Програма рівних можливостей проон інститут соціології нан україни Центр соціальних експертиз




Сторінка11/27
Дата конвертації16.12.2016
Розмір5.45 Kb.
ТипПрограма
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   27
Таблиця 3.3.1. Поінформованість громадян
щодо існування жiночих і чоловічих органiзацiй
чи рухiв в Українi, %
Варіанти відповідей
Жіночі
організації
(N = 1762)
Чоловічі
організації
(N = 1699)
Так, я чув(ла) про них
Так, я чув(ла) про них Так, я прагну приєднатися до такої організації руху організації руху Так, я є членом такої організації руху руху Н, я нiчого не чув(ла) про їх снування снування У цьому дослідженні ми спробували з’ясувати рівень обізнаності громадян України щодо існування жіночих і чоловічих громадських організацій за допомогою відповідного запитання (див. табл. 3.3.1). Як свідчать результати опитування, громадяни України значно більш поінформовані про існування жіночих організацій і зовсім мало – про існування чоловічих організацій. На тлі дуже низького рівня участі громадян у жіночих і чоловічих організаціях (лише по 1%) та фактичної відсутності
36 Шевченко КБ. Ґендерна політика в Україні визначення, формування, управління Монографія. – Харків Вид-во Нац. унту внутр. справ, 2003 37 Наприклад, Реєстр жіночих громадських організацій Донецької області. – http://
donmolod.gov.ua/social/woman.htm
38 За матеріалами сайту http://www.hgi.org.ua/?ch=MEN2
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ЩОДО ҐЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ ТА СТАВЛЕННЯ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ
53
вагомого бажання приєднатися до їхньої діяльності (по 3% відповідно) 51% громадян чули про існування жіночих організацій, і лише 27% – про існування чоловічих організацій. Таким чином, про існування чоловічих організацій чули куди менше громадян (на 24%), ніж про жіночі. З іншого боку, частка громадян, якій гадки не мають про існування чоловічих організацій (69%), майже у 2,5 раза більша за частку громадян України, які бодай щось знають про чоловічі організації чи рухи в країні. Якщо звернутися до ґендерного розподілу відповідей респондентів щодо їхньої поінформованості про жіночій чоловічі організації, увиразнюються певні особливості (див. табл. 3.3.2). Якщо поінформованість чоловіків і жінок щодо існування жіночих організацій однакова, то зовсім інша картина спостерігається при аналізі обізнаності громадян щодо існування чоловічих організацій чи рухів в Україні про існування чоловічих організацій чоловіки дещо більше поінформовані, ніж жінки.
Таблиця 3.3.2. Ґендерні відмінності щодо
поінформованості громадян стосовно існування
жiночих і чоловічих органiзацiй чи рухiв в Українi,
%
Варіанти
відповідей
Жіночі організації
Чоловічі
організації
Чоловіки
(n = 809 )
Жінки
(n =
952)
Чоловіки
(n = 782)
Жінки
(n = 916)
Так, я чув(ла) про них 52 30 Так, я прагну приєднатися до такої організації руху 2
2 Так, я є членом такої організації руху 2
1 Н, я нiчого не чув(ла) про їхнє снування 44 67 Активність громадян вступити до жіночих організацій чи відповідного руху досить низька, і тут думка чоловіків і жінок збігається. Лише 2 % хотіли б долучитися до жіночої організації, ще стільки ж є членами жіночих організацій. Частки тих, хто знає про існування жіночих організацій, і нічого не чув про їх існування, майже однакові, різниця між ними становить 5%. Загалом принаймні щось чули про жіночі організації кожен другий чоловік і кожна друга жінка. Певною мірою поінформованість населення про існування жіночих організацій залежить від їхнього віку див. табл. 3.3.3). Найменш обізнаною віковою категорією населення щодо існування жіночих організацій в Україні є молодь віком від 18 до 20 років, а також люди віком 61 рік і більше не знають про існування таких організацій 54% та
51% відповідно. Порівняно більш поінформованими про діяльність жіночих організацій є громадяни вікової категорії від 21 до 30 років, серед них частка тих, хто чув(чула) про існування відповідних організацій і рухів, становить 56%. На тлі низької готовності громадян долучитися до відповідних жіночих організацій і рухів дещо активнішими виглядають люди середнього віку (від 31 до 40 років, серед яких відповідна частка становить 6%. Загалом усі вікові категорії населення характеризуються низькою зацікавленістю долучатися до діяльності жіночих організацій. Та й частка тих, хто вже є членами жіночих організацій чи рухів, у всіх вікових групах однакова і не перевищує 2%.
Таблиця 3.3.3. Поінформованість населення щодо
існування жiночих і чоловічих органiзацiй чи рухiв
в Українi залежно відвіку, %
Варіанти
відповідей
Вікові групи (років):
18-
20
21-
30
31-
40
41-
50
51-
60
61
i
біль-
ше
Жіночі організації чи рухи
Так, я чув(ла) про них 56 50 53 53 Так, я прагну приєднатися до такої організації руху 2
6 3
1 Так, я є членом такої організації руху 2
2 1
1 Ні, я нічого не чув(ла) про їхнє існування 40 42 43 45 51
Чоловічі організації чи рухи
Так, я чув(ла) про них 33 28 27 28 Так, я прагну приєднатися до такої організації руху 3
3 4
2 Так, я є членом такої організації руху 1
3 0
0 Ні, я нічого не чув(ла) про їхнє існування 63 66 69 70 Значно більші відмінності щодо поінформованості про існування жіночих організацій в Україні простежуються серед чоловіків і жінок залежно від рівня освіти (таблиця
3.3.4). Якщо серед громадян, які мають неповну середню освіту, частка тих, хто нічого не чув(ла) про існування жіночих організацій та рухів, становить 65%, то серед осіб із вищою освітою вона вдвічі менша (Знають про існування жіночих організацій лише 30% громадян із неповною середньою освітою, тоді як мірою підвищення рівня освіти ця частка серед інших освітніх груп зростає і досягає 64% серед осіб з вищою освітою. Відповіді респондентів, які мають повну середню або середню спеціальну освіту, загалом збігаються із середнім показником поінформованості про існування жіночих організацій по масиву. Отже, досліджуючи чинники, що впливають на рівень обізнаності населення про жіночі організації, ми виявили, що найвагомішим є здобута освіта. Це досить цікавий факт, оскільки зазвичай найважливішим чинником впливу на переконання чи рівень обізнаності громадян (принаймні
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
54
в межах даного дослідження) є регіон проживання. Ця закономірність, наприклад, стосується рівня обізнаності щодо чоловічих організацій (найбільш поінформованими є жителі Львову – 55%, Київської та Одеської областей
– 49%, найменш – громадяни у селах Криму – 99% нічого не чули про чоловічі організації. Найбільш обізнані про існування жіночих організацій люди з вищою освітою, які не є розлученими і не проживають окремо тане є вдівцями/вдовами. Серед тих, хто здобув неповну вищу та повну середню освіту, неповну вищу неповну вищу рівень поінформованості залежить від типу населеного пункту якщо це мешканець/мешканка обласного центру, то рівень обізнаності буде вищим, ніж в інших населених пунктах, майже на Особи із середньою спеціальною освітою поділяються на групи залежно від сімейного стану. Нижчим на 5% є рівень обізнаності тих, хто ніколи не перебував у шлюбі або є офіційно нерозлученим, хоча й проживає окремо. Найбільше тих, хто бажає приєднатися до жіночої організації або вже є її членом, спостерігається серед осіб із середньою спеціальною освітою, хоча частка їх не перевищує 7%. В інших освітніх групах цей показник ще нижчий – від 1% серед осіб із повною середньою освітою до 5% серед осіб із неповною освітою.
Таблиця 3.3.4. Поінформованість населення
щодо існування жiночих та чоловічих
органiзацiй чи рухiв в Українi залежно від
освіти, %
Варіанти відповідей
Неповна середня
Повна середня Середня
спецiа
льна
Середня Середня
Неповна
вищ
а
Вищ
а
Жіночі організації чи рухи
Так, я чув(ла) про них 47 47 55 Так, я прагну приєднатися до такої організації руху 0,5 5
2 Так, я є членом такої організації руху 0,5 2
0 Ні, я нічого не чув(ла) про їхнє існування 52 46 43 33
Чоловічі організації чи рухи
Так, я чув(ла) про них 16 26 41 Так, я прагну приєднатися до такої організації руху 1
3 Так, я є членом такої організації руху 1
1 Ні, я нічого не чув(ла) про їхнє існування 83 70 54 Громадян, готових приєднатися до відповідного руху чи організації, виявилося зовсім небагато (жінки – 2%, чоловіки – 3%), ще менше громадян є членами таких організацій. Більш як третина респондентів нічого не чули про існування чоловічих рухів і організацій в Україні чоловіки – 67%, жінки – 71%). Сьогодні в Україні налічується чимало жіночих і чоловічих громадських організацій різного статусу міжнародних, загальноукраїнських, регіональних і місцевих. Як же ставляться громадяни України до виникнення й діяльності жіночих і чоловічих організацій у країні Результа ворення жіночих і чоловічих організацій висловили 42% і 26% громадян відповідно) див. табл. 3.3.5). Фактично кожен четвертий громадянин України ставиться до цих організацій нейтрально, ще більша частина населення виявляє повну байдужість і незацікавленість до цього питання.
Таблиця 3.3.5. Ставлення громадян до
виникнення та дiяльностi жіночих і чоловічих
органiзацiй/рухiв в Україні, %
Варіанти відповідей
Жіночі
організації
(N = 1777)
Чоловічі
організації
(N = 1751)
Дуже добре Добре Нейтрально Радше негативно 2
Повнiстю негативно Мен байдуже Важко вiдповiсти
18 Суттєво різниться ставлення жінок і чоловіків до виникнення та діяльності жіночих і чоловічих організацій в Україні, що унаочнюють дані таблиці 3.3.6. З одного боку, і жінки, і чоловіки схвальніше ставляться до створення й діяльності жіночих організацій, аніж до чоловічих. Причому ідею створення та діяльності жіночої організації підтримує фактично кожна друга жінка і кожен третій чоловік (50% та 33% відповідно. З іншого боку, в оцінках свого ставлення до діяльності чоловічих організацій і чоловіки, і жінки не лише стриманіші, ай більш однозначні позитивно їх оцінюють лише по 26% чоловіків і жінок. Загалом відповіді жінок і чоловіків щодо ставлення до виникнення та діяльності чоловічих організацій/рухів в Україні майже збігаються (різниця не перевищує п’ятивідсоткового бар’єра).
Таблиця 3.3.6. Ґендерні відмінності уставленні
громадян до виникнення та дiяльностi жіночих
і чоловічих органiзацiй/рухiв в Україні, %
Оцінювані позиції
Жіночі
організації
Чоловічі
організації
Чоловіки (n = 811)
Жінки (n = 965) Чоловіки (n = 795) Жінки (n = 955)
Дуже добре 22 Добре 28 17 Нейтрально 20 29 Радше негативно 1
1,5 3
Повнiстю негативно 1
1,5 Мен байдуже 12 15 Важко вiдповiсти
20 16 27 Якщо визначати чинники, що зумовлюють ставлення до діяльності чоловічих і жіночих організацій, то воно в
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ЩОДО ҐЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ ТА СТАВЛЕННЯ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ
55
обох випадках найбільшою мірою залежить від області, в якій проживає респондент. Розглянемо спершу ставлення до діяльності жіночих організацій. Загалом воно є позитивним, але можна вирізнити 3 регіони із різним рівнем позитивної оцінки. Зокрема, це Львівська область (частка тих, хто оцінює добре та дуже добре, становить 54%), Донецька область (47%) та решта областей (Київська, Житомирська, Одеська та АР Крим, де позитивно оцінюють діяльність жіночих організацій лише 36% населення.
Хоча ці регіони значимо відрізняються за рівнем оцінок, існують також значні відмінності всередині цих регіонів. А саме, в Донецькій області жінки ставляться до діяльності жіночих організацій позитивно, тоді як чоловіки висловлюють нейтральне ставлення. Для інших областей на оцінки громадян передусім впливає рівень освіти. Найбільш позитивне ставлення висловили жінки Львівської області, які здобули вищу освіту (єдина категорія, де значно переважає відповідь Дуже добре – 37%). Люди із неповною або повною середньою освітою здебільшого не визначилися з поглядами на діяльність жіночих організацій, оскільки, як правило, обирали варіант важко відповісти (40%), водночас 40% громадян із середньою спеціальною освітою схарактеризували своє ставлення як добре, 18% – як дуже добре. Таким чином, можна говорити про пряму залежність оцінок організацій від рівня освіти, принаймні у Львівській області, а саме чим вищою є освіта, тим більш позитивним є ставлення до діяльності жіночих організацій.
Для решти областей також найзначимішим є рівень освіти. Найбільш позитивні оцінки жіночі організації отримали від жителів обласних центрів із вищою та середньою спеціальною освітою (26% оцінили їх як дуже добре. До діяльності чоловічих організацій ставлення переважно нейтральне або ж респондентам важко визначитися. Лише у Львівській та Одеській областях переважають ті, хто позитивно оцінює діяльність чоловічих організацій, але їхня частка все одно залишається незначною. Таким чином, створення і діяльність жіночих громадських організацій дістає більший відгук в українському суспільстві, аніж створення й діяльність чоловічих організацій. Причиною цього, першою чергою, є імідж жіночого руху та поширеність інфраструктури жіночих організацій в Україні, тоді як для чоловічих організацій характерна поява їх у країні лише останнім часом, унаслідок чого в суспільстві ще не сформувалася чітка картина діяльності цих організацій.
3.4.1. Жінки та чоловіки на ринку праці
Відповідно до статті 2-1 Кодексу законів про працю України держава забезпечує рівність трудових прав усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду
39 і характеру занять, місця проживання та інших обставин.
Антидискримінаційне навантаження мають також статті
3, 4, 23, 30, 54, 217 тощо проекту Трудового кодексу України. На захист прав та забезпечення гарантій зайнятості для окремих категорій громадян, як от жінки, які мають дітей віком до 6 років, дітей-інвалідів, батьки, які виховують без подружжя дитину віком до 14 років, спрямований проект Закону України Про внесення змін до Закону України Про зайнятість населення»
41
Заходи щодо соціального захисту населення від безробіття передбачаються програмами зайнятості населення, які розробляються і затверджуються на державному та регіональному рівнях. Вони передбачають спеціальні заходи сприяння зайнятості для жінок, зокрема сприяння у доборі підходящої роботи надання допомоги в отриманні професії підвищення кваліфікації, перенавчання організації громадських робіт надання матеріальної допомоги за безробіттям, а також одноразової виплати допомоги за безробіттям (Наприклад Державна програма зайнятості населення на 2005–2008 роки»
42
За даними обстежень Держкомстату України щодо економічної активності населення, рівень зайнятості серед жінок віком 15–70 років у середньому за І півріччя
2006 року становив 52,9%, а серед жінок працездатного віку — 62,6% (серед чоловіків, відповідно, - 63,6% та
69,1%)
43
. Рівень безробіття (за визначенням МОП) серед жінок у середньому за І півріччя 2006 року дорівнював
6,6% економічно активного населення, зокрема серед людей працездатного віку – 7,5% (серед чоловіків, відповідно та 7,3%) Заданими Державного центру зайнятості, активність жінок щодо пошуку роботи через державну службу зайнятості є вищою (56,0%), ніж серед чоловіків. Уроці послугами державної служби зайнятості скористалися
1617,0 тис. жінок, із яких 531,0 тисяч працевлаштовано, що становить половину від усіх працевлаштованих службою зайнятості, з них отримали одноразово допомогу за безробіттям для зайняття підприємницькою діяльністю
21,3 тис. жінок. Упродовж І півріччя 2006 року послугами Державної служби зайнятості скористалися 981,6 тис. жінок, із яких 272,3 тисяч працевлаштовано, це 49,0% від усіх працевлаштованих службою зайнятості.
Законом України Про зайнятість населення передбачено додаткові гарантії зайнятості окремим категоріям, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних конкурувати на ринку праці. До цієї категорії громадян належать жінки, які мають дітей віком до 6 років, одинокі матері, які мають дітей віком до 14 років або дітей-
інвалідів. Гарантії забезпечуються шляхом встановлення квоти для бронювання на підприємствах, в установах і організаціях до 5% загальної кількості робочих місць. Нарік для таких жінок заброньовано 18,9 тис. робочих місць, на які впродовж І півріччя 2006 року працевлаштовано тис. жінок.
Законом України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття перед http://www.mlsp.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=36236&cat_id=36122 41 http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=28770 42 http://www.dcz.gov.ua
43 Заданими Міністерства праці та соціальної політики України – http://www.mlsp.gov.
ua/control/uk/index
44 http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=803-12 45 http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=5451317&cat_id=825171
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
56
бачено працевлаштування безробітних шляхом надання роботодавцям дотації, на які впродовж січня–червня
2006 року працювало 47,6 тис. безробітних жінок. Отримали одноразову допомогу за безробіттям для зайняття підприємницькою діяльністю 6,2 тис. жінок.
З метою підвищення конкурентоспроможності жінок на ринку праці уроці до професійного навчання було залучено 117,6 тисяч жінок (60,8% від загальної чисельності. Упродовж січня–червня 2006 року 71,0 тис. жінок проходили професійне навчання. Професійна підготовка та перепідготовка здійснюється за 568 професіями і спеціальностями, що користуються попитом на ринку праці. Найбільшим попитом серед жінок користуються професії та спеціальності бухгалтера зізнанням міжнародних стандартів та сучасних комп’ютерних програм, секретаря керівника (організацій, підприємств, установ, кухаря, кондитера, перукаря, продавця, кравця тощо. Значна увага приділяється навчанню за професіями, які дають змогу незайнятим громадянам, особливо жінкам, реалізовувати себе в сфері малого бізнесу шляхом само- зайнятості, наприклад пошив одягу, перукарські послуги тощо.
Жінкам, які звернулися до служби зайнятості, надаються профінформаційні й профконсультаційні послуги щодо вибору професії з урахуванням потреб регіонального ринку праці, вони залучаються до участі у семінарах. Під час проведення цих семінарів приділяється увага формуванню у жінок упевненості в собі, своїх силах, розвитку вмінь самостійного пошуку роботи, опануванню технології самопрезентацій, таких як співбесіда з роботодавцем, техніка телефонних дзвінків, написання резюме тощо. Така робота приносить позитивні результати до безробітних жінок повертається впевненість у власних силах, особливо якщо вони тривалий час шукають роботу.
Значну допомогу у виборі майбутнього професійного шляху жінки отримують через масові заходи, що їх здійснює державна служба зайнятості ярмарки вакансій та професій, дні відкритих дверей з навчальними закладами, круглі столи, дні презентацій і аукціонів професій, конкурсів тощо. З метою тимчасового працевлаштування й надання матеріальної підтримки для незайнятих громадян Державною службою зайнятості разом із місцевими органами влади організовуються громадські роботи. Уроці у них брали участь 284,9 тис. незайнятих жінок, які перебували на обліку в службі зайнятості, або 68,0% від загальної чисельності задіяних на громадських роботах. Упродовж січня–червня 2006 року майже 238,8 тис. жінок брали участь у громадських роботах
47
Головними інституціями, що здійснюють заходи щодо поліпшення стану жінок на ринку праці за рахунок реалізації державної політики у сфері зайнятості, працевлаштування, навчання, підтримки в започаткуванні безробітними власної справи за рахунок виплати одноразової допомоги за безробіттям є Міністерство праці та соціальної політики і Державна служба зайнятості
48
Незважаючи на такі сприятливі заходи у сфері законотворчості та практичного втілення соціальної політики, необхідним вбачається звернення до самих об’єктів такої політики – пересічних громадян з ме-
46 http://www.dcz.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=32751&cat_id=5210353 47 Заданими Міністерства праці та соціальної політики України http://www.mlsp.gov.ua/control/uk/index
48 http://mlsp.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=36514&cat_id=35660
тою виявлення ставлення до ситуації, що реально існує для них на ринку праці, установок і стереотипів, що спрямовують їхні повсякденні практики в цій сфері, адже виникає закономірне запитання чи можна говорити, що законодавчо закріплена норма втілюється для них у реальності, а вони здебільшого є обізнаними щодо праві не зазнають жодної дискримінації, зокрема через статеву належність?
Оцінка притаманності певних професійних та
особистих якостей чоловікам і жінкам
Безперечно, ствердження правової рівності чоловіків і жінок є умовою їхнього рівного кар’єрного сходження, підвищення власного матеріального й соціального статусу. Але крім можливостей доступу, на цей процес також впливають уявлення про поширеність тих чи тих видів занять серед представників жіночої чи чоловічої статі, здобуття ними певних професій відповідно до наявних особистих та професійних якостей. Нерідко останні просто приписуються їм відповідно до певного стереотипного образу чоловіків і жінок. Як показують результати опитування, в українському суспільстві такі особистісні якості, як працьовитість, доброта, доброзичливість, культура спілкування, освіченість, дисциплінованість, зацікавленість у розв’язанні проблем місцевого рівня вважаються більшою мірою притаманними жінкам, ніж чоловікам (табл 3.4.1). Разом із тим кар’єризм, високий професіоналізм, брутальність та зарозумілість, політична культура, імітація трудової діяльності оцінюються як такі, що більшою мірою притаманні чоловікам, ніж жінкам. Такі якості, як широта світогляду, цілеспрямованість, підлабузництво вважаються однаковою мірою притаманними і чоловікам, і жінкам.
Таблиця 3.4.1. Індекси притаманності
професійних і особистих якостей чоловікам
і жінкам залежно від статевої належності
респондентів(за бальною шкалою)
49
Якості
Жінкам
Чоловікам
Жінки
Чоловіки
У с
ередньо
м
у
за масиво
м
Жінки
Чоловіки
У с
ередньо
м
у
за масиво
м
Працьовитість
Працьовитість
1,89 2,08 1,98 2,42 2,14 Освіченість 2,32 2,25 2,41 2,24 2,33
Цілеспрямованість
Цілеспрямованість
2,22 2,36 2,29 2,30 2,15 Доброзичливість Доброзичливість
2,06 2,12 2,09 2,67 2,50 Високий професіоналізм
Високий професіоналізм 2,62 2,55 2,45 2,26 Політична культура
Політична культура 2,80 2,80 2,67 2,53 Широта світогляду
Широта світогляду 2,61 2,56 2,66 2,40 Культура спілкування
Культура спілкування 2,28 2,24 2,80 2,58 Зацікавленість у розв’язанні проблем місцевого рівня проблем місцевого рівня 2,50 2,44 2,67 2,44 2,56
Кар’єризм
Кар’єризм
2,81 2,66 2,74 2,30 2,31 2,30
Підлабузництво
Підлабузництво
2,91 2,70 2,81 2,75 2,87 Імітація трудової діяльності
Імітація трудової діяльності 2,79 2,92 2,64 2,77 Брутальність та зарозумілість Брутальність та зарозумілість 3,27 3,07 3,18 2,58 2,61 Дисциплінованість 2,51 2,41 2,66 2,40 2,55
Доброта
Доброта
2,06 2,05 2,06 2,77 2,61 2,69 49 Індекси притаманності різних якостей визначали за бальною шкалою, де 1 бал – ця якість притаманна практично всім чоловікам/жінкам”; 2 бали – більшій їх частині 3 бали
– половині з них 4 бали – меншій частині.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   27


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал