Програма «Новітня історія країн Європи і Америки»



Сторінка2/10
Дата конвертації08.12.2016
Розмір2.1 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Тема 2.6. Світова економічна криза (1929–1933 рр.) і пошуки шляхів виходу з неї

«Велика депресія»: характер і походження, ознаки, наслідки. Паніка на Нью-Йоркській біржі 24 жовтня 1929 року. Особливості економічної кризи в США. Антикризова політика президента Г. Гувера. Вимушений перехід від «твердого індивідуалізму» до етатизму, діяльність РФК. Загострення соціальної напруженості в США. «Голодні походи » на Вашингтон. «Гувервілі». Розгром наметового містечка на березі Потомака. Вибори 1932 р. Особливості передвиборчої кампанії Ф.-Д. Рузвельта.

Особливості світової економічної кризи у Великій Британії. Парламентські вибори 1929 р. і перемога лейбористської партії. Програма «Лейборизм і нація». Політика другого лейбористського уряду. Діяльність Міністерства по боротьбі з безробіттям. «Закон про аномалії». Вестмінстерський статут. Розкол лейбористської партії і утворення коаліційного «національного уряду» Р. Макдональда, його антикризова програма. 

Особливості економічної кризи початку 30-х рр. у Франції. Антикризова політика французьких урядів та ідеї державного регулювання економіки. Дирижизм ─ французький варіант кейнсіанства. Правоконсервативний варіант дирижизму в політиці урядів А. Тардьє та П. Лаваля. «Захищений сектор» економіки. Посилення виконавчої влади. Нові тенденції у політичному житті, посилення фашистських сил. Робітничий рух. «Друга редакція» «лівого блоку», його прихід до влади.

Економічна криза 1929─1933 рр. в Італії. Етатизм, мілітаризація економіки, політика «автаркії». Фашистська «корпоративна система». Антифашистський рух у країні.

Особливості економічної кризи 1929─1933 рр. у Німеччині. План Юнга і позиція міжнародних фінансових кіл. Поляризація політичних сил у країні. Антикризова політика кабінету Брюнінга і результати дострокових парламентських виборів 1930 р. Причини успіху НСДАП. Політична ситуація у 1931─1932 рр. Розкол німецького робітничого руху ─ протистояння КПН і СДПН. Скорочення електорату ліберально-демократичних партій і «традиційних націоналістів». Результати президентських і парламентських виборів 1932 р. Прихід нацистів до влади.

Індустріальні країни Європи і Америки у 1933─1939 рр.: пошуки виходу з кризи. Реформізм

«Велика депресія» та зміна економічної психології індустріального суспільства. Формування ліберальної моделі ДМК в 30-х рр. Кейнсіанська теорія про цілі, форми та джерела державного регулювання економіки. Реформізм: сутність, типологія, основні національні різновиди в 30-х рр.


Перші «сто днів» президента Ф.-Д. Рузвельта. Відміна «сухого закону». Економічна теорія Дж. Кейнса як теоретична база «нового курсу». Реформи «нового курсу» у фінансовій, промисловій, аграрній та соціальній сферах. Динаміка соціально-економічного розвитку США в 30-х рр. Історіографія «нового курсу». 

«Національний уряд» Великої Британії, його реформістська політика. Консервативні уряди С. Болдуїна і Н. Чемберлена. Монархічна криза 1936 р. Активізація ліберальної партії і розробка ідей соціального лібералізму. Особливості процесу формування моделі ДМК у Великій Британії. 

Народний фронт у країнах Європи: причини створення, основні напрями діяльності, історична роль. Історіографія Народного фронту.

Фашистський путч 6 лютого 1934 року в Парижі та його провал. Формування Народного фронту у Франції. Еволюція програмних установок ФКП, СФІО та партії радикалів. Е. Даладьє. Л. Блюм. М. Торез. Парламентські вибори 1936 р. Політика уряду Народного фронту. Соціальне і робітниче законодавство. «Лівий» дирижизм: стратегія, практика, історичні перспективи. Криза Народного фронту. Дискусія з питань внутрішньої та зовнішньої політики. Провал політики Народного фронту як прояв конституційної кризи Третьої республіки. Надзвичайне законодавство «уряду національної оборони» Е. Даладьє. Зміцнення дирижистських тенденцій в економіці і політиці передвоєнної Франції.

Революція 1931─1939 рр. в Іспанії: причини, характер, періодизація.Політичні передумови створення Народного фронту. Політична криза 1930─1931 рр. Пакт єдності дій у боротьбі за республіку. Падіння монархії і початок революції. Конституція 1931 р. і реформи уряду М. Асаньї. «Чорне дворіччя». Консолідація правих сил. Особливості ранньої стадії генезису іспанського фашизму. «Іспанська фаланга». Ліві сили в період «чорного дворіччя». Повстання 1934 р. в Астурії та ескалація політичної боротьби в Іспанії. Народний фронт Іспанії: партійний склад, програма. Вибори 1936 р. Діяльність республіканського уряду М. Асаньї та А. Касареса Кироги. Антиреспубліканський путч 1936 р. і початок громадянської війни. Періодизація громадянської війни в Іспанії. Втручання іноземних держав у війну. Політика урядів Народного фронту в період громадянської війни, причини його кризи і поразки. Встановлення диктатури Ф. Франко. 

Тема 2.7. Фашистські режими в Європі в 30-ті роки ХХ ст.

Історіографія фашизму. Консервативна, ліберальна, соціал-демократична та ліворадикальна течії у немарксистській історіографії фашизму. Соціально-психологічна школа. Марксистська історіографія.



Типологічні характеристики фашизму. Фашистські рухи в демократичних країнах Заходу. Фашистські партії та організації в Північній, Центральній та Південно-Східній Європі. Фашистські режими. Типологія фашистських режимів. Загальні характеристики фашистських режимів. Фашизм як різновид тоталітаризму. Фашистський варіант ДМК. Станово-корпоративна система. Фашизм і громадянське суспільство. Система вождизму. Ідеологічна система фашистських режимів.

Німеччина під владою нацистів. Консолідація нацистської диктатури (1933─1934 рр.). Ліквідація політичної опозиції. Реформа державно-адміністративного устрою. Формування тоталітарної політико-правової структури. Принцип фюрерства. «Ніч довгих ножів» 30 червня 1934 року і внутрішня консолідація НСДАП. Р. Гесс. М. Борман. «Імперія СС». Г. Гіммлер. Пропагандистська машина нацистського режиму. Й. Геббельс. Уніфікація духовного життя суспільства. Церква і нацистська диктатура. Наука і мистецтво у Третьому Рейху. Економічна теорія і практика в тоталітарній Німеччині. Я. Шахт. «Органічна побудова» економіки. Динаміка економічного розвитку Німеччини у другій половині 30-х рр. Мілітаризація. Г. Герінг. Соціальна і расова політика нацистського режиму. Антифашистський рух Опору в Німеччині: етапи розвитку. 

Еволюція фашистського режиму в Італії. Фашистська система ДМК. Мілітаризація. Тоталітарна диктатура. Роль Великої фашистської ради. Організація «корпоративної держави». Еволюція відносин фашистського режиму з Ватиканом. Політичний статус і роль італійської монархії в 30-х рр. Трансформація політичної природи італійського фашистського режиму в 30-х рр. Наростання кризи фашистської держави у другій половині 30-х рр. Формування політичної опозиції і специфіка італійського руху Опору.

Консолідація франкістського режиму після закінчення громадянської війни в Іспанії. Формування політико-правової системи. Особливості економічної політики Франко. Становище церкви. Роль «Фаланги». Специфіка іспанського фашизму.

Особливості фашизації Португалії. Створення партії «Національний союз». О. Салазар. Конституція 1933 р. і створення у Португалії «унітарної корпоративної республіки». «Національні профспілки». Португалія в період громадянської війни в Іспанії.

Тема 2.8. Країни Латинської Америки між двома світовими війнами

Загальні тенденції соціально-економічного розвитку країн Латинської Америки. Специфіка формування капіталістичного способу виробництва. Екстенсивний аграрно-сировинний експортний характер та монокультурність національної економіки. Латифундизм. Зростання впливу США на економіку латиноамериканських країн. Фінансова залежність від закордонних інвестицій. Компрадорський тип національної буржуазії. Націонал-реформізм 30-х рр. Президентство І. Ірігойєна в Аргентині. Діяльність уряду Ж. Варгаса в Бразилії. Реформи Л. Карденеса в Мексиці. Соціально-економічна політика Народного фронту в Чилі. Результати реалізації націонал-реформістського курсу в регіоні. Країни Латинської Америки в світовій системі виробництва і торгівлі напередодні Другої світової війни.

Загальні ознаки суспільно-політичного розвитку країн Латинської Америки.Політична нестабільність у регіоні. Значна політична роль армії. Рух «тенентистів» у Бразилії. Каудильїзм. Режим «революційного каудильїзму» (1920─1928 рр.) в Мексиці. Державні перевороти кінця 20-х ─ початку 30-х років. Специфіка диктаторських режимів у регіоні. Революції, революційні рухи та громадянські війни. Революція 1930 р. у Бразилії. Революційна криза 1931─1932 рр. у Чилі. Революція 1933─1935 рр. на Кубі. Повстання на чолі з Фарабундо Марті в Сальвадорі 1932 р. Рух сандіністів у Нікарагуа 1927─1933 рр. Робітничий і страйковий рух. Компартії Латинської Америки у стратегії Комінтерну.

Активізація профашистських тенденцій у Латинській Америці в 30-х рр., різні форми проникнення в регіон держав «осі». Рухи за Народний фронт в Латинській Америці. Національно-визвольний альянс у Бразилії (1935 р.), парламентський блок «Народного фронту» в Аргентині (1936 р.), Народний фронт у Чилі (1938─1941 рр.). Країни Латинської Америки в системі міжнародних відносин між двома світовими війнами.

Змістовий модуль ІІІ.

Друга світова війна

(1939─1945 рр.)

Тема 3.9. Причини, характер, періодизація й історіографія Другої світової війни

Причини, характер, періодизація. Сучасний стан історіографії Другої світової війни. Розширення масштабів агресії з перевагою сил агресора (1 вересня 1939 ─ червень 1942 років). Напад Німеччини на Польщу. Оголошення Великою Британією і Францією війни Німеччині. «Дивна війна», історіографічні концепції її походження. Радянсько-німецькі відносини у 1939─1941 рр. Договір «Про дружбу і кордон» між СРСР і Німеччиною. Реалізація таємних домовленостей щодо Східної Європи. Радянсько-фінська війна 1939─1940 рр. Берлінські переговори 1940 р. Наступ фашистських військ на Західному фронті у 1939─1940 рр. Капітуляція Данії і Норвегії. Напад Німеччини на Бельгію, Голландію та Францію. «Дюнкеркське диво». Капітуляція Франції. «Битва за Англію». Англо-американське співробітництво. Прийняття в США закону про ленд-ліз. Консолідація агресивного блоку. Берлінський пакт трьох держав. Приєднання Угорщини, Румунії та Болгарії до Троїстого пакту. Поширення агресії на Балкани. Напад Німеччини на Югославію. Агресія Німеччини та Італії проти Греції. Воєнні дії у Східній та Північній Африці у 1940─1941 рр. Облога англійської фортеці Тобрук. Напад Німеччини на СРСР. Операції на Східному фронті влітку ─ восени 1941 р. Причини поразок радянських військ. Битва під Москвою. Напад Японії на американську базу Пірл-Харбор. Вступ США у війну. Окупація Японією країн Південно-Східної Азії (грудень 1941 ─ травень 1942 р.). Японська «східноазійська сфера процвітання».

Тема 3.10. Країни Європи і США  у Другій світовій війні 

Початок формування антигітлерівської коаліції. Угода про спільні дії у війні проти Німеччини між СРСР і Великою Британією 1941 р. «Атлантична Хартія». Московська конференція СРСР, Англії і США 1941 р. Поширення на СРСР дії закону про ленд-ліз. Декларація Об’єднаних Націй 1січня 1942 р. Візит Молотова до Лондона і Вашингтона 1942 р. Радянсько-британський союзний договір та радянсько-американська угода «Про принципи взаємодопомоги у веденні війни проти агресії» 1942 р. Суперечливість єдності антигітлерівської коаліції через принципові розбіжності військово-політичних доктрин країн-учасниць. Проблема «другого фронту» у міжсоюзницьких стосунках 1941─1942 рр.

Докорінний перелом у війні (червень 1942 р. ─ грудень 1943 р.). Бої на Тихому океані у травні 1942 ─ лютому 1943 р. Сталінградська і Курська битви на Східному фронті. Воєнні дії в Північній Африці, битва під Ель-Аламейном. Сицилійська операція. Оголошення Італією війни Німеччині. Консолідація антигітлерівської коаліції. Тегеранська конференція 1943 р. 



Гітлерівський «новий порядок» у Європі. Рух Опору на окупованих територіях, його рушійні сили в окремих країнах. Посилення національно-визвольної боротьби під впливом перемог союзників. Внутрішнє становище країн Заходу під час війни. Повна мобілізація всіх ресурсів для потреб війни. Мілітаризація економіки. Внутрішня політика урядів.

Тема 3.11. Перемога антигітлерівської коаліції і підсумки Другої світової війни

Військовий розгром і крах фашистських режимів (січень 1944 ─ 2 вересня 1945 років). Радянський контрнаступ на Східному фронті у 1944 р. Відновлення державного кордону СРСР. «Визвольна місія» Червоної Армії в Східній Європі. Варшавське повстання 1944 р. Відкриття другого фронту в Європі. Визволення Франції і Бельгії. Битва в Арденнах. Вісло-Одерська операція радянських військ. Визволення країн Східної і Південно-Східної Європи. Віденська наступальна операція Червоної Армії. Капітуляція Італії. Берлінська операція. «Зустріч на Ельбі». Антифашистське повстання в Празі і визволення Праги Червоною Армією. Беззастережна капітуляція Німеччини. 

Проблеми післявоєнного врегулювання у міжсоюзницьких стосунках СРСР, Великої Британії і США. Конференція в Сан-Франциско 1945 р. Створення ООН. Ялтинська і Потсдамська конференції 1945 р. Основні рішення з облаштування післявоєнної Європи. Початок ери «атомної дипломатії». 

Розгром мілітаристської Японії. Бої на Тихому океані у 1944─1945 рр. Битва біля о-ва Лейте. Наступальна операція союзників у Бірмі. Бої за о-ви Іводзіма та Окінава. Атомні бомбардування США японських міст Хіросіма і Нагасакі. Розгром Квантунської армії у Північно-Східному Китаї та Монголії. Беззастережна капітуляція Японії.



Підсумки Другої світової війни. Людські і матеріальні втрати. Міжнародно-політичні наслідки війни. Перемога демократії над фашизмом. Нове співвідношення сил у світі. Активізація тенденції до міжнародної співпраці. Зростання суперечностей між СРСР і західними державами. Криза і поступовий розпад світової колоніальної системи.
ІІ Частина курсу

(1945─2015 рр.)

Змістовий модуль І.

Світ у другій половині ХХ ст.: загальні тенденції розвитку
Тема 1.1. Біполярність світу у другій половині ХХ ст.

Докорінні зміни міжнародної ситуації в результаті Другої світової війни. Утворення військово-політичних блоків на чолі із США та СРСР, складання біполярності світу. Утворення і діяльність ООН у перші післявоєнні роки. Початок «холодної війни». «Холодна війна»: сучасний стан вивчення проблеми. «Атомна дипломатія» та гонка озброєнь. Блокова політика великих держав. Дві тенденції у міжнародній політиці.



Демократизація як магістральний шлях розвитку західного суспільства. Соціально-економічний розвиток країн Західної Європи та Північної Америки в другій половині XX ст. Науково-технічна революція: сутність, напрями, етапи, наслідки. Державне регулювання економіки. Неокейнсіанська і неоконсервативна моделі ДМК. Формування постіндустріального суспільства. Тенденції політичного розвитку країн Західної Європи та Північної Америки в другій половині XX ст. Основні напрями розвитку ідеології і культури в країнах Заходу.

Комуністичний світ у другій половині XX ст. Сутність режимів «народної демократії» в країнах Східної Європи. Перехід до «побудови основ соціалізму», його чинники та наслідки. Соціально-політична криза 1953─1956 pp. в країнах Східної Європи. «Реальний соціалізм» наприкінці 50-х ─ у 70-х роках. Всевладдя партійної бюрократії та репресивної машини, політична безправність громадян. Безвихідь у розвитку системи соціалізму, тенденція до суспільного застою. Неспроможність планово-бюрократичної економіки. Особливості розвитку культури в комуністичних країнах. «Соціалістичний реалізм».

Криза і крах комуністичної системи в Європі. Становлення нових суверенних держав. Нова розстановка сил у світі, кінець його біполярності. Перехід від конфронтації до міжнародного співробітництва. Загальносвітові проблеми та шляхи їхнього вирішення.



Тема 1.2. Міжнародні відносини у другій половині ХХ ст.

Повоєнна політична мапа. Становлення двох курсів у міжнародній політиці після Другої світової війни. Формування повоєнного міжнародного порядку. Питання мирного врегулювання й післявоєнної організації світу. Післявоєнне мирне врегулювання в Європі. Хвиля міграцій. Покарання воєнних злочинців та колаборантів. Німецька проблема. Створення ООН. Сесії Ради міністрів закордонних справ. Паризька мирна конференція. Мирні договори з колишніми європейськими союзниками Німеччини. Мирна угода з Японією.

Початок холодної війни. Економічні важелі Заходу. Доктрина Трумена та «план Маршалла». Утворення військово-політичних блоків. Німецьке питання після Другої світової війни. Перша Берлінська криза. Розкол Німеччини й утворення двох німецьких держав. Паризькі угоди. Вступ ФРН до НАТО. Західна Європа на шляху єднання.

Розгортання національно-визвольного руху в країнах Азії та Африки. Ліквідація колоніалізму. Посилення ролі держав, що розвиваються, в міжнародних відносинах. Рух «неприєднання». Регіональні конфлікти «Першої хвилі» «холодної війни». Арабо-ізраїльська війна 1948─1949 рр. Війна в Кореї. Суецька криза.



Міжнародні відносини наприкінці 50-х ─ 60-х років. Крах колоніальної системи. Становлення та розвиток інтеграційних процесів. Локальні конфлікти на полі «холодної війни». Близькосхідна проблема. Позиції Сходу і Заходу. Три центри сили у Західному світі. Суперечності чи співпраця? Берлінська криза 1958─1963 pp. Карибська криза. Договір про часткову заборону ядерних випробувань 1963 р. Договір про непоширення ядерної зброї. Арабо-ізраїльська війна 1967 р. Війна США у В’єтнамі. Протистояння блоків. Перші спроби порозуміння між Сходом і Заходом. Часткова розрядка. Кризи та локальні конфлікти. Стосунки між країнами соціалістичної співдружності.

Латинська Америка в системі міжнародних відносин. Посилення впливу США в регіоні в повоєнний період. Міжамериканський договір про взаємну оборону Західної півкулі. Створення Організації американських держав (ОАД). Військові договори США з державами Латинської Америки. Еволюція латиноамериканської стратегії США у 60─90-х роках. Панамська криза. Регіональна економічна інтеграція: ЛААСТ, КАРИКОМ, ЛАЕС, ЛААІ, МЕРКОСУР, НАФТА. Звершення деколонізації регіону. Фолклендська війна.



Країни Заходу і трансформації системи міжнародних відносин в останній третині XX - на початку XXI ст. Міжнародна розрядка в першій половині 70-х років. Її значення для формування міжнародних відносин. Проблема безпеки та співробітництва у Європі. Загострення міжнародної ситуації на початку 80-х рр. Поворот від розрядки до нового витка напруженості. Розвиток радянсько-американських відносин у другій половині 70-х ─ першій половині 80-х років. Американо-радянські угоди. Загальноєвропейська нарада з питань безпеки і співробітництва (НБСЕ). Заключний Гельсінський Акт. Договір ОСО─2. Війна в Афганістані й крах політики розрядки. Стосунки між країнами соціалістичної співдружності у другій половині 70-х ─ першій половині 80-х років.

«Друга хвиля» «холодної війни» (перша половина 80-х років). «Перебудова» в СРСР і «нове політичне мислення». Американо-радянські зустрічі на найвищому рівні. Договори й угоди з питань скорочення озброєнь. Революції у Східній Європі. Об’єднання Німеччини. Розпад СРСР і утворення нових незалежних держав. Закінчення «холодної війни». Крах європейських тоталітарних режимів і розпад СРСР.


Тема 1.3. Суспільно-політичні рухи у другій половині ХХ ст.
Еволюція ліберальної і консервативної ідеології після Другої світової війни. Теорія плюралістичної демократії. Християнська демократія. Неоконсерватизм як політична філософія в епоху становлення постіндустріального суспільства. Криза ліберальних рухів і «наступ лівих» в другій половині 90-х роках.

Масові демократичні та національно-визвольні рухи після Другої світової війни. Рух прихильників миру. Активізація соціальних рухів у 60-х роках. «Нові ліві». Національні і расово-етнічні рухи. Антивоєнний рух. Зміна масової свідомості західного суспільства з проблем використання військових засобів в політичних цілях. Фемінізм. Молодіжний рух. Рухи «громадських альтернатив». Цілі і політична специфіка екологічного руху. «Грінпіс».

Робітничий рух. Діяльність профспілок, їх роль у сучасному політичному житті Заходу. Міжнародні профспілкові центри. Діяльність соціалістичних і соціал-демократичних партій. Соціалістичний Інтернаціонал. Відмова від марксистської ідеології. Доктрина «демократичного соціалізму» та її трансформація у 80─90-х роках. Лейбористи, соціалісти і соціал-демократи при владі в країнах Заходу на зламі XX─XXI ст.

Комуністичний рух після розпуску Комінтерну. Фактичне керівництво зарубіжними компартіями з боку КПРС. Комуністична експансія в світі. Діяльність Комінформбюро. Конфлікт з Компартією Югославії. Міжнародні комуністичні наради 50─60-х років. Суперництво КПРС і КПК. Маоїзм. Внутрішня боротьба у міжнародному комуністичному русі, його розкол. «Соціалізм з людським обличчям». «Єврокомунізм». Криза і розпад комуністичного руху. Діяльність компартій у країнах Заходу на сучасному етапі.

Наслідки краху фашизму. Неофашизм та ультраправі рухи після Другої світової війни. Правий і лівий тероризм. Активізація праворадикальних елементів у західноєвропейських країнах у 90-х роках.

Тема 1.4. Наука і культура країн Європи і Америки у другій половині ХХ ст.

Загальні тенденції розвитку культури Заходу. Синкретичний характер сучасної культури. Розширення географічних меж світового культурного простору, взаємовплив культур, глобалізація. Вплив громадсько-політичних рухів на розвиток культури. Суперечливі наслідки технізації культури. Віртуальна культура. Культурний авангард. Комерціалізація культури. «Масова культура».

Освіта. Загальне зростання освітнього рівня населення. Підвищення ролі вищої освіти. Комп’ютеризація освіти. Дистанційна освіта. Освітні реформи («від «парадигми викладання» до «парадигми навчання»). Безперервна освіта. Новітні освітні технології. «Суспільство знань». Міжнародне співробітництво в галузі освіти. ЮНЕСКО. Болонський процес.

Наука і техніка. Загальні тенденції у розвитку науки. НТР. Інтеграція науки і виробництва. НТР у ВПК. Найважливіші відкриття та досягнення у природничих і гуманітарних науках. «Революція в астрономії*. Практична космонавтика. Кібернетика. Н. Вінер. Інформаційні технології. Становлення мережі Інтернет. «Інформаційна революція». Революція в біології і медицині. Створення моделі ДНК. Трансплантаційна хірургія. Початок експериментів з клонування. Нові тенденції у розвитку філософії і політології. Лауреати Нобелівської премії в окремих галузях науки.

Література і театр. Реалістично-традиційний напрямок. Антифашистська проза першого повоєнного десятиліття. Неореалізм. Дж. Осборн, Дж. Олдрідж, Грем Грін, Л. Арагон, Е. Базен, Б. Брехт, Дж. Селлінджер. Творчість лауреатів Нобелівської премії Е. Хемін- гуея, В. Фолкнера, Дж. Стейнбека. Модерністські напрямки в літературі: Екзистенціалізм. Ж.-П. Сартр, А. Камю, А. Мердок. «Драма абсурду». С. Беккет. Французький «неороман». Постмодернізм у літературі країн Заходу.

Архітектура. Архітектура в умовах урбанізації. Функціоналізм. Національні традиції і універсальні форми сучасної архітектури. ПІ. Ле Крузьє, X. Мейєр, П.-Л. Нерві, Л. Коста. О. Німейєр, К. Танге, А. Аалто, Б. Гофф. Постмодернізм. «Складність і суперечність в архітектурі» Р. Вентурі. Деконструктивізм. Хайтек. Образотворче мистецтво. Неореалізм. Модернізм і його прояви в образотворчому мистецтві: абстракціонізм, сюрреалізм, концептуальне мистецтво. Постмодернізм: поп-арт, «оп-арт», кінетизм,«арт- брут», «ан-арт» («антимистецтво»), «мінімалізм», «бідне мистецтво», «ленд-арт», «боді-арт»,«гіперреалізм» («фотореалізм»), «хеп- пенінг», «кіч».

Кіно. Конкуренція кіно з телебаченням. Експериментування з екранним стандартом. Неореалізм у художньому кіно. Р. Росселіні, Дж. Де Сантіс, Л. Вісконті, Ф. Фелліні, М. Антоніоні, П. Пазоллі- ні, Б. Бертолуччі, С. Креймер, С. Кубрик. Документальні фільми і телефільми. Гегемонія Голлівуду. Ф. Коппола, М. Скорсезе, С. Спілберг брати Коени. Самобутність кіномистецтва європейських країн. «Вільне кіно» у Великій Британії. «Нова хвиля» у Франції (К. Шаброль, Ж. Л. Годар). І. Бергман (Швеція); Л. Бунюель (Іспанія); В. Вен дере (Німеччина).

Музика. Тенденції розвитку музики у другій половині XX ст. «Новітня музика» в Європі: повернення до ідеї музикальності універсуму. Нетрадиційні музичні напрямки. Рок-музика. Е. Преслі. «Бітлз». «Роллінг Стоунз». Сучасна поп-музика.



Змістовий модуль ІІ.

Трансформації індустріальної цивілізації після Другої світової війни


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал