Програма курсу «соціальна філософія» для студентів напрямку підготовки ФіР



Скачати 317.39 Kb.
Дата конвертації01.01.2017
Розмір317.39 Kb.
ТипПрограма


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з науково-педагогічної роботи

___________О.В. Левшов

“______”______________20___ року



РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
курсу

«СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ»

для студентів напрямку підготовки ФіР

факультету КНТ ДонНТУ

Галузь знань: 0203 «Гуманітарні науки»

Напрям підготовки – 7.020301; 8.020301 Філософія
Курс – 3-й, семестр 6-й

Загальний обсяг навчального навантаження з дисципліни – 144 години

у тому числі: аудиторних – 90 годин, СРС – 34 години

Розглянуто:

На засіданні кафедри філософії

25 лютого 2013 року, протокол № 14

Завідувач кафедри, проф., д.філос.н.

_______________ Муза Д.Є.

Донецьк, 2013 р.

Лист перезатвердження робочої навчальної програми

курсу «СОЦІАЛЬНАЯ ФІЛОСОФІЯ»


Вніс зміни до програми

_____________________

___ __________ 20___ р.


Розглянуто на засіданні кафедри філософії

___ ____________ 20 ___ р., протокол №__

Завідувач кафедри ____________________

________________ ____________________

Затверджено на засіданні Гуманітарної ради

___ ____________ 20 ___ р., протокол №__

Голова ради __________________________

________________ ____________________















Вніс зміни до програми

_____________________

___ __________ 20___ р.


Розглянуто на засіданні кафедри філософії

___ ____________ 20 ___ р., протокол №__

Завідувач кафедри ____________________

________________ ____________________

Затверджено на засіданні Гуманітарної ради

___ ____________ 20 ___ р., протокол №__

Голова ради __________________________

________________ ____________________















Вніс зміни до програми

_____________________

___ __________ 20___ р.


Розглянуто на засіданні кафедри філософії

___ ____________ 20 ___ р., протокол №__

Завідувач кафедри ____________________

________________ ____________________

Затверджено на засіданні Гуманітарної ради

___ ____________ 20 ___ р., протокол №__

Голова ради __________________________

________________ ____________________



1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1.1. Зміст і мета курсу

Курс «Соціальна філософія» пропонується для студентів третього курсу за напрямком «філософія і релігієзнавство» факультету КНТ як базовий курс з фахової підготовки за означеною спеціальністю.

Змістовні особливості курсу пов’язані з предметною орієнтацією соціальної філософії, яка зосереджена на вивченні загальних закономірностей суспільного життя, специфічних формах людської діяльності, ролі особистості в суспільстві і проблемах прогнозування майбутнього. Її об'єкт досліджується багатьма іншими соціальними науками (економічною теорією, політологією, соціологією, демографією, соціальною психологією, культурологією тощо). Соціальна філософія прагне розкрити фундаментальні засади суспільного життя, її внутрішньої структури, функціонування та розвитку, її системний, цілісний характер. Вона розробляє епістемологію соціального пізнання, узагальнює досвід суспільних наук. Її методологія закладає теоретичну основу для конкретних соціальних і гуманітарних наук.

Виходячи з цього, метою курсу є ознайомлення студентів з основними поняттями, методами та ідеями сучасної соціальної філософії, вивченням історичної трансформації поняття суспільства і його основних сфер.

Освоєння курсу здійснюється протягом одного семестру. Навчальний процес включає: лекційні заняття, семінарські заняття, самостійну роботу студента, індивідуальні та групові консультації, різні види контролю знань, умінь і навичок студентів, додаткові види роботи студентів, в тому числі написання і захист есе, і насамкінець модульний контроль та іспит.
1.2. Завдання курсу

Завдання досліджуваного курсу полягають у навчанні студентів наступним навичкам і вмінням:



  • оволодіння колом проблем класичної і сучасної соціальної філософії;

  • засвоєння базових знань в області соціальної теорії;

  • знайомство з історією західної соціальної філософії, її основними історичними етапами;

  • з'ясування позитивних сторін і досягнень різних шкіл і напрямів соціальної філософії;

  • оволодіння інструментальними засобами соціальної філософії, її основними поняттями і визначеннями;

  • оволодіння навичками самостійного мислення в межах проблематики соціальної філософії;

  • використання інструментальних засобів соціальної філософії для обгрунтування свого власного світогляду;

  • формування теоретичної картини світу, заснованої на сучасних соціально-філософських підходах;

  • вміння використовувати отримані знання для професійної роботи, подальшого розвитку творчого мислення.


1.3. Компетенції, якими повинен оволодіти студент

в процесі вивчення дисципліни

У результаті вивчення курсу студент повинен:



  • засвоїти теоретичні уявлення про суспільство як специфічної форми буття, способи закріплення і трансляції пізнавального досвіду людства; особливості функціонування соціуму, його роль і значення для окремого індивідуума, його місце в історії людства і різних культурних традиціях;

  • розуміти роль суспільства у розвитку цивілізацій, співвідношення суспільства, індивіда і буття і пов'язані з ним проблеми, розрізняти різні образи і парадигми суспільства;

  • розуміти і знати історичний розвиток суспільства і найбільш значимі тенденції його сучасного становлення, основні соціально-філософські течії та наукові дисципліни, що вивчають проблему «суспільство-індивід»;

  • володіти засобами системного аналізу, основами діалектичної і синергетичної методології соціального пізнання.



2. РОЗКЛАД НАВЧАЛЬНИХ ГОДИН

курсу дисципліни «Соціальна філософія»

Види навчальних занять



Всього

Годин

Кредитів

ECTS


Семестри

Загальний обсяг дисципліни

144

4

6

1. Аудиторні заняття

90







з них:

1.1. Лекції


32







1.2. Семінарські заняття

32







2. Самостійна робота

26







з них:

2.1. Опрацювання лекційного матеріалу


13







2.2. Підготовка до семінарів

13







3. СРС у модульні тижні

(підготовка до модульного контролю та його складання)



20







4. Виконання індивідуальних домашніх завдань

34









3. ТЕМАТИЧНИЙ ЗМІСТ ТА ОБСЯГ КУРСУ.



п/п



Тема і зміст лекцій

Обсяг

занять (ак. год.)




лекції

семінари

самостійна робота

інд.робота і СРС




Модуль 1.













1.

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ І ЇЇ МІСЦЕ В СИСТЕМІ ЗНАННЯ.

Cпецифіка філософського розуміння суспільства. Предмет і структура соціальної філософії.

Основні підходи до розуміння суспільного життя: натуралізм, ідеалізм, матеріалізм.

Людина і суспільство. Суспільство и соціум. Соціум і історія.

Функції соціальної філософії, її гуманістичний зміст.


2

2

1

2

2.

СОЦІАЛЬНЕ ПІЗНАННЯ.

Проблема методу соціального пізнання. Сцієнтизм і анти-сцієнтизм, валюативність і істинність соціального факту.

Проблема суб'єкта в соціальному пізнанні. Соціальний детермінізм і свобода волі. Специфіка соціальної закономірності.

Теоретичний статус соціальної філософії. Абстрактне і конкретне, логічне та історичне, теоретичне і емпіричне.

Доповнюваність діалектичної і сінергетичної методології в соціальному пізнанні.


2

2

2

2

3

СУСПІЛЬСТВО ЯК СИСТЕМА.

Специфіка соціальних систем. Системний підхід у соціальному пізнанні. Проблема елементарного і загального в структурі соціального.

Суспільство і природа. Поняття громадських відносин.

Проблема субстанціального розуміння діяльності. Типологія діяльності. Діяльність та управління. Діяльність та соціальні інститути.




2

2

2

2

4

МАТЕРІАЛЬНО-ВИРОБНИЧА СФЕРА СУСПІЛЬСТВА.

Поняття способу виробництва. Історичні та інституційні типи способу виробництва.

Основні сфери матеріального життя суспільства та їх взаємозв'язок.

Типи суспільного присвоєння та історичні форми власності. Феномен влади-власності.

Феномен техніки і проблема відчуження в сучасній інтерпретації.

Економіка і ринок. Економічна сфера життя суспільства і її характеристика.




2

2

2

3

5

СОЦІАЛЬНЕ БУТТЯ СУСПІЛЬСТВА.

Поняття соціальної структури. Функціональне різноманіття структур.

Етнічна структура суспільства. Рід і плем'я. Народність. Нація.

Демографічна структура суспільства. Закони народонаселення.

Поселенська структура суспільства. Місто і село. Урбанізація і руралізація.

Визначення класів. Виникнення класів. Класи і класові відносини. Історичні межі класового підходу.

Професійно-освітня структура суспільства епохи модерну. Відтворювальна роль освіти. Інтелігенція.

Постмодерна соціальна стратифікація. Страти в інформаційному суспільстві.




2

2

1

3

6

ПОЛІТИКА І СОЦІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ.

Проблеми соціального управління. Економіка і політика. Держава і право. Походження держави. Етатизм і лібералізм.

Поняття і структура громадянського суспільства. Бюрократія і громадянське суспільство. Політичні партії та громадські рухи: інституційні трансформації.

Дилеми національної держави і глобального громадянського суспільства.




2

2

2

3

7

ДУХОВНЕ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА.

Духовне життя як підсистема соціуму. Духовні потреби і духовна діяльність.

Суспільна свідомість і її структура. Рівні, сфери та форми суспільної свідомості. Закономірності розвитку суспільної свідомості.

Моральна свідомість. Походження і сутність моралі. Загальнолюдське в моралі. Професійна етика.

Політична свідомість. Специфіка політичної свідомості. Ідеологічні засади та політична практика.

Правосвідомість. Формаційне і цивілізаційне у праві. Правосвідомість як психологія. Правосвідомість як ідеологія.

Естетична свідомість. Мистецтво та дійсність. Специфіка художнього відображення дійсності.

Релігійна свідомість. Специфіка релігії як форми суспільної свідомості. Соціальні функції та роль релігії.

Філософська свідомість. Критичний сенс філософії. Філософія та ідеологія. Цінності в структурі свідомості та діяльності.


2

2

2

2

8

РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА (перше заняття).

Демаркація соціологічного функціоналізму і теорій соціальної динаміки (П.Сорокін). Соціальна мобільність і соціальні трансформації.

Лінійний і циклічний типи соціальної динаміки. Основні концепції соціальної динаміки.


2

2

1

2




Комплексна контрольна робота за модулем 1.










10




Разом за модулем 1.

16

16

13

27




Модуль 2













9

РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА (друге заняття).

Джерела і рушійні сили суспільного розвитку. Проблема суспільного прогресу і його критеріїв.

Проблема майбутнього в соціальній філософії.


2

2

1

2

10

ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО.

Соціально-філософське розуміння людини.


Проблема антропосоціогенезу в соціальній філософії.
Людина, індивід, особистість. Історичні типи особистості.


2

2

2

2

11

КУЛЬТУРА І СУСПІЛЬСТВО.

Поняття і функції культури. Типологія культур.

Цінності як феномен культури. Захід і Схід у культурі.

Людина в системі духовної культури.

Культура і наука.


2

2

1

3

12

НАУКА В СУСПІЛЬНОМУ ЖИТТІ.

Наука як теоретичний и соціальний інститут. Еволюція функцій науки в історії суспільства.

З'єднання науки и виробництва в модерному суспільстві та його соціальні наслідки.

Освіта та наука в інформаційному суспільстві.




2

2

2

3

13

ІСТОРІЯ СОЦІАЛЬНИХ ІДЕЙ ВІД АНТИЧНОСТІ ДО ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ.

Соціальна філософія стародавнього світу. Соціальні вчення античної Греції, Стародавнього Китаю та Стародавньої Індії.

Середньовічна соціальна філософія. Європейські й арабські соціальні вчення середніх століть.

Соціальні концепції епохи Відродження.




2

2

2

3

14

ІСТОРІЯ СОЦІАЛЬНИХ ІДЕЙ НОВОГО ЧАСУ.

Соціальна філософія нового часу. Англо-саксонська і континентальна традиції.

Універсальна модель соціального в німецькій класичній філософії


2

2

2




15

СУЧАСНА СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ.

Соціальна філософія марксизму-ленінізму.

Сучасна соціальна філософія на Заході.


2

2

1




16

СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІ ШУКАННЯ УКРАЇНСЬКИХ МИСЛИТЕЛІВ.

Ідеї державності в українській соціальній філософії.

Гуманістичні пошуки українських мислителів.

Філософське обґрунтування ідеології українського націоналізму.




2

2

2







Комплексна контрольна робота за модулем 2.










10




Разом за модулем 2.

16

16

13

27




Разом за семестр

32

32

26

54


4. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

З СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ


Заняття 1. Соціальна філософія і її місце в системі знання.


  1. Предмет і структура соціальної теорії. Людина і соціум. Соціум і історія.

  2. Основні підходи до розуміння суспільного життя: натуралізм, ідеалізм, матеріалізм.

  3. Функції соціальної філософії та її гуманістичний зміст.




Заняття 2. Теоретичні проблеми і пізнавальний статус соціальної філософії.


  1. Проблема методу соціального пізнання. Соціальний детермінізм і свобода волі. Валюативний підхід і проблема соціальної закономірності.

  2. Принципи соціальної діалектики. Абстрактне і конкретне, логічне й історичне, теоретичне й емпіричне у соціальній теорії. Номіналізм і реалізм, конструктивізм і дискурсивність.

  3. Додатковість діалектичної і сінергетичної методології в соціальному пізнанні.

Заняття 3. Суспільство як система. специфіка суспільного буття і його системного розуміння.


  1. Системний підхід у соціальному пізнанні. Суспільство і природа. Специфіка соціальних систем.

  2. Поняття суспільного відношення. Види суспільних відносин.

  3. Поняття суспільного виробництва. Широке і вузьке розуміння виробництва.




Заняття 4. Матеріально-виробнича сфера суспільства.


  1. Основні сфери матеріального життя суспільства і їх взаємозв'язок. Поняття способу виробництва, його історичні типи та види.

  2. Економіка і ринок. Економічна сфера життя суспільства і її характеристика.

  3. Феномен техніки і проблема відчуження в сучасній інтерпретації.

  4. Типи суспільного присвоєння та історичні форми власності. Феномен влади-власності




Заняття 5. Різноманіття і єдність форм соціального буття.


  1. Поняття соціальної структури і її функціональне різноманіття.

  2. Демографічна структура суспільства. Закони народонаселення.

  3. Етнічна структура суспільства. Рід і плем'я. Народність. Нація.

  4. Стратифікаційна різноманітність суспільства. Касти, стани і класи




Заняття 6. Політика в системі соціального управління.


  1. Проблеми соціального управління. Політика і економіка. Держава і право. Походження держави. Етатизм і лібералізм.

  2. Поняття і структура громадянського суспільства. Бюрократія і громадянське суспільство. Політичні партії та громадські рухи: інституціональні трансформації.

  3. Дилеми національної держави і глобального громадянського суспільства.




Заняття 7. Духовне життя суспільства.


  1. Духовне життя як підсистема суспільного виробництва. Духовні потреби і духовна діяльність.

  2. Поняття суспільної свідомості. Індивідуальне і суспільна свідомість. Закономірності розвитку суспільної свідомості.

  3. Структура суспільної свідомості: рівні, сфери та форми. Політична і правова свідомість. Моральне і релігійна свідомість. Естетична свідомість. Наука і мистецтво.




Заняття 8. Соціальна мобільність і соціальні трансформації.


  1. Соціологічний і соціально-філософський зміст соціальної мобільності.

  2. Детермінанти соціальної мобільності: соціальні потрібності, мотивації і інтереси.

  3. Мобільність і структура: діалектичний взаємозв’язок.




Заняття 9. Соціальна динаміка і розвиток суспільства.


  1. Поняття та основні концепції соціальної динаміки. Технологічний, формаційний і цивілізаційний підходи.

  2. Джерела та рушійні сили суспільного розвитку. Проблема суспільного прогресу і його критеріїв.

  3. Проблема майбутнього в соціальній філософії. Теорія ноосфери В.І.Вернадського.




Заняття 10. Людина і суспільство.


  1. Соціально-філософське розуміння людини. Сутність і існування.

  2. Антропосоціогенез. Єдність природного, соціального і духовного в людині.

  3. Людина, індивід, особистість. Особистість і суспільство. Історичні типи особистості. Проблема відчуження.




Заняття 11. Культура і суспільство.


  1. Поняття і функції культури. Типологія культур.

  2. Культура і цінності. Поняття культурного коду суспільства.

  3. Пасіонарність в культурі. Культура і цивілізація.




Заняття 12. Наука в суспільному житті.

  1. Наука як теоретичний і соціальний інститут. Еволюція функцій науки в історії суспільства.

  2. З'єднання науки і виробництва в модерному суспільстві і його соціальні наслідки.

  3. Освіта та наука в інформаційному суспільстві.

Заняття 13. Історія соціальних ідей від античності до епохи Відродження.

  1. Соціальна філософія стародавнього світу. Соціальні вчення античної Греції, Стародавнього Китаю та Стародавньої Індії.

  2. Середньовічна соціальна філософія. Європейські й арабські соціальні вчення середньовіччя.

  3. Соціальні концепції епохи Відродження.

Заняття 14. Історія соціальних ідей Нового часу.


1. Соціальна філософія нового часу.

2. Англосаксонська і континентальна традиції.



3. Універсальна модель соціального в німецькій класичній філософії.


Заняття 15. Сучасна соціальна філософія.


  1. Соціальна філософія марксизму-ленінізму.

  2. Сучасна соціальна філософія на Заході.

Заняття 16. Соціально-філософські шукання українських мислителів.


  1. Ідеї державності в українській соціальній філософії.

  2. Гуманістичні пошуки українських мислителів.

  3. Філософське обґрунтування ідеології українського націоналізму.





5. ТЕМИ РЕФЕРАТІВ І КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

ПО СОЦІАЛЬНІЙ ФІЛОСОФІЇ


  1. Суспільство як об'єкт філософського пізнання.

  2. Багатомірність людського буття та сутність людини в епоху постмодерну.

  3. Людина в системі суспільних відносин.

  4. Випадковість як складова суспільної стабільності і розвитку.

  5. Діалектична і сінергетична методологія соціального аналізу.

  6. Соціально-філософські погляди мислителів Стародавнього Сходу.

  7. Філософія свободи Миколи Бердяєва.

  8. Формаційний і цивілізаційний аналіз суспільства.9. Соціальна філософія марксизму: історія та перспективи.

  9. Концепція любові в християнстві та роботах Е. Фромма.

  10. Абсурд як антипод сенсу в роздумах А.Камю і Ж.-П.Сартра.

  11. Гуманістичні аспекти філософії К.Маркса.

  12. Проблема відчуження людини в філософії екзистенціалізму.

  13. «Я» і якісна своєрідність «Іншого».

  14. Справедливість, законність і толерантність як принципи правової держави.

  15. Соціальна комунікація і проблема соціального партнерства.

  16. Ноосфера і сучасні глобальні проблеми крізь призму проблеми людини.

  17. Віртуальна реальність як соціокультурний феномен.

  18. Культура як субстанція людяності.

  19. Творчість як соціокультурний феномен.

  20. Діяльність як джерело культури.

  21. Ідеологія як компонент системи форм суспільної свідомості.

  22. Маніпулювання масовою свідомістю засобами культури.

  23. "Кінець історії" та перспективи людства.

  24. Наука як соціальний інститут і чинник розвитку матеріального виробництва.

  25. Соціальні наслідки і парадокси інформаційної революції.

  26. Теорії інформаційного суспільства: порівняльний аналіз.

  27. Традиція «софійності» в соціальній філософії: пошук смислів людського існування в суспільстві і історії.

  28. Теорія структурації Е.Гідденса і її значення для розуміння сучасних соціальних процесів.

  29. Теорія соціальної стратифікації і соціальної мобільності П.А. Сорокіна.

  30. Науки про природу і науки про культуру (Баденська школа).

  31. Особливості формаційного (К. Маркс) підходу до дослідження суспільства.

  32. Структурно-функціональний аналіз суспільства (Т. Парсонс, Р. Мертон).

  33. Цивілізаційний спосіб розуміння суспільства (О. Шпенглер, А. Тойнбі). Цивілізація і культура.

  34. Теорія стадій економічного зростання (У.Ростоу).

  35. «Третя хвиля» Е.Тоффлера.

  36. Соціальна філософія Франкфуртської школи.

  37. Концепція «повстання мас» і її соціально-філософський зміст.




  1. ПИТАННЯ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ:

ПЕРШИЙ МОДУЛЬ


  1. Соціальна філософія та її місце в системі філософського знання.

  2. Місце соціальної філософії в структурі соціальних і гуманітарних дисциплін.

  3. Структура соціальної філософії.

  4. Соціальна філософія як світогляд. Основне питання соціальної філософії.

  5. Методологічна функція соціальної філософії.

  6. Ідеологічна функція соціальної філософії. Позитивна і критична складові.

  7. Гуманістичний сенс соціальної філософії.

  8. Емпіричне і теоретичне в соціальному пізнанні.

  9. Основні підходи до розуміння суспільного життя.

  10. Поняття про соціальну онтологію, соціальну епістемологію і аксіологію.

  11. Проблема законодоцільності суспільного життя. Натуралізм і гуманізм.

  12. Природні і соціальні системи. Роль географічного середовища в розвитку суспільства.

  13. Розуміння суспільства як системи, що саморозвивається.

  14. Поняття суспільних відносин. Види суспільних відносин.

  15. Основні сфери суспільного життя та їх взаємозв'язок.

  16. Роль природного середовища у житті суспільства. Географічний детермінізм.

  17. Закономірності взаємодії природи і суспільства, їх історична обумовленість.

  18. Діяльність як субстанція соціального життя.

  19. Основні типи діяльності.

  20. Номіналізм і реалізм в соціальному пізнанні.

  21. Категорія технологічного способу виробництва.

  22. Економічна сфера суспільного життя і її характеристика.

  23. Сутність сучасних дискусій про співвідношення економіки і етики. Економічна аксіологія.

  24. Економічні відносини і власність.

  25. Закономірності взаємодії природи і суспільства, їх історична обумовленість.

  26. Людина і техніка: проблема відчуження.

  27. Типи громадського присвоєння та історичні форми власності.

  28. Соціальна стратифікація: історичні типи та перспективи.

7. ПИТАННЯ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ:

ДРУГИЙ МОДУЛЬ


  1. Етнічні спільності людей.

  2. Народонаселення як фактор суспільного розвитку. Історична обумовленість законів народонаселення.

  3. Сучасна демографічна ситуація: проблеми і перспективи.

  4. Політична сфера життя суспільства. Економіка і політика.

  5. Політика в житті суспільства. Основні концепції філософії політики.

  6. Влада як суспільне відношення. Структура і типи влади.

  7. Основні філософські концепції держави. Держава і громадянське суспільство.

  8. Поняття ідеології та його еволюція в історії соціально-філософської думки.

  9. Проблема спрямованості суспільного розвитку.

  10. Поняття суспільної свідомості. Взаємозв'язок суспільного буття і суспільної свідомості.

  11. Поняття культури. Культура як міра розвитку людини і критерій прогресу.

  12. Матеріальна і духовна культура.

  13. Джерела і рушійні сили розвитку продуктивних сил суспільства.

  14. Цивілізація і культура: загальне і особливе.

  15. Проблема особистості в соціальній філософії. Історичні типи особистостей.

  16. Мораль як форма суспільної свідомості.

  17. Суспільна та індивідуальна свідомість, їх взаємозв'язок.

  18. Політична і правова сфери життя суспільства: їх специфіка і взаємозв'язок.

  19. Релігія як форма суспільної свідомості.

  20. Естетична форма суспільної свідомості.

  21. Сучасна цивілізація: суперечності та перспективи розвитку.

  22. Особливості соціально-філософського розуміння людини.

  23. Рівні, сфери та форми суспільної свідомості.

  24. Закономірності розвитку суспільної свідомості.

  25. Поняття політичної сфери життя суспільства.

  26. Проблема свободи в соціальній філософії.

  27. Поняття духовного виробництва.

  28. Поняття і функції культури. Типологія культур.

  29. Соціальна філософія античності.

  30. Соціальні ідеї епохи середньовіччя.

  31. Соціальна філософія нового часу.

  32. Соціальна філософія марксизму.

  33. Сучасні соціально-філософські концепції.

  34. Соціальна філософія в Україні.




  1. ЛІТЕРАТУРА ПО СОЦІАЛЬНІЙ ФІЛОСОФІЇ:


Навчальні посібники.

Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія.– К., 1996.

Губерський Л., Андрущенко В., Михальченко М. Культура. Ідеологія. Особистість. К., 2002

Андрущенко В.П., Губерський Л.В., Михальченко М.І. Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія: Підручник для вищих навч. Закладів. – К.: Генеза, 2006.

Історія соціальної філософії. /Андрущенко В.П. - К., 2001.

Кемеров В.Е. Введение в социальную философию М.,1996.

Крапивенский С.Е. Социальная философия М., 1994.

Момджян К.Х. Социум. Общество. История. М., 1994.

Новые направления в социологической теории. М., 1978.

Очерки социальной философии. Учебное пособие для высших учебных заведений. (Отв. ред. Шевченко В.Н.) М., 1994.

Очерки социальной философии. Учебное пособие. Под ред. проф. К.С. Пигрова. СПб, 1998.

Социальная философия. Барулин B.C. Изд-во МГУ, - М., 2001.

Социальная философия. Под ред. проф. В.Н. Лавриненко. М.,1995.

Социальная философия. Хрестоматия. Ч.1,2. / Составит. Арефьева Г.С. и др. М., 1994.

Сучасна соціальна філософія. Хрестоматія / Упоряд. В.Лях. – К.: Либідь, 1996. – 384 с.
Енциклопедії, словники, бібліографічна література.

Краткая философская энциклопедия. / Составители Губский Е.Ф. и др. М., 1994.

Современная западная социология. Словарь. М., 1991.

Современный философский словарь. Под общ. ред. Кемерова В.Е. М., 1996.

Социальная философия. Словарь /В.Кемеров, Т.Керимов. – М.: Академический проект; Екатеринбург: Деловая Книга, 2006. – 624 с.

Социальная философия: Словарь / Сост. и ред. В. Е. Кемеров, Т. Х. Керимов. –М.: Академ. проект, 2003. –560 с.

Философская энциклопедия. Т.1-5. М., 1961-1971.

Философский словарь / Под ред. И. Т. Фролова. –М.: Республика, 2001. – 720 с.

Философский энциклопедический словарь. –М.: Сов. энцикл., 1983. –840 с.

Філософський енциклопедичний словник / Гол. ред. В. І. Шинкарук. –К.: Абрис, 2002. –742 с.


Основна література.

Августин А. О граде Божием // Блаженный Августин. Творения. Тт. 3-4. СПБ. -Киев, 1998.

Андрущенко В. П., Михальченко М. І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. –2-ге вид. –К., 1996.

Бодрийяр Ж. В тени молчаливого большинства, или Конец социального. Екатеринбург, 2000.

Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма // Вебер М. Избранные произведения. М., 1990.

Воронкова В. Г. Філософія: Навч. посіб. –К.: Професіонал, 2004. –464 с.

Гегель Г. В. Ф. Философия права. М.: Мысль, 1990. С. 181–256, 260, 265, 269–279, 294–297, 301–316, 341–360.

Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа. Раздел В. Самосознание. СПб., 1992.

Губерський Л., Андрущенко В., Михальченко М. Культура. Ідеологія. Особистість: Методолого-світоглядний аналіз. –2-ге вид. –К.: Знання, 2005. –580 с.

Дубас О. П. Інформаційний розвиток сучасної України у світовому контексті: Моногр. –К.: Генеза, 2004. –208 с.

Закон України “Про наукову та науково-технічну діяльність” /В. Л. Пілюшенко, І. В. Шкрабак, Е. І. Словенко. Наукове дослідження: організація, методологія, інформаційне забезпечення: Навч. посіб. –К.: Лібра, 2004. –С. 310–329.

Зиммель Г. Как возможно общество?// Зиммель Г. Избранное. Т. 2. Созерцание жизни. М., 1996.

Кохановский В. П. Философия и методология науки: Учебник для высш. учеб. завед. –Ростов н/Д: Феникс, 1999. –576 с.

Крапивенский С. Э. Социальная философия: Учебник для студ. вузов. –М.: Владос, 1998. –416 с.

Майка Ю. Социальное учение католической церкви. Опыт исторического анализа. Рим-Люблин, 1994.

Маркс К. К критике политической экономии. Предисловие.// Маркс К., Энгельс Ф. Соч., изд. 2, т. 13.

Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 года.// Маркс К. Социология. М., 2000.

Мей К. Інформаційне суспільство. Скептичний погляд: Пер. З англ. –К.: К.І.С., 2004. –220 с.

Милль Д. С. О свободе // О свободе. Антология западноевропейской классической либеральной мысли. М.: Наука, 1995. С. 288–291, 295–297, 298–300.

Милль Д. С. Утилитаризм. О свободе. СПб., 1903. С. 98–128.

Ницше Ф. К генеалогии морали // Ницше Ф. Сочинения в двух томах. Т. 2. М., 1990.

Основы социальной концепции Русской Православной Церкви // Юбилейный Архиерейский собор Русской Православной Церкви. Москва 13-16 августа 2000 года. Сборник докладов и документов. СПб, 2000, с.150-211.

Філософія: Навч. посіб. / І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко, І. В. Бойченко та ін.; За заг. ред. І. Ф. Надольного. –К.: Вікар, 1997. –584 с.

Фрейд З. Будущее одной иллюзии // Сумерки богов. М., 1989.

Фуко М. Надзирать и наказывать. Рождение тюрьмы. М., 1999.

Ясперс К. Истоки истории и ее цель.// Ясперс К. Смысл и назначение истории. М., 1994.


Додаткова література.

Анохин П.К. Системогенез как общая закономерность эволюционного процесса.//Философские аспекты теории функциональной системы. М., 1978.

Арон Р. Мнимый марксизм.– М., 1994.

Арон Р. Этапы развития социологической мысли.– М. 1993.

Бевзенко Л. Д. Социальная самоорганизация. Синергетическая парадигма: возможности социальных интерпретаций. –К., 2002. –437 с.

Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. –М., 1969.

Бердяев Н. Смысл истории. М. 1990

Бережной Н. М. Человек и его потребности / Под ред. В. Д. Диденко. –М.: Форум, 2001. –160 с.

Берталанфи Л. История и статус общей теории систем.//Системные исследования. М., 1973

Бодрийяр Ж. Прозрачность зла. М., 2000.

Вебер М. «Объективность» социально-научного и социально-политического познания // Избранные произведения. М.1990

Вебер М. Критические исследования в области логики наук о культуре.// Избранные произведения. М.1990

Вебер М. Смысл "свободы от оценки" в социологической и экономической науке. // Избранные произведения. М.1990

Веллмер А. Модели свободы в современном мире // Социологос. Вып. 1: Общество и сферы смысла. М.: Прогресс, 1990. С. 11–38.

Гегель Г.В.Ф. Лекции по философии истории. Введение.// Гегель Г.В.Ф. Философия истории. СПб., 1993.

Гидденс Э. Девять тезисов о будущем социологии // Тезис, 1993. Т.1, вып. 1.

Грей Дж. Агональный либерализм // Грей Дж. Поминки по Просвещению:

Гумилев Л. Н. Этногенез и биосфера земли. Л., 1990

Дюркгейм Э. Метод социологии.//О разделении общественного труда. Метод социологии М.1991

Жижек С. Возвышенный объект идеологии. М., 1999.

История теоретической социологии. Т.1. М., 1994.

Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане // Кант И. Собрание сочинений в восьми томах. Т. 8. Изд. «Чоро», 1994.

Коган Л. Н. Цель и смысл жизни человека. –М.: Мысль, 1984. –252 с.

Коллингвуд Р.Дж. Идея истории // Коллингвуд Р.Дж. Идея истории. Автобиография. М., 1980.

Крымский С. Б. Научное знание и принципы его трансформации. –К.: Наук. думка, 1974. –234 с.

Лайон Девід. Інформаційне суспільство: проблеми та ілюзії // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. –К., 1996. –С. 362–380.

Лем С. Сумма технологии. М.,1968.

Лиотар Ж.-Ф. Ответ на вопрос: что такое постмодерн? // Ad Marginem’93. Ежегодник Лаборатории постклассических исследований Института философии РАН. М., 1994.

Мизес Л. Теория и история. Ведение. Ч.1. Ценность. М., 2000.

Моисеев Н.Н. Расставание с простотой. Ч.2. Живое вещество и разум в

универсуме. М., 1998.

Момджян К.Х. Введение в социальную философию. М., 1997.

Ортега-и-Гассет Х. Человек и люди.//Дегуманизация искусства и другие работы. М., 1991.

Панарин А. С. Искушение глобализацией. –М.: Рус. нац. фонд, 2000.–382 с.

Парсонс Т. Система современных обществ. – М.: Аспект Пресс, 1997.

Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. В 2-х томах. К., 1994(Т.2).

Поппер К. Логика социальных наук.//Эволюционная эпистемология и логика социальных наук. – М., 2000.

Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. – М., 1986.

Риккерт Г. Границы естественнонаучного образования понятий. СПб.,1997

Риккерт Г. Философия истории. М., 1998.

Рорти Р. Случайность, ирония и солидарность. М., 1996.

Слотердайк П. Критика цинического разума. Перевод А. Перцева. Екатеринбург, 2001.

Сорокин П.А. Социальная и культурная динамика. Ч.1. Введение. СПб, 2000.

Сорокин П.А. Программа преподавания социологии. // Человек. Цивилизация.

Общество. М.,1992.

Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. М.: Политиздат, 1992.

Тернер Дж. Структура социологической теории. М.1985

Тойнби А. Постижение истории. Часть первая. М., 1991.

Тойнби А. Цивилизация перед судом истории. –М.; СПб., 1996.

Тоффлер А. Футурошок: Пер. с англ. –СПб.: Лань, 1997. –464 с.

Тоффлер Э. Третья волна. М., 1999.

Франк С.Л. Духовные основы общества. М.1992.

Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. СПб., 1994.

Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие. М., 2000.

Хабермас Ю. Философский дискурс о модерне. М.: Весь мир, 2003. С. 16–22, 31–49.

Хайдеггер М. Время картины мира // Хайдеггер М. Время и бытие. М., 1993.

Хоркхаймер М., Адорно Т. Диалектика просвещения. Философские фрагменты. М., 1997.

Хрустов Г.Ф. Теория факта. М., Изд-во «МГИМО-Университет», 2005.

Швейцер А. Философия культуры. // Благоговение перед жизнью. М., 1992.

Шпенглер О. Закат Европы. М.1993

Штомпка П. Социология социальных изменений. М., 1996.

Ясперс К. Смысл и назначение истории. М., 1991.




  1. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ



  1. Яке місце належить соціальній філософії в системі філософських знань.

  2. Які взаємини між соціальною філософією та іншими галузями наукового знання?

  3. Чим відрізняється волюнтаризм від фаталізму?

  4. Як вирішувалося в історії соціальної філософії питання про "клітинку" соціуму?

  5. Чи існують принципові відмінності матеріальних суспільних відносин від духовних і в чому вони полягають?

  6. Які технічні революції в історії суспільства вам відомі?

  7. У якому випадку виробничі відносини виступають в якості гальма розвитку продуктивних сил?

  8. Як ви розумієте сутність основного соціологічного закону?

  9. Що слід розуміти під соціальною структурою суспільства?

  10. За якими ознаками розрізняються "нація" і "народність"?

  11. Як пов'язані класи з економічним базисом суспільства?

  12. Які основні страти існують в сучасному суспільстві?

  13. Визначте основні елементи суспільно-економічної формації.

  14. Чому в історії не зустрічаються "чисті формації"?

  15. Що таке цивілізація?

  16. Як би ви визначили поняття "географічне середовище суспільства"?

  17. Чи збігаються за своїм обсягом поняття "природа" і "географічне середовище суспільства"?

  18. У чому сутність сучасної екологічної ситуації?

  19. Чи бачите ви шляхи виходу з сьогоднішньої екологічної кризи?

  20. Як взаємопов'язані між собою економіка і політика?

  21. Що таке "громадянське суспільство"?

  22. Яка роль бюрократії в системі суспільних відносин?

  23. Усвідомили ви собі суспільно-історичний характер ідеального?

  24. Що таке менталітет?

  25. Як ви поясните різноманіття форм суспільної свідомості?

  26. У чому специфіка релігії як форми суспільної свідомості?

  27. Чи є філософія наукою?

  28. Як співвідносяться між собою наукове і практично-емпіричне знання?

  29. Чим відрізняється за своїм "технологіями" і результатами наукове пізнання від художнього?

  30. Як ви оцінюєте роль творчої уяви та інтуїції в науковому пізнанні?

  31. Які етапи взаємодії науки і виробництва вам відомі?

  32. Чи будь-який чоловік (індивід) може бути визначений як особистість? 

  33. Які першопричина і історична доля відчуження?

  34. Як пов'язані між собою різні соціальні ролі особистості?

  35. У чому полягає проблема критеріїв суспільного прогресу?

  36. Як би ви охарактеризували соціальну спільність, іменовану "народом"?

  37. Чи правомірно розглядати класи і нації в якості суб'єктів суспільного розвитку?

  38. Яким чином культура надає детерминирующее вплив на розвиток суспільства?

  39. У якому сенсі говорять про дегуманізації культури як глобальної небезпеки?

  40. Чим визначається специфічність соціального пізнання?

  41. Наскільки правомірні і можливі соціальні експерименти?



  1. КРИТЕРІЇ ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ ОЦІНОК

Оцінка „відмінно” (A – 90-100) виставляється студенту, який ґрунтовно володіє знанням основної та додаткової літератури лекційних тем курсу; уміє глибоко осмислювати й аналізувати філософські першоджерела; уміє актуалізувати соціально-філософську проблематику; аргументує власну позицію з актуальних дискусійних проблем сучасної соціальної української філософії.


Оцінка „добре” (B – 82-89) виставляється студенту, який освоїв обов’язковий обсяг програмного матеріалу; виявляє осмислене розуміння категоріально-понятійного апарату дисципліни; здатний порівнювати й робити філософський аналіз різних соціально-філософських концепцій.
Оцінка „добре” (C – 74-81) виставляється студенту, який освоїв обов’язковий обсяг програмного матеріалу; розуміє категоріально-понятійний апарат дисципліни; здатен порівняти й аналізувати різні соціально-філософські вчення.
Оцінка „задовільно” (D – 64-73) виставляється студенту, який проявляє орієнтацію в переважній більшості філософської проблематики; здатен розрізняти загальну проблематику соціальної філософії.
Оцінка „задовільно” (E – 60-63) виставляється студенту, який орієнтується в переважній більшості філософської проблематики соціології; здатний розрізняти основні категорії дисципліни.
Оцінка „незадовільно” (Fx – 35-59) виставляється студенту, який не освоїв курсу соціальної філософії, тобто не розуміє предмету та функцій; не орієнтується в філософській проблематиці та категоріально-понятійному апараті предмета;
Оцінка „незадовільно” (F – 1-34) виставляється студенту, який не освоїв курсу соціальної філософії. Рівень підготовки незадовільний, необхідна серйозна подальша робота.


Автор робочої програми
_________ст. виклад. Іщенко О.М.

Голова методичної комісії кафедри


_______________ проф. Муза Д.Є.




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал