Програма рівних можливостей проон інститут соціології нан україни Центр соціальних експертиз



Pdf просмотр
Сторінка18/27
Дата конвертації16.12.2016
Розмір5.45 Kb.
ТипПрограма
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   27
тематики)
Критерієм відбору публікацій для контент-аналізу були згадки в назві інформаційного матеріалу (або в анотації до нього) про ґендер (чоловічу та жіночу
62 Підрахунок рангів друкованих матеріалів здійснювали за формулою Ранг друкованого матеріалу = середня загальна кількість сторінок періодичного видання / номер сторінки, на якій розміщено інформаційний матеріал.
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
92
статі, ґендерні проблеми та перспективи, ґендерну поведінку. Таким чином, до вибіркової сукупності потрапляли інформаційні матеріали з різною мірою наявності в них ґендерного дискурсу. Спираючись на результати аналітичного підрахунку умовного індексу вага ґендерного дискурсу”
63
“вага ґендерного дискурсу”
“вага ґендерного дискурсу , у досліджені встановлено закономірності щодо рівня щільності
ґендерного дискурсу вдрукованих виданнях, різних за ареалом розповсюдження та іншими типологічними характеристиками.
Рис. 4.2.2. Вага ґендерного дискурсу в
регіональних виданнях
За результатами дослідження, щільнішим можна вважати ґендерний дискурс в АР Крим, в Одеській області там. Києві середнім за щільністю – на шпальтах регіональних видань Донецької, Житомирської та Львівської областей більш низькі показники ґендерного дискурсу – вдрукованих виданнях Київської області (див. рис. 4.2.2). За показником індексу вага ґендерного дискурсу міра щільності ґендерних дискурсів у загальноукраїнських та регіональних друкованих виданнях є однаковою, попри більші обсяги інформаційних повідомлень і ґендерних контекстів у загальноукраїнських виданнях, порівняно з регіональними (див. рис. 4.2.3).
Рис. 4.2.3. Співвідношення ваги ґендерного
дискурсу у загальноукраїнських та
регіональних друкованих виданнях
Більшість інформаційних матеріалів ідентифікована публікаторами як позитивна і збалансована, що свідчить про життєстверджувальний дух інформаційних матеріалів, у межах яких відбувається презентація
ґендерних проблем (див. табл. 4.2.1). Разом із тим більшість інформаційних матеріалів із
ґендерними контекстами вбудовані в соціальну тематику (див. табл. 4.2.2), хоча вельми популярними є такі включення до розважальної, політичної та медичної тем Підрахунок ваги ґендерного дискурсу здійснювали за формулою (І вага ґендерного дискурсу = обсяг ґендерного матеріалу / загальний обсяг матеріалу).
Таблиця 4.2.1. Оцінка назви інформаційного
матеріалу та анотації до нього, %
Оцінювані позиції
Оцінка назви
інформаційного
матеріалу, %
Оцінка
анотації до
інформаційного
матеріалу, %
Позитивна
40 Негативна Нейтральна Збалансована 25
Таблиця 4.2.2. Тематична спрямованість
інформаційного матеріалу, %
Медична
14
Політична
17
Економічна
3
Освітянська
9
Релігійна
-
Управлінська
5
Соціальна
72
Кримінальна
3
Розважальна
30
Примітка: у підсумку не маємо 100%, позаяк частину публікацій можна віднести до кількох названих тем.
Найчастіше при поданні інформаційних матеріалів увага на ґендерних питаннях акцентується в головній меті повідомлення, і значно рідше – у тезах-аргументах, описі, оцінках та аналізі, що свідчить про сприйняття журналістами й редакторами питань ґендерної рівності як важливої складової розвитку сучасного суспільства. Лише в окремих випадках помічено включення питань
ґендерного спрямування до інших структурних складових інформаційного матеріалу (див. табл. 4.2.3).
Таблиця 4.2.3. Локалізація ґендерної
тематики в структурі
інформаційного матеріалу
Структура інформаційного матеріалу
%
Головна мета повідомлення
62
Тези-аргументи
13
Уточнення основної тези-аргументу
4
Опис, оцінка, аналіз
11
Ілюстрація до головної тези
2
Ілюстрація до пояснення головної тези та ситуації
1
Загальний фон домети повідомлення
3
Загальний фон до основної тези
3
Фон до фону
1
В інформаційних матеріалах образи жінок представлені більш об’ємно і комплексно порівняно з образами чоловіків, які змальовані значно акуратніше та стриманіше. В структурі друкованого тексту образ жінка як об’єкт публікації опановує всі можливі ніші. Натомість чоловіка, якщо він не є героєм матеріалу, локалізують переважно одноразово в структурних компонентах тексту, які визначаються автором на засадах балансу з іншими об’єктами та проблемними контекстами публікації (див. табл. 4.2.4).
РОЗДІЛ 4. КОНТЕНТ-АНАЛІЗ МАТЕРІАЛІВ УДРУКОВАНИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПІД КУТОМ ҐЕНДЕРНИХ ВІДНОСИН
93

Таблиця 4.2.4. Локалізація ґендерних об’єктів у
структурі інформаційного матеріалу
Структура інформаційного
матеріалу
Ґендерні об’єкти
публікації, %
публікації, %
публікації, %
Образи
чоловіків
(n = 140)
Образи жінок
(n = 214)
Головна мета повідомлення 76
Тези-аргументи
Тези-аргументи
23 Опис, оцінка, аналіз Ілюстрація до головної тези
Ілюстрація до головної тези Загальний фон домети повідомлення Загальний фон до основної тези Фон до фону
Фон до фону Якщо звернутися до часової компоненти висвітлення
ґендерно зорієнтованих інформаційних матеріалів, то увага більшості з них зосереджена на сьогоденні (див. рис. 4.2.4). Ґендерні рефлексії в минуле чи майбутнє найбільш характерні для друкованих видань Львівської області, загальноукраїнських видань та щотижневиків.
Рис. 4.2.4. Час подій щодо ґендерної
проблематики
Характерно також, що інтенційна спрямованість
64
контексту публікацій майже ідентична інтенційній спрямованості ґендерної проблематики, присутній у них. Використовуючи ґендерні ярлики, автори здебільшого презентують та представляють когось або щось у привабливому світлі, а також здійснюють грунтований на фактах розгляд теми та ситуації, що передбачає виявлення позитивного ставлення до діючих осіб та подій інформаційного матеріалу. При акцентуванні уваги на образі чоловіка – героя інформаційного матеріалу автор інформаційного матеріалу здебільшого артикулює аналітичний розгляд його характеристик, образів, вчинків, подій, на відміну від абстрактного зображення чоловічого образу. До образів чоловіків-героїв інформаційних матеріалів, порівняно з відповідними образами жінок-героїв публікацій, журналісти взагалі ставляться обережніше, часто демонструючи невизначене ставлення до теми, яка розглядається до ситуації, що склалася до її діючих осіб тощо, тобто так, ніби вони поступово наводять аргументи і факти з метою подальшого заспокоєння аудиторії (див. табл. 4.2.5).
64 Інтенція (від лат. intentio – прагнення) – спрямованість свідомості, мислення на певний предмет. Інтенційна спрямованість інформаційного повідомлення безвідносно до змістового контексту публікації здатна визначити емоційну спрямованість матеріалу, спираючись на заклики автора матеріалу, його преференції та артикуляції до потенційного споживача тексту крізь призму його ставлення до об’єктів і ситуаційних передумов, окреслених у публікації.
Таблиця 4.2.5. Характер спрямованості
інформаційних матеріалів
Спрямованість
інформаційних
матеріалів
Характер спрямованості
матеріалів
інфор
маційног
о
повід
ом
лення (з
аг
ало
м), %
щ
од
о ґ
енд
ерної
проблема
тики, %
з боку автора
стосовно
чоловік
а/ів вз
аг
алі, %
жінки/ок вз
аг
алі, %
об’єк
та пу
блік
ації
чоловік
а/ів, %
об’єк
та пу
блік
ації
жінки/ок, %
1 2
3 4
5 Аналіз 22 35 26 27 Аналіз зі знаком “+”
36 32 19 37 20 Аналіз зі знаком “–“
11 13 12 12 13 Безособове обвинувачення 1
1 0,5 Безособове викриття 1
4 0,5 Дискредитація 3
8 2
8 Кооперація 6
6 7
5 Критика 10 7
7 13 Самокритика Обвинувачення 3
6 3
4 Спростування критики 1
1 Спростування обвинувачень Виправдання 3
3 3
6 Оцінювання позитивне 28 17 31 16 Спонукання 11 12 13 12 Попередження 11 6
8 Погроза Презентація 34 22 36 20 Неявна самопрезентація
3 3
3 5
5 Протистояння 2
2 Розмежування 7
8 9
13 Викриття 3
4 3
5 Обережність 2
10 10 Заспокоєння аудиторії 7
10 15 Примітка у підсумку понад 100%, оскільки деякі характеристики можна віднести до кількох наведених позицій.
Інтенційні наміри авторів інформаційних матеріалів до жінок є відносно спокійними, такими, що не вимагають, не спонукають, не попереджають і не дискредитують. Відмінність між інтенціями до абстрактної жінки або жіноцтва у публікаціях майже не відрізняється від артикуляцій стосовно конкретної жінки – об’єкта публікації. Незначна різниця полягає у глибині аналізу ситуації, що склалася, із реальною жінкою та особами, що її оточують. Автори інформаційних матеріалів більш системно намагаються висвітлювати проблемний сенс ґендерного контексту, коли йдеться про живий жіночий образ.
Ґендерна проблематика повною мірою представлена у різних за жанром, характером періодичності, регіональної локалізації друкованих виданнях, незалежно від структурної композиції (див. рисі тематики інформаційних матеріалів (див. рис. 4.2.6). У більшості випад-
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
94
ків ґендерні проблеми обговорюються відкрито (явно в окремих випадках ґендерні проблеми приховані в основному матеріалі (можна сказати, що вони представлені латентно. У більшості аналізованих інформаційних матеріалів простежується конкретизація ґендерної проблематики, причому із вираженою специфікою образів чоловіків і жінок.
Рис. 4.2.5. Ґендерна проблематика в структурі
інформаційного матеріалу, %
Рис. 4.2.6. Ґендерна проблематика в тематиці
інформаційного матеріалу, %
Під час аналізу взаємовідносин між представниками чоловічої й жіночої статей журналісти намагаються або репрезентувати взаємну виключність чоловіків і жінок
(45%) (у женщин больше соревновательности, чем у мужчин. Они никогда не уступят. Потому что женщина хочет быть первой и она хочет быть самой лучшей”);
або наголошують існування більш-менш значних відмінностей між ними (36%) (чи можна нам сподіватися, що жінки в політиці зменшать недолугість чоловіків у їхніх намаганнях зворохобити й довести до бійки Україну або ж доводять повну тотожність (“женщина третьего тысячелетия – это деятельная, образованная, прогрес- сивная личность, которая сделала значительный вклад в свою область деятельности”) та взаємозамінність чоловіків і жінок (18%) (в Україні успішно діють українсько- шведські школи для татусів – так чоловіки готуються до батьківства і вчаться краще розуміти своїх малюків та дружин. Таким чином, ґендерна проблематика, ґендерні контексти та ґендерні об’єкти авторами інформаційних матеріалів позиціюються переважно як такі, що містять певну проблемну ситуацію. Складається враження, що на проблемах, пов’язаних із ґендерною асиметрією та дискримінацією, явно чи латентно вибудовується фабула інформаційного матеріалу. Серед загалу аналізованих матеріалів взаємна виключність чоловіків і жінок найчастіше презентується на шпальтах столичних видань їх відмінності – на шпальтах друкованих видань Львівської області тотожність та взаємозамінність чоловіків і жінок
– на сторінках друкованих видань АР Крим. Узагальнені судження авторів інформаційних матеріалів у четвертій частині публікацій базуються на твердженнях, що жінка має більший соціальний потенціал, ніж чоловіка в кожній шостій-сьомій публікації, навпаки, ґендерні терези були на боці чоловічої статі.
Приблизно у третині публікацій наявні оцінні судження (явного чи латентного характеру, які презентують чоловіка – як людину взагалі, а жінку – як специфічну істоту. Такі судження здебільшого присутні вдрукованих виданнях Донецької та Київської областей. На шпальтах видань Львівської області, навпаки, домінують заперечення таких суджень Сьогодні жінка, яка не хоче виходити заміж, може спокійно робити свою кар’єру. І те, що вона – жінка, жодним чином не стане на заваді. Навіть якщо говорити про політичні амбіції. Інша річ, коли жінка хоче поєднати родину із професійною реалізацією. Це завжди було проблемою яку нас, такі в них. Жінкам дуже важко давати раду із заможними чоловіками, бо в них сильно розвинені патріархатні стереотипи. Чоловік середніх статків спокійніше ставиться до кар’єрних успіхів своєї дружини. Жінці ж значно простіше рухатися вперед, коли вона сама. Хоча питання кар’єра чи родина немає стояти перед жінкою. Якщо чоловік його вже так ставить, то насамперед жінці слід добре подумати, чи вартує залишатися з таким чоловіком”.
Зазвичай регіональні видання дотримуються більш патріархатних поглядів на природу та соціальну роль жінок, ніж загальноукраїнські, про що свідчить першою чергою те, що в регіональній пресі зосереджено близько 85% матеріалів, які безперечно підтримують сприйняття чоловіка як звичайної людини, а жінки – як деякої специфічної істоти. Подібні ствердні судження в публікаціях здебільшого розглядаються в таких напрямах ґендерні відносини в контексті влади (26%); проблеми соціально-трудових відносин (28%); проблеми сімейного та родинного життя (36%); ґендерні аспекти сфер культури, освіти, науки і спорту (27%); сексуальна поведінка в ґендерному контексті (27%); меншою мірою
– ґендерний імідж політичних організацій (5%). Якщо автор інформаційного матеріалу підтримує думку про чоловіка як людину взагалі, а про жінку – як деяку специфічну істоту, в його оцінках жінки (як об’єкта публікації) переважають негативні судження. Окрім того, при позиціюванні твердження про чоловіка як людину взагалі, а жінку – як деяку специфічну істоту для репрезентації представника чоловічої статі публікатори всебічно використовують соціально-демографічні характеристики об’єкта публікації, зокрема сімейний стан, освіту й матеріальне становище. Явний або латентний характер суджень чи думок про меншовартість жінки та її специфічну природу пов’язаний, передусім, із присутністю в публікаціях суджень, які розглядають ґендер як засаду соціальної
стратифікації (“хотя за одинаковую работу на одинаковых должностях мужчины и женщины в Украине получают одинаковые зарплаты, как правило, женщины не занимают тех постов, которые занимают мужчины”, в нашей стране женщин ущемляют сначала невысокой зарплатой, затем скромной пенсией”); наголошують
на ґендерних відмінностях у публічній (“не секрет, що ґендерна рівність у нашій країні, незважаючи на всі президентські укази і розпорядження, поняття вельми відносне. Жінка-керівник, жінка-міністр, жінка- депутат – це поки що екзотика) та приватній сферах
(“у нас існують патріархатні стереотипи, коли на жінку накладають обов’язкову роль берегині родинного
РОЗДІЛ 4. КОНТЕНТ-АНАЛІЗ МАТЕРІАЛІВ УДРУКОВАНИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПІД КУТОМ ҐЕНДЕРНИХ ВІДНОСИН
95
вогнища, роль тільки виховательки дітей. А чоловік заробляє гроші й до виховання дітей немає такого стосунку, як жінка наголошують особливості щастя
за ґендерними ознаками (“А вообще-то власть у меня уже есть: мою младшую дочь зовут Влада, и когда я беру ее на руки, то смело могу сказать, что держу власть в своих руках. Загалом у 28% випадках аналізованих публікацій перевагу надано представникам однієї статі. Ґендерна перевага в інформаційних матеріалах, що аналізувалися, переважно була надана жінкам (62%), і у 40% випадків судження стосувалися головної тези повідомлення та головних тез-аргументів.
Майже в кожній п’ятій публікації присутні наголоси на соціальних правилах поведінки, яких мають дотримуватися сучасні чоловіки (Щоранку, добираючись на роботу двома видами транспорту, дивуюсь культурі наших чоловіків. Мало того, що місцем ніколи не поступаються, так ще і прагнуть бути першими, розштовхуючи при цьому всіх, хто стоїть поруч. Краще їм свою силу в потрібне русло спрямувати, а в кожній третій – жінки (Протягом перших трьох місяців 2006 року 26 жінок залишили своїх дітей у пологових будинках столиці. Їх не зупинили ані докори сумління, ані умовляння та осуд оточення, ані обіцянки державою восьми з половиною тисяч гривень. Судження, що приписують жінкам певні норми дії, локалізовані в структурі інформаційного матеріалу здебільшого в межах головної мети повідомлення. Наявність суджень, що приписують норми поведінки для жінок, частіше корелює із позитивним ставленням автора до об’єкта публікації, проте при цьому жінка в поданому інформаційному матеріалі часто показана як людина, яка за певними параметрами та в певних ситуаціях поступається чоловікові. У разі позиціювання норм поведінки чоловіків презентація їхніх дій більш-менш пропорційно представлена в структурі друкованого матеріалу в головній меті повідомлення, тезах-аргументах, оцінці та аналізі, ілюстрації до головної тези. Соціальні приписи до поведінки представників чоловічої статі, артикульовані журналістами, удвічі частіше можна зустріти на сторінках регіональних видань, ніж загальноукраїнських. При цьому ґендерні дискурси орієнтовані, які у разі з поданням образу жінки, в напрямі висвітлення питань влади, соціально-тру- дової сфери, сімейного та родинного життя, сексуальної поведінки тощо. Характерно також, що жінки в інформаційних матеріалах удвічі частіше, ніж чоловіки, представлені як сукупність психологічних якостей та моделей поведінки (для жінки заміжжя й материнство – найголовніше, “хозяйка дома, кукла Барби – вот стереотипные женские роли, сквозь призму которых прекрасная половина челове- чества воспринимается обществом”; “намного больше верности и самопожертвования по отношению к люби- мым футбольным командам, чем к подругам, проявляют британские мужчины”). При цьому нерідко наявні твердження щодо взаємовиключної природи чоловіків і жінок, а також значущих соціальних переваг чоловіків над жінками. Ідентифікація жінки, як сукупності психологічних якостей та моделей поведінки, найчастіше має образ, сконструйований із характеристик її тіла, зовнішнього вигляду, конкретизації сімейного стану та віку. Порівняння матеріалів ґендерного спрямування у регіональних та загальноукраїнських ЗМІ свідчить про наявність певної тенденції у загальноукраїнських виданнях автори публікацій значно частіше, ніжу регіональних, захищають погляди і практики поведінки чоловіків, тоді як захист поглядів і практик жінок представлений рівною мірою у загальноукраїнських та регіональних виданнях. Привертає увагу спосіб подання ідей, спрямованих на захист жінок по-перше, вони подаються переважно в контексті проблем сімейного та родинного життя, або ж проблем чи розвитку окремих суспільних царин: культури, освіти, науки і спорту. По-друге, судження, спрямовані на захист прав жінок, зазвичай супроводжуються твердженнями про наявність значного соціального потенціалу жінок, який не використовується повною мірою. Фактично жінка в Україні – це другорядна особа. І ця другорядність часто виявляється у виборі професій, прийнятті на роботу, доступі до політики, до влади. Упродовж багатьох років у суспільстві домінує стереотип, що материнство головне призначення жінки. Водночас чомусь абсолютно не беруть до уваги те, що матір своїй дитині повинна дати не лише їжу і здоровий сона й прекрасне виховання, забезпечити внутрішній розвиток маленької особистості. А для цього сама матір має бути внутрішньо багатою та вільною. ньо багатою та вільною”
ньо багатою та вільною”
Таким чином:
• Відносна сталість інформаційних рангів, які посідають матеріали ґендерного спрямування удрукованих виданнях ЗМІ, свідчить про проведення певної політики локалізації цих матеріалів, як правило, всередині числа (переважно з другої по шосту сторінку друкованого видання. Зважаючи на середнє значення рангу інформаційного матеріалу та середнє значення сторінки, на який розміщено публікації ґендерного характеру, ґендерний дискурс (з числа досліджуваних областей) найбільш актуалізований в Одеській області та АР Крим, а найменшу Львівській, Київській та Житомирській областях. Більшість інформаційних матеріалів із ґендерними контекстами вбудовані в соціальну тематику публікацій, хоча доволі популярними є такі включення також до розважальної, політичної та медичної тем. Найчастіше при поданні інформаційних матеріалів увага на ґендерних питаннях акцентується в головній меті повідомлення, і значно рідше – у тезах-аргумен- тах, описі, оцінках та аналізі, що свідчить про сприйняття журналістами й редакторами питань ґендерної рівності як важливої складової розвитку сучасного суспільства. Образи жінок удрукованих ЗМІ представлені більш комплексно порівняно з образами чоловіків, які змальовані значно стриманіше. Про це свідчить розміщення образу жінки і чоловіка в структурі друкованого тексту образ жінки як об’єкта публікації опановує всі можливі ніші, тоді як характеристики чоловіка (якщо він не є героєм матеріалу) локалізуються переважно одноразово в структурних компонентах тексту. Увага більшості інформаційних матеріалів, що мають
ґендерний контекст, зосереджена на подіях і процесах сьогодення. Ґендерні рефлексії в минуле чи майбутнє найбільш характерні для друкованих видань Львівської області, загальноукраїнських видань та щотижневиків.
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
96
Особливості інтенційної спрямованості публікацій полягають утому, що зображення образів чоловіків
– героїв інформаційних матеріалів, порівняно звід- повідними образами жінок, здійснюється обережніше, нерідко із нечітким ставленням до досліджуваної теми, наявної ситуації, діючих осіб тощо. Значною мірою це зумовлено тим, що в публікаціях значно частіше йдеться про абстрактний образ чоловіка, ніж про конкретну особу. Водночас зображення абстрактного образу жінки (або жіноцтва) в публікаціях майже не відрізняється від артикуляцій стосовно конкретної жінки – об’єкта публікації. Незначна різниця полягає у прагненні журналістів висвітлити проблемний сенс
ґендерного контексту, коли йдеться про живий жіночий образ.
• Ґендерна проблематика представлена у різних за жанром, характером періодичності, регіональної локалізації друкованих виданнях, незалежно від структурної композиції й тематики інформаційних матеріалів. Здебільшого ґендерні проблеми обговорюються відкрито, хоча є публікації, в яких вони простежуються як латентні, приховані в основному матеріалі. У більшості матеріалів увиразнюється конкретизація
ґендерної проблематики із вираженою специфікою образів чоловіків і жінок. При цьому аналіз взаємовідносин між чоловіком і жінкою здійснюють переважно утрьох напрямах репрезентація взаємної виключності чоловіків та жінок наголошення більш- менш значних відмінностей між ними доведення повної тотожності та взаємозамінності чоловіків і жінок. Серед загалу аналізованих матеріалів взаємна виключність чоловіків та жінок найчастіше презентується на шпальтах столичних видань їхні відміності
– на шпальтах друкованих видань Львівської області тотожність та взаємозамінність чоловіків та жінок
– на сторінках друкованих видань АР Крим. Узагальнені судження авторів інформаційних матеріалів у четвертій частині публікацій базуються на твердженнях, що жінка має більший соціальний потенціал, ніж чоловіка в кожній шостій-сьомій публікації, навпаки,
ґендерні терези були на боці чоловічої статі.
• Зазвичай регіональні видання дотримуються більш патріархатних поглядів на природу та соціальну роль жінок, ніж загальноукраїнські. Про це свідчить той факт, що в регіональній пресі зосереджено близько
85% матеріалів, які безперечно підтримують сприйняття чоловіка як звичайної людини, а жінки – як деякої специфічної істоти. Подібні судження в публікаціях здебільшого розглядаються в таких напрямах
ґендерні відносини і влада (26%); проблеми соціаль- но-трудових відносин (28%); проблеми сімейного та родинного життя (36%); ґендерні аспекти сфер культури, освіти, науки і спорту (27%); сексуальна поведінка в ґендерному контексті (27%); меншою мірою
– ґендерний імідж політичних організацій (5%). Міркування у публікаціях щодо меншовартості жінки та її специфічної природи найчастіше пов’язуються з наявністю в публікаціях суджень, які розглядають
ґендер утрьох напрямах як засаду соціальної стратифікації як вияв відмінностей у публічній та приватній царинах; як особливості щастя за ґендерни- ми ознаками. Привертає увагу спосіб подання ідей, спрямованих на захист жінок по-перше, вони подаються переважно в контексті проблем сімейного та родинного життя або ж проблем чи розвитку окремих суспільних сфер культури, освіти, науки і спорту по-друге, судження, спрямовані на захист прав жінок зазвичай супроводжуються твердженнями про наявність значного соціального потенціалу жінок, який не використовується повною мірою. З метою визначення особливостей зображення ґен- дерних образів удрукованих матеріалах була зроблена спроба оцінити поширеність різних характеристик, використовуваних журналістами при описі своїх героїв. Як найбільш прийнятний методу цьому разі був обраний метод інтент-аналізу
65
метод виявлення й об’єктивування неявних форм словесних впливів, де під час аналізу матеріалів ЗМІ за одиницю спостереження беруть вислів (чи судження, що відображає особливості образів чоловіка і жінки в ЗМІ, а також основні характеристики ґендерних практик поведінки. Одиницею аналізу в цьому разі слугує інтенція, тобто нагадування, що містить оцінну інформацію, яка виражається або експлі- цитно, або імпліцитно.
Зазвичай терміном інтенція у психології позначають суб’єктивну спрямованість на певний об’єкт, активність свідомості суб’єкта. Для інтенцій характерна двоскладова структура, вираз кожної інтенції передбачає позначення її об’єкта і ставлення до нього суб’єкта – журналіста. Вданому разі об’єктом висловлювань є конкретні або абстрактні образи чоловіків і жінок специфічним – яке ставлення до них висловлюється. Інша особливість інтенцій полягає втому, що форми вираження характеристик цих образів досить різноманітні і можуть бути як прямими, відкритими, такі опосередкованими, неявними.
У дослідженні ми виходили з того, що кожному образу властива певна дихотомія (явна чи прихована) характеристик. Подальша процедура згортання тексту проводилася в два етапи. На першому етапів аналізованому тексті виокремлювали досліджувані об’єкти, підґрунтям чого слугувала їх значимість (число згадувань. На другому етапі проводили експертну кодифікацію виявлених інтенцій, тобто визначення міри притаманності наведених характеристик наведеним образам. Для цього за бальною шкалою (від “–1 бала – зовсім непоширена характеристика до “+1 бала – дуже поширена характеристика) кожен ґендерний об’єкт публікації, герой інформаційного матеріалу чоловічої або жіночої статі оцінювався за 6 парами ознак “ірраціональність/раціональність”, емоційність стриманість, “аморальність/моральність”, пасивність активність, “компетентність/некомпетентність”,
“традиційність/сучасність”. На підставі суб’єктивного оцінювання об’єкта інформаційного матеріалу йому присвоювали значення за кожною із вищеназваних пар ознак, це дало можливість згорнутий уніфікувати змістовні навантаження інформаційного матеріалу, а також характеристики героїв інформаційних матеріалів, представивши тим самим їхній сукупний ґендерний образ.
65 Социальное насилие и толерантность: реальность и медиа-образы. – http://library.cjes.
ru/online/?a=con&b_id=559&c_id=6631


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   27


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал