Програма навчального курсу україна в системі міжнародної безпеки І співробітництва



Скачати 191.34 Kb.
Дата конвертації11.05.2017
Розмір191.34 Kb.
ТипПрограма
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад

«Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет

імені Григорія Сковороди»
Історичний факультет
Кафедра політології
ЗАТВЕРДЖУЮ”

Перший проректор

___________________ ____.______.2014р.

(підпис)
Програма навчального курсу

УКРАЇНА В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ І СПІВРОБІТНИЦТВА
(за вимогами кредитно-модульної системи)
Розробники: Коцур В.В._________________
Рецензенти: канд. пол. наук, доц. В. М. Дем’яненко
Затверджено на засіданні кафедри ___________________________________

___________________________________________________________________
Протокол №______ від ____._________________ 2014 р.


м. Переяслав-Хмельницький – 2014

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

УКРАЇНА В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ І СПІВРОБІТНИЦТВА”


1. ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

Предмет:

УКРАЇНА В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ І СПІВРОБІТНИЦТВА


1.1. Курс: Підготовка бакалаврів.

- Кількість кредитів, відповідних ECTS: 1

- Модулів: 3

- Загальна кількість годин: 58

- Тижневих годин: 2






1.2. Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

- Галузь знань :0301 Соціально-політичні науки

- Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр






1.3. Характеристика навчального курсу


- Обов’язковий

- Лекції: 8

- Практичні (лабораторні): 20

- Самостійна робота: 30

- Вид контролю: залік



2. МЕТА
Мета навчальної дисципліни. розкриття наукового значення інтеграційних процесів України в світові системи колективної безпеки в дослідженні проблем міжнародних відносин та світової політики. У рамках курсу розглядають основні інтеграційні концепції та процеси, етапи та принципи співпраці України з різними системами міжнародної безпеки, можливі альтернативи вступу України в НАТО, нові виклики та загрози національній безпеці України.

Завдання навчальної дисципліни „Україна в системі міжнародної безпеки і співробітництва”:

  • визначити основні поняття міжнародної безпеки

  • висвітлити основні джерела небезпеки та загрози людству

  • з’ясувати особливості співробітництва учасників системи колективної безпеки

  • визначити основні світові системи колективної безпеки;

  • висвітлити основні етапи становлення та розвитку альянсу;

  • дослідити основні етапи співпраці Україна - НАТО;

  • визначити проблеми та перспективи євроатлантичної інтеграції України;

  • проаналізувати темпи і процеси євроатлантичної інтеграції України та її сусідів;

  • визначити нові виклики та загрози суверенітету України у ХХІ ст.


3. ПРОГРАМА

Вступ
На сучасному етапі розвитку цивілізації відбувається тенденція до глобалізації усіх сфер суспільного життя. Світова безпека трансформувалася від конфронтаційного типу, до структури безпеки, заснованої на співробітництві. З метою забезпечення та зміцнення зовнішньої безпеки членів світового співтовариства, насамперед в особі держав, створюється система міжнародної безпеки. Проте 2014 рік став переломним не тільки для України, а і для всієї системи міжнародних відносин та колективної безпеки, що формувалася впродовж останніх десятиліть після розпаду Радянського Союзу. Неправомірна анексія Криму Російською Федерацією та збройний конфлікт на Донбасі поставили під сумнів систему міжнародної безпеки та нівелювали значну кількість міжнародних договорів, а зокрема Будапештський Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 р.

В сучасних умовах серед можливих перспектив участі України в системах колективної безпеки, в першу чергу необхідно виділити дві альтернативи, які можуть бути об'єктами більш детального розгляду: Україна з міжнародно-правовим статусом нейтралітету та вступ до Організації Північноатлантичного договору. Задекларована у 2010 році, колишнім Президентом України В.Януковичем позаблоковість України стала радше каталізатором окупації Криму та збройного конфлікту на Сході України, аніж перехідним статусом держави в системі міжнародної безпеки.

Для забезпечення стабільного внутрішнього розвитку України необхідні сприятливі зовнішні умови. На сьогодні складається унікальна ситуація, коли на світовому і європейському рівнях актуалізуються питання щодо формування нових систем, моделей та архітектур, що в майбутньому визначатимуть основні засади і принципи міжнародного та континентального співробітництва.

Причиною такого переформатування стали кризові процеси у світовій економіці, політиці, зростання за останні роки кількості військових конфліктів, зокрема у Східній Європі на теренах України. Саме такі процеси продемонстрували обмежену здатність наявних систем безпеки (ООН, ОБСЄ, НАТО, ЄС, СНД, ОДКБ, ШОС) ефективно реагувати на нові глобальні й регіональні виклики та загрози. Всі ці організації не тільки конкурують між собою і зорієнтовані на конфронтацію, а й розвиваються за стандартними законами механіки, коли збільшення елементів системи з різними рівнями надійності призводить до зниження стійкості всієї структури.

Відносини України з Органiзацiєю Пiвнiчноатлантичного договору (НАТО) почали розвиватися невдовзі після отримання країною незалежності в рамках багатостороннього форуму для консультацiй i спiвробiтництва з полiтичних питань та питань безпеки.

Співпраця визначається необхiднiстю налагодження конструктивного спiвробiтництва України з НАТО як провідною структурою, що має тенденції i перспективи стати осередком нової загальноєвропейської системи безпеки, зокрема в контексті розширення на Схід в умовах зовнішніх загроз.



МОДУЛЬ І. ПРАКТИЧНИЙ
ТЕМА 1.: ГЛОБАЛІЗІЯ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

Глобальні трансформації в сучасних міжнародних відносинах. Визначення поняття міжнародної безпеки. Етапи формування та зміни систем міжнародної безпеки ХХ – поч. ХХІ ст. Роль міжнародних організацій в формуванні та трансформації системи безпеки. Геополітичний вимір регіональних конфліктів кін. ХХ поч. ХХІ ст. Основні фактори ефективності СМБ. Загальні принципи СМБ та головні засоби дотримання міжнародної безпеки. Особливості співробітництва учасників системи колективної безпеки. Перешкоди на шляху створення дієвої колективної безпеки.


ТЕМА 2.: ВОЄННО-ПОЛІТИЧНІ ВИКЛИКИ СУЧАСНОСТІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Глобалізація та її вплив на зміну воєнно-політичної ситуації. Джерела світової небезпеки. Звичайна зброя як фактор безпеки держави. Стратегічна зброя. Проблема розповсюдження зброї масового знищення. Особливості режиму нерозповсюдження ядерної зброї. Воєнна сила в міжнародній безпеці. Асиметричні конфлікти в постбіполярній системі міжнародних відносин. Сучасні міжнародні конфлікти. Характерні риси сучасних конфліктів (за документами ООН). Поняття "Гібридна війна", або "Війна керованого хаосу" та її наслідки. Вплив глобалізації на появу нових видів загальносвітових небезпек і загроз. Енергетичні ресурси як фактор впливу на національну безпеку держав.


ТЕМА 3. ВИДИ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ДЕРЖАВ ТА АЛЬТЕРНАТИВНІ системи колективної безпеки.

Характеристика нейтралітету як міжнародно-правового статусу країни. Позаблоковість як позитивна форма тимчасового нейтралітету. Шанхайська організація співробітництва та українські перспективи членства у ній. Загальна характеристика Організації Договору про колективну безпеку. Регіональний характер ОДКБ та можливі наслідки членства для України.


ТЕМА 4.. Сепаратизм, екстремізм та ТЕРОРИЗМ як найнебезпечніші формИ Військово-ПОЛІТИЧНих ВИКЛИКів СУЧАСНОСТІ та загрози суверенітету держави

Етнічний сепаратизм, екстремізм і тероризм як конфліктогенні фактори. Сепаратизм як загроза цілісності держави. Екстремізм як інструмент впливу на політику держав. Поняття тероризму як ефективної стратегічної зброї та його сутність. Умови виникнення тероризму. Різновиди, цілі та методи терористичної діяльності. Цілі та методи терористичної діяльності. Особливості тероризму в Росії та його експорт в Україну. Державний терор та тероризм як засіб встановлення тоталітарного режиму. Особливості діяльності терористичних організацій. Психологія тероризму. Основні напрямки протидії сучасному тероризму.


ТЕМА 5.: Північно-АтлантичнИЙ альянс Як Одна з найефективніших Систем колективної безпеки

Принципи організації і структура Альянсу. Оборона і Стримування. Етапи розширення НАТО. Ядерна Політика НАТО. Динаміка змін політики НАТО в ХХ – поч. ХХІ ст. (Варшавський договір, Оборонна політика часів "Холодної війни", Фундаментальні зміни клімату безпеки і початок трансформації НАТО у 90-х рр..) Особливості функціонування НАТО в ХХІ столітті.


ТЕМА 6.: Новий вимір Північно-Атлантичного альянсу в контексті міжнародної безпеки та співробітництва з Україною

Основні пріоритети співпраці України з НАТО.

Критерії та стратегія впливу НАТО на Україну.

Пріоритетні напрямки впливу НАТО на Україну.

Проблеми і перспективи євроатлантичної інтеграції України.

Помаранчева революція та євроатлантична інтеграція України.

Виплив Євромайдану 2013-2014 на співпрацю України та НАТО.

Оцінка труднощів і досягнень на шляху євроатлантичної інтеграції України.

Порівняльний аналіз темпів і процесу євроатлантичної інтеграції України та її сусідів.

Експертна оцінка можливого часу вступу України до НАТО.


ТЕМА 7: ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНИ В УМОВАХ НОВОЇ АРХІТЕКТУРИ ГЛОБАЛЬНОЇ І ЄВРОПЕЙСЬКОЇ БЕЗПЕКИ.

Потенціал формування Україною благоприємного зовнішнього ландшафту безпеки.

Україна в процесах ядерного роззброєння та контролю над озброєннями.

Альтернативи формування нової системи регіональної безпеки в Чорноморському регіоні. Особливості ведення "гібридної війни" Росії проти України. (http://polonews.in.ua/aktualnosci/polityka/gibridna-vijna-v-ukrajini-dumki-ekspertiv.html (http://blogs.pravda.com.ua/authors/datsuk/53a5542ba2a4a/)

Зовнішня політика РФ стосовно України: засоби та інструменти впливу (документи, лобі в укр. парламенті, загарбницькі наміри та факти, які про них свідчать)

Інформаційна безпека в Україні як фактор протидії російській пропаганді (російські ЗМІ в Україні, російська мова, кінопродукція тощо).

Позиції ЄС у російсько-українському конфлікті: ефективність санкцій та дипломатичні впливи.

Роль США у російсько-українському конфлікті: санкції, Закон про спеціальне співробітництво з Україною.

Роль ООН у російсько-українському конфлікті: резолюції по Україні, їх роль та значення? Роль НАТО у російсько-українському конфлікті: засудження, причин не втручання, стан військового обладнання, відносини з РФ.

Позиція нейтралітету під час українсько-російського конфлікту (на прикладі Китаю)



4. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ


Тема

Кількість годин відведених на:

Всього

годин


Лекції

Семінарські заняття

Практичні заняття

Самостійну роботу

Модуль І. Практичний

ТЕМА 1.: ГЛОБАЛІЗІЯ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

12

2




4

6

ТЕМА 2.: ВОЄННО-ПОЛІТИЧНІ ВИКЛИКИ СУЧАСНОСТІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

12

2




4

6

ТЕМА 3. ВИДИ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ДЕРЖАВ ТА АЛЬТЕРНАТИВНІ системи колективної безпеки.

12

2




4

6

ТЕМА 4.. Сепаратизм, екстремізм та ТЕРОРИЗМ як найнебезпечніші формИ Військово-ПОЛІТИЧНих ВИКЛИКів СУЧАСНОСТІ та загрози суверенітету держави

12

2




4

6

ТЕМА 5.: Північно-АтлантичнИЙ альянс Як Одна з найефективніших Систем колективної безпеки

10







4

6

ТЕМА 6.: Новий вимір Північно-Атлантичного альянсу в контексті міжнародної безпеки та співробітництва з Україною
















ТЕМА 7: ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНИ В УМОВАХ НОВОЇ АРХІТЕКТУРИ ГЛОБАЛЬНОЇ І ЄВРОПЕЙСЬКОЇ БЕЗПЕКИ.
















Всього годин

58

8




20

30

5-6. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКО - ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1.: ПОНЯТТЯ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ВИДИ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ДЕРЖАВ

Питання до семінарського заняття

1. Поняття міжнародної безпеки

1.1. Визначення поняття міжнародної безпеки

1.2. Види систем міжнародної безпеки (СМБ) за масштабами забезпечення

1.3. Основні фактори ефективності СМБ

1.4. Джерела світової небезпеки

1.5. Загальні принципи СМБ та головні засоби дотримання міжнародної безпеки

2. Характеристика нейтралітету як міжнародно-правового статусу країни

2.1. Поняття нейтралітету та його основні правила

2.2. Характеристика країн із статусом нейтралітету

3. Позаблоковість як позитивна форма тимчасового нейтралітету

4. Особливості співробітництва учасників системи колективної безпеки

5. Перешкоди на шляху створення дієвої колективної безпеки
Тема 2.: ВОЄННО-ПОЛІТИЧНІ ВИКЛИКИ СУЧАСНОСТІ ТА ЇХ НАЙНЕБЕЗПЕЧНІША ФОРМА – ТЕРОРИЗМ

Питання до семінарського заняття

1. Глобальні трансформації сьогодення та їх вплив на зміну воєнно-політичної площини міжнародних відносин

1.1.Глобалізація та її вплив на зміну воєнно-політичної ситуації

1.2.Глобальні трансформації в сучасних міжнародних відносинах

2. Основні воєнно-політичні загрози на сучасній міжнародній арені

3. Поняття тероризму як ефективної стратегічної зброї та його сутність

4. Умови виникнення тероризму

5. Різновиди, цілі та методи терористичної діяльності



Тема 3.: Сучасні системи колективної безпеки та вірогідність приєднання України до них

Питання до семінарського заняття

1. Шанхайська організація співробітництва та українські перспективи членства у ній

2. Загальна характеристика Організації Договору про колективну безпеку

3. Регіональний характер ОДКБ та можливі наслідки членства для України


Тема 4.: МІЖНАРОДНА БЕЗПЕКА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА УКРАЇНСЬКІ ПЕРСПЕКТИВИ ПОДОЛАННЯ ЗОВНІШНІХ ЗАГРОЗ

Питання до семінарського заняття

  1. Трансформація геостратегічного середовища системи міжнародної безпеки в умовах глобалізації

    1. Сучасні міжнародні конфлікти

    2. Характерні риси сучасних конфліктів (за документами ООН)

2. Вплив глобалізації на появу нових видів загальносвітових небезпек і загроз

3. Енергетичні ресурси як фактор впливу на національну безпеку держав

4. Перспективи України в умовах нової архітектури глобальної і європейської безпеки

5. Потенціал формування Україною благоприємного зовнішнього ландшафту безпеки


Тема 5.: Новий вимір Північно-Атлантичного альянсу в контексті міжнародної безпеки та співробітництва з Україною

Питання до семінарського заняття

  1. Основні пріоритети співпраці України з НАТО.

  2. Критерії та стратегія впливу НАТО на Україну.

  3. Пріоритетні напрямки впливу НАТО на Україну.

  4. Проблеми і перспективи євроатлантичної інтеграції України.

  5. Помаранчева революція та євроатлантична інтеграція України.

  6. Оцінка труднощів і досягнень на шляху євроатлантичної інтеграції України.

  7. Порівняльний аналіз темпів і процесу євроатлантичної інтеграції України та її сусідів.

  8. Експертна оцінка можливого часу вступу України до НАТО.


7. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Питання для самопідготовки:



  1. Порівняльний аналіз СМБ до ІІ Світової війни і в післявоєнний період.

  2. Характеристика сучасного стану системи міжнародної безпеки.

  3. Особливості терористичних актів в метро (На прикладі Росії, Великобританії і т.д.)

  4. Порівняльний аналіз терористичної діяльності (На прикладі будь-яких двох країн)

  5. Особливості інформаційного тероризму

  6. Визначте основні недоліки та переваги вступу до СМБ

  7. Побудувати структурну модель міжнародного конфлікту (На прикладі України)

  8. Визначте геополітичні інтереси Росії, щодо України.

  9. НАТО, як організація колективної безпеки.

  10. Законодавча база відносин України з НАТО.

  11. Договірно-правова база відносин України з НАТО.

  12. Перспективи національного ОПК у разі вступу України в НАТО.

  13. Цивільний вимір діяльності НАТО.

  14. Вимоги, основні завдання Альянсу і ґенеза розвитку НАТО за часів “холодної війни”.

  15. Основні принципи та завдання Альянсу. Зона відповідальності НАТО та вимоги до нових членів.

  16. Північноатлантичний договір та його особливості. Гарантії безпеки та стримування.

  17. Принципи організації і структура Альянсу. Оборона і стримування.

  18. Ядерна політика НАТО.

  19. НАТО і Варшавський договір. Оборонна політика НАТО за часів “холодної війни”.

  20. Інфраструктура організації НАТО і Європейський Союз.

  21. Історичний огляд еволюції НАТО.

  22. Кінець “холодної війни” і початок трансформації Альянсу у 80-х роках.

  23. Фундаментальні зміни клімату безпеки і початок трансформації НАТО у 90-х роках.

  24. Процеси розрядки в Європі і “Паризька хартія нової Європи в 1990 р.”

  25. Криза в Перській затоці 1991 р. і роль НАТО в цьому процесі.

  26. Структурно-організаційні зміни НАТО після закінчення “холодної війни”.

  27. Роль НАТО у процесах контролю над озброєнням і роззброєння наприкінці 80-х — на початку 90-х років.

  28. Скорочення ядерних і звичайних збройних сил в Європі. Середземноморський діалог Альянсу.

  29. Формування нової Європи і початок трансформації Альянсу. Ядерні сили НАТО в новому кліматі безпеки.

  30. Нові євроатлантичні інститути і початок євроатлантичного співробітництва (РПАС, РЕАП та ін.).

  31. Формування стратегії поширення Альянсу. Перша хвиля поширення Альянсу.

  32. Хартія “Україна — НАТО”.

  33. Доповідь RAND Corporation і моделі розширення НАТО.

  34. Дослідження НАТО щодо розширення. Партнерство заради миру. НАТО і Європейська система безпеки і оборони (ESDI).

  35. Стратегічна концепція Альянсу. Політичні структури НАТО і демократичний контроль.

  36. Друга хвиля поширення. Історичні передумови та аналітичні розробки.

  37. Спільна рада НАТО — Росія.

  38. Підготовка і проведення другої хвилі поширення НАТО. Процес вступу і вимоги до кандидатів. План отримання членства.

  39. Проблеми і перспективи євроатлантичної інтеграції України.

  40. Помаранчева революція та євроатлантична інтеграція України.

  41. Оцінка труднощів і досягнень на шляху євроатлантичної інтеграції України.

  42. Порівняльний аналіз темпів і процесу євроатлантичної інтеграції України та її сусідів. Сценарії можливого вступу України до НАТО.


9. МЕТОДИ НАВЧАННЯ: лекції із застосуванням прорізок; виконання творчих завдань, проведення самостійних досліджень.
10. МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: рейтингове оцінювання семінарсько-практичних занять, поточне тестування, оцінка за самостійну роботу, підсумковий тестовий контроль.
11. РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ


МОДУЛЬ 1

МОДУЛЬ ІІ

/теоретичний/

МОДУЛЬ ІІІ

/самостійна робота/

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

РЕЙТИНГ ЗА ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

ВСЬОГО ЗА І МОДУЛЬ

ВСЬОГО ЗА ІІ МОДУЛЬ

РОБОТА З ТЕСТАМИ

САМОСТІЙНА РОБОТА

НАУКОВА РОБОТА

РЕФЕРАТ

ВСЬОГО ЗА ІІІ МОДУЛЬ

Заняття 1

Заняття 2

Заняття 3

Заняття 4

Заняття 5






















10

10

10

10

10

50

30

6

6

6

2

20

100 БАЛІВ






















5 – 10 - 7

4 – 7 - 5

3 – 4 - 2

Схема оцінювання з курсу “УКРАЇНА В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ І СПІВРОБІТНИЦТВА”


Шкала оцінювання:

90-100 балів – відмінно (А)

75-89 балів – добре (ВС)

60-74 балів – задовільно (DЕ)

35-59 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FX)

1-34 балів – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F)


12. ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Европейский Союз на пороге XXI века. — М.: УРСС, 2001.

2. История Европейской интеграции (1945–1994) / Под ред. А. С. Намазовой, Б. Эмерсон. — М.: ИВИ РАН, 1995.

3. Заглядывая в XXI век: Европейский Союз и Содружество Независимых Государств. — М.: Интердиалект, 1998.

4. Копійка В. В. Розширення Європейського Союзу: теорія і практика інтеграційного процесу. — К., 2002.

5. Копійка В., Шинкаренко Т. Європейський Союз: заснування і етапи становлення. — К., 2001.

6. Бураковський І., Немиря Г., Павлюк О. Дорога в майбутнє — дорога в Європу. Європейська інтеграція України. — К., 2000.

7. Годун С. Д. Проблеми інтеграції України до Європейського Союзу: Навч. посіб. — К.: Ін-т міжнар. відносин, 1999.

8. Крушинський В. Ю. Європейський Союз: історія і сучасність: Конспект лекцій. — К.: Ін-т міжнар. відносин, 2000.

9. Манжола В. А., Білоусов М. М., Гайдуков Л. Ф. та ін. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945 — 70-ті роки). — К.: Либідь, 1999.

10. Манжола В. А., Білоусов М. М., Гайдуков Л. Ф. та ін. Міжнародні відносини та зовнішня політика (70-ті — 90-ті роки). — К.: Либідь, 2001.

11. Мінгазутдінов І. О. Міжнародна та європейська безпека: Конспект лекцій. — К.: Ін-т міжнар. відносин, 1998.

12. Клаус-Дитер Борхард. Европейская интеграция. Происхождение и развитие Европейского Союза. — М.: Ассоц. Европейских исслед. (АЕВИС), 1996.

13. Маевский Ю. А. Франция и “малая Европа”. — М.: Мысль, 1987.

14. Мозель Т. Н. Балтия, Россия и Запад в поисках моделей безопасности в Европе. — М.: Науч. кн., 2001.

15. Посельський В. Європейський союз: інституційні основи європейської інтеграції. — К.: Смолоскип, 2002.

16. Проді Р. Задум Об’єднаної Європи. — К.: КІС, 2002.

17. Расширение ЕС и интересы России: Материалы конф., Москва, 15–16 окт. 1999 г. — М.: Интердиалект+, 2001.

18. Россия и основные институты безопасности в Европе: вступая в XXI век. — М.: S&P, 2000.

19. Тоді Ф. Нарис історії Європейського Союзу. — К.: КІС, 2001.

20. Сиджански Д. Федералистское будущее Европы: от Европейского сообщества до Европейского Союза. — М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 1998.

21. Україна 2000 і далі: геополітичні пріоритети та сценарії розвитку. — К., 1999.

22. Білорус О. Г., Лук’яненко Д. Г., Гончаренко О. М. та ін. Глобальні трансформації та стратегії розвитку. — К., 1998.

23. The North Atlantic Treaty Organization (1945–1989). — Brussels, 1989.

24. Manuel de l’OTAN. — Brussels, 1998.

25. Довідник НАТО 2004. — Брюсель, 2004.

26. Демократичний контроль над системою національної безпеки та збройними силами: поширення цінностей НАТО в Євроатлантичному просторі. — К., 2003.

27. Гончаренко О. Проблеми та перспективи євроатлантичної інтеграції України // Політика і час. — 2002. — № 11.

28. NATO Review 1992–2004, www.nato.int

29. Web-сайты НАТО, ОSCE, SFOR



Додаткова

1. Мальский М., Мацях М. Теорія міжнародних відносин. — К., 2003.

2. Національна безпека України / За ред. О. Гончаренка. — К., 1993.

3. Гончаренко А. Прогнозирование в системе национальной безопасности и внешнеполитическом механизме США. — К., 1993.

4. США: военно-стратегические концепции. — М., 1980.

5. Локальные войны: история и современность. — М., 1981.

6. Buzan B. The national Security Problem in the International Relations. Chapel Hill. 1983.

7. National Security of Third World States. Ed. By B. Job. — London, 1992.

8. Conventional Arms Control and East-West Security. — London, 1989.

9. European Security and International Institutions after the Cold War. — St. Martin Press, 1995.

10. Goncharenko A. Ukrainian—Russian Relations: An Unequal Partnership / London, 1995.

11. Security Dilemma in Russia and Eurasia. — L.; N-Y, 1998.

12. The Globalization of World Politics. Ed. By John baylis. — London, 1998.

13. Walter Clemens. Dynamics of International Relations. — N-Y, 1998.

14. Ch. Kegley. World Politics. — L.; N-Y, 1998.

15. T. Bukkovil. Ukraine and European Security. — London, 1997.

16. Ch. Carnett. Ukraine in the Emerging Security Environment of CEE. — Wash., 1997.

17. NATO Handbook. 2004.

18. NATO Review 1985–1999.

19. WEU Today Brussels 1998.

20. Tikner A., H. Morgenthau. Principls of Political Realism: A Feminist Reformulation. Millenium 17 (3). 1983.

21. Wallerstein I. The Modern World System. 1989.

22. Frieden J. A. & D. A. Lake, eds. International Political Economy. 1992.

23. Murphy C. N. & R. Tooz, eds. The New International Political Economy. 1990.

24. Stiles K. W. & Akoha, eds. International Political Economy. 1994.

25. Feltham R. Diplomatic Handbook. — L., 1998.

26. Barnston R. Modern Diplomacy. — L.; N-Y, 1997.

27. Buzan B. Introduction to Strategic Studies. 1989.

28. Job B. Insecurity Dilemma. 1992.

29. European Security and Intern. Institution After the Cold War. Ed. By V. Carnovale. — N-Y, 1995.



30. Mc. Kinlay and R. Little. Global Problems and World Order. 1986.
13. РЕСУРСИ: джерела Інтернет, адреси бібліотек.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал