Програма курсу за вибором українознавство 5-11 класи



Скачати 493.46 Kb.

Сторінка1/4
Дата конвертації23.12.2016
Розмір493.46 Kb.
ТипПрограма
  1   2   3   4

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
УКРАЇНОЗНАВСТВА ТА ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ
ПРОГРАМА КУРСУ ЗА ВИБОРОМ
УКРАЇНОЗНАВСТВО
5–11 КЛАСИ

Київ
2014

2
ББК 74.266.35
УДК 371
У 45
Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах
(лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України
від 03.07.2014 р. № 14.1/12-Г-1058)



Програма курсу за вибором «Українознавство. 5–11 класи» затверджена
Вченою радою Національного науково-дослідного інституту українознавства
та всесвітньої історії МОНмолодьспорту України
(протокол від 14.06.2012 р. № 4)

Керівник авторського колективу П.П. Кононенко

Автори програми:
Кононенко П.П., доктор філологічних наук, професор, академік
Української Академії наук, Академії наук Вищої школи України, Української
Вільної Академії наук у США, Міжнародної слов’янської академії, Української академії політичних наук, Президент Міжнародної асоціації «Україна і світове українство».
Касян Л.Г., вчитель української мови, літератури та зарубіжної літератури;
Семенюченко О.В., , прикладний психолог, розробник тренінгів, член
Національної спілки письменників України та Національної спілки кобзарів
України.
©ННДІУВІ, 2014
©Кононенко П.П.,
Касян Л.Г., Семенюченко О.В., 2014
Семенюченко О.В.

3
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Метою сучасної освіти є всебічний розвиток людини як особистості й найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого життєвого вибору, збагачення на цій основі їхнього інтелектуального, творчого, культурного потенціалу, підвищення освітнього рівня. Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.
Світ є цілісним у своїй різноманітності, багатстві проявів. Його осягнення можливе через пізнання людиною себе, свого роду, народу, інших народів. Українознавство є системною, інтегративною наукою цілісності, що вивчає українську людину, Україну та світове українство в часопросторі, його взаємозв’язки з іншими народами. Українознавство структуроване за концентрами.
Метою й завданням українознавства як навчально-виховного предмета є виховання патріота, громадянина української держави, свідомого державотворця, творчої особистості, яка співпрацюватиме зі світом на засадах кооперації, буде здатна реалізувати своє власне покликання й реалізовувати покликання української нації.
Курс за вибором «Українознавство» є надзвичайно важливим для становлення світогляду українських школярів, зокрема їхнього ставлення до світу. Знання, вміння та навички, здобуті в процесі його вивчення є для учнів інструментом, набуття ними майстерності життя – уміння жити. Українознавство сприяє становленню кожного школяра як творця – себе, своєї родини, держави, світу.
Концентри українознавства (Україна – етнос; Україна – природа, екологія; Україна – мова; Україна – культура; Україна – ментальність, доля; Україна – нація, держава; Україна у міжнародних відносинах; Україна – історична місія) як універсальні сфери життя конкретизуються змістовими лініями, які реалізуються тематичними блоками.
При структуруванні навчального матеріалу враховано принципи наступності й послідовності між початковою, основною та старшою школою, передбачено послідовність вивчення тем від 5-го до 11-го класу, реалізовано міжпредметні зв’язки.
Для кожного класу в програмі вказано загальну кількість годин (усього 35 годин, 1 година на тиждень), години на вивчення кожного з тематичних блоків, уроки узагальнення матеріалу за темами, уроки повторення та узагальнення навчальних досягнень учнів.
Запропонована кількість годин на вивчення кожної теми є орієнтовною, вчитель може її змінювати у межах 35 годин річних. Резервний час він може використовувати на власний розсуд.
Українознавство як шкільний курс за вибором передбачає певні особливості організації навчально-виховного процесу, використання інтерактивних методів й прийомів, виконання творчих пізнавальних завдань, аналіз художніх текстів, цікавих фактів від найдавніших часів до сьогодення.
Оскільки українознавство є наукою самопізнання і самотворення, то навчально- виховний процес має вибудовуватися на засадах партнерства (стосунки «суб’єкт – суб’єкт»), де вчитель і учень є рівнозначними учасниками взаємодії. Цьому сприятиме рефлексивна самоорганізація (поєднання в освітньому просторі процесів діяльності та її рефлексії, як
єдиного цілого, з можливістю акцентування уваги на кожній складовій залежно від ситуації та часового ресурсу) як вчителя, так і учня.
Ефективності сприйняття українознавства як навчально-виховного предмету сприятиме процес внутрішнього самооцінювання вчителя, учня та їхньої взаємокооперації.
Програма є системною та цілісною, в її в центрі постає людина (учень, вчитель) як суб’єкт самоосягнення. Матеріал програми концентрично розгортається від людини до світу.
Програма включає і художні твори, які сприяють глибшому осягненню навчально- виховного матеріалу тематичного блоку, актуалізують життєвий досвід. Результатом опрацювання текстів є те, що учень перебуває в активній позиції, він постає співтворцем

4 навчально-виховного процесу, набутий ним досвід на уроці стає пережитим і привласненим, сприяє виробленню ключових компетентностей. Художній твір або окремі уривки можуть також розглядатися як допоміжні (сервісні, ілюстративні) після вивчення кількох підтем
(уроків, навчальних годин) у межах одного тематичного блоку.
Ознайомлення з прикладами творчості та діяльності історичних постатей передбачає звернення уваги на окремі епізоди життя визначних діячів, які чітко стосуються теми, сприяють зацікавленню учнів, але не зводяться до ретельного вивчення біографії. Інформація про історичні постаті не повинна бути переобтяжена надмірною деталізацією. Вчитель має спонукати інтерес учнів, залишати простір для їхньої самостійної роботи.
У підготовці до уроків як вчитель, так і учень можуть використовувати різножанрові джерела, які висвітлюють тему під різними фокусами:
- автобіографії;
- щоденники;
- листи;
- документальні свідчення;
- спогади;
- біографічні нариси;
- наукові дослідження;
- художні твори та ін.
Більшість тем програми містять підтеми, присвячені українській мові. Українська мова розглядається як феномен, джерело українського духу та натхнення, засадничий чинник українського характеру, що об’єднує українців у світі, як зв’язуюча ланка між поколіннями, що характеризує цілісність українського народу.
Програмою передбачено творчу проектну діяльність учнів. Такий прийом сприяє самовизначенню учнів, розвитку креативності, виробленню навичок планування, гармонійності розвитку творчої особистості учнів. При творчій проектній діяльності можуть використовуватися різноманітні засоби: словесні, образотворчі, схеми, таблиці і т. ін.
Українознавство належить до тих предметів шкільного навчально-виховного циклу, які дозволяють в усій повноті зреалізувати гуманістичні та державницько-патріотичні домінанти сучасної української освіти як феномена органічно-європейського та автентично- національного. Саме у процесі вивчення цього курсу учні здобувають можливість усвідомити ту глибинну логіку синтезу, завдяки якій українство, піднісшись до рівня унікального явища світового цивілізаційного простору, водночас зберігає свою закорінену в глибинах історії ідентифікаційну самототожність. Самою універсальною природою органічного розгортання своїх напрямних і концентрів українознавство запрошує кожного у захоплюючу мандрівку – мандрівку від родинного, родового – до загальнодержавного, від етнічних пракоренів – до верховіть всеєвропейської, вселюдської культури.

5
УКРАЇНОЗНАВСТВО
5 клас
(35 год., 1 год. на тиждень)
Усього – 35 год. На тиждень – 1 год.
Узагальнення за темою – 4 год.
Повторення та узагальнення в кінці року – 1 год.
Резервні – 3 год.

К-ть
годин
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів
1
ВСТУП
Світ як ціле, його різноманітність.
Україна та українство як цілісні органічні частини вселюдства.
Українознавство як цілісна системна наука, що вивчає українську людину,
Україну та світове українство.
Концентри українознавства як універсальні сфери життя:
1. Україна – етнос;
2. Україна – природа, екологія;
3. Україна – мова;
4. Україна – культура;
5. Україна – ментальність, доля;
6. Україна – нація, держава;
7. Україна у міжнародних відносинах;
8. Україна – історична місія.
Учень
усвідомлює світ як цілісність, Україну та українство як цілісні органічні частини вселюдства;
розуміє українознавство як науку, що вивчає українську людину, Україну та світове українство;
знає,
що таке концентри українознавства та називає їх.
7
Тема 1. Я – УКРАЇНЕЦЬ
Людина – частка і ціле природи. Я – людина. Я – українець.
Життя – дарунок природи та долі, його циклічність
(проявлення-народження, становлення-зростання, відтворення, старіння-згасання, смерть, проявлення- народження). Здоров’я – ознака ладу між людиною і природою.
Діяльність – дія згідно з нормами, вимогами, обов’язками.
Творчість – творення, за якого використовуються норми, вимоги, обов’язки, але вони можуть змінюватися.
Почування, мислення, воля, воління, любов як творчі та діяльнісні прояви людини.
Мова як виразник мого «Я».
Характер та поведінка як вияв мого «Я».
Пізнання себе як необхідність. «Людино,
Учень
усвідомлює, що людина – частка і ціле природи, що він є людиною, українцем;

висловлює та виявляє ставлення до
того, що життя є дарунком природи та долі;
розуміє циклічність життя, здоров’я як ознаку ладу між людиною та природою;


розрізняє
творчість та діяльність, розпізнає творчі та діяльнісні прояви людини;

виявляє та може усвідомлювати у творчості та діяльності почування, мислення, волю, воління, любов;



розуміє, що таке характер та поведінка;
усвідомлює мову, характер та поведінку як вираження своєї сутності.
Необхідність самопізнання;

6 пізнай себе».
Уривки з твору
Володимира
Мономаха
«Повчання дітям».
Я в майбутньому.



моделює образ себе в майбутньому.
1
Узагальнення за темою
4
Тема 2. МОЯ РОДИНА, МІЙ РІД
Родина – цінність для мене. Роль родини у моєму становленні. Традиції мого роду.
Неповторність моєї родини.
Мова у моїй родині.
Моя родина у майбутньому.
Учень
усвідомлює цінність родини, її роль у своєму становленні;
знає традиції свого роду;
виявляє та висловлює ставлення до своєї родини;
усвідомлює мову родини як рідну мову, як те, що характеризує родину;
моделює
образ своєї родини в майбутньому.
5
Тема 3. МІЙ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД
Я, моя родина, мій народ – спадкоємність поколінь від найдавніших часів (палеоліту) до сьогодення.
Речові свідчення української прадавнини (Королевська стоянка на
Закарпатті, кримські стоянки, Мізинська стоянка та ін.).
Феномен Кам’яної могили. Спадщина
Трипілля.
Від
індоєвропейців, трипільців, антів, слов’ян до сучасних українців.
Календарно-обрядовий цикл українців як пам’ять тисячоліть і гарант існування українського народу в майбутньому.
Від мови прадавнини до сучасної української мови (петрогліфи Кам’яної могили, знакова символіка трипільців, слов’янське письмо та ін.).
Історія мого народу у власних назвах.
Учень
усвідомлює й пояснює спадкоємність поколінь від найдавніших часів, взаємозв’язок: «Я – родина – народ»;
знає та називає речові свідчення української прадавнини;
розуміє феномени Кам’яної могили та
Трипілля;




пояснює, чому календарно-обрядовий цикл є пам’яттю тисячоліть та гарантом
існування українського народу в майбутньому, усвідомлює це;

знає витоки сучасної української мови,
історію письма.
знає походження власних назв,
наводить приклади, співставляє факти та події;
виявляє та висловлює ставлення до набутків пращурів як до своєї спадщини.
1
Узагальнення за темою
5
Тема 4. МОЯ ДЕРЖАВА – УКРАЇНА
Від держави Кия до сучасної України.
В. Малик
«Князь
Кий», билини київського циклу, літописні оповіді, легенди та ін.
Учень
розуміє
зв’язок між сучасною державою
Україна та протоукраїнськими державними утвореннями на її землях;


7
Влада у прадавніх віруваннях українців
(Сварга, Сварог, Лада, лад, світолад та
ін.). «Велесова книга» про владу.
Ладування (творення ладу) як основа влади. Київ – місто влади, столиця
України. Перекази про заснування Києва та інших міст України (Чернігова,
Переяслава, Львова та ін.). Екологія поселень українців у прадавні часи.
Протоміста трипільської археологічної культури.
Українські державотворці,
їхнє прагнення до творення ладу. Історичні постаті.
Моє ставлення до історичного минулого моєї держави. Що я роблю та буду робити як господар та громадянин своєї держави.
усвідомлює ладування як творення ладу, як основу влади, наводить приклади;
знає про екологію українських протоміст;
порівнює давні та сучасні поселення українців;





називає видатних українських державотворців;
висловлює ставлення до подій та постатей;
усвідомлює
себе державотворцем
(господарем та громадянином) через свою діяльність та творчість;
моделює своє майбутнє як державотворця, виявляє своє ставлення до цього.
1
Узагальнення за темою
5
Тема 5. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ У
СВІТІ
Географічне та геополітичне розташування України у світі. Українська земля як особливе середовище зародження, становлення та розвитку українського народу. «Велесова книга»,
Літопис
Аскольда про зв’язки протоукраїнців з чужоземцями. Торгові шляхи, що проходили через наш край.
Чужинці про Україну.
Україна – об’єкт геополітичних інтересів
інших народів від давнини до сьогодення.
Світове українство.
Українська діаспора (культурні, економічні, політичні взаємозв’язки та взаємовпливи).
Міжнародні відносини
України – взаємопроникнення культур. Скіфський філософ Анахарсіс, Святослав Хоробрий,
Анна Ярославна, Юрій Дрогобич, Іван
Виговський, Ігор Сікорський та ін.
Учень

показує на карті світу Україну;
розуміє, що українська земля є особливим середовищем зародження, становлення та розвитку українського народу.
розповідає про зв’язки протоукраїнців з чужоземцями, торгові шляхи, що проходили через українські землі;
знає, що говорили чужинці про його країну;
усвідомлює, що Україна була і є об’єктом геополітичних інтересів інших народів;
розуміє поняття «світове українство»,
«українська діаспора», «міжнародні відносини»;
пояснює
культурні, економічні, політичні взаємозв’язки та взаємовпливи;
висловлює ставлення до подій та постатей.
1
Узагальнення за темою
1
Повторення й узагальнення в кінці року


8
6 клас
(35 год., 1 год. на тиждень)
Усього – 35 год. На тиждень – 1 год.
Узагальнення за темою – 4 год.
Повторення та узагальнення в кінці року – 1 год.
Резервні – 3 год.

К-ть
годин
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів
1
ВСТУП
Українознавство як цілісна системна наука, що вивчає українську людину,
Україну та світове українство.
Українська людина,
Україна та українство як цілісні органічні частини вселюдства.
Учень
усвідомлює значущість українознавства як науки, що вивчає українську людину,
Україну та світове українство;
7
Тема 1. Я – УКРАЇНЕЦЬ
Я – дитина природи.
Природовідповідність.
Українська людина у світі природи. Краса життя, календарно-обрядовий цикл як
її відображення. Вплив природи на людину: здоров’я, характер, мислення і т. ін. Вплив людини на «здоров’я» природи.
Особистість, її складники. Становлення особистості, її розвиток.
Українська мова – головний чинник
існування української національної особистості. Українські вчені про вплив мови на особистість (К. Ушинський,
О. Потебня).
Аналіз та оцінка себе як особистості.
Плекання власної особистості.
В. Мономах
«Повчання з дітям»
(уривки), В. Стус «Синові», Р. Кіплінг
«Заповідь» (переклад М. Лозинського).
Покликання людини.
До чого я покликаний.
Учень
усвідомлює себе дитиною природи;
розуміє
та
пояснює,
що таке природовідповідність, краса життя, помічає її вияви;
усвідомлює, що календарно-обрядовий цикл є відображенням краси та бачить і відчуває її;
розповідає про взаємовплив людини та природи;
розуміє поняття «особистість»;
знає її складники;
усвідомлює вплив мови на особистість; що українська мова є головним чинником
існування української національної особистості;

аналізує та оцінює себе як особистість;
усвідомлює необхідність плекання власної особистості та здійснює це;



розуміє, що таке покликання людини;
звертає увагу на свій внутрішній світ;
запитує себе про своє покликання;
спостерігає і фіксує свої відчуття та враження.
1
Узагальнення за темою
4
Тема 2. МОЯ РОДИНА, МІЙ РІД
Я, моя родина, мій рід. Дерево мого роду як дерево життя (світове дерево).
Відображення ідеї роду в давній українській міфології.
Учень
усвідомлює дерево свого роду як дерево життя;
розповідає про ідеї роду, родинності в давній українській міфології;


9
Вічні цінності моєї родини та роду. Я спадкоємець та продовжувач родових традицій. Людина сильна в єдності зі своїм родом. Народна мудрість про родинні та родові цінності, єдність, цінність родини.
Мудрість у мові мого роду, передача досвіду поколінь.
Кожна українська родина утворює цілісність України. Моя родина у творенні української держави.
Якою я бачу свою родину в майбутньому.
усвідомлює себе спадкоємцем та продовжувачем родових традицій;
шанує цінності своєї родини та роду;
наводить приклади української народної мудрості взагалі та свого роду зокрема;



усвідомлює родину як цілісність;
розуміє, що кожна родина і його власна творить українську державу;

моделює
образ своєї родини в майбутньому.
5
Тема 3. МІЙ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД
Почуття та відтворення краси моїм народом. Від меандру мізинського браслету до пекторалі Товстої Могили, від трисуття-тризуба до свастя-сварги- свастики як головних символів українського народу.
Символіка української вишивки та писанки, орнаментики глиняних виробів, фресок та мозаїк Софії Київської, книжних мініатюр як бачення світу українцями.
Традиційні ремесла українців
(ковальство, різьбярство, ювелірне мистецтво та ін.) як творчість та господарська діяльність.
Прояви традиційних ремесел у сучасних технологіях.
Календарно-обрядове коло українців як святотворення. Ставлення українців до своїх свят. Свято як явище об’єднання українського світу (світів Прави, Нави та Яви). Моє найулюбленіше свято з календарно-обрядового кола.
Краса рідного слова, пісні. Влучність і образність української мови у передачі відчуття та розуміння світу у його багатоманітних проявах.
Не всі «красиві» слова мудрі, не всі
«мудрі» слова красиві.
Учень
розпізнає вияви краси у витворах українського народу, розуміє, що вони є проявом почуття краси українців;
виявляє та називає символи, що містять сутнісні уявлення українців про
Всесвіт;





називає традиційні ремесла українців,
усвідомлює, що вони є як творчістю, так
і господарською діяльністю;
спостерігає
та
описує прояви традиційних ремесел у сучасних технологіях;

усвідомлює календарно-обрядове коло як творення свята;
розуміє свято як явище об’єднання українського світу;
описує процес святкування улюбленого свята з календарно-обрядового кола;

відчуває красу рідного слова, пісні;
розуміє
влучність, образність української мови;
розрізняє відтінки у значеннях слів, висловів, послуговується цим.
1
Узагальнення за темою
5
Тема 4. МОЯ ДЕРЖАВА – УКРАЇНА
Цінності української держави:
її громадяни, національні традиції, мова, територія, природні ресурси, технології
Учень
розуміє цінності української держави;
знає та усвідомлює, що українська мова є державною мовою
України,

10 та ін.
Українська мова – державна мова
України, державотворчий об’єднуючий чинник.
Держава твориться перемогами.
Перемога – змога долати перешкоди під час ладотворення.
Звитяжність українського народу-переможця.
Українське лицарство від найдавніших часів до сьогодення.
Військо в українській державі.
Українські державотворці, герої-оборонці. Історичні та легендарні постаті
(Кирило
Кожум’яка, Ярослав Мудрий, Іван
Мазепа, Симон Петлюра, Олег Ольжич,
Роман Шухевич, Іван Кожедуб).
«Ми виборюємо своє минуле, бо так хочеться рідного завтра».
Моя причетність до державотворення. державотворчим об’єднуючим чинником;



розуміє,
що таке перемога, державотворення;
усвідомлює, що держава твориться перемогами.
характеризує події, явища, постаті в українському державотворенні, висловлює ставлення до них;






усвідомлює свою причетність до державотворення.
1
Узагальнення за темою
5
Тема 5. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ У
СВІТІ
Міжнародне співробітництво України у світі. Діяльність Ярослава Мудрого та
Володимира Мономаха.
Військово-дипломатична діяльність запорізького січового козацтва. Перемоги козаків у Європі.
Григорій Орлик – маршал Франції.
Києво-Могилянська академія – міжнародний освітній центр.
Зарубіжні
історики, географи, мандрівники про Україну (Геродот,
Г. Л. де Боплан,
П. Алеппський).
Українці – дослідники інших країв:
М. Миклухо-Маклай, М. Пржевальський)
Учень:

знає про міжнародне співробітництво
України у світі.
Наводить приклади.
Порівнює факти і події;








знає про інтерес зарубіжних істориків, географів, мандрівників до України, наводить приклади;
називає українців – дослідників інших країв та розповідає про їхню діяльність.
1
Узагальнення за темою
1
Повторення й узагальнення в кінці року


11
7 клас
(35 год., 1 год. на тиждень)
Усього – 35 год. На тиждень – 1 год.
Узагальнення за темою – 4 год.
Повторення та узагальнення в кінці року – 1 год.
Резервні – 3 год.

К-ть
годин
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів
1
ВСТУП
Українознавство як цілісна системна наука, що вивчає українську людину,
Україну та світове українство в часопросторі.
Учень
розуміє що таке часопростір;
пояснює, що таке українська людина,
Україна та світове українство.
7


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал