Програма курсу за вибором українознавство 5-11 класи



Скачати 493.46 Kb.

Сторінка2/4
Дата конвертації23.12.2016
Розмір493.46 Kb.
ТипПрограма
1   2   3   4
Тема 1. Я – УКРАЇНЕЦЬ
Лад у собі, з батьками, з іншими, зі світом. Кожна людина є діячем та творцем.
Діяльнісне та творче вираження українського Я.
Питомі риси, притаманні діячу і творцю
України та світу: чуттєвість, життєрадісність, розумність, цілеспрямованість, правдивість, волелюбність, відповідальність, мудрість, справедливість, чесність, працелюбність, господарність, доброзичливість, чемність, гостинність, героїзм, звитяжність, мужність, товариськість, побратимство.
Діяння, творення, творіння може бути як красиве, так і потворне, як корисне, так і шкідливе.
Я – діяч та творець, відповідальний за свою діяльність і творчість.
Учень
усвідомлює
та
творить
лад.
Усвідомлює, що кожен є творцем і діячем;
наводить приклади діяльнісного та творчого вираження українського Я;
знає і називає риси, притаманні українському діячу і творцю України та світу. Виявляє та висловлює ставлення до цих рис;




усвідомлює, що діяння, творення, творіння може бути як красиве так і потворне, як корисне, так і шкідливе, наводить приклади.
Виявляє себе діячем та творцем.
Відповідає за свою діяльність і творчість.
1
Узагальнення за темою
3
Тема 2. МОЯ РОДИНА, МІЙ РІД
Витоки, історія мого роду.
Родина як творчість. Співтворчість та співпереживання у родині, здатність чути
іншого.
Творчість і діяльність моєї родини, роду.
Календарно-обрядове коло як звичай, як об’єднання родини в рід, а родів у народ, як «заклик» до творення, як результат творчості народу, спонукає до творення.
Учень
цікавиться історією свого роду та знає
її;
усвідомлює
родину як творчість, співтворчість, співпереживання.
Здатний чути іншого;
наводить приклади творчості і діяльності своєї родини, роду, висловлює ставлення до цього;
розуміє, що календарно-обрядове коло є результатом творчості народу, спонукає до творення, об’єднує родини в рід, а роди – в народ.
6
Тема 3. МІЙ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД
Вплив природних чинників на
Учень
розуміє поняття
«світобачення»,

12 світобачення та світовідчуття народу.
Відтворення природних та світоглядних особливостей у діяльності та творчості українців різних регіонів нашої держави.
Своєрідність архітектури мого краю, чим вона зумовлена.
Регіональні особливості українського житла та
інтер’єру від минулого до сучасного, його традиційні риси.
Народне декоративно-ужиткове мистецтво – вияв творчості українців.
Оберіг. Декоративний розпис, зокрема
Петриківський, гончарство, ткацтво, килимарство, писанкарство з дохристиянських часів до сьогодення.
Український одяг. Тяглість традиції.
Оберегові елементи у давньому та сучасному одязі. Виготовлення одягу як творчість.
Традиційні українські прикраси від прадавнини до сьогодення.
Їх призначення. Використання природних матеріалів у створенні прикрас, символіка традиційних прикрас.
«світовідчуття», «природні чинники», наводить приклади;
усвідомлює, що на світобачення та світовідчуття народу впливають природні чинники;
знає, що у діяльності і творчості українців відображуються світоглядні та природні особливості тієї чи іншої місцевості;
розуміє
та
описує своєрідність архітектури свого краю;
називає
регіональні особливості українського житла та інтер’єру, його традиційні риси;

знає, що таке оберіг;
розуміє, що окремі зразки народної творчості є оберегами;
розрізняє види народного декоративно- ужиткового мистецтва, називає та характеризує їх;

розповідає
про особливості українського національного одягу;
розуміє тяглість його традиції; розпізнає оберегові елементи у давньому та сучасному одязі;

розповідає про традиційні українські прикраси, знає їхнє призначення.

1
Узагальнення за темою
5
Тема 4. МОЯ ДЕРЖАВА – УКРАЇНА
Ідея державотворення, вияв
її в українській символіці, геральдиці, сфрагістиці, нумізматиці.
«Руська правда» Ярослава Мудрого,
«Повчання дітям»
Володимира
Мономаха, «Слово о полку Ігоревім», українські думи та історичні пісні як настанови щодо творення власної державності.
Українська літературна мова як вищий вияв творчості народу, основа взаєморозуміння. Діалекти та говірки в органічній цілісності української мови.

Учень
розуміє,
що таке
«ідея державотворення», розпізнає її в різних виявах;

розуміє настанови щодо творення власної державності, наводить приклади;




усвідомлює, що українська літературна мова є вищим виявом творчості народу, основою взаємопорозуміння;
розуміє, що діалекти та говірки є органічною складовою частиною цілісності української мови;

13
Іван Котляревський, Тарас Шевченко,
Іван
Франко,
Леся
Українка,
Пантелеймон Куліш, Борис Грінченко – творці літературної мови, державотворці.
розповідає про творців літературної мови як державотворців.
1
Узагальнення за темою
5
Тема 5. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ У
СВІТІ
Україна у світовому цивілізаційному поступі.
Винахід колеса, організація розвиненого землеробства, протоміста-мегаполіси.
Освіта як природна потреба українського народу. П. Алеппський про освіту козацької України, освіченість українців.
Перша європейська конституція Пилипа
Орлика.
Козацькі військово-технічні винаходи:
«полімаран», «чайка», «підводний човен», «вогненні колеса», «торпеди»,
«літаючий вогонь» та ін.
Українська авіація та космонавтика. Від
М.Кибальчича,
Ю.Кондратюка та
І.Сікорського до С.Корольова, А.Люльки,
О.Антонова та Л.Каденюка.
Новітні технології, перший комп’ютер у континентальній Європі створений в
Україні. Популярні у світі сучасні українські ігрові програмні продукти
(«Козаки», «Сталкер»).
Учень

розуміє, що таке «цивілізаційний поступ»;
знає про вагомий внесок України у світовий цивілізаційний поступ,
здобутки українців у різних сферах життя, наводить приклади;
виявляє та висловлює своє ставлення;
знає та називає винаходи, постаті славетних українців різних часів.


1
Узагальнення за темою
1
Повторення й узагальнення в кінці року




14
8 клас
(35 год., 1 год. на тиждень)
Усього – 35 год. На тиждень – 1 год.
Узагальнення за темою – 4 год.
Повторення та узагальнення в кінці року – 1 год.
Резервні – 3 год.

К-ть
годин
Зміст навчального матеріалу
Державні
вимоги
до
рівня
загальноосвітньої підготовки учнів
1
ВСТУП
Українознавство як цілісна системна наука, що вивчає українську людину,
Україну та світове українство у часопросторі.
Предмет, значення українознавства.
Учень
розуміє предмет українознавства;
пояснює його значення.


7
Тема 1. Я – УКРАЇНЕЦЬ
Любов до себе рівнозначна любові до
інших, любов до інших рівнозначна любові до себе. Воля, воління (намір реалізувати волю) як рушій на шляху самопізнання.
Самовиховання, самодисципліна, самотворення. Воля врівноважується любов’ю, а любов – волею. О. Довженко «Воля до життя»,
Дж. Лондон «Воля до життя».
Дружба, симпатія, емпатія.
Взаємовідносини у колективі.
Конкуренція. Кооперація. Лідер як позиція (функціональне місце). Позиція лідера передбачає відповідальність за цілісність колективу.
В. Малик «Слід веде до моря».
Учень
усвідомлює рівнозначність любові до себе та до інших;
розуміє, що воля і воління (намір реалізувати волю) є рушіями на шляху самопізнання. Воля врівноважується любов’ю, а любов – волею.
Самовиховання, самодисципліна як необхідні умови самотворення;
розуміє поняття «дружба», «симпатія»,
«емпатія», «лідер»;
знає про різні типи взаємовідносин та розрізняє їх;
усвідомлює, що таке позиція лідера.
Може входити в цю позицію, має своє ставлення до неї.
1
Узагальнення за темою
3
Тема 2. МОЯ РОДИНА, МІЙ РІД
Діалог як основа взаємопорозуміння.
Вербальне та невербальне спілкування.
Я – в родині, моя відповідальність за взаємопорозуміння в родині.
Моя активна позиція – врівноваження своїх прав та обов’язків.
Взаємопоміч у родині. Толока – приклад взаємодопомоги та самоорганізації українців. Усна народна творчість про взаємопоміч та спільну працю.
Учень
усвідомлює, що таке взаємопорозуміння, діалог як його основу;
розуміє, що спілкування є вербальним та невербальним.
Відповідає за взаємопорозуміння в родині та усвідомлює це;
розуміє, що таке активна позиція;
розуміє явище толоки;
наводить
зразки усної народної творчості про взаємопоміч та спільну працю.
6
Тема 3. МІЙ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД
Український звичай – основа ладування, правила життя українців, що існують здавна.
Українські традиції та традиційність як вияви звичаю та природовідповідної
(екологічної)
Учень
розуміє поняття «звичай», «традиція»,
«традиційність»;
усвідомлює, що український звичай є механізмом ладування, правилами життя українців;

15 поведінки, що виявляється у святкуванні, господарюванні, харчуванні, оздоровленні, лікуванні та
ін.
Проблеми забруднення (засмічення) довкілля, погіршення здоров’я українців – результат порушення природовідповідної поведінки.
Здатність усього живого до самоочищення.
Критичний рівень забруднення (засмічення) – смерть живого.
Корисна та шкідлива їжа з позицій традиційного харчування українців.
Генно-модифікована продукція, харчові стабілізатори, ароматизатори, алкогольні («слабко», «сильно») напої як фактори ризику.
Щоденне та святкове харчування моєї родини.
«Екологія» української мови. «Екологія» власного мовлення
(свідоме використання мовних засобів).
Мистецтво спілкування українців.
Оповідання Г. Тютюнника «Зав’язь».
Ділове та приватне листування кінця
XVIII ст. – початку ХХІ ст. «Дума про козака Голоту» (кобзарське виконання),
«Лист запорожців турецькому султану» за Д. Яворницьким.
Моє мовлення як презентація мене.
розуміє, яка поведінка
є природовідповідною;


усвідомлює наслідки порушення природовідповідної поведінки;
знає українські традиції харчування;














розуміє «екологію» української мови.
Свідомо використовує мовні засоби у власному мовленні, аналізує його;
знає
про мистецтво
(характерні особливості) спілкування українців, наводить приклади;





розуміє, що мовлення є відображенням його «Я».
1
Узагальнення за темою
7
Тема 4. МОЯ ДЕРЖАВА – УКРАЇНА
Любов до Батьківщини та до своєї нації.
Патріотизм та націоналізм як чинники українського державотворення.
Традиції національно-патріотичного виховання українців у родині. Уривки з праці Л.Силенка «Мага віра» (розділ 2.
Діти і родичі). О.Бердник роман- симфонія «Хто ти?».
Традиція національного патріотичного виховання княжої та козацької доби.
М.Гоголь
«Тарас
Бульба»,
А.Чайковський
«За сестрою»,
П.Угляренко «Довгий шлях до озер»,
Б.Лепкий «Вадим».
Патріотизм як самовизначення. І.Вільде
Учень
розуміє
поняття
«патріотизм»,
«націоналізм»;
усвідомлює,
що патріотизм та український націоналізм є необхідними чинниками творення української національної держави.
Знає про українські традиції національно-патріотичного виховання, характеризує їх, наводить приклади;
називає та порівнює дитячі та юнацькі національно-патріотичні організації, визначає
їхню роль у процесі державотворення;

16
«Повнолітні діти».
Дитячі та юнацькі національно- патріотичні організації: «Сокіл», «Січ»,
«Пласт», «Луг», «Каменярі».
Патріотичні організації
інтернаціонального характеру
(піонерська, комсомольська). Їхній вплив на процеси українського державотворення.
Моя любов до України. Вияв моїх патріотичних та національних почуттів.






виявляє та висловлює свої національно- патріотичні почуття до України.
1
Узагальнення за темою
3
Тема 5. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ У
СВІТІ
Спілкування
України зі світом.
Українські образи та мотиви у світовому мистецтві.
Українська тема в музиці М.Глінки,
П.Чайковського,
Л. ван Бетховена,
Ф.Шопена та ін.
Український світ у поезіях та епістолярії
Р.-М.Рільке, у спогадах та прозі
А.Чехова, творах
В.Короленка.
«Кримські сонети» А.Міцкевича.
«Україна та
її
історичні пісні» французького вченого Альфреда Рамбо.
Образ Івана Мазепи у літературних творах:
Ю.Словацького,
В.Гюго,
Дж.Г.Байрона, О.Пушкіна, Б.Лепкого,
В.Сосюри.
Українська тема в живописі
В.Маковського. Маєток Качанівка у творчій біографії митця.
Україна у картинах К.Білокур. П. Пікассо про її творчість.
Один
із засновників кубізму –
О.Архипенко. «Скульпто-живопис» (за
О.Архипенком) як новітній напрям у світовому образотворчому мистецтві.
Учень

знає про культурний діалог України зі світом та його наслідки;
розпізнає українські образи та мотиви у світовому мистецтві. Наводить приклади.

1
Узагальнення за темою
1
Повторення й узагальнення в кінці року




17
9 клас
(35 год., 1 год. на тиждень)
Усього – 35 год. На тиждень – 1 год.
Узагальнення за темою – 4 год.
Повторення та узагальнення в кінці року – 1 год.
Резервні – 3 год.

К-ть
годин
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів
1
ВСТУП
Українознавство як цілісна системна наука,
інтегративна навчальна дисципліна.
Учень
розуміє українознавство як цілісну системну науку.
7
Тема 1. Я – УКРАЇНЕЦЬ
Воля як воління (намір до дії), і воля як свобода – життєва стратегія української особистості.
Свобода від та свобода для.
Розумне серце та сердечний розум як основа мудрості.
Приклади з українського фольклору. Українська народна казка про мудру дівчину.
«Сродна праця» як реалізація поклику особистості. «Сродна праця» – потреба духу української людини. Щастя – задоволення потреби духу. Ідея «сродної праці» в українському фольклорі, у творах Григорія Сковороди.
Українська держава – гарант реалізації поклику української людини.
Моя «сродна праця» зараз і в майбутньому.
Учень
розрізняє та розуміє, що таке воля, свобода (від і для);
розуміє поняття «стратегія»;

усвідомлює, що є основою мудрості, наводить приклади;



розуміє, що таке «сродна праця»,
«поклик особистості», відрізняє «працю сродну» від звичайної роботи;
усвідомлює щастя як задоволення потреби духу;


знає, що гарантом реалізації поклику української людини
є українська держава;
усвідомлює, що «сродна праця» є реалізацією покликання;
виявляє свою «сродну працю» та виконує її;
планує здійснення «сродної праці» в майбутньому, аналізує планування.
1
Узагальнення за темою
6
Тема 2. МОЯ РОДИНА, МІЙ РІД
Щастя. Прагнення людини до нього.
Родина – осередок щастя. Творення та створення родини.
Узгодження траєкторії спільного життєвого шляху.
Людина як цінність (ціль), а не засіб задоволення потреб
іншого.
Взаємоповага, довіра, любов, вдячність як основа стосунків у родині.
Індивідуальна та спільна відповідальність за буття своєї родини.
Необхідні умови для створення родини
Учень
розуміє родину як осередок щастя;
усвідомлює, що необхідно для творення, створення та буття родини, необхідність здійснення планування сім’ї;
розуміє призначення та функції матері та батька у родині;
виявляє та висловлює ставлення щодо батьківства та материнства;



18
(фізичні, психічні, духовні, соціально- економічні). Планування своєї сім’ї.
Виховання у собі почуття материнства, батьківства. Майстерність бути матір’ю, батьком. Функції матері та батька у родині.
Моделі родин. Стереотипи поведінки членів родини (дія – реакція). І.Багряний
«Тигролови».
Родини
Лисенків,
Старицьких,
Драгоманових, Косачів, Тобілевичів,
Алчевських, Грінченків та ін. Їхній внесок в українську державну справу.







розрізняє моделі родин, стереотипи поведінки її членів. Наводить приклади;
створює модель своєї майбутньої родини;
знає про внесок відомих українських родин в українське державотворення.
5
Тема 3. МІЙ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД
Волелюбність та вольовість (наскільки людина готова діяти, характеристика готовності до дії) українського народу.
Відображення волелюбності та вольовості українців у фольклорі.
Українська мова – джерело любові, волі та вольовості кожного українця.
Мова – вічна ріка буття українського народу. Заборони-завади на її шляху.
Функціонування української мови у всіх сферах суспільного життя від давнини до сьогодення (явища, події, постаті).
Усвідомлення праукраїнцями себе як народу, відмінного від інших (уривки з
«Велесової книги»).
Перетворення українського народу в націю.
Самопізнання та самоусвідомлення української нації. Національна ідея як виявлення поклику. Українська держава
– форма виявлення національної ідеї, її реалізація через діяльність і творчість.
«Історія русів».
Учень
розуміє, що волелюбність та вольовість
є визначальними світоглядними рисами українського народу.
Наводить приклади;


усвідомлює, що українська мова творить любов, волю та вольовість кожного українця;
знає про функціонування української мови у всіх сферах суспільного житття, наводить приклади;


розуміє поняття «нація», «національна
ідея»;
розповідає
про перетворення українського народу в українську націю, аналізує факти та події, наводить приклади;
усвідомлює, що національна ідея є виявленням поклику нації через самопізнання та самоусвідомлення;
розуміє, що таке українська держава.
1
Узагальнення за темою
6
Тема 4. МОЯ ДЕРЖАВА – УКРАЇНА
Українська національна еліта. Вплив еліти на процес творення держави.
Роль особистості у державотворенні, реалізації національної ідеї. Обов’язкові риси представника української національної еліти: усвідомлення долі держави як власної і відповідальність за неї, дія державного значення, жертовність.
Представники різних професій, митці,
Учень
розуміє поняття «національна еліта»;
усвідомлює роль особистості у державотворенні;
називає та характеризує обов’язкові риси, притаманні представникові української національної еліти;
виявляє та висловлює ставлення до національної еліти як явища;
знає
та
називає представників української національної еліти, аналізує

19 вчені, державні діячі як українська національна еліта:
Князь Кий, Аскольд, Олег, Ольга,
Святослав Хоробрий;
Володимир Великий, Ярослав Мудрий,
Володимир
Мономах,
Данило
Галицький;
Дмитро Вишневецький (Байда), Богдан
Хмельницький, Іван Виговський, Петро
Конашевич-Сагайдачний, Іван Сірко,
Іван Мазепа, Павло Полуботок, князь
Василь Острозький, Олексій та Кирило
Розумовські;
Михайло Грушевський, Симон Петлюра,
Павло Скоропадський;
Алімпій, Митуса Словутний, Боян, митрополит Іларіон, Іван Вишенський,
Галшка Гулевичівна, Петро Могила,
Григорій Сковорода, Григорій Грабянка,
Артем Ведель, Іван Франко, Леся
Українка, Михайло Максимович, Микола
Костомаров, Микола Лисенко, Софія
Русова,
Іван
Пулюй,
Соломія
Крушельницька, Марія Заньковецька,
Микола Пимоненко, Катерина Білокур,
Іван Марчук та ін.
Роль різних об’єднань представників української еліти в становленні та розвитку державності.
їхню діяльність та творчість. Оцінює
їхній внесок в українське державотворення.
1
Узагальнення за темою
2
Тема 5. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ У
СВІТІ
Українська діаспора.
Причини
її виникнення. Чотири еміграційні хвилі.
Внесок представників кожної хвилі у націє- та державотворчі процеси в
Україні та в інших державах (події, явища, постаті). Українська діаспора як простір збереження та продовження традицій. Асиміляційні процеси.
Учень

розуміє поняття «діаспора», називає причини її виникнення;
називає та характеризує: еміграційні хвилі;
усвідомлює
цілісність світового українства;
знає про асиміляційні процеси в середовищі української діаспори.
1
Узагальнення за темою
1
Повторення й узагальнення в кінці року


20
10 клас
(35 год., 1 год. на тиждень)
Усього – 35 год. На тиждень – 1 год.
Узагальнення за темою – 4 год.
Повторення та узагальнення в кінці року – 1 год.
Резервні – 3 год.

К-ть
годин
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів
1
ВСТУП
Українознавство як цілісна системна наука,
інтегративна навчальна дисципліна. Концентри українознавства як сфокусовані точки пізнання України та світового українства.
Ознайомлення з курсом, його структурою.
Учень
розуміє українознавство як цілісну системну науку, концентри – як сфокусовані точки пізнання України та світового українства.
8
Тема 1. Я – УКРАЇНЕЦЬ
Свідомість. Національна свідомість.
Особистість – соціальний портрет, моє
«Я» для інших. Мовна особистість як особистість, представлена в текстах
(усних та письмових).
Основою особистості є характер. Характер – малюнок на тлі темпераменту.
Темперамент – вроджена, стійка характеристика індивідуальності.
Пізнання себе.
Самосвідомість – усвідомлення себе. Рефлексія вид пізнання, коли в процесі будь-якої діяльності суб’єкт сам стає об’єктом самоспостереження; процес корекції способу дії через реконструкцію перебігу дії і причин утруднень. Рефлексія зумовлена потребою діяча подолати утруднення за допомогою аналізу дії.
Творення себе від індивідуальності до усвідомленого сприйняття себе у світі.
Рефлексивна самоорганізація.
Рефлексивна самоорганізація українців
(на прикладах українського фольклору,
«Рідномовних обов’язків» І. Огієнка).
Учень
розуміє та вільно оперує поняттями
«свідомість», «національна свідомість»,
«соціальний портрет», «мовна особистість», «характер»,
«темперамент»;
визначає типи темпераменту, риси характеру. Розуміє, що вони можуть змінюватися;
розуміє та вільно оперує поняттями
«самопізнання», «самосвідомість»,
«рефлексія»;
усвідомлює необхідність самопізнання.
Здійснює це;

усвідомлює себе у світі;
має
навички
рефлексивної самоорганізації. Виявляє її в інших.

1
Узагальнення за темою
4


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал