Програма комплексного державного іспиту спеціальності 02010501 «Документознавство та інформаційна діяльність»




Сторінка3/4
Дата конвертації05.01.2017
Розмір0.52 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4

Загальні вимоги до складання та оформлення документів. Склад реквізитів ділових документів (постійні та змінні реквізити. Вимоги до змісту та розташування реквізитів. Оформлення бланків кутовим та поздовжнім розміщенням реквізитів. Правила розмноження документів. Специфіка застосування офіційно-ділового стилю при документуванні управлінської інформації.
Методика підготовки розпорядчих документів
Розпорядчі документи як документи, за допомогою яких здійснюється розпорядча діяльність, оперативне керівництво на підприємстві, в установах, організаціях та у фірмах. Основна функція розпорядчих документів (групування їх залежно від способу (процедури) ухвалення рішень – одноособові, колегіальні. Постанова, ухвала, вказівка, розпорядження, наказ. Наказ як розпорядчий документ, що видається керівником підприємства, організації, установи на правах єдиноначальності й у межах своїх повноважень. Накази із загальних питань (із питань основної діяльності. Методика складання та оформлення проектів розпорядчих документів. Процедура видання розпорядчих документів в умовах одноосібного прийняття рішень (наказів, вказівок, розпоряджень. Алгоритм підготовки.
Методика підготовки інформаційно-довідкової документації
Поняття про довідково-інформаційні документи призначення та склад. Методика складання та оформлення довідково-інформаційних документів. Протокол, звіт, подання (клопотання, план роботи, доповідні і пояснювальні записки, заява, акт, довідка, оголошення, запрошення, листування службовий лист, телеграма, факсограма, електронне повідомлення. Протокол як один з найпоширеніших документів колегіальних органів. Методика складання протоколу. Вимоги до тексту протоколу. Правила оформлення витягу із протоколу. Службові листи як велика група управлінських документів, що слугують засобом спілкування з установами та приватними особами. Листи, що потребують відповіді та листи, що не потребують відповіді. Основні вимоги до стилю та оформлення службових листів. Стилістичні особливості складання листів.
Методика підготовки кадрової документації
Кадрова документація установи Призначення та основні групи кадрових документів. Поняття про особову справу працівника. Перелік документів, що включають до особової справи. Вимоги щодо оформлення та зберігання особових справ. Розпорядчі документи з особового складу (кадрові, з персоналу. Методика підготовки проектів наказів з особового складу. Вимоги до тексту наказів, оформлення наказів. Особовий листок з обліку кадрів як обов’язковий документ особової справи працівників установ, організацій, в якому фіксуються автобіографічні відомості. Трудова книжка як основний документ, що підтверджує трудову діяльність особи. Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях. Порядок заповнення трудових книжок та вкладок до них, обліку їх та видачі в разі звільнення або втрати. Порядок підготування документів до службового відрядження працівника. Інструкція про службові відрядження в межах України таза кордон. Облік і оформлення відряджень. Посвідчення про відрядження.
Методика роботи з листами, пропозиціями, заявами та скаргами громадян
Поняття про звернення громадян до органів державного управління. Основні нормативно- методичні документи, що регламентують роботу зі зверненням громадян. Заяви, скарги та пропозиції як письмові форми звернення громадян. Особливості складання документів.

17 Приймання та розгляд звернень і відповідальність за їх порушення. Реєстрація звернень у державних органах управління. Правила здійснення контролю за їх виконанням. Правила організації особистого прийому громадян. Заяви до житлово-комунальних органів. Заяви громадян, що розглядаються народними судами (позовні заяви. Методика складання та оформлення, мовні особливості скарг, заяв, пропозицій громадян. Розташування реквізитів.
1.5. Видавничі системи

Видавничий процес як основа видавничої справи
Основні етапи та операції видавничого процесу. Організація редакційно-видавничого процесу у видавництві. Підготовчий етап видавничого процесу. Видавниче планування. Поняття про авторське право. Редакційний етап видавничого процесу. Сутність та завдання редагування видання. Формування плану оформлення видання. Етапи оформлення та опрацювання тексту. Ознайомлення редактора з рукописом. Редакційний аналіз та редагування. Робота редактора з автором. Підписання рукопису до набору. Художнє та технічне редагування. Редакційно-технічна підготовка видань. Виробничий етап видавничого процесу. Підготовка видавничого матеріалу. Поняття про коректуру, гранку, верстку, чисті аркуші. Сигнальний примірник. Основні вимоги до оформлення видань і критерії оцінювання їхньої якості. Основні вимоги до поліграфічного відтворення тексту. Заключний етап видавничого процесу. Вивчення видавництвом читацького попиту. Участь видавництва в рекламі та поширенні книги.
Поняття про видавничі системи
Видавничі системи як засоби створення верстки документів, для яких передбачене поліграфічне тиражування. Їхня відмінність від текстових редакторів, що використовують для верстання документів, розрахованих на виведення на принтері (з можливим подальшим тиражуванням засобами розмножувальної техніки. Апаратна і програмна складові настільних видавничих систем. Персональний комп’ютер, пристрої друку і пристрої введення даних як елементи апаратної складової видавничої системи. Спеціальна програма підготовки макета публікації як програмна складова видавничої системи. Поняття про видавничі системи як програми, призначені для створення макетів поліграфічних видань і підготовки їх до друку. Програми QuarkXPress, Corel Ventura, Adobe InDesign та ін., що призначені для підготовки до друку великих за обсягом і тиражем публікацій. Текстові процесори і спеціалізовані програми настільних видавничих систем зі спрощеним інтерфейсом і набором функцій
Microsoft Publisher, Page Plus, Avery DesignPro, Paraben’s Label Builder, Publish-It!, ін. як видавничі системи для малих підприємстві організацій, навчальних закладів, а також для домашнього створення публікацій.
Класифікація видань
Класифікація видань як відображення матеріально-конструктивної, функціональної, змістової та жанрової різноманітності творів друку. Значення класифікації видань для видавничої роботи, вивчення, зберігання і використання творів друку. Діяльність в галузі стандартизації видавничої продукції. Принципи та критерії класифікації творів друку. Класифікація видань за ознакою регулярності появив світ неперіодичні та серіальні видання. Періодичні, продовжувані видання та серії як підвиди серіальних видань. Класифікація видань за їхнім обсягом книга, брошура, аркушівка. Класифікація видань за знаковою природою інформації текстові та нетекстові видання. Класифікація видань за складом основного тексту. Поняття про моновидання та збірники. Класифікація видань за структурою однотомні, багатотомні тощо. Класифікація видань за матеріальною конструкцією книжкові, аркушеві, інші. Класифікація видань за способом їхнього виробництва. Рукописи та друковані видання. Електронні видання. Видання оперативної (малої) поліграфії. Препринти. Класифікація видань за читацьким призначенням. Видання для дорослих. Видання для дітей. Видання для юнацтва. Видання універсального читацького призначення, видання для читачів- фахівців, видання для читачів-аматорів, видання для читачів, що навчаються.

18 Класифікація видань за ступенем аналітико-синтетичної переробки інформації. Особливості інформаційних видань.
Формат та обсяг видання
Формати паперу і формати видань. Папір для виробництва друкованої продукції. Його розміри та стандарти. Міжнародні формати паперу. Формати видань, їх стандартизація. Формати книжкових видань. Формати журнальних видань. Формати сторінок складання. Визначення поняття – сторінка складання. Поняття про друкарський пункт та квадрат. Текстова сторінка складання. Ілюстративна сторінка. Мішана сторінка складання. Початкова сторінка складання. Кінцева сторінка складання. Початкова шпальта. Спускна сторінці складання. Композиція сторінки складання.
Обсяг видання, одиниці його вимірювання. Фізичний друкований і паперовий аркуші. Умовний друкований аркуш. Авторський аркуш. Обліково-видавничий аркуш. Тиражі кількість аркушів у виданні. Ємність друкованого аркуша та її коефіцієнт.
Шрифти та їх класифікація
Класифікація шрифтів. Різновиди шрифтів за насиченістю (світлі, напівжирні, жирні шириною нормальні, вузькі, широкі, призначенням (текстові, титульно-заголовочні, акцидентні, нахилом прямі, курсивні. Поняття про розміри (кеглі) шрифтів. Шрифтова гарнітура як сукупність шрифтів різного креслення та розміру, об’єднаних спільністю основного малюнку. Сучасні гарнітури шрифтів – літературна, «банниківська», звичайна, академічна, інші.
Комп’ютерні шрифти. Властивості шрифтів. Вибір шрифту.
Поняття про верстку та макетування
Верстка як процес компонування текстових і графічних об’єктів для створення сторінок (полос) видання відповідно до принципів дизайну і технічних вимог. Верстка тексту загальні вимоги до роботи в різних програмних пакетах. Основні можливості настільних видавничих систем. Поняття про макетування як автоматизацію процесів розміщення блоків тексту та графічних зображень відповідно до типу публікації. Створення макету видання. Етапи макетування. Види макетів. Ескіз макету, вибір формату, орієнтація сторінки, поля. Елементи дизайну. Модульна сітка. Створення електронного макету різних видів видань.
Робота над оригіналами зовнішніх та титульних елементів видання і фронтисписа Оформлення суперобкладинок і футлярів. Оформлення обкладинок і палітурок. Розмітка складної обкладинки (палітурки. Робота над оригіналами титулів та фронтисписом. Верстання та розмітка авантитулу, колонтитулу і фронтисписа. Верстання та розмітка звороту титульного аркуша.
Особливості та основні принципи складання і верстання різних видів сторінок видання Технологічні параметри складання. Абзацні відступи. Відбивки та виділення. Інтерліньяж.
Кернінг. Технологія верстання сторінок. Особливості складання простого й ускладненого текстів. Правила набору основного тексту. Поняття про коридори. Правила використання переносів, абзаців. Вибір шрифту. Робота над додатковими текстами – анотацією, посвятою, епіграфом, передмовою, списком умовних позначень, примітками, післямовою, додатками, бібліографічними списками. Зв'язок функціонального призначення додаткових текстів та необхідності графічно чіткого їх відокремлення від основного тексту. Залежність гарнітури, кегля та накреслення шрифту, ступеню акцентування усього тексту або окремих його частин, характеру включених складально-графічних елементів і різних композиційних способів для відокремлення від основного тексту від призначення кожного різновидів додаткового тексту. Оформлення допоміжних елементів книжкової смуги. Колонцифри. Колонтитули, колонлінійки. Сигнатура. Норма. Вибір сторінки складання віршованого тексту. Розташування віршів на сторінках складання. Верстання віршованих текстів. Складання і композиція заголовків, колонцифр та додаткових текстів у віршованих виданнях. Особливості розмітки віршованих текстів. Створення графічного об’єкту. Способи вставки графічних об’єктів. Параметри графічного об’єкту. Зв’язані графічні об’єкти. Визначення поняття макет сторінки. Ескіз макету. Елементи макету сторінки.

19 Особливості складання таблиць і виводів. Складання заголовної частини таблиці та виводу. Складання боковика таблиці та виводу. Складання прографки таблиці та виводу. Складання шпальтових і розгорнутих таблиць. Формат складання текстових даних у колонках таблиці. Особливості складання формул. Вимоги до написання математичних і хімічних формул в авторських та видавничих текстових оригіналах. Складання символів, цифр, знаків і скорочень. Складання індексів і показників степеня. Складання дужок і приставних знаків. Складання математичних формул із перенесеннями. Складання структурних хімічних формул.
Особливості складання заголовків. Призначення заголовків у виданні та їхній склад. Способи оформлення заголовків. Шрифтове оформлення заголовків. Композиційне оформлення заголовків. Розмітка заголовків.
Технічне редагування періодичних видань Поняття про технічне редагування журналів. Особливості оформлення журналів різного читацького призначення. Загальні технічні вимоги. Робота над текстовим журналом. Технічне редагування газет. Вимоги до оригіналів. Вимоги до поліграфічного виконання газет. Критичні дефекти, за якими бракують примірник газети.



20
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА ПИСЬМОВОГО ЗАВДАННЯ КОМПЛЕКСНОГО
ДЕРЖАВНОГО ІСПИТУ Практичні завдання державного іспиту мають наметі перевірку рівня сформованості знань та навичок з методики підготовки ділових документів. Для виконання практичних професійних завдань, окрім опанування відповідної навчальної літератури, необхідно ретельно ознайомитися з основними нормативними документами та методичними рекомендаціями в галузі діловодства, а саме ДСТУ 4163–2003 Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів та методичними рекомендаціями щодо застосування цього ДСТУ ДСТУ 2732–2004 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення ДСТУ 2392-94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення ДСТУ 3844–99. Державна уніфікована система документації. Формуляр-зразок. Вимоги до побудови Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади. При виконанні практичного завдання студент за потреби може використовувати чернетку. Чернетка не перевіряється екзаменаторами, її призначення – допомогти із визначенням правильної форми, змісту та реквізитів документа, що передуватиме виконанню завдання на проштампованому аркуші відповіді. Відповіді, наведені в чернетці (в разі їх відсутності в аркуші відповіді, або розбіжності з остаточним варіантом) не можуть бути зарахованими екзаменаторами як результативні. На оцінку якості виконання практичного завдання впливає відповідність оформлення, реквізитів та тексту ділового документа існуючим вимогам документування і ділового мовлення, а також наявність граматичних і стилістичних помилок. Виправлення за допомогою коректора заборонені і вважаються помилкою. Виправлення у вигляді закреслень знижують загальну оцінку роботи. Оцінка за виконання практичного завдання складає від 0 до 5 балів.
Практичні завдання Скласти та оформити наступні види довідково-інформаційних документів довідка, оголошення та пояснювальна записка. Скласти і оформити з дотриманням усіх вимог розпорядження про складання акту про вилучення до знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду. Скласти та оформити вказівку про дотримання вимог пожежної безпеки на підприємстві. Скласти та оформити розпорядження ректора про порядок ліквідації студентами академічної заборгованості. Скласти та оформити наказ про затвердження Інструкції з діловодства на підприємстві. Скласти та оформити акт приймання виконаних робіт. Скласти доповідну записку начальника відділу кадрів зі своїми пропозиціями щодо встановлення посадових окладів для окремих категорій працівників заступникові директора підприємства з управління персоналом. Скласти та оформити діловий лист-прохання про надання детальної інформації щодо необхідного товару та лист-відповідь із зазначенням характеристик даного товару. Скласти та оформити ділові листи лист-нагадування про погашення заборгованості та лист-відповідь із роз’ясненням щодо невчасної оплати. Скласти та оформити лист-підтвердження отримання замовленого товару та інформаційний лист про певну подію чи захід. Скласти повний протокол засідання ради директорів. Скласти протокол загальних зборів трудового колективу та оформити витяг зданого протоколу. Скласти та оформити власне резюме. Оформити заяву працівника на звільнення за власним бажанням та скласти відповідний наказ з особового складу.

21 Оформити наступні документи для включення їх до особової справи автобіографію та заяву з проханням прийняття на роботу. Скласти та оформити наказ про прийняття працівника на роботу. Оформити документ з проханням про надання відрядження працівнику та відповідний наказ керівництва. Оформити заяву про надання відрядження та відрядне посвідчення працівника. Скласти та оформити звернення жителів села П. про надання їм додаткового рейсу громадського транспорту (маршрутного таксі) до обласного центру та оформити відповідь надане звернення. Скласти скаргу жителів багатоквартирного будинку з приводу передачі частини їхньої прибудинкової території для будівництва та обслуговування власнику приватного будинку та оформити відповідь надану скаргу.

22
РОЗДІЛ 3. ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАУКОВО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ
3.1. Загальні положення
Виконання індивідуального науково-дослідного завдання є вищою формою самостійних науково-дослідницьких пошуків студента під керівництвом викладача і виявляє ступінь професійної підготовки, вміння систематизувати і використовувати одержані знання із загальнонаукових та спеціальних дисциплін, готовність до самостійної практичної діяльності. Індивідуальне науково-дослідне завдання повинне мати комплексний характер, тобто містити аспекти змісту дисциплін циклу професійно-прикладної підготовки бути пов’язаним із розв’язанням науково-методичних, організаційних чи практичних проблем інформаційної діяльності містити елементи самостійних науково-дослідницьких пошуків, проведених на ґрунті аналізу документів чи діяльності інформаційних установ, архівних джерел, власних спостережень, експериментів тощо містити пропозиції по вдосконаленню інформаційної діяльності виявити рівень загальнонаукової та спеціальної підготовки студента-випускника, здатність застосувати одержані знання при виконанні конкретного завдання за фахом виявити вміння вести інформаційний пошук, аналізувати та оцінювати джерела первинної та вторинної інформації, робити власні узагальнення та висновки, логічно формулювати й викладати свої гіпотези та концепції, а також обґрунтовано їх доводити. Індивідуальне науково-дослідне завдання має ґрунтуватися на основних положеннях теорії наукового пізнання. Безпосередньою теоретичною базою можуть бути наукові праці провідних вчених у галузі документознавства, теорії документальних комунікацій, документно-інформаційної діяльності, фахівців інформаційних установ, окремі підручники, навчальні посібники та матеріали наукових досліджень з теми дипломної роботи.
Науково-дослідницькою та методичною базою повинні стати робота в студентських наукових гуртках результати конкретних соціологічних досліджень нормативні, звітні, планові документи з теми індивідуального науково-дослідного завдання виробнича практика. До захисту індивідуального науково-дослідного завдання допускаються студенти, що повністю виконали навчальний план, захистили виробничу практику, подали у встановлений термін в деканат залікові книжки з усіма оцінками та позитивні відгуки на дипломну роботу. Обрані студентами теми індивідуального науково-дослідного завдання та наукові керівники затверджуються на засіданні кафедри не пізніше 1 листопада кожного року. Терміни періодичного звіту студентів про виконання індивідуального науково-дослідного завдання встановлює кафедра за поданням керівника. За правильність всіх даних, висновки та рекомендації індивідуального науково-дослідного завдання відповідає студент – виконавець. Наукове керівництво індивідуальним науково-дослідним завданням покладається на викладача, визначеного кафедрою. Науковий керівник обирається з числа досвідчених викладачів кафедри. Його обов’язками є визначати тему індивідуального науково-дослідного завдання, розробляти за участю студента завдання з його виконання систематично контролювати виконання робочого плану студента регулярно консультувати студента перевіряти якість окремих частин виконаного завдання, допомагати в усуненні недоліків у встановлені терміни інформувати кафедру про перебіг роботи надзавданням в разі зриву студентом встановлених календарним планом термінів чи представлення незадовільної роботи науковий керівник зобов’язаний доповісти про це завідувачу кафедри.
3.2. Організація виконання індивідуального науково-дослідного завдання
Науковий керівник за участю студента розробляє Завдання по дослідженню теми індивідуального науково-дослідного завдання. Завдання (див. Додаток 1) оформлюється удвох примірниках, підписується науковим керівником та студентом, а потім затверджується завідувачем кафедри. Один примірник Завдання видається студенту та у визначений термін разом із виконаним індивідуальним науково-дослідним завданням роботою подається у Державну екзаменаційну

23 комісію, другий – залишається на кафедрі. Разом із завданням розробляється графік підготовки індивідуального науково-дослідного завдання. Графік виконання індивідуального науково-дослідного завдання повинен регламентувати всі етапи і складатися із таким розрахунком, щоб інформаційний пошук і вивчення літературних джерел та неопублікованих документів, збір первинного матеріалу та його обробка, підготовка до експерименту (у випадку необхідності) були виконані до го семестру (до го грудня. Уму семестрі готується експериментальна частина, конструюються структура оформленого дослідження, розробляються ілюстративні матеріали. Уму семестрі оформлюється бібліографічний список з теми, здійснюється доповнення дослідження практичним матеріалом, створюється текст, йде літературна обробка кінцевого варіанту та його оформлення. Оформлене індивідуальне науково-дослідне завдання подається на кафедру уму семестрі до го квітня. Воно перевіряється керівником. Недоброякісно виконана робота повертається студенту з письмовим відгуком керівника, в якому вказується студенту, що необхідно виправити, доробити і в який термін. У випадку недотримання студентом вимог до оформлення індивідуального науково-дослідного завдання, наявності (або невиправлення) граматичних, орфографічних помилок, суттєвих стилістичних огріхів робота оцінюється науковим керівником на оцінку задовільно, або, за наявності серйозних зауважень до оформлення, не допускається до захисту. За місяць до захисту оформлене індивідуальне науково-дослідне завдання направляється на зовнішнє рецензування. Після цього робота розглядається на кафедрі, де приймається рішення про допуск її до захисту на ДЕК (якщо науковий керівник оцінив роботу за шкалою від 0 до 59 балів.
3.3. Структура індивідуального науково-дослідного завдання
Основними елементами індивідуального науково-дослідного завдання є вступ, основна частина, висновки, список використаної літератури та неопублікованих документів, додатки.
Вступ має будуватися за такими аспектами актуальність теми дослідження. Студент обґрунтовує актуальність теми індивідуального науково-дослідного завдання, його значущість для подальшої розробки подібної проблематики, для практичної діяльності інформаційних установ стан наукової розробленості теми. В цій частині вступу наводиться стислий огляд найважливіших публікацій з теми індивідуального науково-дослідного завдання, використаних студентом в процесі його підготовки, характеризується основна проблематика цих матеріалів, досліджені видатними вченими галузі питання мета дослідження є одним з найважливіших аспектів вступу. Формулюється головна мета даного дослідження, головна проблема, яка вивчалася студентом завдання дослідження. Цей аспект логічно випливає з попереднього. Вданому положенні вступу формулюють конкретні питання (аспекти, завдання тощо, обумовлені метою дослідження. Вирішення цих завдань дозволяє досягти поставленої мети

об’єкт дослідження. У вступі визначається об’єкт (явище, процес, закономірність, що породжує проблемну ситуацію та обраний для вивчення студентом предмет дослідження. Студент визначає ті сторони (аспекти, тенденції, закономірності розвитку) об’єкту, які досліджувалися у межах визначеного об’єкту; база дослідження. Якщо тема індивідуального науково-дослідного завдання пов’язана безпосередньо із діяльністю окремих інформаційних структуру вступі слід навести повну назву цієї установи як бази дослідження методологічна база дослідження. В цій частині вступу називаються основні методи та наукові підходи, за допомогою яких проводилося дослідження теми індивідуального науково- дослідного завдання наукова та практична значущість індивідуального науково-дослідного завдання. Студент визначає, що нового вносить його дослідження в розгляд проблеми. Потрібно сформулювати результати дослідження, які дозволяють використати дане дослідження в практичній діяльності інформаційних структур

обґрунтування структури роботи. Стисло пояснюється логіка побудови тексту індивідуального науково-дослідного завдання.
Основна частина поділяється на логічно пов’язані між собою розділи, підрозділи. Всі структурні частини повинні мати короткий інформативний заголовок, який визначає їхній зміст. Кількість розділів, підрозділів в межах обраної студентом теми індивідуального науково-дослідного завдання узгоджується ним з викладачем. Кожен розділ має містити не менше двох підрозділів.

24 Текстова частина індивідуального науково-дослідного завдання повинна бути ретельно відредагована і відповідати встановленому у Завданні змісту. У випадку використання скорочень слів або словосполучень повинно бути їх роз’яснення в тексті та у Списку скорочень слів і словосполучень. Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для аналізу тих чи інших джерел з теми індивідуального науково-дослідного завдання в текстовій частині необхідно наводити цитати. Наукова етика вимагає точно відтворювати цитований текст, оскільки невиправдане скорочення наведеного витягу може спотворити думку цитованого автора. Згідно загальних вимог до цитування цитати, які наводяться у тексті, потрібно взяти у лапки і дати посилання до джерела (після цитати вказується номер запису даного джерела в квадратних дужках, під яким воно занотоване у Списку використаної літератури та неопублікованих документів, і сторінки, на яких розміщено цитату, наприклад [8, с. 2]. При цьому текст цитати наводиться в тій граматичній формі, в який він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, в кінці. Якщо перед або після випущеного тексту стояв розділовий знак, він не зберігається. Посилання в тексті на декілька джерел одночасно слід зазначати порядковими номерами даних джерел (без сторінок) відповідно Списку використаної літератури та неопублікованих документів виділеними двома квадратними дужками і відокремленими між собою розділовим знаком крапка з комою, наприклад [4; 10; 12]. При непрямому цитуванні (перекладі, викладі думок інших авторів своїми словами, що дає значну економію тексту, необхідно бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати посилання на відповідне джерело у Списку використаної літератури та неопублікованих документів (наприклад, [6]). Використання положень з літературних джерел, схем, таблиць без посилань на них розглядається як грубе порушення наукової та літературної етики. У такому випадку робота до захисту не допускається. Ілюстративний матеріал таблиці, схеми, діаграми, графіки – повинні бути виконані точно, охайно і розміщені у відповідних місцях або у Додатках до індивідуального науково-дослідного завдання. Розпочинаючи роботу за розділами, корисно спочатку написати план розділу, що передбачає, які питання та в якій послідовності в ньому будуть висвітлені. Робота неповинна носити абстрактного характеру. Міркування студента, його узагальнення та висновки повинні будуватися на конкретному аналізі фактичного матеріалу. В той же час слід уникати й іншої крайності – простого та безсистемного нагромаджування фактів без будь-якого достатнього їх осмислення та узагальнення. В процесі аналізу та узагальнень необхідно дотримуватись найсуворішої наукової добросовісності. Не можна замовчувати або перекручувати факти задля надуманої ідеї, гіпотези. Той же принцип наукової добросовісності повинен бути покладений в основу оцінки праць попередніх авторів. Глибина аналізу думки становить головну підвалину будь-якого дослідження. Письмове індивідуальне науково-дослідне завдання повинне всебічно розкривати сутність, суттєві риси та закономірності об’єкту дослідження. Кожен розділ індивідуального науково-дослідного завдання повинен містити узагальнені висновки з питань, розглянутих у розділі. Достовірність висновків та дослідження загалом підтверджується вивченням практичного досвіду роботи конкретних інформаційних структур тощо. Оперативно і в повному обсязі зібрати практичний матеріал, узагальнити та систематизувати його допоможе оволодіння студентом такими методами дослідження, як спостереження, експеримент, бесіда, анкетування, інтерв’ю, математичні методи обробки кількісних показників, методи контент-,
івент- та порівняльного аналізу, метричні методи, моделювання, моніторинг. Найкращих результатів можна досягти при комплексному використанні цих методів, проте слід мати на увазі, що в залежності від особливостей теми дослідження, специфіки предмета і конкретних умов, окремі методи можуть мати переважне значення. Накопичуючи та систематизуючи факти, потрібно вміти визначати їх достовірність й типовість, найбільш суттєві ознаки для наукової характеристики, аналізу, порівняння. Аналіз зібраних матеріалів слід проводити у сукупності, з урахуванням усіх сторін відповідної сфери діяльності (чи установи. Порівняльний аналіз допомагає виділити головне, типове в розглядуваних питаннях, простежити зміни, що сталися в інформаційній сфері впродовж останніх років, виявити закономірності, проаналізувати причини труднощів у їх функціонуванні, визначити тенденції та перспективи подальшого розвитку.

25 Кількісні дані, що ілюструють практичний досвід роботи або результати метричних досліджень, можна проаналізувати за методом ранжованого ряду, розподіливши матеріал зароками, звести їх в статистичні таблиці, таблиці для порівняння та ін., що дозволить зробити конкретні висновки. Таким чином, широке використання відомих у науці методів накопичення, вивчення, систематизації фактів та практичного досвіду в цілому дозволяє виконати основне завдання дипломного дослідження, поєднати різні розрізнені знання в цілісну систему, вивести певні закономірності, визначити подальші тенденції розвитку теорії та практики відповідної сфери діяльності.
Висновки є підсумком всієї роботи студента над індивідуальним науково-дослідним завданням. В цій частині студент визначає, чи всі поставлені завдання вдалося виконати, чи досягнуто мети дослідження. У стислій формі систематизуються і викладаються висновки, до яких прийшов студент в результаті проведеної роботи. Потрібно сформулювати 3-5 найважливіших положень, які обумовлені всім дослідженням, і містять досягнуті студентом результати власного аналізу проблеми. В кінці наводяться пропозиції у вигляді рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків, вдосконалення роботи інформаційних установ, підвищення ефективності інформаційної практичної та наукової діяльності.
Обов’язковим елементом письмового індивідуального науково-дослідного завдання повинен бути «Список використаної літератури та неопублікованих документів», в якому відображаються опубліковані, неопубліковані та архівні матеріали (в залежності від їх наявності та теми завдання. Список оформляється в певній послідовності. Спочатку керівні та директивні матеріали з теми дослідження, потім інша література, в т.ч.,електронні ресурси (українською та російською мовами) розташовується за алфавітним порядком прізвищ авторів та назв. Після цього вказується іноземна література, потім (у вигляді окремих розділів списку) статистичні, неопубліковані та архівні матеріали (якщо вони використовувались студентом. Всі записи Списку використаної літератури та неопублікованих документів подаються у відповідності з діючим державним стандартом щодо бібліографічного опису творів друку. Відхилення від стандарту вважаються недоліком роботи і потребують безумовного виправлення. В додатках можуть бути представлені схеми, таблиці, малюнки та інші ілюстративні матеріали, які невключені до тексту, але на які є посилання в тексті письмового індивідуального науково-дослідного завдання. Сюди ж можна винести ті частини дослідження, які є важливими, але загромаджують виклад основної думки в тексті (наприклад, доведення, статистичний матеріал, побічні висновки і результати. До завершеного тексту індивідуального науково-дослідного завдання додається реферат – стислий виклад змісту дослідження з основними положеннями та висновками. Реферат складається згідно вимог до такого виду документів, що вивчаються у курсі Основи інформаційно-аналітичних досліджень. Обсяг реферату – до 1 сторінки друкованого тексту. Текст реферату повинен відображати: актуальність теми дослідження, об’єкт, предмет, мету дослідження, отримані результати та їх новизну, рекомендації по використанню роботи в практичній діяльності інформаційних установ. Приклад оформлення реферату представлений у Додатку 3. Окремим документом до оправленого в палітурку тексту дослідження додається його
автореферат обсягом до 8 сторінок, де вміщені положення вступу індивідуального науково- дослідного завдання та висновки, яких дійшов студент – виконавець.
3.4. Оформлення індивідуального науково-дослідного завдання
Особливу увагу слід звернути на оформлення індивідуального науково-дослідного завдання. Його текст повинен бути відредагований студентом, перевірений науковим керівником, надрукований та вичитаний студентом (з обов’язковим виправленням всіх можливих помилок. Повністю виконане письмове індивідуальне науково-дослідне завдання подається в палітурці на кафедру. Додрукованої роботи обов’язково додається її електронний варіантна диску має бути зазначений бібліографічний опис. Всі складові частини індивідуального науково-дослідного завдання розташовуються у такій послідовності Титульний аркуш Завдання з підготовки індивідуального науково-дослідного завдання Відгук наукового керівника Рецензія (зовнішня

26 Реферат індивідуального науково-дослідного завдання Зміст роботи Список скорочень слів і словосполучень, які вживаються у тексті Текстова частина Список використаної літератури та неопублікованих документів Додатки. Обсяг індивідуального науково-дослідного завдання – 50–60 сторінок тексту з теми дослідження (без урахування обсягу додатків, надрукованого на одній стороні аркуша формату Аз полями. Сторінки оформленого дослідження повинні мати поля ліве – 30 мм, верхнє – 20 мм, праве –
10 мм, нижнє – 25 мм. Текст роботи друкується шрифтом Times New Roman Cyr (розмір шрифту 14 pt) через міжрядковий інтервал 1,5 з вирівнюванням по ширині сторінки та абзацним відступом 1,25 см. Текст іноземними мовами, формули, назви схем, малюнки, креслення як виключення можуть бути написані від руки чорним чорнилом або тушшю. Порядковий номер сторінки друкується всередині її верхнього поля. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, але на ньому цифра «1» не ставиться. Цифра «2» проставляється на сторінці Зміст (зразок оформлення Змісту див. Додаток 4), а цифра «3» – на сторінці зі писком скорочень слів та словосполучень, далі – нумерація сторінок проставляється на сторінках із текстовою частиною роботи, списком використаної літератури та неопублікованих документів. На сторінках з додатками нумерація сторінок відсутня. Назви розділів і підрозділів набираються великими літерами (CapsLock) напівжирним шрифтом (розмір шрифту 14 pt) через міжрядковий інтервал 1,5 та вирівнюються по центру. В кінці заголовків розділів та підрозділів крапка не ставиться. Перед заголовком підрозділу робиться відступ в один рядок. Розділи повинні мати порядкову нумерацію арабськими (не римськими) цифрами в межах всієї роботи і розпочинатись з нової сторінки. Вступі заключна частина не нумеруються. Підрозділи нумерують арабськими цифрами в межах кожного розділу, наприклад, 2.3. (третій підрозділ другого розділу. Для набору математичних формул використовується редактор EquatiorEditor 3.0 гарнітури
TimesNewRomanCyr, Symbol; розміром формул звичайний – 11 pt, великий індекс – 7 pt, малий індекс
– 5 pt, великий символ – 14 pt, малий символ – 11 pt. Цифровий матеріал з тексту індивідуального науково-дослідного завдання, як правило, повинен оформлятись у вигляді послідовно пронумерованих таблиць (якщо їх декілька. На всі таблиці в тексті мають бути посилання. Перед заголовком таблиці в правому куті набирається слово Таблиця та її порядковий номер. Додатки розміщують за порядком посилань на них в тексті, починаючи кожен додаток з нової сторінки та послідовно їх нумеруючи. Заголовки додатків оформлюються за аналогією з оформленням таблиць. Рисунки вставляються у форматах TIFF, PCX, JPEG. Підписи до рисунків і таблиць подаються шрифтом 9 pt, вирівнюються по центру, перед рисунком або таблицею робиться відступ 6 pt, після підпису – 6 pt. Зразок оформлення титульного аркуша індивідуального науково-дослідного завдання представлений у Додатку 2. У відгуку керівника про індивідуальне науково-дослідне завдання повинна бути характеристика зробленої роботи, підкреслені теоретичне і практичне значення результатів дослідження, ступінь самостійності і творчої ініціативи студента, якість оформлення. В кінці відгуку керівник виставляє оцінку роботі. В рецензуванні індивідуальних науково-дослідних завдань можуть брати участь фахівці інформаційної сфери з вищою освітою, які працюють в інформаційних структурах різних типів та вузах. Рецензування в разі необхідності можуть здійснювати професори та викладачі університету. Рецензія повинна мати оцінку роботи за прийнятою шкалою оцінювання знань. Негативна рецензія не є підставою для відхилення індивідуального науково-дослідного завдання від його захисту.
3.5. Порядок захисту та оцінювання індивідуального науково-дослідного завдання
Індивідуальне науково-дослідне завдання, що пройшло попередній захист, передається рецензенту. До рецензування залучаються провідні фахівці вищих навчальних закладів, провідні спеціалісти інформаційної сфери за визначенням випускової кафедри. Коло наукових та фахових інтересів рецензентів має відповідати тематиці дослідження. Завдання рецензування – попередньо

27 оцінити (остаточно індивідуальне науково-дослідне завдання оцінюється у процесі його захисту на засіданні ДЕК) теоретико-методологічний рівень підготовки студента, оволодіння ним науковими методами в процесі дослідження, вміння застосувати отримані знання та вміння для самостійного наукового дослідження, здатність формулювати висновки і пропозиції, які мають практичне значення. Крім того, рецензування має наметі, по-перше, допомогти автору більш досконало розібратися в обраній темі та окремих її питаннях по-друге, оцінити ступінь опанування ним матеріалу та вміння письмово викладати його. Рішення про допуск студента до захисту приймається на засіданні кафедри. Не пізніше, ніж за два дні до захисту, у відповідності з графіком студент повинен подати секретареві ДЕК оправлений в палітурку текст індивідуального науково-дослідного завдання з усіма структурними частинами, заповненим завданням, відгуком наукового керівника, рецензією електронний варіант роботи примірник автореферату індивідуального науково-дослідного завдання. Захист індивідуальних науково-дослідних завдань проводиться в університеті на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії. Дата і години захисту встановлюються головою Державної екзаменаційної комісії. Члени комісії попередньо ознайомлюються зі змістом робіт. На захист можуть бути запрошені керівники інформаційних структур, які ознайомлені зі змістом індивідуального науково-дослідного завдання і бажають висловити думку про її якість. Для розкриття змісту дослідження студенту надається не більше 5–7 хвилин. У випадку порушення студентом регламенту державна екзаменаційна комісія має право зупиняти доповідь студента. Захист індивідуального науково-дослідного завдання проводиться за таким порядком
1.

Представлення роботи Секретар ДЕК називає тему індивідуального науково-дослідного завдання, прізвище, ім’я, по батькові його виконавця, посаду, вчене звання та вчений ступінь наукового керівника. Секретар ДЕК ознайомлює присутніх з відгуком та рецензією на роботу.
2.

Виступ студента Виступ студента триває не більше 5–7 хв. Під час виступу демонструється наочний матеріал схеми, діаграми, графіки тощо. У своєму виступі студент повинен висвітлити такі положення

обґрунтування актуальності теми індивідуального науково-дослідного завдання формулювання мети дослідження, її об’єкту та предмету стислий виклад основних положень змісту роботи, характеристика опрацьованого матеріалу й засобів, які використовувалися для вивчення та розкриття теми, а також висновків за результатами досліджень можливість використання результатів дослідження в науковій та практичній діяльності інформаційних установ різних типів.
3.

Запитання студенту Відповіді студента-виконавця на запитання та зауваження рецензентів. Питання студенту збоку членів ДЕК та осіб, які присутні на захисті.
4.

Виступ неофіційних опонентів (якщо є бажаючі)
5.

Оцінка роботи
Оцінка індивідуального науково-дослідного завдання приймається на закритому засіданні ДЕК. При визначенні оцінки роботи береться до уваги рівень наукової та професійно-практичної підготовки студента – виконавця. Оцінка здійснюється за шкалою від 0 до 80 балів. Студент, який одержав негативну оцінку при захисті індивідуального науково-дослідного завдання, відраховується з університету з правом повторної перездачі комплексного державного іспиту впродовж одного року після закінчення навчання. Державна екзаменаційна комісія, яка відповідає профілю підготовки вданому вузі, встановлює, чи зможе студент після доробки подати до повторного захисту текст тієї роботи, чи повинен розробити нову тему.

28
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.
Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади : Постанова Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242 // Офіц. вісн. України. – 2011. – № 94. – С. 172. ДСТУ 3017-955. Видання. Основні види. Терміни та визначення. – Київ : Держстандарт України, 1995. – 3, 45 с. ДСТУ 3018-955. Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення. – Київ : Держстандарт України, 1995. – 23 с. ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять. — Вид. офіц. – На заміну ДСТУ 2732–94 ; Прийнято та надано чинності від 28 трав. 2004 р. – Київ :
Держспоживстандарт України, 2005. – 31 с. ДСТУ 2392-94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення. – Чинний від 01.01.95. – Київ : Держспоживстандарт України, 1994. –53 с. ДСТУ 4163-2003. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. – Київ :
Держспоживстандарт України, 2003. – 22 с. ДСТУ 3844–99. Державна уніфікована система документації. Формуляр-зразок. Вимоги до побудови. – Київ : Держстандарт України, 2000. – 8 с. ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять. – Київ :
Держспоживстандарт України, 2005. – 31 с.
9.
Автономова Н. Інформаційні технології в практиці інформаційно-аналітичної діяльності наукових бібліотек Електронний ресурс / Н. Автономова // Наук. пр. Нац. б-ки України
ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2011. – Вип. 30. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua (дата звернення. – Назва з екрана.
10.
Бездрабко ВВ. Документознавство в Україні : інституалізація та сучасний розвиток : монографія / ВВ. Бездрабко – Київ : Четверта хвиля, 2009. – 716 с.
11.
Бездрабко ВВ. Управлінське документознавство : навч. посіб. / ВВ. Бездрабко. – Київ,
2006. – 208 с.
12.
Беспянська Г. В. Діловодство : навч. посіб. для дистанц. навч. / Відкр. міжнарод. унт розвитку людини Україна Г. В. Беспянська. – Київ : Унт Україна, 2005. – 418 с.
13.
Бірта ГО. Методологія і організація наукових досліджень : навч. посіб. / ГО. Бірта,
Ю.Г. Бургу. – Київ : Центр учбов. л-ри, 2014. – 142 с.
14.
Блюменау Д. И. Развитие индикаторного метода компьютерного свертывания текстов / Д. И. Блюменау, Л. Н. Афанасова // НТИ. Сер. – 2002. – №5. – С. 29–36.
15.
Варуха Г. Трудові книжки вимоги доведення та заповнення / Г. Варуха // Секретарь- референт. – 2003. – № 7. – С. 16–21. Видавничі системи Електронний ресурс.
– Режим доступу http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Видавничі_системи (дата звернення 06.09.16). – Назва з екрана.
17.
Вітушко А. Застосування онтологій в аналітичних підрозділах бібліотечних установ Електронний ресурс / А. Вітушко // Наук. праці Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – Київ,
2010. – Вип. 27. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua (дата звернення 03.09.15). – Назва з екрана.
18.
Вітушко А. Прикладні інформаційно-аналітичні системи для автоматизації організаційно- управлінської діяльності бібліотек / А. Вітушко // Наук. праці Нац. б-ки України
ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2009. – Вип. 23.– С. 323–332.
19.
Власова Г.В. Аналітико-синтетична переробка інформації : навч. посіб. для вищ. навч. закл. культури і мистецтв / Г.В. Власова, В.І. Лутовинова, ЛІ. Титова ; Держ. акад. кер. кадрів культури і мистецтв. – Київ : ДАКККіМ, 2006. – С. 172–210.
20.
Гайдамакин НА. Автоматизированные информационные системы, базы и банки данных.
Вводный курс : учебн. пособ. / НА. Гайдамакин – Москва : Гелиос АРВ, 2002. – 425 с.
21.
Гвоздева В. А. Основы построения автоматизированных информационных систем : учеб. для студ. образоват. учреждений сред. проф. образования / В. А. Гвоздева, И. Ю. Лаврентьева. – Москва : Форум : Инфра – Мс.
22.
Гвоздева В. А. Информатика,автоматизированные информационные технологии и системы : учеб. для студ. техн. спец. / В. А. Гвоздева. – Москва : Форум : Инфра– Мс 23.
Голицына О. Л. Информационные системы и технологии : учебн. пособ. для студ. вузов, обуч. по напр. Приклад. Інформатика / О. Л. Голицына, Н. В. Максимов, И. И. Попов. – Москва : Форум, 2014. – 399 с.
24.
Гольдгамер Г. И.
Вторичная информация различной степени свернутости
/ Г. И. Гольдгамер // НТИ. Сер. – 1996. – №12. – С. 47–51.
25.
Горбаченко Т.Г. Аналітико-синтетична пререробка документної інформації : навч. посіб. /
Т.Г. Горбаченко. – Київ : Унт Україна, 2008. – 312 с.
26.
Гречихин А. А. Жанры информационной литературы: Обзор. Реферат / А. А. Гречихин, И. Г. Здоров, ВИ. Соловьев. – Москва : Книга, 1983. – 320 с. Гуде С. В. Информационные системы : учебн. пособ. / С. В. Гуде, С. Б. Ревин. – Москва :
РЮИ МВД России, 2002. – 149 с. Густав О. Цифровые системы автоматизации и управления. / О. Густав, П. Джангуидо. –
Санкт-Петербург : Невский Диалект, 2005. – 557 с.
29.
Емельянова Н. З. Основы построения автоматизированных информационных систем : учеб. для студ. учреждений сред. проф. образования, обуч. по спец. Програм. обеспечение вычисл. техники и автоматизир. систем / Н. З. Емельянова, Т. Л. Партыка, И. И. Попов. – Москва : Форум :
Инфра – Мс.
30.
Єріна А. М. Методологія наукових досліджень : навч. посіб. / А. М. Єріна, В. Б. Захотай, Д. Л. Єріна. – Київ : Центр навч. л-ри, 2004. – 212 с.
31.
Женченко М. Автоматизація редакційно-видавничого процесу в цифровому суспільстві сегмент програмного забезпечення Електронний ресурс / М. Женченко // Український інформаційний простір.
– С. 55–60.
– Режим доступу
: http://ijimv.knukim.edu.ua/zbirnyk/1_1/zhenchenko.pdf (дата звернення 03.09.15). – Назва з екрана.
32.
Загорецька О. Проведення засідань колегіального органу та оформлення протоколів / О. Загорецька // Секретарь-референт. – 2003. – № 9. – С. 20–24.
33.
Загорецька О. Службові документи сучасної організації / О. Загорецька. – Київ :
МедіаПро, 2005. – 120 с.
34.
Зайченко Н. Я. Выявление приоритетных направлений развития науки путем анализа научных публикаций, прореферированных в УРЖ Джерело в 1999 — 2002 гг. // Библиотеки национальных академий наук проблемы функционирования, тенденции развития. – Київ, 2003. –
Вып. 2. – С. 49–59.
35.
Захарова І. В. Основи інформаційно-аналітичної діяльності : навч. посіб. / І. В. Захарова, ЛЯ. Філіпова. – Київ : Центр учб. л-ри, 2013. – 336 с. Іванова Т. В. Діловодство в органах державного управління та місцевого самоврядування : навч. посіб. / Т. В. Іванова, Л. П. Піддубна. – Київ : Центр учбов. л-ри, 2007. –360 с. Іванова Т.В. Документаційне забезпечення управління в органах державного управління та місцевого самоврядування : навч. посіб. / Т.В. Іванова, Л.П. Піддубна. – Київ : Центр учбов. л-ри,
2007. – 202 с. Іванова Т. В. Муніципальне діловодство : навч. посіб. / Т. В. Іванова, Л. П. Піддубна. – Київ : Либідь, 2004. – 312 с.
39.
Іванченко І. Особові картки заповнюємо, систематизуємо, обліковуємо / І. Іванченко // Довідник секретаря та офіс-менеджера. – 2015. – № 2. – С. 19.
40.
Карпенко О. О. Сучасне діловодство : навч. посіб. / О. О. Карпенко, ММ. Матліна. – Харків : Нац. аерокосм. унт Харків. авіац. ін-т», 2009. – 75 с.
41.
Ковтанюк Ю. Електронний документ як об’єкт дослідження електронного документознавства / Ю. Ковтанюк // Термінологія документознавства та суміжних галузей знань : зб. наук. пр. / Київ. нац. унт культури і мистецтв. – Київ : Четверта хвиля, 2011. – Вип. 5. – С. 237–243.
42.
Когаловский М. Р.
Перспективные технологии информационных систем. / М. Р. Когановский – Москва : ДМК Пресс, 2003. – 375 с. Концепції сучасного документознавства : навч.-метод. посіб. для студ. вищ. навч. закладів напряму 8.020105 Документознавство та інформ. діяльність / Рівнен. держ. гуманітар. унт
; авт.-уклад. Г. М. Швецова-Водка. – Рівне : РДГУ, 2010. – 120 с. Короткий термінологічний словник із бібліографознавства та соціальної інформатики / Г. М. Швецова-Водка (керівник, Г. В. Сілкова, Л. О. Черепуха та ін. ; наук. ред. і авт. вступ. ст. Г. М. Швецова-Водка. – Київ : Кн. палата України, 1998. –116 с.
45.
Крушельницька О. В. Методологія та організація наукових досліджень : навч. посіб. для вищ. навч. закладів / О. В. Крушельницька. – Київ : Кондор, 2009. – 205 с.

30 46.
Кулешов С. Г. Документознавство : Історія. Теоретичні основи / С. Г. Кулешов. – Київ,
2000. – 162 с.
47.
Кулешов С. Г. Загальне документознавство : навч. посіб. / С. Г. Кулешов. – Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія, 2012. – 123 с.
48.
Кулешов С. Г. Управлінське документознавство : навч. посіб. / С. Г. Кулешов. – Київ :
ДАККіМ, 2003. – 58 с.
49.
Кулицький С. Проблеми підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів з економічної тематики в умовах поширення цифрових технологій Електронний ресурс / С. Кулицький // Наук. праці Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2013. – Вип. 36. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua (дата звернення 03.09.15). – Назва з екрана.
50.
Кушнаренко Н. Н. Документоведение : учебник / Н. Н. Кушнаренко. – е изд., перераб. и доп. або інші стереотип. видання. – Київ : Знання, 2000.– 459 с. a.
Кушнаренко НМ. Наукова обробка документів : підручник / НМ. Кушнаренко,
В.К. Удалова. – 3-тє вид. стереотип. – Київ : Знання, 2006. – 331 с.
51.
Леонов В. П. Реферирование научно-технической литературы : учеб. пособ. / В. П. Леонов. – Москва, 1982. – 67 с.
52.
Макух Я. Д. Кадрове діловодство : навч. посіб. / Я. Д. Макух, І. Р. Залуцький. – Київ : Знання, 2006. – 143 с.
53.
Мезенцев К. Н. Автоматизированные информационные системы : учеб. для уч-ся сред. проф. образования / К. Н. Мезенцев. – Москва : Академия, 2010. – 176 с. Методичні рекомендації щодо застосування ДСТУ 4163–2003 Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів / Держкомархів України, УНДІАСД ; уклад С. Г. Кулешов, Л. В. Кузнєцова, ОМ. Загорецька та ін.]. – Київ, 2004. – 62 с.
55.
Палеха Ю. І. Загальне документознавство : навч. посіб. Електронний ресурс /
Ю.І. Палеха, Н.О. Леміш. – Київ : Ліра–К, 2008. – 395 с. – Режим доступу : http://pidruchniki.com/1674020851339/dokumentoznavstvo/zagalne_dokumentoznavstvo (дата звернення
06.09.16). – Назва з екрана.
56.
Палеха Ю. І. Загальне документознавство : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Ю. І. Палеха, Н. О. Леміш. – Вид.2-ге, перероб. і доп. – Київ : Ліра-К, 2009. – 432 с.
57.
Палеха Ю. І. Управлінське документування : навч. посіб. У х ч. Ч. 1. Ведення загальної документації (зі зразками сучасних ділових паперів) / Ю. І. Палеха. – 3-тє вид, доп. – Київ :
Вид-во Європ. унту, 2003. – 380 с. – На обкл. назв. Ч. 1 : Організація загального діловодства.
58.
Пілюшенко В. Л. Наукове дослідження : організація, методологія, інформаційне забезпечення : навч. посіб. / В. Л. Пілюшенко, І. В. Шкрабак, Е. І. Славенко. – Київ : Лібра, 2004. –
334 с. Погребна Л. Діловодство, яким воно повинно бути / Л. Погребна. – Харків : Фактор,
2008. – 416 с. Проектування інформаційних систем : навч. посіб. / ред. В. С. Пономаренко. – Київ : Академія, 2002. – 488 с.
61.
Сбойчаков К. О. Автоматизированная система смысловой обработки текстов при создании электронных фондов библиотеки : автореф. дис. [Электронный ресурс / К. О. Сбойчаков. – Режим доступа : http://www. zipsites.ru/slovari_enc/dissertacii_referaty/sboichakov_avtomatizirovannaya_ sistema_obrabotki_tekstov (2003) (дата обращения: 03.09.15). – Название с экрана.
62.
Сельченкова С. В. Діловодство : практ. посіб. / С. В. Сельченкова. – Київ : Інкунабула,
2009. – 480 с.
63.
Сельченкова С. Інформаційно-аналітичні документи акти / С. Сельченкова // Довідник секретаря та офіс-менеджера. – 2015. – № 11. – С. 42.
64.
Сельченкова С. Інформаційно-аналітичні документи довідки, доповідні та пояснювальні записки / С. Сельченкова // Довідник секретаря та офіс-менеджера. – 2015. – № 12. – С. 17.
65.
Сельченкова С. Накази з кадрових та адміністративно-господарських питань / С. Сельченкова // Довідник секретаря та офіс-менеджера. – 2015. – № 9. – С. 27.
66.
Сельченкова С. Накази з основної діяльності від створення до виконання / С. Сельченкова // Довідник секретаря та офіс-менеджера. – 2015. – № 8. – С. 4.
67.
Сельченкова С. Складання актів 16 правил / С. Сельченкова // Довідник секретаря та офіс-менеджера. – 2015. – № 11. – С. 53.

31 68.
Семакин И. Г. Информационные системы и модели : практикум / И. Г. Семакин, Е. К. Хеннер. – Москва : Бином. Лаборатория Знаний, 2006. – 88 с.
69.
Сілкова Г. В. До питання класифікації інформаційно-аналітичної продукції Електронний ресурс / Г. В. Сілкова // Наук. праці Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського Київ,
2014. – Вип. 37. – Режим доступу http://www.nbuv.gov.ua (дата звернення 03.09.15). – Назва з екрана.
70.
Сілкова Г. В. Інформаційний документ в терміносистемі документознавства / Г. В. Сілкова // Термінологія документознавства та суміжних галузей знань : зб. наук. праць. – Київ,
2009. – Вип. 3. – С. 49–57.
71.
Сілкова Г. В. Основи інформаційно-аналітичних досліджень : навч. посіб. /
Г.В. Сілкова. – Київ, 1998. – 50 с.
72.
Соколова І. Роль вторинного інформаційного продукту в підвищенні ефективності використання інформації / І. Соколова // Наук. праці Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – Київ,
2007. – Вип. 18.– С. 145–148. Сорока МБ. Національна система реферування української наукової літератури / МБ. Сорока НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ : НБУВ, 2002. – 209 с.
74.
Танатар Н. В. Интеллектуальные поисково-аналитические системы мониторинга СМИ
/ Н. В. Танатар, А. Г. Федорчук // Библиотеки Национальных академий наук проблемы функционирования, тенденции развития. – Київ, 2008. – Вып. 6. – С. 205–219. Тлумачний словник з інформатики / Г. Г. Півняк, Б. С. Бусигін, ММ. Дівізінюк та ін.
– Дніпропетровськ : Нац. гірн. унт, 2008. – 599 с.
76.
Ханжин А. ГО рефератах, обеспечивающих высокую полноту отбора ключевых слов
/ А. Г. Ханжин // НТИ. Сер. – 1990. – №6. – С. 24.
77.
Ханжин А. Г. Формирование знания о рефератах и методах реферирования / А. Г. Ханжин, А. А. Кожокару // НТИ. Сер. – 2011. – №8. – С. 1– 9.
78.
Хлобистова О. А. Інформаційно-обчислювальні комплекси та АСУ : навч.-метод. посіб. / О. А. Хлобистова. – Київ : НУХТ, 2012. – 174 с.
79.
Швецова-Водка Г. Документі книга в системі соціальних комунікацій : монографія / Г. Швецова-Водка ; Рівнен. держ. гуманітар. унт. – Рівне, 2001. – 437 сіл.
80.
Швецова-Водка Г. М. Документознавство : навч. посіб. / Г. М. Швецова-Водка. – Київ
: Знання, 2007. – 398 с.
81.
Швецова-Водка Г. Н. Общая теория документа и книги : учеб. пособие / Г. Н. Швецова-Водка. – Москва : Рыбари ; Киев : Знання, 2009. – 487 сил.
82.
Швецова-Водка Г. М. Склад сучасної терміносистеми документознавства / Г. М. Швецова-Водка // Термінологія документознавства та суміжних галузей знань : зб. наук. пр. / Київ. нац. унт культури і мистецтв. – Київ, 2009. – Вип. 3. – С. 68–75.
83.
Швецова-Водка Г. Типологія документа : навч. посіб. для студ. ін-тів культури / Г. Швецова-Водка. – Київ : Кн. палата України, 1998. – 79 с.
84.
Шейко В М. Організація та методика науково-дослідної діяльності : підручник для студ. вищ. навч. закладів / В. М. Шейко, НМ. Кушнаренко. – е вид, стереотип. – Київ : Знання-
Прес, 2003. – 295 с. Ярема СМ. Технічне редагування. / СМ. Ярема : навч. посіб. – Київ : Унт Україна,
2003. – 284 с.
86.
Яцко В. А. Некоторые проблемы разработки современных систем автоматического реферирования текста / В. А. Яцко, Т. Н. Вишняков // НТИ. Сер. – 2007. – №9. – С. 7–13.
87.
Яцко В. А. Симметричное реферирование: теоретическая основа и методика / В. А. Яцко // НТИ. Сер. – 2002. – №5. – С. 29–36.

32
Додаток 1
Зразок оформлення завдання на індивідуальне науково-дослідне завдання
_______________________________________________________________________________ повне найменування вищого навчального закладу) Інститут, факультет, відділення ____________________________________________________ Кафедра, циклова комісія _________________________________________________________
Освітньо-кваліфікаційний рівень ___________________________________________________ Напрям підготовки ______________________________________________________________ шифрі назва) Спеціальність ___________________________________________________________________ шифрі назва)
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач
кафедри,
голова
циклової
комісії
__________________
_____________________________
______________
«
___» ____________ 20__ року
З А В ДАННЯ
НА ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАУКОВО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ

_______________________________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема ________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________ керівник проекту (роботи) ________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) затверджені наказом вищого навчального закладу від «____»___________ 20___ року № ___
2. Строк подання студентом ІНДЗ __________________________________________________
3. Вихідні дані до ІНДЗ ___________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити) ____
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
6. Консультанти розділів роботи Розділ Прізвище, ініціали та посада консультанта Підпис, дата завдання видав завдання прийняв
7. Дата видачі завдання ___________________________________________________________

33
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ п/п Назва етапів роботи Строк виконання етапів проекту роботи) Примітки
1. Виявлення літератури з теми дослідження жовтень 2015 р.
2. Розробка структури ІНДЗ жовтень 2015 р.
3. Аналіз виявленої літератури листопад 2015 р.
4. Підготовка го розділу ІНДЗ грудень 2015 р.
5. Підготовка го розділу ІНДЗ лютий 2016 р.
6. Підготовка висновків березень 2016 р.
7. Написання вступу березень 2016 р.
8. Редагування та оформлення ІНДЗ квітень 2016 р.
9. Представлення ІНДЗ на перевірку квітень 2016 р. Студент
____________
__________________
(підпис)
(прізвище та ініціали)
Керівник роботи
____________
__________________ підпис)
(прізвище та ініціали)



34
Додаток 2
Зразок оформлення титульного аркуша індивідуального науково-дослідного завдання

Рівненський державний гуманітарний університет
_______________________________________________________________________________________________ повне найменування вищого навчального закладу) факультет документальних комунікацій та менеджменту
_______________________________________________________________________________________________ повне найменування інституту, назва факультету (відділення) кафедра документальних комунікацій та бібліотечної справи
_______________________________________________________________________________________________ повна назва кафедри (предметної, циклової комісії)

Пояснювальна записка до індивідуального науково-дослідного завдання спеціаліст
_______________________________________________________________________________________________
(освітньо-кваліфікаційний рівень) Електронні інформаційні ресурси в системі засобів інформаційного обслуговування користувачів
_______________________________________________________________________________________________ Виконав студент V курсу, спеціальності)
7.02010501 Документознавство та інформаційна діяльність
______________________________________________ шифрі назва напряму підготовки, спеціальності)
Кир’янчук Т.В.
______________________________________________ прізвище та ініціали)
Савченко МС. Керівник ________________________________ прізвище та ініціали) Шевченко Т.В. Рецензент _______________________________ прізвище та ініціали) Рівне – 2016 року

35 Додаток 3
Зразок оформлення реферату індивідуального науково-дослідного завдання


Онищенко Ю. В. Моделювання документних потоків в системі заходів по спостереженню за розвитком галузі : індивідуальне науково-дослідне завдання / Ю. В. Онищенко. – Рівне : РДГУ, 2015.
– 60 с. – На правах рукопису. Релігієзнавство є комплексом теоретичних та історичних поглядів на соціальну природу релігії, закономірності її виникнення і розвитку. Моделлю накопичених в суспільстві релігієзнавчих знань є галузевий документний потік (ДП), тому найбільш адекватним засобом спостереження за розвитком галузі є його моделювання. Мета дослідження розкриття можливостей застосування моделювання галузевого ДП в цілях спостереження за розвитком галузі. Об’єкт дослідження – моделювання ДП в контексті спостереження за розвитком галузей знання. Предметом є формування моделі ДП України з проблем релігієзнавства періоду 2010–2012 рр. Наукова і практична цінність індивідуального науково-дослідного завдання полягає у визначенні шляхів поєднання дослідницького потенціалу моделювання, моніторингових і бібліометричних досліджень ДП, а також можливості застосування результатів дослідження для формування галузевого видавничого репертуару як засобу забезпечення ІП відповідного змісту.
У першому розділі висвітлюється суспільна роль релігієзнавчого знання розкриваються сучасні тенденції інформаційного забезпечення користувачів інформаційних установ. У другому розділі з позицій системного підходу охарактеризований ДП як об’єкт наукового пізнання та фактор розвитку галузі узагальнюється методика моніторингових досліджень, що можуть скласти підґрунтя для створення інформаційної моделі потоку, а також репрезентована модель ДП України з релігієзнавства періоду 2010–2012 рр., яка базується на результатах проведеного бібліометричного моніторингу.

36
Додаток 4
Зразок оформлення змісту індивідуального науково-дослідного завдання


ЗМІСТ

Вступ
4
Розділ 1.
Характеристика
довідково-інформаційного
обслуговування
споживачів у режимі «запит-відповідь» як виду інформаційного сервісу
7
1.1. Сутнісні риси довідково-інформаційного обслуговування споживачів у режимі «запит-відповідь» як підсистеми інформаційного обслуговування користувачів
7 1.2. Особливості функціонування довідково-інформаційного обслуговування споживачів у режимі «запит-відповідь» у сучасному інформаційно- комунікативному середовищі
18
Розділ 2.
Сучасний стан та перспективи розвитку довідково-інформаційного
обслуговування
споживачів
у
режимі
«запит-відповідь»
у
Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського
30
2.1. Зміст та організація довідково-інформаційного обслуговування споживачів у режимі «запит-відповідь» у Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського
30 2.2. Шляхи вдосконалення довідково-інформаційного обслуговування споживачів у режимі «запит-відповідь»
41
Висновки
Список використаної літератури та неопублікованих документів
Додатки
54
57



37
Навчальне видання





Сілкова Г.В.
Бабенко Ж.В.
Костенко МС.
Кондратюк ММ.
Крет Р. М.
Сагайчук К. Л.
Швецова Г. М. Програма комплексного державного іспиту спеціальності 7.02010501 Документознавство та інформаційна діяльність
(освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст»)
Відповідальна за випуск доц. Сілкова Г. В. Формат 60 х 80 1/16. Папір друкарський. Умов. друк. арк.2,8 Тираж 50 примірників



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал