Програма фахового вступного випробування з хорватської мови та літератури для вступників на навчання за окр



Скачати 163.61 Kb.
Дата конвертації11.05.2017
Розмір163.61 Kb.
ТипПрограма
Львівський національний університет імені Івана Франка

Філологічний факультет

Кафедра слов’янської філології імені проф. І. Свєнціцького

Програма фахового вступного випробування

з хорватської мови та літератури

для вступників на навчання за ОКР «магістр»

за спеціальністю «Мова та література (хорватська)»


Програму затверджено рішенням Вченої ради філологічного факультету


_________ року, протокол № __.

Голова Вченої ради філологічного факультету – декан філологічного факультету д.ф.н, доц. Пилипчук С.М.




Львів – 2017

Сучасна хорватська літературна мова
Фонетика і фонологія

Фонетична і фонологічна системи хорватської мови, її найважливіші звукові морфонологічні особливості. Звуковий та фонемний інвентар мови. Основні правила щодо розподілу фонем. Хорватська просодична система. Система хорватського наголосу. Довгота. Інтонація, пауза, мелодика, темп, тембр. Мелодика та наголос у реченні. Фонетичні та морфонологічні чергування, їх відображення на письмі й у вимові. Рефлекси давнього «ятя» у написанні та вимові.



Морфологія

Частини мови. Самостійні, повнозначні і неповнозначні, похідні й непохідні слова. Іменник, граматичні категорії іменника. Граматичні та лексичні особливості іменника. Відмінювання іменника. Зразки відмінювання.

Прикметник. Основні граматичні категорії прикметника. Повна і коротка форми прикметника. Відмінювання прикметників. Ступені порівняння прикметників.

Дієслово, граматичні категорії дієслова (вид, спосіб, особа, час, стан тощо). Особові та безособові форми дієслів. Система часів у хорватській мові. Прості та складні форми. Система партиципів (партицип презента, партицип перфекта 1, партицип перфекта ІІ, пасивний партицип), їх роль у творенні дієслівних форм. Пасив. Зразки дієвідмінювання дієслів. Нерегулярні дієслова, суплетивні форми. Форми умовного способу. Наказовий спосіб.

Невідмінювані частини мови у хорватській мові. Прислівники. Значення прислівників. Ступені порівняння прислівників. Значення прийменників та прийменникових сполук, їх функції. Сполучники. Частки. Вигуки.

Словотвір та способи словотвору

Способи словотвору в хорватській мові. Суфіксація, префіксація, префіксально-суфіксальний спосіб творення, абревіація, конверсія, словоскладання, зрощення слів, інші способи творення слів. Твірна основа, похідне слово, зразки творення за частинами мови.


Синтаксис

Речення. Граматична будова речення Типи речень за складом. Типи речень за метою повідомлення. Головні та другорядні члени речення. Суб’єкт (підмет) та предикат (присудок). Категорії суб’єкта. Види предикатів. Категорії предиката. Об’єкт (додаток). Види об’єктів. Означення (атрибут та аппозиція) та обставина.

Складносурядні речення та їх типи.

Складнопідрядні речення та їх типи за змістом входження до структури речення.



Лексикологія і фразеологія

Лексика хорватської мови. Функціональний, територіальний, часовий поділ хорватської лексики. Синонімія, антонімія, омонімія тощо. Шляхи виникнення лексичної омонімії. Лексичні запозичення. Безпосереднє і непряме запозичення. Класифікація запозичень відповідно до мови-джерела. Основні групи запозичень за ступенем їх засвоєння хорватською мовою. Адаптація запозичень.

Фразеологія. Фразеологізми. Походження й види фразеологізмів за походженням та синтаксичною будовою.
Лексикографія

Хорватське словникарство. Перші хорватські словники. Лексикографічна діяльність у ХVІІІ–на поч. ХІХ ст. Лексикографічні праці другої половини ХІХ ст. Сучасні лексикографічні видання.


Сучасне хорватське мовознавство: правописи, граматики, довідники

Сучасні хорватські правописи та граматики. Найважливіші сучасні мовознавчі праці. Персоналії в хорватській лінгвістиці. Хорватська мова серед інших слов’янських мов. Головні особливості хорватської мови порівняно з іншими слов’янськими мовами. Стандартизована мова. Мовна норма.


Функціональні стилі хорватської мови

Стилістична диференціація мови, функціонування мовних стилів/підстилів. Науковий, публіцистичний, художній, адміністративний розмовний стилі хорватської мови та їх особливості.


Діалектологія

Класифікація середньо-південнослов’янських діалектів. Фонетичні, морфологічні, синтаксичні, лексичні особливості штокавського, кайкавського, чакавського та прізренсько-тимоцького діалектів. Характеристика говірок штокавського діалекту. Характеристика говірок кайкавського та чакавського діалектів. Відомі хорватські діалектологи та їхні праці.


Історична граматика хорватської мови

Праслов’янська мова та окремі слов’янські мови. Періодизація розвитку хорватської мови.

Мова хорватської писемності і літератури XVІІІ-XІX ст. Національний рух в Хорватії в 30-40-і рр. XІX ст. Ілліризм і діяльність Людевита Гая та його однодумців. Діяльність Вука Караджича в Сербії. Єдина сербсько-хорватська мова. Сербсько-хорватська і хорватська мова у ХХ ст.

Зміни в розвитку голосних і приголосних. Палаталізації, вплив j, зміни в просодії. Розвиток граматичних категорій. Іменник. Прикметник. Займенник. Числівник. Дієслово. Невідмінювані частини мови.




Історія хорватської мови

Органічні і неорганічні ідіоми хорватської мови. Діалектна диференціація хорватської мови. Діалектна основа хорватської мови й особливості розвитку чакавського, кайкавського різновидів. Стандартизація хорватської мови з історичного погляду. Мовна ситуація на хорватських землях (ІХ–початок ХІХ століття). Іллірійці та розвиток хорватської мови. Філологічні школи у Хорватії у другій половині ХІХ ст. Мовна ситуація в колишній Югославії і мовні варіанти. Сербсько-хорватська мова – чотири корелятивні мовні варіанти. Розвиток хорватського мовного стандарту. Д. Брозович, З. Вінце, Р. Катичич про формування стандартизованої мови. Розвиток стилістичної диференціації мови, функціонування мовних стилів/підстилів в історичному розвитку.


Рекомендована література

1. Брозович Д. Славянские стандартные языки и сравнительный метод // Вопросы языкознания. – 1967. – №1. – С. 3–33.

2. Васильева Л. Особенности формирования литературного языка у сербов и хорватов в период национального возрождения // Весн. Брэсцкага ун-та. – 2001.– №3. – С. 63–72.

3. Васильєва Л. Штокавські літературні мови: проблеми становлення, розвитку, сучасний стан. – Львів: ЛНУ ім. Ів.Франка, 2002. – 344 с.

4. Дмитриев П.А. Некоторые особенности функционирования вариантной лексики сербохорватского/ хорватосербского литературного языка в периодической печати СР Сербии и СР Хорватии // Функционирование славянских литературных языков в социалистическом обществе. – М.: Наука, 1988. – С. 225–255.

5. Anić V. Rječnik hrvatskoga jezika. – Zagreb: Novi Liber , 1994. –1263 s.

6.Babić S. Hrvatski jezik u političkom vrtlogu. – Zagreb: Mladost, 1990. – 332 s.

7. Babić S., Finka B., Moguš M. Hrvatski pravopis. – Zagreb: Školska knjiga, 1991. – 466 s.

8. Babić S. Štokavština i književni idiomi na njoj utemeljeni // Hrvatski dijalektološki zbornik. – 1985. – Br. 7. – S.13–28.

9.Barić E., Hudeček L., Koharević M. i dr. Hrvatski jezični savjetnik. – Zagreb: Pergamena, 1999. – 1660 s.

10. Barić E., Lončarić, MalićD. i dr. Gramatika hrvatskoga književnoga jezika. – Zagreb: Školska knjiga, 1990. – 461 s.

11. Brodnjak V. Razlikovni rječnik srpskoga i hrvatskoga jezika. – Zagreb: Školske novine, 1991. – 632 s.

12. Brozović D. O funkcioniranju jezika u jugoslavenskoj federaciji (Sociolingvistočka situacija u jednoj višenacionalnoj evropskoj zajednici) // Književni jezik. – 1985. – Br.14/2. – S.65–85.

13.. Brozović D. Gramati

ke zna

ajke hrvatskoga jezika // Jezik. – 1997. – Br.4. – S.127–135.



14. Brozović D. Standardni jezik. – Zagreb: Matica hrvatska, 1970. –– 179 s.

15. Brozović D. Hrvatski jezik i njegovo mjesto unutar južnoslavenskih i drugih slavenskih jezika, njegove povijesne mijene kao jezika hravatske književnosti // Hrvatska književnost u evropskom kontekstu. – Zagreb: JAZU, 1978. – S.9–83.

16. Brozović D. Aktuelna kolebanja hrvatske jezične norme // Jezik. – 1998. – Br.5. – S.161–176.

17. Brozović D. Povijesna podloga i jezičnopolitičke okolnosti // Hrvatski jezik. – Opole: Instytut Filologii polskej, 1998. – S.3–34.

18.Grčević M. Die Entstehung der kroatishen Literatursprache. – Mannheim, 1995. – 175 s.

19.Hercigonja E. Tropismena i trojezična kultura hrvatskoga srednjovjekovlja. – Zagreb: Matica hrvatska, 1994. – 279 s.

20.Hrvatski jezik. – Opole: Instytut Filologii Polskiej, 1996. – 340 s.

21.Jonke Lj. Hrvatski književni jezik 19. i 20. stoljeća. – Zagreb: Matica hrvatska, 1971. – 390 s.

22.Jonke Lj. Književni jezik u teoriji i praksi. – Zagreb: Matica hrvatska, 1971. – 255 s.

23. Katičić R. Načela standardnosti hrvatskoga jezika // Jezik. – 1993. – Br.5. – S.170–180.

24.Maretić T. Gramatika i stilistika hrvatskoga ili srpskoga jezika. Predgovor. – Zagreb, 1899. – 706 s.

25. Lisac J. Hrvatski dijalekti i jezična povijest. – Zagreb: Matica hrvatska, 1996. – 189 s.

26. Maretić T. Gramatika i stilistika hrvatskoga ili srpskoga jezika. Predgovor. – Zagreb, 1899. – 706 s.

27. Mažuranić A. Slovnica hervatska. – Zagreb, 1859. – 224 s.

28. Menac A. Hrvatska frazeologija. –Zagreb: Knjigra, 2007. –270 s.

29. Moguš M. Povijest hrvatskoga književnoga jezika. – Zagreb: Globus, 1995. – 234 s.

30. Moguš M. Povijesni pregled hrvatskoga književnoga jezika // Babić S., Brozović D., Moguš M. i dr. Povijesni pregled, glasovi i oblici hrvatskoga književnoga jezika. – Zagreb: Globus, 1991. – S.15–60.

31. Pranjković I. Hrvatski jezik. D. 4. Zagreb: Školska knjiga, 1998. – 114 s.

32. Samardžija M. Hrvatski jezik. D. 4. Zagreb: Školska knjiga, 1998. – 147 s.

33. Silić J. Norme standardnoga jezika // Hrvatskі jezik. D.1. – Zagreb: Školska knjiga, 1998. – S.84–92.

34. Silić J. Nekoliko misli o normi // Norme i normiranje hrvatskoga standardnoga jezika. – Zagreb: Matica hrvatska, 1999. – S. 203–211.

35. Silić J. Hrvatski jezik kao sustav i kao standard // Norme i normiranje hrvatskoga standardnoga jezika. – Zagreb: Matica hrvatska, 1999. – S. 235–245.

36. Silić J. Hrvatski jezik. D. 1. Zagreb: Školska knjiga, 1998. – 101 s.

37.Vasiljeva Lj. Srednjojužnoslavenski književni jezici u sinkroniji i dijakroniji. Osijek, 2010. – 221 s.

38. Vince Z. Putovima hrvatskoga književnpga jezika. Zagreb: Matica hrvatska- 1978. – 324 s.

Програма курсу «Історія хорватської літератури»
Хорватський фольклор. Його значення для розвитку національної літератури. Періодизація давньої хорватської літератури.

Башчанська плита – перша пам’ятка хорватської писемності. Глаголічні пам’ятки хорватської літератури. Кириличні пам’ятки хорватської літератури.«Літопис попа Дуклянина» та його значення для хорватської літератури

Діалогічні твори біблійної тематики, «Житія святих отців». Церковна драма у хорватів.

Моралістично-дидактична проза в хорватській середньовічній літературі. Середньовічні романи. "Роман про Трою", "Олександрида".

Література Відродження. Поети-латиністи. Марко Марулич – батько нової хорватської літератури.

Роль і місце Дубровника у розвитку хорватської ренесансної літератури. Дубровницькі петраркісти Дж. Држич, Ш.Менчетич.

Дубровницька драматургія. Творчість М.Држича та його роль у розвитку ренесансного театру в Дубровнику.

Хварська школа поетів. Петраркістська лірика Г.Луцича. Еклога П.Гекторовича "Риболов та рибацькі оповіді".

П.Зоранич як автор першого хорватського роману "Гори".
Реформація та контрреформація у Хорватії. Життя та творчість Ю.Кріжанича. "Політика Ю.Кріжанича.

Поетична творчість П.Зрінського. Поетична збірка Ф.Франкопана "Садок" та її вплив на розвиток хорватської поезії.

Творчість П.Вітезовича-Ріттера.

Епоха бароко у хорватській літературі. І.Гундулич – найвизначніший письменник епохи бароко.

Епічна поема "Осман" як вершина творчості І.Гундулича.

Поеми Бунича-Вучича. Вплив маринизму на його творчість. "Золоте століття дубровницької літератури". Ю.Палмотич – продовжувач традицій І.Гундулича.

Останній з великих поетів Дубровника І.Джурджевич
Стилістичний плюралізм XVIII ст. Філософські трактати А.Качича-Міошича; книга віршів та прози "Розмова народу словінського". Комедії Т.Брезовацького.

М.А.Релкович – найвизначніший письменник хорватського раціоналізму. Просвітницькі тенденції у "Сатирі" А.Релковича.


Ідеї ілліризму та їх вплив на розвиток літератури у Хорватії.

І.Кукулєвич-Сакцинський – літературний діяч епохи хорватського Відродження. Хорватська романтична поезія.

П.Прерадович та його значення для розвитку хорватської лірики.

Поетичні збірки С.Враза «Народні пісні ілірів», «Гуслі та тамбури», «Червоні яблука».

Д.Деметер та його роль у становленні хорватської романтичної драми.
І.Мажуранич – найвизначніший поет хорватського романтизму. «Смерть Смаїл-аги Ченгича» та європейська романтична традиція.

Хорватська література 50-х років XIX ст. Історична новела та історична драма як найпопулярніші жанри тогочасної літератури. М.Богович..

Перехід від романтизму до реалізму. Епоха А.Шеноа. Проза А.Шеноа. Історичні романи А.Шеноа "Скарб ювеліра" та "Селянське повстання" як твори хорватського протореалізму. Висвітлення актуальних проблем сучасного життя у романах "Жебрак Лука" та "Бранка".

Поезія А.Шеноа


Хорватська література епохи реалізму. Становлення реалістичної літератури.

Спадщина Августа Шеноа як основа розвитку реалістичної моделі у хорватській літературі.

Синтез романтичних і реалістичних художніх елементів у творчості Анте Ковачича. Роман А.Ковачича "У регістратурі".

Своєрідність реалізму Ксавера Шандора Джальського ("Під старими дахами").

Риси психологізму у прозі Венцеслава Новака.

Творчість Івани Брлич-Мажуранич.


Риси психологізму у прозі Я.Лесковара.

Риси натуралізму у творчості Є.Кумічича.

Модерністські тенденції у творчості Й.Козараца.

Основні тенденції розвитку хорватської поезії кінця ХІХ ст. Поезія Августа Харамбашича.

Творчість С.С.Краньчевича. Філософське спрямування поезій С.С.Краньчевича.

Українсько-хорватські літературні взаємини кінця ХІХ – початку ХХ століття


Епоха зламу століть у хорватській літературі. Модернізм у хорватській літературі.

Поезія В.Відрича

Поезія Д.Дом’янича. Кайкавська поезія Д.Дом’янича.

Проза Є.Кумічича.

«Книга Боккадоро» М.Беговича як маніфест естетизму. Драматургія модерну (М.Бегович, І.Войнович).
В.Назор-модерніст. Національна ангажованість і творчість В.Назора.

А.Г.Матош як центральна постать модерністської літератури в Хорватії.

Творчість Т.Уєвича. Т.Уєвич – виразник європейської та національної тенденцій у хорватській літературі.

Модерністська фантастика у хорватській літературі


Зародження експресіонізму в хорватській літературі. Основні його напрямки.

Поезія Н.Шопа.

А.Б.Шимич – найпослідовніший поет хорватського експресіонізму.

Експресіоністська творчість Мирослава Крлежі.

Воєнна лірика М.Крлежі. "Хорватський бог Марс". Кайкавські поезії М.Крлежі ("Балада Петрушки Керемпуха"). Романістика М.Крлежі. Психологічний експресіонізм письменника ("Повернення Філіпа Латиновича"). Драматургія М.Крлежі (цикл "Глембаї", "Аретей"). Публіцистика М.Крлежі.
Рання проза А.Цесареца. «Єдине кохання Тонки».

Соціальний реалізм у творчості хорватських письменників.

Модернізм і реалізм у ранній творчості І.Андрича. Поезії І.Андрича. Лірична проза "Ex Ponto", "Неспокої". Новела-парабола "Шлях Алії Джерзелеза".

І.Г.Ковачич – поет, оповідач, критик. Поема «Яма».


Література часів НВБ. Основні тенденції розвитку повоєнної хорватської літератури.

Поезія Ю.Каштелана.

Творчість Д.Цесарича.

Другий (повоєнний) модернізм. Діяльність літературних кіл довкола часописів «Krugovi» і «Razlog».

Творчість Р.Маринковича. Новели Р.Марінковича, його драма "Глорія".
Поезія повоєнних десятиліть.

«Джинсова проза» у літературі 70-80-их рр..

Постмодерністські тенденції у хорватській літературі 70-80-их рр.

Рекомендована література:


1. Prosperov Novak S. Povijest hrvatske književnosti: svezak І-IV, Split: Marjan tisak, 2004.

2. Šicel M. Hrvatska književnost. Zagreb: Školska knjiga. - 1982.

3. Jelčić D. Povijest hrvatske književnosti. Zagreb: Naklada P. I.P Pavičić, 1997.

4. Чижевський Д.І. Порівняльна історія слов’янських літератур: У двох книгах / Переклад з німецької. – К.: ВЦ «Академія», 2005. – 288 с (Альма-матер)

5. История литератур западных и южных славян: В трех томах / М.: «Индрик», 2001.

6. Рудяков П.М. Українсько-хорватські літературні взаємини. – Київ: Наукова думка, 1983.

7. Žmegač V. Povijesna poetika romana / Treće, prošireno izdanje. – Zagreb, Matica hrvatska, 2004. – 523 s.

8. Шаповалова М.С., Рубанова Г.Л., Моторний В.А. Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження.: Підручник. – 3 вид. – К.: Знання, 2011. – 476 с.

9. Українська література в загальнослов’янському і світовому контексті: У 5 т. – К., 1987. – Т.1.

10. Брайчевський М. Походження слов’янської писемності. К., 1998.

11. Visković V. Mlada proza: eseji i kritike. – Zagreb, 1983. – 207 s.



Слов’янський фольклор

Фольклор як прояв культури.

Критерії (риси фольклору).

Фольклористика як наука.

Система жанрів словесного фольклору.

Християнство і його вплив на розвиток народної творчості у слов’ян.


Рекомендована література
1. Боряк О. Україна: етнокультурна мозаїка. Київ, 2006. 328 с.

2. Лановик М., Лановик З. Українська усна народна творчість. Київ, 2006. 591 с.

3. Костомаров М. І. Слов’янська міфологія. Київ, 1994. 384 с.

4. Кравцов Н. И. Славянский фольклор. Москва, 1976. 262 с.


Вступ до слов’янської філології

Історія розвитку слов’янської філології як наукової дисципліни.

Філологія як комплекс лінгвістичних і культурно-історичних дисциплін.

Слов’янська філологія як галузь філологічних знань. Об’єкт та предмет слов’янської філології.

Зародження та становлення слов’янської філології. Історія західнослов’янської філології. Історія східнослов’янської філології. Історія південнослов’янської філології. Історія слов’янської філології в неслов’янських країнах.

Історія і традиції слов’янської філології у Львові.
Сучасні слов’янські народи.

Географічна, політична та етнічна карти сучасних словʼянських народів.

Мова і література, культурні, наукові та навчальні славістичні центри сучасних словянських народів.

Східнослов’янські літературні мови і найважливіші ознаки діалекту, що ліг в їх основу.

Західнослов’янські літературні мови і найважливіші ознаки діалекту, що ліг в їх основу.

Південнослов’янські літературні мови і найважливіші ознаки діалекту, що ліг в їх основу.


Мови світу. Індоєвропейська сім’я мов. Група слов’янських мов. Праслов’янська мова.

Класифікація слов’янських мов. Генетична спорідненість слов’янських мов.

Слов’янські мови в складі індоєвропейської сім’ї мов.

Праслов’янська мова. Періодизація історії праслов’янської мови. Діалектне членування праслов’янської мови.


Проблеми етногенезу давніх слов’ян. Гіпотези та концепції прабатьківщини слов’ян

Територія давніх слов’ян. Теорії прабатьківщини слов’ян. Дунайсько-карпатська теорія. Вісло-одерська теорія. Вісло-дніпровська теорія.

Розширення території слов’ян на початку та у середині І тисячоліття н.е. Розпад слов’ян на дві гілки – західну і східну. Заселення слов’янами Балканського півострова.

Відомості про слов’ян у античних авторів. Римські автори про слов’ян. Готські джерела про слов’ян. Візантійські автори про слов’ян. Східні автори про слов’ян.


Рекомендована література

1. Баран В. Д. Давні слов’яни. Київ: Видавничий дім “Альтернативи”, 1998. 336 с.

2. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до ХХ ст.). Курс лекцій: Навчальний посібник / В. І. Яровий, П.М. Рудяков, В. П. Шумило та ін. Київ: Либідь, 2001. 632 с.

3. Лучик В. В. Вступ до слов’янської філології: Підручник. Київ: ВЦ “Академія”, 2008. 344 с.

4. Чучка П. П. Вступ до слов’янської філології. Частина 1: Навчальний посібник. Київ: НМК ВО, 1988. 80 с.

5. Чучка П. П. Вступ до слов’янської філології. Частина 2: Навчальний посібник. Київ: НМК ВО, 1989. 76 с.

6. Славянские языки: Очерки грамматики западнославянских и южнославянских языков / Под ред. А. Г. Широковой, В. П. Гудкова. Москва, 1977. 375 с.

7. Супрун А. Е. Введение в славянскую филологию: Учебное пособие для филол. спец. ун-тов. 2-е изд., перераб. Минск: Выш. шк., 1989. 480 с.


Теорія і практика перекладу

Історія перекладу.

Теорія перекладу як наукова дисципліна.

Еквівалентність, адекватність та цінність перекладу.

Переклад як міжмовна трансформація.

Контекст при перекладі.

Види відповідників при перекладі.

Відтворення фразеологізмів при перекладі.

Безеквівалентна лексика та способи її передачі у перекладах.

“Неправдиві (фальшиві) друзі” перекладача.

Лексичні та граматичні трансформації при перекладі.
Рекомендована література

1. Коптілов В. В. Теорія і практика перекладу. Посібник. Київ, 2003. 280 с.

2. Korunets I. V. A Course in the Theory and Practice of Translation = Корунец І.В. Теорія і практика перекладу. Київ: Вища шк., 1986. 174 с.

3. Korunets I. V. Theory and Practice of Translation = Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): підручник. Вінниця: Нова Книга, 2000. 446 с.

4. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу. Вінниця: Нова Книга, 2003. 160 c.

5. Корунець І. В. Вступ до перекладознавства. Підручник. Вінниця: Нова Книга, 2008. 512 с.

6. Кияк Т. Р., Огуй О. Д., Науменко А. М. Теорія та практика перекладу. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. Вінниця: Нова Книга, 2006. 592 с.

7. Алексеева И. С. Введение в переводоведение: Учебное пособие для студ. филол. и лингв. фак. высш. учеб. заведений. Санкт-Петербург: Филологический факультет СпбГУ; Москва: Издательский центр “Академия”, 2004. 352 с.



8. Виноградов В. С. Перевод: Общие и лексические вопросы: Учебное пособие. Москва: КДУ, 2004. 240 с.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал