Програма фахового випробовування



Скачати 212.66 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації17.02.2017
Розмір212.66 Kb.
ТипПрограма


2
ПРОГРАМА
фахового випробовування
Фахове випробовування – обов’язкова умова професійного відбору вступників за спеціальністю «Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія»
Мета фахового випробовування – виявити вступників, які мають здібності до роботи у різних закладах культури, що займаються кумуляцією, збереженням, опрацюванням та селекцією інформації і забезпечують вільний досту до неї широкому колу споживачів.
Вимоги до професійного відбору
Вступники за спеціальністю «Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія» повинні:
- вміти реалізувати державну політику в галузі бібліотечної справи;
- сприяти взаємодії між бібліотеками різних систем і відомств;
- підвищувати рівень інтелектуалізації суспільства;
- посилювати значення бібліотек як інформаційно – культурних центрів зі збереження і формування інформаційного простору суспільства;
- володіти термінологією в галузі сучасних інформаційних технологій, котрі використовуються в бібліотечно-бібліографічній діяльності;
- володіти теоретичними знаннями, принципами та методами дослідження з автоматизації в бібліотечно-бібліографічних технологіях;
- визначати основні етапи виникнення та тенденції розвитку зарубіжних і вітчизняних електронних бібліотек та комп’ютерних мереж, знати їх функціональні можливості;
- виявляти специфіку книги, бібліотеки як засобів масової комунікації;
- визначате спільне і відмінне в складових поняттях «культура книги»,
«культура видання», «мистецтво книги»;
- аналізувати завдання, тип і вид бібліотечного фонду, що створюється;
- приймати партію документів, що надійшли до бібліотеки, здійснювати їх облік і обробку;
- складати та вести бібліографічні каталоги;
- визначати набір елементів бібліографічного опису на основі міжнародного комунікативного формату UNIMARS та державних стандартів і правил складання та формування та формування БО;
- формувати систему галузевих бібліографічно-інформаційних ресурсів традиційних та електронних;
- організовувати обслуговування користувачів в бібліотеках різних типів і видів, у тому числі електронних бібліотеках.

3
Фахове випробовування – це складання комплексного іспиту з бібліотекознавчих і книгознавчих дисциплін.
Тема 1.Термінологічні аспекти організації бібліографічної діяльності
Бібліографічна діяльність – одна з основних функцій бібліотек різних типів. Завдання біографічної діяльності.
Бібліографічна діяльність як сукупність бібліографічних процесів.
Співвідношення понять «бібліографічна діяльність» і «бібліографічна робота», та «бібліографічна робота» і «робота бібліографа». Загальна характеристика основних процесів бібліографічної діяльності.
Основні напрямки бібліографічної діяльності і принципи її організації.
Сучасні вимоги до організації бібліографічної справи.
Вплив організації бібліографічної праці на ефективність і якість роботи бібліотеки.
Тема 2. Організаційно-функціональна структура бібліографічної служби
бібліотеки.
Бібліографічний відділ – центр бібліографічної служби бібліотеки.
Його завдання, структура та функції в бібліотеках різних типів.
Бібліографічний підрозділ ЦБС, його завдання та функції.
Бібліографічні процеси у відділах комплектування і обробки літератури.
Участь відділів обслуговування у веденні ДБА, довідково- бібліографічному обслуговуванні, бібліографічному навчанні читачів та
інших бібліографічних процесах.
Участь в бібліографічній роботі структурних підрозділів ЦБС.
Тема 3. Управління бібліографічною діяльністю бібліотеки
Сутність та основні принципи і методи управління бібліографічною діяльністю бібліотеки. Організаційна структура управління. Методи управління. Функції управління: планування, звітність і облік бібліографічної роботи, розробка регламентуючих документів; організаційно-методичне керівництво; управління кадрами та технологічними процесами. Документи, які регламентують бібліографічну роботу /положення/, накази керівних органів/; документи, що регламентують роботу конкретного колективу;
інструкції по організації окремих бібліотечних процесів.
Методичне керівництво бібліографічною діяльністю, його основні напрямки.

4
Тема 4. Підвищення інформаційної культури співробітників і
користувачів бібліотек
Визначення поняття «бібліографічне навчання користувачів».
Коло бібліографічних знань для різних груп користувачів. Система бібліографічного навчання. Організація бібліографічного навчання в бібліотеках, школах, вищих навчальних закладах, підприємствах і т.д.
Наочні форми бібліографічного навчання. Виставки, плакати, стенди, бюлетені, альбоми і стінні газети їх організація та виготовлення.
Усні форми бібліографічного навчання. Консультації, екскурсії, огляди, лекції, бесіди. Уроки, конференції, усні журнали, бібліографічні вікторини,
інформаційні радіопередачі, ВК і ін., методика їх проведення.
Цілі та завдання бібліографічного навчання працівників бібліотеки.
Головні напрямки бібліографічного навчання працівників бібліотек.
Сучасні вимоги до бібліографічної підготовки працівників бібліотеки.

Тема 5. Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки (ДБА), його
організація і використання.
Функціональне призначення та склад ДБФ в ЦБС. Первинні документи в ДБФ бібліотеки. Зібрання документів органів державної влади і управління, творів видатних політичних діячів і літератури оглядового характеру. Значення цих матеріалів для ДБО користувачів. Довідкові видання, їх пошукові можливості. Основні типи довідкових видань.
Енциклопедії та видання енциклопедичного характеру, їх види. Довідники, їх класифікація за призначенням та змістом.
Бібліографічні посібники – важлива частина інформаційних ресурсів бібліотеки. Функціональне призначення бібліографічних посібників.
Принципи та джерела комплектування.
Поточні та перспективні бібліографічні посібники. Краєзнавчі бібліографічні посібники, їх особливе призначення для ЦБС.
Каталоги, як джерела бібліографічної інформації. Види каталогів та їх призначення. Алфавітний, систематичний та предметний каталоги, як складові частини ДПА бібліотеки. Алфавітно-предметний покажчик /АПП/до систематичного каталогу, його призначення та структура.
Бібліографічні картотеки, їх значення і види. Призначення систематичної картотеки статей. Методика її складання та ведення.
Тема 6. Організація і технологія бібліографування документів

5
Бібліографування документів на різних ділянках бібліографічної роботи. Складання бібліографічних посібників – важливий напрямок в діяльності бібліотек.
Вибір теми посібника та його обґрунтування. Фактори, що визначають вибір теми.
Складання проспекту посібника, його призначення. Відображення в ньому загального ідейного задуму, цільового та читацького призначення посібника. Визначення типологічних та жанрових особливостей посібника, тематичних меж, принципів відбору документу та періодичності видання.
Загальний бібліографічний аналіз документу. Значення передмови, змісту та інших елементів довідкового апарату книги як джерел бібліографічного аналізу.
Бібліографічний опис – основний спосіб характеристики документів.
Вимоги до бібліографічного опису.
Анотування як один із способів характеристики документів в рекомендаційних та науково-допоміжних бібліографічних посібниках.
Класифікація анотацій. Довідкові та рекомендаційні анотації. Основні елементи анотацій, їх залежність від цільового та читацького призначення посібників.
Тема 7. Організація бібліографічного інформування (БІ)
споживачів у бібліотеці
Користувачі бібліотеки, як реальні та потенційні споживачі бібліографічної інформації. Їх склад в бібліотеках різних типів. Мета та цілі звернення читачів до бібліотеки.
Виділення пріоритетних груп споживачів інформації в універсальних наукових бібліотеках, ЦБС.
Масові форми інформування як засіб пропаганди літератури. Бюлетені
/списки/ нових надходжень в бібліотеки.
«День інформації» в бібліотеках різних типів.
Тема 8. Бібліотечний фонд-основа діяльності бібліотеки
Бібліотечний фонд: Поняття, функції, властивості. Виникнення поняття «фонд». Цілісність бібліотечного фонду. Множинність, динамічність
інформативність бібліотечного фонду. Стохастичний характер бібліотечного фонду.Основні параметри бібліотечного фонду.

Тема 9. Різноманітність документів, що складають бібліотечний фонд.

6
Основна частина бібліотечних фондів. Типологічний склад фонду бібліотеки за матеріальною конструкцією, за знаковою природою інформації, за періодичністю і структурою, за цільовим призначенням.
Тема 10.Типи бібліотечних фондів

Універсальні і спеціальні фонди. Склад фонду ЦБС за змістом. Склад фондів ЦБС за типами і видами документів. Склад фонду за іншими ознаками. Структура фонду.
Тема 11. Формування бібліотечного фонду як технологічний процес.

Основні процеси формування. Моделювання бібліотечного фонду.
Описова модель. Математична модель. Бібліографічна модель. Тематико- типологічна модель.
Тема 12.Сутність і принципи комплектування фондів бібліотек
Відбір- основа комплектування бібліотечних фондів. Два види відбору: первинний та вторинний. Принципи комплектування бібліотечних фондів.
Принцип доступності,профілювання-координування. Принцип планомірності та систематичності комплектування.
Тема 13. Планування бібліотечного фонду
Перспективний план.Тематико-типологічний план. Два етапи складання
ТТПК: підготовчий і основний. Поточний (оперативний ) план. Три частини оперативного плану: заходи бібліотеки щодо формування, збереження і використання фонду на поточний рік, кількісні показники, кошторис витрат на комплектування.
Тема 14. Комплектування бібліотечного фонду як процес
Види комплектування.
Початкове комплектування.
Поточне, ретроспективне комплектування.Попереднє замовлення-основа поточного комплектування, порядок його здійснення. Передплата періодичних видань.
Довідковий апарат на допомогу комплектуванню.
Тема 15. Зберігання бібліотечного фонду

Зміст і чинники зберігання фонду. Фізико-хімічні чинники зберігання фонду. Біологічні чинники зберігання фонду. Соціальні чинники зберігання фонду. Відповідальність бібліотекаря за збереження фонду.

7

Тема 16. Перевірка бібліотечного фонду
Основні способи перевірки фонду. Перевірка фонду за допомогою форм
індивідуального обліку. Перевірка фонду за допомогою контрольних талонів.
Перевірка фонду за допомогою топографічного каталога. Підбиття підсумків перевірки та оформлення її наслідків.
Тема 17. Особливості складу і формування фонду для бібліотек
Склад фонду бібліотек для дітей. Віковий принцип. Принцип профілювання
і координування. Розстановка фондів бібліотек, що обслуговують дітей.
Тематична і систематична розстановка книг. Систематитично-алфавітний порядок розстановки за основними таблицями для дитячих бібліотек.

Тема 18. Користувачі, читачі бібліотек, споживачі інформації, відвідувачі:

класифікаційна характеристика.

Користувачі бібліотек-еволуція поняття. Бібліотечна діяльність користувачів.
Соціально-демографічні характеристики читачів бібліотек:стать,вік, освіта і професійна діяльність. Характеристика груп споживачів інформації в сучасному суспільстві. Відвідувачі бібліотек. Структура читацького контингенту бібліотек різних типів.
Тема 19. Методика та організація популяризації інформаційних

ресурсів бібліотек
Популяризація інформаційних ресурсів бібліотек: мета, завдання, значення. Масова робота як форма популяризації бібліотеки. Первинно- документний рівень популяризації інформаційних ресурсів. Наочні форми
інформування і рекомендації літератури. Книжкова виставка як основа наочного інформування. Вторинно-документний рівень популяризації
інформаційних ресурсів. Комунікативний рівень популяризації літератури.
Види оглядів, вимоги до їх проведення. Методика підготовки та проведення масових форм популяризації літератури.
Тема 20. Етика бібліотечно-інформаційного обслуговування
Значення професіоналізму бібліотечно-інформаційного фахівця у вирішенні етичних проблем обслуговування. Кодекс етики українського бібліотекаря. Кодекс етики бібліотекарів країн ближнього та далекого зарубіжжя. Норми етики, правила поведінки як регулятор взаємовідносин
інформаційного фахівця і користувача.

Тема 21. Професійно-кваліфікаційна характеристика бібліотекаря

8

відділу обслуговування
З історії становлення професійної діяльності бібліотекаря. Сучасні проблеми розробки бібіліотечних професіограм. Основні професійні та особистісні вимоги до працівників відділу обслуговування.
Тема 22. Технологічні процеси бібліотечного обслуговування
Цикл “Шлях читацької вимоги” та його особливості в різних типах бібліотек. Бібліотечний запит як вираження інформаційних потреб користувача. Елементи технологічного процесу та їх характеристика. Зміни в технологічних процесах у зв’язку з використанням інформаційних технологій.
Тема 23. Структура підрозділів бібліотечно-інформаційного
обслуговування в різних типах бібліотек
Бібліотека в системі документно-інформаційних установ. Класифікація обслуговуючих підрозділів наукових та спеціальних бібліотек. Структура обслуговуючих відділів публічних бібліотек: обслуговування читачів на абонементі; система читальних залів, організація їх роботи. Нестаціонарні форми обслуговування користувачів бібліотек.
Тема 24. Визначення АСОД, завдання і значення. Способи згорнення
інформації. Сфери використання аналітико-синтетичної обробки
документної інформації.
Аналітико-синтетична обробка документів як засіб управління
інформаційними процесами в суспільстві. Роль і значення АСОД.
Становлення та основні тенденції розвитку АСОД як наукової дисципліни: вітчизняний і зарубіжний досвід. Об’єкт, предмет вивчення аналітико- синтетичної обробки документів. Мета, завдання, зміст і основні поняття курсу, його місце в системі загальнонаукової та професійної підготовки
інформаційних працівників. Структура навчальної дисципліни, її співвідношення та взаємозв’язок з іншими загальнонауковими і спеціальними дисциплінами. Аналіз і синтез як сукупність процесів АСОД.
Мікроаналітичне та макроаналітичне згортання інформації у процесі аналітико-синтетичної обробки документів.
Призначення АСОД і застосування у базах даних електронних та традиційних каталогів. Використання АСОД в інформаційно-аналітичній діяльності бібліотек, інформаційних центрів та інших бібліографуючих установ.

9
Тема 25. Аналіз і синтез як сутність процесів аналітико-синтетичної
обробки документної інформації.
«Аналіз» і «синтез» як загальнонаукові категорії та складові терміну
«аналітико-синтетична обробка документів». Сутність поняття АСОД. Види
АСОД: бібліографічний опис документів, систематизація і предметизація документів, анотування та реферування документів, їх співвідношення та взаємозв’язки. Документ як об'єкт логіко-семантичного перетворення зафіксованої інформації. Класифікація документів у процесі аналітико- синтетичної обробки.
Тема 26. Бібліографічний опис: поняття, значення, вимоги.
Стандартизація та уніфікація бібліографічного опису документів. ДСТУ
ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні
вимоги та правила складання»: характеристика, завдання, призначення.

Короткі відомості з історії становлення і розвитку теорії й практики бібліографічного опису. Бібліографічний опис як основний продукт каталогізації, характеристика поняття та його призначення. Основні функції бібліографічного опису: функція ідентифікації, пошукова функція, функція вибору, інформаційна та організаційна функція. Вимоги до бібліографічного опису: точність, повнота, єдність, чіткість, лаконічність, зрозумілість.
Уніфікація й стандартизація бібліографічного опису документів на сучасному етапі. Застосування ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис.
Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Вироблення
єдиних міжнародних принципів бібліографічного опису в ХХ ст. Пошуки на початку ХХ ст. шляхів уніфікації правил опису книг у міжнародному масштабі.
Тема 27. Принципи бібліографічного опису документів.
Основні принципи бібліографічного опису документів. Бібліографічний опис документів із зазначенням індивідуального автора, бібліографічний опис документів із зазначенням колективного автора, бібліографічний опис документів під назвою. Співвідношення термінів «бібліографічний опис» і
«бібліографічний запис». Бібліографічний опис як бібліографічна характеристика документа та елемент бібліографічної інформації.
Бібліографічний запис – головний результат обробки документів.
Адаптація бібліографічного опису до змін в інформаційно- бібліографічному середовищі України та в міжнародному інформаційному просторі. Використання бібліографічного опису при наданні інформаційних послуг користувачам у різних галузях документних комунікацій.

10

Тема 28.Об'єкти та джерела бібліографічного опису документів. Загальні
вимоги до складання описів. Види бібліографічних описів.
Документ як об'єкт складання бібліографічного опису. Джерела бібліографічних відомостей різних видів документів. Перелік джерел бібліографічних відомостей різних видів документів. Основні та неосновні джерела бібліографічних відомостей. Виявлення бібліографічних відомостей окремих документів: книг, багатотомних видань, журналів, газет, атласів, карт, документів образотворчого мистецтва, аудіовізуальних матеріалів, нот, комп’ютерних файлів, електронних програм, електронних ресурсів з Internet.
Тема 29.Заголовок бібліографічного опису. Вимоги до заголовків опису:
що містять ім'я особи, що містять назву організації. Правила запису.
Складання бібліографічних описів документів під заголовком.
Структура бібліографічного опису. Заголовок як елемент бібліографічного опису документів, що забезпечує сумісність структури і термінології бібліографічного запису з міжнародними стандартами.
Бібліографічний опис документів під заголовком, що містить ім'я особи
(бібліографічні описи на документи одного, двох та трьох авторів).
Бібліографічний опис документів під заголовком, що містить назву організації (ім'я колективного автора). Групи заголовків, що містять назву організації. Прості та складні заголовки. Бібліографічний опис під заголовком, що містить позначення документа, географічну назву.
Методика складання бібліографічного опису документів, що мають
індивідуальних авторів. Поняття «автор», «індивідуальний автор» та вибір форми імені автора в заголовку. Співавторство. Особливості наведення в заголовку імен авторів різник країн, народів, епох. Особливі категорії авторів у бібліографічному описі. Форми авторського заголовка. Взаємозв’язок форми авторського заголовка і відомостей про відповідальність.
Факультативність авторського заголовка.
Тлумачення терміну «колективний автор». Офіційні та відомчі видання. Межі застосування опису під колективним автором. Методика складання бібліографічного опису багаточастинних документів.
Формулювання заголовків при опису основних груп колективів для різних організацій та установ; вищих органів державної влади і управління:
Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та місцевих органів державної влади і управління. Бібліографічний опис видань політичних партій, громадських об'єднань, асоціацій, товариств та рухів в

11
Україні та закордоном. Бібліографічний опис спільних видань кількох колективів. Бібліографічний опис Конституції України, кодексів та законів.

Тема 30. Області та елементи бібліографічного опису, їх характеристика.
Області та елементи бібліографічного опису, їх роль в уніфікації описів. Елементи бібліографічного опису: обов’язкові й факультативні, їх семантичне навантаження і використання в різних масивах бібліографічної
інформації. Правила складання бібліографічного опису. Мова складання бібліографічного опису. Знаки приписної пунктуації, які використовують з метою виокремлення елементів та областей у бібліографічному описі.
Скорочення у бібліографічному описі. Види бібліографічного опису залежно від об'єкта й обсягу застосування елементів бібліографічного опису.
Однорівневий, багаторівневий, аналітичний бібліографічний описи: їх характеристика, призначення. Обсяг бібліографічних відомостей. Повний, розширений, короткий бібліографічний опис, аспекти застосування. Процеси та операції складання бібліографічного опису.
Тема 31. Складання бібліографічних описів документів під назвою.
Методика складання бібліографічного опису документів під назвою.
Бібліографічний опис анонімних видань. Особливості складання бібліографічного опису книг чотирьох та більше авторів: відображення імен
індивідуальних авторів у відомостях про відповідальність.

Тема 32. Бібліографічний опис багатотомних видань.
Багаторівневий бібліографічний опис (опис багатотомних документів, опис серіальних видань) та опис окремого тому багатотомного видання.
Загальна частина опису і специфікація, їх характеристика.
Визначення терміну «багатотомні видання». Особливості оформлення багатотомних видань. Загальні й часткові відомості. Закінчені й незакінчені багатотомні видання. Правила складання багаторівневого опису багатотомних видань. Різні варіанти опису окремих томів.
Тема 33.Аналітичний бібліографічний опис. Загальна характеристика.
Бібліографічний опис рецензій.
Аналітичний бібліографічний опис документів (бібліографічний опис складової частини документа).
Суть, призначення, структура бібліографічного опису складової частини документа. Особливості наведення відомостей про складову частину документа. Відомості про ідентифікуючий документ. Відомості про місце розташування складової частини в

12
ідентифікуючому документі. Бібліографічний опис складових частин офіційних видань: нормативних актів, документів партійних і громадських організацій. Бібліографічний опис складових частин наукових видань: збірників, монографій, серіальних видань. Особливості бібліографічного опису окремих видів складових частин документних публікацій: частини твору, фрагменту тексту, статті з газети, журналу, енциклопедії, словника, довідника. Опис рецензій.

Тема 34. Правила складання бібліографічного опису різних видів
документів (картографічних, образотворчих, нотних документів).
Особливості складання бібліографічного опису нетекстових документів: картографічних, нотних, образотворчих, аудіовізуальних, електронних.
Склад областей і елементів опису даних документів. Область специфічних відомостей про документ, її семантичне наповнення. Вибір першого елементу бібліографічного опису.
Об'єкти бібліографічного опису картографічних видань та структура опису. Бібліографічний опис карт, атласів. Однорівневий та багаторівневий опис картографічних видань. Особливості аналітичного бібліографічного опису картографічних видань. Формулювання територіального заголовку опису. Особливості приведення елементів в області фізичної характеристики.
Об'єкти опису нотних видань. Правила складання бібліографічного опису нотних видань. Особливості формулювання заголовка опису нотних видань. Наведення відомостей про музичні жанри, вид музики, тональність творів, засоби виконання. Дані про форми нотного тексту в області специфічних відомостей про документ. Бібліографічний опис однотомних нотних видань. Бібліографічний опис серіальних нотних видань.
Об'єкти опису видань образотворчого мистецтва. Особливості формулювання заголовку опису. Особливості бібліографічного опису листових видань образотворчого мистецтва. Бібліографічний опис серіальних видань образотворчого мистецтва.
Тема 35. Правила складання бібліографічного опису електронних
документів.
Поняття про електронні ресурси. Суть, призначення, структура бібліографічного опису електронних ресурсів. Об'єкти для складання бібліографічного опису електронних ресурсів. Характеристика джерел бібліографічних відомостей. Методика складання бібліографічного опису електронних ресурсів локального доступу (комп'ютерних файлів на CD-
ROM
: програмних продуктів, баз даних) та віддаленого доступу

13
(інтерактивних засобів інформації: мультимедія, матеріалів з Internet).
Особливості наведення відомостей в областях виду та обсягу ресурсу, фізичної характеристики, приміток.
Тема 36. Поняття «класифікація наук». Бібліотечна класифікація, її
суть, значення, вимоги до неї.
Поняття про класифікацію. Генезис та еволюція терміна
«класифікація». Значення класифікації для розвитку науки та практичної діяльності. Класифікація наук як методологічна основа документних класифікацій. Наукова об'єктивність, історизм, комплексність і багатоаспектність як основні принципи створення класифікаційних систем.
Типи класифікаційних систем: перечислювальні, комбінаційні, аналітико- синтетичні (фасетні). Поняття «їєрархічна класифікація». Типи класифікаційних систем за змістом: універсальна, галузева, спеціалізована.
Типи класифікаційних систем за масштабом їх розповсюдження в сучасному світі: міжнародна, національна, локальна.
Бібліотечно-бібліографічні класифікації в системі документних класифікацій. Динаміка розвитку знань і межі змінюваності універсальних бібліотечних класифікацій. Вимоги до бібліотечно-бібліографічної класифікації. Значення бібліотечно-бібліографічних класифікацій в
інформаційно-бібліотечній діяльності.
Тема 37. Структура Таблиць ББК для масових бібліотек: основний ряд
ділень, види індексів, методичні вказівки, відсилки та інше. ЗТД, СТД,
ТТД. Характеристика, значення, використання.
Таблиці документних класифікацій, їх призначення, структура.
Складові частини таблиць. Характеристика елементів основних та допоміжних таблиць. Індексація в таблицях класифікації. Види індексації.
Функції індексації. Проблеми перебудови класів у класифікаційних системах.

Тема 38. Систематизація документів: поняття, загальні правила.
Систематизація документів, її завдання. Об'єкти систематизації.
Принципи систематизації: пріоритет основного змісту, наукової об’єктивності систематизації. Методика систематизації. Загальна методика систематизації. Метод багаторазового відображення документів, його сутність і методика застосування. Систематизація документів широкого змісту. Систематизація документів за аспектами розгляду предмета: об’єктом впливу, з урахуванням цільового та читацького призначення тощо.


14
Тема 39. Основні процеси систематизації документів.
Спеціальна методика систематизації документів. Організація й технологія систематизації. Робочі таблиці класифікації, методика їх складання. Методичний і довідковий апарат систематизатора. Процеси систематизації: обстеження документа, вибір класифікаційного індексу, його оформлення, редагування класифікаційних
індексів.
Методика систематизації за ББК.
Тема 40. Систематизація природничої літератури.
Структура і наповнення відділу «2 Природничі науки». Специфічні особливості модернізації, поділ екологічної тематики, фізико- математичних наук, наук про Землю та ін. Зв'язки і розмежування між відділами. Особливості систематизації документів фізико-математичного, хімічного, біологічного циклів та наук про Землю (геодезичних, геофізичних, геологічних, географічних). Використання таблиць загальних і територіальних ділень.

Тема 41. Правила систематизації технічної літератури.
Наповнення відділу «3 Техніка. Технічні науки» та його структура.
Специфічні особливості змін та доповнень у підрозділі «32.97
Обчислювальна техніка», його спеціальні типові ділення. Зв’язки і розмежування між розділами та відділами. Особливості систематизації документів з енергетики, радіоелектроніки, гірничої справи, машинобудування, будівництва, транспорту та ін. Застосування системи таблиць спеціальних, загальних і територіальних типових ділень.
Тема 42. Правила систематизації сільськогосподарської літератури.
Наповнення відділу «4 Сільське і лісове господарство.
Сільськогосподарські і лісогосподарські науки». Уточнення термінології та методичних вказівок. Характеристика змістових змін у підрозділах «лісове господарство», захист рослин, мисливське і рибне господарство. Зв’язки і розмежування між відділами.
Особливості систематизації документів з питань рослинництва, тваринництва, ветиранарії та ін. Застосування спеціальних типових ділень у діленнях «Спеціальне рослинництво» та «Спеціальне тваринництво».
Використання таблиць загального та територіального типового поділу при систематизації.

15
Тема 43. Правила систематизації медичної літератури.
Обсяг, структура і зміст відділу «5 Охорона здоров'я. Медичнві науки».
Уточнення термінології у відділі. Визначення місця поділу: екстреної медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях та медицини катастроф: формування здрового способу життя людини; медичної екології та інших сучасних понять медицини. Особливості систематизації документів з питань організації охорони здоров'я, гігієни, епідеміології, загальної патології, комплексу ділень клінічної медицини та її прикладних галузей.
Використання таблиць загальних та територіальних типових ділень при систематизації.
Тема 44. Правила систематизації суспільно-політичної літератури.
Місце, структура і наповнення циклу суспільних наук. відповідність відображення суспільних наук в сучасній класифікації знань, суспільного життя. Відображення нової проблематики, сучасної термінології, поглядів учених різних шкіл та напрямів суспільних наук. Зміни в періодизації новітньої історії, уточнення хронологічних меж періодів. Методика відображення матеріалів про держави СНД. Особливості відображення літератури з історії України та української діаспори. Уточнення зв’язків і розмежування між відділами та розділами циклу.
Особливості систематизації документів з історії, економіки, політики, галузей права, військової справи та ін. Використання таблиць загальних, територіальних і спеціальних типових ділень при систематизації документів.
Місце відділу гуманітарних наук у ББК. Структура циклу і принципи його побудови. Наповнення відділів та розділів циклу гуманітарних наук. відображення сучасних проблем культурології, освіти, засобів масової
інформації, книгознавства, філології, філософії, релігії та ін. Уточнення зв’язків і розмежування між відділами та розділами циклу.
Особливості систематизації документів про культуру, науку, спорт, соціокультурну діяльність у сфері дозвілля, художню літературу, етику, естетику, соціальну психологію та ін.
Тема 45.Систематизація літератури універсального змісту.
Структура і наповнення відділу «9 Література універсального змісту».
Наведення тематичних формулювань галузевих бібліографічних посібників у відповідності до формулювань розділів ББК. Уточнення зв’язків і розмежування між відділами та розділами циклу.
Особливості систематизації бібліографічних посібників, енциклопедій, словників, довідників, серійних видань, журналів та ін.

16

Тема 46. Сутність поняття «предметизація». Основні етапи процесу
предметизації.
Поняття про предмет і предметизацію. Предметизація як вид наукового опрацювання документів. Предметизація як вид мікроаналітичного згортання документної інформації. Предметизація як категоріальний аналіз.
Використання предметизації в інформаційно-бібліотечній діяльності, в електронних дескрипторних інформаційно-пошукових системах та пермутаційних покажчиках.
Тенденції і перспективи розвитку предметизаційних систем та їх автоматизації. Перші спроби створення предметно-орієнтованого ресурсу в
Internet в Україні. Поняття про загальну і спеціальну методику, їх суть та особливості. Завдання та об'єкти предметизації. Основні процеси предметизації. Відбір та обстеження документа як об'єкта предметизації.
Відбирання смислових компонентів в основному змісті документа і прийняття рішення для наступного вираження в предметних рубриках.
Оформлення відібраних смислових компонентів у предметні рубрики.
Редагування предметних рубрик.
Тема 47. Сутність поняття «предметна рубрика». Види предметних
рубрик.
Види предметних рубрик. Правила формулювання заголовків і підзаголовків предметних рубрик. Вимоги до формулювань предметних рубрик. Лексика мови предметних рубрик. Частини мови, що використовуються при формулюванні лексичних одиниць. Провідне слово лексичної одиниці. Граматика (морфологія і синтаксис) мови предметних рубрик. Інверсія в предметних рубриках: її завдання і застосування.
Прості та складні предметні рубрики, правила їх формулювання.
Логіко-лінгвістичний напрям предметизації. Категоріальний метод побудови складних предметних рубрик. Фасетний синтаксис. Довідково-посилальний апарат мови предметних рубрик. Структура предметних рубрик.
Характеристика аспектів дослідження предмета. Тематичні, регіональні
(географічні) та хронологічні підзаголовки предметних рубрик.
Предметизація документів з окремих галузей знань та деяких видів документів.
Тема 48. Методика анотування документів.
Поняття про анотацію: її сутність і якісні характеристики. Виникнення анотацій та етапи розвитку теорії й методики анотування. Функції анотації:

17 пошукова, комунікативна та функція оцінки. Основне призначення анотації.
Стандартизація анотування документів. Загальні вимоги до анотацій: змістовність, доступність, лаконічність, індикативність. Особливості мови і стилю анотацій. Вимоги до оформлення тексту анотацій. Структура
інформаційних елементів анотацій. Процеси анотування: підготовчий, основний, заключний. Специфіка анотування документів в традиційному та автоматизованому режимах. Жанри анотації залежно від виду й типу документа, галузі застосування, цілей і сфер використання (науково-
інформаційна діяльність, інформаційно-аналітичні діяльність, редакційно- видавнича справа, книжкова торгівля). Засоби стимулювання до читання первинного документа в анотаціях: проблемні, аргументні, емоційні.
Загальна методика створення анотацій. Джерела створення анотацій. Етапи анотування. Методи анотування документів. Особливості застосування методів згортання інформації (цитування, перефразування, інтерпретаціції) при анотуванні документів.
Специфіка створення рекомендаційних анотацій (охоплення всіх елементів довідкових анотацій і основних досить докладних фактичних відомостей). Ключові аспекти, що відбиваються в рекомендаційній анотації; специфіка її мови й стилю написання. Залежність послідовності розташування елементів у рекомендаційній анотації від значимості тієї або
іншої інформації для споживача.
Специфіка створення довідкових анотацій. Ключові аспекти, що відбиваються в довідковій анотації; специфіка її мови й стилю написання.
Залежність послідовності розташування елементів у довідковій анотації від значимості тієї або іншої інформації для споживача.
Методика створення видавничої анотації. Специфіка анотування документів, що готуються до видання. Методика анотування різних типів і видів документів. Анотування творів художньої літератури: відомості про письменників і укладачів; характеристика творів, що увійшли до видання; характеристика читацького призначення та компонентів, які доповнюють основний текст. Анотування наукових, навчальних, довідкових, виробничих,
інформаційних видань. Методи оцінювання анотацій.

Тема 49. Види та типи анотацій.
Класифікація анотацій. Анотації бібліографічні й видавничі. Типологія бібліографічних анотацій. Типи анотацій за функціональним призначенням: довідкові й рекомендаційні. Типи анотацій за способом характеристики первинного документа: загальні й аналітичні. Типи анотацій за кількістю документів, що аналізуються: монографічні та зведені (групові). Типи

18 анотацій за обсягом та глибиною згортання інформації: пояснювальні, описові й реферативні. Типи анотацій в залежності від обсягу: короткі, розгорнуті. Типи анотацій в залежності від форми видання: традиційні та телеграфні. Типи анотацій залежності від ступеня механізації: інтелектуальні, формалізовані, автоматичні. Типи анотацій в залежності від укладачів: авторські і референтські.
Характеристика окремих видів анотацій. Рекомендаційна або популярна анотація як один із найрозповсюдженіших видів анотацій і жанрів
інформаційних видань. Видавнича анотація. Прикнижкова анотація як різновид видавничої, її специфіка. Історія її виникнення й специфіка.
Інформаційні елементи видавничої анотації. Книготорговельна анотація. Її особливості, значення для інформаційної діяльності. Видавничі анотації як основа для створення книготорговельних анотацій.
Тема 50. Національна система реферування в Україні.
Виникнення та становлення реферативної періодики. Реферативні видання ХІХ ст. Теоретичні розробки в галузі реферування. Зарубіжна реферативна періодика. Реферативні журнали СРСР. Реферативна періодика
України 20 – 60-х рр. ХХ ст. Розробка теорії реферування наукової літератури. Особливості практики реферування в різних країнах.
Всеросійський інститут наукової і технічної інформації (ВІНІТІ). Проект
Всесвітньої системи науково-технічної інформації (ЮНІСІСТ). Розробка теорії реферування у 60-х рр. ХХст.
Розвиток реферування в сучасній Україні. Реферативний журнал
«Політика. Політичні науки», «Економіка. Економічні науки» (Книжкова палата України), реферативний журнал «Джерало» (Національна бібліотека
України ім. В. І. Вернадського). Передумови створення системи реферування в Україні. Джерельні, інформаційні, матеріальні, інтелектуальні ресурси створення загальнонаціональної системи реферування в Україні. Створення загальнонаціональної системи реферування в Україні (1992 – 1993 рр.).
Кооперація у створенні загальнонаціональної системи реферування.
Інформаційні установи – учасники координації. Галузеве реферування
інформаційних установ та його місце в загальнонаціональній системі реферування. Загальнонаціональна база даних рефератів: структура, система наповнення, методика використання в практичній інформаційній діяльності.
Стандартизація реферування. Перспективи розвитку загальнонаціональної системи реферування.

19
Білети складаються з трьох питань, двох теоретичних і одного
практичного.
Практичні завдання
1.
Складання бібліографічних описів документів під заголовком.
2.
Складання бібліографічних описів документів під назвою.
3.
Складання бібліографічного опису збірок.
4.
Складання бібліографічних описів документів 2-х авторів.
5.
Правила складання однорівневого бібліографічного опису.
6.
Правила складання багаторівневого (зведеного) бібліографічного опису багатотомного видання.
7.
Бібліографічний опис окремих томів багатотомного видання.
8.
Аналітичний бібліографічний опис. Загальна характеристика.
9.
Бібліографічний опис рецензій.
10.
Бібліографічний опис газетних та журнальних статей, інтерв’ю, діалогів.
11.
Загальні поняття про офіційні та відомчі видання. Правила формулювання заголовку опису.
12.
Бібліографічний опис документів політичних партій та громадських організацій.
13.
Бібліографічний опис документів органів державної влади та управління.
14.
Правила складання бібліографічного опису різних видів документів
(картографічних, образотворчих, нотних документів).
15.
Правила складання бібліографічного опису різних видів документів
(багатотомних, періодичних, видань, що продовжуються).
16.
Правила складання бібліографічного опису різних видів документів
(стандартів, кінофотофонодокументів, електронних документів).
17.
Систематизація літератури з питань історії та історичних наук.
18.
Систематизація літератури підвідділів 65, 66, 67, 68.
19.
Систематизація літератури з літературознавства та художньої літератури.
20.
Систематизація літератури підвідділів 70-79.
21.
Систематизація літератури з питань мовознавства.
22.
Систематизація літератури універсального змісту.
23.
Особливості систематизації дитячої літератури.
24.
Систематизація літератури з мистецтва.
25.
Систематизація природничої літератури.
26.
Правила систематизації технічної літератури.
27.
Правила систематизації сільськогосподарської літератури.
28.
Систематизація літератури з літературознавства та художньої літератури.
29.
Методика підготовки та проведення масових заходів в бібліотеці
( на вибір).

20
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ВСТУПНИКІВ


Кількість
балів
(max – 100)
Оцінка за
національно
ю шкалою
Оцінка
за
шкалою
ECTS
Критерії
90 – 100
«Відмінно»
A
Виставляється за глибокі знання навчального матеріалу, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах; вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв'язку і розвитку, чітко і лаконічно; логічно і послідовно відповідати на поставлені запитання; вміння застосовувати теоретичні положення під час розв'язання практичних задач.
82 – 89
«Дуже добре»
В
Виставляється за ґрунтовні знання навчального матеріалу, аргументовані відповіді на поставлені запитання; вміння застосовувати теоретичні положення під час розв'язування практичних задач.
75 – 81
«Добре»
C
Виставляється за міцні знання навчального матеріалу, аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (несуттєві) неточності; вміння застосовувати теоретичні положення під час розв'язання практичних задач.
69 – 74



«Задовільно»
D
Виставляється за посередні знання навчального матеріалу, мало аргументовані відповіді, слабке застосування теоретичних положень при розв’язанні практичних задач.
60 – 68
Е
Виставляється за слабкі знання навчального матеріалу, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності його викладання, за слабке застосування теоретичних положень при розв’язанні практичних задач.
1 – 59
«Незадовільно»

FX
Виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв'язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.

21
Рекомендована література
1.
ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. - К.: Вид. держстандарту України,1995.-47с.
2.
Про бібліотеки і бібліотечну справу. Закон України // Голос України. –
1995. –
2 березня.
3.
Про інформацію : Закон України // Голос України. - 1992. - 13 листопада.
4.
Про науково-технічну інформацію : Закон України//Там само. – 1993. –
№33. – С.843 – 851.
5.
Про національну програму інформатизації: Закон України// Голос
України.-1998.-7 квіт.-С.5-6.
6.
Библиографическая работа в библиотеке: Организация и методика:
Ученик / Под ред.. О.П. Коршунова. – М., 1990. – 255 с.
7.
ГОСТ 7.0-84. Библиографическая деятельность: основные термины и определения. – М., 1984. – 24 с.
8.
Швецова-Водка Г.М. Вступ до бібліографознавства: Навч. Посібник – К.,
2004. –
217 с.
8.Новальська Т.В. Психолого-педагогічні основи спілкування бібліотекаря з читачами /Т.В. Новальська// Публічні бібліотеки: Сучасність і майбутнє: Зб. ст. до Міжнар. наук. конф. / ЦНБ ім. Л. Українки.- К., 1997.- С. 97-102.
9. Новальська Т.В. Український читач у бібліотекознавчих дослідженнях
(кінець ХІХ – початок ХХІ ст.) /Т.В. Новальська//: Монографія.- К.:
КНУКіМ, 2005.- 252 с.
10.
Швецова-Водка Г. В. Типологія документа: Навч. пос. для студ. ін.-тів культури. – К., 1998. – 78 с.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал