Програма рівних можливостей проон інститут соціології нан україни Центр соціальних експертиз




Сторінка17/27
Дата конвертації16.12.2016
Розмір5.45 Kb.
ТипПрограма
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   27
Таблиця 3.5.9. Види насильства, якого
доводилося зазнати респондентам через
ознаку статі, %
Види насильства
Чоловіки
(n = 822)
Жінки
(n = 971)
Загалом
за
масивом
(N = 1773)
Насильство всім ї збоку партнера по шлюбу
3 12 Насильство на роботі збоку керівника Насильство на вулиці Насильство всім ї збоку батьків Насильство на роботі збоку колеги/колег
2 Насильство в транспорті Насильство в навчальному закладі збоку викладачів Насильство в навчальному закладі збоку однокурсників Насильство в іншому громадському місці Насильство всім ї збоку інших осіб Ні, я не зазнавав(ла) насильства стосовно себе
76 70 Як свідчать результати дослідження, найпоширенішим видом насильства є насильство всім ї збоку партнера по шлюбу, причому жінки зазнають його в 4 рази частіше за чоловіків (серед опитаних його зазнали 118 жінок та
27 чоловіків. Дані офіційної статистики щодо насильства всім ях є обмеженими через низку обставин, але періодично у засобах масової інформації, на наукових семінарах та конференціях, інших публічних заходах оприлюднюються результати тих чи інших досліджень щодо насильства в українському суспільстві, утім, нерідко ці дані різняться між собою. Одним із таких досліджень є огляд проблеми насильства в Україні, здійснений Світовим Банком та Київським міжнародним інститутом соціології уроці, згідно з яким 12% жінок у віковій групі до 28 років визнали, що зазнавали фізичного насильства збоку своїх чоловіків. За новітніми даними нашого дослідження ця частка становить 9%, а у групі жінок, старших зароків. Варто зазначити, що дослідження проблеми насильства вданому проекті проводилося в рамках висвітлення загальних ґендерних стереотипів і
ґендерних проблем в українському суспільстві і немало наметі детального аналізу всіх проблем, пов’язаних із насильством. Разом із тим наявні результати свідчать, що сьогодні насильство всім ї щодо жінок фактично не залежить відвіку і трапляється з приблизно однаковою частотою в усіх вікових групах – від 21 до 75 років.
У плані форм насильства найбільші ґендерні відмінності притаманні сексуальним домаганням (див. табл.
3.5.10). Їх зазнають 22% жінок і лише 3% чоловіків. Жінки також значно частіше зазнають знущань (20% проти
10% чоловіків, сексуальної наруги (11% і 4% відповідно, натяків на можливість зв’язку сексуального характеру та 5%). Іншим ґендерно значимим видом насилля є насильство на вулиці. Воно посідає третє місце у наведеному переліку (після насильства на роботі збоку керівника, але дещо більшою мірою характерне для чоловіків, ніж для жінок (8% та 6% відповідно. для жінок для жінок
Таблиця 3.5.10. Застосовувані форми
насильства (N = 497, %)*
Оцінювані позиції
Чоло-
віки
(n =
199)
Жін-
ки
(n =
298)
У
серед-
ньому
за
маси-
вом
Побиття
43 41 Словесні образи (анекдоти образливого характеру, лайки тощо)
образливого характеру, лайки тощо 28 28
Морально-етичні приниження
Морально-етичні приниження 25 Погрози (звільнення, пониження по службі, зменшення заробітної плати, виключення з ВНЗ тощо 24 Ігнорування Ваших інтересів
Ігнорування Ваших інтересів 17 16
Знущання
Знущання
10 20 Сексуальні домагання
Сексуальні домагання 22 Експлуатація праці
Експлуатація праці Натяки на можливість зв’язку сексуального характеру сексуального характеру 11 Сексуальна наруга
Сексуальна наруга 11 Примушування до участі в порнографічному відео порнографічному відео Торгівля людьми
Торгівля людьми Сексуальне рабство, експлуатація
Сексуальне рабство, експлуатація Примушування до проституції Примушування до проституції
0,5 1
1
* Розподіл зроблено серед тих осіб, які особисто пережили насильство Шкарлат М, Суслов Р. Домашнє насильство. Як захистити себе. – К, 2002. – 75 с Кількість чоловіків та жінок, які визнали факт того, що вони зазнали насилля на вулиці, є значимо різною (х дорівнює 14,9).
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ЩОДО ҐЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ ТА СТАВЛЕННЯ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ
81
Разом із тим чоловіки майже вдвічі частіше за жінок говорять, що зазнають експлуатації праці як форми насильства. До того ж, заданими нашого дослідження, чоловіки в середньому витрачають вдвічі менше часу на тиждень на неоплачувану домашню роботу. Це може свідчити проте, що жінки не вважають домашню роботу експлуатацією праці, а справжньою роботою в суспільстві вважається лише оплачувана.
Решта форм насильства не є ґендерно поляризованими. Загалом чоловіки та жінки найчастіше страждають від побиття (41%), словесних образ (28%) та морально- етичних принижень (25%). Найрідше у нашому суспільстві трапляються такі форми насильства як сексуальне рабство (0,1% жінок та 0,6% чоловіків, примушування до участі в порнографічному відео (0,4% для обох статей) та торгівля людьми (0,1% для чоловіків та 0,5% для жінок).
Таким чином, насильство щодо жінок та чоловіків трапляється у різних сферах суспільного життя (вдома, на роботі, на вулиці, в транспорті тощо) і має різні форми. Разом з тим, жінки частіше за чоловіків страждають усім ях від побиття, словесних образ, знущань, морально-етичних принижень, погроз, сексуальних домагань (див. табл. 3.5.11).
Таблиця 3.5.11. Форми насильства усім ї збоку
партнера по шлюбу (N = 145)*
Форми насильства
Чоловіки (n = 27) Жінки (n = 118)
Кількість
осіб
%
Кількість
осіб
%
Побиття
12 44 84 Словесні образи анекдоти образливого характеру, лайки тощо 41 41 Знущання 33 36 31
Морально-етичні приниження 37 32 Погрози (звільнення, пониження по службі, зменшення заробітної плати, виключення з ВНЗ тощо 30 29 Сексуальні домагання 4
29 Сексуальна наруга 11 20 Ігнорування Ваших інтересів 26 19 Натяки на можливість зв’язку сексуального характеру 11 13 Експлуатація праці 22 10 Торгівля людьми 0
1 Сексуальне рабство, експлуатація 0
1 1
* Розподіл зроблено серед жінок і чоловіків, які зазнали насильства усім ї збоку партнера по шлюбу.
Насильство на вулиці, якого в кількісних показниках дещо більшою мірою зазнають чоловіки (8% чоловіків проти 6% жінок, виявляється стосовно них переважно у формах морально-етичних принижень та словесних образ (табл. 3.5.12). Проте для жінок особливо небезпечними є такі форми насильства, яких вони зазнають на вулиці, як сексуальні домагання і сексуальна наруга. Серед жінок, які пережили насильство щодо себе на вулиці, 48% зазнали сексуальних домагань, асексуальної наруги.
Таблиця 3.5.12. Форми насильства на вулиці
(N = 122)*
Оцінювані позиції
Чоловіки
(n = 62)
Жінки
(n = 60)
К-ть
осіб
%
К-ть
осіб
%
Побиття
47 76 21 Словесні образи (анекдоти образливого характеру, лайки тощо 37 17 28
Морально-етичні приниження 26 17 Ігнорування Ваших інтересів 16 Погрози (звільнення, пониження по службі, зменшення заробітної плати, виключення з ВНЗ тощо 15 Знущання 11 Експлуатація праці 8
0 Натяки на можливість зв’язку сексуального характеру 5
9 Сексуальні домагання 5
29 Сексуальна наруга 2
14 23
* Розподіл зроблено серед чоловіків і жінок, які зазнали насильства на вулиці.
Насильство на роботі збоку керівника, як уже зазначалося, є другим за частотою після насильства всім ї. Від нього однаковою мірою страждають і чоловіки, і жінки, проте для форму яких це відбувається, характерне
ґендерне забарвлення. Найчастіше жінкам і чоловікам погрожують звільненням, пониженням по службі чи іншими санкціями – у цьому аспекті значущих ґендерних відмінностей нема. Але окрім погроз жінки набагато частіше зазнають знущань (23% жінок проти 6% чоловіків, натяків на можливість зв’язку сексуального характеру (19% проти 6%), характеру характеру сексуальних домагань (14% проти 1% ). Також більш як удвічі частіше жінки зазнають сексуальної наруги збоку керівництва (14% жінок і 6% чоловіків. Чоловіки відзначають, що стосовно них частіше відбувається експлуатація праці (26% чоловіків проти
20% жінок. Тож можна стверджувати, що жінки більшою мірою зазнають сексуального насильства, а чоловіки
– економічного. Викликає занепокоєння, що факти сексуального насильства в українському суспільстві здебільшого залишаються прихованими. Як свідчать результати соціально-демографічного обстеження Базова захищеність населення України, проведеного Державним комітетом статистики України уроках, лише
39% постраждалих від будь-якого виду насильства повідомили по ці випадки у правоохоронні органи уроці, а го – 44%. За результатами нашого дослідження, лише 17% опитаних схильні звернутися до правоохоронних органів у разі вчинення насильства щодо них. Можливо, це частково зумовлено низьким рівнем довіри до відповідних установ, але хоча вданому дослідженні респонденти мали можливість обирати такі варіанти – звернуся по допомогу дорідних чи до
61 Щороку опитували 9400 респондентів у всіх регіонах України.
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
82
знайомих, більшість із них відповіли, що намагатимуться залагоджувати проблеми самостійно.
Таблиця 3.5.13. Форми насильства на роботі збоку керівника (N = 142)*
Оцінювані позиції
Чоловіки
(n = 65)
Жінки
(n = 77)
К-ть
осіб
%
К-ть
осіб
%
Погрози (звільнення, пониження по службі, зменшення заробітної плати, виключення з ВНЗ тощо)
плати, виключення з ВНЗ тощо 52 49 Ігнорування Ваших інтересів
Ігнорування Ваших інтересів 14 29 Словесні образи (анекдоти образливого характеру, лайки тощо)
тощо)
11 17 23 30
Морально-етичні приниження
Морально-етичні приниження 20 21 Побиття 17 20 26
Знущання
Знущання
4 6
18 Експлуатація праці
Експлуатація праці 26 16 Натяки на можливість зв’язку сексуального характеру сексуального характеру 3
15 Сексуальні домагання
Сексуальні домагання 2
11 Сексуальна наруга
Сексуальна наруга 6
11 Торгівля людьми
Торгівля людьми 0
3 Примушування до проституції
Примушування до проституції 0
3 Примушування до участі в порнографічному відео порнографічному відео 3
3 Сексуальне рабство, експлуатація
Сексуальне рабство, експлуатація 0
0 0
* Розподіл зроблено серед осіб, які зазнали насильства на роботі збоку керівника.
У чому полягає причина того, що постраждалі не хочуть нікого повідомляти про пережите насильства щодо себе Як свідчать результати нашого дослідження
(табл. 3.5.14), здебільшого причиною є страх або сором перед оточенням. Це однаковою мірою характерне як для жінок, такі для чоловіків. Фактично кожен другий вважає це основним чинником того, що насильство залишається прихованим. Іншою причиною може бути страх помсти збоку нападників/кривдників. Кожна четверта жінка та кожен п’ятий чоловік вважають, що саме через це люди схильні нікому не говорити про проблеми, пов’язані з насильством.
Думки населення України щодо насильства,
пов’язаного зі статтю. У кожному суспільстві поширені стереотипні уявлення щодо різних аспектів суспільного й приватного життя. У межах нашого дослідження було виокремлено кілька тверджень стосовно проституції, насильства, сімейного життя, щоб визначити, якою мірою такі уявлення поділяють громадяни нашої країни (див. табл. 3.5.15).
Таблиця 3.5.14. Причини того, що насильство
залишається прихованим, %*
Оцінювані позиції
Жінки
(n= 802 )
Чоловіки
(n=683)
Постраждалi бояться помсти збоку нападникiв
25 20
Постраждалi соромляться, бояться осуду оточуючих осуду оточуючих
49 Постраждалим це подобається
Постраждалим це подобається Важко вiдповiсти
24 Різниця відповідей чоловіків та жінок є статистично значущою коефіцієнт кореляції Пірсона становить 14,5).
Таблиця 3.5.15. Коефіцієнти рівня згоди з
наведеними твердженнями серед чоловіків та
жінок (N = 1785)*
Середнє
значення
Чоловіки Жінки
Поширення проституції зумовлене різким зниженням рівня життя переважної частини населення переважної частини населення Поширення проституції зумовлене відсутністю заходів, спрямованих на моральне, статеве, релігійне виховання молоді 2,5
Б’є – значить кохає Сімейного насильства здебільшого зазнають жінки, які мають кращу, ніж чоловіки, роботу чоловіки, роботу
3,6 Насильство – це не суспільна, а суто особиста проблема особиста проблема Жінки, які зазнають насильства, самі дають привід чоловікам дають привід чоловікам 3,8
Домашнi суперечки та бiйки притаманнi неосвiченим, бiдним людям, які належать до нижчих верств населення до нижчих верств населення Насильство зумовлене стрiмким темпом сучасного життя, раніше таких випадків було менше було менше 3,6
Жiнку, яка не йде вiд чоловiка, що здiйснює насильство, така ситуація влаштовує
влаштовує
3,2 Середні оцінки визначено за п’ятибальною шкалою, де 1 бал – повністю згод(ен)/на, 2 бали – радше згод(ен)/на, 3 бали – важко сказати,
4 бали – радше незгод(ен)/на, 5 балів – повністю незгод(ен)/на. Значення середніх оцінок щодо рівня згоди з наведеними твердженнями серед чоловіків і жінок коливаються в межах 2,5–3,5 балів це свідчить проте, що представникам обох статей важко визначитися зі своїм ставленням до запропонованих тверджень, а отже, сталі категоричні переконання в суспільстві відсутні. Тому можна говорити лише про схильність погоджуватися чині з наведеними тезами. Чоловіки та жінки радше погодяться з такими твердженнями:
• Поширення проституції зумовлене різким зниженням рівня життя переважної частини населення;
• Поширення проституції зумовлене відсутністю заходів, спрямованих на моральне, статеве, релігійне виховання молоді.
Радше не погодяться з твердженнями:
• Сімейного насильства здебільшого зазнають жінки, які мають кращу, ніж чоловіки, роботу
• Насильство – це не суспільна, а суто особиста проблема
• Жінки, які зазнають насильства, самі дають привід чоловікам
• Домашні суперечки та бійки притаманні неосвіченим, бідним людям, які належать до нижчих верств населення
• Насильство зумовлене стрімким темпом сучасного життя, раніше таких випадків було менше
• Жінку, яка не йде від чоловіка, що здійснює насильство, така ситуація влаштовує.
Винятком є теза “Б’є – значить кохає, оскільки щодо
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ЩОДО ҐЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ ТА СТАВЛЕННЯ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ
83
неї будь-які сумніви відсутні – з нею не погоджуються ані жінки, ані чоловіки (середнє значення – 4). Якщо з приводу тез стосовно проституції суттєвої різниці в думках чоловіків і жінок немає, то щодо більшості інших тверджень спостерігається тісний позитивний лінійний зв’язок зі статтю. Це означає, що жінки більше за чоловіків схильні не погоджуватися з наведеними твердженнями. Особливо значною різниця є стосовно таких думок Жінки, які зазнають насильства, самі дають привід чоловікам . Жінки схильні категорично не погоджуватися з таким твердженням, оскільки 33% обрали варіант повністю незгоден. Особливо це стосується жінок із повною середньою або повною вищою освітою. Ті, які мають неповну або середню спеціальну освіту, висловлюються більш м’яко, говорячи, що вони радше незгодні. Чоловіки теж схильні радше не погоджуватися. До того ж серед тих, хто не погоджується, загалом більше чоловіків із повною середньою та вищою освітою, тоді як чоловікам зі спеціальною та неповною середньою освітою здебільшого або важко відповісти, або вони погоджуються, що жінки самі дають привід для насильства. Існує ґендерна різниця стосовно твердження “Б’є – значить кохає. Лише з одним твердженням чоловіки не погоджуються більше за жінок – Сімейного насильства здебільшого зазнають жінки, які мають кращу, ніж чоловіки, роботу. Тобто чоловіки більше схильні не погоджуватися, що причиною насильства над жінкою може бути її краща робота.
Висновки
• Насильство у сприйнятті українських громадян передусім асоціюється з побиттям (фізичним насильством, сексуальною наругою, сексуальним рабством і торгівлею людьми. Якщо такі порушення прав людини відносять до виявів насильства 68-78 % українських громадян, то морально-етичні приниження, погрози, словесні образи, ігнорування інтересів значно менше 21-41 %.
• Ґендерні відмінності в тлумаченні тих чи тих дій як виявів насильства досить незначні (різниця на межі 6 %) і полягають вони втому, що жінки частіше за чоловіків оцінюють сексуальні домагання, морально-етичні приниження та знущання як форми вираження насильства. Значно більші відмінності у сприйнятті насильства виявляються між жителями місті сіл, причому відмінності міжміськими і сільськими чоловіками суттєво менші (12-19 %), ніж міжміськими й сільськими жінками (10-25 У розумінні міськими жителями (особливо міськими жінками) поняття насильство охоплює значно більший перелік дій, аніж той, що простежується в уявленнях про насильство сільських жителів (включно з сільськими жінками. Зокрема, міські жителі (і чоловіки, і жінки) частіше за сільських жителів пов’язують поняття насильство з експлуатацією праці й торгівлею людьми, різними видами сексуального насильства (включно з сексуальним рабством та експлуатацією, примушуванням до проституції, сексуальними домаганнями, сексуальною наругою, примушуванням до участі в порнографічному відео, знущаннями, шантажем, побиттям.
• Більшість громадян України нічого не знають про існування центрів, куди можна звернутися за допомогою у разі насильства чи дискримінації, причому чоловіки менше поінформовані за жінок (62 % проти
54 % відповідно).
• Певною мірою поінформованість населення про існування спеціалізованих центрів залежить від регіону й типу поселення. Серед досліджуваних регіонів найвищий рівень обізнаності населення щодо існування центрів, до яких можна звернутися за допомогою в разі насильства чи дискримінації, спостерігається у Київській та Житомирській областях, а найнижчий рівень обізнаності – в АР Крим та Донецькій області. Навіть якщо чоловік чи жінка знає про існування спеціалізованих центрів, які можуть надати допомогу в разі виявів насильства чи дискримінації, це не гарантує того, що потерпілий/потерпіла звернуться до них за допомогою. Основна ґендерна відмінність у реакції на насильство полягає втому, що чоловіки більше за жінок схильні вирішувати проблеми самостійно, без допомоги інших осіб чи установ. Жінки частіше за чоловіків звертаються за допомогою у випадку пережитого насильства чи дискримінації до рідних.
• Готовність дорослого населення України звертатися за допомогою у випадку пережитого насильства до спеціалізованих центрів порівняно невисока не більше. Водночас жінки більше схильні звертатися за допомогою до спеціалізованих центрів із тих, хто вже звертався до них за допомогою, жінок утричі більше, ніж чоловіків.
• Ґендерні особливості насильства в Україні виявляються у таких двох напрямах 1) жінки загалом частіше за чоловіків переживають насильство щодо себе
(30% і 24% відповідно 2) існують ґендерні відмінності втому, якого саме виду насильства більше зазнають жінки, а якого – чоловіки. Найпоширенішими видами насильства, якого зазнають громадяни України за ознакою статі, є 1) насильство всім ї збоку партнера по шлюбу 2) насильство на роботі збоку керівника 3) насильство на вулиці. Хоча кожного із цих видів насильства зазнали 7–8% респондентів, у кожному випадку мають місце ґен- дерні відмінності. Усім ях жінки в 4 рази частіше за чоловіків потерпають від насильства збоку партнера по шлюбу, страждаючи від побиття, словесних образ, знущань, морально- етичних принижень, погроз та сексуальних домагань. Характерно, що насильство всім ях щодо жінок не залежить від їхнього віку і трапляється з приблизно однаковою частотою в усіх вікових групах – від 21 до
75 років.
• Від насильства на роботі збоку керівника однаковою мірою потерпають і чоловіки, і жінки, проте є ґендерні відмінності у формах його вияву. Найчастіше і чоловікам, і жінкам погрожують звільненням, пониженням по службі чи іншими санкціями. Але окрім того, жінки додатково потерпають від знущань, сексуальних домагань, сексуальної наруги, натяків на можливість зв’язку сексуального характеру.
• Від насильства на вулиці в кількісних показниках дещо більше потерпають чоловіки, ніж жінки, і насильство щодо чоловіків вивляється переважно у формі побиття, словесних образ та морально-етичних принижень. Серед жінок, які пережили насильство щодо себе на вулиці, 48% зазнали сексуальних домагань,
23% – сексуальної наруги.
• Чоловіки вдвічі частіше за жінок зазнають такої форми насильства, як експлуатація праці, хоча витрачають вдвічі менше часу за жінок на неоплачувану домашню
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
84
роботу. Це свідчить проте, що жінки не вважають домашню роботу експлуатацією праці, а справжньою роботою в суспільстві вважається лише оплачувана робота. Основною причиною того, що сексуальне насильство часто залишається прихованим, є страх або сором перед оточенням, й у цьому чоловіки і жінки одностайні. Іншою причиною називають страх помсти збоку нападників/кривдників, який дещо більш вагомий для жінок, ніж для чоловіків (25% і 19% відповідно).
3.5.4. Проблеми сьогодення
Аналіз результатів нашого дослідження дає змогу виявити таку ієрархію проблем сьогодення в українському суспільстві (за зменшенням їх значущості на перше місце виходить стурбованість рівнем матеріальної забезпеченості
− 49% громадян багатьох
(23%) хвилює проблема майбутнього власних дітей,
19% стурбовані станом особистого здоров’я, тоді як станом здоров’я близьких людей переймаються 14%, 9%. стурбовані відносинами в родині (див. діаграму 3.5.1). Серед інших відповідей мали місце такі проблеми висок цiни на нерухомiсть (8%), неналежна якiсть медичних послуг (7%), вiдсутнiсть власного житла (7%), необхiднiсть ремонту власної квартири/будинку (6%) тощо.
Діаграма 3.5.1. Розподіл відповідей
респондентів на запитання Що Вас найбільше
турбує на сьогоднішній день, %*
*Сума відсотків відповідей може перевищувати 100, оскільки респонденти могли обирати кілька варіантів відповідей.
Як бачимо, результати дослідження щодо проблем сьогодення свідчать про тенденцію стурбованості матеріальною забезпеченістю, майбутнім власних дітей, станом власного здоров’я та здоров’я близьких, а також відносинами в родині. Розглянемо рейтинг основних проблем сьогодення для чоловіків та жінок (див. діаграму 3.5.2). Як чоловіків, такі жінок сьогодні передусім турбує рівень власної матеріальної забезпеченості (48% і 49% відповідно, матеріальної забезпеченості
матеріальної забезпеченості
причому його важливість суттєво залежить відвіку. Максимальний рівень стурбованості рівнем власної матеріальної забезпеченості спостерігається і серед чоловіків, і серед жінок вікової групи від 18 до 30 років
(72% чоловіків та 67% жінок, тобто в той період, коли всім ї, як правило, є неповнолітні діти. Причому найбільш стурбовані рівнем власної матеріальної забезпеченості чоловіки та жінки з неповною середньою освітою
(68% та 64% відповідно. Трохи менше стурбовані ті, хто має вищу освіту (59% чоловіків та 58% жінок. Водночас можна стверджувати, що розбіжності у відповідях мешканців різних типів поселень незначимі. Відповідно, до місця проживання рівень стурбованості зданої проблеми такий найбільш стурбовані особи, які проживають в сільській місцевості (70% чоловіків та
59% жінок, дещо менш стурбованими є городяни (65% та 64% відповідно, найменш стурбованими виявилися жителі обласних центрів (57% та 65% відповідно.
Діаграма 3.5.2. Розподіл відповідей
респондентів на запитання Що Вас найбільше
турбує на сьогоднішній день, залежно від
статі,
статі
статі %*
*Сума відсотків відповідей може перевищувати 100, оскільки респонденти могли обирати кілька варіантів відповідей.
Майбутнє власних дітей важливіше для жінок (27%), ніж для чоловіків (19%). Якщо проаналізувати вікові особливості чоловіків і жінок щодо їхньої стурбованості майбутнім власних дітей, то спостерігається цікава картина лише 15% чоловіків віком від 18 до 30 років стурбовані ним, тоді як частка жінок цієї вікової категорії, стурбованих майбутнім своїх дітей, становить 27%. Якщо розглянути вікову групу від 31 до 50 років, то цей показник серед чоловіків значно підвищується і становить 34%. Водночас серед жінок цієї вікової групи рівень стурбованості також збільшується – до 41%. За результатами дослідження, рівень стурбованості майбутнім власних дітей знижується і серед чоловіків, і серед жінок, старших 51 року (25% та 31% відповідно. Як бачимо, впродовж всього життя жінки незалежно відвіку більш стурбовані майбутнім своїх дітей, ніж чоловіки.
Стурбованість станом особистого здоров’я посідає третє місце серед проблем сьогодення і серед чоловіків, і серед жінок особистим здоров’ям стурбовані 17% чоловіків та 21% жінок. Якщо ми розглянемо цю проблему у віковому розрізі, отримаємо таку картину найбільш стурбованими особистим здоров’ям є чоловіки (32%) та жінки (30%) віком від 51 року і більше. Але якщо для жінок стан власного здоров’я залишається важливою складовою впродожв усього життя, то серед відповідних вікових категорій для чоловіків цей показник дещо нижчий (див. табл. 3.5.16).
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ЩОДО ҐЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ ТА СТАВЛЕННЯ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ
85

Таблиця 3.5.16. Розподіл відповідей
респондентів щодо стурбованості власним
здоров’ям залежно відвіку, %
Стать респондентів
18-30
років
31-50
років
51 рік
і
більше
Чоловіки
16 20 Жінки
24 24 Залежно від місця проживання відповіді щодо стурбованості власним здоров’ям розташувалися так див. табл. 3.5.17).
Таблиця 3.5.17. Розподіл відповідей
респондентів щодо стурбованості власним
здоров’ям залежно від місця проживання, %
Стать
респондентів
Обласний
центр
Інше
місто
Село
Чоловіки
23 23 Жінки
39 21 Отже, найбільш стурбованими станом власного здоров’я є жінки (39%), які проживають в обласних центрах, та чоловіки (24%), які проживають у сільській місцевості, а найменш стурбованими – жінки з інших міст (21%). Рівень стурбованості власним здоров’ям чоловіків, які мешкають в обласних центрах та інших містах, є однаковим і дорівнює 23%. Водночас якщо станом власного здоров’я більше стурбовані жінки, то станом здоров’я близьких більше стурбовані чоловіки (15% чоловіків і 13% жінок, хоча відмінності недуже суттєві.
Відносинами в родині стурбовані 11% жінок та 7% Відносинами в родині
Відносинами в родині
чоловіків. Цілком природно, що відносинами в родині найбільш стурбовані вікові групи респондентів від 31 до
50 років (13% чоловіків та 16% жінок) та “51 рік і більше
(9% та 12% відповідно. Для вікової групи 18–30 років цей показник є найнижчим і становить 8% серед чоловіків. Серед жінок цієї вікової категорії цей показник майже не відрізняється від властивого іншим віковим категоріям і становить 15%. Залежно від місця проживання відповіді респондентів щодо стурбованості відносинами в родині розмістилися наступним чином (див. табл. 3.5.18): найбільш стурбованими є мешканці обласних центрів (12% чоловіків та 21% жінок найменш стурбованими – чоловіки, які мешкають в селах (8%), та жінки, які проживають в інших містах
(10%).
Таблиця 3.5.18. Розподіл відповідей
респондентів щодо стурбованості відносинами
в родині залежно від місця проживання, %
Стать
респондентів
Обласний
центр
Інше
місто
Село
Чоловіки
12 11 Жінки
21 10 Висновок. Ґендерні відмінності лише частково виявляються в оцінках проблем сьогодення. І чоловіки
(48%), і жінки (49%) схильні вбачати врівні власної матеріальної забезпеченості основну проблему сьогодення. Отримані в перебігу дослідження дані свідчать про недостатню увагу чоловіків до майбутнього власних дітей. Частка чоловіків, які стурбовані майбутнім власних дітей, становить 19%, тоді як частка жінок – 27%.
3.5.5. Екологічні проблеми
Сучасна екологічна ситуація складалася стихійно в перебігу діяльності людей, спрямованої на задоволення їхніх потреб. Людина досягла висот сучасної цивілізації завдяки тому, що постійно змінювала природу відповідно до своїх цілей. Люди досягали цілей, на які розраховували, але одержували екологічні наслідки, яких не очікували. Аналізуючи відповіді респондентів на запитання Чи замислювалися Ви коли-небудь над екологічними проблемами Вашої місцевості, можна констатувати так відповіли 68% чоловіків та 75% жінок, варіантні обрали 15% чоловіків та 11% жінок, завагалися з відповіддю 17% чоловіків та 14% жінок. Причому чоловіки більше замислюються над екологічними проблемами у віці 51 рік і більше, тоді як жінки найбільше переймаються проблемами навколишнього середовища у віці від 31 до 50 років (див. табл. 3.5.19).
Таблиця 3.5.19. Розподіл відповідей
респондентів на запитання Чи замислювалися
Ви коли-небудь над екологічними проблемами
Вашої місцевості залежно відвіку, %
Варіанти відповідей
Чоловіки Жінки
18–30 років
Так
66 Ні
21 Важко відповісти
13 13
31–50 років
Так
66 Ні
14 Важко відповісти
19 12
51 рік і більше
Так
71 Ні
12 Важко відповісти
17 Більш чутливими до екологічних проблем є респонденти, які мешкають в містах. Цей показник становить 74% для чоловіків та 83% для жінок. Друге місце займають жителі обласних центрів. Так, позитивну відповідь дали 70% чоловіків та 77% жінок. І найменша частка тих, хто замислюється над екологічними проблемами, проживає в селах 60% та 65% відповідно див. табл. Варто зауважити, щонайбільше чоловіків із повною середньою освітою (70%) дали відповідь Так, тоді як серед жінок цей показник є найбільшим серед тих, хто має неповну вищу освіту (83%). Найменше переймаються екологічними проблемами місцевості, девони проживають, чоловіки з середньою спеціальною освітою та жінки з вищою освітою (14% та 9% відповідно.
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
86

Таблиця 3.5.20. Розподіл відповідей
респондентів на запитання Чи замислювалися
Ви коли-небудь над екологічними проблемами
Вашої місцевості залежно від місця
проживання, %
Варіанти відповідей
Чоловіки
Жінки
Обласний центр
Так
70 Ні
19 Важко відповісти
11 12
Інше місто
Так
74 Ні
8 Важко відповісти
18 10
Село
Так
60 Ні
21 Важко відповісти
19 Загалом можна сказати, що більшість і чоловіків, і жінок замислюються над екологічними проблемами, але коли мова заходить про участь у якихось соціальних заходах, пов’язаних з вирубуванням сусіднього парку чи погіршенням стану питної води, то бажаючих взяти участь у них зовсім небагато. Таку демонстраціях, пов’язаних із цими проблемами, готові взяти участь у будь-якому разі лише 20% чоловіків та 28% жінок. Для 26% чоловіків та 27% жінок – це питання наявності вільного часу для участі в демонстрації а для 27% чоловіків та 23% жінок
– питання настрою. Варіант радше ні обрали 22% чоловіків та 18% жінок. Однозначно не брали б участі, бо це мене не обходить, 6% чоловіків і 5% жінок. Найвища частка респондентів, які у будь-якому разі долучилися б до демонстрації з приводу вирубування сусіднього парку чи погіршення стану питної води, становить 26% для чоловіків та 29% для жінок віком від
51 року (див. табл. 3.5.21). Найнижчу готовність щодо участі в демонстрації висловили мешканці обласних центрів (13% чоловіків та 23% жінок. У будь-якому разі готові брати участь у демонстрації мешканці інших міст. Цей показник становить 24% для чоловіків та 32% для жінок (див. табл.
3.5.22). Таким чином, відповідно до результатів опитування жінки (75%) частіше замислюються над екологічними проблемами, ніж чоловіки (68%). І на практиці вони більшою мірою готові до участі в масових заходах наприклад, демонстраціях 28% жінок готові взяти участь у демонстрації у будь-якому разі, тоді як відповідна частка серед чоловіків становить 20%. Це дає підстави сприймати жінок як екологічно більш свідомих членів суспільства, ніж чоловіків. Урахування такого явища, можливо, могло б допомогти суспільству перейти до екологічно безпечного сталого господарювання за умови належного визнання й підтримки внеску жінок в управління природними ресурсами і охороною природи.
Таблиця 3.5.21. Розподіл відповідей респон-
дентів на запитання Якби Ви дізналися про
демонст рацію з приводу вирубування сусідньо-
го парку чи погіршення стану питної води, то
чи взяли б Ви уній участь залежно відвіку, %
Варіанти відповідей
Чоловіки
Жінки
18–30 років
Так, у будь-якому разі Так, якби мав(ла) на це час Важко сказати, все залежало б від настрою Радше ні
21 Однозначно ні, мене це не обходить 4
31–50 років
Так, у будь-якому разі Так, якби мав(ла) на це час Важко сказати, все залежало б від настрою Радше ні
23 Однозначно ні, мене це не обходить 5
51 рік і більше
Так, у будь-якому разі Так, якби мав(ла) на це час Важко сказати, все залежало б від настрою Радше ні
20 Однозначно ні, мене це не обходить 5
Таблиця 3.5.22. Розподіл відповідей респондентів
на запитання Якби Ви дізналися про демонстра-
цію з приводу вирубування сусіднього парку чи
погіршення стану питної води, то чи взяли б Ви уній участь залежно від місця проживання, %
Варіанти відповідей
Чоловіки
Жінки
Обласний центр
Так, у будь-якому разі Так, якби мав(ла) на це час Важко сказати, все залежало б від настрою Радше ні
27 Однозначно ні, мене це не обходить 5
Інше місто
Так, у будь-якому разі Так, якби мав(ла) на це час Важко сказати, все залежало б від настрою Радше ні Однозначно ні, мене це не обходить 6 3
Село
Так, у будь-якому разі Так, якби мав(ла) на це час Важко сказати, все залежало б від настрою Радше ні Однозначно ні, мене це не обходить 7
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ЩОДО ҐЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ ТА СТАВЛЕННЯ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ
87
Опитування громадської думки щодо ґендерних стереотипів і ґендерних проблем підтверджує наявність ґен- дерної нерівності в українському суспільстві, яка полягає в непропорційній представленості обох статей у різних сферах життя, різній оплаті праці жінок і чоловіків, існуванні стійких ґендерних стереотипів із яскравим патріар- хатним забарвленням, виявах насильства та дискримінації за статевою ознакою тощо. Усе це суттєво обмежує як доступ представників однієї статі до матеріальних ресурсів, такі їхні можливості повноцінно реалізувати себе у різних царинах суспільного життя.
Чоловіки й далі обіймають непропорційну кількість керівних державних та адміністративних посад, отримують більшу заробітну плату, посилаючись на відсутність дискримінаційних утисків стосовно жінок. Унаслідок поширеного в суспільстві стереотипу політика – нежіноча справа жінкам набагато важче, ніж чоловікам, стати депутатами чи посісти відповідальні керівні посади. І хоча жінки куди частіше за чоловіків наголошують ускладненість обіймання ними керівних посад, чоловіки стверджують, що кар’єрне просування не залежить від статі. Громадська думка фіксує доволі чіткий розподіл владних повноважень жінок і чоловіків в українському суспільстві, який виявляється втому, що чоловіки мають більше владних повноважень у сферах роботи і соціально-політичного життя, а жінки – у сфері сімейних відносин. Лише третина українського населення схильна стверджувати, що влада між чоловіками і жінками в різних сферах суспільного життя розподілена рівномірно, проте серед чоловіків така думка поширена значно більше, ніж серед жінок. Чим вищий рівень керівної посади, тим більша частка населення віддає перевагу у призначенні на неї чоловіка, а не жінки. Так, на посаді Президента України схильні бачити тільки чоловіка 47%; Прем’єр- міністра України – 42%; Голови Верховної Ради України
– 44% громадян. Відповідно, частки тих, хто схильний бачити на вказаних посадах представників жіночої статі, становлять 19%; 16%; 9%. Мірою зменшення політичної ваги посади збільшується частка громадян, які вважають за можливе довірити посаду представникам обох статей. Більшість населення України також вважає, що чоловіки мають ширший доступ до державних коштів та майна, ніж жінки. Причому чим вищий рівень освіти громадян, тим більше вони переконані у наявності дисбалансу в доступі жінок і чоловіків до матеріальних ресурсів, тим більша серед них частка тих, хто вважає, що більшістю матеріальних цінностей володіють чоловіки. Водночас стосовно доступу до сімейного бюджету більшість громадян стверджують, що жодної дискримінації тут не існує.
Сьогодні громадська думка продовжує відтворювати найгірші стереотипи
ґендерного сприйняття управлінських функцій у соціумі, коли традиційні сфери життєдіяльності – сім’я, культура, охорона здоров’я тощо мають залишатися лише за жінками, а рештою, часом технологічно складнішими сферами економікою, підприємництвом, політикою тощо, можуть успішно займатися тільки чоловіки. Декларована теза немає відмінності втому, хто очолюватиме ту чи ту галузь виробництва, має фактично дискримінаційне впровадження її на практиці, оскільки у більшості випадків на ключових керівних посадах населення воліє бачити чоловіків. Попри наявність ґендерних відмінностей у перешкодах на шляху кар’єрного зростання жінок і чоловіків існують й інші причини, які не залежить від статі, зокрема недостатній рівень професіоналізму в певній сфері. Заданими дослідження, чоловікам більше, ніж жінкам, бракує достатнього рівня освіти й професіоналізму (досвіду та знань. На противагу цьому жінкам заважають здійснювати кар’єру сімейні обов’язки перебування у декретній відпустці, наявність сім’ї та дітей. Також жінки частіше за чоловіків потерпають від упередженості керiвництва щодо висунення їх на керiвнi посади (навiть якщо професiйний рiвень жiнки- працiвника рiвний або вочевидь вищий, нiж у її колеги- чоловiка). З іншого боку, дослідження висвітлило питання ґен- дерного сприйняття політичних партій, зафіксувавши домінантну байдужість населення до статі політичного лідера, співвідношення жінок та чоловіків у списках політичних об’єднань, а також публічної діяльності партій з встановлення ґендерного паритету в Україні. До того ж, відсутня масова підтримка рішення досягнення ґендер- ного паритету в законодавчій владі шляхом штучного визначення пропорцій чоловіків і жінок у складі політичних партій. Серед тих, хто цікавиться питанням ґендерного балансу складів політичних партій, більшість становлять досвідченій освічені люди. Утім, назагал для більшості населення наявність жінок у списках політичних партійне є вирішальним чинником для їх підтримки.
Результати дослідження свідчать, що українське суспільство поки далеке від егалітарного, що особливо позначається на сферах соціально-трудових і сімейних відносин. Чоловіка й досі переважна більшість опитаних визначають як головусім ї, який має повністю забезпечувати родину. При цьому вони визнаються кращими керівниками, більшості з яких притаманні такі якості професіоналізм, політична культура, одначе, своєю чергою, ще й кар’єризм, брутальність та зарозумілість, імітація трудової діяльності. У розподілі ролей усім ї чоловік визначається таким, котрий радше виконує функцію матеріального забезпечення та керівництва в родині, при цьому вважається, що він поряд із жінкою має брати участь у вихованні дітей, збереженні сімейного вогнища, роботів домашньому господарстві. Але за такої досить ідеальної картини існують певні нюанси чоловіку ролі вихователя дітей визнається меншістю населення порівняно з жінкою і тим варіантом, коли обоє батьків займаються цією справою (цей випадок визначається як найбільш прийнятний, відповідно до цього населення розподілилося майже порівну на тих, хто виступає за розподіл відпустки по догляду за дитиною між чоловіком та жінкою, й тих, хто заперечує це. Але в реальності мізерна кількість чоловіків бере таку відпустку. Ще однією відмінністю ролі чоловіків при розподілі сімейних обов’язків є те, що вони справді витрачають значно менше часу на хатню роботу, а отже, домашні справи лягають на плечі жінок. Звісно, мало хто заперечує право жінки реалізувати себе в суспільній сфері, але сприяння її трудовій діяльності відсутнє. Зокрема, за умов виходу на роботу на жінку лягає подвійне (робота – дім, а подекуди й потрійне робота – дім – діти) навантаження. Більшість жінок від-
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
88
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
88
працьовує по дві зміни на добу (на роботі й удома. Але для більшості це є необхідністю через потребу матеріального забезпечення сім’ї, що є основним мотивом дострокового (до настання дитиною х років) виходу на роботу жінок, а також вагомим аргументом при розгляді питання щодо народження (ще однієї) дитини. Однак вихідна роботу не завжди сприяє відчутному поліпшенню матеріальних умов життя жінок та їхніх родин, оскільки вони працюють на менш оплачуваних посадах, ніж чоловіки. Причиною цього респонденти визначають зайнятість у таких економічних сферах, які є менш оплачуваними. За такого суспільного порядку громадяни неоднозначно сприймають введення паритетної відпустки по догляду за дитиною для обох батьків, що було б логічним з огляду нате, що, на думку респондентів, жінка меншою мірою здатна забезпечити родину, тож загалом таке завдання покладається на чоловіка.
Отже, в сучасному українському суспільстві, попри проголошену ґендерну рівність, існують стереотипи, що формують статево-рольові очікування, які, своєю чергою, заважають її настанню. Зокрема, вони перешкоджають рівному доступу чоловіків та жінок до керівних посад
– жінка вважається кращим виконавцем, ніж керівником, чоловіки – навпаки. Це можна зафіксувати через наявність у свідомості більш як 50% громадян поділу професійна чоловічі та жіночі. Перші, як правило, пов’язані з фізичною працею, роботою з різними механічними пристроями, керуванням транспортом другі більше відповідають сфері послугу секторі освіти, медицини та індустрії краси. Недуже схвальним є ставлення до жінок, які займаються підприємницькою діяльністю, особливо великим бізнесом, що, ясна річ, негативно відбивається на підприємницькій активності більшості населення України, а це, своєю чергою, негативно впливає на розвиток економіки. Загалом тенденція, хоча й неявна, є такою, що жінці все одно відводиться місце для самореалізації у сфері сім’ї, зокрема в народженні дітей, їх вихованні, загалом уведенні домашнього господарства. Відтак можна сказати, що в сучасному українському суспільстві наявні ґендерні стереотипи у сфері соціально-трудових відносин і значним є їхній вплив на розподіл ролей у родині.
Окрім того, слід пам’ятати, що ґендерні стереотипи українського суспільства належать до явищ культурного порядку і сформувалися під впливом конкретних історичних, політичних та соціально-економічних умов. Маючи соціальну природу, ґендерний стереотип виступає певним результатом соціально-культурних норм та очікувань, виконуючи низку соціальних функцій. І у виконанні цих функцій відбивається детермінована залежність між чоловіками й жінками різного соціального статусу, різного вікуй освітнього рівня, різних регіонів проживання і навіть різних типів поселень. Унаслідок безлічі таких взаємодій ґендерну картину сучасного українського суспільства не можна визначити як цілком однорідну й чітко структуровану, оскільки часом вона характеризується полярними ґендерними стереотипами, притаманними для жителів окремих регіонів або різних соціальних груп.
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ЩОДО ҐЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ ТА СТАВЛЕННЯ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ
89

ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
90

Розділ 4. КОНТЕНТ-АНАЛІЗ МАТЕРІАЛІВ УДРУКОВАНИХ
ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПІД КУТОМ ҐЕНДЕРНИХ
ВІДНОСИН
ВІДНОСИН
Основна мета проведеного контент-аналізу ЗМІ полягала в отриманні об’єктивної інформації щодо специфіки висвітлення в них ґендерної проблеми та ґендерних стереотипів. Генеральну сукупність дослідження становили загальноукраїнські та регіональні видання преси, обстежені вибірково, причому вибіркова сукупність побудована з використанням імовірнісних процедур, що дає підстави говорити про репрезентативність отриманих результатів. За метод збирання даних було використано аналіз документів, нарізних етапах дослідження послідовно застосували кількісні та якісні методики, а також техніки традиційного та формалізованого аналізу документів. Аналіз даних здійснювали статистичними методами, що містили описову статистику, статистичний аналіз зв’язків таза- лежностей. Одиницями спостереження виступали інформаційні матеріали (статті) в номерах загальноукраїнських та регіональних видань преси, з контекстами, що ілюстрували ґендер, ґендерні проблеми та перспективи, ґен- дерні практики та ґендерні стереотипи. Категоріальна модель предмета аналізу відображала специфікуй основні характеристики об’єкта дослідження. Час, що його охоплювало дослідження, дорівнював 7 календарним місяцям, – від 1 січня 2006 року до 31 липня 2006 року. Інструментарій дослідження містив 93 ознаки. У дослідженні використано випадковий імовірнісно- систематичний простий відбір одиниць спостереження відбір одиниць аналізу з генеральної сукупності здійснювали в один етап, із використанням статистичного випадкового вибору одного об’єкта (числа періодичного видання) з основи вибірки (списку регіональних таза- гальноукраїнських видань друкованих ЗМІ, із подальшим залученням кроку (відбір кожного го числа видання. Таким чином, вибіркова сукупність була сформована з 25% інформаційних матеріалів, що вийшли друком із 1 січня 2006 року до 31 липня 2006 року, в п’яти областях України (Львівській, Київській, Одеській, Донецькій, Житомирській, АР Крим там. Києві (див. табл. 4.1.1).
Таблиця 4.1.1. Характеристика вибіркової
сукупності (N = 230)
Кількість відібра-
них інформацій-
них матеріалів
(N = 230)
Видання за регіоном розповсюджен-
ня
Регіональні видання
Заг
ально-
укр
аїнські
вид
ання
Львівськ
а
облас
ть
Київськ
а
облас
ть
О
деськ
а
облас
ть
Д
онецьк
а
облас
ть
Д
онецьк
а
Д
онецьк
а
Жи
то
мир-
ськ
а облас
ть
Жи
то
мир-
Жи
то
мир-
АР Крим
м Київ
95 35 13 13 24 7
14 29
n = Частка у вибірковій сукупності, %
41 15 6
6 10 3
6 13 Кожному інформаційному матеріалу, що потрапив до вибіркової сукупності, було присвоєно інформаційний ранг, який визначав місце його локалізації на шпальтах періодичного видання. За результатами дослідження, контексти, що ілюструють ґендер, ґендерні проблеми та перспективи, ґендерні практики та ґендерні стереотипи у загальноукраїнських друкованих виданнях мають інформаційний ранг, що дорівнює 3, інформаційний ранг матеріалів регіональних видань дорівнює 2,9, матеріалів, ідентифікованих як “ґендерні” в щотижневих друкованих виданнях – 2,9, у щоденних – 3. Така сталість інформаційних рангів матеріалів преси дає всі підстави стверджувати, що незалежно від ареалу розповсюдження періодичного видання та періодичності його виходу, редакційна політика бронює площу друку матеріалів, що містять
ґендерні контексти, з другої по шосту сторінку друкованого видання, тобто локалізує матеріали, об’єктами яких є чоловіки або жінки (їхні життєві історії, проблеми, особливості поведінки, як правило, всередині числа. Беручи до уваги середні значення інформаційних рангів друкованих матеріалів, присвячених ґендерній проблематиці за регіонами, можна дійти висновку щодо міри актуальності ґендерного дискурсу в інформаційному просторі кожного регіону, що конструюється друкованими ЗМІ. Найактуалізованішим ґендерний дискурс, зважаючи на середнє значення рангу інформаційного матеріалу та середнє значення сторінки, на який розміщено публікації ґендерного характеру, є в Одеській області та
АР Крим. Середні показники популярності друкованих матеріалів, присвячених ґендерній проблематиці, характерні для Києва та Донецької області. Найнижчі, порівняно з іншими регіонами, середні показники популярності друкованих матеріалів, присвячених ґендерній проблематиці у Львівській, Київській та Житомирській областях (див. рис. 4.2.1).
Рис. 4.2.1. Актуальність ґендерної
проблематики в регіональних друкованих ЗМІ
(інформаційні ранги публікацій з ґендерної


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   27


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал