Програма гуртка «юні лісівники» Пояснювальна записка Робота з організації І забезпечення діяльності шкільних лісництв знаходиться в стадії розвитку І пошуку



Скачати 489.4 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації23.12.2016
Розмір489.4 Kb.
ТипПрограма
1   2   3
Тема заняття: Ознайомлення із взаємозв’язками рослин лісу і навколишнього середовища. (Заняття – екскурсія)

Мета: формувати поняття про взаємозв’язки рослинного організму з навколишнім середовищем, його цілісність та саморегуляцію; на основі знань про будову і функціонування органів квіткових рослин підвести вихованців до розуміння пристосувальних ознак, що виробляються у рослин під дією комплексу факторів неживої природи; розкрити необхідність пристосування рослин до різних умов життя в різні пори року; показати їх відносний характер, особливо при активному втручанні людини в середовище існування рослин; на прикладі місцевої флори у весняний період розкрити її різноманіття, виділивши найважливіші ознаки пристосування трав, кущів та дерев; сприяти переходу гуртківців з початкового рівня пізнавальної самостійності на вищий творчий (перенос способів дії); розвивати потребу у збагаченні своєї духовної сфери діяльності через кольори, запахи, форми рослин, а також такі якості, як наполегливість, підкорення особистих бажань колективним; виховувати почуття міри, відповідальності і доброзичливості.

Обладнання: блокноти із завданнями, лупи, пінцети, лінійки, ніж, папка для рослин, коробки для ефемерів, термометр, фотоапарат.
Хід заняття

Екскурсію необхідно проводити в період цвітіння багаторічних трав’янистих рослин (приблизно через тиждень після початку цвітіння мати-й мачухи на відкритих схилах)

В класі перед виходом на екскурсію керівник гуртка повідомляє план маршруту. Схема маршруту розглядається на дошці з поясненням зупинок, після чого гуртківці перемальовують її собі в блокноти.

Завдання 1.

На першій зупинці заповнити таблицю.



Пора року

Тривалість дня

Температура повітря

Освітлюваність

Наявність хмар

Висота сонця над горизонтом



















Порівняти явища, які спостерігають весною, з іншими порами року (осінь, зима). Описати періоди весни.

Завдання 2.

На ділянці площею 10 м2 визначити кількість квітучих екземплярів трав’янистих рослин. Порівняти кількість рослин, які цвітуть на відкритій місцевості і у затінку. встановити причини відмінності.



Завдання 3.

Встановити відмінності в рості та розвитку однорічних і багаторічних трав’янистих рослин , використовуючи наступні ознаки: висота рослини, наявність листків, їх кількість, форма, розміри, колір, способи запилення, наявність коренів і підземних органів (рослину, яку розглядають порівнюють з гербарним екземпляром). дані занести в таблицю.



Характеристика рослин

Назва рослин

Тривалість життєвого циклу




Місце зростання (температура повітря, освітленість)




Наявність квітки




Наявність листя




Коренева система



Після заповнення таблиці відповісти на питання.



  • які особливості ранньоквітучих рослин (кількість, розміри, частота зустрічальності, цвітіння, поява листя, колір квіток, відвідування їх комахами)?

  • які причини швидкого зростання і розвитку підсніжників (запас поживних речовин, місцезнаходження, наявність весняної вологи, тепла, світла).

Завдання 4.

Встановити пристосувальні ознаки до несприятливих умов (різкі зміни погоди, температура, вітер, сніг).



Завдання 5.

Встановити пристосування до запилення однорічних і багаторічних трав’янистих рослин, які цвітуть весною.

Після виконання п’яти завдань відповісти на питання: які біологічні особливості трав’янистих ранньоквітучих рослин? Відповідь записати в блокнот під час складання звіту по екскурсії.

Завдання 6.

Провести спостереження за кущами і деревами за схемою: назва рослини, життєва форма, наявність квітів (поодинокі чи суцвіття), наявність листя, однодомна чи дводомна рослина, способи запилення.

Після виконання завдання вказати:


  • причини зацвітання дерев до розпускання листя або одночасно з їх розпусканням;

  • ознаки пристосування до запилення;

  • назва росли, що запилюються вітром, комахами;

  • біологічні особливості деревних і кущових форм рослин, які цвітуть весною.

Для виконання завдання керівник гуртка наголошує на трьох зупинках: перша – для вступної бесіди, друга – для виконання завдань по спостереженню за трав’янистими рослинами і третя – для спостереження за кущами і деревами. На третій зупинці підводять підсумки екскурсії.

Вступна бесіда

  • Назвіть ознаки осені, зими, весни.

  • Які явища характерні для рослин у весняний, зимовий та осінній періоди?

  • Які рослини називають підсніжниками?

Багато рослин називають ранньоквітучими рослинами, або підсніжниками. Розвиток відбувається у них за рахунок поживних речовин, відкладених у кореневищах, бульбах, цибулинах ще з осені. Як тільки зійде сніг, ліс вмить змінює свій вигляд, вкриваючись яскравим килимом квітів. Весняні рослини розвиваються протягом короткого часу: в першій половині літа надземна частина засихає, а підземна перебуває у стані спокою до наступної весни. Якщо знищити надземну частину рослини, то без листків вона не зможе відновити запас поживних речовин у своїх підземних органах. Тому треба дбайливо ставитися до ранньоквітучих рослин, не зривати їх і не викопувати з корінням, бо наступного року весняний килим не буде таким багатим.

Бесіду слід завершити підведенням підсумків про ознаки весни, особливості ранньоквітучих рослин, їх пристосування до життя зимою і весною. Звертається увага на взаємозв’язок і взаємозумовленість рослин з умовами середовища проживання. Необхідно відмітити, що під сніжниками називають в науковій літературі ранньоквітучі рослини.



Проведення спостережень

Після бесіди гуртківці переходять на нове місце спостереження за конкретними об’єктами. Кожна група працює в певному місці.

Керівник гуртка допомагає знайти об’єкти, контролює виконання завдання, міняє місцями групи.

Продовжити спостереження за біологічними особливостями ранньоквітучих рослин (накопичення поживних речовин з минулого року, пристосування до розмноження, короткий період цвітіння тощо) можна на прикладі кущів та дерев, додаючи специфіку в їх біологію, звертаючи увагу на кількість пилку, будову квітів і суцвіть, однодомність чи дводомність. В лісі об’єктом спостережень може стати ліщина, осика звичайна, тополя чорна, береза.

В бесіді про запас поживних речовин важливо підкреслити взаємозв’язок і взаємозумовленість всіх етапів життя дерева, розкриваючи тим самим його цілісність. Підкреслюючи єдність організму з навколишнім середовищем, направити думки гуртківців на можливість прогнозування життєдіяльності рослин і розробити системи природоохоронних заходів із збереження видового різноманіття під сніжників.

Підсумки спостережень

Кожна група повинна дати відповіді на запитання:



  • Біологічні особливості ранньоквітучих рослин;

  • система охоронних заходів;

  • значення рослин в природі та житті людини.

Результативність екскурсії перевіряється за такими показниками:

  • виконання завдання;

  • активна участь у проведенні спостережень і бесідах;

  • виконання правил поведінки в природі;

  • написання звіту.

Зошит (блокнот) екскурсій в природу повинен бути один. Це дозволить уявити результати спостережень за живою природою в динаміці, за сезонами року.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал