Програма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, магістра



Скачати 470.96 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації23.12.2016
Розмір470.96 Kb.
ТипПрограма
  1   2   3
Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Затверджено

на засіданні приймальної комісії

Львівського національного університету

імені Івана Франка

30.03.2015 р. (протокол № 8)

Ректор

______________В.П. Мельник

програма

Фахового вступного випробовування

для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня

спеціаліста, магістра
Спеціальність: 7.02030302, 8.02030302

«Німецька мова і література»


Львів-2015
Фахові вступні випробування перевіряють рівень фундаментальної та професійної підготовки бакалаврів, які повинні:

• володіти поглибленими знаннями основної іноземної мови і уміннями інноваційного характеру, вільно, впевнено і правильно користуватися німецькою мовою у професійних, наукових та інших цілях; володіти чотирма видами мовленнєвої діяльності на рівні С1 за шкалою Ради Європи: розуміти при читанні і сприйнятті на слух інтегрований зміст і деталі текстів усіх типів будь-якого рівня змістової і мовної складності (крім вузько спеціальних), уміти вилучати із текстів як експліцитну так і імпліцитну інформацію, що міститься в них; вільно і адекватно використовувати німецьку мову в ситуаціях усного спілкування: вміти інформувати, описувати, повідомляти, висловлювати свій погляд та аргументувати його, дотримуючись параметрів комунікативної адекватності, мовної правильності, відповідної структурованості та зв’язності; писати добре структуровані тексти, відповідно до ситуації і комунікативного наміру (твір, реферат, доповідь, тези доповіді, коментар, анотацію, наукову статтю); реферувати й анотувати наукові та науково-методичні матеріали на різну тематику;

• володіти знаннями з теорії мови: знати основні положення сучасних лінгвістичних теорій, що складають концептуальну основу теоретичних дисциплін, базові поняття теорії мови; визначати на функціональному рівні граматичний статус омонімічних, синонімічних та полісемантичних конструкцій, трансформувати певні конструкції в семантично еквівалентні; розкривати закономірності відношень між мовними формами та їх змістом, володіти основами порівняльно-історичного методу вивчення мови, мати належні знання історії формування фонетичної, лексичної, морфологічної та синтаксичної систем німецької мови; знати особливості формування і структури лексичного значення, парадигматичних угрупувань лексики, можливості збагачення лексичного складу , його соціальний та територіальний поділ, основні типи словників; кваліфіковано аналізувати лексичне значення слова, особливості формування лексичних одиниць, підбирати синоніми, антоніми, будувати синонімічні ряди, формувати тематичні групи, лексико-семантичні поля; знати базові поняття стилістики, типи функціональних та жанрових стилів, систему мовних та стилістичних засобів та вміти застосовувати їх в усному та письмовому мовленні у відповідності до стилістичної норми; володіти основами теорії та історії перекладу, практичними навичками самостійної роботи над перекладом різножанрових текстів;

• володіти широкою теоретичною базою, що розкриває загальні та спеціальні закономірності процесу вивчення іноземних мов як засобу спілкування, освіти, виховання й розвитку, що охоплює крім методичних знань, також знання суміжних з методикою наук психолого-педагогічного й філологічного циклів; вільно оперувати основними методичними поняттями та методами дослідження; формувати іншомовну комунікативну компетенцію учнів середніх навчальних закладів: лінгвістичну, прагматичну, соціокультурну.;

• знати процес виникнення та формування літератури на теренах сучасних країн, література яких вивчається; історичні умови формування національної літератури, вплив світоглядних та філософських засад на її формування; основні стильові ознаки кожної епохи та особливості розвитку літератури в конкретних історичних та суспільних умовах; роди і жанри, характерні для кожного періоду розвитку літератури, жанрові особливості певного твору. представників кожної епохи, особливості їхньої творчості, а також роль у розвитку національної літератури; уміти критично аналізувати художні твори з урахуванням соціально-історичних умов їх створення, біографічних даних про автора тощо; застосовувати порівняльний, історично-порівняльний та інші методи для аналізу художніх творів; диференціювати поетологічні особливості окремих напрямів, течій, жанрів, художніх творів.
Програма вступних фахових випробувань укладена згідно зазначених вище вимог на основі навчальних програм наступних фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін: 1.«Практичний курс німецької мови»; 2.«Лексикологія»; 3.«Історія німецької мови»; 4. «Теоретична граматика»; 5.«Стилістика»; 6. «Теорія і практика перекладу»; 7.«Методика вивчення и німецької мови»; 8..«Національна література».

1.Практичний курс німецької мови

Тестування з німецької мови має на меті перевірити рівень мовної та мовленнєвої компетенції вступників на ОКР «Магістр» /»Спеціаліст».

Мовна компетенція передбачає знання системи мовних моделей та вербалізованих лінгвістичних операцій, що регулюють процес породження актуальних речень відповідно до інтенції мовця.

Мовленнєва компетенція передбачає уміння в автоматизованому режимі користуватися в мовленнєвій діяльності можливостями мовної системи, здатність адекватно використовувати мову у різних соціально-детермінованих ситуаціях спілкування, що зумовлює розширення об’єму інформації екстралінгвістичного характеру, що має культурологічну чи країнознавчу цінність.

Розвиток мовної та мовленнєвої компетенції ґрунтується на принципі єдності тематичного та міжкультурного аспектів.

Тематичний аспект спирається на особистий і фаховий досвід студента і охоплює як побутову тематику (типові повсякденні ситуації), так і країнознавчу (суспільно-політичне, економічне та культурне життя країни, мову якої вивчають).

Міжкультурний аспект передбачає знання культури країни в широкому розумінні цього слова, що охоплює всі сфери людського буття. Міжкультурний аспект націлений на пізнання, толерантне сприймання і розуміння іншої культури порівняно з рідною культурою, на вдосконалення умінь будувати свою мовленнєву поведінку відповідно до соціокультурної специфіки країни, мову якої вивчають.

1.1.Тематика курсу

Deutschland und Deutsche. Geographie und Landschaften. Geschichte. Staatlicher Aufbau und Wirtschaft. Sehenswürdigkeiten und kulturelles Leben.

Österreich und Österreicher. Geographie und Landschaften. Geschichte. Staatlicher Aufbau und Wirtschaft. Sehenswürdigkeiten und kulturelles Leben.

Schweiz und Schweizer. Geographie und Landschaften. Geschichte. Staatlicher Aufbau und Wirtschaft. Sehenswürdigkeiten und kulturelles Leben.

Ukraine und Ukrainer. Geographie und Landschaften. Geschichte. Staatlicher Aufbau und Wirtschaft. Sehenswürdigkeiten und kulturelles Leben.

Politische Systeme in den deutschsprachigen Ländern und in der Ukraine. Die Verfassung. Die Verfassungsorgane. Parteien und Wahlen.



Man lernt, solange man lebt. Schulsysteme. Schultypen. Probleme der Kindererziehung. Studentenalltag und Studium. Hochschulsysteme in den deutschsprachigen Ländern und in der Ukraine.

Lehrer und Gesellschaft. Lehrer und seine Rolle in der Gesellschaft. Lehrertätigkeit. Was macht einen erfolgreichen Lehrer aus. Klassenführung. Lehrer als Erzieher. Problemkinder.

Sprache und Sprechabsichten. Deutschsprachige Länder, Sprachenpolitik und Mehrsprachigkeit. Die Rolle der deutschen Sprache in der Welt. Sprachnormen. Fach-und Berufssprachen des Deutschen. Entwicklungstendenzen des Deutschen.

Der Mensch und die Gesellschaft. Charakter und Aussehen, Gefühle und Emotionen. Mentalität, Stereotypen, Klischees, Vorurteile. Die Rolle der Frau in der Gesellschaft. Freundschaft. Liebe. Familie. Erziehung. Jugendliche und ihre Probleme. Nationale Feiertage und Familienfeste.

Der Mensch und sein Alltag. Tagesablauf. Wohnen. Wohnverhältnisse und Wohnungseinrichtung. Studentenwohnheim. Wohngemeinschaft. Zur Miete wohnen. Wohnorte. Leben in der Stadt und auf dem Lande. Stadtverkehr. Mahlzeiten und Essgewohnheiten. Kochen und Kochrezepte. Essen zu Hause und außerhalb. Gesundes Essen. Konsum und Einkaufen. Kleidung und Mode. Dienstleistungen.

Berufe und Berufswahl. Berufsberatung und Berufsausbildung. Arbeit im Büro und in der Produktion. Arbeitssuche. Vorstellungsgespräch.

Gesundheit. Gesundheitsprobleme und Krankheiten. Beim Arzt. Gesundheitswesen in den deutschsprachigen Ländern und in der Ukraine. Gesunde Lebensweise.

Freizeit und Sport. Freizeitangebote. Freizeitgestaltung. Reisen. Reiseziele und Reisetypen. Bahn-, Auto-, See- und Flugreisen. Unterkunft. Massentourismus und seine Alternativen. Interessen und Hobbys. Sommer-und Wintersport. Populäre Sportarten. Extreme Sportarten. Fitness. Olympische Spiele. Geschichte und Gegenwart.

Der Mensch und die Natur. Landschaften. Klima. Jahreszeiten. Wetter und Wettervorhersage. Umwelt und Umweltschutz. Technischer Fortschritt und die Umwelt. Die Erfindungen der Menschheit. Industrie und Landwirtschaft und ihre Einwirkung auf die Umwelt. Umweltverschmutzung. Wege zur Lösung der Umweltprobleme. Internationale Umweltschutzbewegungen.

Massenmedien in den deutschsprachigen Ländern und in der Ukraine. Medien in unserem Leben und ihr Einfluss auf die Menschen.. Presselandschaft. Radio. Fernsehen. Computer und Internet. Medienverhalten und Gesundheit.

Der Mensch und die Kunst. Mensch und Musik. Musikalische Trends und Genres. Theater und seine Arten. Spielplan. Ein Theaterbesuch. Geschichte des Theaters. Theaterlandschaften im deutschsprachigen Kulturraum und in der Ukraine, Kino und seine Rolle. Geschichte der Filmkunst. Kinoindustrie und Filmgenres. Lieblingsfilm, Lieblingsschauspieler und Lieblingsregisseur. Kunstmuseen. Kunstschulen. Malerei. Architektur.
Рекомендована література

  1. Бориско Н., Брунер К., Каспар- Хене Х. та ін. Навчально-методичний комплекс DU I. Вінниця: «Нова книга», 2009.

  2. Бориско Н., Каспар- Хене Х. та ін. Навчально-методичний комплекс DU 2. Вінниця: «Нова книга», 2011.

  3. Бориско Н., Каспар- Хене Х. та ін. Навчально-методичний комплекс DU 3. Вінниця: «Нова книга», 2013.

  4. Bahlmann C., Breindl H,. Ende K., Storch G. Unterwegs. Lehrwerk für die Mittelstufe Deutsch als Fremdsprache. Langenscheidt, 2005.

  5. Buscha A., Linthout G. Das Mittelstufenbuch. Deutsch als Fremdsprache. Teil 1. Hueber, 2007.

  6. Dallaplazza R.-M., Evans S. u.a. Ziel. B1+,B2, C1.- Ismaning: Max Hueber Verlag, 2012-2014.

  7. Koithan U., Schmitz H., Sieber T., Sonntag R., Ochmann N.. Aspekte. Mittelstufe Deutsch. Lehrbuch 1. Langenscheidt, 2009.

  8. Koithan U., Schmitz H., Sieber T., Sonntag R., Ochmann N.. Aspekte. Mittelstufe Deutsch. Lehrbuch 2. Langenscheidt, 2009.

  9. Koithan U., Schmitz H., Sieber T., Sonntag R., Ochmann N.. Aspekte. Mittelstufe Deutsch. Lehrbuch 3. Langenscheidt, 2009.

  10. Login 1. Deutsch für Germanistikstudenten. – Під ред. Сидорова О.В. – Харків: Фоліо, 2005.

  11. Perlman-Balme M., Schwalb S., Weers D. em neu Brückenkurs. – Ismaning: Max Hueber Verlag, 2011.

  12. Perlman-Balme M., Schwalb S., Weers D. em neu Hauptkurs. – Ismaning: Max Hueber Verlag, 2012.

  13. Perlman-Balme M., Schwalb S., Weers D. em Abschlusskurs.– Ismaning: Max Hueber Verlag, 2013.

  14. Perlman-Balme M., Schwalb S. u.a. Sicher! B1+,B2.1,B2.2. - Ismaning: Max Hueber Verlag, 2011-2014.



1.2. Лексична компетенція

Вступники на ОКР «Магістр»/ «Спеціаліст» повинні

• володіти продуктивним та рецептивним словниковим запасом обсягом 5000 слів та словосполучень, в тому числі і тематичною лексикою до зазначених вище тем;

• знати парадигматичні взаємозв’язки лексики (синонімія, антонімія, гіпер-гіпонімія, лексико-семантичні поля);

• знати шляхи збагачення німецької лексики (словотворення, зміна лексичного значення, запозичення, утворення фразеологічних одиниць);

• знати особливості територіальної та соціальної диференціації лексики;

• вміти практично застосовувати знання з курсу лексикології для аналізу лексики;

• аналізувати лексичне значення слова чи фразеологізму, особливості процесів формування похідних та фразеологічних одиниць;

• розрізняти види лексичних значень та системних зв’язків лексики;

• підбирати синоніми, антоніми, будувати синонімічні ряди;

• формувати тематичні групи, лексико-семантичні поля;

• визначати соціальну та територіальну приналежність лексичної одиниці;

• ідентифікувати фразеологізми та аналізувати їх структуру.
Рекомендована література


  1. Bock H. Langenscheidt-Redaktion. Grundwortschatz Deutsch. Lernwörterbuch. Berlin; München; Zürich: Langenscheidt, 1998.

  2. Bock H., Müller J. Grundwortschatz Deutsch. Übungsbuch. Berlin; München; Zürich: Langenscheidt, 1998.

  3. Buscha F. Friedrich K. Deutsches Übungsbuch. Übungen zum Wortschatz der deutschen Sprache. Langenscheidt 2011.

  4. Busse J. Training Deutsch. Wortschatz-und Strukturübungen. München: Hueber, 2006.

  5. Földeak, Hans. Wörter und Sätze: Satzgerüste für Fortgeschrittene. Ismaning: Max Hueber, 2011.

  6. Herzog A. Idiomatische Redewendungen von A-Z. Berlin; München: Langenscheidt, 2012.

  7. Lübke D. Lernwortschatz Deutsch. München: Hueber, 2013.


1.3. Граматична компетенція
Das Substantiv. Hauptkategorien des Substantivs: Genus, Kasus, Numerus. Bestimmung des Geschlechts nach der Form und nach der Bedeutung. Deklinationstypen der Substantive. Deklination der Eigennamen. Pluralbildung der Substantive. Doppelformen bei der Pluralbildung. Rektion der Substantive.

Der Artikel: Formen, Deklination und Gebrauch. Grammatische und semantische Funktionen des Artikels. Der Artikel bei Eigennamen.

Das Adjektiv. Der attributive und prädikative Gebrauch der Adjektive. Deklination der Adjektive. Steigerungsstufen der Adjektive. Rektion der Adjektive. Substantivierung der Adjektive und der Partizipien.

Das Adverb. Semantische Gruppen der Adverbien. Steigerungsstufen der Adverbien.

Das Pronomen. Personalpronomen. Interrogativpronomen. Demonstrativpronomen. Possessivpronomen. Negative Pronomen. Das Pronomen es. Relativpronomen. Pronominaladverbien.

Das Zahlwort. Kardinalzahlen und Ordinalzahlen. Zahladverbien. Bruchzahlen. Gebrauch der Zahlen in Maßangaben.

Die Präposition. Semantische Gruppen der Präpositionen. Präpositionen mit Dativ. Präpositionen mit Akkusativ. Präpositionen mit Dativ und Akkusativ. Präpositionen mit Genitiv.

Die Konjunktion: nebenordnende, entgegensetzende und unterordnende Konjunktionen. Wortfolge nach verschiedenen Typen der Konjunktionen. Semantische Gruppen der Konjunktionen. Konjunktionaladverbien.

Das Verb. Hauptkategorien des Verbs: Person, Numerus, Tempus, Genus und Modus. Konjugationsarten und Grundformen der Verben. Semantische Gruppen der Verben: persönliche und unpersönliche Verben. Vollverben und Hilfsverben. Reflexive Verben. Rektion der Verben.

Bildung und Gebrauch der Zeitformen: Präsens, Präteritum, Perfekt, Plusquamperfekt, Futur I und II. Absoluter und relativer Gebrauch der Zeitformen. Die Modalverben: objektive und subjektive Bedeutung. Das Verb lassen.



Die Kategorie des Genus. Bildung und Gebrauch des Passivs und des Stativs.

Die Kategorie des Modus: Indikativ, Imperativ, Konjunktiv.

Konjunktiv als Modus, dessen Grundbedeutung und Arten. Bildung der konjunktivischen Zeitformen im Aktiv, Vorgangspassiv und Stativ. Temporale Bedeutung und Gebrauch der konjunktivischen Zeitformen in einem einfachen und zusammengesetzten Satz.

Die indirekte Rede und deren Ausdrucksmittel. Der Konjunktiv als eines der Ausdrucksmittel der fremden Aussage. Nebensatzformen der indirekten Rede mit dem Konjunktiv nach der Art der Verbindung mit dem Ankündigungssatz und nach dem Ziel der Aussage.



Die Nominalformen des Verbs: der Infinitiv und das Partizip. Bildung und Gebrauch des Infinitivs I und II. Gebrauch des Infinitivs mit und ohne „zu“. Infinitivgruppen. Bildung und Gebrauch der Partizipien I und II. Gebrauch des Partizips I mit „zu“. Partizipialgruppen. Das erweiterte Attribut.

Satztypen und Wortfolge: Aussagesätze, Fragesätze, Aufforderungssätze. Fragetypen: bejahende und verneinende Sätze. Negation.

Hauptglieder des Satzes. Arten und Ausdrucksmittel des Subjekts. Arten und Ausdrucksmittel des Prädikats.

Nebenglieder des Satzes: Objekt, Attribut, Adverbialbestimmung und ihre Arten.

Der zusammengesetzte Satz. Die Wortfolge im zusammengesetzten Satz. Die Satzreihe. Arten der Verbindung in einer Satzreihe. Das Satzgefüge. Typen von Nebensätzen. Der Subjektsatz. Der Prädikativsatz. Der Objektsatz. Der Kausalsatz. Der Temporalsatz. Der Finalsatz. Der Konzessivsatz. Der Folgesatz. Irreale Folgesätze. Der Konditionalsatz. Irreale Bedingungssätze. Der Attributsatz. Der Lokalsatz. Der Komparativsatz. Irreale Komparativsätze. Der Modalsatz. Satzgefüge mit dem weiterführenden Nebensatz. Der mehrfachzusammengesetzte Satz. Die Schaltsätze.

Der Umfang, die Gliederung und die Arten des Textes. Mittel der Satzverflechtung.
Рекомендована література

  1. Buscha J., u.a. Grammatik in Feldern. München: Verlag für Deutsch, 2008.

  2. Drushinina V., Köhler C. Modalität in der Rede. Moskau: Vysshaja shkola, 1986.

  3. Dreyer H., Schmitt R. Lehr- und Übungsbuch der deutschen Grammatik. München: Verlag für Deutsch, 2012..

  4. Fandrych Ch., Tallowitz U. Klipp und Klar. Übungsgrammatik Grundstufe Deutsch. Stuttgart: Klett, 2012.

  5. Grammatiktraining Deutsch. Berlin; München: Langenscheidt, 2012.

  6. Hall, Karin; Scheiner, Barbara. Übungsgrammatik für Fortgeschrittene. Deutsch als Fremdsprache .Ismaning: Max Hueber, 2011.



  1. Helbig G., Buscha J. Deutsche Grammatik. Ein Handbuch für den Ausländerunterricht. Leipzig- Berlin- München-Wien- Zürich-New York: Langenscheidt-Verl-: Enzyklopädie, 2013.

  2. Helbig G., Buscha J. Übungsgrammatik. Deutsch. – Leipzig - Berlin - Wien – Zürich - New Jork: Langenscheidt-Verl.: Enzyklopädie, 2013.

  3. Zielinski W.-D. ABC der deutschen Nebensätze.München: Hueber, 2006.

  4. Приходько А.Н. Практикум із синтаксису складного речення. Запоріжжя: Запорізьк. держ. у-т., 1992.

  5. Тагиль И.П. Грамматика немецкого языка. – СПб.: КАРО, 2006.

  6. Шендельс Е.И. Практическая грамматика немецкого языка. – М.: Высш. шк., 1986.


2. Лексикологія

  1. Лексикологія у системі мовознавчих наук. Розвиток лексикології як науки. Завдання лексикології.

  2. Ономасіологія як теорія номінації. Семасіологія як теорія значення.

  3. Методи лексикологічного аналізу. Морфемний аналіз. Валентний аналіз. Дистрибутивний аналіз. Трансформаційний метод. Компонентний аналіз. Аналіз словотвірних конструкцій за безпосередніми складниками Метод моделювання у словотворенні.

  4. Проблеми дефініції слова. Характерні ознаки слова. Фонетично-морфологічні особливості німецького слова.

  5. Поняття морфеми. Види морфем. Дистрибуція морфем.

  6. Мотивація. Види мотивації. Псевдомотивація. Ідіоматизація.

  7. Теорії лексичного значення. Мовний знак та його моделі. Структуралістська теорія значення.

  8. Комплексний характер лексичного значення.

  9. Компоненти лексичного значення з погляду семіотики. Денотативний, сигніфікативний та конотативний аспекти лексичного значення.

  10. Типи лексичного значення. Потенційне та актуальне значення.

  11. Семантична структура слова. Поняття семи та семеми. Види сем.

  12. Лексико-семантичний варіант значення.

  13. Багатозначність та омонімія. Засоби диференціації омонімів. Шляхи виникнення омонімів.

  14. Когнітивна семантика. Ментальний лексикон. Мовне знання в ментальному лексиконі.

  15. Семантичні ознаки і прототипи.

  16. Поняття парадигматики й синтагматики. Парадигматичні відношення лексики.

  17. Ієрархічні відношення в системі лексики. Гіпер-гіпонімія. Меронімія.

  18. Відношення тотожності. Синонімія, референційна тотожність. Види лексичних синонімів. Повні, неповні, ідеографічні, контекстуальні і стилістичні синоніми. Синонімічні ряди.

  19. Відношення протилежності (полярності). Лексичні антоніми, їх структурний і семантичний поділ.

  20. Лексико-семантичні групи.

  21. Теорія поля. Лексико-граматичні, понятійні, семантичні поля.

  22. Зв’язок парадигматичних відношень з синтагматичними.

  23. Лексико-семантична валентність та дистрибуція. Лексична сполучуваність. Словник валентності (Ґ. Гельбіґ та В. Шенкель).

  24. Причини і рушійні сили лексичних змін. Зміна лексичного значення, його звуження і розширення.

  25. Неологізми, архаїзми та історизми.

  26. Перенос значення. Метафора, метонімія, синестезія, синекдоха.

  27. Евфемізми.

  28. Лексичні запозичення. Причини запозичень. Латинські і грецькі запозичення. Французькі та італійські запозичення. Англійські та американські запозичення. Слов’янські запозичення. Періодизація та класифікація запозичень.

  29. Ознаки іншомовних слів.

  30. Німецький пуризм, його види та часові рамки.

  31. Типи словотворення. Словоскладання. Структурні та семантичні особливості німецьких іменних композит. Детермінативні та копулятивні композити. Посесивні композити.

  32. Деривація. Експліцитна та імпліцитна деривація.

  33. Префіксація. Дієслівні та іменні префікси. Префікси німецькі та запозичені.

  34. Суфіксація. Німецькі та запозичені суфікси. Структурна та семантична класифікація суфіксів.

  35. Напівафікси. Частотні компоненти складених слів.

  36. Конверсія. Субстантивація. Ад’єктивація. Вербалізація. Адвербіалізація. Зворотна деривація.

  37. Синтаксичний словотвір.

  38. Зрощення.

  39. Скорочення. Види скорочень.

  40. Національна літературна мова, розмовна мова, територіальні діалекти. Класифікація німецьких діалектів.

  41. Німецька мова в Німеччині, Австрії, Швейцарії.

  42. Загальновживана лексика. Соціолекти. Професіоналізми. Жаргонізми. Сленг. Молодіжний сленг.

  43. Терміни. Ознаки термінів. Функції термінів.

  44. Ознаки фразеологізмів. Відмінності між стійкими та вільними словосполученнями.

  45. Принципи класифікації фразеологізмів. Структурні, структурно-семантичні та функціональні класифікації фразеологізмів.

  46. Фразеологічні зрощення.

  47. Прислів’я та приказки.

  48. Фразеологічні єдності. Фразеологічні сполучення. Компаративні фразеологізми. Парні фразеологізми. Крилаті вислови.

  49. Проблеми фразеологічної полісемії, синонімії, антонімії, омонімії. Фразеологічні ряди. Фразеологічні модифікації.

50.Предмет та завдання лексикографії. Типологія словників німецької мови.

Рекомендована література



  1. Burger H. Phraseologie. Eine Einführung am Beispiel des Deutschen. – Berlin: Erich Schmidt Verlag, 2008.

  2. Fleischer W. Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache. – Tübingen: Niemeyer, 1997.

  3. Fleischer W. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. – Tübingen: Niemeyer, 1982.

  4. Fleischer W., Barz J. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. Unter Mitarbeit von M. Schröder. – Tübingen: Niеmeyer, 1992.

  5. Hinka B. I. Lexikologie der deutschen Sprache. – Ternopil: Nationale Pädagogische Wolodymyr-Hnatjuk-Universität Ternopil, 2008.

  6. Iskos A., Lenkowa A. Deutsche Lexikologie. – Leningrad: Prosweščenie, 1970.

  7. Oguy O. D. Lexikologie der deutschen Sprache. – Winnyts’a: Nowa knyha, 2003.

  8. Römer Chr., Matzke B. Lexikologie des Deutschen. Eine Einführung. – Tübingen: Narr, 2005.

  9. Schippan Th. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. – Tübingen: Niemeyer, 1992.

  10. Schwarz M. / J. Chur. Semantik. Ein Arbeitsbuch. – Tübingen: Niemeyer, 1993.

  11. Stepanova M. D., Černyševa I. I. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. – Moskau, 1986.

  12. Stepanowa M. D., Fleischer W. Grundzüge der deutschen Wortbildung. Leipzig: Bibliographisches Institut, 1984.

3. Історія німецької мови

  1. Предмет і завдання історії німецької мови.

  2. Методи історичного дослідження мови. Порівняльно-історичний метод.

  3. Фактори і типи мовних змін.

  4. Періодизація історії німецької мови.

  5. Становлення німецької мови в староверхньонімецький (ствн.) період.

  6. Староверхньонімецькі . діалекти, їхні спільні та відмінні риси.

  7. Пам’ятки писемності ствн. періоду та їхні особливості.

  8. Основні риси системи голосних ствн. мови у порівнянні з голосними германської прамови.

  9. Система довгих голосних. Система коротких голосних.

  10. Дифтонги. Процеси монофтонгізації дифтонгів та дифтонгізації монофтонгів.

  11. Чергування голосних у ствн. мові: апофонія (аблаут), метафонія (умлаут), фрактура (переломлення).

  12. Явища та процеси у системі приголосних у ствн. мові. Західноґерманська ґемінація (подвоєння).

  13. Друге пересування приголосних і його прояви у різних діалектах. Система ствн. приголосних як результат другого пересування приголосних..

  14. Морфологічна структура іменника у ствн. мові: граматичні категорії, морфологічна класифікація, типи відмін, характерні риси відмінювання.

  15. Морфологічні типи відмінювання займенників у ствн мові. Розвиток артикля.

  16. Морфологія прикметника та прислівника у ствн. мові. Типи відмін прикметника. Вживання сильної та слабкої форм прикметника.

  17. Утворення ступенів порівняння прикметників і прислівників.

  18. Морфологія числівників ствн. мови. Відмінювання числівників.

  19. Морфологія дієслова. Граматичні категорії дієслова і їх розряди. Категорія часу і її зв’язок з категорією виду. Розвиток аналітичних часових форм. Категорія способу. Іменні форми дієслова.

  20. Морфологічні типи дієслів. Сильна дієвідміна. Апофонічні ряди. Слабка дієвідміна. Відмінювання сильних та слабких дієслів у теперішньому та минулому часі. Неправильні дієслова. Претерито-презентні дієслова, їх етимологія та відмінювання.

  21. Будова речення у ствн. мові. Складносурядне та складнопідрядне речення. Порядок слів у підрядному реченні.

  22. Словотвір та лексичний склад ствн. мови. Типи та засоби словотвору. Зміни у значеннях слів. Пам’ятки середньоверхньонімецького періоду, їх жанри.

  23. Територіальні діалекти та тенденції їх розвитку у середньоверхньонімецький період.

  24. Фонетика середньоверхньонімецької (середвн.) мови. Розширення складу фонем мови.

  25. Зміни у фонемному складі слів. Розвиток умлаута в середвн. мові. Редукція ненаголошених голосних. Еволюція дифтонгів. Фонетичні та фонологічні зміни приголосних у середвн. мові.

  26. Зміни у відмінюванні прикметників та займенників, викликані редукцією ненаголошених голосних.

  27. Збільшення групи сильних дієслів з умлаутом у презенс індикатив. Перебудова системи слабких дієслів у бік її уніфікації, зближення системи закінчень слабких і сильних дієслів.

  28. Граматизація умлаута при вираженні категорії способу. Отримання умлаута претерито-презентними дієсловами. Розвиток аналітичних часових форм.

  29. Будова речення у середньоверхньонімецькій мові. Позиція присудка. Формулювання заперечення. Розвиток дієслівної рамки.

  30. Словотвір та лексичний склад середвн. мови. Збагачення лексичного складу у середвн. мові.

  31. Критерії відмежування ранньоверхньонімецького (ранньовн.) періоду. Хронологічні рамки та діалекти.

  32. Літературні пам’ятки ранньовнім. періоду.

  33. Розвиток орфографічних норм.

  34. Фонологічна структура ранньовн. мови. Монофтонгізація дифтонгів. Зміна дистрибуції коротких і довгих голосних. Подовження коротких голосних у відкритому складі. Скорочення довгих голосних у закритому складі.

  35. Фонетичні та фонологічні зміни приголосних у ранньовн. мові.

  36. Морфологічна структура ранньовн. мови. Встановлення трьох типів відмінювання іменників.

  37. Зміни у відмінюванні займенників та прикметників. Диференціація різних відмін прикметників у зв’язку з розвитком монофлексії.

  38. Спрощення системи відмінювання сильних дієслів. Скорочення числа претерито-презентних дієслів. Розвиток системи часових форм.

  39. Синтаксичні зміни у ранньовн. мові

  40. Словотвір та словниковий склад ранньовн. мови. Зміни у значеннях. Нові типи словотвору. Запозичення з інших мов. Словникові нововведення Мартіна Лютера.

Рекомендована література

  1. Бублик В.Н. Історія німецької мови. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Вінниця: Нова книга, 2004.

  2. Левицький В.В. Основи германістики. – Вінниця: Нова книга, 2006.

  3. Левицький В.В. Історія німецької мови. Посібник для студентів ВНЗ. – Вінниця: Нова книга, 2007.

  4. Braune, Wilhelm; Reiffenstein, Ingo. Althochdeutsche Grammatik. 15. Aufl. – Tübingen: Max Niemeyer, 2004.

  5. Maxymtschuk, Bohdan, Petrashchuk, Natalija. Lehr- und Übungsbuch zur Geschichte der deutschen Sprache. – Lwiw: LNU, 2003.

  6. Paul, Herman; Wiehl, Peter; Grosse, Siegfried. Mittelhochdeutsche Grammatik. 23. Aufl. – Tübingen: Max Niemeyer, 1989.

  7. Zadorožnyi B. М. Geschichtliche Laut- und Formenlehre des Deutschen. – Lwiw, 1987.

4. Теоретична граматика

  1. Предмет, мета і завдання теоретичної граматики.

  2. Дихотомія мови: мова і мовлення.

  3. Поняття мовної системи. Структура мови. Знаковий характер мови.

  4. Парадигматика та синтагматика.

  5. Синхронія та діахронія.

  6. Функції мови.

  7. Методи аналізу граматичних одиниць.

  8. Теорія валентності і рівні аналізу.

  9. Реалізація семантичної та синтагматичної потенції дієслів у реченні.

  10. Теорія функціонально-семантичних полів.

  11. Полісемія і синонімія в граматиці.

  12. Теорія бінарних опозицій.

  13. Дієслівна категорія часу.

  14. Категоризація та поняття граматичної категорії.

  15. Об’єктивний та граматичний час.

  16. Система темпоральних форм індикатива.

  17. Лексичні та синтаксичні маркери темпоральності.

  18. Комунікативний потенціал темпоральних форм індикатива.

  19. Функціональні особливості дієслівних форм презенса та футурума І.

  20. Граматичний статус перфекта. Протиставлення перфект/претеріт на функціональному рівні.

  21. Конституенти поля модальності. Категорія дієслівного способу: індикатив, кон’юнктив, імператив.

  22. Семантика та функції кон’юнктива ІІ (претеріт та плюсквамперфект). Форма würde+інфінітив як альтернатива кон’юнктиву ІІ та футуруму І кон’юнктива.

  23. Модальні дієслова: семантика та функції;

  24. Засоби вираження аспектуальної семантики в німецькій мові.

  25. Семантична класифікація дієслів.

  26. Лексико-семантична категорія акціональності. Лексичні, словотвірні та синтаксичні засоби вираження акціональної семантики. Результативні предикати.

  27. Система станових протиставлень. Актив/ wеrden -пасив/статив. Проблема безособового пасиву; Zustandsreflexiv; Bekommen-пасив.

  28. Конкурентні форми пасиву.

  29. Граматичні параметри дієприкметників І та ІІ. Станова маркованість. Імпліцитна темпоральність. Акціональна семантика дієприкметників.

  30. Синтаксичні функції дієприкметникових груп. Проблема ад’єктивації дієприкметників.

Рекомендована література

  1. Admoni W. Der deutsche Sprachfbau. – M., 1961.

  2. Duden. Grammatik. 7. völlig neu erarbeitete und erweiterte Auflage. – Mannheim-Leipzig-Wien-Zürich, 2009.

  3. Eisenberg P. Grundriss der deutschen Grammatik. – Stuttgart-Weimar: Verlag J. Metzler, 2004.

  4. Engel M. Deutsche Grammatik. – Heidelberg: J. Groos-Verlag, 1988.

  5. Grundzüge einer deutschen Grammatik. – Berlin: Akademie-Verlag, 1981.

  6. Gulyga M, Natanson M. Syntax der deutschen Gegenwartssprache. – M., 1966.

  7. Helbig G., Buscha J. Deutsche Grammatik. – Leipzig, Berlin, München, 2001.

  8. Moskalskaja O. Grammatik der deutschen Gegenwartssprache. – Moskau, 1975.

  9. Thieroff R. Das finite Verb im Deutschen. Tempus-Modus-Distanz. – Tübingen, 1992.

  10. Zifonun G u.a. Grammatik der deutschen Sprache. Bd. 3. – Berlin, New York: W. de Gruyter, 1997.

5.Стилістика

  1. Стилістика як філологічна наука, її генезис.

  2. Предмет та завдання стилістики.

  3. Мікро- та макростилістика.

  4. Поняття стилю. Функціональні стилі німецької мови та їх класифікація. Жанрові стилі. Індивідуальний стиль.

  5. Стильова риса як стилетвірний фактор. Види стильових рис.

  6. Стилістичне значення слова. Компоненти стилістичного значення. Стилістичне забарвлення та суб’єктивні конотації тексту. Стилістична норма.

  7. Стилістична диференціація словника сучасної німецької мови: стилістично нейтральна та стилістично маркована лексика. Питання вибору слова. Загальномовна та контекстуальна синонімія..

  8. Використання характерилогічної лексики (архаїзми, неологізми, іноземні слова, фахова лексика, діалектизми, жаргонізми) для створення в тексті різних колоритів.

  9. Стилістична класифікація німецької фразеології. Стилістичні функції нейтральної та експресивної фразеології в тексті.

  10. Модифікація фразеологічних сполучень в тексті як засіб посилення стилістичного ефекту. Види оказіональної модифікації фразеологізмів.

  11. Стилістичний порядок слів німецького речення: початкова позиція та кінцева позиція певних членів речення. Порушення рамкової структури речення як стилістичний засіб посилення певної думки.

  12. Поняття відокремлення та його варіанти. Абсолютне відокремлення певних членів речення. Відокремлена прикладка та її стилістичне використання в тексті. Парантеза як специфічний вид відокремлення, її полі функціональність.

  13. Перерахування та його види. Ампліфікація та градація як особливі види перерахування. Унаочнення зображення – головна функція перерахування.

  14. Повтор та його різновиди. Стилістична поліфункціональність повтору. Синтаксичний паралелізм та його стилістичні можливості. Паралелізм у поетичному тексті – канонічний прийом світової поезії.

  15. Фігури контрасту: антитеза та хіазми. Антоніми у складі лексичної антитези. Архітектонічна функція антитези. Хіазм як експресивний засіб у полемічному тексті.

  16. Поняття образності та унаочнення. Порівняння та його види. Поняття tertium comparationis. Стилістичні функції порівняння в тексті.

  17. Тропи: метафора, метонімія та їх різновиди. Стилістичні функції цих тропів.

  18. Епітет та його види. Дві головні функції епітета: конкретизуючa та оцінювальна.

  19. Перифраз як описовий засіб. Логічні та образні перифрази. Види перифразу: гіпербола, літота, евфемізм.

  20. Гра слів на основі багатозначності та омонімії слів та виразів. Гра слів на основі звукового спів падіння та звукоподібності.

  21. Можливості алогічних сполучень на різних рівнях мови викликати ефект несподіваності. Оксиморон, зевгма та комічне перерахування як засоби, побудовані на лексико-синтаксичному алогізмі. Два типи парадоксу.

  22. Невідповідність форми і змісту як засіб створення гумористичного ефекту. Порушення стилю як поєднання елементів різного стилістичного забарвлення. Пародія як невідповідності змісту чи форми відповідного твору.

Рекомендована література

  1. Брандес М. Стилистика немецкого языка. – М., 1990.

  2. Тимченко Є. П. Порівняльна стилістика німецької та української мов. – Вінниця, 2006.

  3. Филиппов К.А. Лингвистика текста. Курс лекций. – СПб., 2007.

  4. Brinker K. Linguistische Textanalyse: Eint Einführung in Grundbegriffe und Methoden. – Berlin, 1993

  5. Fleischer W., Michel G. Stilistik der deutschen Gegenwartssprache. – Leipzig, 1975.

  6. Fleischer W., Michel G., Starke G. Stilistik der deutschen Gegenwartssprache. – Frankfurt am Main, 1975.

  7. Glušak T.S. Funktionalstilistik des Deutschen. – Minsk, 1981.

  8. Lysetska N., Heidemeyer V. Stilistik der deutschen Sprache. – Луцьк, 2009.

  9. Lysetska N. Funktionalstilistik . – Луцьк, 2009.

  10. Laschenko T. Funktionalstilistik der deutschen Sprache. – Lwiw, 2008

  11. Naer N. Stilistik der deutschen Sprache. – M., 2006.

  12. Riesel E., Schendels E. Deutsche Stilistik. – M., 1963.

  13. Riesel E. Stilistik der deutschen Sprache. – M., 1963.

  14. Sanders W. Stil und Stilistik. – Heidelberg, 1995.

  15. Sandig B. Stilistik der deutschen Sprache. – Berlin, 1993.

  16. Sowinski B. Stilistik. 2. Auflage. – Weimar; Stuttgart, 1999.





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал