Програма навчальної дисципліни Тема №1 Кримінально-виконавче право як наука, галузь права, навчальна дисципліна



Сторінка4/8
Дата конвертації25.12.2016
Розмір1.15 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7   8


6. Самостійна робота


6.1. Методичні вказівки (рекомендації) для студентів щодо самостійного вивчення навчальної дисципліни

Самостійна робота студента є важливим і рівноправним компонентом вивчення дисципліни. Самостійна робота – вид позааудиторної роботи студентів навчального характеру, яка спрямована на вивчення програмного матеріалу. Ефективність засвоєння матеріалу з дисципліни залежить від оптимальної підготовки студента під час самостійної підготовки в поза навчальний час.

Самостійна робота студентів є пізнавально-організаційна та методично направлена діяльність, що здійснюється без безпосередньої допомоги викладача, та яка спрямована на досягнення конкретного результату – засвоєння навчального матеріалу самостійно. Самостійна робота є складовою частиною навчальної роботи та має за мету закріплення та поглиблення отриманих знань і навичок, виконання навчальних завдань та підготовку до майбутніх занять, заліків та іспитів.

Навчальний час, що відводиться для самостійної роботи студента, регламентується навчальним планом. Самостійна робота передбачає необхідність самостійного опанування студентами основних теоретичних положень, термінів та дефініцій, що використовуються кримінологічною наукою, а також самостійне оволодіння основними методами наукового дослідження та розвиток самостійного наукового мислення.

Працюючи над матеріалом, що виноситься на самостійне опрацювання, студенти зобов’язані використовувати джерела, що запропоновані в загальному списку рекомендованих джерел, а також останніми редакціями нормативно–правових актів. Самостійна робота студентів проводиться у бібліотеці, методичному кабінеті, в аудиторії, комп‘ютерному класі або у домашніх умовах.

Самостійна робота студентів може бути репродуктивного, творчого та комбінованового характеру. Самостійна робота репродуктивного типу являє собою процес ознайомлення з навчальним матеріалом за питаннями (темами), що винесені на самостійне вивчення, повторення матеріалу, який вивчався на аудиторних (лекційних, практичних) заняттях, опрацювання нормативно-правових актів з метою вивчення їх змісту, ознайомлення з матеріалами правозастосовчої практики, тощо, а також виконання самостійних робіт по вивченому матеріалу в аудиторії. Самостійна робота творчого характеру включає виконання індивідуальних завдань, які мають науковий або практичний характер і передбачають роботу з додатковими джерелами, матеріалами за заданими темами, їх аналіз, творче опрацювання з професійної точки зору, аналіз та оцінка правових норм, виявлення прогалин та суперечностей у законодавстві, спроби нормотворчої діяльності (підготовка рефератів, курсових робіт, презентацій, доповідей на аудиторні конференції, виступів на наукових семінарах та наукових конференціях) тощо.

Самостійна робота як вид навчальної діяльності охоплює кілька рівнів: преаудиторна, аудиторна та постаудиторна.

Самостійна робота студентів включає у себе: опрацювання лекційного матеріалу; вивчення окремих тем, що винесені на самостійне опрацювання; виконання домашніх завдань; підготовку конспектів тем, що виносяться на самостійне вивчення; підготовку до семінарських занять; вирішення практичних завдань (у т.ч. їх письмове оформлення); підготовку рефератів, доповідей, індивідуальних проектів, виконання індивідуальних завдань; роботу з додатковими джерелами для поглибленого вивчення матеріалу; систематизацію навчального матеріалу перед заліком, іспитом, підготовку до контрольних навчальних заходів тощо.

Форми самопідготовки залежать від уподобань студента під контролем і за допомогою ведучого викладача. Самопідготовка повинна здійснюватися на підставі вивчення теоретичного матеріалу з використанням рекомендованих підручників і навчальних посібників з дотриманням затвердженого плану. Самопідготовка має декілька форм її проведення, однак обов’язковим елементом є вивчення теоретичних положень. Варіантність форм самопідготовки залежить від виду навчальної дисципліни.

Додаткове вивчення окремих питань, які не викладаються лектором під час проведення лекційних занять або тих, які тільки аналізуються в обмеженому обсязі. Саме тому, першу частину завдань для самостійної роботи студента складають питання, що виносяться на семінарське заняття, які вимагають більш детального самостійного засвоєння і відображення у базовому конспекті лекцій. Крім того, в процесі викладання теоретичного курсу з предмету, виникає потреба у повторенні студентами окремих теоретичних питань з інших дисциплін. деякі питання для самостійної підготовки орієнтовані на звернення до вивчених вже вивчених дисциплін, що стає підґрунтям для більш глибокого і системного засвоєння інформації при вивченні навчальної дисципліни Кримінології.

Щодо питань, які не досліджувалися під час викладання лекційного курсу, може застосовуватися така форма самопідготовки, як рефератне викладення змісту на підставі самостійного вивчення теоретичних положень з використанням монографічних досліджень, підручників та навчальних посібників з відповідного питання. Такі реферати підлягають захисту під час проведення семінарського заняття за відповідною темою і подальшого обговорення отриманої інформації в межах дискусій, що проводяться на заняттях. З метою підвищення уваги студентів до змісту рефератів обговорюванні питання включаються в тематику наступних семінарських занять для всіх студентів академічної групи. Відповідно, окремі питання для самопідготовки можуть розглядатися як теми рефератів.

Студенту запропоновані тестові завдання з теми що вивчається, які дають змогу самостійно перевірити ступінь засвоєння студентом основних дефініцій. З результатами тестування студенту необхідно звернутися до викладача для перевірки правильності відповідей. Результати тестування обговорюються на семінарських заняттях з відповідної теми і можуть розглядатися як підстави для концентрації більшої уваги на вивченні окремих питань навчальної дисципліни.

Зміст самостійної роботи студентів та її обсяг визначається викладачем, який організує та контролю самостійну роботу студентів. Викладач визначає частину матеріалу, яка відводиться на самостійне вивчення, повідомляє студентам, рекомендує використання конкретних джерел та форми роботи з ними, видає індивідуальні завдання студентам, а також контролює їх виконання. Формами контролю виконання студентами самостійної роботи є усне опитування та перевірка правильності виконання письмових навчальних завдань на семінарських заняттях та під час індивідуально-консультативної роботи викладача.

Самостійна робота студентів забезпечується системою навчально-методичних засобів: підручниками, начально-методичними посібниками, конспектами студентів, інформаційними базами даних тощо. У процесі опрацювання навчальної програми студенти використовують додаткову літературу навчального та наукового характеру, яка рекомендована до ознайомлення і наведена у Робочій програмі з дисципліни. Навчальний матеріал, що передбачений для засвоєння студентами в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль знань, поряд з матеріалом, який опрацьовувався на лекційних та семінарських заняттях.

Оцінки, отримані студентами за виконання завдань самостійної роботи, враховуються при підсумковому контролі знань.

Види самостійної роботи студентів:



  1. опрацювання теоретичного лекційного матеріалу;

  2. опрацювання нормативно-правових актів, що передбачені навчальним курсом;

  3. вивчення окремих питань, що передбачені для самостійного опрацювання;

  4. підготовка до семінарських та практичних занять;

  5. написання рефератів;

  6. підготовка презентацій за визначеною темою;

  7. підготовка доповідей за визначеними питаннями;

  8. аналітичний огляд наукових публікацій за заданою тематикою;

  9. систематизація вивченого матеріалу курсу до заліку та іспиту;

  10. проведення досліджень та підготовка доповідей та статей до студентських наукових семінарів та конференцій.


6.2. Індивідуальні самостійні завдання

Індивідуальне (обов’язкове чи вибіркове) завдання носить пошуковий науковий характер та має на меті більш поглиблене вивчення окремих проблем кримінологічної науки. Вид і тема вибіркового індивідуального завдання обирається студентом самостійно з урахуванням його наукових інтересів або за рекомендацією викладача. Тематика індивідуальних завдань подана до окремих тем курсу. Результати індивідуального завдання можуть бути представлені студентом на практичному занятті з відповідної теми або на спеціалізованому студентському науковому семінарі «Актуальні проблеми кримінології та кримінально-виконавчого права».

Індивідуальне завдання має бути надруковане на комп’ютері (шрифт Times New Roman, розмір 14, міжрядковий інтервал 1,5) на білому папері стандартного формату А4, мати титульний аркуш, викладені за відповідними пунктами роботи матеріали, перелік використаної літератури (за необхідності її використання). За титульним аркушем необхідно навести умову завдання, основну частину виконання завдання, додатки, список літератури (за необхідності її використання).

Види обов’язкових індивідуальних самостійних завдань:



    • підготовка наукового реферату.

Види вибіркових індивідуальних самостійних завдань:

    • Виконання завдання аналітичного характеру

    • Критичний огляд наукових публікацій

    • Розробка прогнозів

    • Підготовка презентації з використанням нових технологій

    • Підготовка аналітичної доповіді на основі наукових публікацій і статистичних даних

    • Підготовка есе

    • Підготовка аналітичної доповіді на основі наукових публікацій і статистичних даних.


6.2.1. Підготовка наукового реферату

Реферат є самостійним дослідженням студента з конкретного питання, в якому міститься загальний науковий огляд питання, опис особливостей і проблеми його регулювання та самостійні висновки студента щодо нього.

Протягом семестру студент має підготувати і захистити науковий реферат за обраною ним темою. Тематика рефератів подана окремим переліком до відповідних тем курсу.

Структурно реферат складається з титульної сторінки, плану, основної частини, висновків та списку використаних джерел.

У плані вказуються структурні елементи роботи. Розділи плану повинні бути логічно побудовані, відображати зміст теми реферату. Назви пунктів та підпунктів повинні бути лаконічними, зрозумілими та грамотно сформульованими.

У вступі має бути визначено сутність і стан розробки питання, розкривається актуальність обраної теми. Обсяг вступу становить близько 2 стор.

Основна частина реферату складається з пунктів, які в свою чергу можуть поділятися на підпункти. Кожен пункт починається з нової сторінки, зверху зазначається номер та назва пункту. Як правило, реферат складається з трьох пунктів. Перший пункт присвячений найбільш загальним питанням, другий пункт докладно аналізує суть питання, третій – визначає шляхи його вдосконалення та інші проблеми, що пов’язані з предметом реферату.

Кожна частина реферату повинна бути логічно закінченою, аргументованою, її слід завершувати стислим викладом результатів дослідження. Позитивними якостями реферату є точність, ясність та стислість. Робота має містити проблемні питання, шляхи їх вирішення, перспективи вдосконалення правового регулювання.

У висновках викладаються найважливіші результати, які отримав автор при дослідженні проблеми. Обсяг висновків – до 2-х стор.

В списку використаних джерел зазначаються тільки використані в роботі джерела. Реферат має виконуватися студентом самостійно з використанням необхідної кількості джерел (але не менше п’яти). При оформленні списку літератури необхідно вказувати автора, назву джерела, місце видання, видавництво, рік видання, загальну кількість сторінок (для статей – сторінки, на якій починається і закінчується дана стаття). При оформлені нормативно-правового акту в список літератури зазначається його назва, дата прийняття, офіційне джерело опублікування. Назва джерела подається мовою оригіналу. Посилання на джерела у тексті реферату є обов’язковим.

Виявлення факту плагіату виключає можливість отримання позитивної оцінки.

Реферат має бути написаний машинописним текстом Тimes New Roman, розмір шрифту 14, проміжковий інтервал – 1,5. Орієнтовний обсяг реферату – 10 сторінок. Поля: ліве, верхнє, нижнє – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм. Дозволяється написання рефератів від руки.

Студент повинен захистити реферат – відповісти на поставлені питання.
6.2.2. Виконання завдання аналітичного характеру

Завдання аналітичного характеру виконується за обраним студентами видом злочинності. Інформаційною базою для підготовки студентами навчального завдання аналітичного характеру є статистичні матеріали у вигляді таблиць, що складають офіційну статистичну звітність про злочинність в Україні.

Виконання завдання дослідницького характеру потребує використання інформаційно-довідкових матеріалів:

аналітичних звітів судових та правоохоронних органів про зареєстровані злочини, розглянуті та вирішені справи, кількість та рух засуджених тощо;

статей загальновідомих західних і вітчизняних науковців, які аналізують зміст, поняття та основні категорії поставленої перед студентом проблематики;

статистичних даних авторитетних дослідницьких центрів та міжнародних статистичних баз даних.

Студент повинен проаналізувати дані з інформаційно-довідкових матеріалів в динаміці не менше ніж за 3-5 років за допомогою статистичних показників, серед яких повинні бути абсолютні, відносні (темп росту, приросту, індекси), середні величини, показники варіації тощо. На підставі аналізу статистичних даних студент повинен виявити тенденції і встановити їх причини. Результати досліджень повинні бути представлені у вигляді нових таблиць, діаграм, графіків, що є обов’язковою вимогою до виконання завдання. Висновки, зроблені за результатами дослідження, повинні супроводжуватися посиланнями на таблиці, на підставі яких вони робляться. Обсяг роботи з виконання завдань дослідницького характеру не повинен перевищувати 5-7 сторінок (без врахування базових статистичних таблиць). Обговорення та представлення результатів виконаної роботи відбувається під час аудиторних занять або наукових семінарів.

Критерії оцінювання виконання студентами аналітичного завдання: повнота розкриття теми дослідження (змістовність аналізу); повнота використання статистичного та аналітичного інструментарію; обґрунтованість зроблених висновків.


6.2.3. Критичний огляд наукових публікацій

Критичний огляд публікацій виконується за обраною студентом темою за його уподобаннями згідно питань, що виносяться для обговорення.

Інформаційну базу для виконання цього завдання становлять аналітичні та статистичні матеріали, здобуті з довідникової, монографічної, навчальної літератури, видань науково-дослідних інститутів, центрів, служб, агенцій, Інтернет-мережі. Кількість використаних публікацій повинна бути не менше 5. Метою критичного огляду наукових публікацій є доповнення висновків, зроблених за результатами виконання завдання дослідницького характеру, а також аналіз і оцінка підходів науковців до розгляду і вирішення певної проблеми за тематикою дослідження. Обсяг дослідження не повинен перевищувати 5-7 сторінок.

Обговорення та представлення результатів виконаної роботи відбувається під час аудиторних занять або студентських наукових семінарів.

Оцінювання якості підготовлених матеріалів здійснюється за системою критеріїв: наявність зв’язку з темою завдання аналітичного характеру, наявність власних узагальнень за результатами аналізу наукових публікацій.
6.2.4. Розробка прогнозів

Розробка прогнозів здійснюється за темою, обраною для виконання завдання аналітичного характеру.

Базою для розробки прогнозів є статистичні дані (базових таблиць або таблиць, розроблених самостійно), які обробляються за допомогою відповідних функцій в Microsoft Office, зокрема за допомогою Excel, а також матеріали наукових публікацій і нормативних документів. Обов’язковою вимогою виконання цього завдання є пояснення отриманих результатів, а також наведення умов (факторів), необхідних для досягнення прогнозних значень або тих, які можуть знизити ймовірність їх досягнення. Обговорення та представлення результатів виконаної роботи відбувається під час аудиторних занять або студентських наукових семінарів.

Оцінювання якості підготовлених матеріалів здійснюється за системою критеріїв: обґрунтованість досягнення прогнозних значень, наявність прогнозів відповідно до наукових публікацій і нормативно-правових документів.


6.2.5. Підготовка презентації з використанням нових технологій

Тему для підготовки презентації визначає викладач, виходячи із необхідності поглибленого вивчення та обговорення тем навчального курсу. Інформаційною основою для підготовки завдання є додаткові джерела літератури до відповідної теми, а також самостійний підбір статистичного матеріалу, що подається у вигляді таблиць, діаграм, рисунків, які презентуються через програму Power Point.

Оцінювання результатів виконання презентації здійснюється за системою критеріїв: повнота розкриття змісту дослідження; адекватність виявлених закономірностей статистичним даним; повнота використання статистичного та аналітичного інструментарію; обґрунтованість зроблених висновків та наявність власних узагальнень за результатами наукових публікацій та статистичних даних. Максимальна оцінка – 5 балів.
6.2.6. Підготовка аналітичної доповіді на основі наукових публікацій і статистичних даних

Тема аналітичної доповіді узгоджується з викладачем у відповідності з програмою навчального курсу. Необхідною умовою виконання даного завдання є опрацювання наукових публікацій вітчизняних та зарубіжних вчених, а також статистичних даних за заданою тематикою.

Основою аналітичної доповіді є кількісний метод дослідження, результати якого повинні бути представлені у вигляді таблиць, рисунків, діаграм за період 3-5 років. Обов’язкова умова завдання – наявність самостійних висновків та узагальнень. Обсяг роботи 10 – 15 сторінок, результати досліджень обговорюються під час аудиторних завдань.

Оцінювання результатів підготовки аналітичної доповіді на основі наукових публікацій і статистичних даних здійснюється за системою критеріїв: глибина обґрунтування теоретичних підходів, викладених у наукових публікаціях; новизна та власні пропозиції; виокремлення та пояснення методів дослідження теоретичних підходів та використання статистичних даних; обґрунтованість і відповідність статистичним даним висновків та узагальнень. Максимальна оцінка – 5 балів.


6.2.7. Підготовка есе

Підготовка есе здійснюється студентами шляхом вибору тем дослідження із переліку, поданого до окремих тем курсу. На основі опрацювання монографічної та наукової літератури вітчизняних і зарубіжних вчених необхідно розкрити тему дослідження, обсяг якого не повинен перевищувати 4-5 сторінок. Обов’язковою умовою дослідження є висловлення та обґрунтування власного відношення до даної проблематики. Захист есе відбувається під час практичного заняття.

Критерії оцінювання есе: достатня кількість використаних наукових публікацій, повнота розкриття змісту теми дослідження, обґрунтованість висновків та наявність власного відношення до досліджуваної проблематики. Максимальна оцінка – 5 балів.
6.3. Виконання варіантів ситуаційних вправ, тестів та задач

Вирішення ситуаційних вправ, тестів та задач здійснюється студентами під час вивчення окремих тем і блоків тем курсу самостійно або під час практичного заняття відповідної теми (або блоку тем) за завданням викладача.

Ситуаційні вправи виконуються в довільній формі, але необхідними вимогами виконання і критеріями оцінювання є конкретність відповідей та їх обґрунтованість на основі теоретичного матеріалу.



      1. Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал