Програма рівних можливостей проон інститут соціології нан україни Центр соціальних експертиз




Сторінка1/27
Дата конвертації16.12.2016
Розмір5.45 Kb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27

Програма розвитку ООН в Україні
Програма рівних можливостей ПРООН
Інститут соціології НАН України
Центр соціальних експертиз
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА СТАВЛЕННЯ
ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ
В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Київ - 2007
Це видання підготовлене на основі матеріалів дослідження, проведеного в межах виконання Програми рівних можливостей, яку впроваджує Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам та упорядникам цього видання і не обов’язково відображають погляди ПРООН чи інших організацій та закладів системи ООН.
Дослідження здійснене Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України та рекомендоване до друку Вченою радою Інституту (протокол № 2 від 27 березня 2007 року).
Авторський колектив:
Юрій Іванович Саєнко, доктор економічних наук, професор, завідувач відділу соціальної експертизи Інституту соціології НАН України — науковий редактор Лідія Амджадін, канд. соціол. наук Марина Васильчук; Ганна Герасименко, канд. соціол. наук канд. соціол. наук канд. екон. наук Інна Голюк; Наталія канд. екон. наук канд. екон. наук
Дмитрук; Наталія Лавріненко, канд. соціол. наук Олена Лисенко, канд. соціол. наук, канд. соціол. наук канд. соціол. наук Марія канд. соціол. наук канд. соціол. наук
Олійник; Людмила Посесор; Юрій Сапєлкін; Олеся Трофименко; Олена Харченко; Наталія
Ходорівська, канд. соціол. наук.
Рецензенти:
Елла Лібанова, доктор економічних наук
Наталія Соболєва, доктор соціологічних наук
Внутрішній рецензент ПРООН в Україні
Петро Павличенко, старший програмний менеджер ПРООН в Україні
Робоча група Програми рівних можливостей ПРООН в Україні
Лариса Кобелянська, керівник Програми рівних можливостей ПРООН в Україні
Ірина Ігнатова, експерт з питань регіональної ґендерної політики
Ольга Лепушинська, спеціаліст з питань інформації та комунікації
Володимир Морський, спеціаліст з фінансових операцій
У колективній монографії представлено результати соціологічного дослідження ґендерних стереотипів та ґендерних проблем українського суспільства. Висвітлені експертні оцінки розвитку засад ґендерної політики в країні, результати опитування громадської думки щодо характеру ґендерних відносин у різних сферах суспільного життя, а також результати контент- аналізу матеріалів удрукованих ЗМІ під ґендерним кутом зору. Показані чинники, що впливають на ґендерні стереотипи та ставлення до ґендерної проблематики в сучасному українському суспільстві, а також особливості прояву ґендерної асиметрії в різних соціальних сферах.
Рекомендовано тим, хто приймає рішення з питань утвердження ґендерної рівності в Україні, фахівцям державних та громадських організацій, координаторам і менеджерам міжнародних та національних програм, широкому колу громадськості 966-96646-3-2
© Програма розвитку ООН в Україні, 2007
© Матеріали дослідження, Центр соціальних експертиз Інституту соціології НАН України, Видавництво ТОВ Компанія ВАІТЕ», 01042, м. Київ, вул. Саперне поле, 26, кв.27
Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єкта видавничої справи серія ДК № 2570 від 27.07.2006 року

ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА .........................................................................................................................................5
Розділ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ .............................................7
Розділ 2. ЕКСПЕРТНЕ ОЦІНЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЗАСАД ҐЕНДЕРНОЇ ПОЛІТИКИ
В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ.......................................................................................................11
2.1 Соціально-демографічні характеристики експертів ............................................................12
2.2. Джерела обізнаності експертів з ґендерної
експертів з ґендерно
експертів з ґендерно проблематики ...............................................13
2.3. Оцінка експертами загального рівня розвитку засад
ґендерної політики в сучасній Україні ..........................................................................................16
2.4. Відповідність реального стану справ в окремих сферах життя
населення України принципам ґендерної рівності.....................................................................16
2.5. Найактуальніші напрями державної ґендерної політики .................................................17
2.6. Імплементація механізму ґендерної рівності
в діяльність різних соціальних інституцій ...................................................................................18
2.7. Оцінка експертами функціонування національного механізму
впровадження ґендерної політики ...............................................................................................21
2.8. Висвітлення проблеми ґендерної рівності у ЗМІ ..................................................................25
2.9. Оцінка експертами динаміки змін ситуації щодо ґендерної рівності
в українському суспільстві за останні 5 років .............................................................................27
ВИСНОВКИ до розділу 2 ...................................................................................................................28
Розділ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ЩОДО
ҐЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ ТА СТАВЛЕННЯ ДО ҐЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ ......................................31
3.1. Ґендерні відносини і влада (законодавча, виконавча, судова) .........................................32
3.1.1. Оцінки населенням України наявності ґендерної нерівності в українському
суспільстві ..........................................................................................................................................32
3.1.2. Ґендерні чинники у керівних органах управління державою ........................................34
3.1.3. Проблеми ґендерного рівноправ’я у сфері політичного життя .....................................35
3.1.4. Розподіл владних повноважень у роботі, соціально-політичному
житті та сім’ї. Доступ до державних коштів та сімейного бюджету .........................................36
3.1.5. Кому краще бути керівником ...............................................................................................37
3.1.6. Посадові функції .....................................................................................................................
3.1.6. Посадові функції
3.1.6. Посадові функції
38
3.1.7. Можливості щодо успішної кар’єри для чоловіків і жінок ..............................................
3.1.7. Можливості щодо успішної кар’єри для чоловіків і жінок
3.1.7. Можливості щодо успішної кар’єри для чоловіків і жінок
42
3.2. Ґендерний імідж політичних партій .......................................................................................47
3.3. Ґендерні проблеми в діяльності НУО .....................................................................................53
3.4. Ґендерні аспекти економічного життя та сфери соціально-трудових відносин .............56
3.4.1. Жінки та чоловіки на ринку праці .......................................................................................56
3.4.2. Управлінська діяльність крізь призму ґендерного погляду ...........................................62
3.4.3. Ґендерний розподіл ролей усім яхта соціально-трудові відносини ............................69
3.5. Соціальні проблеми під ґендерним кутом зору ...................................................................74
3.5.1. Соціальні та моральні цінності .............................................................................................74
3.5.2. Ситуації дискримінаційного характеру в повсякденному житті ...................................76
3.5.3. Насильство та особиста безпека ..........................................................................................77
3.5.4. Проблеми сьогодення ...........................................................................................................85

3.5.5. Екологічні проблеми ..............................................................................................................86
ВИСНОВКИ до розділу 3 ...................................................................................................................88
Розділ 4. КОНТЕНТ-АНАЛІЗ МАТЕРІАЛІВ УДРУКОВАНИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ
ІНФОРМАЦІЇ ПІД КУТОМ ҐЕНДЕРНИХ ВІДНОСИН .........................................................................91
4.1. Технічні, методологічні та процедурні параметри
контент-аналітичного дослідження ..............................................................................................92
4.2. Специфіка спрямованості ґендерного дискурсу .................................................................92
4.3. Особливості зображення ґендерних образів та практик поведінки ................................97
4.4. Стереотипні уявлення про жінок і чоловіків ........................................................................99
4.5. Специфіка характеристик жінок і чоловіків на шпальтах друкованих видань ............104
ВИСНОВКИ до розділу 4 .................................................................................................................106
Розділ 5. АНАЛІЗ БАЗ ДАНИХ СОЦІОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ІНСТИТУТУ СОЦІОЛОГІЇ НАН
УКРАЇНИ 2002–2006 РОКІВ ПІД ҐЕНДЕРНИМ КУТОМ ЗОРУ .......................................................
УКРАЇНИ 2002–2006 РОКІВ ПІД ҐЕНДЕРНИМ КУТОМ ЗОРУ
УКРАЇНИ 2002–2006 РОКІВ ПІД ҐЕНДЕРНИМ КУТОМ ЗОРУ
109
5.1. Ґендерні аспекти уявлень громадян стосовно розвитку економіки України ...............111
5.2. Уявлення громадян у сфері політики (ґендерні особливості) ..........................................112
5.3. Правова свідомість та протестні наміри чоловіків і жінок України ................................113
5.4. Ґендерні особливості в уявленнях громадян стосовно суспільної
моралі, конфліктів і довіри ...........................................................................................................115
5.5. Особливості соціального самопочуття і суспільних настроїв чоловіків і жінок ...........
5.5. Особливості соціального самопочуття і суспільних настроїв чоловіків і жінок
5.5. Особливості соціального самопочуття і суспільних настроїв чоловіків і жінок
116
5.6. Здоров’я та соціальна підтримка за самооцінками чоловіків і жінок України .............118
5.7. Ґендерні особливості вільного часуй дозвілля громадян ...............................................118
5.8. Місцеві умови проживання очима чоловіків і жінок України ..........................................119
5.9. Екологічна ситуація за оцінками громадян України .........................................................119
5.10. Житлові умови громадян України оцінки чоловіків і жінок .........................................
5.10. Житлові умови громадян України оцінки чоловіків і жінок
5.10. Житлові умови громадян України оцінки чоловіків і жінок
120
5.11. Матеріальний статус сім’ї за самооцінками українських чоловіків і жінок ................
5.11. Матеріальний статус сім’ї за самооцінками українських чоловіків і жінок
5.11. Матеріальний статус сім’ї за самооцінками українських чоловіків і жінок
120
5.12. Робота і зайнятість громадян України ґендерний аспект .............................................121
5.13. Деякі аспекти освіти чоловіків і жінок в Україні ..............................................................121
5.14. Користування транспортом і зв’язком ..............................................................................122
5.15. Соціальні змінив умовах життя громадян України ........................................................122
ВИСНОВКИ до розділу 5 .................................................................................................................123
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ ............................................................................................
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
132
РЕКОМЕНДАЦІЇ ................................................................................................................................
РЕКОМЕНДАЦІЇ
РЕКОМЕНДАЦІЇ
139
ДОДАТКИ ..........................................................................................................................................140
ЛІТЕРАТУРА.......................................................................................................................................142
Україна зробила значний кроку консолідації як незалежної держави, що сприяє розвитку демократичного суспільства та ринкової економіки. Незважаючи на спад соціальних показників, економіка країни періодично демонструє показники зростання, а громадське суспільство дедалі більше залучається до процесу прийняття рішень, який, щоправда, покине охопив усіх рівнів українського суспільства, але на шляху інтеграції до європейської спільноти й світового товариства ґендерні питання невпинно увиразнюються в національному та суспільному діалозі. Україна, яка обрала демократичний шлях розвитку, зараз спрямовує свою законодавчу й державну діяльність на створення рівних ґендерних відносин в усіх царинах соціального життя. Засадові принципи ґендерного розвитку в Україні визначено у Конституції, яка гарантує рівні права та можливості для чоловіків і жінок, рівність їх перед законом. Це забезпечується наданням жінкам рівних прав та можливостей для самоствердження в усіх сферах життя це означає, що держава захищає сім’ю, дитинство, материнство та батьківство (стаття 51). Але конституційні норми можуть бути реалізовані лише тоді, коли вони набувають подальшого розвитку в цілісній системі законодавства та застосовуються на практиці за допомогою відповідних інституціональних механізмів. Підписавши міжнародні документи, які зумовлюють ґендерний підхід і визнають його як найефективніший у разі створення й виконання національних програм, Україна зобов’язалася гарантувати рівність, розвиток і справедливість в країні, регіоні, світі, керуючись ґендерними ідеями соціальної рівності. Одним із прикладів визнання державою важливості ґендерних питань є законодавча діяльність Верховної Ради України в частині забезпечення ґендерної рівності. Верховна Рада України ухвалила Закон Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Президент України підписав Указ Про вдосконалення роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, на підставі якого розроблено перелік ґендерних питань для всіх міністерств. Розпочалося створення механізму щодо адміністрування ґендерного процесу в рамках законодавчої системи та виконавчої влади, до того ж ґендерний компонент імплементовано в систему науки, освіти й просвітництва. Водночас інституціональні механізми забезпечення ґендерної рівності в Україні ще не є стабільними. Відсутність упродовж тривалого часу адекватної політики стосовно рівних ґендерних можливостей спричинилася до збереження значної нерівності, яка вповільнила процес економічного розвитку й розбудову демократичного суспільства, всі члени якого мають однакові можливості щодо ефективного розвитку в різних царинах життя. З метою визначення відповідності реального стану справу сфері
ґендерних відносин зазначеним вимогам було проведено експертне опитування й опитування громадської думки, які дають змогу відстежити прогрес або регресу ґендерних відносинах в українському суспільстві за останні п’ять років (2002 – 2006). Очікується, що результати дослідження сприятимуть удосконаленню механізму інституціонального врегулювання ґендерних проблемі висвітленню можливостей різних соціальних інституцій (парламенту, державних органів влади, організацій громадянського суспільства) у захисті прав громадян та контролю за їх дотриманням.
Головна мета проведеного дослідження полягає у визначенні ґендерних стереотипів і ставлення до
ґендерної проблематики в українському суспільстві, а також поновленні різного штибу даних з цієї проблематики, отриманих раніше. Автори дослідження у своїх висновках спиралися на результати експертного та масового опитувань, контент-аналі- зу матеріалів удрукованих ЗМІ під кутом ґендерних відносин використовували базу даних соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України включно з опитуваннями 2002–2006 років аналізували статистичні та інші офіційні дані, отримані від державних установу відповідь на надіслані запити. Оскільки вияви ґендерної нерівності мають глибинний культурний характері масовій свідомості властива низка ґендерних стереотипів, що набули
інтеріорізованого характеру, перетворившись на поведінкові реакції у певних повсякденних ситуаціях, саме поєднання різних методів дослідження дає змогу відповісти на загальні питання щодо поширення ґендерних стереотипів в українському суспільстві, а також визначити особливості вияву їх у різних сферах суспільного життя й оцінити рівень розвитку засад ґендерної політики. Проведене дослідження показало, що трансформаційні процеси соціального, економічного, політичного й культурного характеру, які відбуваються в українському суспільстві, позначаються на його ґендерній картині, визначаючи її неоднорідність та різноплановість, нівелюючи або, навпаки, загострюючи ґендерну зумовленість соціальних суперечностей. Як наслідок, поширені
ґендерні стереотипи не завжди можна чітко визначити як конструктивні або деструктивні, оскільки вияви їх можуть бути і позитивними, і негативними за своїми наслідками для суспільства загалом та кожного його члена зокрема. Утім, засвоюючись та конст руюючись через систему соціалізації, поділу праці й культурні норми, вони детермінують наявні в суспільстві ґендерні ролі та ідеали, визначаючи загальне громадське сприйняття
ґендерних проблем. ПЕРЕДМОВА

Розділ 1.
МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОВЕДЕННЯ
ДОСЛІДЖЕННЯ
ДОСЛІДЖЕННЯ
Принципи ґендерної рівності закріплено в багатьох міжнародних документах, зокрема в Загальній декларації прав людини (1948), Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації стосовно жінок (1967), Декларації ООН про викорінення насильства щодо жінок (1993) тощо. У рамках Програми розвитку ООН ґендерна демократія визначається як система волевиявлення жінок і чоловіків, рівних у можливостях і правах, що законодавчо закріпленій реально забезпечені в політико-право- вих принципах, діях, розбудові громадських і державних структур.
Конституція України гарантує права та свободи громадян і рівність їх перед законом. У статті 24 наголошено, що не може існувати жодних привілеїв чи обмежень за расовою ознакою, кольором шкіри, політичними, релігійними чи іншими переконаннями, статтю, етнічною чи соціальною належністю, власністю, місцем проживання, мовою чи іншими ознаками. Окремо в цій статті закріплюється рівність чоловіків і жінок перед законом як основне право людини, повага до якого гарантується кожному. Спеціальні положення також передбачають надання рівних можливостей жінкам у суспільному, політичному й культурному життів освіті та професійному навчанні, в отриманні роботи й оплати за роботу захист жіночої зайнятості та здоров’я; створення умов для того, щоб жінки могли поєднувати роботу і материнство правовий захист, матеріальну й моральну підтримку материнству та піклуванню про дітей. На виконання положень Конституції України таз метою демонстрації прихильності до діяльності заради досягнення ґендерної рівності та поліпшення становища жінок у країні, український уряд ратифікував низку міжнародних конвенцій і програм. Верховна Рада України ухвалила Закон Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Президент України підписав Указ Про вдосконалення роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків від 26 липня 2005 року № 1135, на виконання якого розроблено перелік
ґендерних питань для всіх міністерств. Цей Указ Президента України прийнято з метою підвищення ефективності державної політики й узгодженої співпраці органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Відповідно до положень цього Указу контроль за виконанням обов’язків щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків центральними та місцевими органами виконавчої влади покладено на заступників міністрів і керівників указаних органів. У зв’язку з цим органи виконавчої влади мали призначити осоіб, на яких покладається виконання обов’язків щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, організація у межах їхніх повноважень роботи відповідних органів.
На виконання статті 4 Закону України Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків прийнято Постанову Кабінету Міністрів України Про проведення ґендерно-правової експертизи від 12 квітня
2006 року № 504, що передбачає проведення Міністерством юстиції України ґендерно-правової експертизи чинного законодавства та проектів нормативно-правових актів у всіх cферах законодавства, котрі стосуються праві свобод людини. Ця експертиза проводиться як складова правової експертизи. У зв’язку із прийняттям зазначеної Постанови наказом Міністерства юстиції України від 12 травня 2006 року № 42/5 затверджено Інструкцію з проведення ґендерно-правової експертизи та Форму висновку ґендерно-правової експертизи актів законодавства. Завданнями цієї експертизи визначено Заданими Міністерства юстиції України. 2006 рік (неопубл.).
проведення комплексного дослідження чинного законодавства та проектів нормативно-правових актів щодо відповідності міжнародно-правовим актам з прав людини стосовно дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
• підготовку обґрунтованих висновків щодо відповідності принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків чинного законодавства та проектів нормативно-правових актів;
• запобігання прийняттю нормативно-правових актів, які містять дискримінаційні положення за ознакою статі.
Від 1 липня 2006 року Міністерство юстиції України здійснює ґендерно-правову експертизу всіх проектів нормативно-правових актів, ухвалюваних в Україні, зокрема розроблено План проведення ґендерно-правової експертизи нарік. Крім того, розроблено та подано на розгляд Верховної Ради України проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (реєстр.
№ 1034). Цей законопроект спрямований на увідповід- нення законодавчих актів України принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, визначеного Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”
2
Отже, назагал простежується певний прогресу
ґендерних відносинах в українському суспільстві, якщо про нього судити за розвитком законодавчого й нормативно-правового забезпечення ґендерної рівності. Розпочалося створення механізму щодо адміністрування
ґендерного процесу в межах законодавчої системи та виконавчої влади, ґендерний компонент імплементовано в систему науки, освіти та просвітництва. Проте офіційні даній результати ґендерних досліджень демонструють недостатню ефективність державної політики з питань рівних можливостей, що виявляється у збереженні значної ґендерної нерівності та нестабільності інституціональних механізмів з її забезпечення. Які чотири-п’ять років тому, в українському суспільстві зберігаються суперечності між законодавчим закріпленням принципів ґендерної рівності та реальними соціальними процесами ґендерні диспропорції не подолано в багатьох сферах суспільного життя процеси демократизації суспільства, відкриваючи нові можливості для самореалізації жінок та освоєння ними нових соціальних ролей, не розв’язали проблем загострення ґендерних нерівностей, оскільки й надалі існує занижений статус жінок за умов трансформаційних змін українського суспільства.
Ґендерні дослідження аспектів різних сфер життєдіяльності українського суспільства сьогодні здійснюють чимало спеціалістів. Зокрема, ґен дерна проблематика в українському суспільстві висвітлюється у працях Р.Ануфрієвої
3
, О.Балакірєвої
4
, О.Балакірєвої
, О.Балакірєвої , О.Бойка
5
,
2 Через зміну складу Уряду та відповідно до статті 100 Регламенту Верховної Ради України цей законопроект (реєстр. № 1034) було відкликано з Верховної Ради України. Нині законопроект перепогоджено із новопризначеними керівниками Мінфіну, Мінекономіки та Мінпраці й повторно передано на розгляд Кабінету Міністрів України. – Дані Міністерства юстиції України, 2006.
3 Ануфрієва Р. Самотність людей похилого віку як соціальна проблема // Українське суспільство 1992–2006. Соціологічний моніторинг / За ред. В.Ворони, М.Шульги. – К Ін-т соціології НАН України, 2006. – С. 317–323.
4 Балакірєва ОМ. Ґендерний аналіз ціннісних орієнтацій в українському суспільстві // Формування гендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м.Київ, 5–7 грудня 2002 р. – К Державний ін-т проблем сім’ї та молоді Український ін-т соціальних досліджень, 2002. – С.
22–24.
5 Бойко О.В. Насильство всім ї соціологічний аналіз явища : Автореф. дис. … канд. со-


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал