Програма навчального курсу «Дошкільна лінгводидактика»



Скачати 398.52 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації14.12.2016
Розмір398.52 Kb.
ТипПрограма
  1   2   3
Програма навчального курсу

«Дошкільна лінгводидактика»

Змістовий модуль І.

Теоретико-історичні засади дошкільної лінгводидактики

Тема 1. Наукові засади теорії і методики розвитку мови

Теорія і методика розвитку мови як наука. Предмет, об’єкт, зміст, завдання дошкільної лінгводидактики як наукової дисципліни. Міждисциплінарні зв’язки у викладанні теорії і методики розвитку мови: філософський, психологічний, лінгвістичний, педагогічний цикли дисциплін.

Методологічні засади теорії і методики розвитку мови. Мова як суспільне явище, суспільний характер походження мови, мова як засіб спілкування, взаємозв’язок мови й мислення, слово й поняття, мова та історія, роль чуттєвого досвіду в розвитку мовлення, практика – критерій істини.

Природничі засади теорії і методики розвитку мови. Вчення І. Павлова про дві сигнальні системи; О.Іванова-Смоленського, М.Красногорського, М. Кольцової про становлення другої сигнальної системи в дітей. Будова центральної й периферійної частини мовного апарату.

Психологічні засади теорії і методики розвитку мови. Сутність понять: мова, мовлення, вленнєва діяльність, навчально-мовленнєва діяльність. Мовленнєва діяльність, її характеристика (Л.Виготський, С.Рубінштейн, І.Зимняя, О.Леонтьєв). Навчально-мовленнєва діяльність, її специфіка на етапі дошкільного дитинства. Зарубіжні психологи (Ж. Піаже, В. Штерн, К. Бюллер, Ш. Бюллер й ін.) та їхні праці в галузі становлення і розвитку мовлення дітей. Теорія егоцентричного мовлення Л. Виготського, Ж.Піаже. Усвідомлення дітьми дошкільного віку звукового та словникового складу мовлення.

Лінгводидактичні засади теорії і методики розвитку мови: знаки мови, функції мови і мовлення (комунікативна, номінативна, експресивна, гносеологічна, сигніфікативна та ін.).

Закономірності розвитку мовлення дітей (Л. Федоренко): управління мускулами мовного апарату, засвоєння лексичних і граматичних знань, виразності мовлення, чуття мови, координація в розвитку усного і писемного мовлення.

Принципи засвоєння і навчання дітей рідної мови. Врахування загальнодидактичних принципів навчання: принцип виховуючого навчання, єдності навчання з життям, теорія з практикою, усвідомленість, послідовність, систематичність, науковість, наочність, творча активність, доступність, міцність засвоєння знань, урахування індивідуальних особливостей дітей. Методичні принципи навчання. Загальні принципи: принцип уваги до матерії мови, розуміння мовних значень, оцінки виразності мовлення, розвитку чуття мови, випереджуючого розвитку усного мовлення, поступового прискорення темпів збагачення мовлення. Часткові методичні принципи: комунікативна спрямованість навчання, навчання мовлення як діяльність, активна мовленнєва практика, організація спостережень над мовним матеріалом, комплексний підхід до розвитку аспектів мови, мотивація мовної діяльності, вплив художньої літератури на мовний розвиток дітей (А. Богуш, В. Скалкін). Спеціальні методичні принципи у словниковій роботі, граматичні правильності, звуковій культурі, зв’язному мовленні.

Методи наукового дослідження у методиці: спостереження, бесіда, психолого-педагогічний експеримент, діагностичні методики та ін. Їх значення й методика використання.
Тема 2. Завдання, зміст, засоби, форми, методи і прийоми розвитку мовлення дітей

Значення рідної мови у вихованні дітей. Завдання дошкільних закладів у розвитку мовлення: розвиток загальної мовної культури й культури спілкування, розвиток зв’язного мовлення (діалогічного та монологічного), збагачення, уточнення й закріплення словника, виховання звукової культури мовлення, формування граматичної правильності мовлення, ознайомлення дітей із художньою літературою, навчання грамоти. Зміст і завдання роботи з розвитку мовлення. Базовий компонент дошкільної освіти. Базова програма та варіативні програми розвитку мовлення дітей. Наукові основи й структура Базової програми.

Засоби реалізації програми. Мовлення вихователя як засіб розвитку мовлення дітей. Значення мовлення вихователя й вимоги до нього: змістовність, точність, логічність, доступність, багатство словника, чиста звуковимови, виразність, образність, відповідність нормам літературної вимови. Вимоги до мовлення дітей. Технічні засоби навчання, їх значення, їх значення і місце на заняттях з ознайомлення з довкіллям і з художньою літературою. Художня література й організація спілкування дітей як засіб розвитку мовлення.

Форми роботи з розвитку та навчання рідної мови в дошкільному закладі: навчання на заняттях, навчання і розвиток мовлення дітей у повсякденному житті. Заняття як основна форма навчання дітей рідної мови. Види занять. Особливості занять з розвитку мовлення. Специфіка занять у різновікових і цілодобових групах дошкільного закладу.

Методи і прийоми розвитку та навчання рідної мови в дошкільному закладі. Загальне поняття про методи й прийоми. Наочні методи навчання, їх характеристика. Взаємозв’язок слова і наочності. Словесні методи навчання, їх характеристика. Практичні та ігрові методи навчання, їх характеристика. Взаємозв’язок і взаємозалежність методів навчання.

Прийоми навчання дітей рідної мови. Зразок мовлення вихователя й вимоги до нього. Запитання вихователя й вимоги до них. Вимоги до відповідей дітей.

Умови успішного виконання програми з розвитку мовлення. Дидактичний та наочний матеріал з розвитку мовлення.
Змістовий модуль ІІ.

Формування діамонологічної, лексичної і граматичної компетенції дітей

Тема 3. Особливості розвитку мовлення дітей раннього і дошкільного віку

Значення мови в розвитку дітей раннього віку. Необхідність цілеспрямованого керівництва розвитком мовлення дітей з боку дорослих.



Перший рік життя. Становлення мови дітей першого року життя. Зміст, завдання та шляхи розвитку мовлення дітей першого року життя.

Методика проведення ігор-занять із розвитку мовлення. Прийоми організації індивідуальних і групових ігор-занять. Використання картинки й художньої літератури в роботі з дітьми першого року життя.



Другий рік життя. Особливості розвитку мовлення дітей другого року життя. Базисна характеристика розвитку мовлення дітей.

Зміст і завдання розвитку мовлення дітей на другому році життя.

Методика проведення занять з дітьми другого року життя, їх види й характеристика. Структура заняття. Використання на заняттях різноманітних прийомів навчання: показ з називанням, показ предметів у дії, зразок мовлення вихователя, повторення слів і речень, запитання, відшукування й впізнавання предметів, емоційно-ігрові прийоми. Використання картинок, показ інсценівок, читання й розповідання дітям (оповідання, казки, потішки, вірші).

Керівництво розвитком мовлення дітей другого року життя у процесі спілкування вихователя з дітьми в повсякденному житті. Організація спілкування з дітьми старшого дошкільного віку.



Третій рік життя. Особливості розвитку мовлення дітей третього року життя. Спілкування як важлива умова розвитку активного мовлення дітей. Базисна характеристика розвитку мовлення дітей.

Зміст і завдання розвитку мовлення дітей третього року життя. Види занять, їх кількість, специфіка проведення. Методи і прийоми розвитку мовлення на третьому році життя: спостереження, цільові прогулянки, розглядання предметів і бесіда про них, розмови вихователя з дітьми. Розповіді вихователя. Доручення мовного характеру, дидактичні ігри, бесіди-розповіді, бесіди за картинками, показ інсценівок, театрів, діафільмів, читання й розповідання казок, оповідань, віршів, потішок. Розвиток мовлення в повсякденному житті. Характеристика навчально-методичних посібників з розвитку мовлення дітей раннього віку.

Характеристика мовлення дітей молодшого дошкільного віку: домінуючий тип мовлення, загальна пом’якшеність мовлення, характеристика словника і граматичної правильності мовлення, ситуативність мовлення; провідний вид спілкування як діяльності( М. Лісіна, Д.Ельконін); форми і функції мовлення. Статеві відмінності мовлення хлопчиків і дівчаток. Базисна характеристика мовлення дітей 4 років.

Характеристика мовлення дітей середнього дошкільного віку. Досягнення мовленнєвого розвитку: надзвичайна мовленнєва активність, нестійкість вимови, словотворчість, допитливість (чомучки); провідний вид спілкування; специфіка засвоєння словника і граматичної правильності мовлення; співвідношення ситуативного і контекстного мовлення ( З.Істоміна, Г. Леушина); поява нових типів зв’язного мовлення; функції і форми мовлення. Базисна характеристика мовлення дітей 5 років.

Характеристика мовлення дітей старшого дошкільного віку. Досягнення в розвитку мовлення дітей цього віку. Провідний вид спілкування. Функції і форми мовлення, періодизація мовленнєвого розвитку дітей (А. Маркова). Базисна характеристика мовлення випускника дошкільного закладу освіти.
Тема 4. Методика розвитку зв’язного мовлення дітей

Поняття зв’язного мовлення. Види зв’язного мовлення (діалогічне, монологічне). Діалог, монолог. Ситуативне й контекстне мовлення. Особливості засвоєння дітьми дошкільного віку зв’язного мовлення. Сучасні дослідження проблеми розвитку зв’язного мовлення.

Методика розвитку діалогічного мовлення. Завдання й зміст розвитку діалогічного мовлення в дошкільному закладі. Розмова вихователя з дітьми в повсякденному спілкуванні – метод розвитку діалогічного мовлення. Вимоги до організації розмов, їх тематика й зміст у кожній віковій групі. Методика організації й проведення розмов з дітьми. Прийоми активізації мовлення мовчазних та сором’язливих дітей.

Бесіда – основний метод розвитку діалогічного мовлення. Види, зміст і тематика бесід. Значення бесід для розумового, морального та естетичного розвитку дітей.

Методика проведення бесіди: підготовка вихователя й дітей до бесіди, добір наочного, дидактичного, ілюстративного матеріалу та технічних засобів навчання до бесіди. Структура бесіди. Методичні прийоми розвитку діалогічного мовлення дітей в ході бесіди. Види запитань вихователя. Вимоги до запитань та відповідей дітей.

Методика навчання дітей монологічного мовлення (розповідання). Зміст і завдання навчання дітей монологічного мовлення. Характеристика методів, прийомів навчання дітей монологічного мовлення. Види розповідей, їх класифікація, послідовність введення різних видів розповідей, їх місце на заняттях з розвитку мовлення.

Навчання дітей розповідання за дидактичними картинками. Значення картин у навчанні розповідання. Види розповідей за змістом картин. Методика навчання описових розповідей за картиною. Сюжетні й творчі розповіді. Місце розповідей за дидактичними картинами у структурі заняття з розвитку мовлення. Методика навчання дітей розповідання за картинами в різних вікових групах.

Навчання дітей розповідання за іграшками. Види розповідей. Описові розповіді, їх структура й прийоми навчання. Сюжетні розповіді за однією іграшкою та набором іграшок (за ігровою сюжетною обстановкою). Добір іграшок, вимоги до них. Прийоми навчання розповідання за іграшками в різних вікових групах.

Розповіді дітей з досвіду. Значення цього виду розповідей, вимоги до них. Тематика розповідей. Роль сенсорного досвіду в складанні розповідей. Методичні прийоми навчання розповідання з власного досвіду: зразок розповіді, план, вказівки. Методика навчання дітей складання листів. Добір матеріалу для змісту листа. Структура заняття й прийоми керівництва.

Переказ літературних творів. Суть переказу, його значення для розвитку зв’язного мовлення, пам’яті, мислення. Добір літературних творів для переказу, вимоги до них. Вимоги до дитячих переказів (усвідомленість, послідовність, точність, образність і граматична правильність мови, інтонаційна виразність, елементи творчої доробки). Структурні компоненти заняття. Методичні прийоми навчання дітей переказу: запитання, план, спільний, відображений переказ, підказка, переказ за частинами, за ролями, за малюнками, з використанням ТЗН, ілюстративного матеріалу, від першої особи, переказ з елементами драматизації та навчання творчого розповідання, інсценування. Особливості навчання переказу в різних вікових групах.

Навчання творчого розповідання. Роль чуттєвого досвіду, розвиток самостійності й творчої уяви в ході розповідей. Види й тематика розповідей: складання розповідей за опорними словами, продовження початку розповіді (казки) вихователя, складання початку до кінцівки розповіді (казки) вихователя, творчі розповіді на тему, розповіді про смішні епізоди про одного героя, розповіді-мініатюри (етюди), самостійне складання казок, небувальщин, складання розповідей, аналогічних прочитаним. Методика проведення кожного з цих видів розповідей. Структурні компоненти заняття й методичні прийоми навчання творчого розповідання. Методика розвитку креативного мовлення у дітей.

Використання сюжетно-рольових, дидактичних ігор, вправ, мовних логічних задач у навчанні зв’язного мовлення, їх види, зміст, місце на заняттях з розвитку мовлення та повсякденному спілкуванні. Розповіді дітей вихователю, товаришам. Розвиток пояснювальної, плануючої функцій мовлення на заняттях і в різних видах діяльності. Значення розвитку зв’язного мовлення в підготовці дітей до школи.


Тема 5. Методика словникової роботи й ознайомлення з довкіллям

Закономірності засвоєння слова дитиною. Перші слова, їх специфіка й особливості. Етапи оволодіння словами. Критика теорії «відкриття» В. Штерна та Ш. Бюллер. Оволодіння значенням слова. Лексичне значення слів. Ступені узагальнення слів за значенням (М. Кольцова), засвоєння дітьми прямого й переносного значення слів.

Завдання й зміст словникової роботи в різних вікових групах дошкільного закладу. Добір слів для засвоєння дітьми. Словник-мінімум, тематичні словники.

Ускладнення вимог програми до словника дітей у різних вікових групах: розширення словника на основі ознайомлення дітей із новими предметами, явищами оточуючого життя; уведення нових слів у процесі поглиблення знань дітей про предмети, явища та їх відношення, якості, властивості; введення антонімів, синонімів, порівнянь; розвиток словника у процесі узагальнення уявлень про предмети та явища; введення слів, що означають елементарні поняття (видові, родові) (В.Логінова).

Принципи словникової роботи: тісний взаємозв’язок роботи слова з фактами реальної дійсності, введення слів на основі активної пізнавальної діяльності; вирішення всіх завдань словникової роботи в єдності. Характеристика методів і прийомів словникової роботи.

Ознайомлення дітей з довкіллям – основа словникової роботи.

Провідні принципи ознайомлення дітей з явищами оточуючого світу: тематичне об’єднання, інформативне та емоційне насичення навчального матеріалу; тісний взаємозв’язок з розвитком рідного мовлення і логічного мислення; активна пізнавальна діяльність; відповідність сучасності; врахування культурно-етнографічних особливостей краю; поєднання пізнавальних і виховних завдань (А.Богуш, Н.Гавриш, Т.Котик).

Характеристика методів та прийомів ознайомлення дітей з довкіллям і словникової роботи: безпосереднє та опосередковане ознайомлення з предметами та явищами довкілля, розвиток словника.

Методи безпосереднього та дійового пізнання дітьми довкілля і словникової роботи, їх значення у розвитку дитини.

Спостереження – основа формування реалістичних уявлень і понять про оточуючий світ: короткочасні і довготривалі; первинні, повторні, підсумкові. Методика проведення спостережень у різних вікових групах: підготовка вихователя, прийоми керівництва спостереженням у різних вікових групах.

Екскурсії-огляди предметів довкілля, їх тематика в різних вікових групах. Вимоги до проведення: добір мовленнєвого ілюстративного матеріалу, прийоми активізації пізнавальної діяльності.

Розглядання предметів і бесіда про них, їх роль в ознайомленні дітей з якостями, властивостями предметів, матеріалів. Завдання і зміст роботи з ознайомлення дітей з предметами в різних вікових групах.

Дидактичні картини та їх місце в ознайомленні дітей з довкіллям і словниковій роботі. Серія дидактичних картин для дошкільних закладів. Види дидактичних картин, вимоги до їх змісту та оформлення для дітей різних вікових груп. Види бесід за сюжетними картинами, методика їх проведення на заняттях ознайомлення з навколишнім. Прийоми активізації дітей під час розглядання дидактичних картин.

Методика використання репродукцій художніх картин для ознайомлення дітей з довкіллям. Види картин. Специфіка занять дітей з сюжетними художніми картинами і портретами.

Методика застосування діафільмів, кінофільмів, телепередач у ознайомленні з довкіллям дітей дошкільного віку.

Методи опосередкованого ознайомлення дітей з довкіллям. Методика читання оповідань і віршів на заняттях ознайомлення з навколишнім: структура заняття, прийоми активізації дітей під час читання. Вимоги до вибору творів для читання: доступність для сприймання дітьми, високохудожність і виховна значущість твору, динамічність змісту, пізнавальна цінність. Художні твори вітчизняних письменників про працю дорослих, рідний край, Батьківщину, родину, явища та предмети оточуючого світу.

Використання усної народної творчості в словниковій роботі з дітьми. Методика загадування і відгадування загадок. Ознайомлення дітей з переносним значенням прислів’їв.

Бесіда як цілеспрямоване обговорення предметів та явищ дійсності. Види бесід: вступні, супроводжуючі діяльність дітей, підсумкові або заключні, узагальнюючі та систематизуючі; з власного досвіду дітей, оцінювального характеру, на встановлення причинно-наслідкових зв’язків між подіями, порівняльного характеру. Методика проведення бесід: структура, завдання та методичні прийоми кожного структурного компонента бесіди.

Дидактичні ігри та дидактичні вправи у роботі з дітьми різного віку, їх організація та методика проведення.

Настільно-друковані ігри, народні хороводні ігри та їх місце у словниковій роботі.

Специфіка занять із словникової роботи, їх види й методика проведення: ознайомлення з якостями та властивостями предметів, заняття на формування понять, узагальнень і класифікацію. Комплексні й тематичні заняття, методика їх проведення.

Методика проведення занять для ознайомлення з довкіллям дітей дошкільного віку. Класифікація занять. Методика проведення занять для ознайомлення дітей з предметами та явищами, уточнення та закріплення знань про навколишнє: тематика, завдання, структура занять. Провідні методи навчання в різних вікових групах.

Розвиток словника в різних видах діяльності. Робота над словником на заняттях з усіх розділів програми виховання.

Тема 6. Методика формування граматичної будови мовлення у дітей

Загальне поняття про граматичну будову мови. Значення засвоєння граматичної будови мови для мовленнєвого розвитку дітей та підготовки їх до школи.

Становлення граматичної будови мови у дітей. Пасивне та активне засвоєння граматики (Д. Ніколенко). О. Гвоздєв про періоди становлення граматичної будови мови. Особливості засвоєння дітьми речень. Оволодіння флексіями, узгодженнями й керуванням (О. Гвоздєв, М. Феофанов, В. Ядешко).

Закономірності засвоєння граматичних значень дітьми дошкільного віку. Типові помилки в мовленні дітей та їх причини. Дослідження формування граматичної правильності мовлення в дітей (Ф. Сохін та інші).

Завдання й зміст формування граматичної правильності мовлення в дітей. Умови, необхідні для засвоєння дітьми норм граматики (А. Богуш). Шляхи й методи формування граматичної правильності мовлення. Дидактичні ігри, вправи, мовленнєві ситуації, казки, їх місце у формуванні граматичної будови мови. Методика проведення спеціальних занять з формування граматичної правильності мовлення.

Формування граматичної правильності мовлення у процесі режимних моментів та на заняттях з інших розділів програм.


Змістовий модуль ІІІ.

Формування фонетичної, художньо-мовленнєвої компетенції дітей

Тема 7. Методика виховання звукової культури мовлення

Закономірності засвоєння звука дитиною. Значення домовних проявів у встановленні звукової культури мовлення, їх характеристика. Особливості засвоєння дітьми фонем. Роль слухового й мовно-рухового аналізаторів у засвоєнні дітьми звуків (В. Бельтюков, О. Гвоздєв, Н. Швачкін). Сприймання звуків на слух і їх артикуляція. Усвідомлення звукового аспекту рідного мовлення (О. Гвоздєв, С. Бернштейн, В. Бельтюков, Н. Швачкін, Д. Ельконін, та ін.).

Поняття фонема, звук, звукова культура мовлення: фонетична й орфоепічна правильність мовлення, дикція, мовне дихання, фонематичний і мовний слух. Темп мовлення, сила голосу, інтонаційна виразність мовлення. Характеристика компонентів звукової культури мовлення.

Передумови виховання звукової культури мовлення: розвиток слухового й мовленнєво-рухового аналізаторів, фонематичного слуху, гігієна нервової системи, охорона органів слуху, мовлення, носоглотки; правильне мовлення оточуючих, активна мовленнєва практика, наявність дидактичного матеріалу, спільна робота дошкільного закладу й сім’ї.

Особливості звуковимови дітей різних вікових груп.

Завдання й зміст виховання звукової культури мовлення. Прийоми індивідуальної перевірки звуковимови дітей.

Система роботи щодо виховання звукової культури мовлення: розвиток слухової уваги, фонематичного слуху, мовного дихання, дикції, сили голосу, інтонації.

Фронтальна та індивідуальна робота з дітьми.

Засоби виразності мовлення, їх характеристика. Методика виховання виразного мовлення у дітей в різних вікових групах.
Тема 8. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей

Художньо-мовленнєва діяльність як педагогічна категорія. Сутність і структура художньо-мовленнєвої діяльності (А. Богуш, Н. Гавриш, Т. Котик).

Функції художньо-мовленнєвої діяльності: суспільно-перетворююча і компенсаторна, пізнавально-евристична, національно-духовна й історична, інформативно-комунікативна, виховна.

Основні змістові лінії художньо-мовленнєвої діяльності: літературно-мовленнєва, образотворчо-мовленнєва, театрально-мовленнєва, музично-мовленнєва діяльність. Зміст і базисні характеристики художньо-мовленнєвої діяльності дітей у Базовому компоненті дошкільної освіти та варіативних програмах.

Джерела і жанри художнього читання. Принципи добору літературних творів для читання й розповідання дітям. Принципи ознайомлення дітей з художніми творами. Форми роботи з книгою в дошкільному закладі.

Види і типи занять із художньої літератури. Методика їх проведення у різних вікових групах. Специфіка окремих видів занять, їх структура, методичні прийоми роботи. Підготовка вихователя до занять: добір твору, виразне читання, виділення важких слів, добір ілюстрацій, наочності, технічних засобів навчання.

Види бесід після художнього читання. Прийоми ознайомлення дітей з жанрами, композицією, засобами художньої виразності твору, дитячою книгою, її структурою.

Методика проведення етичних бесід: підготовка вихователя та дітей, структура етичної бесіди, прийоми роботи.

Куточок книги в дитячому садку. Значення куточка книги. Зміст і обладнання куточка книги в різних вікових групах. Методика роботи в куточку книги. Літературні та літературно-музичні свята та розваги, їх значення. Тематика, види, зміст літературних ранків і вечорів, методика їх проведення в різних вікових групах.

Використання творів художньої літератури й малих фольклорних жанрів в повсякденному житті, на заняттях із інших розділів програми.

Розвиток мовлення дітей у процесі театралізації.

Форми та методика організації театрально-ігрової та театрально-мовленнєвої діяльності в дошкільному закладі: театральна вистава як видовище; гра-драматизація, театралізовані ігри, гра за сюжетом літературного твору як гра для себе; інсценування як підготовлений виступ дітей для глядачів. Завдання і зміст розвитку мовлення в різних формах театрально-мовленнєвої та театрально-ігрової діяльності в різних вікових групах. Зв’язні висловлювання (за формою), що виникають у процесі театрально-мовленнєвої діяльності: колективні етюди, сюжетоскладання, сценарії, ігрові діалоги, імпровізація монологічних діалогів (Н.Гавриш).

Види театрів: настільний, картонажний, ляльковий, театр іграшок, тіньовий, фланелеграф, пальчиковий театр, театр живих тіней, «театральна антресоля». Методика їх використання в різних вікових групах.

Драматизація та інсценування за змістом художніх творів у різних вікових групах.



Змістовий модуль ІV.

Спільна робота дошкільного закладу, школи і сім’ї з розвитку мовлення дітей

Тема 9. Навчання елементів грамоти

Поняття навчання грамоти. Теоретичні засади навчання грамоти (лінгвістичні, психолого-педагогічні).

Короткий історичний огляд методів навчання грамоти у вітчизняній та зарубіжній педагогіці (К.Ушинський, М. Монтессорі, Макіндер, Жакото).

Сучасні варіанти методик навчання грамоти дітей дошкільного віку. Характеристика «Абеток» для дошкільників.

Підготовка руки до письма. Формування графічних навичок письма, їх відмінність від навичок малювання. Завдання й зміст підготовки руки до письма. Гігієнічні й педагогічні вимоги до організації занять. Ознайомлення дітей із зошитом. Специфіка занять з підготовки руки до письма й методика їх проведення у випускній групі дошкільного закладу. Вправи в зошиті (А. Богуш).

Види й характеристика наочних, дидактичних посібників, методика їх використання в процесі навчання грамоти.

Наступність і перспективність з навчання дітей рідної мови в дошкільних закладах освіти та першому класі школи. Форми і методи забезпечення наступності і перспективності з навчання дітей та учнів рідної мови.

Мовленнєва готовність дітей до школи. Діагностика мовленнєвої готовності дітей до школи (А.Богуш).




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал