Програма додаткових вступних випробувань для абітурієнтів, що вступають на спеціальність 024 «Хореографія»



Сторінка6/6
Дата конвертації14.12.2016
Розмір1.19 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6

Стилі аргентинського танго.

Історія виникнення аргентинського танго. Політичні та соціальні умови, що вплинули на розвиток культури. Емігрантська культура Буенос-Айреса в кінці ХІХ століття. Поширення та адаптація аргентинського танго в Європі на початку ХХ століття. Стилі танцю. Видатні виконавці і композитори танго. Сучасне аргентинське танго: танго на театральній сцені. Відомі шоу-програми. Фестивалі аргентинського танго.

Аргентинське танго - це цілий танцювальний напрямок, у якому багато стилів і форм танців. Підрозділ танго на стилі умовно. Історія танго не має письмових джерел про еволюцію танцю, про виникнення і зникнення тих чи інших стилів ми можемо судити лише по розповідях старих мілонгеро. Основним при виборі того чи іншого стилю є місце, де ви танцюєте танго: у клубі, на сцені, чи іншій площадці. Виходячи з цього, стилі можна умовно розділити на клубні або соціальні і сценічні. До клубного відносяться: канженге, орілльєро, танго де салон, мілонгеро, танго лісо, танго нуево (у Європі), вони засновані на принципах імпровізації. До сценічного: танго “на експорт”ітанго“фантазія”.
Сальса – бренд латиноамериканської танцювальної культури.

Сальса — музика, джерела якої беруть свій початок в афро-кубинській традиції. На протязі 1930-х років ХХ століття на традиційну кубинську музику впливав джаз. В свою чергу джазові оркестри почали грати кубинську музику в своїй інтерпретації. П'ятидесяті роки були роками повального захоплення ритмами mambo, cha-cha і rumba. Латиноамериканські танцювальні оркестри були надзвичайно популярні.

В середині 1960-х років диск-жокей із Венесуели Фідіас назвав свою музичну програму “Сальса”. До 1970-х років слово “сальса” означало сплав самих різноманітних латиноамериканських стилів і ритмів: пачанги, гуарачі, ча-ча-ча, румби, мамбо та багатьох інших.

У сімдесяті відбувся новий сплеск популярності латиноамериканської музики. Величезну роль у розвитку латинської музики на цьому етапі стали кубинські музиканти, які емігрували в США. Тут кубинська музика тісно переплелась з різними пуерториканськими мелодіями та американським джазом. Нова музика отримала нове звучання – все це визначало особливості нового музичного стилю – сальса.

Дев'яності роки стали часом, коли сальса поширювалася по усьому світі з величезною швидкістю. Мабуть, зараз сальсу уже важко назвати явищем лише латиноамериканської культури, оскільки "сальсоманією" охоплена величезна кількість людей у всіх частинах світу. У дев'яностих роках сальса стала по-справжньому сформованим музичним стилем.

На питання, хто є творцем сальси, немає однозначної відповіді. Кубинці дали життя музичному явищу, яке має назву сьогодні сальса. З іншого боку, пуерториканці більш ніж інші латиноамериканські народи розвивали і пропагували цей музичний стиль. Колумбійці залишаються хоронителями музичної традиції сальси, у той час як інші сучасні музиканти продовжують свої експерименти в рамках стилю.

Усе це говорить лише про те, що сальса як і раніше жива: маючи багату історію і традиції вона продовжує розвиватися, залучаючи все нових і нових шанувальників.
Популярна танцювальна культура 50-60-х років ХХ ст.

Поняття модерн-танцю як назви нового напряму хореографії, початок ХХ століття. Змінювання відповідно до творчості персоналій, які практикували цей напрям. Індивідуальні різновиди стилі, школи та техніки. «Піонери» танцю-модерн: Айседора Дункан, Марта Грехем, Дорис Хемфри, Тед Шоун, Ханя Хольм тощо. Наступна хвиля змін у модерн-танці, 50-60 рр.: Мерс Каннінгем, Хосе Лимон, Пол Тейлор, Алвин Айлі. Кінець ХХ ст.: оновлений модерн-танець у творчості Тріші Браун, Мередіт Монк, Моріса Бежара, Ролана Петі, Іржі Іліана, Піни Бауш, Уільяма Форсайта, Бриги Кульберг, Матс Ека тощо.

Основні принципи виконання – гравітація, зміна вертикальної осі тіла, робота з вагою тіла, робота з диханням, contraction та release, центр тіла, фокусування уваги на центрі тіла. Зміна рівнів, оволодіння всім простором танцювального залу, тісний зв’язок емоції та руху. Принципи руху у хореографічних системах М. Грехем, Х. Лимона, Р. Лабана, Х. Хольм, Л. Хортона, М. Канінгема.
Клубна танцювальна культура в кінці ХХ – на початку ХХІ століття.

Танцювальна музика та поява особливого типу відпочинку, який перетворився в індустрію на ринку розваг. Ідеї хаус і техно музики та стиль життя молоді. Танцювальна культура та особливий простір – клаббінг, який сприяє трансформації комунікативних зв’язків в суспільстві. «Манерні» танці, яким характерні театральність и гламурність. Креативність і свобода від хореографії. Використання різноманітних атрибутів для створення яскравих і ефектних шоу. Електронна клубна музика. Відомі виконавці.


Популярні танці в стилі «дансхол».

Зародження «дансхолу» в кінці ХХ століття в Кінгстоні. Боб Марлі та музика «дансхолу». Етнічний характер танцю. Поєднання ритмів регі, африканських кроків та елементів хіп-хопу в одному стилі. Види стилю «дансхол»: ямайський та рага. Лер Куртельмон та фітнес програми.


Особливості стилю «джаз-фанк». Продемонструвати комбінацію в стилі.

«Джаз-фанк» як окремий стиль. Синтез рухів hip-hop, jazz dance, waacking і vogue. Особлива манера виконання, пластика, динаміка і експресивність у виконанні комбінацій. Імпровізація. Використання стилю в кліпах і танцювальних постановках самих популярних зірок сучасної естради.


Молодіжна танцювальна культура другої половини ХХ століття.

Танцювальна культура як масове явище сучасного життя. Поняття молодіжної та масової культур. Мода. Музичні особливості. Особливості танцювальних рухів. Стиль життя, соціальні та культурні запити молоді. Вираження емоцій, почуттів, настроїв, а також суспільних ідей у сучасному танці як інтерпретація універсального життя та внутрішнього стану.

Різноманітність сучасних танцювальних напрямів, їх вплив на сучасну хореографію.
Популярні танці в стилі «латін-стріт».

Характеристика танців меренге, бачати та конги: історична довідка, технічні особливості танців. Робота стопи та стегон. Музичний супровід. Спільне та відмінне в рухах партнерів.


К Р И Т Е Р І Ї ОЦІНЮВАННЯ

Додаткове вступне випробування оцінюється за системою – склав/не склав, при цьому для проміжного оцінювання використовується 100-бальна шкала (мінімальний прохідний бал – 61).




Бали

Оцінка

Критерії

90 - 100

Відмінно

(склав)


абітурієнт:

- виявив глибокі знання програм навчальних дисциплін;

- чітко володіє понятійним апаратом, фаховою термінологією (відповідно до напрямку хореографічного мистецтва);

- розгорнуто і обґрунтовано відповідає на питання з методики виконання фахових дисциплін;



80 - 89


Добре

(склав)


абітурієнт:

- виявив достатні знання програм навчальних дисциплін;

- володіє фаховою термінологією в необхідних межах;

- розуміється на методиці виконання фахових дисциплін;

- при відмінній відповіді на одне запитання задовільно відповів на друге;


70 - 79

Задовільно

(cклав)



абітурієнт:

- поверхнево володіє фаховою термінологією

- недостатньо обґрунтовано відповідає на питання методики виконання фахових дисциплін;

- при добрій відповіді на одне запитання задовільно відповів на друге.



61 - 69

Достатньо задовільно

(склав)


абітурієнт:

- виявив недоліки у знаннях, розкритті змісту понять;

- вибірково володіє термінологією

- питання методики викладає з порушенням логіки поданням матеріалу;

- посередньо відповів на обидва запитання .


1 -60

Незадовільно

(не склав)




абітурієнт:

  • не володіє термінологією

  • не розуміється на методиці виконання

  • не володіє загальними поняттями і знаннями з обраного фаху.


ЛІТЕРАТУРА

Нормативно-правові та мистецькі видання
1. Про дошкільну освіту: Закон України // Урядовий кур»єр.-2001.-№141.-С.1-9;

2. Про загальну середню освіту: Закон України // Інформ.зб. Мін.освіти України.-1999.-№15.-С.6-31;

3. Про позашкільну освіту: Закон України // Відомості Верховної Ради України.-2000.-№46.-С.931-945;

4.Про вищу освіту: Закон України // Відомості Верховної Ради України.-2001.-№20.-С.506-536;

5. Державний Стандарт початкової загальної освіти: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.11. 2000р.№1717;

6. Державний Стандарт базової та повної середньої освіти: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004р. № 24 // Мистецтво і освіта.-2004.-№2.-С.2-6;

7. Галузевий стандарт вищої освіти напряму підготовки 0202 «Мистецтво» піднапряму 6020200 «Хореографія» освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр мистецтв»: проект.- К: КНУКіМ, 2005;

8. Галузевий стандарт вищої освіти напряму підготовки 0202 «Мистецтво» спеціальності 7020202 «Хореографія» освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» .- К: КНУКіМ, 2003;

9. Галузевий стандарт вищої освіти напряму підготовки 0202 «Мистецтво» піднапряму 8020200 «Хореографія» освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр мистецтв»: проект .- К: КНУКіМ, 2005;

10. Государственный образовательный стандарт высшего профессионального образования в области культуры и искусства, направление 530700 «Искусство балета», степень (квалификация): «Бакалавр искусства балета».-М.: Мин.образования Российской Федерации, 2002;

11. Государственный образовательный стандарт высшего профессионального образования в области культуры и искусства, направление 530700 «Искусство балета», степень (квалификация): «Магистр искусства балета».-М.: Мин.образования Российской Федерации, 2002;

12. Государственный образовательный стандарт высшего профессионального образования , направление 521800 «Искусствоведение (история искусства)», степень (квалификация): «Бакалавр искусствоведения».-М.: Мин.образования Российской Федерации, 2000;

13. Государственный образовательный стандарт высшего профессионального образования , специальность 020900 «Искусствоведение», квалификация: «Искусствовед».-М.: Мин.образования Российской Федерации, 2000;

14. Государственный образовательный стандарт высшего профессионального образования , направление 521800 «Искусствоведение (история искусства)», степень (квалификация): «Магистр искусствоведения».-М.: Мин.образования Российской Федерации, 2000;

15. Болонський процес: документи / Укладачі: З.І.Тимошенко, А.М.Грехов, Ю.А. Гапон, Ю.І.Палеха.-К.: Вид-во Європ.ун-ту, 2004;

16. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес // Вища школа.-2004.-№2-3.-С.97-125;

17. Концепція державної політики в галузі культури на 2005-2007 роки // Урядовий кур»єр.- 2005.-№ 72;

18.Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах // Ін форм.зб.Мін.освіти і науки України.-2004.-№10.-С.4-9;

19. Комплексна програма художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах – там само.-С.9-32; 20. Масол Л. Концепція загальної мистецької освіти // Мистецтво і освіта.- 2004.-№1.-С.2-5;

21.Іванюк І. Глобальна освіта як пріоритетний напрямок сучасної європейської педагогіки // Освіта.-2001.-16-23 травня.-С.3;

22. Лиферов А.П. Интеграционные процессы в мировом образовании: Лиферов А.П. Основные тенденции // Магистр.- 1999.-№1.-С.46-65;

23. Вільчковська А. Музика в системі шкільної освіти в країнах Західної Європи /Вільчковська А. // Мистецтво і освіта.-2003.-№2.- С.19-22; 24. Волинець Л.Загальна мистецька освіта в школах Швеції // Мистецтво і освіта.-2004.-№3.- С.10-14; 25. Волинець Л. Загальна мистецька освіта в школах Норвегії // Мистецтво і освіта.-2004.-№1.- С.21-25;

26. Волинець Л.Мистецька освіта у школі Франції // Волинець Л/ Мистецтво і освіта.-2003.-№1.- С.61-63;

27. Высшее образование в странах-членах Европейского Союза // Европа.-1995.-№2.-С.6-9;

28. Власенко С Багаторівнева педагогічна освіта в країнах Заходу // Власенко С./ Рідна школа-2001.-№12.-с.72-73;

29. Андрущенко В. Америка університетська: Погляд з середини // Андрущенко В. Дзеркало тижня.-2002.-№23.-С.14;

30. Семеко Г.В. Проблемы реформы управления высшим образованием в Японии // Семеко Г.В. /Экономика образования.-2001.-№4.-с.72-77;

31. Вейфанс М. Современные тенденции развития высшего образования в Китае /Вейфанс М. // Вестник высшей школы.-2001.-№1.-С.38-40;

32. Солодова Е.А. Перспективы развития высшего образования в России на основе математического моделирования/ Солодова Е.А. // Стандарты и мониторинг в образовании 2001.-№ 1.-С.10-18;

33. Искусство быть студентом (требования к студентам за рубежом) // Обучение за рубежом.-2001.-№12.-С.16-21;



34. Колесов В.П. Бакалавр + магистр либо только специалист? (12 тезисов в пользу многоуровневой системы высшего образования) // Колесов В.П. Высшее образование сегодня.-2002.-№5.-С.34-38.

Фахові видання

  1. Боттомер П. Уроки танца / Пер. с англ. /Боттомер П. К.Молькова.-М.: Эксмо, 2004.

  2. Базарова Н., Мей В. Азбука классического танца. /Базарова Н., Мей В. - Л.-М., 1964.

  3. Базарова Н., Мей В. Азбука классического танца: Учебно-методическое пособие. 2-е изд. /Базарова Н., Мей В. – М.: Искусство, 1983. –207с.

  4. Базарова Н. Классический танец. Методика обучения в 4 и 5 классах./ Базарова Н. – Л.: Искусство, 1975. – 184с.

  5. Баланчин Дж., Мейсон Ф. 101 рассказ о бальшом балете. /Баланчин Дж., Мейсон Ф. -М.: Крон-пресс, 2001.

  6. Балет. Энциклопедия. – М.: Советская энциклопедия, 1981.

  7. Барышникова Т. Азбука хореографии. /Барышникова Т. – М.: Айрис Пресс Рольф, 1999.

  8. Бахрушин Ю. История русского балета. /Бахрушин Ю. – М.: Просвещение, 1972.

  9. Бахрушин Ю. История русского балета./ Бахрушин Ю. –М.:Советская россия, 1964.

  10. Березова Г. Класичний танець у дитячих хореографічних колективах./ Березова Г. – К.: Музична Україна, 1990.

  11. Бллазис К. Танцы вообще, балетные знаменитости и национальные танцы. /Бллазис К. -М.,1986.

  12. Блок Л.Д. Классический танец. История и современность./ Блок Л.Д. – М.: Искусство, 1987. – 556с.

  13. Боримська Г. Самоцвіти українського танцю./ Боримська Г. -К.: Мистецтво, 1974.

  14. Борисова Е.М., Логинова Г.П. Индивидуальность и профессия. /Борисова Е.М., Логинова Г.П. – М.: Знание, 1991. – 80с.

  15. Ваганова А. Основы классического танца. /Ваганова А. – Л.: Искусство, 1980.

  16. Василенко К. Лексика українського народносценічного танцю. /Василенко К. К.: Мистецтво, 1996.

  17. Василенко К. Український танець./ Василенко К. – К.: ІПК ПК, 1997.

  18. Верховинець В. Весняночка. /Верховинець В. – К., 1979.

  19. Верховинець В. Теорія українського народного танцю. /Верховинець В. – К., 1974

  20. Вершловский С.Г. Общее образование взрослых: Специфика и мотивы./ Вершловский С.Г. – М.: Педагогика, 1987. – 187с.

  21. Волконский С. Человек на сцене./ Волконский С. – М.: СПб, 1912.

  22. Говард Г. Техника европейского танца /Говард Г. – М.: Аритис, 2003.

  23. Головкина С.Н. Уроки классического танца в старших классах. /Головкина С.Н. – М.: Исскуство, 1983. – 160с.

  24. Гуменюк А. Народне хореографічне мистецтво України. /Гуменюк А. – К.: Наук. думка, 1968.

  25. Гуменюк А. Українські народні танці. /Гуменюк А. – К.: Наукова думка, 1969.

  26. Дени Г., Дассвиль Л. Все танцы /Сокр.перевод с фр. (Спецред. И сост.муз.материала Л.Г.Онищенко).-2-е изд. Дени Г., Дассвиль Л./ -К.: Музична Україна, 1989.

  27. Джазовые танцы /Авт.-сост. Е.В.Диниц.-М.: ООО изд-во «АСТ»; Донецк: Сталкер, 2002.

  28. Дункан А. Танец будущего. Моя жизнь. Дункан А. – К., 1994.

  29. Зайцев В.П. Режисура естради та масових видовищ. Зайцев В.П. -К.: Дакор,2003

  30. Зайцев Є. Основи народно-сценічного танцю. /Зайцев Є. –К.:Мистецтво,1975. (І частина).

  31. Зайцев Є. Основи народно-сценічного танцю. /Зайцев Є. –К.:Мистецтво,1975. (ІІ частина).

  32. Захаров Р. Искусство балетмейстера. /Захаров Р. – М.: Искусство, 1954.

  33. Захаров Р.В. Робота балетмейстера с исполнителем. /Захаров Р.В. – Л, 1967.

  34. Захаров Р.В. Сочинение танца. /Захаров Р.В. -М.:Искусство, 1983.

  35. Зацепина К., Климов А., Рихтер К., Толстая Н., Фарманянц Е. Народно-сценический танец.-М.:Искусство,1976.

  36. Зубатов С. Методика роботи з хореографічним колективом. /Зубатов С. – К: КНУКіМ, 2004;

  37. Зубатов С. Основи викладання українського народносценічного танцю./ Зубатов С. –К.:ІПК ПК, 1995.

  38. Классические танцы: Танго и медленный вальс /Авт.-сост.О.В.Иванникова.-М.: ООО изд-во «АСТ»; Донецк: Сталкер, 2003.

  39. Клейтон П., Гомонд П. Джаз. Притворись его знатоком/ М.В. Тарасов (пер. в англ.) – СПб.: Амфора, 2001.

  40. Конен В. К истории афро-американской музыки: История и современность /Конен В. -М.: Искусство, 1993.

  41. Конен В. Третий пласт. Новые массовые жанры в музыке XX века./ Конен В. -М.: Искусство, 1994.

  42. Королев О.К. Краткий энцеклопедический словарь джаз, рок- и поп- музыки: Термины и понятия. /Королев О.К. -М.: Музыка. 2002.

  43. Костровицкая В., Писарев А. Школа классического танца. /Костровицкая В., Писарев А. –Л.: Искусство, 1986.

  44. Котельникова Е.Г. Биомеханика хореографических упражнений: /Котельникова Е.Г. IПК ПК.-Л., 1980.

  45. Краевский В.В. Проблемы научного обоснования учения. /Краевский В.В. – М.: Педагогика, 1977. – 205с.

  46. Лифарь С. Эстрадные годы с Дягилевым. /Лифарь С. –СПб.: Муза, 1994.

  47. Лопухов А., Ширяев А., Бочаров А. Основы характерного танца. /Лопухов А., Ширяев А., Бочаров А. –Л.-М.:Искусство, 1939.

  48. Лэрд У. Техника латиноамериканского танца- в 2-х ч. Ч І: Румба, Самба; Часть ІІ: Пасодобль, Ча-ча-ча, Джайв /Лэрд У. – М.: Артис, 2003 .

  49. Мессерер А. Уроки классического танца. /Мессерер А. – М., 1967.

  50. Мороз О.Г., Омеляненко Б.Л. Перші кроки до майстерності, /Мороз О.Г., Омеляненко Б.Л. - К., 1992.

  51. Никитин В.Ю. Модерн-джаз танец. Начало обучения. /Никитин В.Ю. -М., 1993.

  52. Никитин В.Ю. Модерн-джаз танец. Продолжение обучения. /Никитин В.Ю. -М., 2001.-167с.

  53. Никитин В.Ю. Модерн-джаз танец. /Никитин В.Ю. -М.: ГИТИС, 2000.

  54. Никитин В.Ю.Модерн-джаз танец. /Никитин В.Ю.-М.: ВУХТ, 2002.

  55. Новерр Ж.-Ж. Письма о танце и балетах. /Новерр Ж.-Ж. – Л.-М.: Искусство, 1965.

  56. Основы латиноамериканских танцев.-Томск: Артис, 1997.

  57. Пасютинская В. Волшебный мир танца. /Пасютинская В. –М.: Просвещение, 1986.

  58. Пол Боттомер. Уроки танца. /Пол Боттомер. -М.: Эксмо, 2003.

  59. Попова В.Я. Основы обучения дыханию в хореографии: Учебн. пос. /Попова В.Я. -М.: Искусство, 1968.

  60. Регаццони Г., Росси М.А., Маджони А. Бальные танцы./Пер. с фр./ Регаццони Г., Росси М.А., Маджони А. -М.: БММ АО, 2001.

  61. Регаццони Г., Росси М.А., Маджони А. Латиноамериканские танцы. /Пер. с фр. – /Регаццони Г., Росси М.А., Маджони А. М.: БММ АО, 2001.

  62. Режиссура и организация массовых зрелищ: Хрестоматия.-Х.: ХГИК, 1973.

  63. Рубинштейн М. Теория, психология и практика тренинга спортивного танца. /Рубинштейн М. - С.-Пб.-Мурманск, 1999.

  64. Сафонова Л.Н. Уроки классического танца: Методическое пособие для педагогов. /Сафонова Л.Н. – СПБ.: Акадамия русского балета, 2003. – 192с.

  65. Серебренников Н. Поддержка в дуэтном танце. /Серебренников Н. – М., 1985.

  66. Сидиров В. Современный танец. /Сидиров В. -М.: Первина, 1992.

  67. Симонов П.В., Ершов П.П. Темперамент, характер, личность, /Симонов П.В., Ершов П.П. - М., 1984.

  68. Смирнов В. Искусство балетмейстера. /Смирнов В. -М., 1982.

  69. Тарасов Н. Классический танец. /Тарасов Н. – М.: Знание, 1981.

  70. Ткаченко Т. Народные танцы. /Ткаченко Т. – М.:Искусство, 1981.

  71. Туркевич В. Хореографічне мистецтво України у персоналіях. /Туркевич В. – К., 1999.

  72. Цвєткова Л. Методика викладання класичного танцю. /Цвєткова Л. –К.:Альтерпрес, 2005.

  73. Чечетин А.И. Основы драматургии театрализованных преставлених. /Чечетин А.И. -М.: Просвещение,1991.

  74. Шароев И.Г. Режиссура эстрады и массовых представлений. /Шароев И.Г. -М.: Просвещение, 1986.

  75. Эмелягин Н. Образы танца. /Эмелягин Н. – М.: Знание, 1971.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал