Програма комплексного державного іспиту спеціальності 02010501 «Документознавство та інформаційна діяльність»




Сторінка1/4
Дата конвертації05.01.2017
Розмір0.52 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4

1
Міністерство освіти і наукиУкраїни
Рівненський державний гуманітарний університет

Затверджую ___________ проректор з навчально- виховної роботи, доктор технічних наук, професор
Петрівський Я. Б.












Документознавство
та інформаційна діяльність
Програма комплексного державного іспиту спеціальності 7.02010501 Документознавство та інформаційна діяльність
(ОКР спеціаліст) Рівне 2015

2 Програма комплексного державного іспиту спеціальності 7.02010501 Документознавство та інформаційна діяльність (освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст») : методичні рекомендації / укл. : Г. В. Сілкова, Ж. В. Бабенко, МС. Костенко ; під заг. ред. : МС. Костенко ; Рівнен. держ. гуманітар. унт. – Рівне, 2015. – 36 с.

Методичні рекомендації висвітлюють структуру комплексного державного іспиту спеціальності 7.02010501 Документознавство та інформаційна діяльність (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст, зміст та критерії оцінювання передбачуваних ним завдань. У методичних рекомендаціях містяться поради щодо виконання індивідуального науково-дослідного завдання, його оформлення, характеру супровідних матеріалів, необхідних для його захисту.
Укладачі:
Сілкова Г. В, канд. пед. наук, доц. (Розділи 1–3);
Бабенко Ж. В, викладач (Розділи 1, 3);
Кондратюк ММ, викладач (Розділи 1, 2);
Костенко МС, викладач (Розділи 1, 3);
Крет Р. М, канд. політ. наук, доцент (Розділ 1);
Сагайчук К. Л, викладач (Розділ 1);
Швецова Г. М, докт. іст. наук, проф. (Розділ 1);
Загальна редакція: Костенко МС.
Рецензенти: канд. екон. наук, доц. Н.О. Хижнякова; докт. політ. наук, проф. Є.Б. Тихомирова. Рекомендовано до друку кафедрою документальних комунікацій та бібліотечної справи Протокол № 2 від 24.09.2015 р.
© Рівненський державний гуманітарний університет, 2015



3
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………………………………………......4 Критерії оцінювання комплексного державного іспиту Розділ 1. Теоретична частина письмового державного іспиту 1.1. Концепції сучасного документознавства 1.2. Методика інформаційного реферування 1.3. Автоматизація інформаційних служб 1.4. Методика підготовки ділових документів 1.5. Видавничі системи Розділ 2. Зміст практичної частини письмового комплексного державного іспиту Розділ 3. Індивідуальне науково-дослідне завдання 3.1. Загальні положення 3.2. Організація виконання індивідуального науково-дослідного завдання 3.3. Структура індивідуального науково-дослідного завдання 3.4. Оформлення індивідуального науково-дослідного завдання 3.5. Порядок захисту та оцінювання індивідуального науково-дослідного завдання Список рекомендованої літератури Додатки



4
ВСТУП
Комплексний державний іспит як форма державної атестації спеціальності Документознавство та інформаційна діяльність спрямований на оцінку рівня професійних знань, умінь та навичок випускників і включає такі етапи

теоретична частина має наметі перевірку фахових знань, передбачуваних освітньо- кваліфікаційною характеристикою спеціальності Документознавство та інформаційна діяльність

практична частина дозволяє перевірити сформованість у студента сукупності необхідних для фахівця інформаційної справи умінь та навичок

індивідуальне науково-дослідне завдання як вища форма самостійних науково- дослідницьких пошуків студента має виявити ступінь його професійної підготовки, вміння систематизувати і використовувати одержані знання із загальнонаукових та спеціальних дисциплін, готовність до самостійної практичної діяльності. На державну атестацію виносяться такі дисципліни

сучасні концепції документознавства,

методика інформаційного реферування,

автоматизація інформаційних служб,

методика підготовки ділових документів,

видавничі системи. Під час іспиту студент повинен продемонструвати

володіння теоретичним матеріалом в межах програм навчальних курсів

вміння відокремити головну інформацію від другорядної

здатність аргументувати теоретичні положення та підкріплювати їх фактичним матеріалом

усвідомлення зв’язку між теоретичними положеннями і практичною професійною діяльністю в інформаційній сфері

володіння навичками діловодства, методикою аналітико-синтетичної переробки інформації

здатність застосовувати загальнонаукові та спеціальні методи дослідження при виконанні індивідуального науково-дослідного завдання

вміння формулювати практичні рекомендації за результатами здійсненого наукового дослідження. Складання державного іспиту передбачає виконання студентом кількох типів завдань різного рівня складності теоретичного, практичного та індивідуального науково-дослідного. Кожне з завдань оцінюється певною сумою балів у відповідності до рівня складності та згідно загальних критеріїв оцінювання. Оцінка за індивідуальне науково-дослідне завдання є визначальною вході оцінювання іспиту. Загальною оцінкою за складання комплексного державного іспитує сума балів за шкалою оцінювання – від 0 до 100 балів.



5
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КОМПЛЕКСНОГО ДЕРЖАВНОГО ІСПИТУ


Критерії оцінювання Оцінка за
100- бальною шкалою Оцінка ЕСТ Оцінка за національною шкалою Студент повністю виконав завдання комплексного державного іспиту, вміє самостійно узагальнювати знання, вільно володіє вивченим обсягом інформації при відтворенні теоретичного матеріалу, переконливо аргументує відповіді, володіє термінологією, виявляє високий рівень професійних вмінь при виконанні практичного завдання, вміє використовувати набуті знання і вміння в процесі дослідження та аргументовано розкриває власну думку щодо сутності індивідуального науково-дослідного завдання
90–100 А відмінно Студент повністю виконав завдання комплексного державного іспиту, вільно володіє вивченим обсягом матеріалу та проявляє професійні знання у стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, виявляє належний рівень професійних вмінь при виконанні практичного завдання, вміє використовувати набуті знання і вміння в процесі дослідження та аргументовано розкриває власну думку щодо сутності індивідуального науково- дослідного завдання. Допускаються незначні помилки і неточності по всіх пунктах. Допускається наявність однієї істотної помилки по таких пунктах, як виклад явищ чи фактів, невірна подача термінів чи понять
82–89 В добре Студент повністю виконав завдання комплексного державного іспиту, вільно володіє вивченим обсягом матеріалу та проявляє професійні знання у стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, вміє застосовувати професійні вміння при виконанні практичного завдання, вміє використовувати набуті знання і вміння в процесі дослідження та аргументовано розкриває власну думку щодо сутності індивідуального науково- дослідного завдання. Допускаються незначні помилки і неточності по всіх пунктах. Допускається наявність однієї істотної помилки по таких пунктах, як виклад явищ чи фактів, невірна подача термінів чи понять, неповний виклад матеріалу одного із питань білету
74–81 С Студент відтворює значну частину теоретичного матеріалу виявляє знання і розуміння основних положень вміє виправляти помилки, вміє застосовувати професійні вміння при виконанні практичного завдання, вміє використовувати набуті знання і вміння в процесі дослідження та розкриває власну думку щодо сутності індивідуального науково- дослідного завдання. Виявляє помилки у викладі
існуючих явищ чи фактів щодо розглядуваного питання, невірну подачу термінів чи понять недостатньо повний виклад матеріалу двох питань білету. Студент володіє навчальним матеріалом, однак значну частину відтворює на репродуктивному рівні
64–73 Д задовільно

6


Студент відтворює значну частину теоретичного матеріалу виявляє знання і розуміння основних положень вміє застосовувати професійні вміння при виконанні окремих практичних завдань, може використовувати набуті знання і вміння в процесі виконання індивідуального науково-дослідного завдання. Виявляє істотні помилки у викладі існуючих явищ чи фактів щодо досліджуваної проблеми, допускає невірну подачу термінів чи понять недостатньо повний (близький до фрагментарного) виклад матеріалу двох питань білету. Студент відтворює навчальний матеріал на репродуктивному рівні
60–63 Е Студент виявляє істотні помилки по таких пунктах, як виклад існуючих явищ чи фактів в розглядуваному питанні, володіння фаховою термінологією обґрунтування та аргументація відповіді. Студент не опанував необхідного для якісного виконання індивідуального науково-дослідного завдання обсягу професійних знань та вмінь. Має місце невірна подача термінів чи понять, фрагментарний виклад матеріалу з питань, відсутня відповідь на одне з питань білету.
35–59
FX Незадовільно Студент виявляє істотні помилки у викладі існуючих явищ чи фактів в розглядуваних питаннях, не володіє фаховою термінологією не здійснює обґрунтування та аргументації відповіді, не демонструє здатності застосовувати професійні знання і вміння при виконанні індивідуального науково-дослідного завдання. Має місце фрагментарний виклад матеріалу з питань або відсутня відповідь на питання.
1–34
F

7
РОЗДІЛ 1. ЗМІСТ ТЕОРЕТИЧНОЇ ЧАСТИНИ ПИСЬМОВОГО КОМПЛЕКСНОГО
ДЕРЖАВНОГО ІСПИТУ
Теоретичні питання мають наметі перевірку рівня сформованості фахових знань майбутніх спеціалістів документознавства та інформаційної діяльності і базуються на навчальному матеріалі таких дисциплін, як Сучасні концепції документознавства, Методика інформаційного реферування, Автоматизація інформаційних служб, Методика підготовки ділових документів, Видавничі системи. При відповіді на теоретичне питання студент за потреби може використовувати чернетку. Чернетка не перевіряється екзаменаторами, її призначення – допомогти у формуванні логічного плану (проспекту) відповіді, що передуватиме її оформленню на проштампованому аркуші відповіді. Відповіді, наведені в чернетці (в разі їх відсутності в аркуші відповіді, або розбіжності з остаточним варіантом) не можуть бути зарахованими екзаменаторами як результативні. На оцінку відповіді студента на теоретичне питання впливає глибина, грунтовність, аргументованість відповіді та її відповідність існуючим вимогам української мови, ділового мовлення, термінології сфери документознавства й інформаційної діяльності, а також наявність граматичних і стилістичних помилок. Виправлення за допомогою коректора заборонені і вважаються помилкою. Виправлення у вигляді закреслень знижують загальну оцінку роботи. Оцінка за відповідь на теоретичне питання екзаменаційного білету складає від 0 до 10 балів.
1.1. Концепції сучасного документознавства
Основні етапи розвитку і головні концепції науки про документ Виникнення та розвиток знань про документ. Виникнення документів у процесі суспільної діяльності. Наукове оформлення знань про документу ст. Дипломатика як наука, спрямована на дослідження історичних правових документів. Формування спеціальних історичних дисциплін, спрямованих на дослідження документів як історичних пам’яток. Історичне джерелознавство і палеографія, сфрагістика, текстологія, археографія. Книгознавство та бібліографія уст. Виникнення «документаційної науки та її розвиток. Роль Поля Отле у формуванні на початку XX ст. документації як практичної діяльності та наукової дисципліни. Синоніми документації — документологія та бібліологія. Діяльність Міжнародного інституту документації та Міжнародної федерації з документації. Виникнення науки про інформацію в ті рр. XX ст. Наукова інформатика х рр.
XX ст. Документалістика як наукова дисципліна (Г. Г. Воробйов). Соціальна інформатика х рр. XX ст. Виникнення документознавства в межах архівознавства. Трактування документознавства КГ. Мітяєвим. Створення Всесоюзного науково-дослідного інституту документознавства та архівної справи. Розробка Єдиної державної системи діловодства у ті рр. XX ст. та Єдиної державної системи документаційного забезпечення управління у ті рр. XX ст.
Розвиток основних концепцій документознавства наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.
Створення Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства
(1994 р. Виникнення нової версії документознавства. Використання поняття документу ті рр. XX ст. у бібліографознавстві (Д. Ю. Теплов, О. П. Коршунов) та бібліотекознавстві Ю. М. Столяров). Дослідження і викладання загальної теорії документа і книги. Сучасні концепції документознавства в Україні. Концепція документознавства як узагальнюючої науки про всі види документа. Підручник НМ. Кушнаренко. Трактування документознавства С. Г. Кулешовим, МС. Слободяником, Г. М. Швецовою-Водкою. Концепція управлінського документознавства (як науки про управлінський документі діловодство, документаційне забезпечення управління, керування документаційними процесами. Праці С. Г. Кулешова, ВВ. Бездрабко, Ю. І. Палехи.
Об’єкт, предметі структура документознавства
Об’єкт і предмет документознавства в трактуванні класичного документознавства. Зв’язок документознавства з архівознавством. Визначення документа з погляду архівознавства. Формулювання предмета документознавства як вивчення закономірностей виникнення управлінських документів, створення нормативно-методичної бази для підвищення ефективності управління.
Об’єкт, предметі структура документознавства в трактуванні нової версії документознавства. Зв’язок нової версії документознавства з традиційним документознавством,

8 науковою та соціальною інформатикою, теорією соціальної інформаційної комунікації. Зв’язок визначення об’єкта і предмета наукових досліджень документознавства з уявленнями про структуру документознавства. НМ. Кушнаренко про об’єкт і предмет документознавства загалом, його структуру, об’єкт і предмет окремих складових документознавства. Структура документознавства за С. Г. Кулешовим; об’єкти і предмети загального і спеціального документознавства. Структура документознавства за МС. Слободяником; його об’єкт, структура, предмети документології і галузевого документознавства. Об’єкт документознавства в концепції Г. М. Швецової-Водки: документ як явище
інформаційно-комунікаційної сфери діяльності суспільства. Предмет документознавства – визначення видів, структури і властивостей документа, закономірностей його створення та функціонування у суспільстві. Структура документознавства як пересічення двох напрямів його диференціації аспектного і об’єктного.
Зв’язки документознавства із суміжними галузями знання
Зв’язок документознавства з інформатикою (соціальною, яка вивчає загальні проблеми інформаційних процесів з книгознавством, зокрема із загальною теорією книги. Зв’язок із бібліотекознавством і бібліографознавством, які використовують основні положення і висновки документознавства. Зв’язки з дисциплінами історичного джерелознавства, архівознавством, теорією справочинства (діловодства, а також із багатьма науковими дисциплінами, які вивчають різні галузі діяльності, в яких створюються, функціонують і використовуються документи.
Погляди провідних українських документознавців щодо місця
документознавства в системі наук
Підручник НМ. Кушнаренко про документознавство як «метанауку для всіх наук документно- комунікативного циклу, «інтегративну наукову дисципліну. С. Г. Кулешов про зв’язки загального документознавства з науками документально-комунікаційного циклу, семіотикою,
інформологією, мовознавством, інформатикою, філософією, культурологією, соціологією, загальною теорією комунікації, історичним джерелознавством, історією писемності, історією культури, загальною теорією класифікації, психологією. Науки, з якими має зв’язки спеціальне документознавство архівознавство, мовознавство (документна лінгвістика, теорія і практика менеджменту, правознавство, історичне джерелознавство, технологія справочинства, інформатика,
інформологія, теорія комунікацій, теорія науково-інформаційної діяльності, історія справочинства, дипломатика, неодипломатика, філігранологія (історія паперу, сфрагістика, палеографія, кодикологія тощо. Спільність об’єкта дослідження (в деяких випадках, спільність проблематики, спільність методів тощо. Належність документознавства до різних циклів наук. Інформаціологія як фундаментальна щодо документознавства наука в концепції МС. Слободяника. Г. М. Швецова-Водка про місце документознавства в комплексі інформологічних та документологічних наук. Інформологія як узагальнювальна наука для дисциплін, які використовують інформаційний підхід і вивчають інформаційні явища різного роду та в усіх аспектах. Структура
інформології: теорія інформації, інформатика соціальна (ноокомунікологія) й інформатика прикладна або комп’ютерна наука. Структура ноокомунікології: теорія соціальної інформації, документологія, наукова інформатика (наука про науково-інформаційну діяльність, яка частково перетинається з документологією), теорія журналістики (наука про підготовку інформації для засобів масової комунікації. Документологія як комплекс наук про документ, що розглядається як засіб передачі соціальної інформації. Структура документології: документознавство (наука про підготовку та функціонування документа, архівознавство (наука про архівну справу, бібліологія або книгознавство (наука про книжкову справу.
Визначення документа як концептуальна проблема документознавства
Різні значення поняття документ. Підхід Г. М. Швецової-Водки до визначення документа. Відмінності між Документом I — Документом VIII у матеріальній та знаковій складових, у функціях, джерелах (або причинах) виникнення і сфері застосування. Значення Документа IV як записаної інформації. Відмінності документа як об’єкта бібліотечної справи. Невиправдано широке трактування виразу записана інформація у підручнику НМ. Кушнаренко. Принципове визначення документа. Місце документа в соціальному інформаційно- комунікаційному процесі. Документ як повідомлення в концепціях А. В. Соколова, Є. О. Плешкевича. Документ як єдність інформації і матеріального носія, що має форму стабільного

9 речовинного об’єкта, призначеного для використання в соціальному інформаційно-комунікаційному процесі як канал комунікації. Конвенціональне визначення документа. Визначення документа Міжнародною організацією із стандартизації. Визначення документа у державному стандарті України ДСТУ 2732:2004 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять. Вказівка на жанрові та/або номінальні характеристики запису інформації, що доповнює визначення документа. Дискусія щодо родового поняття, через яке визначається документ. Умови, за яких подана в документі інформація може використовуватися в соціальному інформаційно-комунікаційному процесі стабільність документа як речовинного об’єкта, незмінність укладеної в ньому (або передаваної ним) інформації, можливість декодування отримуваної інформації реципієнтом. Додаткові вимоги до документа ідентифікація інформації, що передається, мовою слів відповідність передаваних повідомлень певним жанровим (видовим) критеріям наявність реквізитів як обов’язкових елементів метаінформації, що відповідають виду документа.
Функції та властивості документа в концепції Г. М. Швецової-Водки
Функції документа. Зв’язок трактування функцій документа з його визначенням. Функціональна сутність документа як особливої форми каналу передачі інформації в системі соціальних комунікацій. Комунікаційна та інформаційна функції документа як складові єдиної соціально-комунікаційно-інформаційної функції. Функції, обумовлені матеріальною формою документа 1) фіксування (закріплення) інформації на матеріальному (речовинному, субстанціальному) носії, відчуженому від людини 2) збереження інформації, тобто її передача в часів незмінному вигляді, або забезпечення діахронної комунікації. Функції, обумовлені призначенням комунікації пізнавальна, свідчення, меморіальна, культурна, управлінська. Властивості документа. Знаковість і семантичність. Відображення (втілення) розумової діяльності людини і відображення об’єктивної дійсності. Дискретність і безперервність. Збереження як змісту, такі матеріальної форми документа при його споживанні. Можливість охарактеризувати будь-який документ по формулі Ласуелла: хто, що, яким каналом, кому, з яким ефектом повідомляє. Діяльнісний характер документа. Цінність документа.
Класифікація Документа IV в концепції Г. М. Швецової-Водки
Значення теоретичної класифікації документа. Типологічні ознаки класифікації.
Дискусійність і розвиток класифікаційної схеми. Класифікація Документа І за ознаками, що характеризують знакову систему запису інформації за способом запису інформації характером знакових засобів передачі інформації належністю знаків запису до певних знакових систем за характером мовної знакової системи, у якій втілено інформацію формою запису інформації призначенням до сприйняття інформації каналом сприйняття інформації людиною способом декодування інформації людиною. Класифікація Документа І за ознаками, що характеризують матеріальний носій документа за матеріалом носія інформації формою (матеріальною конструкцією) носія інформації зовнішньою структурою документа внутрішньою структурою документа. Класифікація Документа І за інформаційною складовою за сферою виникнення інформації та об’єктом відображення; рівнем узагальнення інформації. Класифікація Документа І за обставинами побутування документа у зовнішньому середовищі за характером аудиторії, на яку розрахований документ часом появи у зовнішньому середовищі та правовим характером ступенем достовірності та юридичною силою.
Класифікація електронного документа в концепціях ЮС. Ковтанюка та
Г. М. Швецової-Водки
Визначення поняття електронного документа, його характерні ознаки. Типологічна класифікація електронних документів. Види електронних документів за знаковою системою запису інформації (матричні або цифрові, за знаковою системою відтворення інформації (текстові і нетекстові), за обставинами побутування у зовнішньому середовищі (неопубліковані і опубліковані, за ознаками, що характеризують матеріальний носій документа (однотомний, багатотомний, частина носія монодокумент, полідокумент, частина документа за наявністю друкованого аналога (електронний оригінал або аналог друкованого документа за стабільністю інформаційної складової (закінчений чи інтеграційний за режимом доступу (відкритого доступу, обмеженого доступу, персонального доступу за технологією доступу (мережеві і немережеві), за можливістю доступу з конкретного

10 комп’ютера (локальні і віддалені за каналом сприйняття інформації (візуальні, аудіальні, аудіовізуальні) та ін. Управлінські (службові) електронні документи, вимоги до них. Електронні видання, їх класифікація. Розвиток класифікації електронного документа в концепціях ЮС. Ковтанюка та Г. М. Швецової-Водки.
Термінологія документознавства
Історія розвитку термінології документознавства. Формування термінів документознавства у межах практичної діяльності та різних наукових дисциплін, що вивчали процеси створення та функціонування документів.
Терміноелементи, похідні від терміна документ їхні значення. Трактування терміноелементів документальний та «документний». Поняття і термін документування його історичне і сучасне значення. Пропозиції щодо заміни цього терміна. Терміноелементи, похідні від терміна документування. Поняття і термін документація його історичне і сучасне значення. Терміни, похідні від терміна документація.
Терміносистема документознавства в трактуванні різних авторів.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал