Програма рівних можливостей проон інститут соціології нан україни Центр соціальних експертиз




Сторінка19/27
Дата конвертації16.12.2016
Розмір5.45 Kb.
ТипПрограма
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   27
РОЗДІЛ 4. КОНТЕНТ-АНАЛІЗ МАТЕРІАЛІВ УДРУКОВАНИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПІД КУТОМ ҐЕНДЕРНИХ ВІДНОСИН
97
Наочна репрезентація узагальнених ґендерних образів чоловіків та жінок, що віддзеркалює уявлення друкованих ЗМІ про чоловіків і жінок за вищеназваними ознаками, згодом була кодифікована в межах двовимірного простору, що утворюється двома осями – Х та “Y”. При цьому на осі Х відкладено значення за чинником оцінки (негативна інтенція – позитивна інтенція, а на осі Y
– за частотою згадувань досліджуваного об’єкта (низька увага – висока увага. У результаті отримуємо наглядне уявлення ментальних карт відображення основних характеристик ґендерних образів удрукованих матеріалах ЗМІ. Таким чином, вибрані ознаки було згруповано за трьома напрямами 1) моральність – активність, 2) традиційність емоційність, 3) компетентність - раціональність, задля створення більш комплексного ґендерного образу обох статей, який би репрезентував узагальнені уявлення друкованих ЗМІ про сучасних чоловіків та жінок і давав змогу порівнювати їх між собою
66
За узагальненими результатами обчислення міри динамічності життєвих практик об’єктів інформаційних матеріалів за переліченими ознаками, образи жінок представлені у ЗМІ як образи більш активних, моральних, сучасних та раціональних членів суспільства, ніж образи чоловіків. Водночас образи чоловіків, чий практичний досвід було презентовано в масиві публікацій, виявилися представленими як образи більш компетентних осіб, ніж образи жінок (див. табл. 4.3.1).
Таблиця 4.3.1. Ґендерні образи чоловіків і жінок
на шпальтах друкованих видань за ознаками
“раціональність”, емоційність, моральність,
“активність”, компетентність, традиційність,
розраховані за методикою інтент-аналізу (за
шкалою: від “–1 бала – зовсім непоширена
характеристика” до “+1 бала – дуже поширена
характеристика”)
Ознаки
оцінювання
ґендерних
образів
Шкала
оцінювання
від “–1” до “+1”
Середні значення за
шкалою ґендерних
образів
Чоловічої
статі
(N = 230)
Жіночої
статі
(N = 230)
“моральність”
(“вісь Х”)
“аморальність
– моральність”
+0,16
(“х”)
+0,3
(“х”)
“активність”
(“вісь пасивність
– активність”
+0,52
(“y”)
+0,62
(“у”)
“емоційність”
(“вісь емоційність
– стриманість”
+0,26
(“х”)
+0,26
(“х”)
“традиційність”
(“вісь традиційність
– сучасність”
+0,35
(“у”)
+0,39
(“у”)
“компетентність”
(“вісь Х”)
“некомпетентність
– компетентність”
+0,4
(“х”)
+0,35
(“х”)
“раціональність”
(“вісь ірраціональність
– раціональність+ 0,29
(“у”)
+0,48
(“у”)
66 Процедура уніфікації змістовних навантажень інформаційних матеріалів та характеристик героїв інформаційних матеріалів, чоловіків та жінок, здійснена за аналогією процедур, що використовуються при побудові ментальних карт при вивчені персоналізованої специфіки політичного дискурсу (детальніше див Слово в действии. Интент-анализ политического дискурса / Под ред. Т.Н.Ушаковой, Н.Д.Павловой. – СПб.: Алетейя, 2000.
– 316 с.).
Розглянемо ці показники детальніше.
Активність – моральність. Порівняння величин середніх значень притаманності чоловікам і жінкам такої характеристики як моральність показує, що вдрукованих ЗМІ образ жінки висвітлюється як більш високоморальний, ніж образ чоловіків (середні значення дорівнюють
+0,16 для чоловіків і +0,3 – для жінок. Якщо звернутися до порівняння кількісних показників, то вимальовується така картина. У 72 публікаціях (31%) жіноча стать була оцінена як моральна стать, а в 17 – як аморальна (8%). Водночас у 35 публікаціях (15%) чоловіча стать була оцінена як моральна стать, а в 13 публікаціях (6%) – як аморальна. І хоча середній рівень моральності (дуже умовний показник) за обраною шкалою дорівнює значенню +0,5 нагадаємо, що в цьому разі 0 означає повну відсутність характеристик дихотомії моральність/аморальність, +1
– максимальний рівень моральності, –1 максимальний рівень аморальності, а середнє значення міри моральності жінок є меншим за середнє, ЗМІ формують уявлення про жінок як представниць більш високоморальної статі порівняно з чоловіками.
Рис. 4.3.1. Рівень активності та моральності
чоловіків і жінок заданими інтент-аналізу
Соціальна активність і чоловіків (+0,52), і жінок (+0,62), заданими інтент-аналізу, є середньою у 168 публікаціях
(73%) чоловіки не були ідентифіковані журналістами аніяк активні, аніяк пасивні особи частіше публікатори демонстрували активність жінок (у 131 публікації, або 57%), порівняно з активністю чоловіків (56 публікацій, або
24%). Таким чином, за двома вказаними характеристиками вдрукованих ЗМІ чоловіки представлені як особи з невисоким рівнем моральності й середнім рівнем соціальної активності жінки – як такі, що мають середній рівень моральності й активності (див. рис. 4.3.1). Характерно також, що в публікаціях регіональної преси жінки зображуються більш високоморальними особами, ніжу матеріалах загальноукраїнських видань, тоді як стосовно чоловіків такої залежності не виявлено.
Емоційність – традиційність. За уявленнями авторів інформаційних матеріалів, жінки є емоційними незалежно від того, які соціальні ролі вони виконують соціально позитивні, негативні, нейтральні, збалансовані тощо. Проте емоційність чоловіків пов’язується у більшості публікацій винятково із соціальними ролями, що мають негативні або нейтральні характеристики. Якщо в зображуваних елементах поведінки журналісти використовують підхід до подання образу чоловіка з позицій традиційності (а несучасності, то чоловіку такому інформаційному матеріалі домінує над жінкою. Якщо образ чоловіка змальовується нейтрально стосовно полюсів традиційність і сучасність, то в контексті публікації наголос робиться на більшому соціальному потенціалі жінок порівняно з чоловіками.
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
98
Значної різниці у представлені образів традиційних чоловіків і традиційних жінок в оточенні представників протилежної статі не спостерігається. Якщо образ чоловіка позиціюється в інформаційному матеріалі як традиційний, то образ жінки на його тлі конструюється в такій послідовності 1) можливості жінки та її поведінка
2) наміри, плани, бажання, права й обов’язки жінки
3) ресурси і контакти жінки. Якщо як традиційний позиціюється образ жінки, то образ чоловіка зображується в такій послідовності 1) наміри, плани і бажання чоловіків 2) поведінка, права й обов’язки чоловіків 3) ресурси чоловіків. Якщо в образі жінок традиційність превалює надсучасністю, оцінка автором жінки вдрукованому матеріалі є більш позитивною а коли в образі чоловічої статі традиційність перемагає за сучасність, вектор реалізації соціальних ролей жінки є, як правило, нейтральним. За результатами дослідження інформаційних матеріалів чоловіки (+0,26) і жінки (+0,26) мають емоційну стриманість, нижчу за середню, і більшою мірою наближені до сучасної перспективи, ніж до традиційної
– чоловіки (+0,35), жінки - (+0,39) (див. рис. 4.3.2).
Рис. 4.3.2. Міра емоційності й традиційності
чоловіків і жінок заданими інтент-аналізу
Компетентність – раціональність. Говорячи про притаманність образам жінок і чоловіків характеристику розрізі пари ознак компетентність – раціональність, слід зауважити, що різною мірою компетентними чоловіки були названі у 50 публікаціях (22%), а жінки – у 100 публікаціях (43%). Проте порівняння середніх показників рівнів компетентності в ґендерному вимірі свідчить, що на шпальтах друкованих ЗМІ рівень компетентності чоловіків оцінюється журналістами дещо вище (+0,4), ніж рівень компетентності жінок (+0,35). У разі оцінювання притаманності ґендерним образам ознак раціональної поведінки жінки визначені як представниці статі, для якої характерна більш раціональна поведінка порівняно зі статтю чоловічою. Загалом у вимірі двох ознак компетентність – раціональність образи і чоловіків, і жінок зображуються журналістами переважно як образи компетентних і раціональних осіб. Щоправда, чоловіки виглядають більш компетентними (+0,4), ніж раціональними (+ 0,29), тоді як жінки, навпаки, – більш раціональними (+0,8), ніж компетентними (+ 0,35) (див. рис. 4.3.3). Питання некомпетентності жінок найчастіше обговорюються у щоденних виданнях ЗМІ Львівської області там. Києва, причому чим більш некомпетентною виглядає жінка на шпальтах періодичних видань, тим негативнішими, як правило, зображуються соціальні ролі, які вона виконує.
Рис. 4.3.3. Міра компетентності та
раціональності чоловіків і жінок заданими
інтент-аналізу
Сексуальність. Питання асексуальності чоловіків і жінок авторами інформаційних матеріалів обговорюються порівняно рідко (лише у 5 публікаціях (0,2%) з усього масиву публікацій зазвичай ідеться про вияви їхньої сексуальності. Характерно, що автори публікацій рідше акцентують увагу на сексуальності чоловіків (31 публікація, або 13%), ніжна сексуальності жінок (52 публікації, або 23%) (див. рис. 4.3.4). Разом із тим середні оцінки демонстрації журналістами притаманності ознак сексуальної поведінки образам чоловіків і жінок удрукованих ЗМІ майже однакові сексуальність чоловіків за шкалою асексуальність – сексуальність дорівнює
“+0,45”, жіночої – “+0,52”. Таким чином, на шпальтах вітчизняної преси відсутня явна, а також латентна поляризація рольових практик чоловіків і жінок. Заданими інтент-аналізу, вдрукованих матеріалах ЗМІ образи жінок представлені порівняно з образами чоловіків у розрізі дещо більш активних, моральних, сучасних та раціональних членів суспільства. Водночас образи чоловіків, презентовані в ЗМІ, характеризуються вищим рівнем компетентності, ніж образи жінок. Під час конструювання інструментарію проведення контент-аналізу було висунуто гіпотезу щодо наявності в сучасному вітчизняному дискурсі друкованих ЗМІ таких стереотипних конструкцій образу сучасної української жінки жінка-мати, жінка-герой, жінка-лідер, жінка- порадниця, жінка-злодій, жінка-зірка, жінка-спортсменка, жінка-активістка, жінка-красуня, жінка-професіонал, жінка-експерт, жінка-домогосподарка, жінка-політик, жінка-модниця, жінка-працівниця. В процесі роботи до цього переліку стереотипних конструкцій було додано стереотипи жінки-воїна, жінки-маргіналки, жінки, що має проблеми зі здоров’ям, жінки-сексуальної подруги (стереотипна конструкція якої є більш спрощеною і водночас виразнішою, а також поширенішою за стереотипну конструкцію жінки-красуні).
РОЗДІЛ 4. КОНТЕНТ-АНАЛІЗ МАТЕРІАЛІВ УДРУКОВАНИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПІД КУТОМ ҐЕНДЕРНИХ ВІДНОСИН
99
Гіпотези щодо змістовного наповнення стереотипних жіночих конструкцій були використані в дослідженні радше для пояснення і розгляду ґендерної специфіки дискурсу, наявного в публікаціях друкованих ЗМІ, його якісних та структурних складових (яким чином відбувається реконструкція соціальних проблем та життєвих практик різних статей за допомогою залучення стереотипних конструкцій жіночих образів, ніж для диференціації преференцій щодо актуалізації одних рольових жіночих перспективі нівелювання інших.
Відібрані для вивчення стереотипні конструкції сприйняття сучасних українських жінок (21 стереотипна конструкція) увібрали в себе 84% публікацій (n = 194), незважаючи на стать головного об’єкта інформаційного матеріалу. З огляду нате, що жінка є головним об’єктом інформаційного повідомлення у 71% всього масиву одиниць спостереження (n = 168), можна стверджувати, що стереотипні конструкції мислення щодо соціальної активності жінок широко використовуються вітчизняними публікаторами для зображення як специфіки образів жінок, такі специфіки ґендерних аспектів сучасного життя.
Найпопулярнішими стереотипними конструкціями соціальних практик жінок у загальноукраїнських і регіональних друкованих ЗМІ, за результатами дослідження, є стереотипні образи та практики:
жінки-матері (19%) –
жінки-матері
жінки-матері
“симпатична, кирпатенька молода жінка з великими круглими очима. Не так давно стала мамою. Час від часу викорчувала на подвір’я дитячій візочок із симпатичним кирпатеньким блакитнооким немовлям. Галинку свою любить якоюсь незвичайною Любов’ю. Не балує, ні. Дівча завжди чепурне. Крихітні суконьки, хоча й не нові, бо перешиті з маминих, випрасувані, підкрохмалені”;
жінки-сексуальної подруги (17%) – “каждая уважаю- щая себя женщина стремится быть для мужчин как можно более привлекательной. При этом некото- рые преследуют вполне очевидную цель: затащить понравившегося представителя сильной половины человечества в постель, придумывая изощренные способы соблазнения”;
жінки-працівниці (13%) –
жінки-працівниці
жінки-працівниці
“скільки треба було працювати, щоб домогтися такого врожаю. Головне – все робити вчасно і садити, і обрізати, і підживлювати. А полоття і обприскування взагалі нескінченні. Я хоч і ланковою була, виробляла таку ж норму, як інші. Коли збирали врожай, бувало, що й у дві години ночі додому поверталася. Так вийшло, що одного року мала аж тисячу трудоднів, Я вообще тип женщины-локомо- тива. К ним можно прикрепить десяток вагонов, и они все это будут тащить»”;
жінки-активістки (12%) – даруйте зависокі слова, але мені допомагає відчуття особливого жіночого покликання – допомагати найнужденнішому. На відміну від чоловіків, які у громадській діяльності прагнуть передусім публічності, своїм партійним обов’язком вважаю приїхати в маленьке містечко, зустрітися з відірваними від столичних вітрів однопартійцями, які важко і напружено працюють у бізнесі і на партійних теренах, підтримати їх, допомогти розв’язати проблеми і реалізувати проекти”;
жінки-політика (10%) – “внешне тонкую и интел- лигентную, но идущую в своих принципах до конца ”, чоловіча принциповість, помножена на жіночу надійність (див. рис. 4.4.1).
Рис. 4.4.1. Стереотипи жінки вдрукованих ЗМІ, %
Результати дослідження дали змогу встановити наявність зв’язку між позиціюванням соціальної поведінки жінок (із залученням уже названих стереотипних конструкцій) та наявністю в інформаційних матеріалах двох типів суджень. Одні з них наголошують існування ґендерних відмінностей у суспільному житті, інші описують образ жінки через її психологічні особливості й моделі поведінки. Стереотипні конструкції жінки як лідера, експерта, політика, домогосподарки, спортсменки, професіонала майже в усіх друкованих виданнях (80–100% публікацій) межують із судженнями, які наголошують існування
ґендерних проблему публічній сфері сучасного українського суспільства, зорієнтовані на потребу реалізації принципу ґендерної рівності в усіх сферах суспільного життя або, навпаки, демонструють специфічність жіночих практику суспільному житті. Окрім того, майже у кожному другому випадку аналіз стереотипних конструкцій образів жінки-експерта, жінки-лідера, жінки-політика, жінки-активістки та жінки- домогосподарки проводиться на тлі акцентування уваги на потребах захисту прав жінок, а також на потребах підтримки жінок у реалізації ними своїх можливостей соціальної активності в сучасному суспільстві
“... жінка вирішує відповідальні домашні справи, самовіддано працює на підприємстві, іноді виконуючи аж ніяк нежіночу роботу. І дуже прикро, коли про потреби жінки згадують лишена свята, натомість швидко забувають у будні...”;
“Здається, що вусі часи жінки ламали життєві стереотипи, хоча про ґендерну рівність не мали гадки. Вродливі, тендітні, витончені, ніжні – вони уміли не тільки бавити дитину, зачаровувати шляхетне товариство, жати у полі жито, ай командувати вояками, правити державою, підніматися до космічних зірок. І при цьому завжди перебувати на своєму місці. женщины во всеуслышанье заявляли, что не хотят больше мириться с традиционной ролью, отведенной для них в патриархатном обществе. Не хотят ограничивать круг своих интересов пресловутыми
«кухней – детьми – церковью». Женщины могут и должны
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
100
активно участвовать в жизни общества и государства
– вот каким был изначальный смысл праздника 8 Марта. Найбільш традиційними і патріархатними у висвітленні стереотипних конструкцій щодо жінок виглядають інформаційні матеріали друкованих ЗМІ Житомирської області, оскільки в них найчастіше (порівняно із матеріалами інших друкованих ЗМІ) автори апелюють до образів жінки-матері та жінки-трудівниці. Характерно, що в аналізованих публікаціях ЗМІ Житомирської області фактично не було ідентифіковано жодного зображення образу жін- ки-професіонала (до речі, які в публікаціях ЗМІ Київської області та АР Крим, тоді як ЗМІ Львівської та Донецької областей, а також м. Києва в інформаційних матеріалах представляють образ жінки-професіонала порівняно часто (див. табл. 4.4.1). Більш модерну стереотипну конструкцію образу жінки (жінка – сексуальна подруга, красуня, активістка, бізнес-леді) можна зустріти на шпальтах періодичних видань Одеської й Донецької областей та
АР Крим.
Таблиця 4.4.1. Стереотипи образу жінки в
регіональних друкованих виданнях
Стереотип
жінки
Регіональні друковані видання
Львівськ
а
(N = 32)
Київськ
а
(N = 13)
О
деськ
а
(N = 12)
Д
онецьк
а
(N = 19)
Жи
то
мирськ
а
(N = 5)
АР Крим (N = 12)
Київ
(N = 23)
Наявність стереотипів
в інформаційних матеріалах
(кількість публікацій)
Мати
6 5
3 2
3 1
6
Герой
-
-
-
-
-
-
-
Лідер
3 1
4
-
-
-
2
Бізнес-леді
2
-
2 1
-
-
-
Порадниця
1
-
1
-
-
-
3
Маргінал
1
-
-
-
-
-
-
Злодійка
1
-
-
-
-
-
-
“Зірка”
1
-
2 2
-
-
3
Спортсменка
1
-
-
-
-
-
1
Активістка
3 3
6 1
-
1 Красуня 1
3 Професіонал 3
-
-
3
Експерт
-
-
-
-
-
-
1
Сексуальна подруга 1
1 6
-
2 Домогосподарка 1
-
1 Творець 1
-
-
-
1 1
Воїн
1
-
1
-
-
-
1
Політик
5 Модниця 1
Хвора
-
-
-
-
-
-
-
Працівниця
1 4
4 4
2 Інше 2
-
6 1
1 Стереотипний образ жінки-маргіналки, експерта, спортсменки та зірки активніше представлено у загальноукраїнських друкованих виданнях (див рис.
4.4.2). На сторінках регіональних видань домінують стереотипні конструкції образу жінки-домогосподарки, жінки-працівниці, жінки-активістки, жінки-матері, жінки- модниці, жінки-творця.
Рис. 4.4.2. Стереотипи жінки у
загальноукраїнських і регіональних
друкованих виданнях, % публікацій
При цьому регіональні ЗМІ частіше, ніж загальноукраїнські, використовують у публікаціях стереотипні конструкції образів жінок, побудовані на основі специфіки їх соціальної поведінки. Характерно також, що автори інформаційних матеріалів намагаються презентувати певну соціальну, політичну чи економічну проблему крізь призму або за допомогою) стереотипного образу жінки, використовуючи узагальнений образ жінки як наочні приклади, уточнення чи джерела отримання інформації. Скажімо, аналіз соціально-політичних проблем суспільства здійснюється з використанням стереотипу жінки-політика; медичних проблем здоров’я населення
– з використанням образу хворої жінки тенденції подіумів і розвитку культурного життя суспільства – із залученням стереотипу жінки-модниці. Таким чином можна пояснити домінування певних стереотипних конструкцій, зокрема образу жінки, що має проблеми зі здоров’ям, жінки-експерта, жінки-маргіналки та жінки- політика, переважно у загальноукраїнській пресі.
У межах тематичної спрямованості інформаційного матеріалу стереотипні конструкції образів жінок найчастіше використовують так медична сфера образ жінки-сексуальної подруги та жінки, що має проблеми зі здоров’ям; політична сфера – жінка-політик, економічна сфера жінка-трудівниця; сфера освіти та управління жінка-активістка; соціальна сфера жінка- мати кримінальна сфера жінка-маргіналка; розважальна сфера жінка – сексуальна подруга. Досить часто в публікаціях автори звертаються до певного абстрактного образу жінки, співвідносячи його з певною країною, населеним пунктом, організацією чи установою, родиною. Наприклад, використання ЗМІ стереотипної конструкції образу жінки-сексуальної подруги здебільшого відбувається внаслідок впливу закордонних фільмів, в яких головний акцент робиться на зовнішньому вигляді жінки (див. табл. 4.4.2, стовпчик інша країна. Ось один із прикладів такого подання
РОЗДІЛ 4. КОНТЕНТ-АНАЛІЗ МАТЕРІАЛІВ УДРУКОВАНИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПІД КУТОМ ҐЕНДЕРНИХ ВІДНОСИН
101
образу “Лучший способ обольстить мужчину – это надеть туфли на высоких каблуках, тесные джинсы и обтягивающую футболку. обтягивающую футболку”
обтягивающую футболку”
На особистісному та персоналізованому рівнях образ жінки-сексуальної подруги виявляється значно рідше тут найповніше використовуються стереотипні уявлення про жінку-лідера, бізнес-леді, жінку-спортсменку, жінку-
“зірку”, жінку-експерта. Не надто поширене зображення образів жінок у контексті конкретних регіонів, населених пунктів, соціальних інституцій, що свідчить про низький рівень уваги журналістів до поширення різних соціальних ролей жінок на цих рівнях.
Таблиця 4.4.2. Стереотип жінки у
загальноукраїнських та регіональних
друкованих виданнях
Локалізація стереотипних уявлень про жінку в інформаційних матеріалах
Інша країна = Інша країнаІнша країна
Україна (n = 116)
УкраїнаУкраїна
Рег
іон, область Населений пункт Населений пункт Населений пункт Інституція Інституція Інституція Ро дина = Особа = Мати 74 9
4 3
8 Лідер 51 9
6 3
4 58
Бізнес-леді
38 46
-
-
-
6 Порадниця 58 5
3 7
62
Маргіналка
-
70 22 6
4 Злодійка Зірка 38 4
3 1
3 Спортсменка 46
-
-
-
6 Активістка 73 17 12 7
6 Красуня 63 9
7 2
5 Професіонал 78 7
8 4
6 Експерт Сексуальна подруга 38 4
2
-
1 Домогосподарка 93 7
6
-
6 Творець 116 16 8
3 Воїн 23 15 Політик 81 2
3 4
6 Модниця Хвора Працівниця 75 9
9 3
4 Інше 85 9
7 1
4 Привертає увагу міра конструктивності інформаційних матеріалів щодо ґендерної проблематики. Представлення стереотипних образів жінки відбувається на середньому рівні конструктивності, але все одно він є вищим порівняно із ситуаціями, коли героями публікацій виступають чоловіки. Загалом рівень конструктивності інформаційних матеріалів щодо
ґендерної проблематики вимірювався на підставі наявності оцінок, думок, конструктивних пропозицій збоку журналістів і тиху кого вони беруть інтерв’ю. Це, як правило, узагальнювальні судження такого змісту й характеру В Україні ще треба виховувати жінку-політика. Вона має бути м’якою, але непоступливою і непідкупною в принципових питаннях, ґендерна політика має стати однією з підвалин нашого суспільства. Та починати треба з себе усвідомити власне духовне призначення, прагнути виявити благородне єство в усьому, чого торкаються розумі душа “Ґендерне питання, як на мене (М.Семесюк, художниця, нині особливо на часі. Хочеться, аби більше сильних, вольових і розумних жінок прийшли у владні структури, обійняли ключові пости. Адже наші сучасниці генетично запрограмовані так, що серцем сприймають світ. Мають високий потенціал мудрості і добра Чесно кажучи, вважаю (І.Мариніна, директор будинку побуту) найбільшим покликанням жінки – бути матір’ю, господинею, дружиною. Втім, досвідчена, грамотна жінка може бути і чудовим керівником, не гіршим за чоловіка та, як на мене, кожна мріє мати поруч сильного, розумного, доброго, одне слово – справжнього товариша, надійну опору вжитті стосовно ґендерної політики, то я впевнена
(Р.Іванцова, директор фірми, що коли б до влади прийшли жінки, давно у світі запанували б спокій, добробуті мир. Адже жінка – передусім Мати, а жодна Мати не хоче, щоб її дітям було погано”.
Більшість стереотипних конструкцій образів жінки- воїна, жінки-професіонала, жінки-активістки, жінки-
“зірки”, жінки-лідера, жінки-матері, жінки-спортсменки, жінки – бізнес-леді, жінки-домогосподарки, жінки- красуні, жінки-порадниці, жінки-експерта, жінки-по- літика, жінки-модниці та жінки-працівниці автори інформаційних матеріалів розглядають крізь призму позитивних соціальних ролей. Як підтвердження наведемо кілька цитат з інформаційних матеріалів, присвячених жінці-воїну: Служба в армії легкою не буває. Цю прописну істину знає кожен, ... ратне діло за всіх часів та народів було привілеєм сильної половини людства, ... але життя тече немов річка, все змінюється і уявити сучасні Збройні сили без представниць слабкої і прекрасної статі стало просто неможливо. Сьогодні практично в кожній військовій частині працюють жінки, які виконують безліч всілякої роботи, а іноді саме на їхні ніжні плечі у повному обсязі лягають щоденні армійські труднощі. життя Тетяни Петрівни Паламарчук із армією пов’язане ось вже 18 років”;
“«Наша Тетяна і на полігоні завжди серед кращих, і під час виконання своїх професійних обов’язків у колективі є лідером, – кажуть про неї її нинішні колеги...”;
“...за невеликий відрізок часу ця жінка змогла завоювати високий авторитеті довіру, показала себе не тільки чуйним, ай сумлінним офіцером”.
Проте не всі образи жінок, позиціювання яких супроводжується використанням стереотипних
ґендерних уявлень, зображені авторами інформаційних матеріалів позитивно та збалансовано. Зокрема, у більшості випадків (65% публікацій) продукування стереотипу жінки-політика відбувається з домінуванням негативних і дискримінаційних тверджень, метафор та порівнянь:


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   27


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал