Програма навчальної дисципліни вступ до мовознавства (шифр І назва навчальної дисципліни) напряму підготовки



Скачати 230.77 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір230.77 Kb.
ТипПрограма
Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 __ р. №___
Львівський національний університет імені Івана Франка

(повна назва вищого навчального закладу)

Кафедра загального мовознавства

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор

з науково-педагогічної роботи

проф. Гарасим Я.І.

___________________________

“______”_______________20___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки______ 0305 Філологія _______________________

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності (тей)____ сходознавство

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації____японська філологія

(назва спеціалізації)

інституту, факультету, відділення___ філологічного факультету.

(назва інституту, факультету, відділення)

Кредитно-модульна система

організації навчального процесу

2015 – 2016




Вступ до мовознавства. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів

першого курсу за напрямом підготовки _ 0305 Філологія ___, спеціальністю сходознавство

філологічного факультету. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015.

Розробники: (вказати авторів, їхні наукові ступені, вчені звання та посади).


Канд.філол.наук, доц. Гонтарук Л.В.
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)

_загального мовознавства______________________


Протокол № _1_ від. “_31_”__серпня______2015_ р.
Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії)__загального мовознавства
(проф. Бацевич Ф.С.)_____

(підпис) (прізвище та ініціали)


“_____”___________________ 20___ р
Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.
“_____”________________20__ р. Голова _______________( _____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________, 2015_

 __________, 20__



  1. Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “Вступ до мовознавства”)





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання




Кількість кредитів, –

Галузь знань
(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 2

Напрям

0305 Філологія 

(шифр, назва)

Рік підготовки:

Змістових модулів –

Спеціальність (професійне спрямування)

Сходознавство

1-й




Курсова робота

Семестр

Загальна кількість годин – 96

1-й, 2-й




Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента - 2


Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

32 год.

год.

Практичні, семінарські

32 год.

год.

Лабораторні

год.

год.

Самостійна робота

64 год.

год.

ІНДЗ:

Вид контролю: залік, іспит


МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«Вступ до мовознавства» – це пропедевтичний курс, який знайомить студента першого курсу з мовознавством як наукою, з його об’єктом вивчення, дає уявлення про природу і суть мови, уводить студента у проблематику мовознавства, знайомить з широким термінологічним апаратом цієї науки. У ході цього курсу студент отримує базові знання щодо одиниць мовної системи, навчається відділяти їх від одиниць мовлення, вчиться застосовувати лінгвістичні методи дослідження. Тобто, цей курс є необхідним для формування у свідомості студента першого курсу наукової лінгвістичної парадигми понять, що дозволить йому успішно справлятися з різноманітними завданнями з фонетики, граматики, лексикології та ін. впродовж наступних років навчання.
Мета курсу – ознайомити слухачів з 1) найважливішими поняттями мовознавства, 2) дати уявлення про природу та суть мови, 3) познайомити з природою мовного знака, 4) дати студентам основні знання щодо структури, ієрархічності будови мови, а також основних методів її вивчення.
Завдання курсу – ознайомити студентів із теоретичними положеннями мовознавства:

1. Визначити предмет і об’єкт вивчення мовознавства, проблематику досліджень.

2. Познайомити слухачів із різними поглядами на мову, з різним розумінням її походження та суті.

3. Розглянути структурні рівні мови.

4. Показати зв’язок мовознавства з іншими науками.

5. З’ясувати характер відмінностей між одиницями мовного рівня.

6. Познайомити студентів з історією письма.

7. Розглянути різні класифікації мов світу.


Результатом курсу має стати розуміння слухачами згаданих проблем, органічне їх засвоєння у поєднанні з фаховими проблемами фонетики, граматики, лексикології, які вивчаються на першому курсі філологічного факультету.

ЗМІСТ І СТРУКТУРА КУРСУ

Тема 1. Мовознавство як наука. Зв’язок лінгвістики з іншими науками. Історія формування мовознавства як науки. Мовознавчі методи дослідження. Галузі мовознавства.

Тема 2. Дихотомія мови та мовлення. Мова і мислення. Мова як знакова система.

Тема 3. Система та структура мови.

Тема 4. Фонетика як розділ мовознавства. Три аспекти вивчення звука.

Тема 5. Класифікації звуків мови. Фонологічні аспекти дослідження у мовознавстві (поняття про фонему).

Тема 6. Фонологічні аспекти дослідження у мовознавстві (фонетичні закони та процеси). Просодичні засоби.

Тема 7. Граматика як розділ мовознавства. Основні граматичні категорії. Граматична структура мови.

Тема 8. Поняттєві та граматичні категорії. Морфологічний рівень мови як предмет дослідження у граматиці. Частини мови.

Тема 9. Синтаксичний рівень мови як предмет дослідження у граматиці.

Тема. 10. Лексикологія як розділ мовознавства. Об’єкт та предмет вивчення лексикології.

Тема 11. Семантичні аспекти дослідження у лексикології.

Тема 12. Системні та структурні зв”язки на лексичному рівні. Семасіологічні та ономасіологічні аспекти дослідження у лексикології.

Тема 13. Внутрішні та зовнішні закони розвитку мови.

Тема 14. Генеалогічна класифікація мови.

Тема 15. Інші типи класифікацій мов.

Тема 16. Письмо. Його типи.

Теми практичних занять
Практичне 1. Мовознавство як наука.


  1. Поняття про предмет та об’єкт. Предмет та об’єкт мовознавства.

  2. Аспекти та розділи мовознавства: а) часткове мовознавство; б) практичне мовознавство; в) теоретичне мовознавство; г) загальне мовознавство

  3. Загальне мовознавство, його аспекти та розділи: а) предмет та об’єкт зовнішньої лінгвістики; б) предмет та об’єкт внутрішньої лінгвістики; в) предмет та об’єкт компаративістики

  4. Зв’язок лінгвістики з іншими науками.

  5. Історія формування мовознавства як науки.

  6. Мовознавчі методи дослідження.

  7. Особливості синхронного та діахронного підходів до вивчення мовних явищ.

  8. Галузі мовознавства: а) соціолінгвістика; б) етнолінгвістика; в) комунікативна лінгвістика; г) психолінгвістика; д) нейролінгвістика; е) структурна лінгвістика; є) когнітивна лінгвістика; ж) статистична лінгвістика; з) ареальна лінгвістика (лінгвогеографія).

Практичне 2. Мова, мовлення, мислення.

  1. Функції мови.

  2. Мова і мовлення.

  3. Мова і мислення. Типи мислення.

  4. Погляди на мову та її сутність.

  5. Мова як універсальна знакова система.

  6. Характеристика мовного знака.

Практичне 3. Структура мови.

  1. Система та структура мови. Мовні рівні, одиниці мови та їхні функції.

  2. Типи відношень у структурі мови.

  3. Поняття про літературну мову.

Практичне 4. Фонетика.

  1. Фонетика як розділ мовознавства. Завдання, які вирішує ця дисципліна.

  2. Три аспекти вивчення звука:

- Фізичний аспект:

а) фізичні параметри звука: висота, сила, довгота, тембр, тон, обертон, резонанс;

б) різниця між голосними, сонантами, дзвінкими та глухими приголосними;

в) з якою метою у лінгвістиці вивчаються фізичні параметри звука.

- Фізіологічний аспект:

а) мовленнєвий апарат;

б) поняття про екскурсію, витримку, рекурсію;

в) з якою метою у лінгвістиці вивчається мовленнєвий апарат.

- Лінгвістичний аспект:

а) поняття фонеми;

б) загальна характеристика різних фонологічних шкіл (ленінградська та московська школи).

Практичне 5. Класифікація звуків. Фонологія.

1. Принципи класифікації голосних звуків.

2. Принципи класифікації приголосних звуків.

3. Різниця між звуком, фонемою і буквою.

4. Інтеґральні та диференційні ознаки фонем.

Практичне 6. Фонологічні аспекти дослідження у мовознавстві. Просодичні засоби.


  1. Функції фонем: перцептивна, сигніфікативна (диференційна), інтеґральна.

  2. Позиції фонем: сильна і слабка.

  3. Інваріант, варіант і варіація фонеми.

  4. Типи опозицій фонем.

  5. Фонетичні історичні та синхронні процеси. Фонетичні закони.

  6. Позиційні зміни звуків.

  7. Комбінаторні зміни звуків.

  8. Склад. Теорії, які пояснюють природу складу.

  9. Наголос і його типи.

  10. Інтонація.

Практичне 7. Граматична структура мови.

  1. Граматика як розділ мовознавства.

  2. План змісту і план вираження у граматиці.

  3. Граматичні категорії: морфологічні та синтаксичні.

  4. Граматичні значення: дериваційні та реляційні, модальні.

  5. Граматична форма: синтетична та аналітична.

  6. Граматичний спосіб, його типи.

  7. Лексико-граматичні категорії.

Практичне 8. Граматика.

  1. Відмінність між поняттєвими та граматичними категоріями.

  2. Відмінність між граматичним і лексичним значенням.

  3. Поняття про морфему, типи морфем: речові, реляційні, дериваційні.

  4. Частини мови, критерії їх виділення.

Практичне 9. Речення.

  1. Розуміння речення у лінгвістиці.

  2. Типи речень і зв’язків у реченні.

  3. Типи зв’язків у словосполученні. Синтагма.

  4. Тема та рема.

  5. Словотвір.

Практичне 10. Лексикологія.

  1. Лексикологія як розділ мовознавства.

  2. Термін „слово” в граматиці та лексикології.

  3. Поняття про лексему. Відмінність терміна „слово” від терміна „лексема”. Поняття та лексичне значення слова.

Практичне 11. Семантична структура слова.

  1. Елементи семантичної структури слова: семантема, семема (лексико-семантичний варіант), сема.

  2. Типи лексичних значень: денотативне, конотативне, концептуальне, контекстуальне, прагматичне, сигніфікативне.

  3. Семантичні процеси: розширення, звуження, зміщення значень слова.

  4. Основні типи переносу значення слова: метафора, метонімія, синекдоха.

Практичне 12. Семасіологічні та ономасіологічні аспекти дослідження у лексикології.

  1. Системні та структурні зв’язки на лексичному рівні.

  2. Лексико-семантичні та лексико-тематичні групи, семантичне поле.

  3. Внутрішня форма слова. Деетимологізація, народна етимологія, катахреза.

  4. Лексикалізація. Різниця між терміном „лексикалізоване словосполучення” та „фразеологізм”.

  5. Класифікація фразеологізмів.

Практична 13. Закони розвитку мови.

1. Внутрішні закони розвитку мови:

а) фонетичні;

б) морфологічні

– спрощення


  • перерозклад

  • аглютинація

  • граматизація.

2. Зовнішні закони розвитку мови:

а) мовні контакти: інтерференція, ізоглоси, запозичення;

б) позамовні чинники: мілітарні, політичні, релігійні, культурні і т.д. (адстрат, суперстрат, субстрат, мова койне і т.д.);

в) закон переходу кількості в якість.

Практична 14. Генеалогічна класифікація мов.


  1. Генеалогічна класифікація мов. Поняття про сім’ї, групи та підгрупи.

  2. Вклад Боппа, Раска і Востокова у справу становлення порівняльно-історичного методу.

  3. Основні методи аналізу мовного матеріалу, які застосовуються у генеалогічній класифікації мов.

Практичне 15. Інші типи класифікацій мов.

1. Типологічна (морфологічна) класифікація мов:

а) ізолюючі, аглютинативні, флективні;

б) аналітичні, синтетичні, полісинтетичні.

2. Ареальна класифікація мов.

3. Функціональна класифікація мов.

4. Соціолінгвістична класифікація мов.

Практичне 14. Письмо. Його типи.

1. Історія письма, причини його виникнення.

2. Типи письма: піктографічне, ідеографічне, фонографічне.

3. Фонографія: поскладове та позвукове письмо.

4. Алфавіти. Їх походження та історія функціонування.

5. Пристосування різних типів письма для передачі звуків у мовах-реципієнтах.

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студентів охоплює наступні види робіт:

1. Виконання самостійних завдань за окремими темами курсу:



  1. Галузі мовознавства: а) соціолінгвістика; б) етнолінгвістика; в) комунікативна лінгвістика; г) психолінгвістика; д) нейролінгвістика; е) структурна лінгвістика; є) когнітивна лінгвістика; ж) статистична лінгвістика; з) ареальна лінгвістика (лінгвогеографія).

  2. Функції мови.

  3. Погляди на мову та її сутність.

  4. Поняття про літературну мову.

  5. Принципи класифікації голосних звуків.

  6. Принципи класифікації приголосних звуків.

  7. Склад. Теорії, які пояснюють природу складу.

  8. Наголос і його типи.

  9. Інтонація.

  10. Системні та структурні зв’язки на лексичному рівні.

  11. Лексико-семантичні та лексико-тематичні групи, семантичне поле.

  12. Класифікація фразеологізмів.

  13. Зовнішні закони розвитку мови:

  14. а) мовні контакти: інтерференція, ізоглоси, запозичення;

  15. б) позамовні чинники: мілітарні, політичні, релігійні, культурні і т.д. (адстрат, суперстрат, субстрат, мова койне і т.д.);

  16. Історія письма, причини його виникнення.

  17. Соціолінгвістична класифікація мов.

2. Реферування додаткової літератури, яка подається у плані практичного заняття.
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ
Тема 1. Мовознавство як наука.

Тема 2. Фонетика як розділ мовознавства.

Тема 3. Фонологічні аспекти дослідження у мовознавстві.

Тема 4. Граматика як розділ мовознавства.

Тема 5. Поняттєві та граматичні категорії.

Тема. 6. Лексикологія як розділ мовознавства.

Тема 7. Внутрішні та зовнішні закони розвитку мови. Письмо. Його типи.

Тема 8. Класифікації мов.


КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Підсумкове оцінювання знань студентів обчислюється балом за шкалою від 0 до 100 балів.

Поточний контроль успішності складається з двох рефератів, які оцінюються балом від 0 до 10.

Поточна оцінка виставляється на основі участі студента у практичних заняттях, виконаних ним завдань для самостійної роботи, індивідуальних завдань, рефератів, які оцінюються балом від 0 до 10.

У визначенні підсумкової оцінки за семестр сумуються:

1. результати двох рефератів (2 по 10 балів);

2. поточна успішність (загалом 20 балів);

3. самостійна робота (10 балів).

За роботу впродовж семестру студент може у підсумку набрати 50 балів.

Оцінювання аудиторної роботи ведеться викладачем за національною шкалою від 1 до 5 балів і множиться на коефіцієнт 4, відповідно до чого поточна успішність оцінюється наступним чином:

«5» - 20 балів

«5 - » - 19 - 18 балів

«4» - 17 - 16 балів

«4 - » - 15 - 14 балів

«3» - 13 - 12 балів

«3 - » - 11 - 10 балів

«2» - 9 - 8 балів

«1» - 7 - 6 балів


СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ З КУРСУ „ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА”

Словники

Лингвистический энциклопедический словарь. – М., 2003.

Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985.

Лингвистический энциклопедический словарь. – М., 1990.



Сулейменова Э. Д., Шаймерденова Н. Ж. Словарь социолингвистических терминов. – Алма-Ата, 2002.

Сучасний словник іншомовних слів. – К., 2006.

Українська загальна енциклопедія. Книга знання: В 3 т. – Львів; Станіславів; Коломия, 1933.

Українська мова: Енциклопедія. – К., 2007.

Левицький Ю.М. Мови світу: Енциклопедичний довідник. – Львів, 1998.

* * *


Crystal D. An Encyclopedic Dictiоnary of Language and Languages. – Oxford, 1992.

Crystal D. The Cambridge Encyclopedia of Language. – Cambridge, 1992.

Encyklopédia Jazykovedy. – Bratislava, 1993.



Skudrzykowa А., Urban K. Mały słownik terminów z zakresu socjolingwistyki i pragmatyki językowej. – Kraków; Warszawa, 2000.

The Languages of the World. New Edition. – London; New York, 1995.

The World Major Languages / Ed. by Bernard Comrie. – London; New York, 1991.
Підручники.

Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К., 2004.

Білецький А.О. Про мову й мовознавство. – К., 1996.

Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. – К., 1959.

Реформатський А.А. Введение в языковедение. – М., 1996.

Ющук І.П. Лекції зі вступу до мовознавства. – К., 1995.

Ф.де Сосюр. Курс загальної лінгвістики. – К., 1998.

Хоккетт Ч.Ф. Проблема языковых универсалий // Новое в лингвистике. Вып. 5 (Языковые универсалии) – М.: Прогресс, 1970.

Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К., 2010.

Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К., 1991.



Львівський національний університет імені Івана Франка
Кафедра загального мовознавства

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор

з науково-педагогічної роботи

проф. Гарасим Я.І.
__________

“______”_______________20___ р.



ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки______ 0305 Філологія _______________________

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності (тей)____ сходознавство

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації____японська філологія

(назва спеціалізації)

філологічного факультету




Форма

навчання


Курс

Семестр

Загальний

обсяг

(год.)


Всього

аудит.


(год.)

у тому числі (год.):


Самос-


тійна

робота


(год.)

Контрольні (модульні) роботи

(шт.)


Курсові проекти (роботи), (шт.)


Залік

(сем.)

Екзамен

(сем.)



Лекції


Консультації

Прак тичні

Денна

1

1

96

64

32

2

32










4

10

Робоча програма складена на основі: освітньо-професійної програми ГСВО напряму 0305 Філологія варіативної частини освітньо-професійної програми спеціальності лінгвістика; японська філологія
Робоча програма складена доц. Гонтарук Л.В.
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри загального мовознавства
Протокол № від “ ” 2015 р.
Завідувач кафедри _______________________ /проф. Бацевич Ф.С./

Схвалено методичною комісією напряму (спеціальності)_______________________________________________________________

Протокол № від “ ” 2015 р.
“_____”________________20__ р. Голова _______________ / Будний В.В./

1.РІВЕНЬ СФОРМОВАНОСТІ ВМІНЬ ТА ЗНАНЬ



Шифр умінь та змістових модулів

Зміст умінь, що забезпечується






Студент повинен знати:




Предмет і об’єкт вивчення мовознавства, проблематику досліджень.




Різні погляди на мову, різне розуміння її походження та суті.




Зв’язок мовознавства з іншими дисциплінами.




Систему та структуру мови, одиниці мовної структури.




Студент повинен вміти:




Розрізняти фонетичні процеси.




Визначати інтегральні та диференційні риси фонем.




Визначати сильні та слабкі позиції фонем.




Визначати у слові його граматичні категорії, граматичні значення, форми і способи.




Визначати граматичні реляційні та дериваційні значення у слові.



Визначати у слові тип морфем: речові, дериваційні, реляційні.




Визначати у висловленні слова та лексеми. Вміти обґрунтувати свій вибір.


  1. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Лекційний курс

Шифр змістового

модуля

Назва змістового модуля


Кількість аудиторних годин




Змістовий модуль №1:

Тема 1. Мовознавство як наука. Зв’язок лінгвістики з іншими науками. Історія формування мовознавства як науки. Мовознавчі методи дослідження. Галузі мовознавства.

Тема 2. Дихотомія мови та мовлення. Мова і мислення. Мова як знакова система.

Тема 3. Система та структура мови.

Тема 4. Фонетика як розділ мовознавства. Три аспекти вивчення звука.

Тема 5. Класифікації звуків мови. Фонологічні аспекти дослідження у мовознавстві (поняття про фонему).

Тема 6. Фонологічні аспекти дослідження у мовознавстві (фонетичні закони та процеси). Просодичні засоби.

Тема 7. Граматика як розділ мовознавства. Основні граматичні категорії. Граматична структура мови.

Тема 8. Поняттєві та граматичні категорії. Морфологічний рівень мови як предмет дослідження у граматиці. Частини мови.


16




Змістовий модуль №2:

Тема 9. Синтаксичний рівень мови як предмет дослідження у граматиці.

Тема. 10. Лексикологія як розділ мовознавства. Об’єкт та предмет вивчення лексикології.

Тема 11. Семантичні аспекти дослідження у лексикології.

Тема 12. Системні та структурні зв’язки на лексичному рівні. Семасіологічні та ономасіологічні аспекти дослідження у лексикології.

Тема 13. Внутрішні та зовнішні закони розвитку мови.

Тема 14. Генеалогічна класифікація мови.

Тема 15. Інші типи класифікацій мов.

Тема 16. Письмо. Його типи.


16



    1. ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Шифр змістового

модуля

Назва змістового модуля


Кількість аудиторних годин

Змістовий модуль №1

Практичне 1. Мовознавство як наука.

  1. Поняття про предмет та об’єкт. Предмет та об’єкт мовознавства.

  2. Аспекти та розділи мовознавства: а) часткове мовознавство; б) практичне мовознавство; в) теоретичне мовознавство; г) загальне мовознавство

  3. Загальне мовознавство, його аспекти та розділи: а) предмет та об’єкт зовнішньої лінгвістики; б) предмет та об’єкт внутрішньої лінгвістики; в) предмет та об’єкт компаративістики

  4. Зв’язок лінгвістики з іншими науками.

  5. Історія формування мовознавства як науки.

  6. Мовознавчі методи дослідження.

  7. Особливості синхронного та діахронного підходів до вивчення мовних явищ.

  8. Галузі мовознавства: а) соціолінгвістика; б) етнолінгвістика; в) комунікативна лінгвістика; г) психолінгвістика; д) нейролінгвістика; е) структурна лінгвістика; є) когнітивна лінгвістика; ж) статистична лінгвістика; з) ареальна лінгвістика (лінгвогеографія).

Практичне 2. Мова, мовлення, мислення.

  1. Функції мови.

  2. Мова і мовлення.

  3. Мова і мислення. Типи мислення.

  4. Погляди на мову та її сутність.

  5. Мова як універсальна знакова система.

  6. Характеристика мовного знака.

Практичне 3. Структура мови.

  1. Система та структура мови. Мовні рівні, одиниці мови та їхні функції.

  2. Типи відношень у структурі мови.

  3. Поняття про літературну мову.

Практичне 4. Фонетика.

  1. Фонетика як розділ мовознавства. Завдання, які вирішує ця дисципліна.

  2. Три аспекти вивчення звука:

- Фізичний аспект:

а) фізичні параметри звука: висота, сила, довгота, тембр, тон, обертон, резонанс;

б) різниця між голосними, сонантами, дзвінкими та глухими приголосними;

в) з якою метою у лінгвістиці вивчаються фізичні параметри звука.

- Фізіологічний аспект:

а) мовленнєвий апарат;

б) поняття про екскурсію, витримку, рекурсію;

в) з якою метою у лінгвістиці вивчається мовленнєвий апарат.

- Лінгвістичний аспект:

а) поняття фонеми;

б) загальна характеристика різних фонологічних шкіл (ленінградська та московська школи).

Практичне 5. Класифікація звуків. Фонологія.

1. Принципи класифікації голосних звуків.

2. Принципи класифікації приголосних звуків.

3. Різниця між звуком, фонемою і буквою.

4. Інтеґральні та диференційні ознаки фонем.



Практичне 6. Фонологічні аспекти дослідження у мовознавстві. Просодичні засоби.

  1. Функції фонем: перцептивна, сигніфікативна (диференційна), інтеґральна.

  2. Позиції фонем: сильна і слабка.

  3. Інваріант, варіант і варіація фонеми.

  4. Типи опозицій фонем.

  5. Фонетичні історичні та синхронні процеси. Фонетичні закони.

  6. Позиційні зміни звуків.

  7. Комбінаторні зміни звуків.

  8. Склад. Теорії, які пояснюють природу складу.

  9. Наголос і його типи.

  10. Інтонація.

Практичне 7. Граматична структура мови.

  1. Граматика як розділ мовознавства.

  2. План змісту і план вираження у граматиці.

  3. Граматичні категорії: морфологічні та синтаксичні.

  4. Граматичні значення: дериваційні та реляційні, модальні.

  5. Граматична форма: синтетична та аналітична.

  6. Граматичний спосіб, його типи.

  7. Лексико-граматичні категорії.

Практичне 8. Граматика.

  1. Відмінність між поняттєвими та граматичними категоріями.

  2. Відмінність між граматичним і лексичним значенням.

  3. Поняття про морфему, типи морфем: речові, реляційні, дериваційні.

  4. Частини мови, критерії їх виділення.

16

Змістовий модуль №2

Практичне 9. Речення.

  1. Розуміння речення у лінгвістиці.

  2. Типи речень і зв’язків у реченні.

  3. Типи зв’язків у словосполученні. Синтагма.

  4. Тема та рема.

  5. Словотвір.

Практичне 10. Лексикологія.

  1. Лексикологія як розділ мовознавства.

  2. Термін „слово” в граматиці та лексикології.

  3. Поняття про лексему. Відмінність терміна „слово” від терміна „лексема”. Поняття та лексичне значення слова.

Практичне 11. Семантична структура слова.

  1. Елементи семантичної структури слова: семантема, семема (лексико-семантичний варіант), сема.

  2. Типи лексичних значень: денотативне, конотативне, концептуальне, контекстуальне, прагматичне, сигніфікативне.

  3. Семантичні процеси: розширення, звуження, зміщення значень слова.

  4. Основні типи переносу значення слова: метафора, метонімія, синекдоха.

Практичне 12. Семасіологічні та ономасіологічні аспекти дослідження у лексикології.

  1. Системні та структурні зв’язки на лексичному рівні.

  2. Лексико-семантичні та лексико-тематичні групи, семантичне поле.

  3. Внутрішня форма слова. Деетимологізація, народна етимологія, катахреза.

  4. Лексикалізація. Різниця між терміном „лексикалізоване словосполучення” та „фразеологізм”.

  5. Класифікація фразеологізмів.

Практична 13. Закони розвитку мови.

1. Внутрішні закони розвитку мови:

а) фонетичні;

б) морфологічні

– спрощення


  • перерозклад

  • аглютинація

  • граматизація.

2. Зовнішні закони розвитку мови:

а) мовні контакти: інтерференція, ізоглоси, запозичення;

б) позамовні чинники: мілітарні, політичні, релігійні, культурні і т.д. (адстрат, суперстрат, субстрат, мова койне і т.д.);

в) закон переходу кількості в якість.

Практична 14. Генеалогічна класифікація мов.


  1. Генеалогічна класифікація мов. Поняття про сім’ї, групи та підгрупи.

  2. Вклад Боппа, Раска і Востокова у справу становлення порівняльно-історичного методу.

  3. Основні методи аналізу мовного матеріалу, які застосовуються у генеалогічній класифікації мов.

Практичне 15. Інші типи класифікацій мов.

1. Типологічна (морфологічна) класифікація мов:

а) ізолюючі, аглютинативні, флективні;

б) аналітичні, синтетичні, полісинтетичні.

2. Ареальна класифікація мов.

3. Функціональна класифікація мов.

4. Соціолінгвістична класифікація мов.

Практичне 14. Письмо. Його типи.

1. Історія письма, причини його виникнення.

2. Типи письма: піктографічне, ідеографічне, фонографічне.

3. Фонографія: поскладове та позвукове письмо.

4. Алфавіти. Їх походження та історія функціонування.

5. Пристосування різних типів письма для передачі звуків у мовах-реципієнтах.


16

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студентів охоплює наступні види робіт:

1. Виконання самостійних завдань за окремими темами курсу:



  1. Галузі мовознавства: а) соціолінгвістика; б) етнолінгвістика; в) комунікативна лінгвістика; г) психолінгвістика; д) нейролінгвістика; е) структурна лінгвістика; є) когнітивна лінгвістика; ж) статистична лінгвістика; з) ареальна лінгвістика (лінгвогеографія).

  2. Функції мови.

  3. Погляди на мову та її сутність.

  4. Поняття про літературну мову.

  5. Принципи класифікації голосних звуків.

  6. Принципи класифікації приголосних звуків.

  7. Склад. Теорії, які пояснюють природу складу.

  8. Наголос і його типи.

  9. Інтонація.

  10. Системні та структурні зв’язки на лексичному рівні.

  11. Лексико-семантичні та лексико-тематичні групи, семантичне поле.

  12. Класифікація фразеологізмів.

  13. Зовнішні закони розвитку мови:

  14. а) мовні контакти: інтерференція, ізоглоси, запозичення;

  15. б) позамовні чинники: мілітарні, політичні, релігійні, культурні і т.д. (адстрат, суперстрат, субстрат, мова койне і т.д.);

  16. Історія письма, причини його виникнення.

  17. Соціолінгвістична класифікація мов.

2. Реферування додаткової літератури, яка подається у плані практичного заняття.
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ
Тема 1. Мовознавство як наука.

Тема 2. Фонетика як розділ мовознавства.

Тема 3. Фонологічні аспекти дослідження у мовознавстві.

Тема 4. Граматика як розділ мовознавства.

Тема 5. Поняттєві та граматичні категорії.

Тема. 6. Лексикологія як розділ мовознавства.

Тема 7. Внутрішні та зовнішні закони розвитку мови. Письмо. Його типи.

Тема 8. Класифікації мов.

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ПІДРУЧНИКІВ, МЕТОДИЧНИХ ТА ДИДАКТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

Словники

Лингвистический энциклопедический словарь. – М., 2003.

Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985.

Лингвистический энциклопедический словарь. – М., 1990.



Сулейменова Э. Д., Шаймерденова Н. Ж. Словарь социолингвистических терминов. – Алма-Ата, 2002.

Сучасний словник іншомовних слів. – К., 2006.

Українська загальна енциклопедія. Книга знання: В 3 т. – Львів; Станіславів; Коломия, 1933.

Українська мова: Енциклопедія. – К., 2007.

Левицький Ю.М. Мови світу: Енциклопедичний довідник. – Львів, 1998.

* * *


Crystal D. An Encyclopedic Dictiоnary of Language and Languages. – Oxford, 1992.

Crystal D. The Cambridge Encyclopedia of Language. – Cambridge, 1992.

Encyklopédia Jazykovedy. – Bratislava, 1993.



Skudrzykowa А., Urban K. Mały słownik terminów z zakresu socjolingwistyki i pragmatyki językowej. – Kraków; Warszawa, 2000.

The Languages of the World. New Edition. – London; New York, 1995.

The World Major Languages / Ed. by Bernard Comrie. – London; New York, 1991.
Підручники.

Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К., 2004.

Білецький А.О. Про мову й мовознавство. – К., 1996.

Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. – К., 1959.

Реформатський А.А. Введение в языковедение. – М., 1996.

Ющук І.П. Лекції зі вступу до мовознавства. – К., 1995.

Ф.де Сосюр. Курс загальної лінгвістики. – К., 1998.

Хоккетт Ч.Ф. Проблема языковых универсалий // Новое в лингвистике. Вып. 5 (Языковые универсалии) – М.: Прогресс, 1970.



Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К., 2010.

Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К., 1991.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал