонденти, важко було знайти роботу за їхньою кваліфікацією із достатнім заробітком двом третинам, а легко – лише 3–5% громадян. За кваліфікацією і без достатнього заробітку уроці легко було знайти роботу 14%, а уроках більш як кожному п’ятому респонденту. Із достатньою платнею не за кваліфікацією уроці легко було знайти роботу 3%, а уроках громадян, а важко – 67% (2002 рік) та 64–62% (2005–2006 роки. Будь- яку роботу уроці легко було знайти 14%, у 2005
– більш як чверті, а уроці майже третині громадян. Упродовж років опитування можливості працевлаштування дещо поліпшилися, однак більше це стосується будь-якої роботи, ніж роботи за кваліфікацією таз достатнім для респондентів заробітком. Згідно з відповідями чоловіків і жінок, чоловікам порівняно легше знайти роботу (різниця сягає 12%), ніж жінкам. Жінки порівняно частіше не знають, чи легко знайти роботу в їхньому населеному пункті.
Оцінки задоволеності населенням роботою в цілому уроках такі частка повністю незадоволених коливається в межах 7–4%, радше незадоволених – 13–
15%, радше задоволених – 17–20%, повністю задоволених близько 3% громадян. Серед чоловіків частка задоволених порівняно більша, ніж серед жінок, на Підсумуємо на тлі слабкого покращення можливостей працевлаштування в Україні помітно, що частка працюючих серед чоловіків більше, ніж серед жінок, на
18–20%, чоловіки порівняно легше знаходять роботу і частіше бувають нею задоволені.
Оцінки задоволеності населенням рівнем освіти уроках такі частка повністю незадоволених та радше незадоволених своєю освітою коливається у межах 39–40%; частка радше задоволених зростає відрік) до 28% тата роки частка повністю задоволених – від 6% тата роки) зростає до 10% (2006 рік. Бачимо, що задоволеність освітою дещо зростає в роки опитування. Ґендерної різниці у відповідях немає.
Розподіл відповідей громадян на запитання стосовно відповідності теперішньої роботи респондента його освітньо-професійному рівню уроках свідчить, що частка тих, хто вважає свою роботу відповідною освітньому рівню, коливається в межах 30–
26%, а тих, хто не вважає її відповідною – в межах 30–38%. Аналіз відповідей чоловіків і жінок не виявив ґендерних відмінностей в їхніх уявленнях.
Відповіді населення стосовно вміння користуватися комп’ютером свідчать про помітне зростання частки комп’ютерно грамотних частка тих, хто не вміє ним користуватися, з 2002 року від 80% постійно зменшується і 2006 року становить 65%, натомість частка тих, хто іноді користується ним, зростає від 13% до чверті, а тих, хто постійно використовує його в роботі, від 4% збільшується до 9%. Ґендерна різниця у відповідях демонструє порівняно частішу комп’ютерну неграмотність жінок та порівняно вищу обізнаність чоловіків Паніна Н. Українське суспільство 1992–2006: соціологічний моніторинг. – КІС НАНУ,
2006. – С. 78.
РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ БАЗ ДАНИХ СОЦІОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ІНСТИТУТУ СОЦІОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ 2002–2006 РОКІВ ПІД ҐЕНДЕРНИМ КУТОМ ЗОРУ
121
Розподіл відповідей населення стосовно користування Інтернетом свідчить про таку динаміку частка тих, хто немає потреби і не користується Інтернетом, постійно зменшується – відрік) до 74% (2006 рік, коливається в межах 9%–13% частка тих, хто має потребу, але немає можливостей користуватися ним зростає від 1% до 7% частка тих, хто користується ним удома, коливається в межах 3–4% частка тих, хто користується ним на роботі, і зростає від 1% до 5% частка тих, хто має доступ до Інтернету в Інтернет-кафе або клубі. Серед тих, хто немає потреби і не користується Інтернетом, переважає частка жінок, а серед тих, хто користується ним удома
(2006 рік) – частка чоловіків.
Таким чином, на тлі однакових рівнів задоволеності чоловіків та жінок освітою чоловіки порівняно більше обізнані з комп’ютером і частіше користуються Інтер- нетом.
Розподіл відповідей населення стосовно користування послугами зв’язку уроках демонструє певні коливання щодо отримання газет якщо уроках частка тах, хто їх отримував, була близько половини, то уроці зросла до
56%, а у 2005 знизилася до 45%; уроці ця частка становить 51% громадян. Частка тих, хто отримує журнали, коливається в межах 7–10%, стільки ж опитаних переказують/отримують гроші, а частки тих, хто пересилає або отримує посилки чи бандеролі, користується факсом, E-mail невеликій не перевищують
3–5%. Частка тих, хто пересилає і отримує листи і листівки, зменшується зароки опитування від чверті майже вдвічі серед них стабільно переважають жінки.
Звичайним телефоном користуються 64–69% громадян. Частка тих, хто користується мобільним телефоном, зароки опитування (2002–2006) різко зросла від 6% до
48%; серед них переважна більшість – чоловіки різниця між частками чоловіків і жінок становить 5–7%. Користування населенням видами транспорту виявляє такі зміни. На тлі стабільного користування літаком (менше 1%), поїздом (6%), електричками (10–
13%), міжміським автобусом (9–12%), метро (9–11%) дещо зменшується користування міським автобусом (від
39% до 33%), трамваєм (від 26% до 17%), тролейбусом від 37% до 31%); натомість зростає рівень використання маршрутних таксі (від 37% до 57%). В окремі роки
(2002, 2004 роки) можна помітити, що чоловіки частіше користуються міським автобусом і маршрутками.
Таким чином, у використанні засобів зв’язку чоловіками і жінками помітне більш активне листування жінок і більша частота використання мобільного телефону збоку чоловіків. Чоловіки також дещо частіше користуються маршрутками, ніж жінки.
Оцінюючи характер зміну своїх умовах життя, громадяни уроках дедалі рідше відзначають погіршення матеріальних умов сім’ї: якщо уроці погіршення матеріальних умов сім’ї
погіршення матеріальних умов сім’ї
погіршення помітили 49% опитаних, то уроці, а частка тих, хто відмітив поліпшення, зросла в цей період від 12% до 20%. Уроці ситуація дещо змінилася на гірше погіршення відзначили 39%, а покращення 14% громадян. Згідно з відповідями чоловіків та жінок, жінки уроках частіше помічали погіршення, ніж чоловіки.
Оцінки зміну медичному обслуговуванні у зміну медичному обслуговуванні
змін у медичному обслуговуванні роках такі зменшується частка тих, хто помітив погіршення – від 44% до 25%, а частка тих, хто відмічає покращення, залишається незмінною 4–5%. Уроці частка тих, хто помітив погіршення в медичному обслуговуванні, зростає до 30%. Бачимо, що процес погіршення його уповільнювався від 2002 до 2005 року, а 2006 року дещо пришвидшився. Жінки в деякі роки, 2006 роки) частіше, ніж чоловіки, помічають погіршення.
Зміни в умовах відпочинку під час відпустки населення такі частка тих, хто вбачає зміни на гірше, зменшилася відрік) до 19–23% (2005–2006 роки, а частка тих, хто бачить поліпшення, залишається в межах 6–7%. Жінки дещо частіше помічають погіршення в окремі роки.
Характер змін в умовах відпочинку та дозвілля після роботи також назагал окреслюється як уповільнення погіршення зменшується частка тих, хто його відмічає, відрік) до 15–18% (2005–2006 роки, а частка тих, хто вбачає покращення, стабільна 7–10%. Суттєвої
ґендерної різниці у відповідях немає.
Оцінки зміну можливостях отримання достовірної інформації проте, що діється в країні та світі, такі частка тих, хто бачить погіршення, коливається в межах
16–11%, а частка тих, хто бачить поліпшення, зростає від близько чверті (2002–2004 роки) дорікав році дещо зменшується до 28%. Відмітимо стале покращення у доступі до інформації громадян уроках і помітне погіршення уроці. Чоловіки уроці дещо частіше помічали поліпшення в отриманні достовірних повідомлень.
Зміни в умовах виховання дітей населення такі частка тих, хто відзначив погіршення, відрік) зменшилася до 13–15%, а частка тих, хто вважає, що умови виховання дітей покращилися, коливається в межах 10–13%. Бачимо, що умови виховання дітей стабілізувалися. Ґендерної різниці у відповідях немає.
Оцінки зміну можливостях брати участь в культурному житті свідчать про певну стабілізацію культурному житті
культурному житті
зменшилася відрік) до 12–15% (2005–2006 роки) частка тих, хто вважає, що його можливості брати участь в культурному житті погіршилися, частка тих, хто відмітив покращення, залишається майже сталою – 10–
11%. Ґендерної різниці у відповідях немає.
Динаміка змін в екологічній ситуації у 2002–2006 змін в екологічній ситуації
змін в екологічній ситуації
роках така частка тих, хто вважає, що стан довкілля погіршився, від 54% зменшилася до 32% (2005 ріка далі зросла до 42%, частка тих, хто вбачає покращення, залишається незначною 2–4%. Відмітимо зниження швидкості погіршення стану довкілля за оцінками населення. Жінки частіше помічали погіршення стану довкілля, особливо у 2002–2004 роках.
Оцінюючи зміни своєї захищеності від свавілля влади
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
122
й чиновників, населення уроці помітно рідше вбачає погіршення ситуації, ніжу році частка тих, хто певен, що ситуація гіршає, відрік) зменшилася більш як удвічі – дорікав році зросла до 29%. Частка тих, хто вважає, що ситуація поліпшилася, уроках була незначною – 2–
4%, уроці зросла до 13%, уроці зменшилася до попереднього рівня – 5%. Динаміка оцінок змін захищеності від свавілля влади підтверджує оптимістичні настрої початку 2005 року. Різниця у відповідях чоловіків і жінок виявляється лише уроці, коли жінки частіше відзначали погіршення ситуації.
відзначали погіршення ситуації
відзначали погіршення ситуації
Характер зміну сфері зайнятості уроках зміну сфері зайнятості
змін у сфері зайнятості
оцінений так частка тих, хто вважає, що забезпеченість роботою погіршилася, з 2002 до 2005 року відчутно зменшилася – від 55% до 25%, а в 2006 році зросла до
33%. У період 2002–2005 років дещо (від 4% до 9%) зросла частка тих, хто помітив покращення уроці ця частка становить 71%. Уроках жінки порівняно частіше помічали погіршення забезпечення роботою, ніж чоловіки.
Розподіл відповідей населення на запитання стосовно змін в особистій безпеці (на вулиці, в громадських місцях) змін в особистій безпеці
змін в особистій безпеці
у 2002–2006 роках свідчить про поступове уповільнення погіршення ситуації якщо уроці частка тих, хто вбачав погіршення, перевищувала половину населення, то уроках ця частка становила 24–29% респондентів частка тих, хто помітив покращення, становить в ці роки 4–7% громадян. Чоловіки порівняно частіше відзначали стабільність ситуації у 2003 та
2006 роках.
Таким чином, динаміку соціальних змін в оцінках громадянами України можна схарактеризувати так непевне поліпшення отримання достовірної інформації про події в країні і світі уповільнення процесу погіршення матеріальних умов сімей, медичного обслуговування, умов відпочинку під час відпустки, екологічної ситуації, захищеності від свавілля влади, гарантій зайнятості, особистої безпеки як стабілізацію можливості брати участь в культурному житті, умов виховання дітей, дозвілля після роботи.
• В уявленнях населення стосовно функціонування економіки виявлено тенденції щодо слабкого поліпшення економічної ситуації загалом переважає думка, що економікою має управляти не лише ринок, ай держава негативне ставлення до купівлі-продажу землі повільне поліпшення ставлення до приватного сектору економіки. Чоловіки частіше виявляють наміри працювати в приватному секторі і як наймані працівники, і як організатори власної справи, ніж жінки.
• Зростає зацікавленість населення політикою, причому чоловіки цікавляться нею частіше, ніж жінки. У поглядах громадян на політичну ситуацію помітні східноєвропейські зовнішньополітичні орієнтації та симпатії досоціалістичних поглядів. Політична ситуація оцінена громадянами як напружена. В оцінках наявності політичних лідерів, здатних ефективно управляти країною, віддзеркалюються сподівання уроці на кращу роботу помаранчевої влади й подальше розчарування в ній. Порівняно активніша і рішучіша позиція чоловіків уставленні до політики виявляє невласну дієву громадську позицію, а радше оцінно- спостережувальну цікавість. Ставлення жінок до політики видається консервативнішим і байдужішим. Уявлення населення стосовно правової сфери зводяться до надрідкого звернення досудових інстанцій і держадміністрацій по допомогу та ще рідшого отримання допомоги переважання переконань в неможливості щось зробити, якщо влада буде утискати права та інтереси (частка тих, хто вважає себе в змозі обстоювати їх, не перевищує однієї шостої, причому більшість серед них – чоловіки поступово поширюється переконання стосовно справедливості скасування смертного вироку. Уявлення громадян про ймовірність протестів перебувають у складній залежності від їхніх протестних намірів зі зменшенням оцінок імовірності зменшуються ситуативно-протестні наміри і зростають узагальнено-протестні. Серед громадян із протестними намірами переважають чоловіки.
• Сучасним громадянам України важко визначитися, у що вірити більші ускладнення в цьому плані відчувають жінки. Одначе головує звичка самостійно визначати, що правильно, а що ні жінки посідають позицію залежності частіше. Попри переконання в конфліктності людської природи, люди не відзначають підвищеної ситуативної конфліктності у повсякденні. Уявлення про можливості довіри до більшості людей поєднується з думкою про небезпечність довіри, здатність збрехати заради кар’єри та переконання, що чесність – похідна від страху бути викритим. Висока довіра до родини поєднується у населення з недовірою до майже всіх соціальних інституцій.
• Попри те, що соціальне самопочуття громадян поступово поліпшується, рівень його досі нижчий за середній самопочуття жінок порівняно гірше, ніжу чоловіків.
• Самооцінки стану здоров’я населення виявляють незначну позитивну динаміку. Чоловіки почуваються помітно краще, ніж жінки, отже, менше потребують соціальної підтримки водночас частіше відзначають у себе шкідливу звичку до тютюну та алкоголю. Готовність надавати підтримку іншим і чоловіки, і жінки виявляють однаковою мірою.
• Практика проведення відпусток населенням передбачає зайняття домашніми справами, а також відсутність відпустки взагалі. Проведення вільного часу – в основному біля телевізора, читання газет, слухання радіо, спілкування з гостями. У цих основних практиках ґендерної різниці немає. Серед занять помітне місце посідає спілкування та заняття з дітьми цей спосіб проведення дозвілля більше притаманний жінкам крім того, жінки більше читають художню літературу, відвідують непродуктові магазини. Чоловіки частіше слухають музику, займаються комп’ютером, полюють або рибалять, грають у настільні ігри.
• Задоволеність проживанням у своєму населеному пункті у наших співвітчизників дещо зросла, хоча й залишається на низькому рівні, які задоволеність благоустроєм будинків і вулиць. Міграційні настрої
РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ БАЗ ДАНИХ СОЦІОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ІНСТИТУТУ СОЦІОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ 2002–2006 РОКІВ ПІД ҐЕНДЕРНИМ КУТОМ ЗОРУ
123
спадають, а основною мотивацією їх є екологічний стан довкілля та бажання знайти роботу, що частіше виявляється серед чоловіків.
• Нинішня екологічна ситуація оцінюється населенням порівняно краще, ніжу році, однак третина громадян вважає її неблагополучною. Чоловіки схильні до більш позитивних оцінок, ніж жінки.
• Житлові умови населення дещо поліпшилися, хоча половина немає вдома гарячої води така само частина опитаних мешкає в кімнаті удвох, а 9% – утрьох і більше кожен десятий мерзне вдома (жінки – порівняно частіше).
• На тлі поступового поліпшення матеріального рівня життя, яке, втім, не перевищує верхньої межі бідності, зростання середніх зарплат та цінного майна помітна серйозна ґендерна різниця в оцінках. Чоловіки частіше працюють у приватному секторі, отримують вищу заробітну платню і мають вищий матеріальний статус. Слабке покращення можливостей працевлаштування в Україні поєднується зі значними відмінностями можливостей чоловіків і жінок. Частка працюючих серед чоловіків більше, ніж серед жінок, на 18–20%, до того ж чоловіки порівняно легше знаходять роботу і частіше бувають нею задоволені, ніж жінки. Задоволеність населенням рівнем освіти дещо зростає. Зростає також комп’ютерна грамотність і доступ до Інтернету, що більше притаманне чоловікам. У користуванні зв’язком помітні такі ґендерні відмінності жінки активніше листуються, а чоловіки частіше користуються мобільним зв’язком.
• Соціальні змінив оцінках громадянами України схарактеризуємо як поступове поліпшення можливості висловлювати свої погляди, отримувати достовірну інформацію про події в країні і світі як уповільнення процесу погіршення матеріальних умов сімей, ситуацій в медичному обслуговуванні, умов відпочинку під час відпустки, екологічної ситуації, захищеності від свавілля влади, гарантій зайнятості, особистої безпеки як стабілізацію можливості брати участь в культурному житті, умов виховання дітей, дозвілля після роботи.
• У відповідях чоловіків відстежуються більш визначені погляди стосовно багатьох сфер життя, більша зацікавленість у політиці й готовність до протесту в разі необхідності, краще соціальне самопочуття та здоров’я, упевненіша позиція на ринку праці, вища задоволеність роботою, вищий матеріальний рівень, активність у користуванні сучасною технікою. Жінки порівняно консервативніші, частіше невпевнені в собі і залежні від думки інших, мають гірше самопочуття та здоров’я, меншу реалізованість у професійному сенсі, нижчий матеріальний рівень.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   27


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал