Програма комплексного державного іспиту спеціальності 02010501 «Документознавство та інформаційна діяльність»



Pdf просмотр
Сторінка2/4
Дата конвертації05.01.2017
Розмір0.52 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4
1.2. Методика інформаційного реферування
Роль та місце реферата в структурі системи інформаційного забезпечення користувачів
науковою інформацією
Вторинні документи як елемент сучасного документного масиву. Особливості рефератів як вторинних документів. Визначення реферату як стислого викладу змісту первинного документу (чийого частини) з основними фактичними відомостями та висновками. Ознайомлення із змістом первинних документів як мета рефератів. Реферативна інформація як загальноприйнята форма обміну науковими досягненнями в світі, що допомагає зорієнтувати користувачів у потоці наукової літератури, одержати найновіші відомості щодо наукових досліджень з певних галузей знання. Характеристики реферативних видань (або баз даних) як джерел інформування про стан розвитку відповідних галузей наукового знання. Колективні та індивідуальні споживачі реферативної інформації та їхні інформаційні потреби. Рубрикатор реферативного журналу як відображення змістової структури інформаційних потребу відповідних галузях науки та техніки.
Реферат як вторинний документ
Реферат як інформаційна модель первинного документа. Повна змістовна і частково формальна залежність від первинного документа як специфічна риса реферату. Узагальнення основної інформації з вихідного документа у рефераті. Вимоги до інформаційних моделей адекватність оригіналу, інваріантність інформації відносно логічних перетворень, що здійснюються в процесі реферування. Подібність у семантичному відношенні первинного документа, реферату на нього та опису ключовими словами як основна вимога до створення інформаційних моделей. Обумовленість теми та змісту реферату темою і змістом документа, що реферується. Залежність читацької адреси реферату від читацької адреси первинного документа і цільового призначення реферату. Загальні вимоги до рефератів як вторинних документів змістовність реферативної інформації, повнота відображення основних аспектів змісту первинного документа, об’єктивність викладу інформації з вихідного документа у рефераті, зрозумілість (читабельність) реферату, стислість передачі основної інформації з первинного документа у рефераті.
Функції рефератів
Поліфункціональність реферативних документів. Залежність функцій реферату від його особливостей як вторинного документа. Характеристика основних функцій рефератів інформативної, пошукової, індикативної, довідкової, сигнальної, адресної, комунікативної. Інформативність як найбільш суттєва риса рефератів. Реферат як засіб інформаційних відносини між документом та споживачем інформації.

11 Розгляд реферату як пошукового образу документа, у якому викладено основний зміст первинного документа. Використання рефератів для поточного і ретроспективного пошуку документів в інформаційно-пошукових системах. Вплив на функції рефератів змістових та формальних властивостей самих рефератів, а також – мети використання рефератів, характеру вихідних документів, що реферуються, їх доступності для користувачів та інших чинників.
Класифікація рефератів
Види рефератів. Ознаки, за якими класифікуються реферати. Класифікація рефератів за ознакою цільового призначення (загальні та спеціалізовані реферати за ознакою глибини згортання інформації (індикативні, інформативні (традиційні інформативні та розширені за формою подання тексту реферату (анкетні чи позиційні, табличні реферати, реферати телеграфного стилю, схематичні реферати за методами викладу інформації у рефераті (реферат-екстракт, перефразований реферат, синтезований реферат за способом підготовки (ручний та автоматизований реферат за кількістю охоплених джерел (монографічний та зведений реферат за способом розкриття змісту (загального характеру, аналітичний та зведений реферат.
Форма, структура та обсяг реферату Первинний документ та споживач інформації як головні чинники, які визначають особливості форми реферату. Відносна самостійність літературної форми реферату. Її залежність від виду документа, що реферується від галузі знання, до якої відноситься первинний документ відмови стилю викладу інформації у вихідному документі тощо. Залежність форми реферату від його цільового призначення. Виокремлення у структурі реферату заголовочної, власне реферативної частини та довідкового апарату. Подання у заголовочній частині реферату бібліографічного опису первинного документа. Способи подання тексту реферату текстовий, анкетний, табличний. Нетекстові засоби лаконізації мови у рефератах. Можливість включення до власне реферативної частини, крім основного тексту реферату, таблиць, формул, схем. Поабзацна або безабзацна побудова тексту власне реферативної частини. Довідковий апарат реферату як відомості, що додатково характеризують вихідний документ та реферат індекс УДК; шифр реферата за рубрикатором (номер випуску РЖ, № реферата у РЖ); відомості про кількість таблиць, ілюстрацій в тексті первинного документа, про наявність притекстових бібліографічних списків ключові слова посилання примітки референта або редактора тощо. Залежність обсягу реферату від виду первинного документа та цільового призначення реферату. Вимоги до обсягу рефератів.
Реферування як процес згортання інформації
Чинники, що впливають на рівень згортання первинної інформації у рефераті первинний документ та потреби споживачів інформації. Операції підготовки рефератів як відображення загальних закономірностей розумового процесу. Здійснення витягу та відбору інформації, її аналітико-синтетична переробка та подання у більш узагальнених формах. Логічні операції аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення. Загальні вимоги до рефератів змістовність реферативної інформації, повнота відображення основних відомостей з первинного документа, об’єктивність викладу інформації, зрозумілість читабельність) реферативної інформації, стислість передачі основної інформації з вихідного документа у рефераті.
Характеристика етапів складання інформаційних рефератів
Реферування як процес аналітико-синтетичної переробки інформації, що міститься у вихідних документах. Основні етапи реферування. Загальне ознайомлення з вихідним документом. Читання вихідного тексту та виокремлення інформативних фрагментів. Аналіз інформативних фрагментів та відбір основної інформації. Узагальнення відібраних відомостей. Створення тексту реферату. Ознайомлення референта з основним змістом первинного документа, його тематичною спрямованістю, структурою, цільовим та читацьким призначенням, обсягом тощо на першому етапі реферування. Перегляд з цією метою змісту вихідного документа, титульних елементів, видавничої анотації, передумови, післямови тощо. Виділення на другому етапі реферування змістових фрагментів виступу вихідного документа (частин первинного документа, які містять різні аспекти його змісту. Вилучення на третьому етапі реферування основної інформації з кожного

12 інформативного фрагменту, відкидання неінформативних відомостей. Ранжування елементів змісту первинного документа елементи, які обов’язково повинні бути відображені у рефераті, фактичні параметри, які не є принципово новими текст, що аргументує та ілюструє певні положення. Різні підходи щодо відображення цих елементів у рефераті. Систематизація, об’єднання відібраної інформації у нову цілісність, у новий текст при збереженні змістовної характеристики первинного документа на четвертому етапі реферування. Складання з цією метою робочого плану реферату. Написання тексту реферату з дотриманням вимог щодо структури та обсягу реферату на п’ятому етапі реферування. Проблема початку при складанні тексту реферату. Формулювання нової проблеми, узагальнення основної ідеї первинного документа.
Характеристика методів аналітико-синтетичної переробки інформації, які використовуються в
процесі реферування
Використання загальнонаукових методів аналізу, синтезу, абстрагування та узагальнення в процесах реферування. Аналіз як операція поділу предмету, явища, властивостей чи відношення між предметами на складові елементи, яка виконується в процесі пізнання чи практичної діяльності. Використання аналізу у реферуванні при вивченні певних частин первинного документа, які розкривають відповідний аспект, з метою виділення основної інформації. Логічне поєднання операцій аналізу і синтезу. Синтез як метод вивчення предмету в його цілісності, єдності, взаємозв’язку його частин.
Об’єднання методом синтезу водне логічне ціле цінної інформації, виявленої в результаті аналізу змісту первинного документа. Створення в процесі синтезу нового документу, в якому забезпечено новий взаємозв’язок. Абстрагування як метод, що допомагає виокремити з усіх ознак, властивостей, зв’язків конкретного предмету основні, найзагальніші зв’язки. Застосування даного методу в процесі реферування для виділення з первинного документа окремих важливих для споживачів відомостей, відволікання від другорядної інформації. Узагальнення як метод, що допомагає дотримуватися послідовності і логічного комплексування окремих думок, дозволяє викласти взаємопов’язано і компактно зміст первинного документа. Використання узагальнення при реферуванні для пошуку нових, більш містких засобів і форм подання основної інформації, в результаті чого досягається її згортання. Інформаційний аналіз як сукупність усіх вищеназваних методів АСПІ, початковий етап перетворення документної інформації, що являє собою вивчення документів та вилучення з них найсуттєвіших відомостей.
Методи реферування
Характеристика поаспектного, анкетного та вибіркового методів реферування. Основні аспекти змісту первинного документа як ознаки, які необхідно відшукати у вихідному документі, перенести у реферат та відобразити в пошуковому образі документа (ПОД). Вибір змістових аспектів у первинному документі та створення на їх основі вторинного документа як поаспектний метод реферування. Використання формалізованих схем змістових аспектів у роботі референтів. Найбільш поширені схеми змістових аспектів універсальна, для описових текстів, для розповідних текстів. Використання формалізованих схем аспектів на 2-му та 3-му етапах реферування з метою інформаційного аналізу документа. Поаспектний метод як основа для формалізації процесів складання рефератів. Інші методи реферування анкетний та вибірковий. Заповнення відповідних позицій заздалегідь розробленої анкети (плану реферату) і побудована цій основі вторинного документа при застосуванні анкетного методу реферування. Поділ документів на ті, що можуть бути реферовані статті, брошури, монографії, навчальні посібники, дисертації, науково-технічні звіти тощо, та ті, які не підлягають реферуванню (бібліографічні посібники, інструкції, стандарти, хрестоматії, атласи тощо) при використанні вибіркового методу реферування. Застосування спеціальних таблиць, де вказується, які аспекти змісту первинного документу повинні відображатись у рефератів залежності від типу та жанру вихідного документа, при вибірковому реферуванні.
Методи викладу інформації у рефераті
Екстрагування, перефразування та інтерпретація як основні методи викладу інформації у рефераті. Екстрагування як побудова реферату на основі витягу із вихідного тексту речень, що містять змістові аспекти. Визначення таких речень за зовнішніми ознаками, так званими маркерами

13 словесними кліше, мовними зразками. Поняття словесні кліше, маркери, індикатори, конектори. Методика формалізованого екстрагування. Перефразування як побудова реферату на основі передачі змісту вихідного документу у перефразованому вигляді. Операції заміщення, суміщення та узагальнення при використанні методу перефразування. Інтерпретація як побудова реферату на основі узагальненого уявлення про зміст вихідного документа. Оперування не самим текстом первинного документа, а його змістом при використанні цього методу. Застосування інтерпретації як методу викладу інформації при реферуванні зарубіжних матеріалів або документів великого обсягу.
Особливості складання рефератів окремих видів документів
Особливості складання рефератів з суспільних та гуманітарних наук. Застосування розширених рефератів. Конспектний виклад інформації. Важливість аналізу світогляду та переконань автора у рефератах з суспільних наук. врахування конкретних історичних умов, місця і часу розвитку подій у таких рефератах. Широка читацька адреса рефератів з суспільних та гуманітарних наук. Використання оціночних зворотів у тексті рефератів. Критична спрямованість рефератів з суспільних наук, припустимість пояснення змісту первинного документа у таких рефератах. Особливості реферування зарубіжних матеріалів. Передача головного змісту документа, що реферується, у формі, відмінній від форми оригіналу. Усний переклад змісту первинного документа. Застосування методу інтерпретації для викладу основних відомостей із первинного документа у рефераті зарубіжних матеріалів. Інформативність як суттєва риса рефератів зарубіжних документів.
Підготовка рефератів окремих видів наукових документів Реферати наукової статті. Різновиди наукових статей теоретичні статті проблемного, загальнометодологічного характеру, які представляють інтерес для широкого кола споживачів інформації, та статті, які мають вузьке, спеціальне спрямування, що присвячені розгляду окремих подій, явищ, предметів наукові статті, в яких описані завершені дослідження, та статті, що містять результати незакінчених наукових досліджень (заявочні статті оглядові статті, інформаційні статті. Вплив типу наукової статті та галузі, до якої відноситься стаття, на форму та зміст реферату. Особливості пристатейного реферату, який складається автором первинного документа короткого реферату, що публікується у реферативному журналі розширеного реферату на статті з суспільних наук, культури та мистецтва розширеного реферату, що публікується в експрес-інформації в галузі природничих і технічних наук. Реферат наукової книги. Основні типи рефератів наукової книги короткий (прикнижковий) та розширений. Призначення прикнижкового реферату – надавати допомогу споживачу при першому ознайомленні зі змістом книги. Відображення у прикнижкових рефератах лише найбільш важливих аспектів змісту первинного документа, без яких неможливо оцінити науково-інформаційне значення книги і визначити цільове спрямування книги. Призначення розширеного реферату – виконання переважно інформативної функції. Поаспектний аналіз змісту книги при складанні розширених рефератів. Відволікання від структури книги при підготовці таких рефератів. Комплексування у рефератах цього типу інформації, виокремленої з усього тексту книги, і об’єднаної на основі логічних зв’язків змістових аспектів. Виклад основних положень книги, нових ідей, концепцій, висновків у розширеному рефераті наукової книги. Подання основних авторських аргументів, обгрунтувань в узагальненій формі. Наявність у розширеному рефераті книги елементів інформативного та індикативного рефератів. Поабзацна побудова розширених рефератів. Особливості складання загальних та цільових (спеціалізованих) розширених рефератів наукової книги. Реферату складі звітної науково-технічної та конструкторської документації звіту про НДР та ДКР. Відображення у рефератах, що входять до складу звітної науково-технічної інформації на НДР та ДКР, відомостей про предмет, тему дослідження (розробки галузь знань, до якої відноситься дослідження, мету дослідження аспект розгляду предмета дослідження – виробництво, експлуатація, проектування тощо галузь застосування предмета (виробу вид дослідження метод дослідження технологію дослідження і використання обладнання умовив яких проведене дослідження. Зосередження головної уваги у таких рефератах на результатах дослідження характеристиці виробу та його складових елементів опис особливостей, які відрізняють отримані результати від відомих в науці та техніці відомостях про наукову цінність, технічну та економічну ефективність, практичну корисність, впровадження результатів дослідження (розробки рекомендаціях щодо впровадження цих результатів. Подання у цих результатах відомостей про кількість таблиць, характер ілюстрацій тощо. Відмінність рефератів різних видів звітної науково-технічної та конструкторської документації.

14 Реферат опису винаходу. Специфіка опису винаходу як юридичного документа, що підготовлений і оформлений у відповідності до правил патентного законодавства. Стандартна структура та чітка послідовність викладу матеріалу в описах винаходів як передумова стандартизації та уніфікації рефератів цього виду документів. Відображення у рефератах описів винаходів відомостей про об’єкт (предмет) винаходу призначення об’єкта винаходу галузь, до якої відноситься винахід мету, яка досягається в результаті винаходу сутність винаходу технічне завдання, яке може бути вирішене завдяки винаходу технічні та економічні переваги винаходу. Аналіз всього тексту опису винаходу при підготовці рефератів. Формула винаходу як основне джерело відомостей про винахід. Особливості створення заготовочної частини рефератів описів винаходів та початку власне реферативної частини. Збереження чіткості, зрозумілості, простоти мови опису винаходу у рефераті на цей вид документів.
Методи автоматизації реферування
Методика автоматизованого реферування як реалізація етапів обробки масиву документів з певних галузей і розробка словника (тезауруса перегляду тексту первинного документа та виявлення речень, які містять лексико-граматичні одиниці, вказані у тезаурусі екстрагування виявлених речень і складання тексту реферата. Використання статистичних, логіко-семантичних методів з метою підготовки рефератів за допомогою автоматизованих систем. Вибір речень із первинного документа для включення у реферат за допомогою спеціальної формули при використанні статистичних методів автоматизації реферування. Застосування математичних формул та логічних методів для вибору речень із первинного документа для включення у реферат при використанні логіко-семантичних методів автоматизації реферування. Широке впровадження лінгво-семантичних методів при підготовці рефератів за допомогою засобів автоматизації. Формалізоване екстрагування як лінгво-семантичний метод підготовки рефератів. Використання маркерів, індикаторів та конекторів при складанні рефератів за допомогою автоматизованих систем. Необхідність застосування семантичного аналізу в процесі виробництва сучасних реферативних документів. Семантичний аналіз як визначення інформативності текстової інформації та виділення інформаційно-логічної основи тексту. Використання для семантичного аналізу систем розуміння текстів (СРТ). Машинне розуміння тексту як процес формування семантичного образу для аналізованого тексту на природній мові, що виконується СРТ. Використання СРТ спеціальних модулів, що реалізуються лінгвосемантичним та програмним забезпеченням. Основні етапи роботи СРТ: лінгвістична обробка та семантична інтерпретація, що виконується, відповідно, лінгвістичним та семантичним модулями СРТ. Поєднання лінгвістичним модулем етапів безпосередньої обробки текстів, на яких відбувається первинна формалізація речень вхідного тексту. Використання на кожному етапі словників лінгвістичного забезпечення. Виключення так званих слів та більш складних конструкцій (наприклад, вступних речень. Визначення на етапі морфологічного аналізу граматичних значень слів (частина мови, рід, число, відмінок тощо. Визначення на етапі синтаксичного аналізу синтаксичної структури речення, що описується деякою формулою мови. Виконання семантичним модулем смислової обробки тексту (інтерпретації. Виконання на етапі міжфразового семантичного аналізу об’єднання семантичних представлень окремих речень у єдину семантичну мережу, що описує зміст усього тексту.
1.3. Автоматизація інформаційних служб
Основні підходи до визначення поняття автоматизація інформаційних служб
Сутність понять інформаційна служба, інформаційна система, автоматизація, автоматизація інформаційних служб, автоматизовані інформаційні системи. Призначення систем автоматизації інформаційних служб. Інформаційні системи першого та другого покоління характеристика, відмінність, недоліки.
Класифікація систем автоматизації інформаційних служб
Ознаки класифікації систем автоматизації інформаційних служб. Класифікація за рівнем або сферою діяльності. Рівень автоматизації процесів управління як одна з ознак класифікації. Класифікація за ступенями централізації обробки інформації та інтеграції функцій.


15
Системи підтримки прийняття рішень
Системи підтримки прийняття рішень та інформаційні системи, побудовані на штучному інтелекті (інтелектуальні автоматизовані системи) як інформаційні системи нового покоління. Види інтелектуальних систем автоматизації інформаційних служб.
Життєвий цикл та його моделі для систем автоматизації інформаційних служб
Поняття про життєвий цикл систем автоматизації інформаційних служб (АІС). Стадії життєвого циклу початок та уточнення, конструювання та передача в експлуатацію. Модель життєвого циклу систем (АІС). Каскадна модель життєвого циклу переваги та недоліки. Основні етапи розробки каскадної моделі. Проблема інформаційної перенасиченості. Переваги та недоліки спіральної моделі життєвого циклу систем АІС.
Технологічний аспект вивчення елементів системи автоматизації інформаційних служб
Автоматизована система обробки даних (АСОД) як елемент технологічного аспекту вивчення елементів системи АІС. Функції та структура АСОД. Складові комплексу технічних засобів. Три організаційні форми використання обчислювальної техніки.
Функціональний аспект вивчення елементів системи автоматизації інформаційних служб
Забезпечуюча частина як функціональний аспект вивчення елементів системи АІС. Склад підсистем, що автоматизують розв’язування задач з використанням ЕОМ та інших технічних засобів в установлених режимах функціонування.
Концепція розподільної обробки інформації.
Технічні передумови створення систем розподільної обробки інформації. Організаційні передумови становлення концепції розподільної обробки інформації. Чотири підходи до організації технології обробки даних. Реалізація технології розподіленої обробки інформації на базі локальної обчислювальної мережі та сучасних ПЕОМ. Створення автоматизованого робочого місця. Три класи задач, що вирішуються в складі АРМ. Вимоги до автоматизованого робочого місця керівника, спеціаліста та технічного персоналу. Робочі станції управління (РСУ) як новітній елементу розвитку системи автоматизації інформаційних служб. Характеристика концепції РСУ.
Системний підхід до створення інформаційної системи
Системний підхід як інструмент до створення інформаційних систем АІС. Принципи та характерні ознаки системного підходу. Визначення задач системного підходу до створення інформаційної системи АІС. Декомпозиція і композиція як засоби отримання інформації для здійснення аналізу та синтезу систем. Компонент як результат, отриманий внаслідок декомпозиції. Виділення функціональних процесів, що входять в процес декомпозиції. Системотехніка предмет та компоненти. Основні поняття системотехніки.
Характеристика і призначення інтегрованих систем автоматизації інформаційних служб
Поняття проінтегровані системи АІС, їх складові. Інтеграція як центральне поняття в інтегрованих системах АІС. Аспекти інтеграції. Роль інформаційної інтеграції в забезпеченні узгодження інформаційної взаємодії усіх підсистем інтегрованої системи АІС. Складові інформаційного забезпечення інтегрованих систем АІС. Специфіка організації локальних баз даних. Програмне забезпечення інтегрованих систем та його складові.
1.4. Методика підготовки ділових документів

Документування управлінської інформації як процес створення управлінських документів
Нормативно-методична база документального забезпечення управлінської діяльності в Україні. Організаційно-розпорядча документація (ОРД) як сукупність документів, що забезпечують організаційну функцію апарату управління. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації (УСОРД) як комплекс стандартів, правил, положень, які встановлюють вимоги до місту, побудови та оформлення документів. Основні державні стандарти ДСТУ 2732:2004 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять, ДСТУ 3843-99 Державна уніфікована система документації. Основні положення, ДСТУ 3844-99 Державна уніфікована система документації.

16
Формуляр-зразок. Вимоги до побудови, ДСТУ 4163-2003 Уніфікована система організаційно- розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів, ДСТУ 4423-1:2005 Керування документаційними процесами. Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях як нормативно- правовий акт, що встановлює єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал