Програма гуртка з музикотерапії «Музична веселка»



Скачати 139.04 Kb.
Дата конвертації23.12.2016
Розмір139.04 Kb.
ПАРЦІАЛЬНА ПРОГРАМА

гуртка з музикотерапії

«Музична веселка»

Укладач:

Укладач: Змієвська Людмила Олексіївна, вихователь КДНЗ № 5,

м. Дніпрорудне

м. Дніпрорудне, 2015

Зміст

парціальної програми гуртка з музикотерапії



«Музична веселка»

Пояснювальна записка………………………………..………..3




Мета та завдання програми …………………..……………….5










Організація освітнього процесу…………………..……….. ….6





Зміст програми………………………………..………………..10

Показники розвитку компетенції …………………………….11

Каленендарно-перспективне планування…………………...12





Література……………………………………………………...21


















Пояснювальна записка

Перехід до нового стандарту дошкільної освіти, відображеного у Базовому компоненті дошкільної освіти та чинних освітніх програмах визначається реаліями сучасного суспільства, активізує потреби пошуку нових форм та методів навчання і виховання дошкільників, які б сприяли їх особистісному становленню. Адже впровадження нестандартних, творчих засобів впливу на активізацію внутрішніх ресурсів організму дитини створює більше шансів для її розвитку.

Одним із таких дієвих та доступних методів, що сприяє мобілізації інтелектуальних, емоційних, рухових, мовленнєвих та інших функціональних можливостей організму, є музикотерапія. Під час музикотерапії дитина отримує позитивні емоції, дія яких гальмує негативні, а також призводить до врівноваження емоційного стану, що так важливо для сучасної «стресової» ситуації.

Саме тому на сьогоднішній день у наукових працях, практичних рекомендаціях, засобах масової інформації все частіше вживається термін «музикотерапія», яка має як розвиваючий, так і корекційний вплив на формування особистості.

Метод музикотерапії допомагає збудувати такий асоціативний ряд: мистецтво – творчість – переживання – творчість. А творча людина завжди знайде вихід із будь-якої складної ситуації. Це дає можливість вийти за рамки буденності,  відмовитися від загальноприйнятих способів мислення та відновити здатність діяти відповідно до своїх мрій та уподобань. А згодом це і визначеність у професійній діяльності, бажання постійно розвиватися і найголовніше – вміння жити в сучасному суспільстві. Отже, метод музикотерапії є одним із важливих аспектів формування компетенцій дитини у відповідності до завдань Базового компоненту дошкільної освіти.

Використання музикотерапії в роботі з дітьми сприяє оптимізації освітнього, корекційно-відновлювального процесу та художньо-естетичного розвитку дошкільників, що є одними з головних завдань нашого дошкільного навчального закладу.

Ще одне з головних завдань дошкільного навчального закладу — така організація освітнього процесу, за якої не лише зберігатиметься високий рівень розумової працездатності вихованців, а й зміцнюватиметься їхнє здоров'я. Адже сьогодні проблеми збереження здоров'я дітей набувають особливої актуальності, оскільки дедалі помітнішою стає тенденція до погіршення його стану. Обсяг пізнавальної інформації, яку отримують малюки в дошкільному дитинстві, постійно зростає. Відповідно зростає і розумове навантаження. А це нерідко призводить до перевтоми, що негативно позначається на стані здоров'я дітей.

Практика показала ефективність оздоровчих технологій, а саме музичної терапії. Терапія означає "лікування". Але в умовах дошкільного навчального закладу впровадження таких технологій передбачає профілактику різних захворювань, поліпшення психоемоційного стану дітей дошкільного віку.



Сучасні досягнення вітчизняних вчених у галузі музикотерапії довели магічний емоційний вплив музичного мистецтва на інтелектуальний, психологічний і фізіологічний стан людини. Музика позитивно впливає на дихання, кровообіг, усуває зростаюче стомлення, додає фізичної бадьорості.

Музика — феноменальне явище, яке надає нам великі можливості ще й для того, щоб навчати дітей основ наук. Встановлено ритм і висота музичного звука впливають на роботу лівої півкулі, а тембр і мелодія — на роботу правої. Це означає, що музика сприймається нами завдяки інтеграції процесів в обох півкулях, посиленню міжцентральної і міжпівкульної взаємодії. Причому сприйняття музики може відбуватися на свідомому і на підсвідомому рівнях. У дитини права півкуля мозку розвивається швидше, ніж ліва, тому більше впливає на розвиток психічних процесів. Для дошкільнят характерні мимовільність поведінки, підвищена емоційність, їхня пізнавальна діяльність більш безпосередня, цілісна, образна. Система навчання дітей дошкільного віку, що склалася за функціонування попередніх програм, не враховує цих особливостей і орієнтована на сприйняття лівою півкулею, що призводить до надмірного стимулювання її функцій, які дітям ще не властиві, й водночас гальмуються функції правої півкулі. Відомо також, що лівопівкульний акцент в освітній роботі спричиняє порушення міжпівкульної взаємодії та виникнення неврозів.

Цю проблему можна розв'язати використовуючи на заняттях та в організованій діяльності музику, оскільки музичний фон, музичні ігри та вправи стимулюють роботу обох півкуль головного мозку водночас, адже процес переробки поданої музичної інформації відбувається і в лівій, і в правій півкулях. Крім того, велике значення має соціалізуюча сила ритму, яка виявляється у групових діях дітей, допомагаючи їм розпочинати і завершувати діяльність одночасно.

Таким чином, різнобічний вплив музики на психіку людини визначає музикотерапію одним з перспективних сучасних методів естетотерапії.

Музика, завдяки своїй властивості, впливає на внутрішній світ людини, допомагає звільнитися від душевного дискомфорту, конфлікту, може відновити душевний спокій, створюючи необхідні умови для ефективного навчання й виховання дитини в умовах навчального закладу.

Зусилля сучасних педагогів, психотерапевтів - музикознавців створюють необхідні умови щодо широкого використання технік музикотерапії в традиційній роботі педагога, незалежно від наявності в нього спеціальної музичної освіти й суттєво впливати на результати професійної діяльності педагога.

Програма розрахована на дітей старшого дошкільного віку.



Мета програми: створення умов для оптимізації художньо-естетичного розвитку дошкільників та активізації музичного потенціалу дітей засобами музичної терапії.

Завдання:

- формувати позитивні емоції у дітей в процесі їх творчої взаємодії;

- активізувати у дітей психічні процеси засобами музичного мистецтва;

- розвивати дитячу творчість в музичній діяльності;

- сприяти встановленню гармонії з природою засобами музичного мистецтва, - наблизити до природи, відчувати її та співпереживати;

- створювати сприятливі психолого-педагогічні умови для творчої самореалізації кожної дитини, розвивати впевненість в своїх силах;

- забезпечити зниження тривожності, імпульсивності та агресії у дітей, зняття психоемоційної та м’язової напруги;

- виховувати у дітей основні моральні та комунікативні якості особистості, в тому числі закладення основ національної свідомості.




Організація освітнього процесу

Програма курсу розрахована на дітей старшого дошкільного віку, має загальний обсяг 36 занять, розрахована на 9 місяців (4 заняття на місяць).

Заняття з музикотерапії, що організовуються в формі гурткової роботи і доповнюють зміст основної програми проводяться з дітьми впродовж місяця, один раз на тиждень. Тривалість заняття 25 хвилин.

Заняття з музикотерапії проводяться в груповій кімнаті, музичній залі та в сенсорній кімнаті. Групова кімната обладнана необхідними наочними засобами і технічною апаратурою. Музичний куточок обладнано відповідними дитячими музичними інструментами, в тому числі виготовленими власноруч, технічними засобами, фонотекою, атрибутами та елементами костюмів для театралізованих ігор та вправ на імпровізацію; посібниками для проведення пальчикової та дихальної гімнастики, різних видів масажів. Створено картотеку музично-дидактичних ігор та посібників.

Завдання кожного заняття з музикотерапії спрямовані на те, щоб дитина отримала як можна більше позитивних почуттів, бо сфера музичного мистецтва пробуджує такі емоції, які формують внутрішню потребу людини у глибокому та постійному спілкуванні з музикою. Для цього використовуюються такі важливі засоби активізації діяльності дітей як підтримка зацікавленості та успіху в процесі заняття, своєчасна допомога, доброзичливе ставлення, підкреслена похвала та відповідні види музично-розвивальної роботи.

Завдання стосовно організації заняття з музикотерапії мають певні особливості. Це не лише подарувати дітям 25 хвилин відпочинку, радості, щастя від спілкування з прекрасним, де діти отримують задоволення, а й сформувати певні знання про музичний світ та навчити практичних умінь в творчій діяльності. Для виконання завдань з організації занять важливим є створення сприятливих умов для їх проведення: комфорт, душевність, гармонійність стосунків, невимушеність атмосфери.

Структура заняття варіюється в залежності від того, який вид музичної діяльності використовується.

Слід зауважити, що загальний успіх занять залежить від дотримання низки вимог, а саме: умілий добір музичного матеріалу для слухання й виконання, високохудожнє виконання музичних творів, уміле вербальне спілкування з дітьми в ході занять, широке застосування зорової наочності, правильна організація рухів під час слухання музичних творів. Загалом атмосфера занять з музикотерапії має бути захопливою, динамічною, цікавою, сприяти новим відкриттям як в емоційному, так і в пізнавальному планах.

Для реалізації завдань з вокалотерапії діти мають виконувати різні вправи. На стимуляцію мовленнєвої активності підібрані відповідні музичні твори. Для збагачення слухо-зорових уявлень використовуються заняття з музикомалювання. Музика у поєднанні з образотворчою діяльністю дозволяє заглянути в психіку дитини і простежити за станом її здоров’я і збагнути чи відбуваються позитивні зміни у її розвитку. Для цього відбувається поєднання музичних образів з художніми. Вплив музики з метою зняти афекти та реалізувати себе в творчості відбувається безпосередньо під час малювання. Для створення будь-якого художнього образу у власних роботах звучать музичні твори на стимуляцію емоційно-образних уявлень та активізацію творчих здібностей дітей.

Для формування та розвитку сприймання музичного ритму, вміння передавати його за допомогою будь-яких фізичних рухів використовується рухова релаксація та злиття з ритмом музики. На основі розвитку рухової активності та з поступовим поглибленням інтенсивності психічного та соматичного переживання відбувається вплив на дихання та формування мовлення.

Музично-рухові ігри та вправи сприяють створенню умов для комунікації та взаємодії, корекції комунікативної сфери, розвитку тонкої та грубої моторики у дітей, координації рухів. Добір музики здійснюється відповідно до уподобань дітей: ритмічно-виразний характер, динамічний і жвавий темп, приваблива мелодія та гармонія. Посилити успішність музично-рухових ігор і вправ можливо надавши дітям самостійності у виборі виду діяльності та дитячих шумових і музичних звуковідтворюючих іграшок: сопілка, дзвіночки, шарманка, бубон, ложки, металофон, ксилофон, тарілки, трикутники, ріжок тощо.

Психоемоційна та соматична релаксація вчить дітей пасивно сприймати музичну інформацію, відпочивати під неї, розслаблятися. Функція музики в процесі релаксації полягає в заспокійливому та гармонізуючому впливі на дитину, що не концентрує увагу ні на формі чи змісті музики, а просто заспокоює та врівноважує її. Діти знаходяться в зручних для позах, можна прилягти і закрити очі.

Вокалотерапія (співи) позитивно впливає на дихання, серцеву діяльність, травлення та коригує мовленнєву діяльність, розвиває емоційну сферу дітей.

Гра на дитячих шумових і музичних інструментах цілеспрямовано активізують музично-рухову та мовленнєву діяльність дітей, коригують фізичну діяльність та загальну моторику. Використовуються дитячі шумові та музичні інструменти, які доступні дітям в дошкільних навчальних установах: брязкальця, маракаси, сопілка, тріола, металофон, бубон, маленькі дзвіночки різного звучання, ложки, металофон, ксилофон, тарілки, трикутник, шарманка, ріжок, маленькі дитячі шкіряні барабанчики тощо.

Рецептивне сприймання музики (чуттєве) використовується для того, щоб розслабити та позитивно стимулювати різні психофізичні процеси в організмі дитини. В цьому напрямку дуже корисна образна музика, яка збагачує своїм змістом і пробуджує емоційну сферу дітей.

Рухова драматизація під музику стимулює спів дітей, доповнює і збагачує знання дітей змістовою народною піснею, розкриває сюжет пісні, вчить сприймати образну музику, драматизацію. Синтез музики, рухів (відповідно можливостям кожної дитини), драматичного і мовного вираження є більш доцільним для дошкільного віку, де елементи співу поєднуються з руховою драматизацією гарної пісні чи вірша.

Кожен із даних видів роботи задовольняє індивідуальні потреби кожної дитини. Вирішити ряд питань щодо розвитку емоційно-вольової сфери, уваги, інтелекту допомагають особистісний підхід, доступні методи та відповідні форми музично-педагогічного впливу на дитину.

У процесі організації занять важливо не стільки досягти певного результату, скільки створити такі умови, які сприяють загальному розвитку дитини та корекції її психофізичних порушень, за яких вона повірить у свої можливості та відчує успіх, задоволення, емоційну піднесеність в процесі будь-якого заняття з музикотерапії. Отже, можна зауважити, що організація занять з музикотерапії вимагає від педагога особливої творчої уяви, фантазії, наполегливості, терпіння в сумісній роботі з дітьми, для яких музичне мистецтво – це шанс на успіх.

Крім гурткових занять, елементи музикотерапії використовуються як на інших заняттях в першу половину дня, так і в повсякденному житті дітей. Завдяки музичним вправам, які супроводжують опанування елементарних логіко-математичних уявлень, дитина може не лише побачити, а й почути, "відчути на дотик" кількість, встановити взаємозв'язок між тим, як від збільшення кількості виконавців зростає насиченість звучання і, навпаки, повправлятися в орієнтуванні у часовому ряді — "після", "перед", "між".

На заняттях з розвитку мовлення музичні вправи та ігри допомагають краще зрозуміти різницю між голосними та приголосними звуками, твердими і м'якими приголосними, ритміку вірша, а також полегшити й урізноманітнити процес навчання читання. Проспівуючи склади, діти краще засвоюють і вже не плутають поняття "звук" і "літера", практично з перших занять починають правильно складати й читати слова.

Музичний матеріал використовується і в процесі заучування віршів. Спосіб запам'ятовування, коли віршовані тексти промовляються на тлі спеціально дібраного музичного супроводу, мобілізує увагу дитини, допомагає створювати асоціації за суміжністю або схожістю, й завдяки цьому вона запам'ятовує швидше, а пам'ять отримує додаткове тренування. Створити в уяві яскравіші образи природи або об'єктів предметного світу допоможе накладання на музичне тло звуків цих об'єктів, записаних у реальних умовах (наприклад, шелест листя, голоси птахів, стукіт коліс потяга і т.д.).

Музичні фрагменти, супроводжуючи процес образотворчої діяльності дітей, стають відправною точкою для фантазії, для пробудження переживань і думки, пожвавлюють візуальні образи. Правильно дібрана музика допомагає також сконцентрувати увагу дітей, налаштувати на роботу над малюнком.

Дібраний музичний матеріал обов'язково має логічно вписуватись у структуру навчання. Музичні ігри та вправи слід упроваджувати послідовно, спираючись на вже набуті навички дітей. Музичні методи треба використовувати впродовж заняття своєчасно, враховуючи періоди найбільшої уваги у дітей і періоди її спаду. Кількість супровідного музичного матеріалу на занятті має бути оптимальною: занадто велика його кількість ламає структуру заняття, знижує робочий настрій і, зрештою, перестає викликати інтерес. У той же час недостатнє або незавершене використання музичного супроводу, ігор та вправ, не дасть бажаної користі.

Зміст програми

Вчити дітей уважно слухати музичний твір. Формувати вміння визначати загальний настрій, темп, ритм мелодії та засоби музичної виразності, диференціювати різні інструменти та голоси, висловлювати власне ставлення. Вчити дітей передавати характерні особливості різних художніх обрзів, самостійно добирати потрібний музичний інструмент. Вчити дітей керувати своїм тілом, виразно передавати в рухах образ і настрій героїв. Ознайомлювати з української народною музикою. Удосконалювати уявлення про багатство пісенного жанру, його характерні особливості та різновиди залежно від характеру, темпу, сили, тематичної спрямованості мелодій та засобів музичної виразності. Розвивати відчуття ритму та музичної виразності рухів через передачу в танці загального настрою, темпу, динаміки, форми та змісту музичного твору. Вчити самостійно імпровізувати, придумувати свої нові варіанти образних рухів в таночках.

Формувати вміння використовувати в танці специфічні рухи, жести, міміку для відтворення образів. Удосконалювати уявлення про дитячі музичні інструменти, вправляти в умінні виконання найпростіших музичних композицій, залучати до дитячої інструментальної творчості.

Розвивати здатність емоційно сприймати музику під час прослуховування творів класичного і сучасного мзичного мистецтва. Розвивати емоційно-чуттєву сферу дітей. Розвивати музично-творчі здібності. Викликати емоційний відгук на сприйнятий твір.

Збагачувати музично-естетичний досвід. Виховувати культуру слухання музики. Виховувати інтерес до музичного мистецтва, любов до музики. Виховувати ціннісне ставлення до краси звуків навколишнього світу та почуття насолоди від самостійної музичної діяльності.

Активізувати музично-рухову та мовленнєву діяльність.



Показники компетенції дитини старшого дошкільного віку:

  • виявляє інтерес до музичного мистецтва, емоційно сприймає класичні та сучасні музичні твори, може визначити загальний настрій, темп, ритм мелодії, засоби музичної виразності, диференціює різні інструменти та голоси, висловлює власне ставлення до почутого;

  • виявляє власні музичні смаки та уподобання, знає назви улюблених музичних творів;

  • любить виконувати сольні та хорові твори, передаючи їх основний зміст інтонаціює, зміною сили та тембру голосу, жестикуляцією, мімікою;

  • через специфічні танцювальні рухи передає загальний настрій, темп динаміку, форму та зміст музичного твору;

  • уміє виконувати найпростіші музичні композиції на дитячих музичних інструментах. Із задоволенням долучається до дитячої колективної інструментальної творчості;

  • виявляє індивідуальні музичні здібності, отримує насолоду від самостійної музичної діяльності.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал