Програма рівних можливостей проон інститут соціології нан україни Центр соціальних експертиз



Pdf просмотр
Сторінка22/27
Дата конвертації16.12.2016
Розмір5.45 Kb.
ТипПрограма
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   27
Таким чином
1. Звернення громадян досудових установ, міліції, адвоката або до держадміністрацій не є поширеним у практиці наших співвітчизників. Звертаються до цих установ по допомогу лише одиниці, а отримують її у виняткових випадках ґендерної отримують її у виняткових випадках отримують її у виняткових випадках різниці у таких зверненнях не спостерігається.
2. Більшість громадян переконані, що не могли б нічого зробити, якби уряд ухвалив рішення, що утискають їхні права та інтереси. Частка тих, хто вважає себе спроможним у цих випадках діяти проти уряду, не перевищує вусі роки опитування десятої частини від всіх опитаних. Частка тих, хто вважає себе здатним відстоювати свої інтереси всупереч рішенням місцевої влади, не є більшою за шосту частину. Більшість у групах здатних на протест становлять чоловіки. Уявлення громадян про ймовірність протестних виступів змінюються залежно від ситуації в країні разом із цим міняються й протестні наміри. Тенденція змін така зі зменшенням імовірності виступів дещо зменшується частка ситуативно- протестних громадян і зростає частка узагальнено- протестних. Частка чоловіків у групах опитаних із протестними намірами переважає частку жінок. Поступово зменшується частка громадян, які переконані в недоцільності скасування смертної кари в Україні, натомість зростає до однієї п’ятої частка тих, хто вважає скасування смертного вироку справедливим. Різниця у відповідях чоловіків та жінок виникає ситуативно, у 2002, 2005 та 2006 роках серед тих, хто несхвально ставиться до скасування смертної кари, порівняно менша на 4–9%) частка жінок.
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
114
Особливості уявлень громадян про суспільну мораль вивчали на підставі їхніх відповідей на запитання щодо якостей соціального середовища та людей загалом було запропоновано перелік тверджень, з яким міг погодитися або не погодитися респондент (2004, 2005, 2006 роки).
Із твердженням зараз все так хитко, може відбутися все, що завгодно погодилися 72–74% громадян, незгодні, ґендерної різниці у відповідях немає. Із твердженням З теперішнього безпорядку і невизначеності важко зрозуміти, у що вірити згодилися уроці, незгодні, уроці частка згодних зросла і становить 76%, незгодні громадян. Різниця в уявленнях жінок та чоловіків виявляється втому, що жінки частіше висловлюють згоду з тим, що в нинішній ситуації невизначеності не знаєш, у що вірити (79% жінок проти 73% чоловіків).
Із тведженням Усе так швидко зараз змінюється, що не зрозумієш, яким законам слідувати уроці згодні 68% громадян (66% чоловіків та 70% жінок, уроці
ґендерна різниця у відповідях несуттєва.
Із твердженням Багато з того, у що вірили наші батьки, руйнується на очах уроках погодилися 79–
82% громадян ґендерна різниця у відповідях незначна.
Із твердженням Проблема втому, що більшість людей взагалі ні у що не вірить уроках згодні 76–77% громадян, значної різниці у відповідях чоловіків та жінок немає. Твердження Мені здається, що інші краще за мене знають, що вірно, а що – ні викликало більше заперечень, ніж згоди уроці частка незгодних із цим становила
48% (56% чоловіків, 42% жінок, а згодних – 34% (26% чоловіків, 40% жінок уроці частка незгодних з цією думкою дещо зросла – до 53% (57% чоловіків, 49% жінок, а незгодних – зменшилася до 30% (27% чоловіків, 32% жінок).
Думка Більшості людей можна довіряти уроці позитивно була сприйнята 46% громадян (49% чоловіків та 43% жінок, не погодилися з нею 40% (36% чоловіків і
43% жінок у 2005 погодилися 48%; у 2006 ця частка дещо зростає до 51%; відповідно зменшується частка незгодних до 30% (ґендерна різниця незначна).
Уявлення щодо вічної конфліктності людської природи притаманне уроці громадян (68% чоловіків,
62% жінок, а невластиве це уявлення майже чверті населення уроках частка згодних із тим, що люди войовничі від природи, знижується до 58% (63% чоловіків і 55% жінок частка незгодних із цією думкою зростає незначно (частки незгодних чоловіків та жінок майже збігаються).
Думку щодо того, що зараз для виховання найбільше потрібні суворість та вимогливість батьків, підтримують уроці громадян, проти – 18%; у 2005–2006 частка тих, хто підтримує цю думку, помітно зменшується до 67%), а частка незгодних зростає до чверті громадян різниці в уявленнях чоловіків та жінок немає.
Твердження Кілька сильних керівників можуть зробити для нашої країни більше, ніж усі закони та дискусії уроці підтримали 60% громадян, а у
2006 – 66% проти – 19%; ґендерної різниці у відповідях немає.
Визначення браку наполегливості як причини того, що життя людини не склалося, підтримали уроці чоловіків та 46% жінок, не погодилися
37% громадян пізніше частка згодних з цією думкою поступово зростає і в 2006 році становить 55%, а частка незгодних відповідно зменшується до 29%. Різниці між відповідями чоловіків та жінок немає.
Уявлення стосовно того, що більшість людей здатна збрехати, щоб просунутися по службі, притаманне уроках громадян незгодні з цим 11–
12%; суттєвої розбіжності у поглядах чоловіків та жінок немає.
Твердження Більшість людей чесні, бо бояться бути впійманими на брехні викликали уроках більш рівномірний розділ відповідей на тих, хто згоден (46–45%) і тих, хто не погодився з цим (35–37% громадян, ґендерної відмінності у відповідях немає.
Переконання, що нікому не можна довіряти поділяють уроках, а не поділяють 35–
37%; різниця у відповідях чоловіків та жінок незначна.
Уявлення проте, що люди в душі не люблять себе обтяжувати допомогою іншим, близьке уроках громадян, невластиве 28–26%, ґендерні розбіжності в уявленнях незначні.
Твердження У політиці краще обійтися без жінок уроках стабільно викликає переважні заперечення у 70–72% громадян, серед яких жінки вусі роки переважають чоловіків на Думка Жінки не мають обіймати керівних посадне дістає підтримки у переважної більшості респондентів уроках, серед яких більшість – жінки різниця у частках сягає Загалом уявлення про неусталену моральну атмосферу сьогоднішнього суспільства здебільшого атмосферу атмосферу поділяють і чоловіки, і жінки більшості видається необхідним суворий контроль у вихованні дітей та вбачається позитивною перепектива управління державою сильними керівниками. Понад половину державою сильними керівниками”
державою сильними керівниками”
населення вважає, що самі краще знають, у що їм вірити, близько третини думають, що інші краще це знають. Водночас більш як третина громадян вважає правильним довіряти людям чверть вважає людей схильними надавати допомогу іншим. Переважна більшість населення вважає жінок необхідними учасниками політичного життя та здатними обіймати керівні посади жінки частіше, ніж чоловіки, вислювлюють таку впевненість.
Окреслимо частоту та різновиди особистих конфліктів громадян упродовж останнього місяця (перед опитуваннями 2002–2006 років у різні роки частка
РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ БАЗ ДАНИХ СОЦІОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ІНСТИТУТУ СОЦІОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ 2002–2006 РОКІВ ПІД ҐЕНДЕРНИМ КУТОМ ЗОРУ
115
тих громадян, у яких сталися повсякденні конфлікти, коливається навколо половини. За частотою найперші місця посідають конфлікти на вулиці й у транспорті, – частка тих, хто відзначив їх, коливається від 10–8%
(2002–2003 роки) до 13–12% (2005–2006 роки, а також конфлікти з дружиною/чоловіком – частка респондентів, які їх пережили, становить приблизно 10–12% в різні роки. Від цих видів конфліктів однаково потерпають і чоловіки, і жінки. На другому місці за частотою конфлікти з дітьми (7–9%), у магазині та побутових установах
(6–10%), а також із чиновниками державних установ, колегами таз керівництвом на роботі (частота 6–9% вусі роки опитування конфлікти з керівниками порівняно частіше трапляються з чоловіками різниця добігає
4–5%. Наступне місце за частотою посідають суперечки з батьками, іншими родичами, друзями далі за різновидами й частотою – незгоди з правоохоронцями, людьми інших политичних переконань, людьми, що ображають національну гідність інших. За всіма різновидами конфліктів (крім конфліктів із керівниками на роботі, у відповідях чоловіків і жінок не відмічено особливостей. Не пережили конфліктів у різні роки 47–
51% громадян.
Опишемо міру довіри, яку викликають у населення представники безпосереднього оточення, а також різні соціальні інституції.
Найбільшу довіру громадяни відчувають до сім’ї та родичів, середній бал довіри (діапазон якого від 1 – зовсім недовіряю до 5 – цілком довіряю) в різні роки становить 4,4–4,5 бала, що відповідає середній позиції між переважно довіряю і цілком довіряю чоловіки і жінки висловлюють однакову міру довіри до сім’ї.
Міра довіри співвітчизникам у громадян помітно нижча, ніж до сім’ї і становить уроках бала ґендерної різниці у відповідях немає.
Сусідам уроках населення майже переважно довіряє середній бал 3,3; колегам також – середній бал 3,3–3,5; на тому ж рівні довіра населення до церкви і духовенства – середній балу роках коливався в межах Дещо нижчий рівень довіри астрологам, він не сягає рівня важко сказати, довіряючи ні середній бал Рівень довіри громадян до ЗМІ уроках майже сягає позиції важко сказати середній бал 2,9–3; довіра міліції, прокуратурі, судам приблизно сягає рівню довіри астрологам – середній бал Відповідно до перебігу політичних подій рівень довіри населення Президентові уроках (Л.Кучма) був трохи нижчим, ніж рівень довіри астрологам – середній балу році (В.Ющенко) дещо підвищився до
3,4 бала, а уроці знизився до 2,7 бала.
Коливання рівня довіри до ВР в ці роки кореспондує з рівнями довіри Президентам уроках бала, уроці бала, а уроці бала такий же абрис графіка довіри уряду середній бал 2,2–2,3 (2002–2004 роки, 3,1 (2005 рік, 2,5 (2006 рік. Максимум рівня довіри місцевим органам влади також припадає нарік бала, в інші роки середній бал 2,3–2,5. Цей пік довіри відбився також наставленні населення до політичних партій уроках середній бал довіри партіями становив 2,1. Уроці, у 2005 – 2,5, у 2006 – 2,4 бала.
Рівень довіри благодійним фондам становить уроках бала, що відповідає посередній позиції між переважно недовіряю та важко сказати”.
Ґендерної різниці у рівнях довіри як близьким, такі соціальним інституціям немає.
Таким чином
1. Нарікаючи на плинність і неусталеність ціннісних позицій сьогодення, чоловіки і жінки відмічають, що їм важко визначитися, у що вірити жінки відчувають складності в цьому дещо частіше. Громадяни переважно самостійно визначають, що правильно, а що ні лише чверть або третина їх вважають, що інші знають це краще за них жінки посідають залежну від переконань інших позицію помітно частіше, ніж чоловіки. Вважаючи людську природу конфліктною в цілому чоловіки більшою мірою, опитані переважно думають, що людям можна довіряти (чоловіки більшою мірою, водночас половина населення вважає, що нікому недовіряти найбезпечніше. Серед респондентів переважає думка, що для виховання необхідна суворість і вимогливість. Понад половину громадян упевнені, що кілька сильних керівників можуть зробити для країни більше, ніж усі закони та дискусії, а близько половини вважають, що тим людям, життя котрих не склалося, забракло сили та волі. Більшість респондентів думають, що кожен здатен збрехати заради кар’єри, а близько половини переконані, що люди чесні лише через страх бути впійманими на брехні.
4. Дві третини громадян вважають, що жінки є дієвішими і в політиці, і на керівних посадах більшість із них – жінки.
5. Попри висловлене переконання щодо конфліктності людини від природи, лише половина з усіх респондентів відзначає конкретні конфлікти, що сталися у них упродовж місяця, а частка тих, хто назвав конкретні різновиди конфліктів (у транспорті, з керівництвом, з чоловіком/дружиною) вусі роки опитування зрідка ледве перевищує 10%; іншими словами, глобальна конфліктність людської природи не позначається вжитті повсякденною і повсюдною конфліктністю. На тлі значної довіри, яку громадяни відчувають до власної родини, а також попри висловлену половиною опитаних думку, що більшості людей можна довіряти, довіри до різних соціальних інституцій населення не відчуває.
У самооцінках громадян України їхнього самопочуття та настроїв у період 2002–2006 років помітні такі тенденції. Динаміка самооцінок свого соціального стану населення така відмічаючи себе на одному з десяти суспільних щаблів, респонденти впродовж 2002–2006
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
116
років поступово дедалі рідше обирають найнижчі щаблі драбини, розміщуючи себе ближче до середніх рівнів. Відповідно зростає середній бал – середній щабель, де розташовуються опитані за самооцінками: уроці бала, у 2004 – 2,9 бала, уроках бала. Жінки стабільно дещо нижче (на одну десяту бала) оцінюють своє становище в суспільстві, ніж чоловіки.
Динаміка оцінок задоволеності громадян своїм становищем у суспільстві кореспондує із динамікою розташування нарізних щаблях суспільства. Від 2002 року частка зовсім незадоволених своїм становищем зменшувалася від 63% до 47% уроці й дорівнювала
49% уроці. Відповідно частка задоволених поступово зростала відрік) до 20% (2006 рік. Ґендерні відмінності у відповідях невеликі (2%), але чоловіки стабільно частіше відзначають свою задоволеність, ніж жінки.
Чоловіки і жінки майже одностайно зараховують/
не зараховують себе до середнього класу (2006 рік вважають себе середнім класом 39% громадян, не вважають – Зважуючи, від чого залежить те, як складається їхнє життя (табл. 5.15), громадяни уроках поступово менше посилаються на владу зовнішніх обставину році – 52%, у 2003 – 47%, у 2004 – 49%, у 2005 – 46%, уроці, однак частки тих, хто вбачає причини того, як іде життя, переважно в собі або здебільшого в собі, залишаються незмінними частка тих, хто обирає позицію більшою мірою від мене, ніж від обставин коливається нарівні, а тих, хто бачить передусім себе першопричиною – близько 9–11%. Натомість повільно зростає частка тих, хто бачить причини однаковою мірою в обставинах і в собі відрік) до 32% (2006 рік. Більшою мірою схильні посилатися на обставини жінки різниця становить Оцінюючи міру задоволеності своїм життям взагалі, громадяни від 2002 року поступово дедалі рідше обирають позицію зовсім незадоволений відрік) до 12% (2005–2006 роки відповідно поступово зростає частка радше задоволених відрік) до 27%
(2006 рік. Отже, збільшився середній бал оцінок задоволеності (діапазон 1–5) від 2,4 до 2,8 бала, що покине зовсім сягає рівня важко сказати, задоволений чині. Жінки вусі роки опитування стабільно частіше відзначають свою незадоволеність, ніж чоловіки (різниця Інтегральний індекс соціального самопочуття (ІІСС) складається з оцінок достатності в життєдіяльності людини кожного із 20 життєво важливих умові чинників, за якими обчислюється середній бал за формулою зваженого середнього. Сумарні індекси наведено в таблиці 5.16 (ІІСС має інтервал від 20 до 60 балів. Динаміка оцінок громадянами достатності перелічених умові чинників свідчить про повільне поступове поліпшення соціального самопочуття населення середні бали за більшістю показників повільно зростають.
За самооцінками, жінкам частіше, ніж чоловікам, бракує такого вміння жити за нових умов, здоров’я, необхідного одягу, впевненості у своїх силах, медичної
68 Головаха Е.И., Панина Н.В. Интегральный индекс социального самочувствия (ИИСС): конструирование и применение социологического теста в массовых опросах. – К Ин-т социологии НАНУ, 1997. – 64 с.
допомоги, модного одягу, необхідних меблів, сучасних політичних знань, рішучості в досягненні своїх цілей, можливості повноцінно проводити відпустку, можливості придбання найнеобхідніших продуктів, ініціативи та самостійності у розв’язанні життєвих проблем, можливості харчуватися відповідно до своїх смаків.
Відповідно чоловікам частіше вистачає наведених у цьому переліку позитивів, крім того, вистачає належної роботи, можливості підробляти, повноцінного дозвілля, можливості працювати із повною віддачею.
Отже, сумарний індекс соціального самопочуття у чоловіків дещо вищий, ніжу жінок, вусі роки опитування:
у 2002 році 32,4 та 29,3, у 2003 – 33,6 та 30.0, у 2004 –
35,5 та 31,1, у 2005 – 34,7 та 31,3, уроці та 32,9 бала у чоловіків і жінок відповідно. Відмітимо соціальне самопочуття населення попри поступове поліпшення не сягає навіть посереднього рівня. Динаміка відповідей громадян на запитання стосовно прикрих життєвих ситуацій, у які їм доводилося потрапляти впродовж останнього року (таблиця 5.17), також свідчить про поступове покращання життя населення. Частка тих, хто обрав позицію жодних тяжких ситуаційне переживав з 2002 року поступово зростає від 28% до 37% (2006 рік. Частка чоловіків, які не потрапляли до негараздів, стабільно більша за частку жінок на Змінюється також перелік найбільш тяжких ситуацій громадян. Ситуація, яку переживало уроці близько третини населення – велика матеріальна скрута – поступово втрачає кричущу актуальність, і 2006 року її пережило менше п’ятої частини громадян зменшується частка тих, хто був вимушено безробітним (від 14% до
8%). На одне з перших за актуальністю місць вийшла ситуація втрати соціального оптимізму, яку і у 2002, і уроці пережило близько п’ятої частини населення. Не втачають своєї актуальності такі ситуації, як тяжка хвороба, операція (13–16%), тяжка хвороба або смерть близьких (17–20%), зневіра в людях через підлість (16–
20%), безпорадність перед владою (17–13%), втрата віри у власні сили (12–10%). Серед тих, хто переживав скруту, негаразди зі здоров’ям, втрату віри у власні сили, більшість становлять жінки.
Динаміка соціального оптимізму, що його відчувало населення України уроках, простежується згідно із відповідями на запитання Як Ви вважаєте, в найближчий рiк наше життя бiльш або менш налагодиться чи жодного поліпшення не станеться. Згідно із самооцінками громадян, уроках сподівання на налагодження життя поступово зростали, частка тих, хто їх висловлював, збільшилася від 13% до 18%. Уроці, на хвилі сподівань українського суспільства, ця частка сягнула 40%, уроці знизилася до 22%.
Ґендерні різниці у відповідях населення незначні.
Описуючи свої настрої, громадяни уроках відзначали переважно нормальний, рівний стана також напруженість та роздратування (27–30%); значно рідше було обрано позиції чудовий настрій
(5–4%) та відчуваю страх, тугу (близько 6%). Чоловіки уроці порівняно частіше відмічають рівний настрій частка таких перевищує половину, ніж жінки (частка їх становить 44%).
РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ БАЗ ДАНИХ СОЦІОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ІНСТИТУТУ СОЦІОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ 2002–2006 РОКІВ ПІД ҐЕНДЕРНИМ КУТОМ ЗОРУ
117
Таким чином, соціальне самопочуття громадян України у період 2002–2006 років повільно поліпшується. Це дається взнаки в соціальному щаблі, на якому розміщує себе людина, у задоволеності своїм соціальним статусом, у задоволеності життям взагалі, частоті важких життєвих ситуацій людей та у середньому показнику – інтегральному індексі соціального самопочуття населення. Зауважимо водночас, що рівень його й досі залишається нижчим за середній. Самопочуття чоловіків майже за всіма показниками є вищим, ніж самопочуття жінок. 2005 рік визначається порівняно вищими оцінками, ніж 2006, – громадяни пережили хвилю сподівань під час актуальних політичних подій.
Розподіл відповідей громадян стосовно їхнього стану здоров’я уроках (табл. 5.18) свідчить про стабільно задовільний його рівень оцінку дуже погане дають своїму здоров’ю 4–5%, оцінку погане – 21–26%, задовільне – відрік) до 58 (2004–2005 роки, добре – відрік) до 18 (2006 рік, оцінку відмінне громадян. Чоловіки стабільно вусі роки оцінюють свій стан здоров’я дещо вище, ніж жінки оцінку погане жінки обирають на 7–12% частіше, ніж чоловіки, а оцінку добре частіше на 7–8% обирають чоловіки, ніж жінки. Різниця в середньому балі (діапазон 1–5) самооці- нок здоров’я чоловіків і жінок така чоловіки оцінюють його у 3,0-3,1 бала, а жінки у 2,7–2,8 бала.
Розподіл оцінок хронічних недуг населення уроках (табл. 5.19) свідчить про незначне поліпшення самопочуття громадян якщо уроках половина респондентів відповіли, що не мають хронічних захворювань, то уроках ця частка дещо зросла до 55%; частка тих, хто відмічає у себе одне хронічне захворювання, від майже третини уроках зменшилася до 27% уроці. Частка тих, хто визнає у себе кілька хронічних недуг, коливається в межах 16–
18%. Наявність у себе хронічних захворювань частіше засвідчують жінки, ніж чоловіки не мають їх стабільно на
12–16% більше чоловіків, ніж жінок.
Оцінювання випадків застуду роках також засвідчує незначну позитивну динаміку стану здоров’я населення якщо уроці майже половина громадян хворіла на застуди двічі й більше, то у 2006 таких 41%. Жінки частіше, ніж чоловіки, хворіють на застуди серед тих, хто хворів двічі і більше, жінок стабільно на 10–14% більше, ніж чоловіків.
Поширеність звички тютюнопаління уроках залишається стабільною палять 34–35% населення України, не палять 66–65%. Вусі роки опитування частка жінок, які не палять, приблизно удвічі перевищує частку чоловіків, які не мають цієї звички.
Вживання спиртних напоїв уроках
(табл. 5.20), за самооцінками населення, утримується на стабільному рівні ніколи не вживають алкоголю 18–20%, кілька разів нарік до третини, частка тих, хто вживає спиртне інколи, 1–2 рази на місяць, дещо зменшилася відрік) до 28% (2006 рік кількість тих, хто 2–3 рази на тиждень вживає алкоголь, коливається в межах
12–14%, п’є щоденно близько 1% громадян. Згідно звід- повідями громадян, жінки рідше вживають алкоголь, ніж чоловіки вусі роки позицію ніколи не вживаю обирали жінок і лише 9–11% чоловіків. Зауважимо, що і міцність алкоголю, який вживають жінки й чоловіки, різна, адже чоловічі напої (горілка, коньяк) помітно міцініші.
Соціальна допомога, яку отримали громадяни уроках, така одноразові грошові виплати отримали, щомісячні пільги — 7–14 %, пільги — 8 %, послуги соціальних працівників — 2 %, співчуття й допомогу оточення — 12–10 %, путівку або госпіталізацію — 2 %, потребували, але не дістали підтримки 24–23 %, не потребували допомоги уроці третина, уроці громадян. Серед тих, кому непотрібна була допомога, чоловіки становлять більшість уроці таких 39 % серед чоловіків та 28 % серед жінок, уроці серед чоловіків і 34 % серед жінок.
Міра готовності надавати іншим (хворим, бідним) допомогу уроках така незгодні її надавати уроці, у 2006 — понад 17 % громадян згодні за повну оплату 5-8 %, за часткову оплату — 10–15 %, і близько третини опитаних згодні допомогти хворим або бідним без оплати. Ґендерної різниці у відповідях немає.
Таким чином, в самооцінках стану здоров’я населення від 2002 до 2006 року помітна незначна позитивна динаміка. Чоловіки почуваються помітно краще, ніж жінки, отже, менше потребують соціальної підтримки водночас частіше відмічають у себе шкідливі звички до тютюну та алкоголю. Готовність надавати підтримку іншим і чоловіки, і жінки виявляють однаковою мірою.
Згідно з відповідями населення стосовно способу проведення відпустки або канікул уроках, основні різновиди відпочинку такі заняття домашніми справами – частка таких становить 34–29% у різні роки, гостювання у знайомих/родичів – 6–9% опитаних провели так відпустку, за містом на дачі відпочивали
5–7% респондентів, відпочили за путівкою або без неї в курортному місці від 8% уроці до 13% уроці. Займалися додатковою роботою 4–7% громадян, зовсім не мали відпустки 38% уроці і 35% уроці. Різниці у способах проведення відпусток між жінками і чоловіками немає.
Культурно-дозвіллєві практики населення України уроках такі (табл. 5.21–5.22). З 2002 до
2006 року зросла від 18% до 27% частка тих, хто займається ранковою гімнастикою, бігом, оздоровчими прогулянками, заняттями у спортзалах, майданчиках, басейні зросла також частка тих, хто відпочиває на природі – від 8% до 13%. Частка тих, хто відпочиває в гостях, коливається уроці вона дорівнювала 35%, у 2003 – 39%, у 2004 – 53%, а у 2005–2006 знижується до 39% громадян. Коливається й помалу зростає частка тих, хто сам приймає гостей від 32% уроці ця частка збільшується до 39% уму. Помітне
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
118
місце серед дозвіллєвих практик посідає читання художньої літератури цього способу проведнення часу дотримується близько чверті громадян, з 2002 до 2006 року до цієї позначки наближається і перевищує її частка тих, хто слухає музику. Коливається навколо чверті в різні роки також частка тих, хто своє дозвілля присвячує заняттям та іграм з дітьми.
Частка населення, яке витрачає дозвілля на відвідування непродуктових магазинів, з 2002 до 2006 року упевнено зростає від п’ятої до третини опитаних. Стрімко, втричі в ці роки, зростає частка тих, хто проводить вільний час біля комп’ютера; уроці вона становила Найпоширенішими – залишаються такі способи проведення часу, як перегляд телепередачу уроках, читання газет (61–67 %) та прослуховування радіо частка останніх коливається від 44 % (2002) — 39 %
(2004) до 50 % у 2006-му.
Коливається в межах 13–18% частка тих, хто відвідує храми або молитовні будинки.
Ті, хто у вільний час підробляє (7–9%), відвідує бібліотеки, вивчає літературу за спеціальністю (8–10%), становлять невеликі, але відносно стабільні частки рес- пондентів.
Просто відпочинок, без жодних справ мали 34% опитаних уроці, далі ця частка зростає і уроці сягає Жінки помітно перевершують чоловіків у таких доз- віллєвих заняттях, як читання художньої літератури, рукоділля, спілкування з дітьми, відвідування непродукто- вих магазинів. Чоловіки помітно частіше слухають музику, сидять біля комп’ютера, полюють або ловлять рибу, грають у настільні ігри.
Таким чином, способи проведення відпусток у чоловіків та жінок сучасної України майже однакові поширена практика не мати відпустки або займатися під час неї домашніми справами. У розмаїтті способів проведення вільного часу основні місця посідають відпочинок біля телевізора, читання газет, слухання радіо, відвідування гостей або спілкування з гостями вдома. В цих основних різновидах проведення вільного часу майже однакове у жінок та чоловіків. Помітне місце серед занять на дозвіллі посідають спілкування з дітьми, читання художньої літератури ці практики порівняно частіше притаманні жінкам.
Оцінки населенням міри задоволеності проживанням у своєму населеному пункті уроках (табл. 5.23) свідчать про невелике, але неухильне поліпшення місцевих умов проживання середній бал задоволеності (діапазон від 1 до 5) зріс уроки опитування від 2,7 бала до
3 балів зауважимо ця оцінка відповідає позиції важко сказати, задоволений чині. Жінки виявляють незначну відмінність у відповідях убік незадоволеності.
Міра задоволеності населенням роботою органів місцевої влади уроки опитування практично незмінна позицію переважно незадоволений обирають 47–50% громадян, переважно задоволений – 13–16%. У відповідях громадян ґендерних відмінностей немає.
Динаміка оцінок роботи житлово-комунальної служби уроках відсутня, а уроці позитивна частка тих, хто обрав позицію переважно задоволений уроках коливається в межах 9–11%, а уроці різко зростає до 32%. Значної різниці у відповідях чоловіків та жінок немає.
Міра задоволеності населенням благоустроєм та санітарним станом будинку та подвір’я уроки опитування незмінна частка незадоволених станом будинку незначно коливається навколо половини (станом подвір’я – 44–
48%), а частка задоволених – близько третини громадян. Динаміка випадків дрібних злочинів у населених пунктах уроках, згідно з оцінками громадян, позитивна частка тих, хто практично не помітив випадків хуліганства й грабіжництва, зростає від 16% до 25%; значущої ґендерної різниці у відповідях немає.
Згідно з відповідями населення, частка тих, хто хотів би виїхати зі свого населеного пункту уроках, майже незмінна і становить близько п’ятої, а частка тих, хто нікуди не хотів би виїхати, дещо зросла – відрік) до 63% (2006 рік. Суттєвої різниці між відповідями чоловіків та жінок немає.
Відповіді на запитання стосовно причин міграційних настроїв уроках переконують, що основні мотиви – шкідливі екологічні умовив поселенні (17–
15%) та бажання знайти нове місце роботи (23–18%); на другому місці мотивації переїзду ближче до родичів або друзів (8–6%) та позиція просто хочу змінити місце проживання. Мотивація переїзду бажання знайти роботу помітно переважає у чоловіків.
Таким чином, міра задоволення проживанням у своєму населеному пункті у населення в роки опитування дещо зросла, але залишається на низькому рівні поліпшилася також ситуація із дрібною злочинністю, і попри те, що задоволеність благоустроєм будинків і вулиць залишається низькою, міграційні настрої громадян повільно спадають, а основною мотивацією їх є екологічний стан довкілля та прагнення найти роботу. Остання мотивація більше притаманна чоловікам, ніж жінкам.
Розподіл відповідей громадян на запитання стосовно екологічної ситуації в поселенні, девони мешкають
(табл. 5.24) засвідчує певні змінив уявленнях про ситуацію уроках. Уроці переважна більшість опитаних (59%) вважали екологічну ситуацію вкрай неблагополучною) або неблагополучною (40%). Сьогодні ці частки поступово зменшуються до 11% та 35% відповідно. Помітно зросла (від 19% до 30%) частка тих, хто вважає ситуацію відносно або цілком благополучною. Чоловіки схильні давати більш позитивні оцінки ситуації в довкіллі, особливо це помітно у відповідях 2003 та 2005 років опитування.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   27


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал