Програма рівних можливостей проон інститут соціології нан україни Центр соціальних експертиз




Сторінка12/27
Дата конвертації16.12.2016
Розмір5.45 Kb.
ТипПрограма
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   27
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ЩОДО ҐЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ ТА СТАВЛЕННЯ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ
57
Характерною особливістю розподілу цих ознак є наділення чоловіків більш негативними рисами – з гуманістичної точки зору, та більш позитивними рисами – з точки зору політичної та бізнесової сфери (звісно, окрім риси імітація трудової діяльності, яку респонденти приписали переважній частині чоловіків. Жінки, навпаки, здебільшого відзначені людинолюбними, позитивними та “жіночнішими” характеристиками. Зазначимо, що наведені риси жінок і чоловіків не корелюють зі статевою належністю самих респондентів, відтак можна говорити про відсутність навантаження упередженості за цією ознакою. Тобто ані чоловіки, ані жінки не намагаються подати представників своєї статі з кращого боку, а дають відносно об’єктивні оцінки особистих і професійних рис більшості жінок і чоловіків. З іншого боку, ці показники свідчать про наявність, поширеність і транслювання між поколіннями певних ґендерних стереотипів незалежно від статевої належності їхніх носіїв. Зазначимо також, щодо наведеного в анкеті переліку якостей респонденти додатково назвали ще такі особисті якості жінок і чоловіків:
для жінок справедливість, мудрість, ввічливість, сміливість, комунікабельність, пихатість, амбіційність, душевність, впевненість, зрадливість, милосердя, скрупульозність, стриманість, порядність, сексуальність, незалежність для чоловіків мудрість, ввічливість, сміливість, милосердя, комунікабельність, пихатість, амбіційність, душевність, впевненість, довготерпіння, зрадливість, корисливість, стриманість, сексуальність, слабкість.
Ставлення до жінок, які займаються власним
бізнесом
Особисті та професійні якості людини, звісно, є одним із визначальних чинників ведення нею вдалої або невдалої професійної діяльності, як відтворювального, такі інноваційного характеру на будь-якому посадовому щаблі. І хоча деякі зазначені риси жінок не завжди є сприятливими для ведення бізнесу за сучасних умов, в Україні жінки легко адаптуються до складної соціально- економічної ситуації, займаючись індивідуальною трудовою діяльністю. Однак обстеження свідчать, що загальна кількість приватних підприємств, контрольованих жінками, є меншою від кількості приватних підприємств, контрольованих чоловіками. При цьому одним із вирішальних чинників впливу на заняття людиною трудовою діяльністю є ставлення до її економічної активності найближчого оточення, суспільства та інших осіб, які займаються подібною діяльністю. Конче важливим цей чинник є у випадку підприємницької діяльності та здійснення власного бізнесу. Аналіз результатів дослідження щодо ставлення населення до жінок, які займаються бізнесом, показує, що попри загальне схвалення суспільством розвитку тенденції залучення жінок до бізнесу, існує певна особливість чим меншим є бізнес, тим позитивніше для жінок такий вид економічної активності сприймається суспільством. Особливо вражають відповідні оцінки в
ґендерному розрізі чоловіки значно менше схвалюють зайнятість жінок бізнесом, ніж самі жінки (табл. 3.4.2),
50 Нова стратегія допомоги Україні 2004–2007. – http://lnweb18.worldbank.org що свідчить, з одного боку, про формування у масовій свідомості позитивного образу ділової жінки, аз іншого
– про можливість використання жінками такого образу у власних життєвих стратегіях. Окремо слід сказати про наявні відмінності сприйняття жінок, які займаються власним бізнесом, різними віковими групами населення. Найсхвальніше до жінок, які займаються бізнесом, ставляться жінки 18–20 років якщо скористатися умовним індексом схвального ставлення до такої діяльності, то для цієї категорії респондентів він варіює у межах 4,63–3,97 балів (залежно від того, про який бізнес ідеться про малий, середній чи великий. Найменш схвально оцінюють участь жінок у бізнесі люди (і жінки, і чоловіки, старші зароків (індекс прийнятності цього явища для них перебуває у межах 3,01–3,66 балів (за зменшенням розміру бізнесу) для чоловіків та 3,35–3,98 балів – для жінок. Певним чином це можна пояснити характерними поглядами, сформованими в них ще за часів Радянського Союзу, коли про бізнес не могло бути й мови, незалежно від того, хто ним прагнув займатися. Суспільство засуджувало подібних спекулянтів, а командно-адміністративний тип економіки взагалі виключав таку діяльність з переліку законно можливих. Іншими словами, для населення вікової групи “60 років і більше загалом характерне більш негативне сприйняття бізнесу як професійної діяльності, що заразом більш різко позначається на негативному ставлення до жінок, зайнятих у сфері бізнесу. По-друге, із віком людина стає ригіднішою, важче сприймає нововведення, а залучення жінок доведення бізнесу (порівняно зведенням бізнесу чоловіками) є історично новітнішим явищем. По-третє, образ “бізнес-леді” суперечить усталеному баченню жінки передусім домашньою господинею.
Таблиця. 3.4.2. Ставлення до жінок, які
займаються власним бізнесом (індекси
ставлення за бальною шкалою)
51
Вид бізнесу
Чоловiки
Жiнки
У
середньому
за масивом
Великий бізнес 3,77 Середній бізнес 4,12 Малий бізнес 4,31 Певною мірою наставлення до жінок, які займаються власним бізнесом, впливає освітній рівень респондентів. Якщо порівняти відповідні оцінки представників різних освітніх груп, то найтолерантніше до жінок, які займаються малим бізнесом, ставляться жінки з вищою освітою (індекс прийнятності = 4,46), а найменш толерантно порівняно з іншими групами – чоловіки із неповною середньою освітою (3,00). Загалом для людей із неповною середньою освітою характерне більш негативне ставлення до жінок, які займаються бізнесом незалежно від того, про який бізнес ідеться – великий, середній чималий, ніж для представників усіх інших освітніх груп. Такий розподіл оцінок виглядає цілком закономірним, адже понад 70% респондентів із неповною середньою освітою – це люди, старші за 61 рік Оцінку здійснювали шляхом порівнянь індексів ставлення, розрахованих за бальною шкалою, де 5 балів – Цілком позитивно, я схвалюю таку діяльність 4 бали – Радше схвалюю ”; 3 бали – Ставлюся нейтрально 2 бали – Радше не схвалюю ”; 1 бал – Зовсім не схвалюю, оскільки бізнес – тоне жіноча справа”.
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
58
Найбільш прихильне ставлення різних освітніх груп чоловіків і жінок до жінок, що займаються бізнесом різного рівняє таким. Серед чоловіків найприхильніше дожі- нок, які займаються великим бізнесом, ставляться ті, хто має повну середню освіту (3,59), їхні оцінки збігаються з відповідними оцінками жінок такої самої освітньої групи, але цей показник для останніх порівняно з іншими групами є найменшим. Найбільш прихильно до жінок у середньому бізнесі серед жінок ставляться ті, хто має неповну вищу та вищу освіту (по 4,32), а серед чоловіків – особи з вищою освітою (3,80). Стосовно малого бізнесу найвищі показники прийнятності характерні для чоловіків (4,05) та жінок (4,46) з вищою освітою. Щодо жінок, які мають власний бізнес, населення різних типів населених пунктів ставиться по-різному: мешканці невеликих міст більш прихильно налаштовані до “бізнес-леді”, ніж жителі сіл та обласних центрів. Отже, хоча загальне ставлення до жінок, які займаються власним бізнесом, є нейтральним, загалом позитивніше сприймають у суспільстві жінок, які займаються саме малим бізнесом, а невеликим або середнім. Чоловіки загалом менш схвально сприймають діяльність жінок у сфері бізнесу, ніж самі жінки. Водночас спостерігається позитивна налаштованість молодого покоління, тут найбільше жінок, які є ресурсним потенціалом розвитку жіночого підприємництва в Україні.
Уявлення про жіночі та чоловічі професії
Статистичні дані за 2002 рік свідчать, що жінки більшою мірою представлені в таких видах діяльності, як торгівля, освіта, охорона здоров’я, юридичні послуги, фінансове забезпечення, операції з нерухомим майном. До професій, в яких кількісно переважають чоловіки, належать водії, машиністи, а також гірники, металурги, сфера машинобудування. Логічним виявляється запитання Чому професійна сегрегація є саме такою, оскільки нині менша залученість жінок до певної сфери (окрім гірничо-видо- бувної та почасти металургійної) вжене є виправданою їхніми фізичними характеристиками І одна з відповідей на нього пов’язана з поширеним у масовій свідомості уявленням про жіночі та чоловічі професії, яке суттєво впливає на обрання професій чи ведення діяльності.
Про існування жіночих і чоловічих професій зазначають чоловіків та 51% жінок, отже, можна сказати, що таке уявлення притаманне однаковою мірою чоловікам і жінкам. До думки, що розподілу професійна жіночі та чоловічі не існує, пристають 35% чоловіків і 37% жінок, а вагаються з відповіддю 15% та 12% відповідно. У загальному розрізі картина є такою половина опитаних вважає, що чоловічі та жіночі професії існують (51%), 36% переконані, що не існує професійної диференціації, 13% вагаються з відповіддю.
Суто чоловічими професіями, за відповідями респондентів, виявилися шахтар, водій, зварювальник, будівельник, металург, військовослужбовець, сталевар, слюсар, тракторист, вантажник, міліціонер, охоронець, пілот, столяр, моряк, каменяр, плиточник, механізатор. Як можна побачити, це професії, по-перше, пов’язані з необхідністю застосування фізичної сили (шахтар, будівельник тощо ); по-друге, ті, що вимагають швидкої реакції й чітких рішень, грубості й застосування сили (міліціонер, військовослужбовець, охоронець по-третє, ті, що пов’язані з механікою та управлінням транспортними засобами водій, тракторист, механізатор тощо. Модальними жіночими професіями виявилися вчитель, вихователь, лікар, медсестра, санітарка, бухгалтер, перукар, манікюрниця, косметолог, секретарка, прибиральниця, швачка, муляр, продавець, стюардеса. Як можна побачити, жіночі професії здебільшого пов’язані зі сферою навчання-виховання, медичною, продукування зовнішності, тобто жінці відводиться сфера послуга також позиції допоміжного персоналу.
Отже, можна зазначити, що реальний професійний розподіл підтверджується уявленнями про належні тій чи тій статі професії.
чи тій статі професії
чи тій статі професії
Причини меншої оплати праці жінок
Професійний та рольовий розподіл трудових обов’язків є одним із чинників того, що менш оплачувані в нашому суспільстві професії та менш оплачувані посади обіймають здебільшого жінки. Згідно зі статистичними даними, заробітна плата жінок у середньому в 1,6 раза нижча за чоловічу (це за умови, що дискримінацію у заробітній платі офіційно заборонено).
Таблиця 3.4.3. Уявлення громадян про причини
меншої оплати праці жінок через їхню стать,
(N = 1766), %
Варіанти відповідей
Чоло-
віки
Жін-
ки
У
серед-
ньому
за
маси-
вом
Я не вважаю, що кількість жінок, які обіймають низькооплачувані посади, більша за кількість чоловіків 16 Жінки не витримують конкуренції збоку чоловіків (в освіті, ділових якостях 5
7
Керівники-чоловіки схильні надавати вищі посади чоловікам 17 Жінки схильні до роботи в таких сферах, як освіта та культура, а вони зараз мало оплачуються 19 Жінкам бракує часу робити кар’єру через наявність сім’ї
17 19 Жінки більшою мірою схильні бути виконавцями, ніж керівниками, а отже, їхня заробітна плата нижча Інше
1 Важко відповісти 17 Про можливі причини меншої оплати праці жінок ми запитали у наших респондентів. Найбільше опитаних
(19% від загалу опитаних серед чоловіків – 19%, серед жінок – 19,1%) вважають зайнятість жінок у малооплачу- ваних сферах культури та освіти основною причиною цієї ситуації. Однак частка осіб, які так вважають, незначимо відрізняється від часток осіб серед чоловіків (17%) та жінок, які вважать основною причиною такої ситуації брак часу у жінок для створення кар’єри через наявність у неї сім’ї. Значимо відрізняється кількість чоловіків і жінок, які вважають основним чинником те, що керівни- ки-чоловіки схильні надавати представникам своєї статі вищі посади – так вважають 17% опитаних жінок та 9% чоловіків. Причому майже удвічі більше чоловіків (9%),
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ЩОДО ҐЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ ТА СТАВЛЕННЯ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ
59
ніж жінок (5%) гадають, що жінки не витримують конкуренції збоку чоловіків (в освіті, ділових якостях).
Розподіл відповідей респондентів залежно від вікової групи показує, щонайбільше різняться відповіді чоловіків і жінок віком від 18 до 20 років. Чоловіків, які називають визначальним чинником схильність чоловіків надавати керівні посади саме чоловікам, утричі більше за жінок. Значні відмінності в думках спостерігаються у віковій групі від 21 до 30 років у цьому віці більша частка чоловіків
(9%), ніж жінок (3%) вважають, що жінки не витримують конкуренції збоку чоловіків (в освіті, ділових якостях, а жінки, навпаки, називають ту обставину, що керівники- чоловіки схильні надавати вищі посади чоловікам (10% чоловіків і 18% жінок. Особливості визначення причин меншої оплати праці жінок залежно від освітнього рівня громадян такі. Модальним варіантом відповіді серед чоловіків і жінок із повною середньою спеціальною та вищою освітою є пояснення низької оплачуваності праці жінок сферою, девони працюють. Люди із неповною середньою та неповною вищою освітою вважають, що кількість жінок, які обіймають низькооплачувані посади, не більша за кількість чоловіків. Значних відмінностей між поглядами респондентів залежно від типу населеного пункту їх проживання не виявлено.
Додаткові види зайнятості. З огляду на описану вище ситуацію вбачаємо за доцільне оцінити міру поширеності такого виду трудової діяльності, як додаткова зайнятість, або підробітки поза основним місцем роботи. Саме вони є другим джерелом фінансового наповнення бюджету сім’ї. Хто є активнішим у цьому плані, ми намагалися виявити, запропонувавши респондентам сказати про наявність у них додаткових джерел доходу. Адже якщо жінка не отримує повної компенсації витрачених на основному робочому місці сил, можливо, вона заробляє гроші завдяки підробіткам? Це припущення було спростоване під час з’ясування того, чи мають респонденти додаткову зайнятість. Виявилося, що такий вид діяльності серед респондентів не є популярним заняттям – проте, що постійно підробляють, зазначили 8% чоловіків і 5% жінок. Існування на їхньому трудовому шляху додаткових тимчасових підробіток засвідчили 30% чоловіків і 23% жінок. Ніде не підробляють 63% чоловіків та 73% жінок. Отже, порівняння відповідей чоловіків і жінок свідчить про більшу зайнятість на додаткових заробітках чоловіків, ніж жінок, аз іншого боку – про поширення стереотипу, нібито чоловік більшою мірою, ніж жінка, має забезпечувати сім’ю матеріально. Звісно, менша активність жінок у такій діяльності може пояснюватися відсутністю у них часу на додаткову роботу через зайнятість у домашньому господарстві й турботою про дітей. Проте навіть із часом, коли діти підростають, серед жінок спостерігається зменшення частки тих, хто принаймні іноді підробляє, і зростання частки тих, хто цього не робить. У чоловіків наявність підробіток як постійного, такі тимчасового характеру має тенденцію до зростання до досягнення ними певного віку – 41–50 років. Далі кількість тих, хто має підробітки, зменшується. Показово, що жодна жінка віком понад 61 рік не зазначила про наявність у неї підробіток, тоді як цей показник серед чоловіків цієї вікової групи коливається нарівні. Піку додаткова трудова зайнятість жінок сягає уві- ковій групі “18–20 років (уній не підробляють лише 59% жінок. У чоловіків найвищий рівень додаткової трудової зайнятості припадає навік років. Отже, більшість жінок мають додаткову трудову активність до укладання шлюбу, коли живуть за власний кошт або за кошти батьків, а чоловіки, навпаки, після одруження, коли нагальною стає потреба забезпечувати родину.
Якщо говорити про освітній рівень чоловіків і жінок, зайнятих додатковою роботою, слід зазначити, що найчастіше додаткова зайнятість спостерігається серед чоловіків і жінок із неповною вищою освітою. Зокрема, найчастіше до додаткових підробіток вдаються студенти, службовці з числа допоміжного персоналу та кваліфіковані робітники, тобто люди, які обіймають невисокі посадив економічній сфері і які для підтримання свого матеріального добробуту потребують додаткових фінансів. Найбільша відмінність між чоловіками та жінками щодо додаткової зайнятості спостерігається в освітній категорії неповна середня освіта. Серед жінок із неповною середньою освітою жодна не зазначила, що має постійні додаткові заробітки, тоді як серед чоловіків ця частка становить 6%. Водночас серед представників чоловічої статі частка тих, хто іноді має підробітки”, утричі більша, ніж серед представниць жіночої статі (24% проти 7%).
Даіграма 3.4.1. Здійснення підробіток, окрім
ос новного місця роботи, залежно від наявності
дітей
Якщо розглядати відмінності в розподілах відповідей чоловіків і жінок залежно від типу поселення, то виявляється така закономірність чим вищий адміністративний статус населеного пункту, тим менше жінок зазначають, що вони не підробляють, і вищим стає відсоток тих, хто має тимчасові підробітки. Така ситуація призводить до того, що на селі частка чоловіків, які не мають додаткових підробіток, значно менша за відповідну частку жінок
(61% та 76% відповідно. Загальна тенденція є такою, що частка чоловіків, які мають постійні підробітки, перевищує відповідну частку жінок приблизно удвічі. Наявність дітей також впливає на характер додаткової зайнятості жінок і чоловіків серед тих, хто має дітей, частка людей, які додатково не підробляють, вища за тиху кого діти відсутні. Це можна пояснити тим, що з появою дитини витрати часу на домашню роботу збільшуються, відповідно бюджет часу не може бути розподілений таким чином, щоб його вистачало ще й на підробітки. Хоча, з іншого боку, поява та виховання дитини завжди потребує значних фінансових витрат, що не може не позначитися на сімейному бюджеті, а відтак зростає потреба
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
60
в додаткових заробітках. Проте це припущення не підтверджується емпіричними даними (див. діагр. 3.4.1).
Ставлення до окремих тверджень–стереотипів.
Наявність серед чоловіків, порівняно з жінками, більшої кількості тих, хто має підробітки, можна пояснити існуванням уявлення проте, що трудова діяльність чоловіка має бути основним джерелом наповнення сімейного бюджету. Наскільки це твердження поширене в суспільній свідомості, свідчить показник згоди з ним опитаних жінок і чоловіків. Загалом для виявлення існування певних стереотипів респондентам було запропоновано висловити міру своєї згоди з низкою тверджень (див. табл. 3.4.4).
Таблиця 3.4.4. Рівень згоди чоловіків і жінок
із наведеними ґендерно-стереотипними
твердженнями
Оцінювані твердження
Чоло-
віки
(ІІ*)
Жінки
(ІІ*)
У
середньому
за масивом
(ІІ*)
Жінка немає працювати на виробництві 2,80 Жінка має займатися виключно вихованням дітей 2,97 Жінки не мають сидіти за Жінки не мають сидіти за кермом автомобіля кермом автомобіля 2,78 2,78 3,33 3,33 3,07 Потрібно створити систему Потрібно створити систему квотування жіночих місць квотування жіночих місць на керівних посадах різного на керівних посадах різного рівня рівня 2,86 2,40 2,40 2,63 Мати, яка працює, може встановити зі своїми дітьми такі само теплій міцні стосунки, які та, що не працює 1,81 Бути домогосподаркою
– це такий самий спосіб реалізувати себе, які працювати 2,48 Для реалізації себе як особистості жінка обов’язково повинна мати дітей 2,00 Чоловік має повністю забезпечувати свою сім’ю
1,72 1,63 1,67
Кар’єра заважає жінці бути хорошою дружиною та матір’ю
2,51 2,82 Більшість вчителів у школах має бути жінками 2,63 2,51
* ІІ – інтегральні індекси ставлення до тверджень, обчислені як середні показники ставлення до всіх суджень за шкалою 1 бал
- “Повнiстю згоден/згодна”; 2 бали – Радше згоден/згодна ”; 3 бали
– Радше незгоден/незгодна”; 4 бали – Зовсім незгоден/незгодна”.
Підкреслено твердження, ставлення до яких значно різниться залежно від статі респондентів.
Різниця у поглядах чоловіків і жінок є значимою щодо всіх тверджень, окрім того, що чоловік має повністю забезпечувати свою сім’ю – тут їхні думки збігаються і середня оцінка становить 1,67. Можна сказати, що настрої й уявлення чоловіків, що виражаються в їхніх ставленнях до тверджень, мають більш стереотипний характер, ніж жіночі. Найбільше їхні думки розбігаються стосовно двох тверджень. Перше – жінки не мають сидіти за кермом автомобіля, коли для чоловіків домінантними є переконання десь на межі варіантів радше згоден та радше незгоден, а для жінок – на межі варіантів радше незгодна та зовсім незгодна. Друге твердження – потрібно створити систему квотування жіночих місць на керівних посадах різного рівня вирізняється тим, що стосовно нього чоловіки висловлюються переважно заперечливо, тоді як жінки здебільшого погоджуються з ним.
Значною є різниця у баченні чоловіками і жінками вікової групи “18–20 років жінки, як такої, що має займатися виключно вихованням дітей (чоловіки куди частіше згодні з цим твердженням. Разом із тим простежуються суттєві ґендерні відмінності уставленні до таких стереотипних тверджень, як бути домогосподаркою – це такий самий спосіб реалізувати себе, які працювати та “кар’єра заважає жінці бути хорошою дружиною та матір’ю” серед представників вікової групи “21–30 років (чоловіки значно більшою мірою погоджуються з цими твердженнями. У віковій групі “31–40 років жінки значно більше за чоловіків згодні з твердженням Мати, яка працює, може встановити зі своїми дітьми такі само теплій міцні стосунки, які та, що не працює. Характерно також, що не простежується аналогічних ґендерних відмінностей у сприйнятті наведених тверджень чоловіками й жінками із різним рівнем освіти й типом поселення.
Висновки
• У масовій свідомості залишаються вельми поширеними ґендерні стереотипи, зокрема щодо існування певних чоловічих і жіночих професійних і особистісних якостей. Більш притаманними жінкам порівняно з чоловіками) визнаються такі якості, як доброта, доброзичливість, культура спілкування, освіченість, дисциплінованість, зацікавленість у розв'язанні проблем місцевого рівня. Чоловікам частіше приписують такі якості, як кар’єризм, високий професіоналізм, брутальність та зарозумілість, політична культура, імітація трудової діяльності. Таким чином, представників обох статей більшою мірою наділяють фемінними чи маскулінними рисами залежно від того, про кого йдеться — про жінок або чоловіків. В уявленнях населення, незалежно від статевої належності, віку, освіти, типу поселення існує диференціація професійна жіночі, що їх більшість відносить до сфери послуг, та чоловічі, характерною особливістю яких є робота з різними механізмами та докладання сили.
• Чоловіки менш прихильно, ніж жінки, ставляться до жінок, які займаються власним бізнесом, причому чим менший за розміром бізнес, тим прихильніше ставляться до роботи в ньому жінок.
• Основними причинами нижчого рівня оплати праці жінок, заданими опитування громадської думки, є 1) переважання жінок у тих сферах діяльності, де загалом нижчий рівень оплати праці 2) обмеженість часу для кар’єри жінок через наявність у них сім’ї;
3) надання вищих посад керівниками-чоловіками саме чоловікам. Останню обставину жінки зазначають удвічі частіше за чоловіків, що свідчить про сприйняття чоловіками природності такого стану речей.
• Такий вид зайнятості, як підробітки, не є поширеним серед населення, і має переважно тимчасовий, а непостійний характер. Найчастіше до цієї діяльності
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ЩОДО ҐЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ ТА СТАВЛЕННЯ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ
61
вдаються чоловіки, молодші 40 років, які мають неповну вищу освіту. Жінки, як правило, займаються додатковими підробітками у віці 18–20 років, покине мають власної сім’ї та дітей. Ґендерні відмінності у зайнятості на додаткових роботах опосередковано свідчать про поширення стереотипу, що чоловік має забезпечувати сімейний матеріальний добробут.
• Настрої й уявлення чоловіків щодо ґендерної рівності, виражені через певні сформульовані твердження, свідчать про значно глибший стереотипний характер, ніжу жінок. Особливо це стосується таких тверджень, як Жінки не мають сидіти за кермом автомобіля Більшість вчителів у школах мають бути жінками Потрібно створити систему квотування жіночих місць на керівних посадах різного рівня. Для зміну масовій свідомості таких поширених стереотипів потрібна тривала, копітка й системна інформаційно-просвітницька робота, спрямована на утвердження в суспільстві принципів рівних праві рівних можливостей.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   27


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал