Програма навчальної дисципліни редакторської майстерності напрям підготовки 0303 журналістика та інформація



Скачати 434.83 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації14.12.2016
Розмір434.83 Kb.
ТипПрограма
  1   2   3   4
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

Кафедра журналістики

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




Редакторської майстерності

напрям підготовки 0303 журналістика та інформація

спеціальність 6.030303 Видавнича справа та редагування

спеціалізація видавець, редактор

Інститут української філології та літературної творчості імені А. Малишка

Розробник: В.О. Жадько, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри журналістики.

Київ – 2012 рік

Опис навчальної дисципліни


Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 5,5

Галузь знань

0303 Журналістика та інформація



Нормативна


Напрям підготовки

6.030303 Видавнича справа та редагування



Модулів – 2

Спеціальність (професійне

спрямування):

Видавнича справа та редагування


Рік підготовки:

Змістових модулів – 5

4-й

4-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання : реферат


Семестр

Загальна кількість годин - 144

8-й

8-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 4

в т.ч. індивідуальна робота,

самостійної роботи студента - 10



Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр


0

0

Практичні, семінарські

24 год.

8 год.

Лабораторні

26 год.

6 год.

Індивідуальна робота

14 год.

2 год.

Самостійна робота

80 год.

128 год.

Індивідуальні завдання: 7 год.

Вид контролю: залік


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 64 год. / 80 год.

для заочної форми навчання – 16 год. / 128 год.



Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: засвоєння студентом професійних, організаторських, творчих засад редакторської майстерності в друкованих засобах масової інформації та значення особистісного фактора в діяльності редактора періодичного видання (на базі щоденної загальнополітичної газети).
Завдання: полягає у виробленні студентами теоретично-практичних орієнтацій і критеріїв журналістсько-редакторської майстерності, чіткішого уявлення про свою майбутню професію, виробничі та творчі нюанси при виконанні своєї фахової ролі у системі масової комунікації. При цьому редакторська майстерність розглядається в органічній єдності з майстерністю журналістською, випливає з неї, розвиває і продовжує її у площині практично-організаторських завдань сучасних засобів масової інформації.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен



знати:

  • предмет дисципліни, її тематику, термінологію;

  • найголовніші творчі аспекти редакторської роботи;

  • структуру системи масової комунікації, зокрема – засобів масової інформації та видавничої сфери;

  • законодавчу України, яка регулює взаємини засобів масової інформації та суспільства;

  • загальні принципи і складники редакторської майстерності;

  • «секрети» суто літературно-редакторської майстерності;

  • фахові, творчі та організаційні аспекти редакторської майстерності;

  • журналістські жанри та інструментарій редактора і журналіста;

  • принципи наукової організації праці в редакції та видавництві;

  • кон’юнктуру інформаційного ринку;

  • мову як будівельний матеріал для тексту;

  • елементи службової частини газетного та журнального видань;

  • основи економіки періодичного видання, зокрема – щоденної газети;

  • зображувально-виражальні мовні засоби;

  • сучасний стан інформаційної сфери;

  • форми і методи зв’язків з громадськістю.


вміти:

  • написати для засобу масової інформацію матеріал у будь-якому журналістському жанрі;

  • тематично збалансувати друковане видання;

  • проводити соціологічні опитування засобами масової інформації;

  • брати участь у прес-конференціях та добувати необхідну для роботи інформацію;

  • визначати своє місце і свою службову роль в редакційному процесі;

  • ефективно працювати з авторами та авторськими оригіналами;

  • орієнтуватися в тематиці;

  • аналізувати суспільно-політичну ситуацію у суспільстві;

  • редагувати журналістські твори та інші тексти;

  • виконувати основні функціональні обов’язки журналіста, чергового редактора, літературного редактора, редактора відділу, головного редактора;

  • правильно будувати взаємини з владою, засновниками ЗМІ та видавничих фірм;

  • планувати і проводити масові акції;

  • організовувати роботу з аудиторією;

  • користуватися законодавством у практичній роботі;

  • дотримуватися вимог законодавчого обмеження свободи слова;

  • складати перспективні та поточні плани роботи;

  • конструювати засіб масової інформації; розробляти макет видання;

  • заглибитися у психологію творчості;

  • логічно мислити та оцінювати ситуацію в країні, реґіоні;

  • виконувати обов’язки творчого працівника редакції газети (журналу) згідно зі штатним розписом;

  • застосовувати основні законодавчі норми у практиці професійної діяльності у сфері масової комунікації;

  • розрізняти типи сучасних пресових видань за видами, періодичністю виходу, формами власності;

  • визначати редакційне завдання для себе та запропонувати для підлеглого;

  • віднайти і запропонувати для видання цікавого автора;

  • придумати і замінити невдалий заголовок;

  • відредагувати, вичитати, запропонувати до друку авторський оригінал;

  • дотримуватися редакційної політики;

  • доцільно керуватися самоцензурою.


  1. Програма навчальної дисципліни


Змістовий модуль 1

Загальні поняття фаху
Тема 1. Поняття фаху та фахової термінології
Багатозначність редакторської професії.

Редактор як фахівець системи масової інформації.

Літературний редактор як професіонал у штаті редакції періодичного видання та журнально-книжкового видавництва.

Редактор – як керівник підрозділу періодичного видання (відділу) або книжкового видавництва.

Редактор як керівник засобу масової інформації (головний редактор, шеф-редактор).

Саморедагування як фахова необхідність.

Сплав майстерності журналістської та майстерності редакторської, що розглядається в нерозривній єдності – як журналістсько-редакторська майстерність.
Тема 2. Витоки: досвід пращурів

Давні корені редакторської справи.

Невідомі редактори відомих рукописних манускриптів.

Нестор-літописець як переписувач, автор та редактор.

Новаторство автора “Слова про Ігорів похід” та патріотичний пафос твору.

Збірний образ автора „Велесової книги”.

Літературна майстерність Володимира Мономаха.

Досвід роботи редактора журналу “Украинская жизнь” Симона Петлюри з автурою часопису.

Редакторська практика Івана Огієнка.

Редакторська робота Бориса Грінченка над „Словарем української мови”.

Редакторська практика Сергія Єфремова.
Тема 3. Редактор і редакційно-видавничий процес
Зміст поняття „редакційно-видавничий процес”. Його організація, завдання та етапи.

Фах редактора засобу масової інформації та редактора книжкового видавництва: що спільного та в чому відмінність.

Робота з автурою: загальноприйняті правила. Підготовка редакторського висновку.

Авторський оригінал, перетворення його в оригінал видавничий. Вимоги до оформлення (заголовок, рубрика, параметри сторінки, паспорт).

Перевірка достовірності викладених в оригіналі фактів, звірка цитат, уточнення імен, псевдонімів, адміністративних та географічних назв, назв установ, організацій, фірм тощо.

Різновиди правки (вичитування, скорочення, обробка, переробка). Власне правка за допомогою коректурних знаків.



Тема 4. Структура твору та друкованого видання

крізь призму діалектики
Зміст і форма як філософські категорії у редакторсько-видавничій сфері.

Естетика друкованого видання. Відчуття міри і смаку.

Конструкція та архітектура книги: загальне й особливе в оформлені. Вироблення композиційно-графічної моделі.

Архітектоніка газети. Графіка та ілюстративний матеріал.

Специфіка оформлення видань в залежності від їхнього змістового призначення (ділові та енциклопедичні видання, поезія, художня проза, дитяча література тощо).
Змістовий модуль 2

Професійні засади майстерності
Тема 5. Формула майстерності
Журналістська майстерність – як її розуміти.

Майстерність в літературі і журналістиці – що спільного та в чому різниця.

Публіцистика як висококласна журналістика.

Публіцистична майстерність Ернеста Гемінґвея, Івана Багряного, Романа Рахманного.

Головні аспекти журналістсько-редакторської майстерності.

Формула професійної майстерності.


Тема 6. Професіоналізм як фактор майстерності
Що таке професіоналізм і професіонали.

Освіченість журналіста і редактора як визначальна риса професійності.

Ерудованість – каталізатор творчості.

Фахові навички майстра.

Досвід набувається практикою.

Основні складники професійної майстерності

Професіоналізм у контексті принципів журналістики.
Тема 7. Маленькі секрети, що ведуть до великого успіху
Характерні особливості творчої праці.

Що потрібно редакторові та журналістові для успіху.

Загальноредакційні умови для роботи.

Індивідуальні умови для роботи.

Джерела інформації та інструментарій творчого працівника.

Спілкування в колективі


Тема 8. Творчість і психіка
Творчий процес і психічна діяльність людини.

Муки творчості як стан творчої натури.

Сутність психіки і психології у контексті творчості.

Психічні передумови творчої діяльності.

Психіка і творчі здібності.

Натхнення, інтуїція та фантазія.

Специфіка журналістського мислення.
Тема 9. Тематично-змістове збалансування газети
Орієнтир на суспільні потреби – головна вимога до засобів масової комунікації.

Що потрібно для успішної роботи редакційного колективу.

Структурування редакції газети.

Рубрикація газетного номера як засіб точної адресації газетних матеріалів.

Практика «Вечірнього Києва»: як з рубрики народжується газета, з розділу – книга.


Змістовий модуль 3

Організаторські основи майстерності
Тема 10. Диспетчер творчого процесу
Постать головного редактора: його роль в організації праці.

Плановість – запорука чіткості в роботі. Роль редактора в плануванні роботи.

Різновиди редакційних планів та їхнє значення у творчому процесі.

Індивідуальний творчий план – надійний компас творчості.

Складники наукової організації творчого й технологічного процесів.

Комп’ютеризація редакцій і видавництв та її вплив на організацію й продуктивність праці.


Тема 11. Промотор масової роботи
Суспільна свідомість та її вплив на мас-медіа.

Організаторська роль газети: зміст і суть.

Організаторський талант редактора.

Масова робота редакції, її форми та види.

Безпосередні зв’язки журналістів з аудиторією та їхнє значення для результативності ЗМІ.

Розважальна журналістика та її місце в засобах масової інформації.


Тема 12. Редакційна акція: задум, проведення, результат
Головний редактор: співвідношення таланту організаторського і таланту творчого.

Редакційна акція як дієва форма масової роботи.

Поняття про редакційну акцію та її різновиди.

Роль головного редактора в плануванні і проведенні акції.

«Мозкова атака» та її застосування в журналістиці.

З досвіду: Щорічні свята-фестивалі газети «Вечірній Київ».


Тема 13. Головний редактор як фінансист і менеджер
Діяльність та роль редактора (головного редактора) за часів централізованої економіки та в умовах вільного ринку.

Економічна освіта та економічний аналіз.

Функціонування газети в умовах конкуренції.

Самоокупність – мета економічної діяльності.

Головні статті доходу газети в сучасних умовах.

Продажність як наслідок економічної недостатності.


Змістовий модуль 4
Творчі аспекти майстерності
Тема 14. Редакторський жанр
Акцент номера.

«Колонка редактора» як жанр.

Мотивація до написання.

Позиція редактора – позиція газети.

Вимоги до «колонки редактора».

Вузлики для пам’яті авторові «колонки».


Тема 15. Триєдина сутність журналістського твору
Діалектика і творчість.

Триелементна основа твору.

Що є факт.

Рух думки.

Спочатку було слово.

Об’єктивізм чи об’єктивність?


Тема 16. Вдалий заголовок – половина успіху
Види та функції заголовка.

Основні вимоги до заголовка.

Робота над заголовком.

Розбір практики.

Не перебирати через міру.
Тема 17. Сенсаційність як риса журналістики
Сенсація: суть, роль, значення.

Зародження сенсаційності.

Дещо про «смажені» факти.

Види та характер сенсацій.

Розуміння сенсації: від неґативу до позитиву.

«Серйозна» та «жовта» преса в контексті сенсаційності.


Тема 18. Плоть і душа твору
Мова в контексті майстерності .

Уникнення багатослів’я.

Точність слововживання.

Зображувально-виражальні засоби.

Не засмічувати мову.
Тема 19. Стиль як риса індивідуальності



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал