Програма «Новітня історія країн Європи і Америки»



Сторінка9/10
Дата конвертації08.12.2016
Розмір2.1 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Розрахунок рейтингових балів

за видами поточного (модульного) контролю

іІ семестр

(бакалаври)


зп


Вид діяльності студента

Макс. кількість балів за одиницю

Модуль 1

Модуль 2

Модуль 3




Кільк. одиниць до розрахунку

Макс. кількість балів за вид

Кільк. одиниць до розрахунку

Макс. кількість балів за вид

Кільк. одиниць до розрахунку

Макс. кількість балів за вид

Разом за семестр

1

Відвідування лекцій 24 год.

1

4

4

4

4

4

4

12

2

Відвідування практичних (семінарських, лаб.) занять 18 год.

1

3

3

4

4

2

2

9

3

Виконання завдання для самостійної роботи (домашнього завдання) 5 год.

5

4

45

3

30

3

15

75

4

Робота на практик. (семінарськ.) занятті (в т.ч. доповідь, виступ, повідомл., дискусія) 18 год.

10

3

30

4

40

2

20

90

5

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ)

30







1

30







30

6

Опрацювання фахових видань

(в т.ч. першоджерел)



10

1

10

1

10







20

7

Виконання модульної контрольної роботи

25

1

25

1

25

1

25

75

8

Творча робота (в т.ч. есе)

20







1

20







20

10

Макс. кількість балів за видами діяльності студента (МВ)







117




163




66

346

11

Макс. підсумкова модульна оцінка (ряд.10-12)







25




25




25




12

Фактична кількість балів студента за ЗМ (приклад







86




139




60




13

Макс. підсумкова семестр. мод. оцінка VІІІ сем.

60






















14

Екзамен


40

























Коефіцієнт: 60:346

0,17

























Підсумкова

100























VІІ. ІНДИВІДУАЛЬНА НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА РОБОТА
Мета ІНДЗ: Поглиблення знань з найбільш важливих питань та проблем, що потребують глибокого осмислення та аналізу. Завдання готується у вигляді індивідуальних творчих робіт.

Зміст ІНДЗ: характеристика основних міжнародних конференцій та їх рішень, напрямів розвитку міжнародного соціалістичного і комуністичного рухів, ідеологія і політична практика фашизму, тенденції поліитчного і соціально-економічного рохвитку провідних країн Заходу в ХХ ст., світові війни і регіональні конфлікти, персоналії видатних політиків Заходу.

Види ІНДЗ та система їх оцінювання:

  • публічний захист ідеї (10 балів);

  • робота над проектом (10 балів);

  • мультимедійна презентація ідеї (10 балів).

Орієнтовна структура ІНДЗ:

  • Індивідуальний навчально-дослідний проект є завершальним етапом вивчення курсу.

  • Мета проекту – поглибити і конкретизувати знання студентів з дисципліни, яка вивчається, привити навички самостійного підбору, осмислення та узагальнення наукової інформації та літератури. Індивідуальний навчально-дослідний проект дозволяє студентам розширити коло залученої інформації з обраної теми, а також вивчити ті розділи курсу, які у ході занять розглядалися як ознайомчі.

  • Індивідуальний проект повинен бути написаний на основі ретельно опрацьованих наукових джерел, зібраного і обробленого матеріалу.

  • Індивідуальний проект є самостійним дослідженням з| обраної теми, відрізняється критичним підходом до вивчення літературних джерел.

  • Матеріал, який використовується з літературних джерел, повинен бути опрацьований, бути органічно пов'язаним з обраною студентом темою; виклад теми повинен бути конкретним, насиченим фактичними даними, зіставленнями, розрахунками, графіками, таблицями.

  • При написанні індивідуального проекту повинні бути узагальнені теоретичні матеріали з| обраної теми з використанням відповідного обґрунтування.

  • Робота завершується конкретними висновками і рекомендаціями.

  • Під час оформлення роботи необхідно дотримуватися загальноприйнятих вимог.

  • Загальний об’єм роботи 7-10 сторінок друкованого тексту. Робота виконується на одній стороні аркуша формату А 4. З обох сторін аркуша залишаються поля розміром 25 мм зліва, 15 мм справа, верхнє і нижнє поля – 20 мм. Усі аркуші роботи нумеруються. Кожен розділ у тексті повинен мати заголовок у точній відповідності з назвою в змісті.

  • Нове питання можна починати з тієї сторінки, на якій закінчилося попереднє, якщо на цій сторінці крім заголовку можна буде вмістити декілька рядків тексту.

  • У роботі можна використовувати лише загальноприйняті скорочення та умовні позначення. Використані в роботі цифрові дані, висновки, думки інших авторів у переказі та цитати в обов’язковому порядку повинні супроводжуватися посиланнями на використані роботи.

  • Структура роботи:

  1. Титульний аркуш.

  2. Зміст.

  3. Вступ.

  4. Основний зміст роботи, який складається з розділів.

  5. Висновки.

  6. Список використаної літератури.

  7. Додатки (якщо є).


Критерії оцінювання ІНДЗ:


зп

Опис критерію

Максимальна

кількість балів

1.

Розкриття основного змісту проблеми

10

2.

Визначення умов, в яких формувалася історична школа

10

3.

Визначення значення наукової концепції в історичному процесі

10

Разом

30 балів


Шкала оцінювання ІНДЗ


Рівень виконання

Кількість балів, що відповідає рівню

Оцінка за традиційною системою

Високий

10

Відмінно

Достатній

8

Добре

Середній

5

Задовільно

Низький

3

Незадовільно

Оцінка з ІНДЗ є обов’язковим балом, який враховується при підсумковому оцінюванні навчальних досягнень студентів з навчальної дисципліни.


Теми ІНДЗ (у формі есе) з навчальної дисципліни «Новітня історія країн Європи і Америки»:

  1. Версальський договір: міцний мир для Європи, єдино можливий компроміс чи міна уповільненої дії у міжнародних відносинах 20−30-х років?

  2. Рапалльський договір між Німеччиною та Радянською Росією: наслідок створення Версальсько-Вашингтонської системи, єдино можливий вихід з економічної ізоляції чи сепаратна змова?

  3. Чи були альтернативи розвитку міжнародних відносин в 30-ті роки?

  4. В якій мірі радянсько-німецьке зближення будо зумовлено близькістю їх зовнішньополітичних програм або ситуацією, що об'єктивно склалася?

  5. Чи виконала Ліга Націй свою історичну місію? Які зміни в Статуті цієї організації могли б посилити її дієвість?

  6. Через реформи до соціалістичної демократії і через соціалістичну революцію до «диктатури пролетаріату»: дві альтернативні стратегії в міжнародному соціалістичному русі. Чи був можливий компроміс?

  7. Чим демократія Веймарської республіки відрізнялася від американської та британської демократії?

  8. Фашизм: історична випадковість чи закономірність політичного розвитку Європи? Чи можна було запобігти фашизації країн Європи?

  9. Соціально-психологічні основи фашизації європейського суспільства в умовах прискореної модернізації − «авторитарна особистість» та «людина маси».

  10. Реформізм: вимушена поступка робітничому рухові чи свідома соціально-економічна стратегія західних демократій?

  11. Політична ідеологія і зовнішня політика держав у першій половині XX ст.: чи існував взаємозв'язок?

  12. Чому почалася Друга світова війна?

  13. Чому Другий фронт у Західній Європі було відкрито лише влітку 1944 р.?

  14. Чи можна вважати історію «дивної» (антигітлерівської) коаліції початковою сторінкою «холодної війни»?

  15. Хто виграв Другу світову війну: СРСР, західні демократії, антигітлерівська коаліція чи все «прогресивне людство»?

  16. «Холодна війна»: безглуздий витвір амбіційних політиків чи імператив історії?

  17. Чи можна було уникнути розколу Німеччини?

  18. «Розрядка міжнародної напруженості»: пошук компромісу чи «перепочинок» перед новою хвилею «холодної війни»?

  19. Чим зумовлені інтеграційні тенденції в сучасному світі?

  20. Чи можливе створення дієвого механізму розв'язання регіональних конфліктів?

  21. Зовнішня політика сучасних США: боротьба за розширення меж демократії в світі чи використання неписаного «права найсильнішого» ?

  22. Чи здатна сучасна демократія ефективно вирішувати расово-етнічні та релігійні проблеми?

  23. Що, на Вашу думку, спричинило небачену ескалацію насильства і терору в сучасному світі? Чи є ефективним «рецепт» розв'язання проблеми тероризму?

  24. Чи є НТР безальтернативним шляхом людства до духовної і екологічної катастрофи?

  25. Неокейсіанство і неоконсерватизм − дві альтернативні моделі ДМК другої половини XX ст. Яка економічна модель є оптимальною на початку XXI ст.?

  26. Чому Велику Британію у 60−70-ті XX ст. роки називали «хворою людиною Європи»? Визначте причини цієї «хвороби» та запропонуйте «рецепти» її лікування.

  27. Чому зазнала краху «світова соціалістична система»? Чи означає цей крах безперспективність «соціалістичного ідеалу» в сучасному світі?

  28. «Соціалізм з людським обличчям», «маоїзм», «єврокомунізм»: що це − «модернізація» ортодоксального марксизму, спроби його адаптації до нових історичних умов чи симптоми невиліковної хвороби − кризи комуністичної доктрини у другій половині XX ст.?

  29. Чи стала ООН дієвою альтернативою безсилій Лізі Націй?

  30. «Держава загального добробуту»: утопічна мрія кейнсіанців, міф «буржуазної пропаганди» чи реальність сучасного західного суспільства?


Орієнтовна тематика реферативних досліджень для самостійної роботи з навчальної дисципліни «Новітня історія країн Європи і Америки»:

  1. Психолого-політичні портрети В. Вільсона, Д. Ллойд Джорджа і Ж. Клемансо.

  2. Рішення Паризької мирної конференції й етнополітична карта Центральної і Південно-Східної Європи після Першої світової війни.

  3. Історична місія Ліги Націй: великі надії та реальні здобутки.

  4. Трактати Вашингтонської конференції: доповнення чи ревізія Версалю?

  5. Доктринальні установки соціал-реформізму, революційного центризму та більшовизму. Причини і наслідки розколу міжнародного робітничого руху.

  6. Психолого-політичні портрети Е. Бернштейна, К. Каутського, В. Леніна.

  7. Політичні відносини трьох Інтернаціоналів у 1919−1922 рр.

  8. VII конгрес Комінтерну та його рішення. Г. Дімітров.

  9. Історична роль міжнародного соціалістичного руху між двома світовими війнами.

  10. Соціально-економічні, політико-правові та духовні аспекти процесу прискореної модернізації в країнах Центральної та Південно-Східної Європи на межі XIX−XX ст. Формування передумов розгортання революційного руху, його рушійні сили і характер.

  11. Психолого-політичні портрети Ф. Еберта, Г.Гаазе, Р.Люксембург.

  12. Січневе збройне повстання 1919 р. в Берліні. Проблема політичного насильства в історії Листопадової революції

  13. Фашизм: закономірний наслідок розвитку європейської цивілізації чи трагічне відхилення від магістрального шляху історії?

  14. Ідейні витоки, ідеологічна доктрина і міфологія націонал-соціалізму.

  15. Консолідація нацистського режиму. «Ліва течія» німецького фашизму − брати Штрассери. «Ніч довгих ножів».

  16. Державно-правова структура Третього Рейху. Роль НСДАП, СС, Вермахту.

  17. Нацифікація духовного життя німецького суспільства. Церква і нацистський режим.

  18. Націонал-соціалізм і сталінізм: порівняльний аналіз.

  19. Виборча кампанія 1932 р. Психолого-політичний портрет Ф.-Д. Рузвельта.

  20. «Новий курс» в економіці США: ідеологія, практичні підходи, результати, альтернативи.

  21. Реформи Ф.-Д. Рузвельта: новий чи старий курс.

  22. Американське суспільство і реформізм Рузвельта.

  23. Формування антиліберальної коаліції держав під егідою Німеччини.

  24. Сутність європейської системи колективної безпеки і причини невдачі спроб її створення в 30-ті роки XX ст.

  25. Витоки та еволюція «політики умиротворення» агресора.

  26. Московські переговори 1939 р.: чи існувала можливість досягнення домовленості?

  27. Пакт Молотова − Ріббентропа: оцінки сучасників та істориків.

  28. «Рік кризи» (вересень 1938 − вересень 1939): чи існували альтернативи?

  29. Німецько-польська війна і радянське втручання. «Четвертий поділ» Польщі.

  30. «Дивна війна»: історіографічні версії щодо мотивів та наслідків.

  31. Превентивна війна Гітлера: міфи і реалії.

  32. Друга світова війна і політика: політичні цілі війни і характер воєнних дій.

  33. Від Перл-Харбора до Токійської затоки: політика і стратегія США у Другій світовій війні.

  34. «Новий порядок» в Європі. Голокост.

  35. Між Москвою та Лондоном: політико-ідеологічні орієнтації європейського Руху Опору.

  36. Рух Опору в країнах Західної, Північної, Центральної та Південно-Східної Європи: порівняльний аналіз.

  37. Роль і місце руху «Вільна Франція» в європейському Русі Опору.

  38. Рух солідарності з боротьбою СРСР проти фашизму в країнах антигітлерівської коаліції.

  39. Проблема колабораціонізму періоду Другої світової війни в сучасній науковій думці.

  40. Роль організацій Руху Опору у політичному житті повоєнної Європи.

  41. Специфіка «дивної коаліції»: договірна основа, механізм прийняття політичних рішень, економічне співробітництво, військово-стратегічне партнерство.

  42. Суб'єктивний чинник в історії антигітлерівської коаліції. Психолого-політичні портрети Й. Сталіна, Ф.-Д. Рузвельта, В. Черчилля.

  43. Проблема другого фронту у міжсоюзницьких відносинах.

  44. «Відсоткова дипломатія»: боротьба основних учасників антигітлерівської коаліції за розподіл сфер впливу у повоєнному світі.

  45. Проблеми та перспективи формування глобальної системи захисту миру та безпеки. Уроки створення ООН.

  46. Формування контурів біполярного світу і початок глобального блокового протистояння (1947 − перша половина 50-х рр.)

  47. «Непевна розрядка»: досягнення і труднощі гельсінського процесу в 70-х роках XX ст.

  48. Особливості конфронтації «Захід-Схід» у першій половині 80-х років XX ст. Реідеологізація глобального конфлікту.

  49. Особливості та уроки інтеграції країн соціалістичного табору. РЕВ.

  50. Генезис західноєвропейської інтеграції. «План Плєвена». «Метод Монне». Європейське об'єднання вугілля і сталі.

  51. «Римська хартія» і формування системи Європейських співтовариств.

  52. В. Хальштейн і Ш. де Голль − дві філософії європейської інтеграції.

  53. Політичні та правові аспекти трансформації ЄЕС в Європейський Союз: від Штутгартської декларації до Маастріхтської угоди.

  54. Євросоюз: федерація чи конфедерація?

  55. Підсумки Другої світової війни для Німеччини: крах чи визволення?

  56. Соціалістичний досвід НДР: від першої Берлінської кризи до «Жовтневої революції».

  57. ХДС і СДПН: два концептуальні підходи до державного будівництва в Західній Німеччині.

  58. Демократизація і політична культура: особливості Західної Німеччини.

  59. Психолого-політичні портрети К. Аденауера, Л. Ерхарда, В. Брандта, Г. Коля.

  60. Об'єднання Німеччини: історичні передумови, політичні механізми, психологічні стереотипи.

  61. Чи стануть німці єдиною нацією? (проблеми розвитку об'єднаної Німеччини).

  62. Проблеми внутрішньої і зовнішньої політики Західної та Східної Німеччини в історіографії.

  63. Психолого-політичний портрет Шарля де Голля.

  64. Державна доктрина голлізму.

  65. Голлізм і французька національна політична культура.

  66. Соціальна доктрина голлізму та спроби її реалізації.

  67. «Велич Франції»: зовнішньополітична концепція Ш. де Голля.

  68. Психолого-політичні портрети В. Жіскар д'Естена, Ф.Міттерана, Ж. Ширака.

  69. «Обличчям до майбутнього». (Феномен сучасного британського лейборизму)

  70. Ольстерська криза: витоки, причини ескалації, шляхи розв'язання.

  71. Психолого-політичні портрети К.Еттлі, М.Тетчер, Дж.Мейджора, А.Блера.

  72. Велика Британія та європейська інтеграція.

  73. Британська Співдружність: неоколоніалізм чи взаємовигідне партнерство?

  74. Структура політичної влади в США: сучасні тенденції і проблеми.

  75. Політична культура сучасного американського суспільства.

  76. Держава, бізнес та економіка: особливості та тенденції розвитку соціально-економічної моделі США у другій половині XX ст.

  77. «Держава загального добробуту»: міфи і реалії сучасної Америки.

  78. Проблема двопартійності у зовнішній політиці США.

  79. Міжнародний тероризм і нова концепція внутрішньої безпеки США.

  80. Економічні чинники політичного поступу післявоєнної Канади.

  81. Суспільно-політичне обличчя сучасної Канади.

  82. Особливості канадської моделі федералізму.

  83. Психолого-політичні портрети Дж. Діфенбейкера, П.Трюдо, Б.Малруні.

  84. Українці в Канаді: що дала нашим співвітчизникам еміграція за океан?

  85. Концепція «середньої держави» у зовнішній політиці Канади.

  86. Чинники соціалістичного вибору Угорщини після Другої світової війни.

  87. Будапешт, 1956 рік: еволюція історіографічних оцінок.

  88. Угорська «вітрина соціалізму»: реформи Я.Кадара.

  89. Угорщина в 90-х роках XX ст.: досвід посттоталітарних трансформацій.

  90. Діяльність уряду Народної єдності. Психолого-політичний портрет С.Альєнде.

  91. Психолого-політичний портрет А. Піночета.

  92. Особливості переходу від диктатури до демократії в Чилі наприкінці 80-х − на початку 90-х років XX ст.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал