Програма рівних можливостей проон інститут соціології нан україни Центр соціальних експертиз




Сторінка2/27
Дата конвертації16.12.2016
Розмір5.45 Kb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
8

Г.Герасименко
6
, О.Вілкової
7
, В.Довженко, І.Демченко,
Т.Журженко, О.Забужко, О.Іваненко, К.Карпенко,
В.Кушакова
8
, Н.Лавріненко
9
, А.Лантух, В.Лапшина,
Е.Лібанової, О.Луценко
10
, Л.Лобанової
11
, О.Макарової,
І.Мироненко, С.Оксамитної
12
, В.Онікі єнко, О.Піщуліна,
М.Рубчак, М.Скорик
13
, Л.Смоляр
14
, О.Стрельник
15
,
В.Суковатої
16
, В.Фесенко, Ю.Якубової, О.Яременка
17
та ін. Питання ґендерної політики висвітлюються в працях К.Левченко
18
, Т.Мельник
19
, В.Дягілєва
20
ціол. наук. – Харків, 2003.
6 Герасименко Г.В. Ґендерні аспекти соціально-економічної політики в Україні. Автореф. дис. … канд. екон. наук. – К, 2004; Герасименко Г.В. Ґендерні особливості рівня життя українського населення
// Формування ґендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м.Київ, 5-7 грудня 2002 р. – К Державний
ін-т проблем сім’ї та молоді Український ін-т соціальних досліджень, 2002. – С. 52–54.
7 Вілкова О.Ю. Конструктивній деструктивні функції ґендерних стереотипів : Автореф. дис. … канд. соціол. наук. – К, 2005.
8 Соціальне становище сільської жінки в Україні. – К Академпрес, 1998.
9 Лавріненко Н. Ґендерний аспект соціально-економічного статусу // Українське суспільство – 2003. Соціологічний моніторинг / За ред. В.Ворони, М.Шульги. – К Ін-т соціології НАН України, 2003. – С.
97–105; Лавріненко Н. Ґендерні відносини на селі // Українське суспільство 1992–2006. Соціологічний моніторинг / За ред. В.Ворони, М.Шульги. – К Ін-т соціології НАН України, 2006. – С
Лавріненко Н.В. Ґендерні відносини в родині // Основи теорії ґендеру.: Навчальний посібник. – К КАС, 2004. – С. 354–384.
10 Луценко О.А. Стать і ґендер у контексті дихотомії природа – культура // Ґендерні стратегії сталого розвитку України / За наук. ред. Л.С.Лобанової. – К Фенікс, 2004. – С. 12–21; Луценко О.А. Ґендерна освіта й педагогіка // Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник. – К КАС, 2004. – С. 476–503.
11 Лобанова Л.С. Жінки і чоловіки в системі демографічної реальності стратегії подолання кризи //
Ґендерні стратегії сталого розвитку України / За наук. ред. Л.С.Лобанової. – К Фенікс, 2004. – С. 58–69;
Лобанова Л.С. Ґендерний аналіз сфери науково-технологічної діяльності // Формування ґендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень Матеріали міжнародної науково- практичної конференції (м.Київ, 5–7 грудня 2002 р. – К Державний ін-т проблем сім’ї та молоді Український ін-т соціальних досліджень, 2002. – С. 120–23.
12 Оксамитна С. Динаміка сімейного стану та складу сім’ї // Українське суспільство 1994–2004. Моніторинг соціальних змін / За ред. В.Ворони, М.Шульги. – К Ін-т соціології НАН України, 2004. – С Оксамитна СМ. Ґендерні ролі та стереотипи // Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник.
– К КАС, 2004. – С. 157–181.
13 Скорик ММ. Місце ґендерних стереотипів у соціально-нормативній сфері українського суспільства // Формування гендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м.Київ, 5–7 грудня 2002 р.
– К Державний ін-т проблем сім’ї та молоді Український ін-т соціальних досліджень, 2002. – С.
172–175.
14 Смоляр Л.О. Становлення ґендерної освітив Україні // Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник. – К КАС, 2004. – С. 504–519.
15 Стрельник О.О. Ґендерна нерівність та соціальний статус жінки в сучасному українському суспільстві. : Автореф. дис. … канд. соціол. наук. – Харків, 2003; Стрельник О. Поняття соціального потенціалу в інтерпретації проблеми гендерної нерівності (за матеріалами соціологічних досліджень)
// Соціологія теорія, методи, маркетинг. – 2006. - № 4. – С. 147–160.
16 Суковата В. Ґендер і релігія // Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник. – К КАС,
2004. – С. 385–425.
17 Яременко О.О. Об’єктивна необхідність врахування ґендерних складових при формуванні реалізації соціальної політики // Формування ґендерного паритету в контексті сучасних соціально- економічних перетворень Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м.Київ, 5–7 грудня 2002 р. – К Державний ін-т проблем сім’ї та молоді Український ін-т соціальних досліджень,
2002. – С. 206–211.
18 Левченко КБ. Ґендерна політика в Україні визначення, формування, управління – Харків Вид-во
Нац. унту внутр. справ, 2003; Шевченко КБ. Концептуальні питання ґендерної політики // Формування
ґендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м.Київ, 5–7 грудня 2002 р. – К Державний ін-т проблем сім’ї та молоді Український ін-т соціальних досліджень, 2002. – С. 118–120.
19 Мельник Т.М. Ґендер як наука та навчальна дисципліна // Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник. – К КАС, 2004. – С. 10–29; Мельник Т.М. Ґендер у політиці // Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник. – К КАС, 2004. – С. 219–265; Мельник Т.М. Правові аспекти гендеру // Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник. – К КАС, 2004.
– С. 283–326.
20 Дягілєв В.М. Історичні аспекти ґендерної політики в Україні (соціально-правовий Збереження в суспільстві актуальності ґендерної проблеми підтверджують результати досліджень, періодично здійснюваних в Україні. Проте в перебігу їх досліджують переважно окремі аспекти ґендерних відносин із використанням різних дослідницьких методів і методик, що ускладнює (ато й унеможливлює) відстеження динаміки суспільних зміну контексті ґендерних перетворень. Прояснити ситуацію щодо відповідності реального стану справ задекларованим державою вимогам у сфері ґен- дерних відносин покликане дослідження “Ґендерні стереотипи і громадське сприйняття ґендерних проблем в українському суспільстві, здійснене у вересні–жовтні
2006 року Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України, результати якого подано у пропонованій публікації. Оскільки технічним завданням дослідження було зумовлено використання його як підґрунтя для підготовки узагальненого огляду ООН Динаміка ґендерного розвитку українського суспільства Жінки і Чоловіки в Україні, визначення методології й методики дослідження базувалося на досвіді проведених раніше досліджень та ситуаційного аналізу ґендерних проблем, результати яких викладено, зокрема, у виданнях ООН “Ґендерний аналіз українського суспільства (1999 р) та “Ґендерний розвиток в Україні (2003 р. З огляду на це визначалися метай завдання дослідження “Ґендерні стереотипи і громадське сприйняття ґендерних проблем в українському суспільстві. Загальна мета дослідження полягає у визначенні поточного стану поширення ґендерних стереотипів українського населення, а також ставлення людей до
ґендерної проблематики на сучасному етапі розвитку суспільних відносин. Для досягнення поставленої мети слід було розв’язати такі завдання:
• здійснити збирання даних (офіційних даних державних установі результатів уже проведених досліджень) з метою визначення особливостей нинішнього стану ґендерних відносин в українському суспільстві;
• здійснити експертне оцінювання розвитку засад
ґендерної політики в українському суспільстві;
• провести масове опитування громадської думки щодо характеру ґендерних відносин у різних царинах українського суспільства економічній, політичній, управлінській, освітній, науковій, а також у різних гілках державної влади (законодавчій, виконавчій, судовій проаналізувати рівність/
нерівність шансів чоловіків і жінок у різних сферах суспільного життя;
• визначити особливості ієрархічного характеру ґен- дерних відносин та форми вияву ґендерної асиметрії у різних соціальних сферах;
статус жінки в українській історії) // Формування ґендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м.Київ, 5–7 грудня 2002 р. – К Державний ін-т проблем сім’ї та молоді Український ін-т соціальних досліджень, 2002. – С. 75–78.
21 Зокрема Проект “Ґендерні стратегії сталого розвитку України (аналітичне дослідження, який виконувався у листопаді 2003 року Загальноукраїнським жіночим центром інформації та соціально-економічної адаптації за підтримки Посольства Канади в Україні, відділу технічної співпраці та Канадсько-Українського Ґендерного Фонду Проект Формування
ґендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень проведено Українським інститутом соціальних досліджень ім. О.Яременка, та ін.
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
9
порівняти отримані оцінки з результатами інших досліджень;
• виявити чинники, що впливають на ґендерні стереотипи і ставлення до ґендерної проблематики в сучасному українському суспільстві.
Емпіричну базу дослідження становлять результати двох цільових соціологічних опитувань, зокрема експертного опитування (методом стандартизованого
інтерв’ю) відповідальних посадовців у різних сферах суспільного життя (усього 175 експертів) та масового опитування громадян (1794 респонденти у п’яти областях України, м. Києві та АР Крим. Кожне з цих опитувань мало різну мету і проводилося за окремим
інструментарієм.
Метою масового опитування було з’ясування міри поширеності в українському суспільстві ґендерних стереотипів серед пересічних громадян, а також визначення ставлення людей до наявних ґендерних проблем. Зокрема, дослідження громадської думки здійснювали в розрізі таких проблем, як ґендерні відносини і влада, ґендерний імідж політичних партій,
ґендерні аспекти економічного життя, сфери соціально- трудових відносин та соціальної сфери. Головною метою експертного опитування було дослідження особливостей інституціоналізації ґендерної політики в українському суспільстві, зокрема у таких напрямах відповідність проголошеного принципу
ґендерної рівності реальному стану справ в окремих царинах суспільного життя оцінювання функціонування національного механізму впровадження ґендерної політики діяльність різних соціальних інституцій у плані забезпечення рівних праві можливостей жінок і чоловіків у реальному життя. Оскільки на формування й поширення ґендерних стереотипів у суспільстві зазвичай сильний вплив справляють засоби масової інформації, був проаналізований ґендерний дискурс в українських ЗМІ національного й регіонального рівнів з метою з’ясування особливостей його спрямованості в контексті досліджуваної проблеми. Аналізувалися публікації у рейтингових загальноукраїнських і регіональних друкованих виданнях (газетах і журналах, виданих за
7 місяців 2006 року, що містять матеріали ґендерного характеру, з метою визначення їхньої тематичної спрямованості щодо ґендерних стереотипів і ґендерного розвитку українського суспільства. При цьому використовували два методи аналізу 1) глибинний дискурс-аналіз публікацій, призначений для виявлення загальнонаціональних тенденцій формування й поширення ґендерних стереотипів у мас-медіа;
2) кон тент-аналіз газетних і журнальних публікацій, призначений для кількісного опису публікацій математична формалізація. Поєднання кількісного та якісного методів під час дослідження публікацій мас- медіа дало змогу не лише описати, ай типологізувати та структурувати масив даних за обраними параметрами. Головну увагу при цьому приділяли дискурсивним особливостям друкованих матеріалів щодо жінок і чоловіків стереотипним конструкціям жінок і чоловіків, а також специфіці їхніх характеристик. Проте жоден із наведених методів аналізу не давав змоги відповісти на запитання щодо динаміки змін в українському суспільстві в контексті ґендерних особливостей. З метою заповнення цієї прогалини були проаналізовані результати соціологічних опитувань, проведених Інститутом соціології НАН України уроках, оскільки створена тут база даних висвітлює різні аспекти суспільного життя і дає можливість проаналізувати їх у різних соціальних розрізах, включно з ґендерним. Зауважимо, що Інститут соціології НАНУ здійснює моніторинг громадської думки вже понад 15 років, але зосередженість саме на останніх п’яти роках досліджень зумовлювалася тим, що уроках міжнародні організації, зокрема ООН, здійснили низку аналітичних оглядів щодо розвитку ґендерної ситуації в Україні. До того ж динаміка змін саме впродовж останніх п’яти років викликає найбільший інтересі забезпечує певні підстави для аналітичних висновків. Отримані результати було порівняно з результатами проведених раніше іншими дослідницькими групами та міжнародними організаціями ґендерних досліджень, тобто поєднання різних методів аналізу вданому дослідженні було заплановано, щоб якомога детальніше висвітлити різні аспекти життя українського суспільства під ґендерним кутом зору, показати його характерні особливості й шляхи потенційного розвитку.
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
10

Розділ 2. ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА РОЗВИТКУ ЗАСАД
ҐЕНДЕРНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
ҐЕНДЕРНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
ІНСТИТУТ СОЦІОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ ЦЕНТР СОЦІАЛЬНИХ ЕКСПЕРТИЗ
З метою моніторингу оцінювання ефективності державного механізму регулювання ґендерних відносин в Україні, відповідності реальної ситуації задекларованим нормативам, а також удосконалення інституціонального механізму забезпечення ґендерної рівності в рамках дослідження було проведене опитування експертів, які репрезентували різні сфери суспільного життя. Для глибшого розуміння ситуації стосовно впровадження ґендерної політики на місцях було опитано 175 експертів, які репрезентують різні регіони України, різні вікові групи, а також працюють у різних типах організацій. Жінки становлять 61% (відповідно 107 осіб, чоловіки – 39% (68 осіб. З огляду на освітній рівень експертів основний масив експертного дослідження становлять особи з повною вищою освітою (84%), але представлені також фахівці, котрі навчаються в аспірантурі або вже мають науковий ступінь (12%), особи із середньою спеціальною освітою (3%).
Таблиця 2.1.1. Розподіл експертів за освітнім
рівнем, осіб
Рівень освіти
Чоловіки
n = 68
Жiнки
n = 107
Середня спеціальна (технiкум, училище, коледж Повна вища освiта (спецiалiст, магiстр)
49 97
Аспiрантура, науковий ступiнь
13 8
Iнше Експерти, які брали участь в опитуванні, різнопланово репрезентують установи й організації різних типів і форм власності. У структурі експертної вибірки кількісно вирізняються державні службовці (26%), які репрезентують переважно органи виконавчої влади обласного рівня (див. табл. 2.1.2). Така перевага в структурі експертів є цілком логічною, оскільки саме державні службовці беруть участь у розробленні й формуванні державної політики, мають професійне бачення ситуації і можуть висловлювати кваліфіковані судження. Наступною за кількістю категорією експертів є представники засобів масової інформації (14%), які також виступають цільовою групою інформаційно- просвітницької діяльності у царині ґендерної політики, бо мають найбільші можливості впливу на рівень обізнаності населення з цих питань. Рівень поінформованості з приводу ефективних механізмів просування ґендерної рівності серед представників бізнесових структур (12% експертів) також становить інтерес, оскільки ґендерні проблеми сьогодні надзвичайно поширені саме у сфері економічної діяльності та на ринку праці. Серед інших організацій, працівників яких було обрано як експертів – науково-дослідні установи, неурядові організації, органи місцевого самоврядування, політичні партії. Висвітлення особливостей і тенденцій змін ставлення керівників і відповідальних виконавців різних соціальних інституцій до запровадження механізмів дотримання ґендерної рівності стало одним із аспектів нашого дослідження.
Таблиця 2.1.2. Розподіл експертів за типами
організацій, в яких вони працюють (осіб)
Чоловіки
n = 68
Жінки
n = 107
Орган виконавчої влади нацiонального рiвня
2 Орган виконавчої влади обласного рівня Орган мiсцевого самоврядування 4
Полiтична партiя та/або блок Неурядова жiноча органiзацiя
-
9
Неурядова правозахисна органiзацiя
9 5
Науково-дослiдна установа Засоби масової iнформацiї
11 14
Органiзацiя-роботодавець
4 6
Бiзнесова структура 12
Профспiлка
4 3
Iнше
14 Обрані експерти рівномірно репрезентували різні сфери суспільної діяльності (див. табл. 2.1.3), що забезпечувало об’єктивність і репрезентативність дослідження. Найповніше серед цієї частини експертів були представлені ті, хто працює у царині правового та соціального захисту, освіти та культури, а також торгівлі та сфери послуг. Питома вага експертів з інших сфер суспільної діяльності коливалася в межах 5–7%.
Таблиця 2.1.3. Розподіл експертів за сферами
діяльності, в яких вони працюють, осіб
Сфера діяльності
Чоловіки
n = 68
Жiнки
n = 107
Правовий захист 19
Соцiальний захист Культура 12
Торгiвля та сфера послуг 11
Освiта
7 11
Здоров’я
2 10
Сiм’я, молодь. Спорт Політика 4
Соціально-трудовi вiдносини
5 6
Матерiальне виробництво Наука 4
Управлiння
5 3
Iнше
8 Професійна діяльність абсолютної більшості експертів пов’язана з питаннями забезпечення рівних прав та
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
12
можливостей жінок і чоловіків, при цьому робота 39% якнайтіснішим чином стосується ґендерних проблем, ще 37% із них частково стикаються в своїй роботі із проблемами ґендерної рівності (табл. 2.1.4). Лише 19% експертів зазначили, що їхня професійна діяльність жодним чином не пов’язана з проблемами рівних праві можливостей жінок і чоловіків.
Таблиця 2.1.4 . Розподіл відповідей експертів на
запитання: “Оцiнiть, якою мiрою робота, котру
Ви виконуєте, стосується забезпечення рiвних
прав та можливостей жiнок i чоловiкiв?”, осіб
Варіанти відповідей
Чоловіки
n = 68
Жiнки
n = 107
Дуже тісно пов’язана
23 Частково пов’язана
28 37
Зовсiм не пов’язана
10 Важко вiдповiсти
6 Отже, група експертів сформована таким чином, щоб їхні відповіді можна було використовувати для оцінювання ситуації й висвітлення змін, пов’язаних з удосконаленням інституціонального механізму забезпечення ґендерної рівності в різних типах організацій. Результати опитування експертів виявляють досить цікавій іноді неоднозначні результати. Проте, що останнім часом значно активізувалася державна інформаційно- просвітницька діяльність з ґендерної проблематики, свідчить те, що близько третини експертів набули знання з ґендерної проблематики завдяки прослуховуванню лекцій у системі навчання або підготовки службовців
(табл. 2.2.1). Це є результатом цілеспрямованої державної політики розвитку ґендерної культури серед державних службовців, зокрема шляхом організації спеціальних семінарів, тренінгів, читання тематичних лекцій засвідчує реальне визнання актуальності ґендерних проблемна державному рівні. Утім, найпоширенішим джерелом знань населення з
ґендерної проблематики сьогодні залишаються засоби масової інформації, які сприяли підвищенню рівня масової інформації
масової інформації
обізнаності з цих питань переважної частини експертів
(48%). Отже, можна констатувати позитивні тенденції значної уваги ЗМІ, що її приділяють нині різним аспектам
ґендерних проблем. Закономірно, що на побутовому рівні вищий інтерес до ґендерної тематики спостерігається серед жінок, оскільки з-поміж них понад половину (52%) здобули відповідні знання саме цим шляхом (серед чоловіків-експертів таких 41%). З іншого боку, серед чоловіків вищим є професійний інтерес до ґендерних питань, оскільки дещо більша частка їх самостійно збагачувала свої знання за допомогою спеціальної літератури (35% експертів-чоловіків проти
33% експертів-жінок) Назагал можна вважати, що власний інтерес експертів залишається важливим стимулом щодо здобуття ґендерних знань, адже понад третину з них здобули (або вдосконалили) свої знання самостійно, цікавилися відповідними публікаціями та виданнями.
Таблиця 2.2.1. Джерела обізнаності експертів з
ґендерної проблематики, %
Варіанти відповідей
У серед-
ньому за
масивом
Чоловіки
n = 68
Жiнки
n = 107
Прослухав(прослухала) кiлька лекцiй у систем навчання або перепiдготовки службовцiв
30 28 32
Отримала(отримав) цю iнформацiю з газет, журналiв та телебачення 41 52
Набула(набув) знання самостiйно, читаючи книжки з ґендерної проблематики 35 33
Прослухала(прослухав) спецкурсу вищому навчальному заклад 12 18
Iнше
15 15 Важко вiдповiсти
4 Упровадження ґендерних підходів до навчальних програм вищих навчальних закладів, а також розроблення спеціальних курсів з
ґендерних досліджень свідчить не лише про зростання інтересу до цієї проблематики, ай про потребу у фахівцях з ґендерних досліджень. Нагадаємо, що такі лекції прослухали 15% експертів. Цілком зрозуміло, що частка жінок, які ознайомилися з ґендерною тематикою в процесі здобуття вищої освіти, є вищою (18% проти 12% експертів-чоловіків).
Серед інших джерел інформації стосовно ґендерних проблем ксперти (15,4%) називали також свій практичний досвід – зокрема професійну діяльність, участь у наукових конференціях із відповідної тематики, стажування закордоном, отримання інформації від колег і знайомих. Таким чином, реальна діяльність із розв’язання
ґендерних проблем сьогодні тісно пов’язана із низовим рівнем, з ініціативою на місцях та активністю громадянського суспільства.
Необхідно зазначити, що впродовж останніх років в українському суспільстві відбулася переоцінка ґендерних проблем, поглибилося усвідомлення важливості та актуальності їх. Так, згідно із результатами соціологічного опитування населення, що його проводили 2002 року в рамках Проекту Формування ґендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень, переважна більшість (66%) і жінок, і чоловіків вважали недоречним розподіляти проблеми, що існують в українському суспільстві, на жіночі та чоловічі (див. табл. 2.2.2). Щодо наявності суто жіночих проблем, то відповіді респондентів розподілилися таким чином серед жінок таку думку поділяла третина з них, серед чоловіків – лише 10%.
22 Опитування проведене Українським інститутом соціальних досліджень за підтримки
Канадсько-Українського ґендерного фонду. Див Ґендерний паритет в умовах розбудови сучасного українського суспільства. – е вид, допов., уточ. – К Український інститут соціальних досліджень, 2003. – 129 с.
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРТНЕ ОЦІНЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЗАСАД ҐЕНДЕРНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
13

Таблиця 2.2.2 . Розподіл відповідей
респондентів на запитання Як Ви вважаєте, чи
існують у нашому суспільстві суто жіночі або
суто чоловічі проблеми, %
Варіанти відповідей
У серед-
ньому за
маси вом
Серед
жінок
Серед
чоловіків
Так, існують суто жіночі проблеми 27 Так, існують суто чоловічі проблеми Проблеми існують, але їх недоречно розподіляти на суто чоловічі та суто жіночі 61 Важко відповісти Немає відповіді Джерело Ґендерний паритет в умовах розбудови сучасного українського суспільства. – е вид, допов., уточ. – К Український інститут соціальних досліджень, Заданими інших досліджень і жінки, і чоловіки одностайні в оцінюванні необхідності активізації власних зусиль жінок з метою поліпшення свого становища в суспільстві (табл. 2.2.3). З цим уроці погоджувалася переважна більшість респондентів – 81% опитаних жінок і 56% опитаних чоловіків.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал