Програма курсу, система орієнтирів для самостійної роботи, навчальні практичні завдання



Pdf просмотр
Сторінка4/7
Дата конвертації01.01.2017
Розмір0.82 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7
Список літератури до модуля
Основна:
1. Бевзенко С.П. Вступ до мовознавства Короткий нарис Навч. посіб. – К Вища шк., 2006. – С. 113 – 137.
2. Дорошенко СІ, Дудик П. С. Вступ до мовознавства К, 1974. - С, 218-231.
3. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства Підручник. - К Видавничий центр Академія,
2006. - С, 178-184.
4. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. - К Видавничий центр Академія, 1999.– С. 262 -
329.
5. Ющук І.П. Вступ до мовознавства Навч. посібник. - К Рута, 2000. – С. 93 – 118.

- -
35
Модуль 6. Генеалогічна класифікація мов
Питання для обговорення
на семінарському занятті Різноманітність мов світу. Проблема класифікації мов. Поняття про генеалогічну класифікацію. Ознаки генеалогічної спорідненості мов (лексичні, граматичні, фонетичні. Генеалогічна карта мов світу. Огляд найпоширеніших макросімей мов. Загальна характеристика індоєвропейської сім’ї мов. Огляд слов’янської, германської і романської груп мов.
Теми для самостійного опрацювання
1.
Порівняльно-історичний метод, його виникнення і розвиток. Поняття мовної реконструкція, прамови, споріднених мов, мовної сім’ї, гілки мов, мовної групи і підгрупи.

Теми рефератів і лінгвістичних повідомлень
1.
Порівняльно-історичний метод, його становлення і роль у лінгвістичних дослідженнях. Генеалогічна класифікація мов (загальна характеристика. Індоєвропейська сім’я мов (загальний огляд. Загальна характеристика слов’янської групи мов. Загальна характеристика германської групи мов. Загальна характеристика романської групи мов.

Термінологічний словник-мінімум
до модуля
Порівняльно-історичний метод споріднені мови, генеалогічна класифікація
мов; мовна сім’я, група, підгрупа макросім’я, індоєвропейська сім’я мов.

Запитання і завдання
для контролю і самоконтролю
1.
За якими критеріями визначається спорідненість мов Що таке генеалогічна класифікація мов На основі якого методу створена генеалогічна класифікація мов Назвіть учених, які заклали основи порівняльно-історичного мовознавства. Визначте поняття мовної сім’ї. Скільки мовних сімей є у світі Назвіть основні мовні сім’ї. Що таке макросім’я мов На які групи поділяють індоєвропейську мовну сім’ю? Охарактеризуйте слов’янські, германські та романські мови за генеалогічною класифікацією. Які групи індоєвропейських мов представлені однією мовою

- -
36
Засоби контролю
Тест до модуля 6

1. Генеалогічна класифікація мов – це вивчення і групування мовна основі. Генеалогічна класифікація будується на методі ...
3. Мовознавці, що започаткували цей метод, - …
4. Санскрит – це. Як співвідносяться поняття мовна сім’я, мовна група, мовна підгрупа
6. Індоєвропейська сім’я охоплює приблизно (кількість мова б) 320; в) 150.
7. Мовами індоєвропейсько сім’ї розмовляє приблизно (кількість мовців а) 2171705 тис б) 200180 тис в) 4000300 тис.
8. Індоєвропейська сім’я мов поділяється на а) 10 груп б) 12 груп в) 22 групи.
9. Які з груп індоєвропейської сім’ї включають лише одну мову
10. Які мови є офіційними у Швейцарській конфедерації
11. Наскільки підгруп поділяється романська група мов
12. Яка друга назва східної підгрупи романської групи мов
13. Слов’янськими мовами користуються а) понад 290 млн б) понад 540 млн в) 140 млн.
14. Серед слов’янських мов є такі мертві мови …
15. Які дві сучасні мови донедавна розглядалися як одна мова
16. Які слов’янські мови використовують писемність на кириличній основі
17. Які слов’янські мови використовують писемність на основі латинської графіки

Список літератури до модуля
1
. Бевзенко С.П. Вступ до мовознавства Короткий нарис Навч. посіб. – К Вища шк., 2006. – С. 39 – 46.
2. Дорошенко СІ, Дудик П. С. Вступ до мовознавства К, 1974. - С. 263 – 291.
3. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства Підручник. - К Видавничий центр Академія,
2006. - С. 225 - 239.
4. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. - К Видавничий центр Академія, 1999.– С. 58 - 101.
5. Ющук І.П. Вступ до мовознавства Навч. посібник. - К Рута, 2000. – С. 25 – 29.


- -
37
Практичні завдання до І модуля
”Загальні питання мовознавства

1. Заповніть пропуски на місці крапок у клітинках таблиці. Усно обгрунтуйте кожну відмінність між поняттями мова і ―мовлення‖.

Відмінні риси мови і мовлення
Мова
Мовлення
1. Явище абстрактне
Явище ... , ...
3. Відносно стабільна
4. Має ієрархічну організацію
Між її одиницями парадигматичні
зв’язки
1. Явище ...
2. Явище психічне, індивідуальне
3. ...
4. Має ... характер
5. Між її одиницями ...
зв’язки

2.
Спробуйте пофантазувати.
Зобразіть схематично мову як кількаповерховий будинок. Скільки поверхів матиме така споруда Які мовні одиниці розмістяться на поверхах Це ж завдання можна урізноманітнити. Напишіть казку, оповідання (можна й у віршованій формі) чи науково-начальну статтю З чого складається мова для молодших школярів. А ваш малюнок хай стане ілюстрацією до тексту. Постарайтеся так написати і намалювати, щоб це не лише розважило дітей, ай дало їм уявлення промову як систему.

3. Заповніть порожні клітинки таблиці і пропуски на місці крапок, вписавши потрібні відомості
Мова як система
Рівень мовної
системи
Одиниця
мовного рівня
Функції мовної
одиниці
Розділ
мовознавства
Фонетичний,
або ...
Морфеміка, ...
Лексема,
або ...


- -
38
Практичні завдання до ІІ модуля
“Фонетична система мови

1. Впишіть необхідні відомості на місці крапок у клітинках таблиці. Стисло опишіть роботу мовних органів у кожній фазі артикуляції.

Фази артикуляції

1. Приступ, або ...








2. Кульмінація, або ...


4.

Відступ, або ...



2. Заповніть пропуски на місці крапок у клітинках таблиці. Усно обгрунтуйте кожну відмінність між поняттями фонема і ―звук‖.

Відмінні риси звука і фонеми
Звук
Фонема
1. Явище конкретне
2. Одиниця ...
3. Не розрізняє ...
4. Величина залежна
5. Величина індивідуальна
6. Кількість звуків ...

1. Явище ...
2. Одиниця мови
3. Розрізняє ...
4. Величина ...
5. Величина ...
6. Певна кількість у фонологічній
системі мови
3. Користуючись таблицями класифікації голосних звуків української, російської, англійської та німецької мов, виділіть спільні і відмінні риси вокалізму цих мов.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________

- -
39
4. Користуючись таблицями класифікації приголосних звуків української, англійської, німецької мов, виділіть спільні і відмінні риси системи приголосних (консонантизму) у цих мовах.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________

5. На місці крапок у клітинках таблиці впишіть потрібні відомості. Розкрийте зміст кожної класифікаційної ознаки голосного звука (усно.

Критерії класифікації голосних

1.За резонатором
-
...
-
неносові


2. За довготою
-
...
-
короткі


3. За ступенем
розкриття
ротової
порожнини:
-
...
-
закриті


4. За ступенем
підняття спинки
язика до
піднебіння:
- ...
- ненапружені


5. За участю губ
- лабіалізовані
- ...


6. За рухом язика в
горизонтальному
положенні:
- ... ряду
- ...
- ...


7. За
вертикальним
положенням
язика:
- ... піднесення
- ...
- ...


6. Назвіть групи приголосних за способом творення. Поясніть, чому кожний різновид приголосних фонем називається саме так проривні (зімкнені) і т.д.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________

7. Заповніть пропуски на місці крапок і порожні клітинки таблиці необхідними відомостями. Усно дайте характеристику кожного типу приголосних за акустично-артикуляційними ознаками. Наведіть приклади приголосних звуків української, англійської, німецької мов до кожної класифікаційної групи.

- -
40


Критерії класифікації приголосних звуків

Приклади
укр.
англ. нім.


1. За участю шуму
та голосу


...









шумні
- ...
- ...












2. За ...
творення

... , або лабіальні
- губно-губні
- губно-зубні









язикові:
- ...
- ...
- ...












увулярні







глоткові



гортанні







3. За ...
творення



щілинні,
або ...




... ,
або ...




... ,
або ...




зімкнено-прохідні:
- ...
- бокові, або .
- ... , або
вібранти




4. За резонатором

ротові










- -
41


...






5. За палатальністю
тверді





...









6. За акустичним
сприйняттям

...









шиплячі






7. За тривалістю
звучання

...












нормальної
витримки



8. У посібнику Н.І.Тоцької Сучасна українська літературна мова. Фонетика. Орфоепія. Графіка і орфографія. Завдання і вправи (С. 119-120) наведено уривки з лекції російського поета-символіста К.Бальмонта про емоційно-естетичну роль звуків мови у вираженні людиною думок і почуттів, вражень про навколишній світ (орфографія подається за оригіналом
“Голосні – це жінки, приголосні – чоловіки. Голосні - це самий наш голос,
матері – що нас родили, сестри – що нас цілували, перводжерело, звідки ми
витекли в словеснім своїм лику. Отже, коли бумові нашій були тільки голосні,
ми не вміли б розмовляти – лише голосили б ними в текучій вольготності без
форми, як плещуть води розливу.
А приголосні мужньою своєю твердою вдачею впорядкували розкіш
розливу, стали дамбою, греблею, довгим молом, ясним річищем, що спрямовує
води до свідомої праці. Все ж, хоч і керують усім приголосні, хоч і вважають
вони себе за справжніх господарів слова, - не на приголосних, а на голосних
буває наголос в кожнім слові.

- -
42
Азбука наша починається з А. А – найясніший, найголосніший звук, що без
усякої перегороди виходить з рота. А – перший основний звук розкритого
людського рота, як М – закритого. М – болісний звук глухонімого, стогін
затриманої, здавленої муки, А – голосіння надмірного страждання. Два
первоначала воднім слові, що повторюється трохи не в усіх народів – мама.
Два первоначала в латинському амо – люблю. Захоплене дитяче гукаюче а, і в
глибині мовчання прямуюче німіюче м. М’яке м, воложне а, сумне м. М’яке м,
воложне а, сумне м, ясне а. Медове м і а – як бджола. В м – мертвий шум
зими, в а – чарівна весна. Як камінь, а – нежаркий рубіна в місячній чарі
опал, іноді, частіш же барвами дня граючий діамант, вся гама барв. Слава
повногласному А, це наша слов’янська буква
О – це горло, О - це рот, О – звук захоплення. Урочистий розлог,
просторінь єсть о: поле, море, обшир. Чому кажемо ми оргія? Тому, що в оргії
– стогін захоплення. Все величне, хоч і темне, визначається через о: стогін,
горе, гроби, похорон, сон, море... Гострозоре око ворога вовка, і око сліпе
бездомної півночі. Ізвої суворі волі. Бездонне о.
У – музика шумів, вигукування жаху... Гук мідяних труб. Грубе по матерії
своїй: стук, бунт, тупо, круто, рупор...
Белькотання хвилі чуємо в л, щось воложне, любовне – ліана, лілея.
Переливне слово люблю...
В самій природі л має певне розуміння, так само, як паралельне р, що
стоїть рядом. Стоїть рядом і протилежне. Два брати – отже один світлий,
а другий темний. Р – скоре, мережане, грізне, спірне... Р – один з тих віщих
звуків, що беруть участь і в мовах самих різних народів, і в рокотах всієї
природи. Як з, с, і ш чуються і в людській мові, і в сичанні гадюки, і в
шепотінні листу, і в посвисті вітру, такі р бере участь і в річі нашого рота й
горла, і в гарчанні тигра, і у воркуванні горлинки, і в крюканні крука, і в
рокотанні бурхливих воді в гуркоті грому...”
Ці оригінальні думки К.Бальмонта про художню функцію звуків утворенні картини світу яскраво ілюструють одну з гіпотез походження мови – ономатопоетичну, або звукосимволічну, яку, до речі, підтримували Г.Лейбніц,
В.Гумбольдт, О.Потебня та інші мовознавці. Згідно з цією теорією, між почуттями людини і звуками мови існує певний прямий зв’язок: приємними для слуху поєднаннями звуків люди позначали позитивні поняття, а неприємні звуки, навпаки, ставали символами чогось різкого, тривожного, загрозливого. Спробуйте перевірити цю гіпотезу, підібравши слова української чи іноземної мови, які підтверджують чи спростовують цей погляд.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________

- -
43
9. Заповніть пропуски на місці крапок у клітинках таблиці. Охарактеризуйте кожен вид словесного наголосу.
Словесний наголос




10. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Знайдіть явища асиміляції, охарактеризуйте її а) за напрямом б) за видом в) за повнотою.
Єдність _____________________________________________________
______________________________________________________________
майбутнє ____________________________________________________
______________________________________________________________
боротьба ____________________________________________________
______________________________________________________________
легкий _______________________________________________________
______________________________________________________________
зшити _______________________________________________________
______________________________________________________________
смієшся _____________________________________________________
______________________________________________________________

1. За артикуляційно-акустичними
особливостями


В яких мовах
а) силовий, або ... ,
або ...

українська, чеська, польська,
вірменська, грузинська, німецька

б) ... , або ... ,
або ...
японська, китайська, в’єтнамська,
шведська, норвезька, литовська,
латиська

в) квантитативний, або ... ,
або ...
індонезійська, новогрецька,
якутська

2. За місцем у слові


фіксований, або ... ,
або ...

чеська, словацька, угорська,
естонська, фінська, латиська,
чеченська, монгольська грузинська,
польська; французька, вірменська,
турецька
вільний, або ... ,
або ...
українська, російська, сербська,
білоруська, хорватська, абхазька,
мордовська

- -
44
11. Запишіть слова і словоформи фонетичною транскрипцією. Чим пояснюється наявність варіантів однієї і тієї ж голосної фонеми За яким принципом орфографії пишуться ці слова Підберіть перевірні слова для останньої групи.
1. Весна – веснонька ________________________________________
шепотіти – шепіт _______________________________________
зерно – зерна ____________________________________________
весло – весла ____________________________________________
тихенько – тихо _________________________________________
зима – зимонька _________________________________________
плече – плечі _____________________________________________

2. Гл…бокий – ______________________________________________
кр…венький – ____________________________________________
л…гкуватий – ____________________________________________
сп…нитися – ____________________________________________
з…мелька – ______________________________________________
в…селка - _______________________________________________


12. Поясніть, яким фонетичним процесом зумовлена видозміна слів при їх творенні
мінералологія – мінералогія ________________________________
рос. знаменоносец – знаменосец ____________________________
дикообраз – дикобраз _____________________________________
трагікокомедія – трагікомедія _____________________________
Молододід (прізвище) – Молодід ___________________________


13. З’ясуйте, що таке епентеза, протеза. Розмежуйте ці явища у наведених літературних, діалектних та просторічних словах
Індія (India), вулиця, Італія (Italia), радіво, іржавий, вітчизна, фіялка,
горіх, Ларивон, Гандрій, вудочка, матеріял, вуж, віспа, павільйон
(фр.pavillion), окіян.
Епентеза – це _________ Протеза – це ____________
_________________________ ___________________________
_________________________ ___________________________
_________________________ ___________________________
Приклади _______________ Приклади __________________
_________________________ ___________________________
_________________________ ___________________________
_________________________ ___________________________
_________________________ ___________________________
_________________________ ___________________________


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал