Програма рівних можливостей проон інститут соціології нан україни Центр соціальних експертиз




Сторінка20/27
Дата конвертації16.12.2016
Розмір5.45 Kb.
ТипПрограма
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   27
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
102
Жінка та політика – особи однієї статі. Обидві привабливі та підступні. Обидві багато обіцяють і не завжди виконують”;
“...«безтабуйована» Ольга Герасим’юк...”;
“... «дикотанцююча» Руслана
“... саможертовна Л.Григорович...”; пані Оксана є доволі ініціативною жінкою, проте ця ініціатива не завжди доречна та в міру дозована. в першу десятку комуністичного переліку таки затесалося двійко жінок. регіоналки в законі
“Ю.Тимошенко провадить свою політику жорстко, зовсім не по-жіночому, проте знає, коли треба і сльозу пустити»...”;
“...якби проводити конкурс леді бюджет, Л.Супрун стовідсотково здобула б лаври переможниці ... Пані
Супрун належить до тих жінок, які хочу вогонь, хочу воду. Найбільш негативно сприймаються і оцінюються журналістами соціальні ролі, пов’язані з образами жінок-злодіїв та жінок-маргіналок. Водночас зображення образу жінки-сексуальної подруги виглядає більш різноманітним (див. рис. 4.4.3).
Рис. 4.4.3. Оцінка ролі жінки в стереотипі жінка-
сексуальна подруга
Одночасне зображення в інформаційних матеріалах образів чоловіків і жінок не призводить автоматично до нівелювання соціальних ролей одних чи інших. Так, зображення образів жінки-воїна, жінки-“зірки”, жінки
– бізнес-леді, жінки-матері, жінки-домогосподарки, жін- ки-лідера, жінки-професіонала, жінки-трудівниці відбувається паралельно із зображенням конструктивного характеру соціальної активності та соціальних ролей чоловіків. При продукуванні образів жінки-модниці, жінки- політика, жінки–сексуальної подруги, жінки-активістки та жінки-порадниці зображення авторами публікацій соціальних ролей чоловіків нерідко мають деструктивний характер.
Ґендерні протиставлення, актуалізовані збоку героїв інформаційних матеріалів, на шпальтах друкованих видань зустрічаються досить рідко, проте іноді вони мають вельми саркастичний характер Де збираються жінки, чути голос Віки – та усі чоловіки – брехуни, базіки І найкращий приклад ось, подруги рум’яні: скільки їх мені клялось у палкім коханні І Юхимі Костянтин, І Дмитро, і Яків ... А одружився лише один, та і той ... ніякий Іноді і Яків ... А одружився лише один, та і той ... ніякий!”
і Яків ... А одружився лише один, та і той ... ніякий!”
за такими висловлюваннями криється суттєвий за значущістю та змістом конфлікт між чоловіком і жінкою. За наявності в інформаційному матеріалі суджень на кшталт чи чоловік, чи жінка – немає суттєвого значення, найімовірніше йдеться прообрази жінки- воїна, жінки-підприємця та жінки-хворої. При цьому авторами публікацій застосовується як порівняльний аналіз (наприклад, воїн-жінка і воїн-чоловік), такі певне поєднання абстрактних характеристик без жодної
ґендерної ідентифікації. У другому випадку мова йде про певні стереотипні уявлення та оцінні судження, які, в принципі, ведуть до нівелювання ролі кожної зі статей. Подання та опис соціальної активності українських жінок у вітчизняній пресі майже завжди відбувається через репрезентацію їхньої статі, віку або сімейного стану, що дуже відрізняє образи жінок від подання образів чоловіків:
“Ольга Романівна Граждан – жінка за вдачею непосидюча. Хтось, можливо, уроки і вважає, що все найкраще вжитті вже скінчилося. Й сидить собі тихо, але не вона. мова, як ви вже здогадалися, піде про двох жінок постреволюційного періоду – Тимошенко й Семенюк. Обидві, хоч і недовго, працювали водній команді...”;
“Ця унікальна жінка зробила стрімку кар’єру. За радянських часів вона входила до вищих ешелонів влади, була дружиною була дружиною високопосадовця. хранитель львівських скарбів, уславлений музейник, Герой України намагається врятувати замки від приватизації, знайти в Україні рештки хоча б одного з гетьманів і створити хоч один музей сучасного мистецтва Йдеться про чоловіка. – Авт.].
Образи жінок
– об’єктів публікацій, що використовуються українськими журналістами часом як еталонні зразки, часто супроводжуються акцентованими твердженнями про можливість і результативність життєвих практик, здійснюваних самостійно (вперше вжитті, залежно від ситуації, без сподівань на успіх, незважаючи на усталені норми, традиції й очікування збоку оточення. Такі стереотипні конструкції жіночої поведінки, представлені у ЗМІ, зазвичай підкріплюються зверненнями авторів інформаційних матеріалів до конкретних характеристик активності, дбайливості, емоційності, енергійності, інтелектуальності, кмітливості, компетентності, наполегливості, ніжності, поступливості, привабливості, професіоналізму, рішучості, самостійності, творчості, чуйності тощо.
Таким чином:
• У більшості публікацій вітчизняних друкованих ЗМІ головним об’єктом інформаційного повідомлення є жінка (71% проаналізованих публікацій. Найпопулярнішими стереотипними конструкціями соціальних практик жінок, які зображуються яку загальноукраїнських, такі в регіональних друкованих ЗМІ, є стереотипні образи жінки-матері; жінки-сексуальної подруги жінки-трудівниці; жінки- активістки та жінки-політика.
• Існує зв’язок між змістом стереотипних конструкцій образу жінки та їхніми стандартизованими тематичними нішами на шпальтах друкованих видань. Тематична спрямованість інформації зумовлює змістовні типи стереотипних ґендерних конструкцій, що
РОЗДІЛ 4. КОНТЕНТ-АНАЛІЗ МАТЕРІАЛІВ УДРУКОВАНИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПІД КУТОМ ҐЕНДЕРНИХ ВІДНОСИН
103
використовуються публікаторами медична сфера
– образ жінки–сексуальної подруги та жінки, що має проблеми зі здоров’ям; політична сфера – жінка-полі- тик, економічна сфера – жінка-трудівниця; сфера освіти та управління – жінка-активістка; соціальна сфера – жінка-мати; кримінальна сфера – жінка- маргіналка; розважальна сфера – жінка–сексуальна подруга тощо.
• Подання стереотипних образів жінки відбувається на середньому рівні конструктивності, але все одно він є вищим порівняно із ситуаціями, коли героями публікацій виступають чоловіки. Ґендерні протиставлення, актуалізовані збоку героїв інформаційних матеріалів, на сторінках друкованих видань трапляються досить рідко, часом вони мають саркастичний характер, приховуючи справжню сутність конфлікту між чоловіком і жінкою.
• Одночасне зображення в інформаційних матеріалах образів чоловіків і жінок не призводить автоматично до нівелювання соціальних ролей одних чи інших. Так, зображення образів жінки-воїна, жінки-“зірки”, жінки – бізнес-леді, жінки-матері, жінки-домо господарки, жінки-лідера, жінки-професіонала, жінки- трудівниці відбувається паралельно із зображенням конструктивного характеру соціальної активності та соціальних ролей чоловіків. При продукуванні образів жін ки-модниці, жінки-політика, жінки–сек суальної подруги, жінки-активістки та жінки–порадниці зображення авторами публікацій соціальних ролей чоловіків нерідко мають деструктивний характер. Подання та опис соціальної активності українських жінок у вітчизняній пресі майже завжди відбувається через репрезентацію їхньої статі, віку або сімейного стану, що дуже відрізняє їх від подання образів чоловіків, які подаються переважно через критерії професійності й майстерності.
• Стереотипні конструкції та уявлення при описі чоловічих життєвих практик, на відміну від жіночих, журналісти використовують менш активно. Зважаючи на застосовану вище класифікацію стереотипних уявлень стосовно жінок, такі стереотипні конструкції щодо узагальнення чоловічих сучасних образів доволі часто мають місце на шпальтах друкованих видань – чоловіка-батька, бізнесмена, маргінала, зірки, спортсмена, красеня, професіонала, експерта, сексуального друга (партнера, творця, політика, хворого і працівника, натомість такі бажані як чоловіка-героя, лідера, активіста, воїна практично відсутні.
Зв’язок між соціально-психологічними рисами жінки та змістовою специфікою стереотипних конструкцій образів жінок на шпальтах друкованих видань є доволі природним, комплексним і пропорційним, таким, що навіть підкреслює національні особливості жінки. Наприклад, при побудові образу жінки-красуні автори образу жінки-красуні
образу жінки-красуні
інформаційних матеріалів використовують такі риси, як активність, краса, пасивність, привабливість, споглядальність, м’якість, емоційність, самовпевненість, розум, наполегливість, творчість, покірність, боязкість, енергійність, залежність, професійність, заповзятливість, порядність, рішучість, самостійність, багатство, сміливість, інтелектуальність, компетентність, ніжність, дбайливість, чуйність, кмітливість, упевненість. Утім, при зображенні образу жінки-майстрині ви- образу жінки-майстрині
образу жінки-майстрині
користовують характеристики з дещо іншого переліку заповзятливість, споглядальність, творчість, м’якість, чуйність, поступливість, ніжність, самостійність, порядність, емоційність, професійність, наполегливість, честолюбство, терпимість, активність, краса, енергійність, дбайливість, інтелектуальність, компетентність, привабливість, рішучість, сміливість. Загалом можна сказати, що образи жінок удрукованих виданнях ЗМІ є здебільшого багатогранними, комплексними, не вимірюваними суто домінантним змістом стереотипу, що склався саме стосовно цього образу. Часом навіть водній публікації можна знайти низку характеристик, що описують конкретну жінку Жінкою з божою іскрою в серці називають волиняни члена Народної спілки майстрів народного мистецтва України, заслуженого майстра народної творчості Марію Василівну Кравчук із села Тулічів Гурійського району Мало кому відома раніше сільська вчителька ... не тільки відродила в своєму краї призабутий вид мистецтва соломотворення, ай заявила про себе на повен голос. мріє створити школу та музей соломникарства...”;
“... привітна, життєрадісна
“... клопочеться домашньою господаркою
“... радіє кожній квіточці, грибочку, ягідці, комасі, пташці, сніжинці...”;
“...в усьому, що її оточувало, знаходила образи своїх майбутніх робіт
“... досягти творчого злету, знайти своє продовження в дітях і повторитися в онуках-правнуках...”.
Такі характерологічні особливості та соціальні характеристики, як упевненість, честолюбство, професійність, рішучість, розум, самостійність, сміливість, спритність, інтелектуальність, кмітливість, компетентність у сучасній пресі більшою мірою стосуються жінок, ніж чоловіків. Водночас традиційно притаманні жінкам характеристики – дбайливість, емоційність, енергійність, заповзятливість, врода, м’якість, наполегливість, ніжність, пасивність, покірність, поступливість, порядність, привабливість, терпимість, творчість, чуйність сьогодні залишаються в арсеналі рис, що притаманні більшою мірою жінкам, ніж чоловікам.
Проте в публікаціях простежується тенденція зображення журналістами образів чоловіків через опис рис характеру, які раніше вважалися характерними для жінок зокрема, боязкість і залежність, поєднуючи їх із рисами агресивності й активності. Разом із тим залишається специфічним у висвітленні образів чоловіків на шпальтах ЗМІ те, що їхні провідні характеристики зорієнтовані на соціально-економічну сферу багатство, змагальність,
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
104
логічність, самовпевненість, споглядальність (див. табл.
4.5.1).
Таблиця 4.5.1. Характеристики чоловіків і жінок
у друкованих виданнях
Характеристики ґендерного образу
Об’єкти публікації,
%
Чоловіки
(n = 100)
Жінки
(n = 198)
Агресивність
6 Активність Боязкість Багатство Врода Дбайливість Емоційність Енергійність Залежність Заповзятливість Змагальність Інтелектуальність Кмітливість Компетентність Логічність 1
М’якість
2 Наполегливість Ніжність Пасивність Покірність Поступливість Порядність Привабливість Професійність Рішучість Розум Самовпевненість Самостійність Сміливість Споглядальність Спритність Творчість Терпимість Упевненість Честолюбство Чуйність Примітка у підсумку не маємо 100%, позаяк можна було закодувати кілька варіантів відповіді на це запитання.
Дискурс щодо зміни характерологічних особливостей чоловіків та жінок за сучасних умов розгортається безпосередньо на шпальтах як загальноукраїнських, такі регіональних друкованих видань В Киеве под патронатом одного из благотвори- тельных фондов собираются открыть приют для муж- чин, подвергшихся унижениям со стороны собственных жен. … Многие мужчины так же болезненно переживают оскорбления и унижения, как и женщины. Особенно в тех случаях, когда их унижают их же собственные полови- ны…”;
“Наши мужчины стали такими сентиментальными и влюбляются чаще женщин, …женщины приобретают мужские черты, становятся активными, зарабатыва- ют деньги, … соответственно … мужчины приобре- тают женские черты. Они становятся более нежными, нерешительными, семейными. Если в прошлом веке для девушки было самое главное – удачно выйти замуж, то теперь этот поведенческий стереотип предлагается мальчикам, … современная женщина может самореали- зоваться и у нее повышены требования. Женщина хочет как минимум равного себе. А мужчины сейчас регрессиру- ют, сильных остается все меньше”. Водночас в інших публікаціях автори акцентують увагу на тому, що сучасні жінки здебільшого мріють про традиційні стосунки та маскулінні характерологічні особливості чоловіків-партнерів, хоча й ставляться зрозумінням до оновлених і навіть видозмінених соціальних стосунків і практик поведінки В женщине всю жизнь враждуют два основных инстин- кта, условно назовем их «денежный» и «сексуальный». Суть первого: женщины, еще со времен наших предков, старались получить от мужчины как можно больше ресурсов. А наши инстинкты, к сожалению, с первобытных времен почти не изменились. Поэтому современные женщины тоже стара- ются найти богатого мужчину, который бы ее обеспечи- вал. И был при этом достаточно добрым и щедрым, что- бы захотеть поделиться этим богатством с ней.”
“... І свобода, і незалежність дуже важко даються жінкам. Адже за своєю суттю – це чоловічий тягар. І якщо жінка є сильною, то поряд з нею обов’язково слабкий чоловік. Бо мусить бути причина, стимул до того, який змушує жінку ставати на такий шлях. Жінка від народження є слабкою половиною чоловічого єства. Жінка хоче бути впевненою у чоловічій силі, хоче відчувати підтримку та опіку з чоловічого боку. На жаль, тепер не такий час. І жінки мусять бути мужніми. І у цьому, до речі, також їхній героїзм. Жінки – героїні сьогодення”.
Результати дослідження показують, що існують певні регіональні особливості акцентування журналістами уваги на специфічних рисах характеру чоловіків і жінок. Так, на шпальтах друкованих видань ЗМІ серед рис характеру, притаманних більшою мірою чоловікам, ніж жінкам, найчастіше зображуються Львівська область – активність, рішучість, енергійність, компетентність Донецька область – активність, енергійність і компетентність Житомирська область – залежність, емоційність, боязкість, сміливість, поступливість, покірність Київська область – активність й емоційність
• АР Крим – активність й енергійність. Разом із тим регіональні особливості зображення основних рис характеру, притаманних більшою мірою жінкам, ніж чоловікам, виявляються в такому Львівська область – активність і професійність Київська область – активність і чуйність Одеська область – активність і професійність Донецька область – активність й енергійність Житомирська область – активність, енергійність, розум, упевненість, честолюбство, чуйність;
• АР Крим – активність, врода м. Київ – емоційність й активність.
РОЗДІЛ 4. КОНТЕНТ-АНАЛІЗ МАТЕРІАЛІВ УДРУКОВАНИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПІД КУТОМ ҐЕНДЕРНИХ ВІДНОСИН
105

Таким чином
• Образи жінок удрукованих виданнях ЗМІ сьогодні є здебільшого багатогранними, комплексними, які не обмежуються стислим переліком рис характеру, що приписуються тому чи іншому стереотипу. Такі соціально значущі психологічні характеристики, як упевненість, честолюбство, професійність, рішучість, розум, самостійність, сміливість, спритність, інтелектуальність, кмітливість, компетентність тощо в сучасній пресі трапляються в аналізі ролі жінок так само часто, які в аналізі ролі чоловіків. Водночас залишається актуальною тенденція до деперсоналізованого висвітлення жінки вдрукованих ЗМІ, причому увага акцентується переважно на характеристиках, що вважаються традиційно притаманними більшою мірою жінкам, ніж чоловікам дбайливості, емоційності, енергійності, заповзятливості, вроді, м'якості, наполегливості, ніжності, пасивності, покірності, поступливості, привабливості, терпимості, чуйності тощо. Чоловіків у інформаційних матеріалах ЗМІ також досить часто висвітлюють деперсоналізовано. Специфіка висвітлення їхньої ролі в суспільстві полягає втому, що провідні характеристики чоловіків зорієнтовані на соціально-економічну сферу багатство, змагальність, логічність, самовпевненість, споглядальність. Разом із тим у публікаціях загальноукраїнських і регіональних ЗМІ сьогодні простежується тенденція щодо висвітлення чоловіків як осіб, для яких характерна (які для жінок) боязкість і залежність, хоча провідними характеристиками вважаються активність й енергійність.
• Інформаційні матеріали друкованих видань вітчизняних ЗМІ, що висвітлюють питання ґендерних відносин, характеризуються відносною сталістю їх розміщення як правило, вони локалізуються всередині друкованого видання, переважно з другої по шосту сторінку. Більшість інформаційних матеріалів із ґендерними контекстами вбудовані в соціальну тематику публікацій, хоча доволі популярними є такі включення до розважальної, політичної та медичної тем. Найчастіше при викладенні інформаційних матеріалів увага на
ґендерних питаннях акцентується в головній меті повідомлення і значно рідше – у тезах-аргументах, описі, оцінках та аналізі, що свідчить про сприйняття журналістами й редакторами питань ґендерної рівності як важливої складової розвитку сучасного суспільства. Зважаючи на середнє значення рангу інформаційного матеріалу та середнє значення сторінки, на якій розміщено публікації
ґендерного характеру, ґендерний дискурс (з числа досліджуваних областей) найбільш актуалізований в Одеській області та АР Крим, а найменше – у Львівській, Київській та Житомирській областях.
• Ґендерна проблематика представлена у різних за жанром, характером періодичності й регіональної локалізації друкованих виданнях. У більшості випадків ґендерні проблеми обговорюються відкрито, хоча є публікації, девони простежуються як латентні, приховані в основному матеріалі. Увага більшості інформаційних матеріалів, що мають ґендерний контекст, зосереджена на подіях і процесах сьогодення. Ґендерні рефлексії в минуле чи майбутнє найбільш характерні для друкованих видань Львівської області, загальноукраїнських видань та щотижневиків. Особливості інтенційної спрямованості публікацій полягають утому, що зображення образів чоловіків
– героїв інформаційних матеріалів, порівняно з відповідними образами жінок, проводиться обережніше, нерідко з виявленням нечіткого ставлення до досліджуваної теми, наявної ситуації, діючих осіб тощо. Значною мірою це пов’язане з тим, що в публікаціях значно частіше йдеться про абстрактний образ чоловіка, ніж про конкретну особу. Водночас зображення абстрактного образу жінки (або жіноцтва) в публікаціях майже не відрізняється від артикуляцій стосовно до конкретної жінки – об’єкта публікації. Незначна різниця полягає у прагненні журналістів висвітлити проблемний сенс
ґендерного контексту, коли мова йде про живий жіночий образ.
• У більшості матеріалів простежується конкретизація
ґендерної проблематики, причому із вираженою специфікою образів чоловіків і жінок. При цьому аналіз взаємовідносин між чоловіком і жінкою здійснюється переважно утрьох напрямах 1) репрезентація взаємної виключності чоловіків і жінок 2) підкреслення існування більш-менш значних відмінностей між ними 3) доведення повної тотожності та взаємозамінності чоловіків і жінок. Серед загального числа аналізованих матеріалів взаємна виключність чоловіків і жінок найчастіше презентується на шпальтах столичних видань їхні відмінності – на шпальтах друкованих видань Львівської області тотожність та взаємозамінність чоловіків і жінок – на сторінках друкованих видань АР Крим. Узагальнені судження авторів інформаційних матеріалів у чверті публікацій базуються на твердженнях, що жінка має більший соціальний потенціал, ніж чоловіка в кожній шостій-сьомій публікації, навпаки, ґендерні терези були на боці чоловічої статі.
• Зазвичай регіональні видання дотримуються більш патріархатних поглядів на природу та соціальну роль жінок, ніж загальноукраїнські. Про це свідчить той факт, що в регіональній пресі зосереджено близько матеріалів, які безперечно підтримують сприйняття чоловіка як звичайної людини, а жінки – як деякої специфічної істоти. Подібні судження в публікаціях здебільшого розглядаються в напрямах ґендерні відносини і влада (26%); проблеми соціально- трудових відносин (28%); проблеми сімейного та родинного життя (36%); ґендерні аспекти сфер культури, освіти, науки і спорту (27%); сексуальна поведінка в ґендерному контексті (27%); меншою мірою – ґендерний імідж політичних організацій
(5%). Міркування у публікаціях щодо меншовартості жінки та її специфічної природи найчастіше пов’язуються з наявністю в публікаціях суджень, які розглядають
ґендер утрьох напрямах а) як засаду соціальної
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
106
стратифікації бяк вияв відмінностей у публічній та приватній сферах в) як вияв особливостей відчуття щастя за ґендерними ознаками. Привертає увагу спосіб подання ідей, спрямованих на захист жінок по-перше, вони подаються переважно в контексті проблем сімейного та родинного життя або ж проблем чи розвитку окремих суспільних сфер культури, освіти, науки і спорту по-друге, судження, спрямовані на захист прав жінок, як правило, супроводжуються твердженнями про наявність значного соціального потенціалу жінок, який не використовується повною мірою.
• У більшості публікацій вітчизняних друкованих ЗМІ головним об’єктом інформаційного повідомлення є жінка (71% проаналізованих публікацій. Найпопулярнішими стереотипними конструкціями соціальних практик жінок, які зображуються яку загальноукраїнських, такі в регіональних друкованих ЗМІ, є стереотипні образи жінки-матері; жінки–сексуальної подруги жінки-трудівниці; жінки-активістки та жінки-політика. Представлення стереотипних образів жінки відбувається на середньому рівні конструктивності, але все одно він є вищим порівняно із ситуаціями, коли героями публікацій виступають чоловіки. Ґендерні протиставлення, актуалізовані збоку героїв інформаційних матеріалів, на сторінках друкованих видань трапляються досить рідко, часом вони мають саркастичний характер, приховуючи наявні ситуаційні конфлікти між чоловіком і жінкою.
• Одночасне зображення в інформаційних матеріалах образів чоловіків і жінок не призводить автоматично до нівелювання соціальних ролей одних чи інших. Так, зображення образів жінки-воїна, жінки-
“зірки”, жінки–бізнес-леді, жінки-матері, жінки- домогосподарки, жінки-лідера, жінки-професіонала, жінки-трудівниці відбувається паралельно із зображенням конструктивного характеру соціальної активності та соціальних ролей чоловіків. При продукуванні образів жінки-модниці, жінки-політика, жінки—сексуальної подруги, жінки-активістки та жінки-порадниці зображення авторами публікацій соціальних ролей чоловіків нерідко мають деструктивний характер. Специфіка поширення ґендерних стереотипів в інформаційному просторі друкованих ЗМІ полягає втому, що вони продовжують відтворювати ієрархію
ґендерної нерівності, яка існує в українському суспільстві. Передусім це виявляється в домінуванні деперсоналізованого (абстрактного) висвітлення чоловіків, тоді як жінок представляють переважно персоналізовано. Водночас персоналізоване подання жінки презентується через категорії статі, віку чи сімейного стану, тоді як персоналізована презентація чоловіка супроводжується, першою чергою, представленням його імені, професії та професійних характеристик. Окрім того, провідні характеристики чоловіків, що зустрічаються в публікаціях, зорієнтовані насамперед на соціально-економічну сферу багатство, змагальність, логічність, самовпевненість, споглядальність. Разом із тим у публікаціях загальноукраїнських і регіональних ЗМІ сьогодні простежується тенденція висвітлення чоловіків як осіб, для яких характерна (які для жінок) боязкість і залежність, хоча провідними характеристиками вважаються активність й енергійність.
• Образи жінок удрукованих виданнях ЗМІ сьогодні є здебільшого багатогранними, комплексними, які не обмежуються стислим переліком рис характеру, що приписуються тому чи тому стереотипу. Такі соціально значущі психологічні характеристики, як упевненість, честолюбство, професійність, рішучість, розум, самостійність, сміливість, спритність, інтелектуальність, кмітливість, компетентність тощо в сучасній пресі зустрічаються при висвітленні ролі жінок так само часто, які при висвітленні ролі чоловіків. Серед найбільш активно поширюваних ґендерних стереотипних уявлень удрукованих ЗМІ образи жінки-політика та жінки–сексуальної подруги є найскладнішими, зважаючи на домінування ситуативного характеру їхнього оцінювання збоку журналістів. Жіночі образи, які позиціюються крізь призму цих стереотипних конструкцій, найбільшою мірою страждають від сексизму та принизливого ставлення до них збоку журналістської спільноти. Проте слід наголосити зародження іншого напряму
ґендерного дискурсу, спрямованого на нівелювання негативних думок та оцінок, зокрема стосовно жінок- політиків.
• Активізація дискурсу щодо подолання нібито бажаної
ґендерної дихотомії між чоловічою та жіночою статтю, втрата чоловічою статтю таких характерних рис як активність, змагальність, рішучість, сміливість та інших суто маскулінних рис, дає підстави говорити про наявність на шпальтах друкованих ЗМІ завуальованих ґендерних стереотипів, які не дають змоги чоловікові бути емоційним, вимагають від нього багатовекторної успішності й максимальної сексуальної активності.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   27


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал