Програма гуртка «Співочі дзвіночки»



Сторінка1/2
Дата конвертації09.02.2017
Розмір0.57 Mb.
ТипПрограма
  1   2
ПРОГРАМА
гуртка «Співочі дзвіночки»


Початковий рівень
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Реформа системи освіти, яка стосується і дошкільників, висуває розвиток творчості дитини, як одну із пріорітетних задач. Без її вирішення неможливо виконати головні завдання дошкільної освіти, розроблені у «Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні»: формування базиса особистої культури та світогляду дитини.

Музичне виховання є органічною складовою всього навчально-виховного процесу і відіграє активну роль у гармонійному розвитку дитини. Музика допомагає  дитині глибше сприймати навколишнє життя, виховує любов до своїх рідних, друзів, Батьківщини, збагачує і емоційно забарвлює мову, сприяє розвитку її музичних здібностей.

Музичні здібності – це індивідуально-психологічні властивості особистості, що є передумовою успішного виконання музичної діяльності.

Саме в ранньому віці створюються всі сприятливі умови для «закладання міцного фундаменту» подальшого успішного музичного розвитку дитини. Також в ранньому віці починають формуватися основи загальної музичності:

- емоційна чуйність на музику різного характеру;

- музично-сенсорні здібності, на основі яких надалі формуються музичні здібності, необхідні для оволодіння музичною діяльністю.



Метою програми є формування компетентностей особистості дитини дошкільного віку, а саме:

  1. Пізнавальної, що за безпечує оволодіння основами музичної грамоти, поняттями гри на музичних інструментах, вокально-хорового співу;

  2. Практичної, що сприяє оволодінню навичками виконання пісенних творів, індивідуального та групового вокалу, технікою гри на шумових музичних інструментах;

  3. Творчої, що забезпечує розвиток виконавської майстерності, вирішення творчих завдань; формування музичних, ритмічних, вокальних та акторських здібностей, музично-естетичного смаку; розуміння і сприйняття високо художніх творів хорової музики; потреби особистості у творчій самореалізації;

  4. Соціальної, що передбачає виховання любові до музичного мистецтва; розвиток громадсько-патріотичних почуттів; розуміння, сприйняття і наслідування національних традицій в українській пісенній спадщині; навичок соціального партнерства.

Загальні освітні завдання:

Розвивальні: Збагачувати уявлення дитини про музичне мистецтво, надавати можливість слухати досконалі за формою, доступні для розуміння сольні та хорові твори. Підтримувати бажання слухати музику, емоційно відгукуватися на неї, передавати свої враження, розвивати музичні здібності. Розвивати вокальні дані дошкільника, його музичні та акторські здібності. Створювати розвивальне музичне середовище (бажання дошкільника грати на різних дитячих інструментах, здатність диференціювати правильне та неправильне звукоутворення, самостійно добирати інструменти, підбирати на слух нескладні мелодії, імпровізувати, самостійно диригувати оркестром муз. інструментів, радіти спільній з однолітками музичній діяльності). Розвивати співочий голос дитини відповідно до його діапазону; формувати основні співочі вміння. Підтримувати бажання та розвивати вміння створювати та добирати атрибутику для відтворення художніх образів.

Виховні:Виховувати культуру дитячих бажань, сприяти становленню системи елементарних цінностей, позитивного ставлення до мистецтва в цілому; створювати умови для формування інтересів дошкільника, реалізації ним своїх бажань, переваг, намірів, планів, підтримувати самодіяльність дитини, надавати простір для реалізації позитивних задумів у сфері життєдіяльності «Культура». Залучати дитину засобами мистецтва до національної та світової культур. Виховувати бажання й уміння втілювати в творчому русі настрій, характер і процес розвитку музичного образу.

Навчальні:Створювати сприятливі умови для збагачення, розширення, систематизації знань, уявлень дитини про музичне мистецтво. Вправляти у застосуванні теоретичних знань у реальному житті. Формувати навчальні уміння – організаційні, загальнопізнавальні, загально-мовленнєві, контрольно-оцінні. Вчити слухати і диференціювати тембри провідних інструментів симфонічного оркестру, розвивати вміння визначати жанрову належність музичного твору. Формувати артикуляцію голосних та приголосних, сприяти перенесенню у спів сформованих способів їхньої вимови. Використовувати вправи для вокального апарата, що сприяють формуванню резонансних відчуттів у співі. Конкретизувати і закріплювати поняття «жанр» («марш», «пісня», «танець»(«полька», «вальс», «народний танець»); сприяти становленню музично-рухової імпровізації в сюжетних етюдах. Учити передавати на ударних дитячих музичних інструментах характер музики; мелодію, акомпанувати; створювати оркестри та ансамблі дитячих музичних інструментів, закріплювати навички спільної гри, розвивати почуття ансамблю. У музичних іграх-драматизаціях формувати уміння відтворювати характерні відносини осіб, ролі яких виконуються; удосконалювати інтонаційну виразність діалогічного мовлення, сприяти формуванню вміння передавати засобами музичної гри-драматизації колорит українських народних казок; орієнтуватися в особливостях персонажів гри й знаходити для них відповідні пантомімічні, мімічні та інтонаційні характеристики.

В програмі також врахований оздоровчий компонент; зміст програми зорієнтований на створення психологічного комфорту і емоційного благополуччя кожної дитини. Крім того, в програмі врахований і здоров'язберігаючий фактор: у задачах з навчання дітей співу враховується охорона голосу дитини, а при освоєнні дітьми рухів під музику педагог враховує групу їх здоров'я.

В основу змісту програми покладені провідні дидактичні принципи, актуальні для сучасної дошкільної освіти:

•принцип повноти і цілісності музичної освіти дітей, що припускає сукупність знань, умінь і навичок з усіх видів дитячої музичної діяльності, їх органічний взаємозв'язок;

•принцип діяльнісного підходу, що передбачає визнання провідної ролі навчання музичної діяльності у вихованні їх моральної сфери, розвитку здібностей, пізнавальних процесів і особистісних новоутворень;

• принцип культуровідповідності, що полягає в послідовному освоєнні краси різноманітних напрямків музичного мистецтва – народного, класичного і сучасного;

•принцип послідовності, що припускає логічне ускладнення завдань музичної освіти дітей та змісту музичного репертуару;

• принцип тематизму, що дозволяє засобами музичного мистецтва послідовно знайомити дітей з різноманітністю оточуючих їх соціумів: світом дитини і однолітків, світом дорослих людей, світом природи і т.п.

• принцип системності, що забезпечує організацію процесу музичної освіти;

• принцип розвивального навчання, орієнтує педагога на зону найближчого розвитку кожної дитини;

•принцип гуманізації, який передбачає реалізацію програми в умовах особистісно орієнтованої моделі музично-педагогічного процесу.

Завдання програми:

• cприяти ранньому розвитку дитини через комплексну музичну діяльність;

• розвивати музичні здібності, музичну сенсорику, музичний смак в найбільш сенситивний період розвитку дитини;

• формувати оптимальні умови для регулярності занять, що є необхідною умовою раннього розвитку. Залучатибатьків до творчої взаємодії з дитиною, забезпечувати розвиваючий дозвілля і ігрову діяльність не тільки на заняттях, але і в самостійній діяльності, в родині;

• формувати готовність до подальшого навчання.

Ядром програми є завдання оволодіння дитиною усіма видами дитячої музичної діяльності, оскільки доведено, що тільки в процесі оволодіння діяльністю у дитини розвиваються його здібності, морально-емоційна сфера, пізнавальні процеси та особистісні новоутворення, тобто здійснюється повноцінний розвиток особистості дитини.

Всі види дитячої музичної діяльності представлені в кожному етапі структури програми:

- слухання музики;


- спів;
- музично-ритмічні рухи;
- елементарне музикування;
-творчість (ігрова, пісенна, танцювальна).

Репертуар програми підібраний з музичних творів народної, авторської, класичної та сучасної музики.

Для реалізації програми необхідна найбільш продуктивна в даний час особистісно орієнтована модель музично-педагогічного процесу, в якій передбачається індивідуальний підхід до кожної дитини, суб'єктності партнерські взаємодії дітей і педагогів, що реалізуються на тлі сприятливого психологічного клімату та емоційного комфорту кожної дитини.

Такі взаємодії припускають деякі нові підходи до різних форм організації музичної діяльності дітей. Так, наприклад, для того щоб викликати інтерес до майбутнього заняття, часто виникають цікаві для дітей ігрові ситуації, в процесі вирішення яких формується мотивація до заняття. Далі протягом усього заняття дорослі постійно у своїй музично-педагогічної діяльності підтримують інтерес дітей до заняття. Педагогам це легко вдається здійснити на такому занятті, як сюжетне, протягом якого хід ігрового дії розгортається на основі наскрізної сюжетної лінії, яка об'єднує логічно різнівиди дитячої діяльності. Такі заняття за змістом є музичними, а за формою організації - ігровими.

Особливо важливо, щоб музичні заняття проходили завжди на позитивномуемоційному фоні і діти не «вчили музику», а захоплено займалися нею і були гідно оцінені педагогом. Це необхідно для успішного розвитку особистості кожної дитини.

Використання музики в повсякденному житті добре закріплює у дітей музично-слухові уявлення і допомагає їм швидше засвоювати музику.

У даній програмі:

1. Враховані ідеї оздоровчого і розвиваючого компонента: єдність розвиваючої та оздоровчої роботи з дітьми;

2. Закладена можливість як груповий, так і розвиваючої індивідуальної та корекційної роботи з дітьми.

3. Зміст програми орієнтоване на створення психологічного комфорту і емоційного благополуччя кожної дитини.

4. Технологія музичного навчання і виховання базується на ігрових методах і поєднанні музичної діяльності з іншими напрямами виховної роботи з дітьми, що забезпечує загальний, соціальний і естетичний розвиток дитини в процесі занять.

5. Організація музичних занять відбувається в різноманітних формах: у формі сюжетно-тематичних, ігрових музичних занять, комплексних та інтегрованих занять.

6. Програма оснащена практичними матеріалами і посібниками для індивідуальних і групових занять.

Напрямками роботи за програмою є:

1. Розширення і збагачення уявлень про навколишній світ у процесі музично-рухових показів.

2. Розвиток емоційної сфери в процесі слухання музики.

3. Розвиток мовлення в процесі співу-підспівування.

4. Розвиток музично-слухових уявлень.

5. Вправи для розвитку великої і дрібної моторики.

6. Ігри на спілкування (комунікативні, хороводні, рухливі з правилами).

7. Пальчикова гімнастика.

8. Логоритмічних ігри.

9. Ігри-потішки.

10. Ігри з предметами.

11. Ігри з наслідувальними, імітаційними рухами.

12. Ігрова гімнастика.

13. Хороводні ігри і танці під спів дорослого.

14. Ритмічні ігри з музичними інструментами та іграшками.

15. Інсценування пісень, нескладних казок-опер.

 Робоча программа з музики, спираючись на варіативну комплексну програму, передбачає проведення музичних занять 2 рази на тиждень в кожній віковій групі.

На заняттях, які проводяться два рази на тиждень по 30 хвилин, використовуються колективні та індивідуальні методи навчання, здійснюється індивідуально-диференційований підхід з урахуванням можливостей і особливостей кожної дитини.

Музична освітня діяльність складається з трьох частин.

1.Вступна частина.



Музично-ритмічні вправи.

Мета-розвивати музичні сприйняття, музично-ритмічні почуття;


-передавати в русі характер музики;

- розвивати художньо-творчі здібності.

2. Основна частина.

Слуханнямузики.

Мета-привчати дитину слухати звучання мелодії і аккомпанемента, що створюють художньо-музичний образ. Емоційно на них реагувати.



Спів.

Мета-розвивати вокальні навички дитини, вчити чисто інтонувати мелодію, співати без напруги в голосі, а також починати і закінчувати спів разом з педагогом. В основну частину занять включаються і музично-дидактичні ігри, спрямовані на знайомство з дитячими музичними інструментами, розвиток пам'яті та уяви, музично-сенсорних здібностей.

3. Заключна частина.

Музично-ритмічна гра.

Мета-подарувати емоційну насолоду дитині, викликати почуття радості від здійснюваних дій, інтерес до музичних занять і бажання приходити на них.



До кінця року діти повинні:

1.Розрізняти жанри музичних творів (марш, танець, пісня); звучання музичних інструментів (фортепіано, скрипка).

2. Розрізняти частини твору.

3. Уважно слухати музику, емоційно відгукуватися на виражені в ній почуття і настрої.

4. Визначати загальний настрій, характер музичного твору в цілому і його частин; виділяти окремі засоби виразності: темп, динаміку, тембр; в окремих випадках-інтонаційні мелодичні особливості музичної п'єси.

5. Слухати в музиці образотворчі моменти, відповідні назві п'єси, дізнаватися характерні образи.

6.Висловлювати свої враження від музики в рухах і малюнках.
7.Співати нескладні пісні у зручному діапазоні, виконуючи їх виразно і музично, правильно передаючи мелодію.

8.Відтворювати і чисто співати загальний напрямок мелодії і окремі її відрізки з акомпанементом.

9.Зберігати правильне положення корпусу при співі, відносно вільно артикулюючи, правильно розподіляючи дихання.

10.Співати індивідуально і колективно, з супроводом і без нього.


11. Виразно і ритмічно рухатися відповідно до різноманітним характером музики, музичними образами; передавати нескладний музичний ритмічний малюнок; самостійно починати рух після музичного вступу; активно брати участь у виконанні творчих завдань.

12. Виконувати танцювальні рухи: крок з притупуванням, приставний крок з присіданням, пружинячий крок, бічний галоп, змінний крок; виразно і ритмічно виконувати танці, рухи з предметами.

13. Самостійно інсценувати зміст пісень, хороводів, діяти, не наслідуючи один одному.

14. Виконувати сольно і в ансамблі на ударних і звуковисотних дитячих музичних інструментах нескладні пісні і мелодії.



Результатом реалізації навчальної робочої програми з музичного виховання і розвитку дошкільників слід вважати:

-сформованість емоційної чуйності на музику;

-вміння сприймати і передавати у співі, русі основні засоби виразності музичних творів;

-сформованість рухових навичок і якостей (координація, спритність і точність рухів, пластичність);



-вміння передавати ігрові образи, використовуючи пісенні, танцювальні імпровізації;
-прояв активності, самостійності і творчості в різних видах музичної діяльності.
     Реалізація завдань з музичного виховання передбачається через основні форми музичної та освітньої діяльності з урахуванням навчального плану.
Примірний навчально-тематичний план



Види музичної діяльності

Загальна кількість занять

1

Організаційні заняття

2

2

Слухання музики

11

3

Спів

15

4

Музично-ритмічні рухи

15

5

Елементарне музикування

15

6

Творчість (ігрове, пісенне, танцювальне)

12

7

Підсумкові заняття

2







72


Програма гуртка «Співочі дзвіночки»

Перший рік навчання (з 4 до 5 років)

Дитина четвертого року життя охоче слухає різні музичні твори у виконанні дорослих і дітей, які виконуються голосом та на музичних інструментах. Вона відкрита для сприйняття нового, до збагачення свого музичного досвіду, доситъ вправна, рухлива, чутлива до звуку, здатна до репродукції та елементарної імпровізації.

Слухання музики

Вікові можливості. Дитина характеризується високим рівнем емоційного відгуку на музику, володіє достатнім інтонаційно-слуховим досвідом для елементарного визначення настрою музичного твору і його жанру. Вона чує і яскраво реагує на контрастні за настроєм музичні п’єси - веселу і сумну музику, з жанрів музики найкраще визначає марш, орієнтується не на весь комплекс засобів музичної виразності, а на один з них - частіше на темп, рідше - на тембр або динаміка.

Завдання розвитку. Підтримувати емоційний відгук на музику, сприяти виникненню потреби в прослуховуванні музичних творів, збільшенні запасу музичних вражень. Розвивати вміння уважно слухати музичний твір від початку до кінця, відчувати і визначати його загальний характер і настрій контрастних частин: визначати елементарний жанр п'єси. Вчити дітей слухати тембр різних інструментів (контрастних груп - фортепіано, скрипки, флейти, арфи), зміни у звучанні симфонічного оркестру: диференціювати звучання голосів-соло і хору, соло і оркестру. Виховувати бажання та розвивати уміння втілювати у творчих вільних рухах загальний характер музики, динаміку її образів: відтворювати образні рухи (жалію подружку, колишу ляльку, гладжу котика).

Організація життєдіяльності. Батьки і педагоги використовують високохудожні і доступні дитині четвертого року життя музичні твори, регулярно слухає з нею музику, пред'являє вимоги до свого професіоналізму музичної майстерності, теоретичної, методичної музичної та педагогічної підготовки, вміння виявляти повагу до думки молодшого дошкільника про музику, його права чути і оцінювати її по-своєму, здатності поводитися делікатно. Важливою умовою ефективної організації життєдіяльності є належна матеріально-технічна забезпеченість педагогічногот процесу та інтеграція музики з іншими видами мистецтва-використання під час прослуховування музики професійно підібраних творів інших видів

мистецтва - образотворчого і художньої літератури.

Орієнтовний репертуар:

"Осіння пісня", муз. П. Чайковського із циклу “Пори року” (ф-но);

"Сумний дощик", муз. Д. Кабалевського;

“Сумний дощик”, муз. А. Лядова;

“Листопад”, муз. Т. Попатенко;

“Восени”, муз. С. Майкапара;

“Зимою", муз. Р. Шумана;

“Дід Мороз", муз. Р. Шумана;

“Зимовий ранок”, муз. П. Чайковського;

“Весна", муз. А. Вівальді із циклу "Пори року"'(оркестр);

“Дитяча симфонія" (частина, оркестр), муз.Й. Гайдна;

“Дитяча полька" (оркестр чи ф-но), муз. М. Глінки;

“Дощ і радуга" (ф-но), муз. С. Прокоф’єва;

“Танець маленьких каченят" (ф-но), муз. А. Пярта;

“Котик захворів", "Котик одужав" (ф-но), муз. В. Гречанінова;

“Пудель і пташка" (ф-но), муз. Р. Лемарк;

“Гопак”, муз. Я. Степового;

“Козачок", муз. Ю. Щуровського;

“Курочка", муз. Н. Любарського;

“Горобець”, муз. А. Руббаха;

"Кицькине горе", муз. Ж. Металліді;

“Колискова", муз. Я.Степового;

“Прогулянка на автомобілі", муз. К. Мяскова;

“Зозуля”, муз. М. Красєва;

“Сорока”, муз. А. Лядова;

"Казочка", “

жачок”, муз. Д. Кабалевського;

“Вечірня казка", муз. А.Хачатуряна;

“Чаклун", муз. Г. Свиридова.

Співи

Вікові можливості. Вік від трьох до п’яти надзвичайно сприятливий для становлення співочого голосу. Співочі навички дитина набуває легко і швидко. В цей віковий період ще не сформовані вокальні зв’язки і здатність до чистого інтонування мелодії голосом. Співочий голос у більшості дітей дуже слабкий, часто хриплуватий, дихання коротке, артикуляція у співі нечітка, деякі звуки відсутні. Природною високою співочою позицією володіють лише окремі дошкільники. Лише в кінці четвертого року життя відбувається якісний стрибок в розвитку інтонування. Проявляється тип співочого голосу - високий, середній чи низький (у більшості дітей середній).

Завдання розвитку.Охороняти, берегти дитячий співочий і мовний голос; формувати уміння дитини слухати і чути красоту його звучання; стимулювати бажання і розвивати уміння дитини підспівувати дорослому, а в подальшому - співати виразно і музикально, не форсуючи звук. Вчити дітей чітко артикулювати приголосні і вимовляти голосні звуки; читати вірші, тексти пісень наспівно в повільному темпі за рахунок протяжного вимовляння наголошених голосних; вільно, без напруги співати короткі розспівки і пісні, відповідні типу звучання голосу дитини. Розвивати у дошкільника чистоту інтонування мелодії голосом, його виконавські здібності.

Організація життєдіяльності. Батьки і педагоги створюють сприятливі умови для охорони й розвитку співочих можливостей молодшого дошкільника. Орієнтуючись на думку професіоналів, можна виявити тип звучання мовного і співочого голосу дитини, визначити загальний і примарний діапазони, уточнити, який голос вона має - високий, середній чи низький. Варто приділити увагу артикуляції; використовувати і закріплювати в голосі дитини, головним чином, примарний діапазон, не “тягти’’ голос наверх; перед роботою над піснями розспівувати дітей за голосами.

Важливо турбуватися про правильну поставу корпусу під час співу (спина - пряма, груди - розвернуті). Має звучати нефорсована, неголосна мова дитини і дорослих. Таким же нефорсованим, неголосним і вільним повинен бути спів дорослих і дітей. Заняття з хором доцільно поєднувати з співом по підгрупах та індивідуальною роботою. Підбір репертуару

передбачає транспонування пісень в потрібній тональності, використання пісень, в яких заспів і приспів зручні дітям з різними голосами.

Вправи для розвитку голосу та слуху:

"Сорока - ворона", укр. нар. примовка;

“Печу, печу, хлібчик”, муз. В. Верховинця, сл. народні;

“Равлику-павлику", укр. нар. примовка.



Пісні:

“Колискова зайчика”, муз. В. Красєвої, сл. Н. Френкель;

“Ялинка", муз. М. Красєва сл. 3. Александрової;

“Сонечко, встань!”, муз. А. Філіпенка, сл. народні;

“Гра зі сніжками", муз Ю. Михайленко;

“Дзвоники музичні", сл. і муз. Н. Рубальської;

"Барабанщики", сл. і муз. Н. Рубальської;

“Мам вітаємо усіх”, сл. і муз. І. та Ю. Білоконь;

"Любимо бабусю", сл. і. муз. І. та Ю. Білоконь;

“Новий рік”, сл. і муз. В. Гвоздій;

“Дід Мороз", муз. А. Філіпенка, сл. Т. Волгіної;

“Восени”, укр.. нар. мелод. і сл. І. Плакиди;

“Дощик”, укр.. нар. пісня в обр. Т. Шутенко;

“Гей, весна іде", муз. А. Філіпенка, сл. Т. Волгіної;

“Вийди, вийди, сонечко”, укр. нар. мелодія (обр. Л. Ревуцького);

“Весняний хоровод”, сл, і муз. Н. Ткаченко;

“Помічники”, муз. Т. Шутенко, сл. В. Кукловської;

“Водичка", муз. В. Рождественського, сл. Г. Демченко;

“Гуси", муз. А. Філіпенка, сл. Т. Волгіної.

Музичний рух

Вікові можливості. Дитина четвертого року життя вже має деякий досвід зв'язку рухів з музикою. Природна для дитини загальна рухливість, рухова активність, яскравий емоційний відгук на музику, бажання рухатись під неї разом з однолітками роблять музичний рух одним з найулюбленіших видів музичної діяльності. Молодший дошкільник розпізнає яскравий контраст в музиці; може підстрибувати - “потанцювати" під веселу музику; здатний постояти і послухати сумну мелодію. Дитина відтворює образні рухи і нескладний сюжет під музику, погоджуючи рухи з її характером (“Гра з піском", “Гра в сніжки" тощо), проте вона погано орієнтується в просторі приміщення (кімнати, залу) і не осягає його під час рухів.

Завдання розвитку. Вчити дітей орієнтуватись в просторі, рухатись в різних напрямках зали відповідно до характеру музики; розвивати засоби музичного руху, музичне сприймання, пам’ять, увагу, уяву; формувати почуття музичного ритму, простукуючи пульс в п'єсах на 2/4; 4/4; вчити водити хороводи: танцювати парні та образні танці; ознайомлювати з різними видами танцювальних рухів; допомагати дитині побачити себе серед дітей, відійти від “зграйки”; вчити рухатись в різних напрямках: по прямій,по колу, в розсип тощо; рухатися разом з дитиною, показувати рухи.

Організація життєдіяльності. В сім’ї та дорослі мають "занурити" дитину у розмаїття музики, вправляти в умінні підбирати відповідні мелодії. образні рухи, які сприяють виразності її поведінки, вправляють в умінні сприймати та відгукуватись на різний ритм і мелодію. Розвиваючи основні рухи батьки і педагоги звертають увагу на пружність і легкість ходи і бігу, рухів рук та всього плечового поясу. Варто підтримувати творчі прояви дитини, спонукати її рухатися по-своєму, по-різному, вільно, як хочеться. Слід вправляти молодшого дошкільника в умінні використовувати різний простір приміщення-малий і великий, контролювати свої рухи, розраховувати сили, поводитися безпечно.

Ігрові вправи:

"Бігаємо парами" - укр.. нар. мелодія;

”Метелиця” в обр. А. Аляб’єва;

“Марш", “Весело крокуємо” ,

"Хор хлопчиків” із опери “Кармен", муз. Ж. Бізе;

“Вітерець і вітер” -“Лендлер” муз. Л. Бетховена.



Етюди та музично-ритмічні вправи:

“Зайчик стрибає", В. Агафоннікова;

“Молоточки”, укр. нар. музика;

“Прогулянка і відпочинок", муз. М. Раухвергера;

‘‘Вправа з брязкальцями", муз. А. Козакевич;

“Вправа в маленьких колах”,муз. Т. Шутенко;

“Хто найкраще тулає” муз, Л Раухвергера;

“Стрибки на двох ногах”, муз. К. Черні;

“Втомилися наші ніжки", муз. Т. Ломової,

“М’ячі”, муз. Т. Ломової;

“Автомобіль", муз. М. Раухвейдера;

“Кішечка" (м’який крок), муз. Т. Ломової.



Ігри:

“Передай іграшку" - “Мелодія", муз. Т. Ломової,

“Зайки ідуть в гості” - “Колискова" (фрагмент), муз. М.Гедіке;

“Сірий зайка умивається" - рос. нар. пісня;

“Заїнька” в обр. М. Римського-Корсакова;

“Кішки і котенята", муз. М. Раухвергера;

“Квочка, курчата і собачка", муз. Корневської;

"Хто горобців налякав?", муз. І. Кепиці;

“Ведмедик сховався", муз. І. Кишка, сл. В. Кукловської;

“Пташки і кіт", муз. Г. Фінаровського, сл. Г. Бойка;

“Ведмедик сховався”- муз. Б. Гундера;

“Жмурка з бубном”, рос. нар. мелодія;

“Пташки і машини", муз. Т. Ломової;

“Поїзд”, муз. М. Метлова,сл. Т. Бабаджан;

“Знайди іграшку", муз. Р. Рустамова;

“Гра з Дідом Морозом", муз і сл. М. Сатуліної.



Гра на дитячих музичних інструментах

Вікові можливості. Дитина четвертого року життя виявляє інтерес до різних дитячих музичних інструментів, прагне добути з їх допомогою різні звуки, цікавить їхня будова, вона охоче їх досліджує, вивчає. Молодший дошкільник орієнтується у звучанні різних дитячих музичних інструментів, називає словом, надає певним з них перевагу.

Завдання розвитку.Знайомити з тембрами різних дитячих музичних інструментів і засобами звуковидобуття; заохочувати самостійний вибір і огляд цих інструментів; вчити відтворювати найпростіші ритмічні малюнки на шумових дитячих інструментах; розвивати бажання грати по одному разом з дорослим та ансамблем.

Другий рік навчання (з 5 до 6 років)

На п’ятому році життя дитина вже вміє досить уважно слухати музику, емоційно реагувати на неї, визначити загальний настрій музичного твору і його жанр (марш, пісня, танець); музикально і досить пластично відтворити деякі види основних (кроку, бігу, стрибків) і загальний малюнок танцювальних рухів; із задоволенням імпровізує, придумує рухи, які відповідають настрою музики і сюжету етюду чи гри; може заспівати просту пісню в зручній, відповідній його голосу тональності; інтонує загальне спрямування руху мелодії, чисто співає окремі її уривки(з акомпанементом);

Володіє різними методами гри на ударних і звуковисотних дитячих музичних інструментах; грає в ударному оркестрі, відтворюючи загальний характер музичного твору, його темброві і динамічні фарби, метричну пульсацію; з інтересом і бажанням бере участь в музичних іграх-драматизаціях; покладає на себе роль того чи іншого персонажу, музикально діє в образі, вносячи елементи творчості в його рухові та інтонаційно-мовленнєві характеристики.

Слухання музики

Вікові можливості. На п'ятому році життя в окремих дітей відбувається якісний стрибок в розвитку музичного сприйняття: вони починають визначати характер музичного твору, на зміну бідним

односкладовим відповідям приходять розгорнуті сюжети, насичені діями, емоційно забарвлені. Пересічна дитина цього віку емоційно реагує на музику, відчуваючи радість при зустрічі з нею; досить уважно слухає її (короткі п’єси від початку до кінця); може визначити загальний настрій, характер музичного твору в цілому і його частин; здатна виділити окремі засоби і музичної виразності (темп, динаміку, тембр, в окремих випадках - інтонаційно-мелодичні особливості муичної п’єси); чує в музиці образні моменти, відповідно до назви п’єси, впізнає їх характерні образи; визначає, до якого з трьох жанрів належить прослуханий музичний твір (марш, пісня, танець), і на якому з відомих їй інструментів він виконується; може виразити свої враження від музики в образних рухах, варіювати їх, імпровізувати.

Завдання розвитку. Продовжувати розвивати естетичний смак дитини; виховувати бажання слухати музику, розуміти її характер, настрій, образність; вчити висловлювати свої думки щодо прослуханих творів; збагачувати запас музичних вражень; розвивати вміння розрізняти елементарні жанри п'єс; розпізнавати на слух музичні інструменти

(фортепіано, баян, скрипка, флейта).

Організація життєдіяльності. Буття дитини п’ятого року життя має бути організоване таким чином, щоб розширювало її музичний досвід, збагачувало враженнями про різноманітні мелодії, які виконуються голосом або на різних музичних інструментах. Дорослий привертає увагу дитини до характеру музики, разом з нею коментує її (“На що вона схожа?Про що вона розповідає?”тощо), може запропонувати намалювати мелодію, використавши різні фарби, або придумати оповідання чи танок з відповідними рухами. Добре, якщо в арсеналі дорослого є набір доступних дитині цього віку дитячих музичних інструментів. Батьки та педагоги підтримують прагнення дитини визначити свої пріоритети, надати перевагу прослуховуванню певних мелодій, їх виконанню на певних інструментах.

Орієнтовний репертуар:

А. Вівальді, “Осінь", із циклу “Пори року" (оркестр);

Ж.Ф. Рамо, “Курка" (клавесин);

Л. Боккерині, “Менует" (оркестр); В.А. Моцарт

“Маленька нічна серенада”, І ч. (оркестр);

К. Сен-Санс, “Кури і півні" (ф-но чи оркестр);

М, Глінка “Жайворонок", (голос, ф-но);

П. Чайковський, “Марш дерев'яних солдатиків”, із циклу "Дитячий альбом” (ф-но), “Пісня жайворонка”, із циклу “Пори року” (ф-но);

Д. Шостакович, “Вальс-жарт”, із Першої балетної сюїти (оркестр);

Ф. Шуберт, “Марш”, зб. 51, N° 3 (ф-но);

К.Дебюссі, "Ляльковий кек-уок” (ф-но);

В.Ребіков, “Лялька в сарафані", "’Паяц”, “Гра в солдатики” із циклу “Іграшки на ялинці" (ф-но); Р. Паулс, “Колискова"(голос, ф-но);

“Кучерява Катерина", укр. нар. пісня., обр.М. Лисенка;

В. Косенко “Не хотять купити ведмедика", "Купили ведмедика”, "Петрушка"; М. Лисенко “Пісня Лисички", з дитячої опери “Коза-Дереза";

“Подоляночка", укр. нар. мелодія (обр. Л. Ревуцького);

“Щедрівочка щедрувала”, укр. нар. пісня;

Д. Кабалевський “Труба і барабан"; С. Майкалар “Музикальна шкатулка”;

А. Лядов “Музикальна табакерка"; М. Красєв “Зозуля";

В. Ребіков "Жаба”;

А. Жилинський “Марш зайченят”;

А. Лядов “Зайчик";

А. Аренський “Зозуля";

А. Лядов “Сорока", “Півник"; Р. Шуман "Совеня”;

М. Красєв "Синичка".

Співи

Вікові можливості. Дитина п'ятого року життя володіє: певним об’ємом загальних і спеціальних рухів, які необхідні для резонуючого співу; відчуттям резонансного співу; досить чіткою артикуляцією у співі. Молодший дошкільник: із задоволенням співає нескладні пісні в зручній теситурі і невеликому діапазоні; завдяки відносній вільності звуковидобуття може виконати їх виразно і музикально; здатний до правильної постави корпусу у співі; володіє навичками розподілу дихання.

Завдання розвитку. Виховувати в дитині уміння: співати без крику, природним голосом, пристосовуватись до співу дорослого та звучання музичного інструменту, своєчасно брати дихання між короткими фразами, чітко вимовляти слова під час, співу, прислуховуватись до акомпанементу, протягувати довгі звуки в середині та у кінці фраз, радіти співу, бажати співати; навчати пізнавати знайомі пісні за мелодіями; піклуватися про охорону голосу дитини; підбирати музичний матеріал відповідно до фізіологічних можливостей цього віку; розвивати вміння слухати і чути красу звучання співочого голосу дитини, не форсувати звук, прислухатися до свого співу, співу товаришів та звучання інструменту.

Організація життєдіяльності. Батьки і педагоги створюють сприятливі умови для розвитку й збереження голосових можливостей дитини: привчають говорити спокійним тоном, не кричати, не надривати голосові зв'язки. В сім'ї та освітньому закладі дорослий прагне виробити у дитини свідоме, відповідальне ставлення до свого голосу, оснащувати дитину прийомами його збереження, безпечного й доцільного використання. Важливо пропонувати дитині для запам’ятовування, відтворення, наспівування та підспівування високохудожні музичні твори, доступні віку, з дитячим контекстом, приємні для слуху.

Вправи для розвитку слуху і голосу:

“Півню мій”, укр. нар. поспівка;

“Бім-бом”, поспівка;

“Вийди, вийди, сонечко”, укр. нар. поспівка(обр. Л. Ревуцького);

“Равлик-Павлик”, муз. В. Верховинця;

“Кицю, кицю-няв!”, муз. В. Верховинця;

Пісні:

Дощик”, муз. А. Філіпенка, сл. Т. Волгіноі;

Ялинка зеленєсенька”, сл. і муз. В. Гвоздій;

Падав сніг на поріг", муз. В. Коваленко, сл. Т. Мезенцевоі;

"Осінь", сл. і муз. Н. Вересокіної;

Ялинка”, сл. і муз. Н. Вересокіної;

Осінь- радісна пора”, муз. І. Кишка, сл. Л. Компанієць;

Тане сніг”, муз. А Філіпенка, сл. Т. Волгіноі;

Ось ялинонька прийшла", муз. А. Філіпенка, сл. Я. Черноцької;

Подарунок мамі”, муз. А. Філіпенка, сл. Т. Волгіноі;

Неслухняний дощик", муз. і сл. Р. Неронова;

"Зима”, муз. і сл. Н. Вересокіної;

Лісові грибочки", муз. і сл. Н. Рубальської;

"Осінь чарівна у гості прийшла”, муз. і сл. Н. Рубальської;

Півникове горе”, муз. Т.Димань, сл. А. Камінчука;

Любимо бабусю", муз. і сл. І. та Ю. Білоконь;

"Тече вода з-під явора”, муз. А. Філіпенка, сл. Т.Шевченка;

Рученята золоті”, муз. Н. Вересокіної, сл. В. Кленця.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал