Програма навчального курсу «Методика виховної роботи в літніх оздоровчих таборах»



Скачати 213.37 Kb.
Дата конвертації04.06.2017
Розмір213.37 Kb.
ТипПрограма
Програма навчального курсу

«Методика виховної роботи в літніх оздоровчих таборах»

Вступ
Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Методика виховної роботи в літніх оздоровчих таборах» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра напряму підготовки 6.010102 «Початкова освіта».
Предметом вивчення навчальної дисципліни є специфіка виховної роботи у тимчасових дитячих об’єднаннях.

Міждисциплінарні зв’язки:

Дисципліна безпосередньо спирається на вивчення загальної педагогіки,теорії і методики виховання, основ педагогічної майстерності. Дисциплін, вивчення яких безпосередньо спирається на дану дисципліну: методика виховної роботи.


Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Виховні можливості дитячих літніх оздоровчих таборів.


2. Методичні засади роботи літнього оздоровчого табору.




1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Мета викладання навчальної дисципліни “Методика виховної роботи в ЛОТ” полягає в опануванні форм, методів і засобів виховної роботи в умовах літнього оздоровчого табору.


1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни “Методика виховної роботи в ЛОТ” є

  • ознайомлення з нормативно-правовою базою функціонування літніх оздоровчих таборів;

  • вивчення психолого-педагогічних особливостей тимчасового дитячого об’єднання;

  • опанування засобами успішної співпраці з учасниками загону та методикою організації виховної діяльності.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:



знати:

  • роль і місце літнього відпочинку в системі сучасної української освіти;

  • специфіку педагогічної діяльності в ЛОТ;

  • передумови розвитку особистісних якостей дитини в тимчасовому колективі ЛОТ;

  • педагогічні чинники розвитку особистості дитини;

  • значення фізичного виховання у літньому оздоровчому таборі;

  • технологію організації колективних творчих справ з національного виховання в ЛОТ;

вміти:

  • визначати місце літнього відпочинку в системі виховання школярів;

  • окреслювати провідні чинники педагогічної діяльності в ЛОТ;

  • конкретизувати передумови розвитку особистісних якостей дитини в тимчасовому колективі ЛОТ;

  • узагальнювати педагогічні чинники розуміння особистості дитини;

  • здійснювати організацію колективних творчих справ з різних напрямів виховання.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 54 години / 2 кредити ЄКТС.



Змістовий модуль 1.

Виховні можливості дитячих літніх оздоровчих таборів

Тема 1. Загальна характеристика виховної роботи в дитячому закладі оздоровчого типу.

Забезпечення корисного дозвілля – одне з провідних завдань сучасної української освіти. Літні оздоровчі табори як складова освітньої системи України. Різновиди освітніх закладів, які забезпечують відпочинок, оздоровлення і виховання дітей шкільного віку. Роль і місце літнього відпочинку в системі виховання школярів.

Нормативно-правова база роботи дитячих закладів оздоровчого типу. Законодавче підґрунтя заснування й діяльності ЛОТ. Типові документи, за якими функціонує ЛОТ. Умови перебування школярів у літніх оздоровчих таборах.

Професійно-педагогічні вимоги до працівників літнього дитячого оздоровчого табору. Перелік штатних посад педагогічних працівників в ЛОТ. Вимоги до студентів ВНЗ, які направляються на педагогічну практику в ЛОТ.



Ключові поняття: дитячий оздоровчий заклад, літній оздоровчий табір, літній оздоровчий заклад, пришкільних табір, заміський (стаціонарний) оздоровчий заклад, профільний дитячий табір, нормативно-правова база, табірна зміна, загін, педагогічний працівник літнього оздоровчого табору, вожатий загону,керівник гуртка, педагог-організатор ЛОТ.

Тема 2. Особливості організації праці педагога-організатора ЛОТ.

Специфіка педагогічної діяльності в ЛОТ. Посадові обов’язки педагога-організатора ЛОТ, посадові обов’язки вожатого загону. Поняття про юридичну відповідальність педагогічних працівників ЛОТ.

Значення ведення педагогічного щоденника у роботі педагога-організатора, вожатого загону керівника гуртка в ЛОТ. Поняття про робочий план-мережу. Особистий план роботи педагога-організатора. Умови планування діяльності загону. Правила роботи спортивної секції та гуртка в умовах ЛОТ.

Педагогічні засади планування виховної роботи в літніх оздоровчих таборах. Визначальні завдання виховної діяльності педагогічного колективу ЛОТ. Форми залучення дітей до планування виховної роботи у таборі.



Ключові поняття: професійні обов’язки педагога-організатора ЛОТ, професійні обов’язки вожатого загону, особистий план педагога-організатора, щоденник педагога-організатора, педагогічний щоденник вожатого загону, виховні заходи, режимні моменти, робочий план-мережа табору, план-мережа загону, план роботи гуртка, загоновий, табірний щоденник, путівка дня, тимчасові органи дитячого самоврядування, куточок згону, атрибути загону, стінна газета.
Тема 3. Значення врахування вікових особливостей дітей та підлітків в умовах ЛОТ.

Педагогічні передумови розуміння особистості дитини. Підготовка вожатого загону до роботи з дітьми в умовах табірної зміни. Значення вікових і психологічних особливостей дитини, яка перебуває на літньому відпочинку в оздоровчому таборі.

Психолого-педагогічна характеристика періодів розвитку дитини. Характеристика молодшого шкільного віку. Характеристика різних етапів підліткового віку. Характеристика юнацького віку.

Визначення виховних завдань для кожної вікової групи учасників табірного відпочинку. Поняття адаптації дітей до перебування у ЛОТ. Особливості педагогічного впливу на «складних» підлітків.



Ключові поняття: вікові та психологічні особливості дитини, особливості молодшого шкільного віку, особливості підліткового віку, особливості юнацького віку, комунікативні здібності, творчі здібності,особистісні інтереси та зацікавлення, психологічний комфорт, складні педагогічні ситуації, конфліктні ситуації, розв’язання виховних завдань, форми виховної роботи.


Змістовий модуль 2. Методичні засади роботи літнього оздоровчого табору.


Тема 4. Особливості тимчасового дитячого колективу в умовах оздоровчого закладу.

Розвиток особистісних якостей дитини в тимчасовому колективі ЛОТ. Особливості дитячого колективу. Поняття соціальних ролей в тимчасовому дитячому колективі. Правила прийому дитини у загін. Етапи розвитку дитячого колективу в ЛОТ.

Форми згуртування дитячого колективу в умовах літнього оздоровчого табору. Методи і засоби виховної роботи вожатого загону. Поняття про відзнаки загону. Значення загонового куточка і загонового щоденника у діяльності загону. Значення міжзагонових змагань і конкурсів у житті табору.

Оформлення стінної газети як особлива форми співпраці у загоні. Різновиди стінних газет. Правила оформлення стінної газети.

«Вогник» – особлива форма виховної роботи у таборі. Різновиди вогників. Особливості вогників у різні періоди загонової зміни. Правила організації і проведення вогників.

Ключові поняття: тимчасове дитяче об’єднання, дитячий колектив, етапи функціонування тимчасового дитячого колективу, фактори самореалізації дитини в умовах тимчасового колективу, активна позиція в колективі, табірна зміна, загін, команда, збори загону, штаб загону, загальні збори табору, виховні заходи, режимні моменти, колективні творчі справи, чергування, змагання, конкурси, вікторини, туристичний похід, вогник, стінна газета.
Тема 5. Організація фізичного виховання в осередку дитячого оздоровчого закладу.

Значення фізичного виховання у літньому оздоровчому таборі. Роль і місце спортивно-масової роботи в літніх таборах у системі виховання школярів.

Особливості діяльності керівників спортивних секцій і гуртків. Умови планування спортивно-оздоровчої роботи ЛОТ. Врахування психофізіологічного розвитку вихованців ЛОТ – передумова організації спортивно-оздоровчих заходів. Основні правила безпеки при організації і проведенні спортивно-оздоровчих заходів.

Найсуттєвіші вимоги до організації й методики проведення фізкультурної роботи. Шляхи заохочення вихованців ЛОТ до спортивно-оздоровчої роботи. Різновиди фізкультурної і спортивної-масової роботи у літньому оздоровчому таборі. Порядок підготовки і проведення спортивно-масових заходів у ЛОТ та вимоги до їх проведення.



Ключові поняття:ранкова гімнастика, загартування, тренування, спортивно-масова робота, фізкультхвилинки, оздоровчі заняття, спортивні гуртки, спортивні змагання, спортивні секції, тематичні спортивні дні, естафети, «Веселі старти», «Малі олімпійські ігри», «Козацькі забави», рухливі народні ігри, туристичні походи,
Тема 6. Реалізація провідних завдань національного виховання у системі ЛОТ.

Формування національної самосвідомості у процесі формування особистості дитини. Місце національного виховання у діяльності літнього оздоровчого табору. Передумови планування і реалізації провідних завдань національного виховання в ЛОТ.



Технологія організації колективних творчих справ з національного виховання в ЛОТ. Організація і проведення днів-свят. Різновиди днів-свят національної тематики. Педагогічні аспекти українських народних свят літнього циклу. Основні чинники проведення масових і групових виховних заходів з використанням українських народних ігор та розваг в умовах табірної зміни.

Ключові поняття: провідні завдання національного виховання, національна самосвідомість, державні свята, свята народного календаря, тематичні дні,дні-свята, тематичні виставки, святкові композиції, святкові концерти, виховні заходи, колективні творчі справи, народні ігри, національні герої, державні символи України.

Глосарій

Авторитет – повага і загальне визнання впливу особи, що ґрунтується на її знаннях, чеснотах, досвіді, вмілих діях, здібностях.

Авторитарність – стиль керівництва та лідерства педагога, який характеризується жорсткою централізацією своїх управлінських функцій, гальмуванням ініціативи інших, диктатом та опікою як тактикою спілкування; вимогами, повчаннями, погрозами, тиском, нотаціями, заборонами, заохоченнями та покараннями як способами спілкування.

Адаптація – комплекс процесів і дій, спрямованих на пристосування до змінних умов існування.

Акселерація – прискорене порівняно з попередніми поколіннями зростання і статеве дозрівання дітей.

Активність – прагнення дитини підтримувати життєво важливі зв’язки з навколишнім світом та перетворювати його.

Взаємини – духовні утворення, що складаються в процесі спілкування і відображають його позитивний або негативний характер.

Відпочинок – комплекс спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, що забезпечують організацію дозвілля дітей, відновлення фізичних і психічних функцій дитячого організму, сприяють розвитку духовності та соціальної активності дітей, що здійснюються в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку протягом відпочинкової зміни.

Вікові психологічні особливості вихованців – типові для певного віку особливості психічних процесів, станів та властивостей дітей, що виявляються у їхній поведінці.

Виховання – 1) цілеспрямований і організований процес формування особистості; 2) залучення дитини до вироблених людством цінностей; 3) соціально і педагогічно організований процес створення оптимальних умов для формування людини як особистості; 4) вплив вихователя на вихованця з метою формування в нього бажаних соціально-психічних і фізичних якостей.

Виховна справа (ВС) – форма організації і здійснення конкретної діяльності вихованців, яка є необхідною, корисною, здійсненною.

Виховні системи – теоретично обґрунтовані та методично розроблені концепції виховання, які спираються на певну фундаментальну філософську та педагогічну ідею. Прикладом можуть бути теорія вільного виховання, “лінія Гербарна”, система колективістського виховання, “Вальдорфська педагогіка”.

Гуманізація процес, в основі якого лежить світогляд, пронизаний повагою до людської гідності, турботою про її благо.

Гуманізм – сукупність поглядів, що утверджують цінність людини як особистості, повагу до її прав та гідності, пріоритетність турботи про її інтереси. Як педагогічна ідея означає перевагу демократичного стилю керування, методів позитивного підкріплення доцільної активності вихованців, врахування індивідуальних особливостей кожного з них.

Демократизація процес формування правової держави, побудованої на принципах рівності й свободи.

Діти, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки – діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, бездоглядні та безпритульні діти, діти-інваліди; діти, потерпілі від наслідків Чорнобильської катастрофи, діти, які постраждали внаслідок стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф; діти з багатодітних і малозабезпечених сімей; діти, батьки яких загинули від нещасних випадків на виробництві або під час виконання службових обов'язків; діти, які перебувають на диспансерному обліку; талановиті та обдаровані діти – переможці міжнародних, всеукраїнських, обласних, міських, районних олімпіад, конкурсів, фестивалів, змагань, спартакіад, відмінники навчання, лідери дитячих громадських організацій; дитячі творчі колективи та спортивні команди, а також діти працівників агропромислового комплексу та соціальної сфери села.

Діти, які потребують особливих умов для оздоровлення – діти з особливими фізичними та психічними потребами, які не можуть перебувати в закладах оздоровлення та відпочинку самостійно, потребують індивідуального догляду та створення спеціальних умов.



Дискомфорт – неприємний психологічний стан людини, який викликає в неї стійкі негативні емоції.

Дитячий колектив – група найвищого рівня розвитку, яка об’єднана загальною суспільно корисною метою, має ефективні органи самоврядування і в якій визначальними є стосунки відповідальної залежності, тобто статус кожного члена групи залежить, в першу чергу, від його внеску у загальну справу. Вираз “дитячий колектив” часто використовується у практиці в значенні “будь-яка дитяча група”, що є звичним, але науково неправильним.

Дитячий заклад праці та відпочинку – заклад з денним або цілодобовим перебуванням, у якому поряд з відпочинком організовується трудова діяльність з метою формування у дітей трудових інтересів і навичок.

Дитячий заклад санаторного типу – заклад, у якому діти перебувають цілодобово і де поряд з оздоровчими надається комплекс медичних послуг, спрямованих на поліпшення стану їхнього здоров'я, запобігання захворюванням. З урахуванням природно-кліматичних умов, наявної лікувально-оздоровчої бази, кадрового забезпечення такі заклади можуть бути спеціалізованими.

Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку – постійно або тимчасово діючий, спеціально організований або пристосований заклад, призначений для оздоровлення, відпочинку, розвитку дітей, що має визначене місце розташування, матеріально-технічну базу, кадрове забезпечення та технології для надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітей відповідно до державних соціальних стандартів надання послуг з оздоровлення та відпочинку.

Досвід – засноване на практиці чуттєве пізнання дійсності; єдність знань, умінь, навичок, переживань, розміркувань, реалізованих прагнень, звичок людини.



Життєдіяльність – весь спектр життєвої активності особистості, організація нею всіх сфер свого буття; самовизначення, здійснення життєвих виборів, реалізація цінностей.

Завдання виховання – забезпечення всебічного гармонійного розвитку особистості.

Засоби виховання – надбання матеріальної і духовної культури (хужожня і наукова література, музиічні твори), декоративно-ужиткове мистецтво, що використовуються в процесі реалізації певного методу виховання.

Звичка – схильність до усталених способів дій у різних умовах життя.

Здібності – психічні властивості, які ґрунтуються на природних задатках і є передумовою успішного виконання людиною певних видів діяльності, засвоєння нею знань, умінь, навичок.

Ідентифікація – прийом пізнання, за допомогою якого встановлюється тотожність, подібність об’єктів, визначається спільність певних рис, ознак.

Індивід – людина як біологічна істота, представник роду безвідносно до своїх її особистісних якостей, соціального статусу.

Індивідуальність – особистість у своїй неповторності, своєрідності, унікальності.

Індивідуальний педагогічний стиль – сукупність методів, прийомів, форм педагогічного керівництва, викладання та манер спілкування з дітьми, характерна для окремого педагога.

Колективізм – поняття, яке означає політичне явище, етичний принцип та певну педагогічну технологію. Останнє характеризується більшою увагою до виховання через колектив у порівнянні з індивідуальним педагогічним впливом.

Колективна творча справа (КТС) – форма виховних заходів, до підготовки та проведення яких залучаються всі члени дитячого колективу. При цьому кожен учасник КТС має змогу виявити і розвинути власні творчі інтереси та здібності.

Конфлікт – зіткнення інтересів або позицій двох людей чи груп, для якого характерне емоційне напруження учасників конфлікту та емоційне негативне ставлення до опонента.

Критерій – ознака, за якою здійснюється оцінка когось (чогось); мірило оцінки.

Мета виховання – ідеальне передбачення кінцевого результату виховання, на здобуття якого спрямовано виховну діяльність.

Методи виховання – способи взаємопов’язаної діяльності вихователів і вихованців, спрямованої на формування у вихованців поглядів, переконань, навичок і звичок поведінки. Виховна ефективність методів підвищується, якщо під час застосування методу використовують педагогічні прийоми.

Мислення процес опосередкованого та узагальненого відображення людиною предметів та явищ дійсності в їх істотних властивостях, зв’язках та відношеннях.

Мотив спонукальна причина дій та вчинків людини.

Мотивація система мотивів, яка спонукає особистість до активної діяльності заради досягнення значущої мети.

Навіювання метод формування свідомості вихованців, коли головним засобом впливу постає не логічність аргументів педагога, а його авторитетність серед вихованців, їх довірливе ставлення до нього, переконлива манера поведінки педагога.

Наслідування – форма поведінки, яка полягає у відтворенні дій, ідеалів, рис характеру, манери діяльності інших людей.

Нормативний – такий, що встановлює норму, правило, за якими здійснюється діяльність.

Обдарованість – високий рівень розвитку здібностей.

Обов’язок – моральне почуття, що ґрунтується на усвідомленні та прийнятті людиною соціальних норм, які перетворилися на мотив її діяльності.

Оздоровлення – комплекс спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, спрямованих на поліпшення та зміцнення фізичного і психічного стану здоров'я дітей, що здійснюються в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку протягом оздоровчої зміни.

Оздоровча зміна – період перебування дитини в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку не менше 21 дня, впродовж якого дитина отримує послуги з оздоровлення та відпочинку.

Освіта – процес набуття людиною в процесі виховання та навчання базису особистісної культури.

Особистість – 1) сукупність соціально значущих якостей людини, її соціально детермінований внутрішній світ. Основними компонентами особистості є характер, спрямованість, переконання, емоційно-вольова сфера; 2) соціальна особа, яка вільно та відповідально визначає свою позицію серед інших, виступає активним суб’єктом власної життєдіяльності.

Педагогічна технологія – сукупність засобів: методів, прийомів та форм навчання і виховання, найбільш розроблених теоретично та перевірених практикою. Технологія виховання є частиною педагогічної технології. Остання означає також систему знань про засоби навчання та виховання – розділ педагогічної науки.

Педагогічне спілкування – спілкування педагогів з вихованцями в процесі педагогічної діяльності. У вихованні має надзвичайне, часом вирішальне, значення, тому що є не просто засобом передачі інформації, а часто транслює ставлення педагога до вихованця.

Педагогічне стимулювання – цілеспрямоване підкріплення (позитивне чи негативне) педагогом доцільної активності вихованців.

Педагогічні здібності – особистісні властивості педагога, які створюють сприятливі передумови для оволодіння ним педагогічною майстерністю, зокрема, академічні, організаційні, дидактичні, комунікативні, креативні, спеціальні, пов’язані з окремими видами діяльності.

Переконання – метод формування свідомості вихованців за допомогою логічного, аргументованого доведення вихованцям педагогічно доцільних ідей.

Позакласна виховна робота – система виховної роботи, яка проводиться не в процесі викладання навчальних дисциплін, а окремо, в позаурочний час.

Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку – заклад, що функціонує протягом року, сезонно або під час канікул, у якому діти перебувають цілодобово. Заклад повинен мати спеціально відведену територію, що знаходиться в курортній або заміській зоні, матеріально-технічну базу, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам, кадрове забезпечення для організації оздоровлення. Відповідний заклад також може належати до закладу відпочинку.

Почуття стійкі емоційні ставлення людини до явищ дійсності, які відображають значення цих явищ у зв’язку з потребами й мотивами.

Прийом виховання – складова методу, що визначає шлях реалізації вимог певних методів виховання.

Принципи виховання – керівні положення, що відображають загальні закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту організації та методів виховного процесу.

Профільна зміна (туристична, спортивна, додаткової освіти: юних біологів, математиків, екологів тощо) – період перебування дитини в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку, протягом якого дитина крім послуг з оздоровлення та відпочинку отримує комплекс послуг, спрямованих на розвиток певних здібностей та інтересів.

Процес виховання – система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості. Процес виховання складається з мети, завдання, змісту й методики організації виховного впливу, а також його результату та корекції.

Психологічний захист – неусвідомлена реакція індивіда на інформацію, що загрожує його позитивній Я-концепції, за допомогою різноманітних прийомів, наприклад, виправдання власної позиції (раціоналізації), витіснення (усунення з свідомості, забування), проекції (приписування іншим власних негативних намірів, мотивів), дистанціювання та інших.

Рівні спілкування – стереотипи поведінки під час спілкування, в яких виявляється певна упередженість до партнера, наприклад, зверхність, зацікавленість, намір використати у власних цілях тощо. Установка на партнера може відбивати і позитивні культурні норми, наприклад, на конвенційному рівні.

Розвиток процес кількісних і якісних змін у становленні особистості, її ціннісного ставлення до навколишнього світу та самої себе.

Роль форма соціальної поведінки; соціальна функція особистості, яка полягає у виконанні нею прийнятих у тій чи іншій групі норм, правил, приписів.

Самовиховання – внутрішня та зовнішня активність людини, спрямована на вдосконалення власних психічних та фізичних якостей згідно з тим, як це розуміє людина – суб’єкт самовиховання.

Самореалізація – поняття, близьке до “самоактуалізації” – відносно повний розвиток і реалізація людиною у життєвій практиці власного особистісного потенціалу, досягнення бажаних результатів у масштабах життя.

Самоствердження – процес задоволення однієї з основних потреб особистості, яка полягає у надбанні певної соціальної значущості, усвідомленні того, що суб’єкт є не гірший за тих, з ким він порівнює себе на життєвому шляху.

Світогляд система поглядів на природу, суспільство, власне “Я”.

Совість внутрішня етична інстанція, мотиваційно-смислова установка особистості; усвідомлення нею добра і зла, свідома відповідальність за себе та інших; форма морально-емоційного самоконтролю.

Соціалізація – процес набуття людиною соціальних якостей, становлення її як особистості в процесі сімейного, шкільного та інших видів виховання, а також самовиховання.

Стимулювання доцільної активності вихованців – група методів виховання, спрямована на позитивне або негативне підкріплення педагогічно доцільної поведінки вихованців. Це, наприклад, методи заохочення, покарання, організація змагання.

Структура виховного процесу – логічно взаємопов’язані компоненти, які забезпечують процес формування особистості: оволодіння правилами і нормами поведінки, формування почуттів та переконань, вироблення вмінь і звичок у поведінці, практична діяльність у соціальному середовищі.

Табір з денним перебуванням – табір, тимчасово утворений у навчальному закладі, закладі культури, охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, в якому забезпечується належний догляд за дітьми, виховний процес, їх повноцінне дозвілля, розвиток творчих здібностей та інтересів і де діти перебувають протягом дня, але не менше 6 годин.



Творчість – притаманна лише людині діяльність, що породжує якісно нове, відмінне, неповторне, оригінальне, унікальне.

Тематична зміна – оздоровча або відпочинкова зміна, протягом якої дитина крім послуг з оздоровлення та відпочинку отримує комплекс додаткових послуг, спрямованих на розвиток її здібностей та інтересів за напрямами позашкільної освіти, фізичної культури та спорту, соціальної реабілітації, соціального захисту тощо за спеціальною.

Технологія педагогічна – сукупність способів і засобів здійснення педагогічних заходів, реалізації форм педагогічної діяльності.

Характер – сукупність усіх властивостей людини, що проявляються в її поведінці; натура особистості.

Форми виховної діяльності – організаційні умови, в яких відбувається виховна діяльність, що мають істотні відмінності. Формами можна вважати дитячі організації, клуби, гуртки, різноманітні змагання, бесіди, диспути, екскурсії, походи, свята тощо.

Цінність – поняття, за допомогою якого визначають оцінку людиною об’єктивних чеснот і достоїнств навколишнього світу.

Ціннісне ставлення – активна спрямованість дитини, яка базується на визначенні її об’єктивної значущості та суб’єктивного особистого смислу.

Ціннісні орієнтації – вибіркова, відносно стала спрямованість інтересів і потреб особистості на певний аспект соціальних цінностей.


Програмові вимоги

  1. Роль і місце літнього відпочинку в системі виховання школярів.

  2. Нормативно-правова база роботи дитячих закладів оздоровчого типу.

  3. Професійно-педагогічні вимоги до працівників літнього дитячого оздоровчого табору.

  4. Специфіка педагогічної діяльності в ЛОТ.

  5. Поняття про робочий план-мережу.

  6. Особистий план роботи педагога-організатора.

  7. Форми залучення дітей до планування виховної роботи у таборі.

  8. Розвиток особистісних якостей дитини в тимчасовому колективі ЛОТ.

  9. Форми згуртування дитячого колективу в умовах літнього оздоровчого табору.

  10. Періоди розвитку колективу в літньому оздоровчому таборі.

  11. Педагогічні передумови розуміння особистості дитини.

  12. Психолого-педагогічна характеристика періодів розвитку дитини шкільного віку.

  13. Визначення виховних завдань для кожної вікової групи учасників табірного відпочинку.

  14. Значення фізичного виховання у літньому оздоровчому таборі.

  15. Найсуттєвіші вимоги до організації й методики проведення фізкультурної роботи.

  16. Порядок підготовки і проведення спортивно-масових заходів у ЛОТ та вимоги до їх проведення.

  17. Роль і місце спортивно-масової роботи в літніх таборах у системі виховання школярів.

  18. Технологія організації колективних творчих справ з національного виховання в ЛОТ.

  19. Організація і проведення днів-свят.

  20. Педагогічні аспекти українських народних свят літнього циклу.

  21. Основні чинники проведення масових і групових виховних заходів із

використанням українських народних ігор та розваг в умовах табірної зміни.

Рекомендована література


  1. Димитров М. Ф., Копилова Л. Б.. Табір починається з вожатого: Навч.-метод. Посібник.– Миколаїв: Атол, 2005. – 206 с.

  2. Жабо Т.В., Кузнєцов А. М. Студент-практикант в оздоровчому таборі: Навч. посібник. – Кіровоград: Код, 2006. – 156 с.

  3. Коваленко Є.І., Конончук А.І. Методика роботи в літньому оздоровчому таборі: Навч. посібник для педагогів серед. закладів освіти та позашк. закладів, викладачів і студ. вузів І- ІІ і ІІІ-ІV рівнів акредитації / Інститут змісту і методів навчання. – К., 1997. – 94 с.

  4. Лаппо В.В. Методика виховної роботи в літніх оздоровчих таборах: Навчальний посібник / В.В. Лаппо. – Івано-Франківськ, 2012. – 305 с.

  5. Оздоровча та фізкультурно-спортивна робота у літньому таборі: навч. посіб. / Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту; Всеукраїнський центр фізичного здоров'я населення «Спорт для всіх» / О.М. Ванджура (уклад.). – Т. : Горлиця, 2008.– 232 с.

  6. Сонячне літо в таборі: Навч.-метод. посібник / Ніжинський держ. ун-т ім. Миколи Гоголя / Н.І.Яковець (заг.ред.), В.М.Солова (уклад.). – Ніжин : Видавництво НДУ ім. М.Гоголя, 2005. – 124 с.

  7. Соя М.М. Педагогіка дитячого оздоровчого табору: Метод. рекомендації / АПН України; Прикарпатський ун-т ім. В.Стефаника. – Івано-Франківськ, 1997.–76 с.

  8. Харченко С.Я., Ваховський Л.Ц., Песоцька О.П. Соціально-педагогічна діяльність у дитячих оздоровчих таборах: навч.- метод. посіб. для фахівців та студ. - організаторів літнього відпочинку дітей та молоді / Луганський національний педагогічний ун-т ім. Тараса Шевченка; Науково- дослідний центр проблем соціальної педагогіки та соціальної роботи АПН України і Луганського національного педагогічного ун-ту ім. Тараса Шевченка / С.Я.Харченко (заг.ред.). – Луганськ : Альма-матер, 2008. – 102 с.


Інформаційні ресурси

  1. Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс] / Режим доступу :

http://www.mon.gov.ua/education/average.

  1. Закон України «Про позашкільну освіту» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua

  2. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті [Електронний ресурс] / Режим доступу:

http://www.mon.gov.ua/education/average.

  1. Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://osvita.ua/legislation/Ser_osv.

5. Положення про літній пришкільний табір з денним перебуванням



[Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://on2.docdat.com/docs/1722/index-5468.html

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал