Програма рівних можливостей проон інститут соціології нан україни Центр соціальних експертиз




Сторінка15/27
Дата конвертації16.12.2016
Розмір5.45 Kb.
ТипПрограма
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   27
Таблиця 3.4.18. Уявлення громадян проте,
хто з членів родини має більше займатися
вихованням дітей, залежно від статі респонден-
тів, N = 1791, %
Чоловіки
Жінки
У середньому
за масивом
Чоловік
5 Жінка 23 Обидва 67 Жоден Важко відповісти 5
5
Преференції щодо статевої належності вчителя
власної дитини. Індикатором наявності певного образу того, представник якої статі має опікуватися дітьми, є також уявлення про статеву належність вчителя/вчительки дитини – другої мами. Результати дослідження свідчать, що чіткого образу вчителя (хто має бути вчителем – чоловік чи жінка) не існує. 57% населення погоджуються, що ним може бути як чоловік, такі жінка. Але якщо порівняти частки тих, для кого стать вчителя має значення, то виявиться, що частка населення, яка бачить у цій ролі жінку, вдвічі більша за частку тих, хто бачить учителем чоловіка.
Відпустка по догляду за дитиною. Україна, подібно до більшості країн світу, має ґендерно чутливе законодавство стосовно відпусток по догляду за дітьми
53
Як чоловіки, такі жінки мають право брати відпустку по догляду за дітьми, а в разі хвороби перебувати вдома, отримуючи виплати за лікарняним листом. Але важливим для здійснення таких дій як чоловіками, такі жінками є суспільне сприйняття фактів використання чоловіками й жінками відпусток по догляду за дитиною. З метою виявлення цього ставлення одним із запитань до респондентів було Хто з членів родини має брати відпустку по догляду за дитиною?”.
Відповіді на нього показали 66% населення переконане, що відпустку по догляду за дитиною має брати жінка 20% вважають, що це мають робити обоє батьків
6% гадають, що це має робити чоловік. Характерно, що частки чоловіків і жінок, які погоджуються, що надавати відпустку по догляду за дитиною слід її батькові, майже однакові.
Ставлення щодо надання відпустки по догляду за
дитиною чоловіку та дружині. Визначення суспільством винатково жінки як такої, яка має брати відпустку по догляду за дитиною, є досить жорстким, оскільки жінка витрачає значну частину свого життя на догляд за дитиною і не може (за відсутності підтримки) повною мірою реалізувати себе в суспільному житті. При цьому позиція більшості населення щодо розподілу відпустки між чоловіком і жінкою є невизначеною у багатьох країнах. Загалом визначення відповідності законодавчо встановленого терміну відпустки по догляду за дитиною й оптимальної тривалості відпустки для представників обох статей необхідне в разі впровадження соціально зорієнтованої державної політики у цій сфері. З метою виявлення уявлень громадян про оптимальну тривалість відпуски по догляду за дитиною для чоловіків і жінок ми звернулися до респондентів із відповідним запитанням. Розподіл відповідей на нього показав, що оптимальну тривалість відпустки по догляду за дитиною для жінок респонденти визначають нарівні х та понад х років. Причому відповіді чоловіків і жінок є одностайними. Для чоловіка відпустка респондентами не передбачається – проте, що він немає брати відпустки, заявили 38% жінок і 52% чоловіків. Назагал вибір тривалості відпустки жодним чином не детермінується статевою належністю респондентів.
Реальна тривалість терміну відпустки по догляду
за дитиною. Реальна відпустка по догляду за дитиною не завжди відповідає визначеній законодавством. Модаль-
53 Кайлова О.В. Опыт семейной политики в странах Европейского Союза: система родительских отпусков // Политика народонаселения: настоящее и будущее: Четвертые
Валентеевские чтения: Сборник докладов. Кн. 2 / Ред. В.В.Елизаров, В.Н.Архангельский.
– М. : МАКС Пресс, 2005. – С. 15–20.
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
72
ні значення реальної тривалості відпустки по догляду за дитиною у респондентів перебувають у межах від 9 місяців до 3 років. Дещо менше респондентів пропонують надавати відпустку понад три роки. При цьому серед чоловіків назвали термін від 2 тижнів до 1 місяця, тоді як серед жінок лише 2%. Третина чоловіків зазначили, що не брали б відпустки по догляду за дитиною.
Основні причини виходу на роботу після народ-
ження дитини. Для всіх освітніх, вікових, батьківських та поселенських груп основними причинами виходу на роботу представники обох статей назвали необхідність заробляти гроші (30%), завершення терміну відпустки (9%). Значущими, але другорядними були визначені бажання активного спілкування з колегами та іншими людьми
(3%), бажання займатися улюбленою справою (2%) тощо. Суттєвого впливу освіти, віку, наявності дітей, типу поселення на відповіді респондентів не зафіксовано.
Суміщення відпустки по догляду за дитиною із
зайнятістю у домашньому господарстві або надомною працею. Більшість жінок і чоловіків (загалом 52% населення) поєднують відпустку по догляду за дитиною з роботою в домашньому господарстві або надомною працею. Проте таке поєднання видів діяльності частіше характерне для жінок, ніж для чоловіків (19% чоловіків і
72% жінок.
Оцінка
частки
сімейного
бюджету,
що
витрачається на продукти харчування. Необхідність виходу на роботу через необхідність заробляти гроші може бути підтверджена недостатнім фінансовим забезпеченням родини. Показником фінансового стану сім’ї є частка бюджету, яку вона витрачає на продуки харчування. Значними є обсяги витрат сімейного бюджету на купівлю продуктів харчування 30% населення витрачають на них половину бюджету, 20%
– майже весь бюджет, а 19% – третину. Такий розподіл сімейних бюджетів свідчить про недостатню матеріальну забезпеченість більшості родин, причому це характерне для всіх обстежених областей України.
Таблиця 3.4.19. Бажана оптимальна тривалiсть
вiдпустки по догляду за дитиною для чоловiкiв
та жiнок, %
Оцінювані позиції
Для жінок
(n = 1592)
Для
чоловіків
(n = 1701)
Менше 1 тижня 6
Вiд 1 тижня до 1 мiсяця
2 7
Вiд мiсяця дох мiсяцiв
1 6
Вiд х доти мiсяцiв
1 3
Вiд ти доти мiсяцiв
3 2
Вiд ти мiсяцiв до 1 року 3
Вiд го року до 1,5 рокiв
6 3
Вiд 1,5 рокiв до 2 рокiв
11 5
Вiд 2,5 до 3 рокiв
33 10
Бiльш як 3 роки Не мають брати вiдпустки по догляду за дитиною 45
Iнше
1 2
Таблиця 3.4.20. Реальний час, через який
опитані жінки й чоловіки вийшли на роботу/
навчання після народження дитини, %
Оцінювані позиції
Жінки
(n = 694)
Чоловіки
(n = 191)
Вiд 2 тижнiв до 1 мiсяця
2 24
Вiд 1 мiсяця дох мiсяцiв
4 3
Вiд х доти мiсяцiв
7 9
Вiд ти доти мiсяцiв
6 4
Вiд ти мiсяцiв до 1 року 5
Вiд го року до 1,5 рокiв
16 5
Вiд 1,5 рокiв до 2 рокiв
16 5
Вiд 2,5 до 3 рокiв
16 5
Бiльш як 3 роки 8
Iнше
4 31
Таблиця 3.4.21. Оцінка громадянами частки
сімейного бюджету, що витрачається на
продукти харчування, залежно від статі
респондента,
N = 1780, %
Оцінювані позиції
Чоловіки
Жінки
У
середньому
за масивом
1/20 1
2 1
1/10 2
1 1
1/5 7
4 6
1/4 14 10 12 1/3 19 19 19 1/2 29 30 Майже весь бюджет 23 Важко сказати/Не знаю 11 12
Таблиця 3.4.22. Умови, за яких чоловіки й жінки
мали б розглядати питання про народження
дитини, %
(N = 1794)
Варіанти відповідей
Варіанти відповідей
Чоловіки
Жінки
Пiсля пiдвищення власного матерiального добробуту матерiального добробуту За наявностi постiйної роботи
За наявностi постiйної роботи За умов регулярної виплати зарплати
За умов регулярної виплати зарплати За умов гнучкішого графiка власної зайнятостi
1 3
Пiсля отримання власного житла
Пiсля отримання власного житла У разі поліпшення вiдносин з чоловiком/дружиною чоловiком/дружиною
4 За умови меншого навантаження на робот робот За умови допомоги по дому
За умови допомоги по дому За умов розширення житлової площ
(квартири/будинку)
(квартири/будинку)
5 За умов проходження лiкування
За умов проходження лiкування
2 У разі поліпшення екологiчної ситуацiї
У разі поліпшення екологiчної ситуацiї
3 За умов посилення соцiального захисту материнства i дитинства материнства i дитинства Важко вiдповiсти
15 Незалежно н вiд чого 8
Iнше
3 3
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ЩОДО ҐЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ ТА СТАВЛЕННЯ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ
73

Умови щодо розгляду питання про народження
дитини. Індикатором того, чого, крім фінансової забезпеченості, бракує родині в сімейному житті, зокрема для народження дитини (що є актуальним для України з огляду на демографічну кризу, є умови, за яких сім’я може розглядати це питання. Найголовнішим чинником, що впливає на рішення громадян мати або не мати дитину, є матеріальний добробут. Цей чинник є найактуальнішим і для чоловіків, і для жінок (29% та 27% відповідно. На другому місці для чоловіків – загальні вагання щодо визначення умов, за яких можливе потенційне обговорення з приводу народження дитини. Для жінок конче важливими чинниками є посилення соціального захисту материнства і дитинства (13%) та наявність власного житла (11%).
Висновки
• Більшість населення України визначає працю в домашньому господарстві обов’язком обох партнерів. Причому таке уявлення притаманне більшою мірою жінкам, ніж чоловікам. Чимало громадян вважають це обов’язком жінки. Ведення домашнього господарства чоловікові довіряє найменша кількість респондентів. Найменш рівноправно налаштованими є молодь та мешканці обласних центрів, найбільш – люди зрілого віку та жителі сільської місцевості. Отже, назагал з цього питання декларується рівноправність.
• Попри такі уявлення жінки більше часу витрачають на хатню роботу, причому кількість часує прямо пропорційною вікуй обернено пропорційною рівню освіти й адміністративному статусу типу поселення респондентів.
• Більшість населення гадає, що берегти сімейне вогнище теж мають обидва партнери, але кількість їх серед чоловіків наближається до кількості тих, хто визначив це обов’язком жінки. Головування в родині, заробляння більшої частини коштів як жінки, такі чоловіки вважають переважно чоловічою справою.
• Відповідно ліпшим керівником жінки і чоловіки вважають чоловіків, а кращим виконавцем – жінку.
• Виховання дитини вважається справою обох батьків, удвічі менше респондентів вважають це справою жінки чоловічою справою це вважає мізерна частка громадян. Найбільше тих, хто вважає виховання дитини суто жіночою справою, є чоловіками віком
18–20 років, котрі не мають власних дітей. Найбільш рівноправно налаштовані з цього питання жінки, які мешкають у невеликих містах.
• Незважаючи на таке ставлення до виховання дітей, більшість громадян вважають, що відпустку по догляду за дітьми має брати саме жінка. Ідею щодо розподілу такої відпустки частіше підтримують жінки, хоча ставлення представників обох статей щодо цього не можна назвати чітко сформованим. Загалом реальна тривалість відпустки по догляду за дитиною є дещо меншою за законодавчо встановлену. Переважна більшість жінок виходить на роботу зароки після народження дитини. Найголовнішими причинами цього було зазначено необхідність заробляння грошей та завершення терміну відпустки. Ці причини підтверджуються тим, що більшість сімей витрачає у середньому половину свого бюджету на продукти харчування, що є вельми яскравим показником недостаньої фінансової забезпеченості та залученості жінок, які перебувають у такій відпустці, до надомної праці.
• Головними умовами народження ще однієї дитини є поліпшення матеріального добробуту, посилення соціального захисту материнства та дитинства й отримання власного житла.
3.5.1. Соціальні та моральні цінності
Ціннісна система людини – це цікава і завжди актуальна соціальна проблема, яку досліджують учені-фахівці із різних царин науки. У своєму дослідженні ми намагалися дослідити, чи існують відмінності між ціннісною системою чоловіків та жінок і в чому вони полягають (див. табл.
3.5.1). Респондентам незалежно від статі пропонували оцінити систему цінностей як жінок, такі чоловіків.
Таблиця 3.5.1. Перелiк найважливіших
цінностей для українських жінок і чоловіків
Цінності
Д
ля чоловiкiв,
N = 1747
Д
ля чоловiкiв,
Д
ля чоловiкiв,
Д
ля жiнок, N = 1751
Д
ля жiнок,
Д
ля жiнок,
Місц
е в сис
темі
ціннос
тей д
ля
Місц
е в сис
темі
Місц
е в сис
темі
чоловіків
ціннос
тей д
ля
ціннос
тей д
ля
Місц
е в сис
темі
ціннос
тей д
ля
Місц
е в сис
темі
Місц
е в сис
темі
жінок
ціннос
тей д
ля
ціннос
тей д
ля
Створення сiм’ї
Створення сiм’ї
49 80 2
1
Матерiальне забезпечення сiм’ї
Матерiальне забезпечення сiм’ї
51 35 Щастя власних дiтей
40 77 Власне здоров’я
Власне здоров’я
43 40 4
4
Вiдвертiсть у взаєминах
Вiдвертiсть у взаєминах 39 6
5
Наявнiсть постiйної роботи
Наявнiсть постiйної роботи 19 3
9
Спокiй i затишок у родинi
Спокiй i затишок уродин 3
Професiйне зростання
Професiйне зростання 8
7 13
Наявнiсть власного помешкання 14 Задоволення сексуальних потреб
Задоволення сексуальних потреб 10 8
12
Цiкава й творча робота
Цiкава й творча робота 16 11 Власний зовнiшнiй вигляд 37 16 Кохання 34 15 Добре харчування
Добре харчування 6
10 Участь у пiдприємницькiй дiяльностi
Участь у пiдприємницькiй дiяльностi
16 5
12 16
Цiкаве та веселе дозвiлля
15 6
13 Участь у громадському життi
Участь у громадському життi
13 6
14 Культурне та духовне самовдосконалення 10 17 12
Постiйне пiдвищення рiвня знань
Постiйне пiдвищення рiвня знань 7
16 14
Iнше
1 1
18 З огляду надані, наведені в таблиці 3.5.1, система цінностей людини суттєво різниться залежно від її статі. Так, для жінок на першому місці стоїть створення сім’ї. Хоча для чоловіків створення сім’ї майже так само важливе, які для жінок, але судячи з відповідей респондентів із переліку цінностей вона посідає друге місце, першість належить матеріальному забезпеченню сім’ї, тоді як для жінок матеріальне забезпечення сім’ї посідає сьоме місце. Велику різницю за шкалою цінностей демонструє позиція щастя власних дітей.
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
74
Так, для жінок це другий за важливістю компонента для чоловіків щастя дітей стоїть на п’ятому місці. Однаково важливим як для чоловіків, такі для жінок є здоров’я. Відвертість у взаєминах трохи важливіша для жінок, ніж для чоловіків. Спокій і затишок усім ї значно важливіший для жінок (третє місце в системі цінностей, ніж для чоловіків (десяте місце в системі цінностей. Крім цього, такий емоційний чинник як кохання дуже важливий для жінок, він посідає восьме місце, але не такий важливий для чоловіків, адже серед переліку цінностей посідає п’ятнадцяте місце. І навпаки, наявність постійної роботи для чоловіків стоїть на третьому місці, а для жінок – на дев’ятому.
Отже, можна дійти висновку, що система цінностей жінок переважно має чуттєво-емоційний характер, а система цінностей чоловіків – матеріально- прогностичний характер.
Окрім цього, дещо відрізняється система цінностей людини залежно від її сімейного статусу. Більш необхідним вважають створення сім’ї вдови/вдівці та респонденти, які перебувають в зареєстрованому шлюбі. Порівняно з ними меншою цінністю створення сім’ї вважають респонденти, які є офіційно розлученими і живуть окремо. Утім, вони найчастіше однією з головних цінностей вважають щастя власних дітей. Крім них, особливого значення цьому надають вдівці/вдови.
Залежно відвіку респонденти по-різному оцінюють власне здоров’я: чим старша людина, чи то жінка, чи то чоловік, тим більшою цінністю для неї є власне здоров’я. Система цінностей людини залежить від того, де вона проживає. Скажімо, професійне зростання є найважливішим для мешканців обласних центрів, а найменш важливим – для сільських жителів. Водночас існує різниця в оцінюванні респондентами цінностей залежно від регіону, в якому вони проживають. Так, для респондентів із Західної України (зокрема із Львівської області) створення сім’ї є куди важливішим, ніж для інших респондентів, особливо для жителів Східної України (зокрема Донецької області. Мабуть, тому для жителів Донецької області дуже важливим є професійне зростання, тоді як для мешканців Львівської області професійне зростання відіграє невелике значення.
Освіта також впливає на систему цінностей людини. Чим вищу освіту має людина, тим необхіднішою для неї є постійна робота (це однаковою мірою стосується чоловіків і жінок. Мірою підвищення рівня освіти респондента збільшується частка тих, хто вважає, що робота має бути цікавою та творчою. У процесі вивчення ціннісно-орієнтаційного світу людини ми намагалися з’ясувати, яким бачать свого партнера по шлюбу респонденти, які риси необхідні партнерові. Як видно з таблиці 3.5.2, найважливішими рисами характеру партнера по шлюбу мають бути) доброта і чуйність) відповідальність) мудрість) спокійність і врівноваженість) розважливість.
Однаково важливими для жінок і чоловіків є такі риси їхніх шлюбних партнерів, як розважливість, почуття гумору, ввічливість, тактовність, натомість лагідність та поступливість у партнері більшою мірою важливі для чоловіків, а щедрість – для жінок.
Таблиця 3.5.2. Важливі для громадян риси
характеру iдеального(ої) чоловiка/дружини, %
Оцінювані позиції Чоловіки
(n = 812)
Жінки
(n = 968)
У
середньому
за масивом,
N = 1780
Доброта, чуйнiсть
64 55 59
Вiдповiдальнiсть
28 49 39
Мудрiсть
30 34 32
Спокiйнiсть, урiвноваженiсть
30 23 26
Розважливiсть
25 26 Почуття гумору 20 21
Щедрiсть
14 28 21
Лагiднiсть, поступливiсть
25 9
16
Ввiчливiсть, тактовнiсть
15 15 15
Цiлеспрямованiсть
10 17 14
Рiшучiсть, настирливiсть
8 13 11
Ерудицiя
10 8
9
Довiрливiсть, наївнiсть
7 5
5
Емоцiйнiсть, вразливiсть
6 2
4
Iнше
3 3
3
Суворiсть
1 Існує певна різниця у відповідях респондентів залежно від рівня їхньої освіти. Так, респонденти із вищим рівнем освіти частіше вважають, що їхнім партнерам має бути притаманна цілеспрямованість. Респонденти із нижчим рівнем освіти (неповна, повна середня, частіше за інших віддають перевагу таким рисам партнера пошлю- бу, як доброта і чуйність.
Система цінностей респондентів змінюється залежно відвіку. Чим молодші респонденти, тим більше серед них тих, хто вважає, що їхні партнери по шлюбу мають бути щедрими, мати почуття гумору. Із віком ці ознаки людського характеру перестають бути такими важливими, важливішми стають розважливість та мудрість, тоді яку молодому віці вони відіграють менш важливу роль.
Сімейний стан справляє певний вплив на думки респондентів щодо того, якими основними рисами має бути наділений їхній партнер по шлюбу. Таким рисам характеру, як доброта і чуйність в першу чергу віддають перевагу вдови та вдівці. Меншою мірою це цікавить офіційно розлучених (і тих, хто проживає окремо. Офіційно розлучені, або нерозлучені, але ті, що живуть окремо, частіше за інших цінують у партнері по шлюбу розважливість.
Тип поселення та регіон зазвичай не відіграють для громадян особливого значення при виборі рис, необхідних їхнім партнерам по шлюбу.
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ЩОДО ҐЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ ТА СТАВЛЕННЯ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ
75

Висновки

Системи цінностей жінок і чоловіків відрізняються. Для жінок найголовнішим є створення сім'ї та щастя власних дітей, а для чоловіків – матеріальне забезпечення сім’ї та наявність постійної роботи. Жінки великого значення надають відвертості у взаєминах спокою і затишку всім ї коханню. Однаково важливим для обох статей є тільки власне здоров'я. Отже, система цінностей жінок переважно має чуттєво-емоційний характер, а система цінностей чоловіків – матеріально-прогностичний характер.

Залежно відвіку, освіти, сімейного стану, місця проживання змінюється система цінностей людини. Для респондентів, які перебувають у шлюбі, важливе значення відіграє сім'я, для розлучених важливішими стають чинники, пов'язані з роботою та особистісним розвитком. Велике значення має сім'я для жителів Західної України (Львівська область, що, ймовірно, зумовлене соціокультурними особливостями розвитку цього регіону, зокрема більшою релігійністю мешканців Заходу України. Із віком більшого значення набуває власне здоров'я. Більш освічені частіше турбуються про постійну, цікаву й творчу роботу. Мешканці великих міст більше уваги приділяють професійному зростанню. Отже, система цінностей людини значною мірою зумовлена її належністю до певної соціальної групи.

Однаково часто як головні риси партнера по шлюбу і жінкиі, і чоловіки називають доброту і чуйність, відповідальність, мудрість, спокійність, урівноваженість, розважливість, але від жінок чоловіки очікують лагідності й поступливості, а жінки очікують від чоловіків щедрості. Респонденти із вищим рівнем освіти до цього переліку додають цілеспрямованість. Із віком респонденти дедалі рідше очікують від партнера по шлюбу почуття гумору та щедрості. Але залежно від зміни сімейного статусу змінюється й бачення важливих характеристик партнерів. Доброта і чуйність є дуже важливими для вдів та вдівців, але є менш важливими для розлучених, для них важливішою рисою партнера по шлюбу є розважливість. Отже, вік, освіта, соціальний і сімейний статус людини зумовлюють її ставлення до того, якими рисами має бути наділений партнер по шлюбу.
3.5.2. Ситуації дискримінаційного
характеру в повсякденному житті
Повсякденне життя людини наповнене різноманітними ситуаціями і нерідко супроводжується дискримінаційними діями збоку інших. Якими найчастіше є ці дії, мий намагалися з’ясувати в нашому дослідженні.
Респондентам було запропоновано перелік дискримінаційних ситуацій, які вони мали оцінити залежно від того, чиї права утискалися в цих ситуаціях жінок або чоловіків.
Загалом отримані дані свідчать, що жінки наражаються на ситуації дискримінаційного характеру частіше за чоловіків (див. табл. 3.5.3), причому так вважають як жінки, такі чоловіки, адже частка жінок і чоловіків, які оцінювали перелік запропонованих їм ситуації відносно того, чиї права найчастіше порушуються, за багатьма позиціями збігаються.
Таблиця 3.5.3. Ситуацiї дискримінаційного
характеру, з якими респонденти стикалися у
своєму життi, %
Оцінювані позиції
Утиска-
лися
права
жiнок
Утиска-
лися
права
чоловiкiв
Надмiрне навантаження чоловiка або жiнки при розподiлi сiмейних обов’язкiв
50 Надання переваги представникам однiєї статі при прийнятті на роботу в оголошеннях про прийняття у ЗМI газетах, журналах, ТВ, iнформацiйних оголошеннях тощо Представники однiєї статi мали швидше кар’єрне сходження через свою статеву належнiсть
20 Обмеження входу до певних кiл
(професiйних, бiзнесових, дозвiллєвих тощо) у зв’язку зі статевою належнiстю
24 За однаково виконану роботу чоловiки/жiнки отримували вищу зарплату, нiж представники iншої статi
23 Надання переваги представникам однiєї статі при прийнятті до вищих навчальних закладiв (приймають переважно дiвчат або переважно хлопцiв)
22 Ураз скорочення кадрiв переваги у збереженнi мiсця мали переважно жiнки або чоловiки
20 16
Неможливiсть обіймати керiвні посади президент, директор, ТОП-менеджер) через стать На спiвбесiдах із роботодавцем (пiд час або за їх результатами Несприйняття суспiльної та полiтичної активностi жiнок або чоловiкiв через їхню статеву належнiсть
13 Менша довiра у трудовiй сфер, зумовлена статевою належнiстю, збоку партнерiв по бiзнесу
8 Менша довiра у трудовiй сфер, зумовлена статевою належнiстю, збоку кредитодавцiв
6 Отже, найчастіше дискримінаційною ситуацією, за якої утискалися права жінки, є її надмiрне навантаження при розподiлi сiмейних обов’язкiв. Так вважають 50% респондентів, тоді як про надмірне навантаження чоловіка при розподілі сімейних обов’язків говорять лише 20%. По 23% респондентів вважають, що як жінки, такі чоловіки однаковою мірою потрапляють до ситуації надання переваги представникам певної статі при прийнятті на роботу в оголошеннях про прийняття у ЗМI. Але в цьому контексті слід говорити радше проте, що деякі сектори зайнятості в Україні є “ґендеризованими”, тобто в них зайняті здебільшого представники певної статті, тому оголошення про вакансії передбачають зайнятість осіб однієї статті. Там, де використання робочої сили потребує фізичної праці, зазвичай запрошують чоловіків, для догляду за дитиною або хворою людиною – жінок.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   27


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал